3. Раціональне використання добрив і отрутохімікатів.
82. Віруси та пов’язана з ними небезпека для життя та здоров’я людей.
Віруси (лат. отрута)дрібні збудники численних інфекційних захворювань людини, тварин, рослин і бактерій. Є внутрішньоклітинними паразитами, не здатні до життєдіяльності живих кліток. Це неклітинна форма життя.
Жоден з відомих вірусів не здатний до самостійного існування. Віруси можуть існувати в двох формах: позаклітинної і внутрішньоклітинний. Поза клітками виріони (вірусні частки) не виявляють ознак життя. Потрапивши в організм, вони проникають у чуттєві до них клітки і переходять зі спочиваючої форми в що розмножується.
Починається складна і різноманітна взаємодія вірусів і клітки, що закінчується утворенням і виходом у навколишнє середовище дочірніх виріонів.
У залежності від тривалості перебування вірусу в клітці і характеру зміни її функціонування розрізняють три типи вірусної інфекції. Якщо віруси, що утворяться, одночасно залишають клітку, то вона розривається і гине. Віруси, що вийшли з неї, уражають нові клітки. Так розвивається літична (руйнування, розчинення) інфекція. При вірусній інфекції іншого типу, називаної персистентной (стійкою) , нові віруси залишають клітку хазяїна поступово. Клітка продовжує жити і поділяється, роблячи нові віруси, хоча її функціонування може змінитися.
Третій тип інфекції називається латентним(схованим). Генетичний матеріал вірусу вбудовується в хромосоми клітки і при її розподілі відтворюється і передається дочірніми клітками. Але в процесі роботи були виявлені багато позитивних властивостей вірусів ,завдяки яким у другій половині 20 в. вони стали чудовою моделлю для дослідження фундаментальних проблем біології. З їхньою допомогою були зроблені такі видатні відкриття, як розшифровка генетичного коду і будівля генетичних нуклеиновых кислот, установлені закономірності синтезу білків. Віруси виявилися основним інструментом генетичної інженерії. Тепер ми знаємо що по своїй будові і властивостям віруси займають проміжне місце між найскладнішими хімічними речовинами (полімерами, макромолекулами) і найпростішими організмами (бактеріями).
Отже – віруси небезпечні для життя та здоров’я людини. Хвороботворні властивості вірусів.
Діапазон патологічних процесів, викликуваних вірусами, дуже широкий. Тут і так називані генералізовані інфекції (грип, кір, сказ, свинка, віспа й ін.), і місцеві поразки шкіри і слизуватих оболонок (герпес, бородавки), і хвороби окремих органів і тканин (міокардити, гепатити, лейкози), і, нарешті, злоякісні утворення (рак, саркома у тварин). Розповсюдженими захворюваннями залишаються грип і гострі респіраторні захворювання, кір, вірусний гепатит, тропічні лихоманки, герпес і інші вірусні хвороби. У природі існує мало чисто людських вірусів; усі вони близькі й аналогічні відповідні вірусам тварин.
Яка імовірність зустрічі з вірусами? Зі збудниками грипу, кору, свинки, герпеса, цитомегалії, гастроентерита і різних ГРЗ контакти практично неминучі (90 - 100%); з вірусами зухвалими гепатит, краснуха, сказ, везикулярний стоматит, поліомієліт, міокардити, зустрічей можна уникнути. Так чи інакше, але людина протягом усього життя піддається небезпеки заразитися і занедужати якою не будь вірусною інфекцією, хоча існує визначена вікова чутливість до вірусів.
Ще не народженому плоду людини грозять два віруси: краснухи і цитомегалії, що передаються внутріутробно і дуже небезпечні. Новонароджені і грудні діти ще більш уразливі: їм загрожують віруси герпеса 1-го і 2-го типу і вірус гепатиту. Також підстерігають їх нові небезпеки: грип, різні ГРЗ, поліомієліт, гострі гастроентерити.
Отже, віруси є постійними супутниками людини від народження аж до глибокої старості. Вважається, що при середній тривалості життя 70 років близько 7 років людина хворіє на вірусні захворювання. Підраховано, що в середньому людина щорічно зіштовхується з 2 і більш вірусними інфекціями, а всього за життя віруси до 200 разів проникають у його організм. На щастя, далеко не всі зустрічі закінчуються хворобами, тому що в процесі еволюції людський організм навчився успішно справлятися з багатьма вірусами.
102. Небезпека морських видів транспорту та діяння людини в екстремальних ситуаціях при виникненні загрози корабля.
Однією з сфер діяльності людини з давніх давен було мореплавство. Морський вид транспорту, як і будь який інший, таїть в собі досить велику частину небезпек.
Що ж може статися з кораблем у плаванні, та які небажані ситуації можуть чинити небезпеку:
¨ Пожежа на кораблі;
¨ Аварії та катастрофи пов’язані з природними умовами;
¨ Зіткнення з іншим кораблем або з нерухомим об’єктом;
¨ Інші види аварій (льодовий полон, хибний курс, посадка на рифи, перекидання, терористичний акт і т.д.).
При посадці на корабель пасажирам слід ознайомитись з заходами захисту свого життя на випадок надзвичайної ситуації: знати де знайти рятувальний жилет, вогнегасник, напрямок руху до рятувальної шлюпки та інше. На кораблях біля кожного пасажирського місця закріплюється карта пасажира, в якій вказується: значення корабельних сигналів тривоги, місце збору пасажирів по тривозі, номер та місце рятувальної шлюпки, ілюстрована карта-інструкція по одяганню рятувальних засобів індивідуального користування з вказівкою місця їх зберігання.
По-перше, на судні потрібно контролювати свою поведінку, та поведінку тих хто разом з тобою: дотримуватись правил поводження під час руху корабля, не лізти куди не слід, не заважати працювати персоналу корабля, обережно поводитись з вогнем, вибуховими речовинами, тому що саме від цих чинників може залежати ваша безпека.
Під час любої незапланованої, неординарної ситуації в першу чергу потрібно сповістити команду корабля, стримувати себе від небезпечних рухів, дій, та, що найбільш важливо, зберігати спокій та не утворювати паніки, бо частково від неї залежить успішне вирішення тієї чи іншої ситуації. Потім, уважно слухати та чітко виконувати ті заходи та команди виходу з ситуації що склалася, які пропонує команда корабля. В свою чергу на кораблях існує три типи сигналів корабельної тривоги, які подаються залежно від обставин: загальнокорабельна тривога, людина за бортом та шлюпочна тривога.
Під час пожежі на кораблях обов’язково передбачаються засоби пожежегасіння, тому команда корабля сама вправі справитись з полум’ям. Коли ж зусиль команди не достатньо, то самі пасажири, якщо вони в змозі допомогти, мають долучитися до локалізації пожежі. Більшість пасажирів повинна бути евакуйована в небезпечне місце (або спущена на рятувальних шлюпках на воду), куди вогонь дійде в останню чергу. При допомозі команді важливо те, щоб ваші дії дійсно були корисними, а не навпаки, утруднювали зусилля команди. На великих лайнерах, військових кораблях передбачено утримання пожежної команди, тому в цих випадках ваша допомога не знадобиться.
Якщо кораблю загрожує затоплення з причин пожежі, або зіткнення або інших аварій, то на кораблі передбачено рятувальні шлюпки, і команда корабля повинна скоординувати всі дії для порятунку людей (в першу чергу забезпечити всіх рятувальними жилетами і потім приступати до евакуації). Причиною загибелі пасажирів може бути також удар шлюпки об воду. Втрата шансів на спасіння може виникати внаслідок неправильного використання рятувальних жилетів, або коли люди скачуть у воду з висоти 6-15 м з борту корабля, який тоне. Якщо ви опинилися у воді, треба контролювати свої сили, утримувати на воді себе так, щоб найменше витрачати фізичні зусилля. Активні плавальні рухи можна здійснювати коли плити до берега або шлюпки.
Коли рух корабля супроводжується поганою погодою (буря, ураган) то не слід виходити на зовнішню частину корабля, слід утримуватись від прогулянок палубою, краще перечекати у каюті.
Кораблі, окрім пасажирських бувають й транспортними, й при виникненні загрози функціонування корабля або життю корабельної команди, слід вжити всіх заходів для запобігання лиху: повідомити по рації про ситуацію на кораблі на землю, забезпечити не розповсюдження вантажу, паливно-мастильних матеріалів зокрема, в екстремальній ситуації подати знак SOS.
Ніщо не гарантує безпеки при плаванні, тому правильне виконання всіх дій пов’язаних з порятунком корабля і людей які перебувають на ньому обов’язково мусять привести до бажаних наслідків.
... управляемой и управляющей систем, контроль за ходом организации управления, определение эффективности мероприятия, стимулирование работы. При выборе средств управления БЖД выделяют мировоззренческий, физиологический, психологический, социальный, воспитательный, эргономический, экологический, медицинский, технический, организационно-оперативный, правовой и экономи ...
ии с подчиненностью. Общественный контроль — ФНП в лице профсоюзных комитетов, находящихся на каждом предприятии. Организация службы охраны труда и природы на предприятии Директор несет основную ответственность за охрану труда и природы. Организационными работами, связанными с обеспечением охраны труда и природы занимается гл. инженер. Отдел охраны труда (подчиняется гл. инженеру) решает ...
... связанные с реглпментированием риска. Нормированный (приемлемый) риск равен 10-6. Фактический риск в 100 и 1000 раз превышает приемлемый. Нормативный показатель приемлевого риска не остается постоянным. БЖД можно определить как область знаний, изучающая безопасности и защиту от них. Задачи БЖД: Идентификация (распознавание) опасностей с указанием их количественных характеристик и координат в ...
... деятельности, от эмоционального и физического состояния организма. Понимание процессов изменения работоспособности позволяет предупредить или отдалить наступление утомления. Например, у студентов первых курсов высших учебных заведений в соответствии с биологическими ритмами «пик» работоспособности приходится на 11 часов утра; фаза относительно устойчивой работоспособности наблюдается ...
0 комментариев