Борисов Л.П.  Политология. - М., 1996. – С. 100-101

1. Борисов Л.П.  Политология. - М., 1996. – С. 100-101.

-7-

дослідженнями. На це, зокрема, звертають увагу і педагоги, які працюють з дітьми, школярами і гостро відчувають відсутність єдиного стратегічного спрямовуючого напрямку політичного виховання і освіти. Зокрема,  Л. Крицька пише: “Україні, українській освіті, особливо ж шкільній, необхідна офіційна державна (державницька) ідеологія, принаймні в перехідний період”.¹ Про ідеологію ми ще будемо говорити, а зараз зазначимо, що деідеологізація, що пройшла в нашій системі освіти під гаслами боротьби з комуністичною, тоталітарною ідеологією на початку 90х років не могла бути самоціллю. Відмова від однієї ідеології залишила вакуум у цій сфері, ім’я якому – безідейність. Відсутність будь-якої ідеології – лихо не менше, ніж тоталітарна ідеологія; бо ідеологія може бути і демократичною, спрямованою на виховання громадянина і члена громадянського суспільства, а ось безідейність, стихійність у цій сфері завжди залишають шанс для повернення тоталітаризму, який принесе у вигляді своєї ідеології чіткий і простий порятунок від хаосу стихійності і порожнечі в ідеологічній сфері.

Висновок – у дослідженні слід звернути особливу увагу на наявність / не наявність єдиної ідеологічної лінії в політичному аспекті освіти в молодшій школі. Відсутність такої створює значні труднощі процесу успішної політичної соціалізації.

Проблема друга – політична культура, закладена в традиціях країни, її народу. Політична культура населення сучасної України не є темою нашого дослідження, але вона є значним, дуже важливим фактором впливу  на об’єкт нашого дослідження. Велика кількість досліджень, спрямованих  на вивчення сучасної української політичної культури свідчать: ми

.........................................................................................................................................

1.   Ігнатенко П., Крицька Л. Конституція України і громадянське виховання учнів // Початкова школа. – 1997. - № 1 – с. 4.

-8-

успадкували тяжкі комплекси і національної меншовартості, і тоталітарні рецидиви, і все те, що можна назвати посттоталітарним і постколоніальним синдромом. Тобто те, що не тільки не слід успадковувати молодому  поколінню в процесі політичної спеціалізації, а від чого молоде покоління слід захищати, відмежовувати усіма способами. Наведемо декілька прикладів.

Приклад 1: етатистські елементи у політичній культурі. Їх можна  знайти скрізь – навіть, коли в серпні, коментуючи проходження жнив, телеведучий говорить: “Держава буде з хлібом”, - у носія громадянської політичної культури має виникнути питання: при чому тут держава?  Хіба їй належить врожай, хіба увесь АПК є власністю держави? Проте молодший школяр не розбирається в таких тонкощах. Для нього почута декілька разів фраза типу: “Держава буде з хлібом”, - означатиме:

1)  Весь хліб в  Україні належить державі,

2)  Збір врожаю – проблема держави (чи ще гірше: хто б хліб не зібрав – а з хлібом буде лише держава). Тобто держава, внаслідок таких “дрібних казусів”, не помітних для громадян колишнього СРСР, у свідомості дитини ототожниться з тим, що ми називаємо громадянським суспільством. І подолати це хибне ототожнення вже потім буде дуже важко. Не слід гребувати подібними “дрібничками”, сподіваючись, що дитина не розуміє, про що йде мова, не звертає уваги на це. Вченими вже давно доведено: практично нічого, з почутого чи побаченого нами не проходить повз нашу увагу, осідаючи в підсвідомості, тим більше, коли це стосується дитини 6-7 років, свідомість якої, наче губка, всмоктує все почуте і побачене.

Приклад 2: він тісно пов’язаний з першим, але діалектично  протилежний йому. Мова йде про розповсюдження кримінальної субкультури

-9-

в усіх сферах нашого життя. Та ж ситуація: які настанови отримає в спадок  дитина від старшого покоління, чуючи пісні з “зонівського” фольклору. Про яку повагу до представників закону, охоронців правопорядку йтиме мова, якщо на запитання дитини: “Хто такі “менти”, які посадили у тюрму дядька, що співає по радіо?”, вона отримає відповідь: “Міліціонери”. І  таких прикладів більше, ніж досить. Сюди відноситься і образ держави, що “не платить таткові гроші”, і держави, що вимикає світло і опалення, і ще багато – багато чого, що сформує у дитини які завгодно настанови і орієнтації стосовно держави, лише не ті, які притаманні громадянину і члену громадянського суспільства.

Ця проблема – проблема політичного і соціального досвіду минулих поколінь, що передається поколінню молодому в процесі політичної соціалізації, виводить нас на проблему третю: проблему внутрішнього конфлікту, іноді жорсткої невідповідності між набутими поглядами, оцінками, знаннями і реальністю. І наслідки цього конфлікту можуть раз і назавжди сформувати у дитини уявлення про те, що те, чому вчать в школі – неправда, в житті все по-іншому. Це означатиме крах цілеспрямованої політичної соціалізації.

Як відомо, громадянське дозрівання, заохочення людини до політики має стадіальний характер, перший етап розпочинається вже у віці 3-4 років, коли дитина набуває перших знань про політику через сім’ю, засоби масової інформації, найближче оточення. Саме родина, сім’я закладає основи політичної соціалізації дитини – ті перші основи, вплив яких буде вирішальним, коли дитина прийде до школи. Рівень політичної культури батьків, пануючі в сім’ї політичні погляди і орієнтири формують всі три складові політичної культури дошкільника: основи того політичного досвіду, політичної свідомості, політичної поведінки. Це знову і знову повертає нас до тих трьох проблем, які ми визначили, як головні перешкоди

-10-

на шляху політичної соціалізації молодшого школяра як громадянина і члена громадянського суспільства:

1.   Відсутність ідеології, безідейність.

2.   Успадкування політичної культури старших поколінь.

3.   Контраст між настановами і реальністю.

Не повертаючись ще раз до всього вище зазначеного, скажемо: у більшості випадків процес політичної соціалізації у школі має долати негативні наслідки політичної соціалізації у сім’ї, вступати з ними в конфлікт.

Отже потенційна конфліктність визначена нами як риса процесу політичної соціалізації молодших школярів в сучасних умовах. Цей  конфлікт дуже рідко може бути розв’язаний на користь школи, бо авторитет батьків більше. Спогади бабусі чи дідуся про те, що “при радянській владі жилось краще”, репліки батька чи матері, що “всі політики – вороги і злочинці” здатні звести нанівець вплив вчителя.

Про загострення цього конфлікту, чи “війну за свідомість дитини до переможного кінця” і мови не може йти. Вихід полягає у тому, що політична соціалізація може відбуватись двома шляхами.¹

1)   Відверта передача досвіду, інформації, відверте прищеплення ціннісних орієнтацій за принципом: “це – добре, це - погано”, відверте спрямовування політичної поведінки: “роби так, а не інакше” і т. д.;

2)   Прихована політична соціалізація – передавання неполітичних настанов, які впливають на політичні стосунки, поведінку,  обрання тих чи  інших цінностей політичної культури.

............………………………………………………………………………………….

Похожие работы

Формування екологічної культури молодших школярів у сучасній початковій школі

Скачать

160021

6

0

... із історичного та передового педагогічного досвіду екологічного виховання, а й узагальнили практику роботи вчителів сучасної початкової школи. Ці ж прийоми роботи ми пропонуємо використовувати на уроках та в позакласній діяльності для покращення процесу формування екологічної культури молодших школярів. Розробки вчителів в даній проблемі йдуть у трьох напрямах. Перший напрям. Створюється повні ...

Дидактичні умови забезпечення оптимального первинного сприймання навчального матеріалу у молодших школярів

Скачать

175928

1

1

... є чи методичне необґрунтоване використання на уроках етапу первинного сприймання нового. Актуалізація даної проблеми потребує аналізу передового педагогічного досвіду.   2.2 Забезпечення оптимального первинного сприймання навчального матеріалу у передовому педагогічному досвіді Як показує аналіз передового педагогічного досвіду, проведення підготовчої роботи до сприйняття нового матеріалу на ...

Розвивальний потенціал бесіди як методу навчання у сучасній початковій школі

Скачать

193972

18

1

... школярів) стали показники сформованості пізнавальних інтересів учнів, на основі яких ми виділили 4 рівні (за Г.Щукіною). Результати експериментальної роботи підтверджують, що ефективність використання у початковій школі бесіди як методу навчання підвищиться за таких дидактичних умов: оптимальне використання бесіди у структурі уроку; доцільне формулювання запитань у змісті бесіди; поступове ...

Українсько-російські культурні відносини у 1991–2004рр.

Скачать

218563

9

3

... інституцій. Таким чином, в даному дослідженні була використана достатня кількість джерел, яка дала можливість спробувати комплексно та систематично проаналізувати українсько-російські культурні відносини у 1991 – 2004 рр. Розділ 2. Українсько-російське співробітництво в галузі освіти, науки та мистецтва 2.1 Співробітництво в області освіти Одним з найцінніших і конкурентноздатних ресурс ...