Поняття сущність та ознаки держави

15284
знака
0
таблиц
0
изображений

Державна митна служба України

Академія митної служби України

Реферат на тему: "Поняття сущність та ознаки держави"

Виконала:

курсант гр. К00-1

Акуловська Кіра

Перевірив:

викладач Бочаров Д.О.

Дніпропетровськ

2001


План.

1. Вступ.

2. Поняття держави.

3. Відмінність держави від іншіх організацій.

4. Історія виникнення держави.

5. Сущність та ознаки держави.

6. Висновок.

Список використованної літератури.


1. ВСТУП

На певному етапі розвитку суспільства виникає потреба у його специфічній, окремій організації. Втрачаючи соціальну однорідність, суспільство розділяється на частини, які відрізняються місцем і роллю в системі суспільного виробництва і розподілу матеріальних благ, способом життя, духовною культурою, соціальним і майновим станом тощо. У кожної з таких суспільних груп, крім однакових спільних інтересів, постають інтереси специфічні. Отже, виникає потреба в узгодженні, координуванні таких різноманітних інтересів, у регулюванні відносин між різними частинами суспільства. Саме ця потреба і викликає до життя специфічну організацію, основним призначенням якої є забезпечення єдності, цілісності суспільства. Такою організацією є держава.


2. Поняття держави

У соціальне неоднорідному суспільстві виникає і таке нове явище, як політика. Політика – це насамперед відносини між різними частинами такого суспільства. Тому держава, яка регулює ці відносини, є організацією політичною, її влада – це влада політична.

Можливості різних частин суспільства (етнічних спільностей, соціально-економічних класів, соціальних груп) впливати на політику держави -неоднакові. Як свідчить історія людства і сучасна соціальна практика, визначальним був і залишається вплив домінуючої частини суспільства, тобто такої, у розпорядженні якої перебувають відповідні економічні, технічні, збройні, духовно-ідеологічні засоби, важелі для впливу на ті чи інші організації, насамперед на державу. Тому і держава, виконуючи об'єднуючу, інтегруючу, стабілізуючу місію у суспільстві, робить це в інтересах насамперед цієї домінуючої частини населення. Отже, тепер можна сформулювати визначення поняття держави.

Держава – це організація політичної влади домінуючої частини населення у соціальна неоднорідному суспільстві, з допомогою якої забезпечується його цілісність і безпека та здійснюється керівництво суспільством в інтересах цієї його частини, а також управління загальносуспільними справами.

 

До розподілу суспільства на соціальне неоднорідні частини (так зване первісне суспільство) теж існувала необхідність забезпечити його цілісність, єдність, керованість. Цю роль виконували існуючі у ньому органи соціальної влади. Але ця влада і ці органи (наприклад, збори роду, племені, старійшини роду чи племені, воєначальники та ін.) не мали політичного характеру, були явищами неполітичними.


3. Відміна держави від інших організацій

Державна влада відрізняється від влади первісного соціальне однорідного суспільства такими ознаками:

у первісному суспільстві соціальна влада виражає і захищає інтереси всіх членів суспільства; у соціальне неоднорідному – інтереси домінуючої його частини або соціальної групи;

у первісному суспільстві носії влади не відокремлюються за соціальним статусом чи професійно від інших членів суспільства, а у соціальне неоднорідному суспільстві носії влади в організаційному відношенні відокремлені у певні структури, «загони»;

у первісному суспільстві населення не оподатковується;

у соціальне неоднорідному для утримання державної влади встановлюються податки;

у первісному суспільстві органи влади не поділяються за окремими функціями на певні види, а у соціальне неоднорідному суспільстві функції влади розподіляються між окремими органами, виникає специфічна структура влади;

у первісному суспільстві влада поширюється на всіх членів роду, племені, на якій території вони б не перебували; а в державі влада поширюється на всіх людей, що перебувають на певній, належній їй території;

у державі складається система особливих загальнообов'язкових правил поведінки – юридичних норм, яких не знало первісне суспільство. Поняття про такі норми стало позначатися з певних причин терміном право.

Держава відрізняється від інших організацій за такими ознаками:

у кожній країні із соціальне неоднорідним суспільством може існувати лише одна держава, а організацій – багато;

тільки держава виступає офіційним представником усього суспільства; всі інші організації репрезентують лише його частину;

тільки держава може вирішувати загальносуспільні справи, інші ж організації вирішують справи, що стосуються, як правило, лише частини суспільства;

держава має у своєму розпорядженні специфічний апарат, який наділений владними повноваженнями і має матеріальні засоби для реалізації цих повноважень, для виконання своїх завдань та функцій; тільки держава може встановлювати загальнообов'язкові для всього населення правила поведінки – юридичні норми;

тільки державна влада характеризується суверенітетом. Його ознаки: верховенство влади, повнота влади, самостійність і формальна незалежність влади від будь-якої іншої організації (або особи) як у певній країні,, так і за її межами.


4. ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ ДЕРЖАВИ

Тут лише зазначимо, що утворення перших в історії людства держав було спричинене, по-перше, процесом поділу соціальне однорідного первісного суспільства (етнічного утворення) на соціально-економічні класи та інші соціальні групи з різноманітними, нерідко протилежними інтересами. По-друге, суттєву роль у державотворенні відігравали також потреба виконання загальносоціальних справ у суспільстві, яке поступово втрачало соціальну однорідність, а також необхідність захисту всіх його членів від зовнішньої небезпеки. Чимало таких держав з часом підкоряли собі інші народи (як державні, так і без державні) або ж самі втрачали незалежність внаслідок війн чи інших історичних подій.

Згодом, коли набирали сили такі нації, які жили компактно на своїй історичній території та внаслідок конкретних історичних причин перебували у складі інонаціональних або багатонаціональних держав, відносно самостійним чинником утворення нових держав ставало здійснення такими націями (народами) їх права на політичне самовизначення. За певних обставин цей чинник може набувати вирішального значення і вести до формування національних держав. Згадані держави утворювалися внаслідок ліквідації імперій, колоній, суверенізації державоподібних формувань (за останнім варіантом відбувається нині утвердження незалежності держави Україна).

Втім, і «національні» держави завжди виникають у суспільстві, яке є соціальне неоднорідним.



Информация о работе «Поняття сущність та ознаки держави»
Раздел: Государство и право
Количество знаков с пробелами: 15284
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
32636
0
0

... які іменюються правоохоронними. Правоохоронними органами називають державні та громадські установи та організації, що забезпечують законність і ведуть боротьбу зі злочинністю та іншими правопорушеннями. Тому, системою правоохоронних органів можна називати сукупність державних та суспільних установ, що забезпечують законність і ведуть боротьбу зі злочинністю, так іхню взаємопрацю між собою. До ...

Скачать
35910
0
0

а будь-якому історичному щаблі його існування. Інакше кажучи, блага, створені в процесі виробництва, утворюють різноманітні потреби, які становлять предмет інтересу. Широко відома класифікація потреб, запропонована американським ученим А. Маслоу. Він поділив їх на нижчі та вищі. До першої групи належать потреби фізіологічні, без задоволення яких неможливе саме життя людини. Після цього індивід ...

Скачать
265224
1
0

... , але таки залишився недобудованим. 8. Однобiчна взаємодiя мов спричиняє втрату мовою нацiональної своєрiдностi, мова перестає бути виразником нацiонального свiтосприймання, свiтогляду, культури, духовностi. Позаяк між національною мовою і національною свідомістю існує нерозривний органічний зв'язок, то мовна асиміляція спричиняє деформації в національному самоусвідомленні. 9. Осередки «Просв ...

Скачать
314252
0
0

... вокруг своей оси и вокруг Солнца Земля - лишь ничтожная пылинка в беспредельном мироздании. Идеи Николая Кузанского и Джордано Бруно зало-жили основы для развития философии и естествознания Нового времени.                                                 17.Формування філософського мислення нового часу. Ф.Бекон і його роль у розробці емпіризму та індуктивного методу пі ...

0 комментариев


Наверх