2.1. Громадські організації і політичні партії – як суб’єкти цивільного правовідносин.

Суб'єктами цивільних правовідносин і від­повідно носіями майнових та особистих немайнових прав та обов'язків можуть бути не лише індивіди — фізичні особи, а й різні колективні утворення: підприємства та організації, господарські товариства, виробничі та споживчі кооперативи та ін. Однак для того, щоб мати можливість вступати у ци­вільні правовідносини і бути їх суб'єктами, ці колективні утворення наділяються за наявності певних ознак статусом юридичної особи. На відміну від фізичних осіб, юридичні особи не є живими істотами і тому не мають природної волі, однак у них діє об'єднана людська воля і об'єднана людська сила в певному напрямі, зумовленому метою створення юри­дичної особи. Внаслідок цього за юридичною особою і визна­ється можливість бути суб'єктом права. Слід зазначити, що юридична особа є самостійним суб'єктом правовідносин і існує незалежно від фізичних осіб, які її утворили, і хоч це колективне утворення і визнається суб'єктом правовідносин, однак як юридична особа воно може бути носієм лише таких прав та обов'язків, які не пов'язані з природними властивос­тями людей.

Інститут юридичної особи в цивільному законодавстві зу­мовлений становленням товарно-грошових відносин у рин­ковій економіці, суспільним! розподілом праці, необхідністю включення до цивільного обороту майна держави, громадських та інших організацій.

Поняття та ознаки юридичної особи розкриваються в ст.23 ЦК України: юридичними особами визнаються організації, які мають відокремлене майно, можуть від свого імені набу­вати майнових і особистих немайнових прав, нести обов'яз­ки, бути позивачами і відповідачами в суді, арбітражному суді або в третейському суді. З цього визначення можна виділити такі істотні ознаки юридичної особи:

А. Організаційна єдність. Юридична особа — це не окремий громадянин (фізична особа), а колективне утворен­ня, певним чином організований колектив людей (організа­ція). Принципи формування цього колективу можуть бути різними: укладення трудових договорів (контрактів) робітни­ками і службовцями з адміністрацією державного підприєм­ства, добровільне об'єднання громадян на основі членства в кооперативі тощо. Але кожна організація характеризується наявністю певної системи істотних соціальних взаємозв'язків Її членів, внутрішньою структурною і функціональною дифе­ренціацією.

Згідно зі ст.23 ГКУ. “Цей принцип забезпечує виступ юридичної особи в цивільному обороті як єдиного цілого. Організаційна єдність виражається у визначенні цілей і задач юридичної особи, у встановленні його внутрішньої структури, компетенції органів, порядку їхньої діяльності і взаємин з іншими органами, порядку припинення юридичної особи й в інших указівках. Організаційна єдність юридичної особи закріплюється в його установчих документах і законодавчих актах, що регулюють правове положення організацій відповідного виду.”

Так наприклад, в статуті СДПУ(О) признак організаційна єдність характеризується таким чином:

Організаційну структуру СДПУ(О) складають первинні осередки, районні, районні в містах, міські, обласні, Кримська республіканська, Київська та Севастопольська міські організації. У своїй діяльності вони керуються цим Статутом, програмними документами та рішеннями з'їздів, конференцій, Політичної Ради, Політичного бюро, Секретаріату СДПУ(О).

Первинні осередки створюються рішенням установчих зборів членів СДПУ(О) з власної ініціативи на основі їх вільного волевияв­лення за наявністю не менше 3-х осіб за територіальною або іншою озна­кою.

Первинні осередки входять до відповідної районної (міської) ор­ганізації і діють як їх структурні підрозділи.

Первинні осередки вирішують питання, що належать до їх компе­тенції, самостійно, в межах, що не суперечать програмним і статутним до­кументам партії, рішенням вищестоящих партійних організацій та керівних органів партії.

Первинні осередки СДПУ(О):

- приймають рішення про прийом до партії, виключення та вибуття з неї;

- вирішують питання матеріальної підтримки партії;

- беруть участь у проведенні в життя рішень вищестоящих партійних організацій та керівних органів партії, пропаганді її ідей;

- співпрацюють з громадськими організаціями та іншими об'єднаннями громадян, які діють в межах Конституції України та чинного законодавст­ва;

- вирішують питання участі в громадсько-політичному житті території, на якій вони діють;

- обирають делегатів на конференції парторганізацій вищого рівня. З мстою координації зусиль можуть утворюватись спільні коорди­наційні органи кількох первинних осередків, компетенція та структура яких визначається зборами первинних осередків, що об'єднались.

Вищим органом первинного осередку є загальні збори. Вони прово­дяться в міру необхідності, але не рідше одного разу на квартал, і повно­важні при наявності на них більше половини членів первинного осеред­ку. Рішення на зборах з усіх питань, крім окремо обумовлених у цьому Статуті, приймаються більшістю голосів від числа присутніх на них членів партії.

На період між зборами обирається секретар первинного осередку, а при наявності більше 15 членів партії - секретар та інші керівні особи. Вони забезпечують роботу первинного осередку і представляють всюди його інтереси.

На території міст, районів, районів у містах, створюються районні (міські) парторганізації: районні організації в місті входять до складу міської, міські організації міст районного підпорядкування - до складу районної, селищні та організації сіл - до складу відповідної районної чи міської організації. У містах обласного підпорядкування, районах та рай­онах в місті, до складу яких входять відокремлені населені пункти (міста, селища, села), створені парторганізації таких населених пунктів входять до складу відповідної міської чи районної парторганізації, на території яких вони знаходяться.

Районні (міські) партійні організації утворюються в складі не метне З членів партії та розповсюджують свою діяльність на відповідну адміністративну територію (місто, район, район у місті). Після створення районні (міські) організації беруться на облік керівним органом вищесто­ящої організації, про що їм видається документ, і тільки після цього вони легалізуються у встановленому законом порядку у відповідних уп­равліннях юстиції чи інших легалізуючих органах, визначених чинним за­конодавством.

Районні, міські організації:

- беруть участь в проведенні в життя рішень вищестоящих парторганізацій та керівних органів партії, пропаганді її ідей, а також у громадсь­ко-політичному житті території, на який вони діють;

- співпрацюють з громадськими організаціями та іншими об'єднаннями громадян, які діють у межах Конституції України і чинного законодавст­ва;

- приймають рішення про прийом, виключення та вибуття ,ч партії;

- ведуть членський облік;

- виконують інші функції, не віднесені до компетенції вищестоящих парторганізацій.

Вищим органом районної, міської парторганізації є збори (конфе­ренція). Збори (конференція) скликаються секретарем, комітетом ор­ганізації або на вимогу більше третини організацій, що входять до їх складу, не рідше одного разу на рік.

В організаціях, що не мають в своїй структурі первинних осередків, проводяться загальні збори. Збори повноважні, якщо на них присутні більше половини членів організації.

Норму представництва, порядок денний та процедуру виборів делегатів конференції визначає комітет організації.

Конференція повноважна, якщо на ній присутні більше половини обра­них делегатів. Рішення конференції приймаються простою більшістю го­лосів (більше половини) присутніх делегатів, котрі прибули на конфе­ренцію і чиї повноваження визнані нею, крім випадків, окремо обумовле­них цим Статутом.

Загальні збори (конференція) міських, районних організацій:

- обирають на період між загальними зборами (конференціями) секре­таря організації, а за наявністю в організації більше 25 членів можуть обирати комітет у складі секретаря організації, його першого заступника та заступників, інші керівні органи;

- приймають заяви, ухвали тощо;

- реалізують право власності на майно та кошти організації;

- приймають рішення про реорганізацію або ліквідацію організації;

- обирають делегатів на конференції відповідних вищестоящих ор­ганізацій;

- розглядають апеляції, внутрішньо організаційні конфлікти;

- висувають кандидатів до органів місцевої влади відповідного рівня;

- затверджують бюджет організації.

Комітет (у разі, коли він не обирався - секретар) парторганізації діє в межах повноважень організації та вирішує всі питання поточної роботи, окрім питань віднесених до виключної компетенції вищого органу партор­ганізації. Засідання комітету проводяться не рідше одного разу в місяць.

На території областей України створюються обласні організації СДПУ(О), а в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі - відповідно республіканська та міські з правами обласної партійної ор­ганізації. У своїй організаційній роботі та участі в житті даного регіону во­ни діють в межах цього Статуту й програмних документів СДПУ(О), а та­кож рішень вищестоящих партійних організацій та керівних органів партії.

Обласні організації беруться на облік Виконавчим Комітетом СДІІУ(О), про що їм видається відповідний документ і тільки після цьо­го вони легалізуються або реєструються у встановленому законом поряд­ку в управліннях юстиції відповідного рівня.

Вищим органом обласної організації є конференція. Конференція скликається комітетом, його бюро або на вимогу більше третини район­них (міських) парторганізацій, що входять до її складу, не рідше одного разу на рік.

Норму представництва, порядок денний та процедуру виборів делегатів конференції визначає бюро комітету обласної парторганізації.

Конференція повноважна, якщо на ній присутні більше половини обра­них делегатів, які представляють не менше половини районних (міських) організацій, які входять до її складу. Рішення конференції приймаються простою більшістю голосів (більше половини) присутніх делегатів, які прибули на конференцію і чиї повноваження визнані нею, крім випадків окремо обумовлених у цьому Статуті.

Конференція обласної організації:

- заслуховує звіти керівних органів та приймає відповідні рішення;

- обирає на період між конференціями комітет, бюро комітету, секрета­ря комітету, його першого заступника та заступників, контрольно-ревізійну комісію парторганізації;

- розглядає політичну ситуацію та визначає стратегію діяльності ор­ганізації;

- обирає делегатів на з'їзди та конференції партії;

- розглядає виконання рішень з'їздів, конференцій, Політради, Політбюро та Секретаріату СДПУ(О)

- реалізує право власності на майно та кошти організації;

- затверджує бюджет обласної організації;

- вирішує конфліктні ситуації;

- висуває кандидатів до органів державної влади та місцевого самовря­дування відповідно до чинного законодавства України;

- розглядає апеляції по відновленню членства в партії;

- вирішує інші питання своєї діяльності.

Комітет обласної парторганізації здійснює керівництво загально­партійними справами і підзвітний конференції.

До складу комітету входять: члени бюро, секретарі районних (міських) парторганізацій, а також можуть входити представники спілки "Ук­раїнська соціал-демократична молодь", профспілок, інших організацій та об'єднань громадян, які офіційно співпрацюють з СДПУ(О) та є її члена­ми.

Очолює комітет секретар. Засідання комітету скликаються його секретарем в міру необхідності, але не рідше одного разу на три місяці, а та­кож на вимогу однієї третини членів комітету.

Для прийняття оперативних рішень обирається постійно діючий керівний орган обласної парторганізації - бюро комітету, до складу якого входять:

- секретар комітету;

- перший заступник і заступники секретаря;

- інші члени бюро.

Бюро комітету обласної парторганізації:

- приймає заяви, ухвали тощо;

- організує виконання рішень з'їздів, конференцій, Політради, Політбюро та Секретаріату СДПУ(О) і обласного комітету партії;

- відміняє рішення районних (міських) парторганізацій, якщо вони протирічать Статуту і програмним документам, рішенням керівних ор­ганів партії та обласної парторганізації;

- вирішує поточні питання роботи організації;

- бере на облік районні, міські організації та первинні осередки, що не входять до складу районних, міських організацій;

- створює апарат, призначає на роботу на постійній основі його працівників;

- контролює питання членського обліку, розглядає скарги та апеляції щодо членства;

- забезпечує зв'язок і обмін інформацією з керівними органами партії, іншими обласними та нижче стоячими парторганізаціями, державними органами, підприємствами й громадськими організаціями;

- виконує інші функції, які не суперечать цьому Статуту, програмним документам і рішенням керівних органів партії.

Обласна, районна (міська) парторганізація, первинний осередок са­мостійно розпоряджаються своїм майном та коштами, які є їх власністю, та перераховують на загальнопартійні потреби 25% надходжень до бюдже­ту СДПУ(О).

Обласна, районна, міська парторганізації, первинний осередок мо­жуть припинити свою діяльність шляхом реорганізації або ліквідації (примусового розпуску).

Рішення про реорганізацію приймає вищий орган організації більшістю в дві третини голосів її членів або обраних і присутніх делегатів конфе­ренції.

Ліквідація парторганізації (осередку) відбувається за рішеннями са­мої парторганізації (осередку), вищестоящої організації у випадку змен­шення кількості членів партії до числа, коли вона не визнається як така, або суду за вчинення дій, передбачених статтями Закону України "Про об'єднання громадян". Рішення про ліквідацію приймається більшістю і; дві третини голосів від загального числа членів партії, що перебувають г і обліку в організації або обраних і присутніх на конференції делегатів.

Орган, що прийняв рішення про ліквідацію, створює ліквідаційну комісію, яка згідно з чинним законодавством вирішує всі майнові питання парторганізації (осередку), що ліквідовується.

Реорганізація проводиться обов'язково за рішенням керівного органу вищестоящої парторганізації у випадку змін в адміністративно-тери­торіальному устрої держави.

Для контролю за діяльністю керівних органів та підпорядкованих парторганізацій обирається контрольно-ревізійна комісія у складі не менше 3-х осіб. Члени контрольно-ревізійної комісії, крім її голови, не. можуть бути членами інших керівних органів відповідної організації ;

роботу комісії організовує її голова, який, як правило, обирається вищим органом організації. Голова КРК може обиратися самою комісією, якщо за таке рішення проголосувала більшість в дві третини голосів присутніх делегатів конференції. Контрольно-ревізійна комісія підзвітна органу, яким вона обиралася.

В первинних осередках СДПУ(О) постійно діюча КРК не створюється Для перевірки їх діяльності або з іншими завданнями загальні збори можуть обирати тимчасові комісії.

Контрольно-ревізійна комісія:

- контролює відповідність дій керівних органів осередків, партійних організацій, окремих членів партії нормам Статуту СДПУ(О), сумісність їх дій і ухвал з програмними положеннями СДПУ(О), рішен­нями керівних органів партії і чинним законодавством;

- розглядає внутрішньопартійні конфліктні ситуації, робить висновки, вносить свої пропозиції;

- розглядає апеляції щодо відновлення членства в партії та зміни ста­тусу організації;

- контролює виконавчу дисципліну по виконанню рішень вищестоящих та своєї парторганізацій, керівних органів партії;

- здійснює нагляд за ходом виборів делегатів на конференції та з'їзди, доповідає мандатній комісії про виявлені порушення;

- контролює порядок використання партійних коштів комітетом пар­торганізації, за результатами перевірки складає відповідний акт і пред­ставляє його конференції відповідної організації, контролює виконання бюджету організації;

- проводить ревізію фінансової діяльності організацій і установ, які підпорядковані організації;

- виконує інші функції, передбачені цим Статутом.

КРК для виконання завдань у межах своєї компетенції має право вимагати необхідну інформацію від керівних органів, організацій та осе­редків. КРК робить обов'язкові для розгляду подання щодо ліквідації виявлених порушень і контролює виконання прийнятих по них рішень. КРК може розглядати заяви або проводити перевірки з власної ініціати­ви.

Право першого підпису на всіх фінансових документах парторганізації (осередку) має секретар комітету.

 Керівні органи СДПУ(О)

Керівними органами партії є з'їзд, конференція, Політрада, Політбюро, Секретаріат СДПУ(О).

Вищим керівним органом партії є її з'їзд. З'їзд СДПУ(О):

- приймає Статут та Програмні документи партії, вносить до них зміни і доповнення, приймає інші нормативні документи та положення;

- оцінює політичну ситуацію, обговорює питання стратегії та поточної політики СДПУ(О), її практичної роботи, приймає відповідні рішення;

- обирає Політичну Раду (Політраду), Політичне бюро (Політбюро), Голову партії, його першого заступника та заступників, голову Виконкому та Контрольну Раду СДПУ(О);

- заслуховує звіти Політбюро, Політради та Контрольної Ради СДПУ(О), приймає відповідні рішення;

- розглядає та вирішує на підставі відповідних подань чи заяв питання відновлення статусу партійних організацій, членства в партії;

- дає оцінку діям, документам, заявам будь-яких партійних органів партії, відміняє їх чинність;

- реалізує право власності на кошти та майно партії;

- приймає рішення про реорганізацію або ліквідацію партії;

- затверджує список кандидатів у народні депутати України по багато­мандатному загальнодержавному виборчому округу;

- затверджує кандидата на посаду Президента, або визначається з підтримкою кандидатури на посаду Президента;

- приймає до розгляду та вирішення будь-які інші питання діяльності партії.

З'їзд СДПУ(О) є повноважним за наявністю двох третин обраних делегатів. Рішення з'їзду приймаються простою більшістю голосів (більше половини) делегатів, які присутні на з'їзді і чиї повноваження визнані ним. Рішення щодо програмних документів та Статуту СДПУ(О),

доповнень та змін до них (а також в інших випадках, окремо зазначених у Статуті) приймаються кваліфікованою більшістю в дві третини голосів присутніх на з'їзді делегатів.

З'їзд має право кваліфікованою більшістю призупинити повноваження делегатів, які не з'явилися на його засідання без поважних причин або які виявляють неповагу до з'їзду, а також у випадках, окремо зазначених у Статуті.

З'їзд скликається за рішенням Політбюро СДПУ(О), Політради або на вимогу більше третини обласних організацій СДПУ(О) не рідше одно­го разу на два роки. За цим рішенням визначаються норми представ­ництва на з'їзді, час і місце його проведення, попередній порядок денний. Політбюро СДПУ(О) доводить ці відомості до обласних організацій не пізніше ніж за місяць до початку з'їзду.

Якщо Політбюро протягом 2 місяців з моменту прийняття обласними організаціями рішення про проведення з'їзду не скликає його, тоді ініціатори скликання з цією метою самі створюють оргкомітет. Одночасно може проводитись відкрита загальнопартійна дискусія.

За два тижні до з'їзду Виконавчий комітет СДПУ(О) (оргкомітет) над­силає узагальнені уточнення та доповнення до попереднього порядку ден­ного. Процедура скликання з'їзду визначається та здійснюється під кон­тролем Політбюро СДПУ(0) (оргкомітету).

Вибори на з'їзді проводяться шляхом відкритого голосування, крім ви­падків, коли за інше рішення проголосувало більше двох третин присутніх делегатів, повноваження яких підтверджені.

За необхідністю, в період між з'їздами, може бути скликана конфе­ренція СДПУ(О). Процедура скликання конференції здійснюється ана­логічно порядку та процедурі скликання з'їзду.

Конференція СДПУ(О) має ті ж права, що і з'їзд, за винятком права вносити зміни й доповнення до Статуту, документів та персонального складу керівних органів партії.

Програмні документи партії приймаються її з'їздом або скликаною з цією метою Програмною Конференцією СДПУ(О).

Програмні документи, а також зміни та доповнення до них приймають­ся більшістю в дві третини голосів присутніх делегатів Програмної Кон­ференції, які прибули і чиї повноваження визнані нею. Програмна Кон­ференція не має інших прав, окрім права приймати програмні докумен­ти партії.

Політична рада (Політрада) СДПУ(О) - керівний координаційний орган партії. До її складу входять:

- члени Політичного бюро СДПУ(О);

- секретарі обласних, Кримської республіканської, Київської та Севастопольської міських парторганізацій;

- голова Контрольної Ради СДПУ(О);

- інші члени партії, обрані з'їздом СДПУ(О).

Політрада не може самостійно змінювати свій склад, затверджений з'їздом, за виключенням випадків переобрання секретаря обласного комітету. У цьому разі він втрачає повноваження члена Політради, а його наступник автоматично стає її членом.

Політрада СДПУ(О) скликається Головою партії, Політбюро або на вимогу третини членів Політради СДПУ(О) не рідше одного разу в шість місяців.

Політрада між з'їздами:

- координує діяльність обласних організацій;

- ратифікує угоди, підписані Політбюро СДПУ(О) від імені партії про входження до блоків, спілок, асоціацій, коаліцій та інших об'єднань політичних партій;

- затверджує бюджет партії та заслуховує звіт про його виконання;

- користується виключним правом рекомендувати з'їзду кандидатів до партійного списку по виборах до Верховної Ради України та на посаду Президента України або про підтримку кандидатів на посаду Президента України;

- у виключних випадках ( в разі змін у законодавстві про політичні партії) може вносити зміни та доповнення до Статуту СДПУ(О), окрім розділу IV, з наступним затвердженням їх на з'їзді;

Засідання Політради є правомочним, якщо на ньому присутні більше половини її членів. Рішення приймаються голосами більше поло­вини присутніх членів і обов'язкові для виконання всіма керівними орга­нами нижчестоящих парторганізацій та членами партії.

Політичне бюро (Політбюро) СДПУ(О) здійснює керівництво за­гальнопартійними справами в період між засіданнями Політради СДПУ(О) та підзвітне з'їзду.

До складу Політбюро СДПУ(О), входять:

- Голова партії;

- перший заступник Голови партії;

- заступники Голови партії;

- голова Виконкому партії;

- інші члени партії, обрані з'їздом.

Засідання Політбюро СДПУ(О) скликається Головою партії або на вимогу третини його членів в міру необхідності, але не рідше одного разу на місяць. Рішення Політбюро приймається, якщо за нього проголосува­ло більше половини присутніх членів Політбюро, крім випадків, обумов­лених цим Статутом.

Політбюро СДПУ(О):

- здійснює керівництво загальнопартійними справами в період між засіданнями Політради СДПУ(О);

- виступає від імені партії через свої заяви, ухвали, резолюції тощо;

- приймає рішення про об'єднання з іншими політичними партіями в блоки, коаліції, конфедерації тощо;

- визначає процедуру скликання з'їздів та конференцій СДПУ(О);

- приймає рішення про заснування засобів масової інформації, інфор­маційну службу, теоретичний центр і затверджує їх склад;

- створює постійні та тимчасові комісії, затверджує їх голів з числа членів Політради СДПУ(О) за поданням Голови партії й затверджує за поданням голів комісій склад комісій;

- затверджує бюджет партії та звітує перед з'їздом про його виконання;

- забезпечує у взаємодії з Контрольною Радою СДПУ(О) виконання рішень з'їздів;

- відміняє рішення обласних, Кримської республіканської, Київської та Севастопольської міських, районних (міських) парторганізацій, якщо во­ни протирічать Статуту і програмним документам, рішенням керівних ор­ганів партії;

- у випадку грубого порушення керівництвом обласної організації Ста­туту партії й рішень керівних органів може, за наявністю відповідних вис­новків Контрольної Ради партії, своїм рішенням, прийнятим не менше 2/3 голосів від його загального складу, примусово розпустити її керівний орган. В цьому разі створюється оргкомітет по проведенню позачергової конференції обласної організації, до якого обов'язково включаються пред­ставники існуючих на цій території районних (міських) організацій і здійснюється перереєстрація членів партії. Конференція скликається орг­комітетом не пізніше двох місяців після прийняття рішення про його створення.

- користується першочерговим правом рекомендувати Політраді СДПУ(О) кандидатів до партійного списку по виборах до Верховної Ра­ди України та на посаду Президента України, або про підтримку кандида­та на посаду Президента України.

Політбюро формує Секретаріат СДПУ(о) - постійно діючий політичний координаційний орган партії, до складу якого входять голова партії, його перший заступник і заступники та голова Виконкому. Секре­таріат діє на основі "Положення про Секретаріат СДПУ(о)", яке затверд­жується Політбюро СДПУ(о).

У разі грубого порушення членом Політбюро вимог Статуту або здійснення ним дій, які несумісні з програмними документами партії, рішеннями її керівних органів, Політрада СДПУ(О) може за поданням Контрольної Ради двома третинами голосів усіх членів Політради при­пинити його повноваження.

Голова партії:

- очолює Політраду, Політбюро та Секретаріат СДПУ(О), скликає та веде їх засідання;

- відкриває партійні з'їзди, конференції та інші партійні заходи;

- представляє партію у внутрішніх і зовнішніх зв'язках в межах Стату­ту СДПУ(О).

Перший заступник Голови СДПУ(О) за дорученням або в разі відсутності Голови партії виконує його обов'язки.

Виконавчий комітет (Виконком) СДПУ(О) - постійний виконав­чий орган партії, який діє на підставі внутрішнього регламенту, затверд­женого Політбюро СДПУ(О).

До складу Виконкому входять його голова та працівники апарату, штат­ний розпис якого затверджується Політбюро за поданням голови Викон­кому. Працівники апарату приймаються на роботу розпорядженням (на­казом) голови Виконкому за погодженням з Головою партії. Призначення на посаду відповідальних працівників апарату затверджується Секре­таріатом СДПУ(О).

Загальне керівництво Виконкомом здійснює його голова.

Виконком:

- здійснює поточну організаційну роботу, конкретні заходи по ре­алізації рішень Політради, Політбюро, Секретаріату та Контрольної Ра­ди СДПУ(О), контролює виконання доручень;

- готує документи на засідання Політради, Політбюро та Секре­таріату СДПУ(О);

- ставить на облік обласні організації партії;

- забезпечує зв'язок і обмін інформацією керівних органів партії з її ор­ганізаційними структурами, державними органами, політичними та гро­мадськими організаціями;

- за дорученням Політбюро СДПУ(О) веде фінансово-господарську діяльність партії та виконує інші функції;

- веде всю партійну документацію і зберігає її.

Офіційні документи партії підписуються Головою СДПУ(О) або за його дорученням -першим заступником і заступниками.

Фінансові документи підписуються Головою партії або головою Викон­кому та бухгалтером.

Для контролю за діяльністю партійних органів з'їздом обирається Контрольна Рада СДПУ(О). Роботу Контрольної Ради СДПУ(О) ор­ганізовує її Голова, який обирається з'їздом.

Рішення Контрольної Ради СДПУ(О) вважаються прийнятими, якщо

за них проголосували більше половини її членів.

Контрольна Рада СДПУ(О):

- контролює відповідність дій керівних органів партії, починаючи від центральних аж до районних (міських) парторганізацій, первинних осе­редків та окремих членів партії нормам Статуту СДПУ(О), сумісність їх дій і ухвал з програмними положеннями та рішеннями керівних органів партії, чинним законодавством;

-розглядає внутрішньопартійні-конфліктні ситуації, робить виснов­ки, вносить свої пропозиції та рекомендації;

- контролює членський облік в обласних партійних організаціях;

- здійснює нагляд за ходом виборів делегатів на з'їзди, конференції партії, доповідає мандатній комісії про виявлені порушення;

- контролює стан виконавчої дисципліни, виконання рішень централь­них керівних органів партії;

- контролює порядок використання партійних коштів Виконкомом СДПУ(О), за результатами перевірки складає відповідний акт і подає його з'їзду, контролює виконання бюджету апаратом центральних органів СДПУ(О);

- проводить ревізію фінансової діяльності організацій і установ партії;

- виконує інші функції, передбачені Статутом.

Виключне право тлумачення Статуту має з'їзд партії, а в період між з'їздами - Контрольна Рада СДПУ(О).

Контрольна Рада СДПУ(0) для виконання своїх завдань має пра­во вимагати необхідну інформацію від керівних органів партії, обласних, міських і районних організацій та осередків. Контрольна Рада СДПУ(О) робить подання щодо ліквідації виявлених порушень і кон­тролює виконання прийнятих по них рішень. Контрольна Рада СДПУ(О) може розглядати заяви або проводити перевірки з власної ініціативи.

Раз на рік у встановлений Політбюро СДПУ(О) термін Виконком проводить звірку членів партії. За її підсумками обласні організації пода­ють до Виконкому СДПУ(О) звіт. Форма звітності визначається Політбюро СДПУ(О).

Б. Наявність відокремленого майна. Кожна юридична особа має своє майно, відокремлене, по-перше, від майна членів трудового колективу даної організації; по-друге, від майна держави чи автономного утворення, територіальної громади;

по-третє, від майна інших організацій, у тому числі вище­стоящих органів.

Майно кооперативних, інших громадських організацій і колективних утворень належить їм на праві власності. Право­вою формою майнового відокремлення державних підпри­ємств є право повного господарського відання належним їм майном, а державних установ і казенних підприємств — пра­во оперативного управління (статті 37 і 39 Закону України "Про власність"). Здійснюють його також і ті кооперативні та громадські організації — юридичні особи, які мають відок­ремлене майно, яке при цьому належить на праві власності кооперативу чи громадській організації, що їх створили.

В статуті СДПУ (О) признак – наявність відокремленого майна характеризується таким чином:

Майно та кошти СДПУ(О)

СДПУ(О) здійснює видавничу діяльність, проводить фестивалі, свята, виставки, лекції, інші суспільно-політичні заходи відповідно до чинного законодавства.

СДПУ(О) має власні кошти та інше майно.

Кошти СДПУ(О) складаються з:

- щомісячних членських внесків;

- добровільних пожертвувань у порядку визначеному чинним законо­давством;

- надходжень від видавничої діяльності, від продажу суспільно-політичної літератури, інших агітаційно-пропагандистських матеріалів, виробів із своєю символікою, проведення фестивалів, свят, виставок, лекцій, інших суспільно-політичних заходів;

- інших надходжень, одержаних законним шляхом.

Кошти та майно партії спрямовуються на фінансування та ма­теріальне забезпечення її статутної діяльності й не підлягають перероз­поділу між членами партії.

СДПУ(О) зобов'язана щороку публікувати свій бюджет для загаль­ного відома.

Члени партії щомісячно сплачують членські внески. Членські внески встановлюються у розмірі 0,1 відсотка від отриманої заробітної плати. Для пенсіонерів, студентів, безробітних, а також матерів, що перебувають в декретній відпустці, інвалідів, інших малозабезпечених категорій, за їх власноручною заявою, відповідна партійна організація може встановити членські внески у меншому розмірі, але не менше 10 копійок.

Інваліди та безробітні, а також ті, які не отримують тимчасово зарпла­ти, пенсій, стипендій, звільняються від сплати членських внесків.

Членські внески збирає секретар первинного осередку (секретар район­ної або міської організації). Зібрані кошти зберігаються на рахунку відповідної парторганізації та витрачаються згідно з цим Статутом та чин­ним законодавством. Порядок збирання та використання членських внесків визначаються "Положенням про членські внески в СДПУ(О)", яке затверджується Політбюро СДПУ(О).

В. Виступ у цивільному обороті від свого імені. Кожна юри­дична особа має своє найменування (ім'я). Від свого імені во­на набуває майнових та особистих немайнових прав і несе обов'язки, вступаючи в різні цивільно-правові відносини з іншими організаціями та громадянами. Інші особи можуть діяти від імені юридичної особи тільки за її згодою (наприк­лад, на основі довіреності). Так, спілка (об'єднання) коопера­тивів може представляти інтереси кооперативу і діяти від його імені у відповідних державних та інших органах, а також у

міжнародних організаціях.

Признак – виступ у цивільному обороті від свого імені.

СДПУ(О) є юридичною особою з моменту реєстрації, має печатку з власною емблемою й назвою, круглі печатки та штампи встановленого зразка. Місцеві організації є юридичними особами, мають печатки з ем­блемою партії та власною назвою й штампи, зразки яких затверджуються Політбюро СДПУ(О).

СДПУ(О) має свій прапор, може мати вимпели, значки тощо. Зразки прапора, печатки, емблеми та інших атрибутів партії затверджуються Політбюро СДПУ(О) та реєструються відповідно до чинного законодав­ства України. Обласні, районні (міські) та інші парторганізації користу­ються затвердженою символікою партії.

Використання назви та емблеми СДПУ(О) без офіційної письмової згоди керівних органів партії є незаконним і переслідується в установле­ному законом порядку.

Усі документи партії є її власністю і зберігаються в партійному архіві.

Г. Здатність нести самостійну майнову відповідальність. Здатність організації від свого імені брати участь у цивільних правовідносинах, самостійно набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки зумовлює і самостійну майнову відповідальність юридичної особи за своїми зобов'я­заннями. Відповідно до ст. 203 ЦК України у разі невиконан­ня або неналежного виконання зобов'язання боржником він повинен відшкодувати кредиторові завдані збитки. Формою цивільно-правової відповідальності юридичних осіб є також неустойка — визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі невико­нання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема у разі прострочення виконання (ч. 1 ст. 179 ЦК України).

Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями на­лежним їй (закріпленим за нею) майном, на яке за ст.7 Заки­ну України "Про власність", ст. 32 ЦК України та іншими ак­тами законодавства може бути звернено стягнення. Держава не відповідає за зобов'язаннями державних організацій, які є юридичними особами, а ці організації не відповідають за зо­бов'язаннями держави.

Державна, кооперативна або інша громадська організація не відповідає за зобов'язаннями під­приємства, що входить до її складу і є юридичною особою, а це підприємство не відповідає за зобов'язаннями організації, до складу якої воно входить. У цивільному законодавстві чіт­ко розмежовується відповідальність кооперативного об'єд­нання (спілки) і кооперативних організацій, що входять до його складу, а також відповідальність державно-кооператив­ної або громадської організації та її членів. Для деяких коопе­ративних організацій законом або їхніми статутами може бути передбачена відповідальність членів кооперативної організа­ції за її зобов'язаннями (статті 35 і 36 ЦК України).

Відповідно до цієї ознаки, засновники (учасники) СДПУ (ПРО) не відповідають по його (об'єднання) зобов'язанням, а СДПУ (ПРО) не відповідає по зобов'язаннях перших.

Д. Здатність бути позивачем або відповідачем у суді, арбіт­ражному чи третейському суді. Широка участь господарських організацій у майнових та особистих немайнових відносинах, можливість покладення на них цивільно-правової відпові­дальності за порушення зобов'язань, заподіяння майнової шкоди іншим особам спричинюють потребу в захисті пору­шених цивільних прав, а у зв'язку з цим і необхідність звер­нення з позовом до суду, арбітражного чи третейського суду. Іншими словами, юридична особа стає стороною-позивачем або відповідачем у цивільному, арбітражному процесі або тре­тейському розгляді цивільного спору.

Згідно зі ст. 102 ЦПК України сторонами у цивільному процесі можуть бути державні підприємства, установи, орга­нізації, колгоспи, інші кооперативні організації, їхні об'єд­нання, інші громадські організації, що користуються правами юридичної особи.

Сторонами в арбітражному процесі — позивачами і відпо­відачами — можуть бути підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юри­дичної особи та у встановленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, а у випадках, передба­чених законодавчими актами, — державні та інші органи, громадяни, які не є суб'єктами підприємницької діяльності (статті 1 і 21 Арбітражного процесуального кодексу України). Оскільки у третейському суді розглядаються спори, віднесені до компетенції арбітражного суду, то сторонами в них також можуть бути організації, наділені правами юридичної, особи.

Всі зазначені ознаки (риси) юридичної особи взаємозумовлені і мають розглядатися в єдності, сукупності, бо лише разом вони розкривають суть юридичної особи. До ознак юридичної особи іноді відносять право організації мати раху­нок у банку, круглу печатку тощо. Але ці ознаки не є істотни­ми, вони другорядні, похідні. Адже коли організація створена і вже існує як юридична особа, то вона за законом повинна звернутися до установи банку із заявою про відкриття рахун­ку для зберігання своїх коштів і проведення безготівкових розрахунків з іншими організаціями.

Відсутність хоча б однієї ознаки виключає можливість існування організації як юридичної особи.


Информация о работе «Диплом по гражданскому праву»
Раздел: Гражданское право и процесс
Количество знаков с пробелами: 200534
Количество таблиц: 2
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
162060
0
0

... российского права. – 2009. – № 1. – С. 28. 18.    Братусь С.Н. Субъекты гражданского права. [Текст] – М., Юридическая литература. 1985. – 534 с. 19.    Веберс Я.Р. Правосубъектность граждан в советском гражданском и семейном праве. [Текст] – Рига., Зинатне. 1976. – 498 с. 20.    Витрук Н.В. Общая теория правового положения личности [Текст] – М., Норма. 2008. – 568 с. 21.    Витрук Н.В. Основы ...

Скачать
54972
0
0

... кодекс Франции, который для обозначения субъекта права - человека использует понятия "француз" и "иностранец". В законодательстве нашей страны люди как субъекты гражданского права долгое время именовались "граждане" (ст. 9-12 ГК РСФСР 1964 г.). В Основах гражданского законодательства Союза ССР и республик, принятых Верховным Советом СССР 31 мая 1991 г., использовалась формулировка "граждане" и в ...

Скачать
158182
0
0

... Заключение В современном российском праве предусмотрены различные условия приобретения и отчуждения права собственности на ту или иную вещь (купля-продажа, аренда с правом выкупа). К ним можно отнести и ренту. В соответствии с п.1 ст.583 Гражданского кодекса РФ по договору ренты одна сторона (получатель ренты) передает другой стороне (плательщику ренты) в собственность имущество. Плательщик ...

Скачать
115171
0
0

... ) и персонал. Предприятие - международное промышленное и коммерческое подразделение Органа, функция – разведка, разработка, транспорт, переработка и сбыт ресурсов Района.13. Процесс создания норм международного права Нормы МП создаются как соглашение между субъектами МП. Паритет – основной принцип, корреспондировать обязанность уважать аналогичное право партнера. Нормообразование в МП началось с ...

0 комментариев


Наверх