Заклик: “Хай гине цар” – звучить у:

34. Заклик: “Хай гине цар” – звучить у:

а) поемі “Роберт Брюс, король шотландський”;

б) вірші “Напис в руїні”;

в) поемі “Давня казка”.

35. Жанр твору “Лісова пісня”:

а) поема;

б) драма-феєрія;

в) казка.

Не зневажай душі своєї цвіту,

бо з нього виросло кохання наше!

Той цвіт від папороті чарівніший –

Він скарби творить, а не відкриває…

Ці слова адресовані:

а) Мавці;

б) Лукашеві;

в) Килині.

“О, не журися за тіло!” – так починається монолог:

а) Лісовика;

б) Мавки;

в) Лукаша.

Як звали бояриню з однойменної драматичної поеми Лесі Українки:

а) Катерина;

б) Оксана;

в) Марія.

У “Боярині” згадується:

а) Полтавська битва;

б) битва під Берестечком;

в) Переяславська Рада.

Які гетьмани України згадуються в “Боярині”:

а) Брюховецький;

б) Б.Хмельницький;

в) Дорошенко

г) Сомко;

д) Тетеря.

41. Поезія “До мого фортеп`яно” за жанром:

а) елегія;

б) послання;

в) медитація.

42. Для кого виду лірики належить вірш “Досвітні огні”:

а) громадсько-політичного;

б) пейзажного;

в) інтимного.

43. Хто не жив посеред бурі,

той ціни не знає сили,

той не знає, як людині

боротьба і праця милі.

“Епілог”

Ця строфа написана:

а) амфібрахієм;

б) ямбом;

в) хореєм.

44. Визначити віршовий розмір:

Тішся, дитино, поки ще маленька,

Ти ж бо живеш на весні,

Ще твоя думка літає легенька,

Ще твої мрії ясні, -

а) амфібрахій;

б) ямб;

в) хорей;

г) дактиль;

д) анапест

45. Та пісня, як море, і стогне, й рида,

І барвами грає,

І скелі зриває,

Як чиста прозора вода.

Визначити художні засоби:

а) фразеологізми;

б) порівняння;

в) метафори;

г) епітети;

д) метонімії;

е) протиставлення.

46. Щовечора, як зіронька

До місяця сходить,

Молодая дівчинонька

В садочок входить.

Тут використано засіб:

а) протиставлення;

б) порівняння;

в) художнього паралелізму.

47. Що характеризує драматичну поему як жанр:

а) поєднання драматичного, епічного й ліричного розкриття теми;

б) широкий фон подій;

в) стислість і лаконізм у викладі матеріалу;

г) глибока психологічність конфлікту;

д) повчально-моралізаторський характер;

е) смерть головного героя.

48. “Леся Українка не тільки один з найбільших, але один їз найоригінальніших поетів світу”, - сказав так:

а) І. Франко;

б) Д. Павличко;

в) М.Рильський.

49. “Від часу Шевченкового “Поховайте та вставайте, кайдани порвіте” Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова, як з уст сеї слабосилої, хворої дівчини”. Ці слова належать:

а) М. Коцюбинському;

б) І. Франкові;

в) О. Маковею.

50. “Її поезія – то огнисте оскарження того дикого гніту самоволі, під яким стогне Україна”, - зазначав в одній із своїх літературних праць:

а) М. Коцюбинський;

б) О. Маковей.

в). І. Франко.

51. “На свій вік це геніальна жінка… Ми говорили з нею дуже довго, і в кожнім її слові я бачив розум та глибоке розуміння поезії, освіти та людського життя”, - писав про зустріч з поетесою:

а) І. Франко;

б) М. Павлик;

в) С. Мержинський.

52. “На залізний вівтар свого убогого краю вона поклала все, що мала: талант, і серце, і свої недовгі дні”, - писала про Лесю Українку:

а) Людмила Старицька-Черняхівська;

б) Ізидора Косач-Борисова;

в) Ольга Кобилянська.

53. Нова доба над нами розцвітала,

Та слава Лесі вічно з нами буде,

Як меч проти неправди і облуди,

В борні за правду зброя золота, -

сказав в одній із своїх поезій:

а) М. Рильський;

б) Д. Павличко;

в) В. Сосюра.

54. На основі поезій “Стояла я і слухала весну…”, “Дивлюсь я на яснії зорі…”, “Хотіла б я піснею стати…” романси створив:

а) П. Майборода;

б) К.Стеценко;

в) В. Кирейко.

55. Літературна премія імені Лесі Українки за кращі твори для дітей та юнацтва присуджується в:

а) 1963;

б) 1972;

в) 1981.

56. За кордоном пам`ятники Лесі Українці споруджено у:

а) Вашингтоні (США);

б) Саксатуні (Канада);

в) Сурамі (Грузія);

г) Батумі (Грузія);

д) Брюсселі (Бельгія);

е) Торонто (Канада).

Результати тестування ми об`єднали у таблицю.

Таблиця 2.4

Результати тестування на етапі формуючого експерименту

Рівень	Високий рівень	Достатній рівень	Низький рівень
Клас
10-А експериментальний	19%	43%	38%
10-Б контрольний	9%	33%	58%

Кількісний аналіз показників дозволяє говорити про те, що учні 10-А класу значно краще впорались з тестуванням. Кількість учнів, що показали високий рівень естетичних здібностей у 10-А класі на 10% більша, ніж у 10-Б; кількість учнів з достатнім рівнем здібностей у 10-А класі теж на 10% більша, ніж у 10-Б класі, а низький рівень здібностей у 10-А класі на 205 нижчий, ніж у 10-Б.

Результати контрольного тестування свідчать про те, що зміна характеру діяльності учнів на уроці, поєднання репродуктивних і пошукових методів принесли вагомі результати. Письмові відповіді та їх якісний аналіз вказує на те, що учні 10-А класу навчились мислити самостійно, висловлювати свої власні міркування; орієнтовані на свій естетичний ідеал. Мова творчих робіт стала більш яскравою, образною, а естетичні оцінки і судження влучнішими і аргументованими. Відчувається також усвідомлене ставлення до добра і зла, до красивого і потворного. Виконання завдань третього типу показало розвинену фантазію і образне мислення учнів, їх творчі здібності й естетичні потреби.

З проведеного опитування ми дізнались, що найвищу оцінку красі, як основі людського життя дають 20% учнів, зіткнення з мистецтвом зацікавило й доторкнулося кращих струн душі у 7% старшокласників, а замислились над призначенням мистецтва 10%. 50% школярів, що художні твори викликають у них переживання, роздуми, потребу давати естетичну оцінку явищам і подіям, викликають потребу творити добро, формують естетичний смак і моральні та естетичні ідеали; 30% учнів у літературних творах захоплює більш всього сюжет і наявність хоробрих, вольових героїв; 20% не люблять читати. Любителів поезії - 30%, детективу - 30%, а перевагу телебаченню віддають 40% учнів. З задоволенням беруть участь у літературознавчих вечорах, театралізованих святах 40% старшокласників; 40% - беруть участь у них не завжди, а тільки у тих, які їм подобаються, або в яких їх зобов`язує брати участь вчитель, а 20% учнів залишились байдужими до заходів естетичного характеру.

На основі цього опитування ми зробили висновок про те, що естетичний інтелект, естетична свідомість на високому рівні у 35% учнів; на достатньому - у 43%, а на низькому у 22% старшокласників. Таким чином, у порівнянні з результатами констатуючого експерименту високий рівень естетичного інтелекту й свідомості учнів у 10-А (експериментального) класу зріс на 23%, достатній - на 3%, а низький рівень знизився на 26%.

В ефективності застосування сукупності запропонованих педагогічних умов ми переконались і у результаті проведеного спостереження.

Аналіз відвіданих уроків дозволяє говорити про те, що учням дуже подобаються нетрадиційні форми проведення уроків і активні методи навчання. Підвищився інтерес учнів до виразного читання, допитливість, активність на уроці, вони з задоволенням дискутують, відстоюючи свій естетичний ідеал, їхня мова стала значно багатшою, у ній з`явились порівняння, красиві поетичні вирази. На уроках переважають позитивні емоції, панує атмосфера співтворчості й співпраці, навіть учні з низьким рівнем естетичної культури прагнуть брати участь в обговоренні цікавих естетичних і моральних проблем, а у колективній роботі на уроці переважає естетичне ставлення до справи, один до одного.

Застосування індивідуального підходу до особистості учня дало змогу виявити їм свої потенціальні можливості, нахили і здібності, задовольняти свої естетичні потреби через надану їм вчителем свободу вибору завдань. Школярам подобаються театралізовані уроки, де вони можуть виявити свої естетичні здібності.

Беручи до уваги результати формуючого експерименту, ми можемо визначити результативність експериментальної програми дослідження.

Таблиця 2.5

Порівняльна таблиця рівнів сформованості

естетичної культури учнів

Класи	Високий рівень		Достатній рівень		Низький рівень
	конст.	форм.	конст.	форм.	конст.	форм.
Експериментальний 10-А	9%	27%	32%	43%	59%	30%
Контрольний 10-Б	9%	9%	31%	33%	60%	58%

Порівнюючи результати констатуючого і формуючого експериментів, можна зробити висновок про те, що майже ніяких змін у контрольному 10-Б класі не відбувалось: кількість учнів з високим рівнем сформованості естетичної культури 9% - 9%; з достатнім - 31% - 33%; з низьким - 60% - 58% (знищилась на 2%).

Динаміку росту рівня сформованості естетичної культури учнів ми спостерігаємо в експериментальному 10-А класі. У ньому кількість учнів з високим рівнем естетичної культури зросла з 9% до 27%, з достатнім - з 32% до 43%, а кількість учнів з низьким рівнем естетичної культури знизилась з 59% до 30%.

Таким чином, експериментальна програма була досить результативною - значно зріс рівень естетичної культури учнів.

Цьому сприяло комплексне застосування визначених раніше педагогічних умов для підвищення ефективності естетичного виховання учнів і перехід від традиційних форм та методів навчання до їх творчого урізноманітнення з метою підвищення естетичної культури учнів.

Висновки до другого розділу

Результати, одержані у ході проведеного дослідження, дозволяють стверджувати, що низький рівень естетичної культури, виявлений у ході констатуючого експерименту пояснюється несформованістю потреб в естетичному пізнанні, в естетичній насолоді, у несформованості естетичного смаку, естетичного ідеалу і фантазії, естетичного ставлення до людей, почуття красивого і потворного, у несформованості емоційної сфери, почуття патріотизму, уміння бачити красиве, спостерігати, зіставляти, порівнювати, давати естетичну оцінку, відстоювати свої естетичні погляди й переконання, у відсутності творчих здібностей.

Було встановлено, що ефективним шляхом підвищення ефективності естетичного виховання школярів являється введення у технологію шкільного навчального процесу активних форм і методів, групового навчання, проблемності, нетрадиційності.

Рівень естетичної культури учнів значно підвищується, якщо у процесі занять вони усвідомлюють залежність між рівнем естетичної культури й результатами навчальної роботи.

Аналіз результатів дослідної роботи свідчить про те, що у ході навчальної роботи, побудованої на принципах гуманізації навчально-виховного процесу з урахуванням індивідуальних і вікових особливостей учнів, коли вчитель прогнозує й моделює естетичну реакцію учнів у процесі організації й поєднанні їх репродуктивної й пошукової діяльності створюються необхідні умови, що позитивно впливають на становлення естетичної культури учнів.

Було доведено, що ефективність естетичного виховання визначається характером відносин у шкільному колективі: чіткість співпраці; зацікавленість у справах і успіхах кожного учня; пріоритет естетичних ідеалів у всіх справах; добрі етичні стосунки; персональна відповідальність і вольові зусилля кожного за якісне виконання навчальних завдань складають основу поведінки школярів, важливою характеристикою якої являється естетична культура.

Динаміка рівня естетичної культури у позитивний бік обумовлюється змінами суті навчального процесу, його організації й технології, коли вчитель і учні активні й діяльні, а стосунки будуються на принципах співтворчості й співробітництва, взаємної поваги й естетизації всіх сторін шкільного життя.

У ході проведеного дослідження доведена необхідність організації навчальної підготовки таким чином, щоб естетичне ставлення до всього оточуючого, до навчання послідовно проводилась на всіх етапах, щоб естетичні переконання закріплювались як моральна сторона особистості школяра.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Берхин Н.Б. Формирование первоначальных художественных знаний //Педагогика. - 1993. - № 1. - С.16-19.

Борев Ю.Б. Эстетика. - М.: Политиздат, 1975. - 399 с.

Бугайко Т.Ф., Бугайко Ф.Ф. Навчання і виховання засобами літератури. - К.: Радянська школа, 1973. - 176 с.

Бутенко В.Г. Формирование у старшеклассников эстетического отношения к искусству //Советская педагогика. - 1990. - № 5. - С.21-23.

Волошина Н.І. Естетичне виховання учнів у процесі вивчення літератури. - К.: Радянська школа, 1985. - 102 с.

Гавриловец К.В., Казимирская И.И. Нравственно-эстетическое воспитание школьников: Книга для учителя. - Минск: Народна асвета, 1988. - 128 с.

Гончаренко М.В. Проблеми естетичного виховання. - К.: Мистецтво, 1976. - 224 с.

Гришин В.В., Лушин П.В. Методики психодиагностики в учебно-воспитательном процессе. - М.: Знание, 1990. - 64 с.

Гулыга А.В. Принципы эстетики. - М.: Политиздат, 1987. - 286 с.

Гулыга А.В. Что такое эстетика?: Книга для учащихся. - М.: Просвещение, 1987. - 173 с.

Изучение личности школьника учителем /Под ред. З.И.Васильевой, Т.В.Ахоян и др. - М.: Педагогика, 1991. - 136 с.

Каган М.С. Эстетическая культура советского человека. - Л.: ЛТУ, 1976. - 126 с.

Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання: Навчальний посібник. - К.: Вища школа, 1997. - 304 с.

Киященко Н.И., Лейзеров Н.Л. Эстетическое творчество. - М.: Знание, 1984. - 112 с.

Кон И.С. Психология ранней юности: Книга для учителя. - М.: Просвещение, 1989. - 255 с.

Кондаков Н.И. Логический словарь-справочник. - М.: Политиздат, 1975. - 428 с.

Кондрашова Л.В. Гуманизация учебно-воспитательного процесса школы: история, теория, поиски. - Кривой Рог: КГПИ, 1996. - 76 с.

Кондрашова Л.В. Методика подготовки будущего учителя к педагогическому взаимодействию с учащимися: Учебное пособие. - М.: Издательство "Прометей" МГПИ им. В.И.Ленина, 1990. - 158 с.

Кривицкий Н.Е. Школьникам об эстетике. - М.: Просвещение, 1979. - 168 с.

Кульчицкая Е.И. Родителям о воспитании культуры детей. - К.: Радянська школа, 1980. - 126 с.

Кучерява З. Торкнутися краси //Українська мова і література у школі. - 1995. - № 5-6. - С.23-25.

Лихачов Б.Т. Педагогика. Курс лекций: Учебное пособие для студентов пед. учебн. заведений и слушателей ИПК и ФПК. - М.: Юрайт, 1999. - 464 с.

Лихачов Б.Т. Эстетика воспитания. - М.: Педагогика, 1972. - 196 с.

Мазуркевич А.Р. Литература в школе: поиск новой методики //Советская педагогика. - 1991. - № 11. - С.10-12.

Машенко Н.М. Слово, музыка, образ. - К.: Радянська школа, 1982. - 96 с.

Немов Р.С. Психология: Учебник для студентов высших педагогических учебных заведений: В 3 кн. /Гуманит. изд. центр ВЛ АДОС. - М., 2000. - Кн.3: Психодиагностика. Введение в научное психологическое исследование. - 640 с.

Никифоров А.С. Эмоции в вашей жизни. - М.: Советская Россия, 1974. - 189 с.

Общая психология: Учебное пособие для студентов пед. институтов /под ред. В.В.Богословского и др. - М.: Просвещение, 1981. - 383 с.

Пасічник Є.А. Методика викладання української літератури у середніх навчальних закладах: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. - К.: Ленвіт, 2000. - 384 с.

Педагогика: Учебное пособие для студентов педагогических учебных заведений /В.А.Сластенин, И.Ф.Исаев, А.И.Мищенко, Е.Н.Шиянов. - 3-е изд. - М.: Школа - Пресс, 200. - 512 с.

Петрова Ю.Н. Динамика эстетического развития личности в процессе ее общения с искусством //Искусство и эстетическое воспитание молодежи. - М.: Наука, 1981. - С.137-166.

Підласий І.П. Як підготувати ефективний урок: Книга для вчителя. - К.: Радянська школа, 1989. - 204 с.

Платонов К.К., Голубев Г.Г. Психология: Учебное пособие. - М.: Высшая школа, 1977. - 247 с.

Платонов К.К. О системе психологии. - М.: Мысль, 1972. - 235 с.

Подласый И.П. Педагогика. Новый курс: Учебник для студентов пед. вузов: В 2 кн. /Гуманит. изд. центр ВЛАДОС. - М., 1999. - Кн.2: Процесс воспитания. - 256 с.

Пойя Д. Как решать задачу. - М.: Учпедгиз, 1961. - 186 с.

Практикум по педагогике /Под ред. З.И.Васильевой. - М.: Просвещение, 1988. - 134 с.

Психология эмоций. Тексты /Под ред. В.К.Вилюнаса, Ю.Б.Гиппенрейтер. - М.: Изд-во Московского университета, 1984. - 228 с.

Психология: Учебное пособие для учащихся пед. училищ /Под ред. В.А.Крутецкого. - М.: Просвещение, 1977. - 301 с.

Рувинский Л.И. Нравственное воспитание личности. - М.: Изд-во Московского университета, 1981. - 184 с.

Симонов П.В. Теория эмоций //Психология эмоций. - М.: МГУ, 1984. - С.23-27.

Словарь по этике /Под ред. И.С.Кона. - М.: Политическая литература, 1981. - 430 с.

Степанишин В. Нові підходи до викладання української літератури //Дивослово. - 1995. - №1. - С.31-34.

Сухомлинский В.А. Рождение гражданина. - М.: Молодая гвардия, 1971. - 136 с.

Українець С. Елементи психодрами на уроках літератури //Дивослово. - 1995. - № 5. - С.41-44.

Философский энциклопедический словарь /Сост. С.С.Аверинцев, Э.А.Араб-Оглы, Л.Ф.Ильичов. - 2-е изд. - М.: Советская энциклопедия, 1989. - 814 с.

Фридман Л.М., Пушкина Т.А., Каплунович И.Я. Изучение личности учащихся и ученических коллективов. - М.: Просвещение, 1988. - 206 с.

Цимбалюк Л.М. Формування особистісного ставлення старшокласників до художнього твору у процесі вивчення української літератури у старших класах //Зб. наукових праць. - К.: КДПІ. - 1990. - С.111-115

Чайковская В.И. О целостности этико-эстетического воздействия литературы на молодежь //Искусство и эстетическое воспитание молодежи. - М.: Наука, 1981. - С.122-137.

Чепурко О.М. Естетичне виховання учнів під час бесід з позакласного читання //Зб. наукових праць. - К.: КДПІ, 1990. - С.91-96.

Шацкая В.Н. Общие вопросы эстетического воспитания в школе. - М.: АПН РСФСР, 1955. - 181 с.

Шевченко Г.П. Эстетическое воспитание в школе. - К.: Радянська школа, 1985. - 148 с.

Шевчук Т. Тестові завдання до теми "Творчість Лесі Українки" //Дивослово. - № 8. - 1995. - С.37-39.

Щербо А.Б., Джола Д.Н. Красота воспитывает человека. - К.: Радянська школа, 1980. - 102 с.

Эмоциональная регуляция учебной деятельности /Под ред. Чебыкина А.Я. - М.: АН СССР, 1988. - 241с.

Эстетика: Словарь /Сост. А.А.Беляев и др. - М.: Политиздат, 1989. - 447 с.

Эстетическое воспитание школьников /Под ред. А.И.Бурова. - М.: Педагогика, 1984. - 164 с.

Эстетическая культура и эстетическое воспитание: Книга для учителя /Под ред. Лабковской А.М.: Просвещение, 1983. - 211 с.

Эстетическое воспитание школьной молодежи /Под ред. Б.Т.Лихачова. - М.: Педагогика, 1981. - 306 с.

Эстетическое воспитание школьников: Вопросы теории и методики /Под ред. Паборидзе. - М.: Педагогика, 1988. - 179 с.

Якобсон П.М. Психология художественного воспитания. - М.: Искусство, 1964. - 86 с.