Навигация
Проблемы налогооблажения в странах переходного периода
71425
знаков
7
таблиц
1
изображение
Вступ
1. Податки та їх теоретичні засади.
1.1. Поняття податку й економічної сутності оподатковування.
1.2. Функції податків
1.3. Принципи податків.
2. Проблеми оподаткування у країнах з перехідною економікою на прикладі України, Росії та республіки Молдова.
2.1. Сучасний стан податкової системи України.
2.2. Структура чинної податкової системи Російської Федерації. Основні групи проблем.
2.3. Характерні риси сучасної податкової політики республіки Молдова. Існуючі проблеми.
3. Реформування податкової системи.
3.1. Основні засади формування податкової політики в Україні на сучасному етапі.
Висновки
Список використаної літератури.
Вступ
Проблема економічного зростання - центральний пункт економічної теорії і практики. Саме з ним зв'язуються показники розвитку виробництва і його ефективності, можливості підвищення матеріального рівня і якості життя населення, і тим самим усього суспільства і держави в цілому.
Практична діяльність урядів по здійсненню економічної політики, у кінцевому рахунку, також спрямована на її вирішення. Бюджетно-податкова політика є ключовою ланкою економічної політики держави і являє собою інструмент регламентування макроекономічних пропорцій, визначених спроможністю республіки по збору прибутків і ефективному керуванню витратами. У умовах ринкової економіки будь-яка держава широко використовує податкову політику в якості визначеного регулятора впливу на негативні явища ринку.
Так, податкам приділяється важливе місце серед економічних важелів, за допомогою яких держава впливає на ринкову економіку. Застосування податків є одним з економічних методів керування і забезпечення взаємозв'язку загальнодержавних інтересів із комерційними інтересами підприємців, підприємств незалежно від відомчої підпорядкованості, форм власності й організаційно-правової форми підприємства. За допомогою податків визначаються взаємовідносини платників податків із бюджетами всіх рівнів а також із банками, що вышестоят організаціями й іншими суб'єктами податкових відношень.
При переході до ринкових відносин істотно змінюється роль податкової політики в регулюванні суспільного виробництва і розподіли національного доходу: зростає роль і значення податків як регулятора ринкової економіки в заохоченні і розвитку пріоритетних галузей народного господарства, наукомістких виробництв а також у ліквідації збиткових підприємств. Водночас, формування податкової політики в країнах з перехідною економікою ускладнюється наслідками командно-адміністративної системи керування економіки, недостатністю досвіду у використанні податкової системи для розвитку народного господарства.
У той же час, податкова система здатна деякою мірою до саморегуляції - автоматичне збільшення податкових надходжень, скорочення державних витрат у період підйому, і навпаки, зменшення податкових надходжень і збільшення державних витрат у період спаду за рахунок існування стабілізаторів.
Для ослаблення виробничого бума необхідний бюджетний надлишок, тобто перевищення прибуткової частини державного бюджету над видатковою. З іншого боку, щоб збороти спад, бажаний дефіцитний бюджет. Існують два шляхи для досягнення поставлених цілей, один із яких досягається за допомогою регулювання податкових надходжень. Так у першому випадку вихід у збільшенні податків, у другому ж, навпаки, у їхньому зниженні.
Крім податкового існує ще ряд умонтованих стабілізаторів, що у своїй сукупності врівноважують економічну систему країни.
Проте, незважаючи на безумовно корисні спроможності податкової системи до стабілізації, регулювання економіки не можна здійснювати винятково за допомогою умонтованих стабілізаторів, проведення дискреційної політики є необхідним (під дискреційною політикою розуміється свідоме маніпулювання податками й урядовими витратами з метою зміни реального обсягу національного виробництва і зайнятості, контролем над інфляцією і прискоренням економічного росту).
Таким чином, податкова політика, обумовлена економічною політикою і имеющая свої власні принципи, може бути ефективним макроекономічним інструментом впливу не тільки на бюджетні процеси, але і на весь комплекс економічних проблем.
У той же час безсистемна, непродумана податкова політика, що переслідує лише фіскальні цілі, спроможна призвести держава до ситуації “податкової пастки”, коли сплачувати податки буде вже не з чого, і тим самим до краху усієї фінансової системи держави.
1. Податки та їх теоретичні засади.
1.1. Поняття податку й економічної сутності оподатковування.
Виникнення оподатковування було викликано появою держави і державного апарата, що створили і використовували фіскальні механізми для фінансування своїх витрат. Проте податок - це в першу чергу найважливіша фінансово-економічна категорія.
Вартість усіх матеріальних благ, створених суспільством за певний період (звичайно за рік) і призначена для задоволення сукупних суспільних потреб в економіці, носить найменування сукупного (валового) суспільного продукту (СВП). У свою чергу, СВП у вартісній формі складається з вартості спожитих засобів виробництва (с), виплаченої заробітної плати (v) і прибули (m). Знову створена вартість (v+m) представляє національний доход (НД). У своєму русі СВП і НД проходять чотири стадії: виробництво, розподіл, обмін і споживання.
Проте об'єктивна необхідність мобілізації частини СВП для казни виникає тільки на стадії розподілу. Оскільки саме на цій стадії виявляється частка (пропорція) виробників і інших суб'єктів суспільства в СВП. Крім того, необхідно відзначити, що процеси первинного розподілу СВП здійснюються без участі держави, оскільки увесь виробничо-розподільний процес у принципі неможливо здійснити інакше, чим відшкодовуючи вартість витрачених засобів виробництва (c), виплачуючи заробітну плату (v) і одержуючи прибуток (m).
У той же час держава, що виникла як надбудовна форма керування суспільством на відповідній стадії розвитку цивілізації, об'єктивно зажадало матеріальної основи для свого існування, джерелом чого могла виступити тільки сфера матеріального виробництва. Саме з виникненням держави починається формування системи перерозподільних відношень, що із розвитком товарно-грошових відношень виступила у грошовій (фінансовій) формі.
Основним методом перерозподілу СВП стало пряме вилучення державою визначеної частини СВП у свою користь для формування централізованих фінансових ресурсів (бюджету), що і складає фінансово-економічну сутність оподатковування. Цей перерозподіл здійснюється з НД, що виступає єдиним джерелом податкових платежів незалежно від їхнього об'єкта.
Перерозподіл частини СВП на користь держави здійснюється між двома учасниками суспільного виробництва: від робітників (із “c”) у формі прибуткового й інших податків, а від суб'єктів, що хазяюють, (із “m”) у формі ПДВ, податку з прибутку й ін.
Характерною рисою сучасного етапу є те що, велика частка національного доходу формується в сфері обігу.
Тепер більш докладно зупинимося на понятті “податок”. Так, податки в реальному податковому механізмі - безповоротна, безеквівалентна і термінова форма примусового стягнення з платників податків відповідно до чинного податкового законодавства частини їхнього прибутку з метою задоволення суспільно необхідних потреб. Поряд із податками в структурі податкової системи в конкретному просторі і часі, певне місце займають мита і збори. Їх не варто ототожнювати з поняттям “податок”, так: мито - це відповідна обов'язкова плата за вчинення державними й іншими органами юрисдикції дій в інтересах заявника; збір - платіж, встановлюваний у рамках податкового законодавства органами місцевого самоврядування і що зараховується в місцевий бюджет.
Податок як комплексне економіко-правове явище являє собою сукупність визначених взаємодіючих складових (елементів), кожне з яких має самостійне юридичне значення.
Виділення самостійних елементів, обумовлено особливою важливістю відношень, що торкаються матеріальних інтересів платників податків.
Першим елементом податку виступає податково-правова форма, тобто загальне правило поводження в податковій сфері, встановлене у визначеному порядку і санкціоноване компетентним державним органом. Саме податкова норма регулює виникнення і реалізацію податкових зобов'язань. Без податкової норми обов'язок сплачувати податок не може вважатися “законно встановленим” і не спричиняє для учасників податкової сфери ніяких наслідків.
Об'єкт оподаткування - це юридичний факт або сукупність юридичних фактів (юридичний склад), із яких пов'язане виникнення обов'язку платника податків, сплатити податок, іншими словами, це - предмет, який оподатковується: прибуток, земля, майно, капітал тощо.
Для встановлення податкової бази необхідно знати масштаб оподаткування - це одиниця, що кладеться в основу виміру податку (наприклад, у земельному податку - площа), тобто визначена законом фізична характеристика або параметр виміру об'єкта оподатковування.
У той же час, одиниця оподаткування - частина об'єкта оподаткування, прийнята за основу при численні конкретної податкової суми (у сучасному трактуванні це податкова база).
Платник - особа або господарство, що виконує покладені на нього податкові зобов'язання в силу володіння їм об'єктом оподатковування.
Норма оподатковування - частка прибутку, стягнута через податки з оподаткованих об'єктів.
Податкова ставка - розмір податку з одиниці оподаткування.
При обчисленні податку, що підлягає внеску в бюджет, необхідно враховувати податкові пільги - зменшення податкового тягаря аж до нульового.
Податкова санкція - збільшення податкового тягаря при установленні факту порушення податкового законодавства.
Законом може встановлюватися і термін сплати податку, на протязі якого платник податків зобов'язаний фактично внести податок у бюджет.
Для упорядкування процедури внесення податку в бюджет установлюється порядок сплати податку, що представляє собою нормативно встановлені засоби і процедури внесення податку в бюджет.
Одержувачем податку є бюджет або позабюджетний фонд.
Похожие работы
... , началом заметных перемен во всех сферах общественной жизни и ростом его международного авторитета. Основной поток переселенцев идет из стран, где имеется значительная казахская диаспора, в первую очередь это – Китайская Народная Республика (СУАР), Монголия, Российская Федерация, Узбекистан, Туркменистан и Иран. При этом, до 1995 г. наблюдался пик переселения казахов из стран дальнего зарубежья, ...
... развитие свободы предпринимательской деятельности. Поиск путей повышения эффективности российской системы налогов просто необходим. В этом отношении объективно необходимым и чрезвычайно важным для совершенствования налоговой системы России является изучение опыта организации налоговых систем и организационных структур налоговых служб зарубежных стран- США, Германии, Дании и ряда других государств ...
... от реализации промышленной продукции уменьшается в целях налогообложения на сумму расчетной прибыли, определяемой исходя из удельного веса затрат на производство промышленной продукции. РАЗДЕЛ 2. СОВРЕМЕННОЕ СОСТОЯНИЕ СИСТЕМЫ НАЛОГООБЛОЖЕНИЯ ПРЕДПРИЯТИЯ НА ООО «Визит» 2.1 Краткая организационно-экономическая характеристика предприятия ООО «Визит» существует с 2001 г., значительную часть ...
... союза (сообщества) суверенных государств отражает высшую ступень объединения развитых рыночных экономик, достигаемую в результате длительного межгосударственного взаимодействия. Подготовительные этапы на пути к экономическому союзу включают: · создание зоны свободной торговли, для которой характерны отсутствие или как минимум радикальное сокращение таможенных тарифов при сохранении за ...
0 комментариев