Кримінологічна характеристика хуліганства
Криміналістична характеристика хуліганства
Поняття методики розслідування хуліганства, її мета та структура
Першочергові слідчі дії
Послідуючий етап розслідування
Допити підозрюваних (обвинувачених) проводяться негайно, коли вони затримані або до них обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту, а при
Навигация
Поняття методики розслідування хуліганства, її мета та структура
Методики розслідування хуліганства
108838
знаков
0
таблиц
0
изображений
2.1. Поняття методики розслідування хуліганства, її мета та структура.
Методика розслідування злочинів - це самостійний розділ науки криміналістики. Його складають основані на вимогах кримінального і кримінально-процесуального законодавства наукові положення, рекомендації і методи розслідування окремих видів злочинів.
Виділити сліди, типові для визначених видів злочинів, розкрити їх особливості, дати рекомендації по практичному використанню - ці задачі вирішує методика розслідування, яка встановлює, які сліди та інші речові докази, елементи речової обстановки (які потребують для виявлення, закріплення та дослідження застосування даних криміналістичної техніки) характерні для тих чи інших злочинів, яка відбирає відповідні прийоми і розробляє практичні рекомендації по їх застосуванню в процесі розслідування визначеного виду злочинів.
Методика розслідування тісно пов'язана і зі слідчою тактикою, яка вивчає систему прийомів планування і організації розслідування, підготовки і провадження окремих слідчих дій. Подібно криміналістичній техніці тактика розглядає загальні прийоми планування, підготовки і проведення огляду, обшуку, допиту та інших слідчих дій, а також тактичних операцій, не вдаючись в особливості, притаманні провадженню цих дій при розслідуванні окремих видів злочинів.
Методика, відштовхуючись від загальних положень тактики про планування розслідування, розглядає слідчі дії в взаємозв'язку, показує їх типові системи, а також формулює тактичні рекомендації, характерні для розслідування крадіжок, вбивств, хуліганств, інших злочинів.
Основна мета методики розслідування (як і всієї криміналістики) - сприяння найбільш успішному здійсненню задач кримінального судочинства (ст.2 КПК України). Тому розробка методики, оцінка її рекомендацій визначаються тим, наскільки вони допомагають швидкому та повному розкриттю злочинів і їх попередженню.
Методика розслідування структурно поділяється на приватні методики (методики розслідування окремих видів (груп) злочинів.
Кожна приватна методика відображає криміналістичні особливості розслідування злочинів визначеного виду і одночасно їх подібність в загальній структурі з іншими приватними методиками розслідування. Аналіз загальних рис дозволяє виділити найбільш важливі елементи, типові для всіх різновидів методик, і розглянути основні положення які відносяться до них і які є визначальними для побудови кожної приватної методики розслідування та ефективного використання її в слідчій практиці.
Структура приватної методики розслідування окремих видів злочинів включає:
а)криміналістичну характеристику даного виду злочинів;
б)обставини, які необхідно встановити;
в)особливості порушення кримінальної справи;
г)першочергові слідчі дії та опера-тивно-розшукові заходи;
д)типові слідчі ситуації, побудова версій та планування розслідування; е)тактику провадження окремих слідчих дій;
ж)профілактичні дії слідчого при розслідуванні конкретного злочину.
2.2. Першочерговий етап розслідування та слідчі дії на цьому етапі.
2.2.1. Особливості порушення кримінальної справи. Справи про злочини, передбачені ст.206 КК України, при наявності підстав можуть порушуватися по будь-якому вказаному в ст.94 КПК України приводу. При цьому органи дізнання і слідчі повинні враховувати дві особливості: наявність достатніх даних, які вказують на ознаки кримінально-караного хуліганства, оскільки хуліганські вчинки, в залежності від характеру, ступеня порушення і повторності, можуть тягти за собою як кримінальну, так і адміністративну відповідальність; спрощений порядок провадження в справах про злочини, передбачені ч.І ст.206 КК України, які за загальним правилом порушуються судом по матеріалах органів міліції або інших органів дізнання (ст.430 КПК України).
Приводами до порушення кримінальної справи, як показує практика, найчастіше є заяви потерпілих, повідомлення установ, організацій, службових осіб, представників громадськості або очевидців хуліганства. Нерідко справи про хуліганські вчинки порушуються на підставі протоколу затримання правопорушників в момент вчинення злочину або ж внаслідок безпосереднього виявлення прокурорсько-слідчими працівниками ознак кримінально-караного хуліганства. Як уже відзначалося, повідомлення про хуліганські дії поступають або в момент їхнього вчинення, або відразу після закінчення і потребують негайного реагування з боку робітників міліції для припинення хуліганства і затримки злочинців.
Якщо повідомлення про хуліганство надійшло з запізненням, як правило проводять попередню перевірку. У заявника і свідків-очевидців відбирають пояснення, відбирають різні документи (медичні довідки, характеристики), іноді проводять огляд місця злочину.
На початку розслідування висувають і перевіряють загальні типічні версії:
- підозрюваний вчинив кримінально наказуємі хуліганські дії,
- у діях підозрюваного міститься склад не хуліганства, а іншого злочину,
- подозреваемий учинив дрібне хуліганство.
За даними дослідження, справи про злочини, що кваліфікуються за частинами 2 і 3 ст.206 КК України, порушувалися: органами дізнання - 59,7%, слідчими установ внутрішніх справ - 31,4%, слідчими органів прокуратури - 5,2%, прокурорами - 3,2%, судами - 0,5% справ.
Більшість з них (68,6%) порушені за заявами потерпілих і повідомленнями очевидців хуліганства, 15,7% - за ініціативою працівників міліції, слідчих, прокурорів і суддів, 12,5% - за повідомленнями установ, організацій і службових осіб. 3,2% справ порушено за матеріалами народних дружинників, які вживали енергійних заходів до негайного припинення хуліганських дій, складали протоколи і доставляли правопорушників в органи міліції.*
Ефективність кримінально-правової боротьби з хуліганством значною мірою залежить від своєчасного реагування на ці небезпечні злочини.
2.2.2. Початковий етап розслідування. Початковий етап розслідування хуліганства починається з аналізу та оцінки первинних матеріалів. Це дозволяє визначити слідчу ситуацію, а потім спланувати тактичні операції для її вирішення.
Типові слідчі ситуації:
1. Осіб затримано на місці події, є свідки, потерпілий і матеріальні сліди. Це характерно для хуліганства, скоєного на вулиці, в громадському транспорті, в комунальній квартирі та інше. Тут можливі наступні тактичні
*Соціологічне дослідження діяльності слідчих і судових органів по запобіганню хуліганства, ‘Наукова думка’,К., 1971 р.,с.30.
операції (тобто комплекс організаційних, оперативно-розшукових та слідчих дій) для:
а). встановлення особи затриманого, встановлення ознак хуліганства в його діях;
б). виявлення та забезпечення збереження джерел доказів. Вони включають: бесіди, опитування, огляд, допит, особистий обшук, обшук по місцю проживання (наприклад, в випадку розслідування радіохуліганства) та інше.
2. Особа, яка скоїла хуліганські дії, знаходиться на місці події і продовжує їх скоювати. Це типово для квартирного дебошу, порушень правил поводження на пляжі, при спробі зриву громадських заходів (концерт, збори), коли хулігани, не звертаючи уваги на попередження громадян, погрожують застосуванням фізичної сили, нанесенням тілесних ушкоджень. Особливо небезпечними бувають п'яні та озброєні хулігани, а тим більше об'єднанні в групи.
Застосовуються наступні тактичні операції для:
а)припинення хуліганських дій;
б)затримання під час скоєння злочину;
в)встановлення джерел доказів.
3. Хуліганські дії скоєні в минулому, особи злочинців відомі. Ця ситуація типова при порушенні кримінальної справи по заяві потерпілих. Заявники в більшості випадків і є потерпілими, є свідки та деякі матеріальні джерела доказів (наприклад, довідки судово-медичного освідування, використані хуліганами предмети для нанесення ушкоджень, сліди руйнування та знищення майна, фотознімки, звукозапис, фонограми та кіноплівки, на яких зафіксовані хуліганські дії).
В цьому випадку допустимі наступні тактичні операції для:
а)встановлення факту скоєння хуліганства;
б)прийняття заходів, які забезпечують присутність підозрюваних на попередньому слідстві;
в)встановлення джерел доказів.
4. Особа, яка скоїла хуліганські дії, зникла, вона відома лише в об'ємі ознак зовнішності, які встигли запам'ятати потерпілий та свідки. Це типово для скоєння хуліганства в громадському транспорті, в малолюдних місцях, місцях відпочинку, де хулігану не було вчинено потрібного опору, і він зник. Є потерпілі, свідки (в більшості випадків), матеріальні сліди (наприклад, ніг, пошкоджень на одязі, тілі людини, знаряддя скоєння хуліганства).
При даній ситуації можливі наступні тактичні операції для:
а). розшуку та затримання зниклого хулігану;
б). ідентифікації особи затриманного;
в). встановлення джерел доказів.
5. Знайдено сліди хуліганських дій, злочинець невідомий, свідків не має. Це характерно для хуліганства, скоєного ‘без свідків’ (глум над пам'ятниками культури, нанесення на парканах і будовах нецензурних текстів, які ганблять честь та гідність громадянина, спричинення шкоди державному або особистому майну і т.д.). В цьому випадку знайдені матеріальні сліди відображають ознаки складу хуліганства, а також несуть інформацію про спосіб скоєння, про знаряддя та особи злочинців.
Для вияснення обставин в цьому випадку можливі такі тактичні операції по:
а)збиранню даних про скоєне хуліганство на місці події;
б)розшук злочинців по знайдених слідах.
Розслідування повинно бути організованим і цілеспрямованими, слідчі дії повинні виконуватись в визначеній послідовності, погоджуватись з оперативними заходами. З цією метою здійснюється планування (в усній чи письмовій формі). Усна форма - отримавши повідомлення про подію хуліганства, орган дізнання або слідчий оцінює його і визначає, чи достатньо підстав для порушення кримінальної справи про хуліганство (ст.94 КПК України, ст.206 КК України). Якщо необхідно, проводиться перевірка в відповідності зі ст.97 КПК України та приймається рішення про порушення справи, намічаються початкові слідчі дії. Фактично це і є планування, яке здійснюється в усній формі. Воно характерне для простих слідчих ситуацій, які зустрічаються частіше всього на початковому етапі розслідування.
Реалізація тактичної операції завжди починається з планування системислідчих дій, оперативно-розшукових та організаційних заходів, направлених на рішення конкретної задачі розслідування. Так, план тактичної операції “Припинення хуліганських дій та затримання хуліганів на місці події” включає: припинення хуліганських дій, фізичне захоплення злочинців, обеззброєння та доставлення їх в пункт охорони громадського порядку або в відділ міліції, де проводяться: особистий обшук, освідування та допит. План тактичної операції ‘Розшук і затримання хуліганів’ включає: огляд місця події, допит свідків, потерпілих, обшук, впізнання, перевірка показів на місці, а також проведення оперативно-розшукових заходів (переслідування ‘по гарячих слідах’, організація спостереження за місцями ймовірної появи злочинця, блокування вокзалів, парків відпочинку та інших місць, де ймовірніше всього він може переховуватися; використання для розшуку криміналістичних обліків та інформаційно-довідникових систем органів внутрішніх справ; залучення до розшуку громадськості).
Найбільш складним в структурному і тактичному відношенні є планування тактичної операції “Розшук злочинця по матеріальних слідах-відображеннях скоєного хуліганства”. Ця операція обов'язкова при ситуації, коли хуліганство скоєно без свідків. В цьому випадку здійснюється: допит заявника, огляд місця події, попереднє дослідження або призначення судових експертиз з метою дослідження слідів злочину, обшуки, оперативно-розшукові заходи, організаційні заходи.
Особливості дослідження місця події в даній ситуації полягають в тому, що матеріальні сліди-відображення хуліганських дій на початку розслідування є єдиними “німими свідками”. Тому знаходження всіх видимих та невидимих слідів, залишених мікрооб'єктів (запах, мікрочастинки твердих та сипучих речовин, волокна тваринного, рослинного і синтетичного походження), які отримали на практиці назву “слідів накладень”, “слідів металізації”, “слідів контакту”, - головна задача огляду. Дослідження обстановки місця події повинно здійснюватись при широкому використанні технічних засобів та обов'язковому залученні спеціалістів.
Для розшуку хуліганів по матеріальних слідах-відображеннях суттєвого значення набуває вміння “читати” сліди, тобто вилучати відображені в них дані, які мають значення для справи. З цією метою проводиться попереднє дослідження або різноманітні види судових експертиз, результати яких дозволяють планувати обшуки, запити для отримання необхідної інформації в криміналістичні обліки та інформаційно-довідникові системи.
На початковому етапі розслідування для вирішення будь-якої слідчої ситуації планується тактична операція – “Встановлення джерел доказів”, яка включає: проведення оперативно-розшукових заходів, використання процесуальних засобів - огляд місця події, обшук, виїмка, а іноді і накладення арешту на кореспонденцію; встановлення можливих свідків-очевидців та допити їх; витребування інформації із криміналістичних обліків та автоматизованих інформаційно-довідникових систем. В випадках скоєння особливо злісного хуліганства (ч.З ст.206 КК України) необхідно провести освідування потерпілого і хуліганів, призначити судову експертизу для дослідження засобів скоєння хуліганства на предмет віднесення їх до конкретного виду зброї (холодної, вогнепальної та ін.).
Таким чином, планування тактичної операції як системи слідчих дій, оперативно-розшукових та організаційних заходів завжди визначається характером слідчої ситуації та її задач, що випливають з розслідування хуліганства на початковому етапі.
Похожие работы
... проведеної слідчої й оперативної роботи. Тому питання про передачу справи іншому слідчому потрібно вирішувати з урахуванням всіх зазначених обставин. При організації розслідування злочинів минулих років повинні братися до уваги особливості процесуальної регламентації діяльності слідчого по зупинених справах про нерозкриті злочини, оскільки провадження слідчих дій в цьому випадку КПК України не ...
... для вжиття відповідних заходів впливу або передати матеріали для застосування у встановленому порядку заходів адміністративного стягнення (ч. 2 ст. 99КПК). 3.2. Особливості розслідування проституції на першочерговому етапі розслідування а)Оперативно-розшукові заходи Оперативно-розшукові заходи. Велике значення для боротьби з організованими формами проституції, що супроводжує ...
... з тим у структурі потерпілих з'явилися особи нових соціальних верств населення (підприємці, бізнесмени, банкіри, фермери, спортсмени та ін.) Збільшується кількість потерпілих серед людей похилого віку, пенсіонерів, інвалідів. 2.2 Причини злочинної жорстокості Залежно від набору криміногенних явищ, а також структури і процесів, що лежать в основі міжособистісних криміногенних конфліктів, ...
жає всі суттєві ознаки вбивства. Таке поняття вбивства могло б бути нормативною основою його типової юридичної конструкції. Однак законодавець не дотримався окремих правил законодавчої техніки, що призвело до неоднозначного розуміння змісту цього поняття. Зокрема, воно не називає того, що випадки необережного позбавлення життя іншої людини необхідно (логічно) назвати заподіянням або спричиненням ...
0 комментариев