Навигация
Вступ………………………………………………………………..2
1. Словотворення………………………………………………… 4
1.1 Афікси, префікси, суфікси……………………………….. 6
1.2 Складні слова………………………………………………11
1.3 Другорядний тип словотвору…………………………… 16
1.4 Конверсія…………………………………………………..20
2. Практична частина…………………………………………… 24
Висновки…………………………………………………………..29
Бібліографія……………………………………………………… 31
Вступ
Лексикология вивчає словниковий склад мови і його властивості (словотвір і значення). При цьому розрізняються загальна лексикологія, у який вивчаються спільні явища кількох мов, лексикологія спеціальна, у якій явища розрізняються у межах окремої мови. Звідси предметом англійської лексикології є лексика англійської мови з усіма її особливостями і характеристиками.
Мовна лексика – це сукупність слів і словотвірних елементів, які складають організовану і цілісну систему. Завданням лексикології є визначення властивостей слів, їх творення, вживання і взаємозалежність у системі власної мови.
Лексичні явища певним чином об’єднуються за спільними ознаками і вивчаються у сукупності – у їх морфологічному складі, за значенням, сталими властивостями, лексико-естетичними ознаками походженням, діалектними розбіжностями.
Як галузь загального мовознавства лексикологія має свою мету і свої методи дослідження лексики. У першу чергу мету дослідження складають походження, розвиток і вживання словникового складу. Методи дослідження при цьому можуть бути різними, причому не всі вони з однаковим успіхом застосовуються до окремих лексичних явищ.
Слово вважається головною одиницею лексикологічного дослідження з тієї причини, що в ньому прославляються закони розвитку і зміни словникового складу мови. Провідна риса розвитку слова у новітній час – це перерозподіл значень.
Слово, як і кожна мовна одиниця, - це явище. Що має форму і зміст (значення). Форма існує завдяки фонетичній оболонці і має морфологічні категорії.
Лексикологія, як мовна дисципліна, має власні методи дослідження. Співставлення і опис лексичних фактів проводиться в залежності від мовних і позамовних причин. Проте мовну структуру інколи неможливо розглянути у межах самої себе без застосування як інших мовних рівнів, так і явищ окремих галузей пізнання. Лексикологія тісно поєднана з граматикою, історією мови, стилістикою, фонетикою, орфографією, лексикографією і етимологією мови. Окремі лексичні явища інколи потребують даних таких наук, як філософія, психологія, загальна історія і антропологія.
У своїй сукупності слова складають лексичні підвалини мови, слова змінюються у мовленні за граматичними законами. Визначають слова, як одиниці мови, багато в залежності від критеріїв, підходу, точок зору. У лексичному розумінні воно визначається як одиниця називання, що має лексико-семантичне наповнення і може виражати сформульоване поняття.
Основна ціль цього дослідження є визначити основні закономірності та властивості утворення нових слів в англійській мові за допомогою морфеми –er.
1. Словотворення англійського слова.
Центральне питання словотвору – це вивчення структури і змісту слів. Стосовно природи слів можна поставити кілька питань, серед яких головними є такі:
1. Як слово утворюється?
2. Як утворюється складне слово? Що таке складові частини складного слова?
3. Як значення складного слова стосується значення його складових частин?
Традиційно слово розглядається як поєднання звука та значення. Слова table, наприклад, має декілька окремих значень – “стіл, їжа, робоче місце”. Мовці рідко думають про причини, за якими дана комбінація звуків має ці значення, а тому часто кажуть, що таке поєднання умовне. Насправді причини поєднання значення і звукової та морфологічної форми криються у глибині віків, про що ми маємо етимологічні, хоча і початкові, дані.
Нерозривність формальної структури слова дає змогу, відрізняти його від інших слів у послідовності мовлення.
Слово входить до складу словосполучення – найближчої граматичної одиниці; через яку воно реалізується в реченні. Звідси воно має опозиційні характеристики двовісного характеру:
морфема слово
словосполучення.
Вільна морфема регулярно відтворюється за моделями мови і може вживатися незалежно, не змінюючи свого значення. Дієслово stand, іменник stand є вільними морфемами, що зберігають відповідні лексико-семантичні значення.
Такі морфеми можна назвати мінімальними вільними формами. Проте, корінь stand може входити до інших слів, наприклад: withstand, standing. Морфологічний стан змінюється таким чином, що дієслово withstand фактично складається з двох вільних морфем – прийменника with і дієслова stand, а дієприкметник standing – з вільної та залежної морфеми – суфікс ing окремо не вживається.
Словниковий склад, що споконвічно іменує поняття щоденного вжитку, звичайно складається з вільних морфем які утворюють окремі слова, наприклад: man, son, cow, sheep, top, go, run. Історія розвитку цих слів свідчить про те, що їхнє граматичне варіювання в окремих випадках відбивана наявність двох морфем – man – men, проте таких випадків у мові небагато.
Якщо основу позбавити афіксів, і вона не буде омонімічна жодному вільному слову того ж кореня, то така основа стане залежною. Так у широко вживаному слові conduct і лексоко- семантичному наборі, що його оточує conductor, deduct, deduce, seduce, seductive і т.д. – префікс –con може бути відокремлений лише формально. Корінь, що залишіться, запозичений з латинського ductio – “веду” і не утворює окремого слова. Таку основу і називаємо залежною. Залежних основ багато в запозичених словах явище це закономірне, бо основа запозиченого слова виникла і пройшла шлях історичного розвитку в іншій мові, наприклад: a-dolese-ent, benefic-i-al, cour-age, dis-creet, e-logu-ence, facul-ty, hon-est, in-vest-ment, mat-ure, odi-ous, pre-vent-ion, quanti-ty, re-membr-ance,royal-ty,satir-ize, satisfac-tion, senti-ment, un-cert-ain, un-pre-dict-ed.
Корінь вважається головним складовим елементом, що після вилучення функціональних афіксів не підлягає подальшому словотворчому аналізові. У гнізді слів act, acting, action, actionable, activate, active, activity, actor, actual, actuality, actualize, actually, actuate, спільним є корінь act.
Похожие работы
... стул-стульчик), и в отношении другого человека (хороший - хорошенький, красивый - красивенький). Для повышения эффективности работы логопеда по обучению детей дошкольного возраста со стертой дизартрией словообразованию нами были разработаны методические рекомендации. Неправильное использование лексико-грамматических средств языка ребенком с лёгкой степенью дизартрии обусловлено артикуляторными ...
... дошкольников, проанализировав научно-педагогическую литературу по этой проблеме и поставив перед собой рабочую гипотезу, мы поставили целью эксперимента – выявить уровень развития словообразования у детей старшего дошкольного возраста с общим недоразвитием речи. Для этого были подобраны две группы детей старшего дошкольного возраста: контрольная (дети с нормальным речевым развитием) и ...
... исследования словообразования глаголов При разработке методики исследования мы опирались на методические разработки Р.И. Лалаевой [21], Р.Е. Левиной [34], Л.И. Ефименковой [8], Т.Б. Филичевой, Г.В. Чиркиной [48]. Методика исследования направлена на исследование словообразования глаголов дошкольниками с общим недоразвитием речи в импрессивной и экспрессивной речи по сравнению со сверстниками ...
... ); § воспроизведение начальной формы слова (у лошади – лошадь, у коровы – корова) Подводя итог вышесказанному, можно сделать вывод, что развитие словообразования названий животных у детей с задержкой психического развития на низком уровне. Образование имен существительных со значением женскости При выполнении задания на образование имен существительных со значением женскости, были получены ...
0 комментариев