Травня 1786 року. Будувався згідно указів Катерини ІІ, Павла І, Олександра І

17 травня 1786 року. Будувався згідно указів Катерини ІІ, Павла І, Олександра І.

Напередодні приїзду до Херсона Російського і Австралійського Дворів їх імператорів у Катерининьському соборі було влаштовано трон.

В період визвольної російсько-турецької війни (1787-1791 роки) паперть собору перетворена у некрополь військових начальників. До теперішнього часу збереглися могили з пам’ятниками інжинер-полковника, будівничого Херсона Корсакова М. І., полковника Мартинова С. та багатьох інших видатних полководців.

У 1791 році за вказівкою Катерини ІІ у соборі було влаштовано гробницю-мовзалей видатного  державного діяча, князя

Потьомкіна - Таврического Г. О.

На початку 30-х років ХХ століття рішенням трудових колективів Херсона собор був переданий під музей старовини. З 1957 року і до теперішнього часу собор є екскурсійним об’єктом для туристів.

Крім споруд у фортеці з ХVІІ століття залишилось кілька житлових будинків, Греко-Софійська церква, пам’ятник Джону Говарду.

В історію він увійшов під іменем “Джон Говард – філантроп”. Це англійський громадській діяч, лікар-філантроп. В 1784 році Говард вирішує зайнятися лікуванням страшної хвороби – чуми.

В 1789 році він прибуває до Херсона і лікує бідних людей від тифу. Помер від хвороби у 1790 році. Він встиг написати свій духовний заповіт, який доручив доставити в Англію, просив поховати його тіло без всякої розкоші і прочитати над могилою молитву англійською мовою: “не хочу ні монументів іні написів, але я хотів би, щоб на моїй могилі поставлено було годинника …” . І тому його пам’ятник , згідно заповіту, являє собою сонячний годинник . Пам’ятник було відкрито у 1828 році.

Місто до 1835 року змінює своє функціональне призначення – з військового поселення воно стає цивільним. У середині ХІХ століття починається забудова фортечної планиди. Відбувається поступове злиття тіла міста в єдине ціле. Цей процес був відбутий в генеральному плані Херсона 187 року. Паралельно формуються міські райони Млини і Сухарне.

В середині ХІХ століття Херсон розвивається як капіталістичне місто із заводами й фабриками. Постійно збільшується число навчальних та культурних закладів, з’являється прогресивна студентська молодь. Місто має потребу в театрах, музеях, бібліотеках, видавництвах. До кінця ХІХ сторіччя все це з’являється в Херсоні. Місто відвідують знамениті артисти, письменники, митці.

Кінець ХІХ – початок ХХ століття – період, пов’язаний із розвитком капіталістичних відносин. Міська структура опиняється розчленованою підприємствами, що призвело до ізоляції Дніпра від житлової забудови. Одночасно розвиток промисловості привів до заселення нових територій, в основному на північ від центрального ядра. Досить важливо, що принцип класичної, регулярної забудови зберігається. В цей час формується архітектурне обличчя центральної, найстарішої частини міста. Забудова цього періоду і донині визначає “зовнішність” і масштаби цієї частини Херсона.

Еклектизм, який панував в архітектурі, дуже відповідав смакам провінції. В той час з’явилось багато будинків, прикрашених декоративними елементами класицизму (Окружний суд, Народний будинок, Будинок губернатора), ренесансу та готики (Міська Рада, Управління Херсонського морського порту), також деякі житлові будинки по вулиці Горького тощо.

Показовий на той час будинок Банку взаємного кредиту. Будинок мав пишну декоративність, але вона виправдана, бо в той час споруда знаходилась на перехресті центральних вулиць і своїм ошатним виглядом акцентувала його.

З 1901 року, після 30-річної перерви, пов’язаної з роботами з поглибленням Дніпровського дна, знову відкриваються морські ворота міста. Херсон стає значним портом експортування хліба.

РОЗДІЛ 1.2

На початку 18ст. Херсон був відомий як край “злиденний” , хоча з чудовою природою. Херсон поступово перетворювався в промисловий район.

В Херсоні створені всі необхідні умови для навчання дітей та виховання їх розвинутими людьми. Створено 52 школи, відкриваються з кожним роком ліцеї.

За післявоєнні роки подальший розвиток набуло вище та середнє спеціальне навчання. В місті – 11 середніх спеціальних учбових закладів та 15 професійних, 40 – технічних училищ. Відкрито університети, де абітурієнти можуть навчатися багатьом спеціальностям.

До революції на Херсонщині було всього три спеціальних школи, в яких навчалось 400 чоловік. Велика увага приділялась і приділяється нині і дітям-сиротам. Для них будуються спеціальні дитячі будинки, школи-інтернати, училища, де на повному державному забезпечені знаходяться ці діти.

На даний період в Херсоні існує морехідне, медицинське, музичне училища, машинобудівний, гідрометеологічний, кооперативний технікуми, де готують спеціалістів різних профілів.

Найстарішим учбовим закладом на Херсонщині є сільськогосподарський інститут імені О.Д.Цюрупи.

За 84 роки свого існування інститут випустив більш як