Адвокатура /Укр./

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ЦЕНТР ОДЕСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АКАДЕМІЇ

 

КУРСОВА РОБОТА З ПРЕДМЕТУ: СУДИ ТА ОРГАНИ ПРАВООХОРОНИ АДВОКАТУРА
Студента І курсу

ЧИГИРИНА ОЛЕКСІЯ

Науковий керівник

Кандидат історичних наук,

 доцент. БАБАК Т.С.

КІРОВОГРАД - 1998.

Зміст

Вступ

Розділ І Організація сучасної адвокатури 3

Принципи і гарантії адвокатської діяльності. 4

Організаційні форми діяльності адвокатури. 4

Фахові і соціальні права адвоката, його обов'язки. 5

Дисциплінарна відповідальність адвоката. 6

 

РОЗДІЛ II Адвокат у кримінальному процесі. 7

Адвокат - захисник підозрюваного, обвинувачуваного, підсудного. 8

Адвокат - представник потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача. 8

РОЗДІЛ III Представництво адвоката в цивільному

процесі 11

Адвокат як правозахисник і представник у цивільному процесі. 13

Процесуально-правові положення адвоката при веденні цивільних справ у суді першої інстанції. 13

Діяльність адвоката як процес представника в стадіях касаційного і наглядового виробництва і перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами. 14

Процесуальне представництво адвоката в стадії судового виконання. 14

Висновки. 15

 

Список літератури та джерел. 16

Додатки. 17

ВСТУП.

“Это был одинокий борец. В нем на

первое место большей частью

выступала мысль, иллюзорно полагающий,

что праведное слово само пробьет себе путь.

(Альберт Швейцер)

Світовий досвід адвокатської практики був узагальнений у підсумковому документі VIII Конгресу 00Н із запобігання злочинам, який відбувся у серпні 1990 року. В "Основних положеннях про роль адвокатів" на основі принципових засад Статуту 00Н, Загальної декларації прав людини, Міжнародних пактів про громадянські, політичні, економічні, соціальні і культурні права, ряд інших загальновизнаних документів детально висвітлено всі сторони діяльності адвокатів, їх права, обов'язки, а також зобов'язання урядів, судових та адміністративних органів щодо забезпечення ефективної роботи адвокатів з консультування та надання допомоги всім, хто її потребує в судах, трибуналах та адміністративних органах.

Законодавчі акти України враховують міжнародний досвід. Так у статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесені ряд положень, які сприяють діяльності адвокатури і перш за все це пункт, згідно з яким звинувачуваному забезпечується право на захист. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права у статті 14 проголошує право кожної людини в разі її звинувачення у вчиненні протиправної дії захищати себе особисто або через посередництво обраного нею захисника. Це ж положення закріплене і в статті 59 Конституції України. Варто вказати, що адвокатура представлена і у Вищій раді юстиції трьома представниками, рекомендованими з'їздом адвокатів України.

Безпосередня діяльність адвокатури в Україні регламентується Законом України "Про адвокатуру" від 9 грудня 1992 року, перша стаття якого дає визначення адвокатури як добровільного професійного громадського об'єднання, покликаного згідно з Конституцією України сприяти захисту прав, свобод й представляти законні інтереси громадян України та інших країн, осіб без громадянства, юридичних осіб, надавати їм іншу юридичну допомогу.

Діяльність адвокатури регулюється Конституцією України, зазначеним та іншими законами України, статутами об'єднань адвокатів і здійснюється на принципах верховенства закону, незалежності, демократизму, гуманізму і конфіденційності.

РОЗДІЛ I

Організація сучасної адвокатури України.

 

Принципи і гарантії адвокатської діяльності.

Відповідно до Закону України “про Адвокатуру України” адвокатура є добровільним фаховим суспільним об'єднанням, покликаним сприяти захисту прав, свобод та захищати законні інтереси громадян України, іноземців, осіб без громадянства, юридичних осіб, надавати їм різноманітну юридичну допомогу.

Адвокатура України здійснює свою діяльність на принципах верховенства закону, незалежності, демократизму, гуманізму і конфіденційність.

Закон про адвокатуру окремо закріплює норми, котрі стосуються гарантій адвокатської діяльності. Їй встановлено, що професійні права, честь і гідність адвоката охороняються законом; забороняється будь-яке втручання в адвокатську діяльність, вимога від адвоката відомостей, котрі складають адвокатську таємницю. По цих питаннях вони не можуть допитуватися як свідки.

Не припускається офіційне негативне реагування з боку органів дізнання, слідства, суду на правову позицію адвоката в справі.

Кримінальна справа проти адвоката може бути відкрита тільки Генеральним прокурором, його заступниками й обласними прокурорами.

Адвокатом може бути:

1.         громадянин України, котрий має вищу юридичну освіту,

2.          стаж роботи юриста або помічника адвоката не менше двох років,

3.         який здав кваліфікаційні іспити, одержав посвідчення на право займатися адвокатською діяльністю,

4.          прийняв Присягу адвоката України.

Для визначення рівня професійних знань осіб, котрі мають намір займатися адвокатською діяльністю, створюються кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури (на обласному рівні). Ці комісії діють у складі двох палат - атестаційної і дисциплінарної.

Атестаційна палата складається з 11 членів. У неї входять чотири адвокати, чотири судді і по одному представнику від Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів і відповідних органів юстиції, а також відділення Спілки адвокатів України.

При Раді Міністрів створюється Вища кваліфікаційна комісія адвокатури. У її склад входять по одному представнику від кожної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії, Верховного Суду, Мінюсту, Спілки адвокатів.

При видачі кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю особа, якій вручено це свідоцтво, приймає Присягу адвоката України такого змісту :

 

П Р И С Я Г А

адвоката України

Я, ___________________________________________, беручи на себе обов'язки адвоката, урочисто клянусь: у своїй професійній діяльності суворо додержувати законодавства України, міжнародних актів про права і свободи людини, правил адвокатської етики, з високою громадянською відповідальністю виконувати покладені на мене обов'язки, бути завжди справедливим і принциповим, чесним і уважним до людей, суворо зберігати адвокатську таємницю, всюди і завжди берегти чистоту звання адвоката, бути вірним Присязі.

Адвокат ___________________________ (прізвище та ініціали) " "____________ 19 року

 Тільки після цього він буде вважатися справжнім адвокатом[1].

 

Організаційні форми діяльності адвокатури.

Особа, котра одержала посвідчення на право займатися адвокатською діяльністю, має право практикувати індивідуально, відкривати свої адвокатські бюро або об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, фірми, контори й інші адвокатські об'єднання, котрі діють у відповідності із Законом про адвокатуру і зі своїми статутами.

Діяльність адвокатських об'єднань грунтується на принципах: добровільності, самоврядування, колегіальності і гласності. Вони реєструються в Мінюсті, після чого повідомляють місцевим органам влади про свою реєстрацію, а адвокати - про одержання посвідчення.

Адвокати України виконують за Законом такі функції:

1.      дають консультації і роз'яснення по юридичним питанням,

2.      усні і письмові довідки щодо законодавства;

3.      складають заяви, скарги й інші документи правового характеру;

4.      свідчать копії документів у справах, котрі вони ведуть;

5.       здійснюють представництво в суді, інших державних органах;

6.      надають юридичну допомогу підприємствам, об’єднанням, організаціям;

7.      здійснюють правове забезпечення підприємницької і зовнішньоекономічної діяльності громадян і юридичних осіб;

8.      виконують свої обов'язки, передбачені кримінально-процесуальним законодавством, під час дізнання і попереднього слідства.

 

Фахові і соціальні права адвоката, його обов'язки.

 До фахових прав адвоката Закон відносить: