Визначення вихідного рівня сформованості духовності учнів до учіння

2.1. Визначення вихідного рівня сформованості духовності учнів до учіння

В нашому дослідженні ми виходили з того, що формування духовності учнів буде більш ефективним, якщо в процесі викладання української літератури використовувати спеціально розроблені завдання, ситуації, які ставлять старшокласників в умови розвитку морально-емоційної особливості.

Дослідницька і експериментальна робота проводилась на базі колегіуму №1 м. Кривого Рогу серед учнів 9-х класів.

Експеримент складався з:

а) констатуючого експерименту;

б) формуючого експерименту

Констатуючий експеримент заключався в тому, щоб об`єктивно виявити вихідний рівень сформованості духовності учнів на уроках української літератури, аналізу використання вчителями методів, прийомів, ситуацій, які сприяють розвитку цієї складної особистої освіти.

В процесі констатуючого експерименту були використані такі методи:

бесіда з учнями, бесіда з вчителями;

спостереження;

анкетування учнів з метою виявлення доцільності існуючої системи, подання навчального матеріалу з позиції розвитку духовності у молоді і перевірки вивченого:

педагогічний експеримент;

анкетування вчителів з метою виявлення доцільності використання ситуації, завдань, методів та прийомів духовного розвитку учнів на уроках української літератури;

тестування учнів та визначення їхніх потреб.

На основі отриманих даних нами було виділено рівні, які оприділяли сформованість духовності старшокласників.

Низький рівень - характеризується відсутністю культури спілкування, людина не прагне кращого в житті, учень не розуміється на поняттях добро і зло, про ідеал та антиідеал, прекрасне й огидне.

Середній рівень - свідчить про присутність певного рівня культури, але тільки прагне до особистої значимості, вигоди та престижу, вимагає до себе великої уваги й потребує стимулювання своєї діяльності.

Високий рівень - присутність культури, знань моральних, етичних норм поведінки, дії учнів спрямовані на збереження добра, прекрасного, висока пізнавальна активність.

В своєму досліджені ми прагнули з`ясувати як самі учні відносяться до використання на уроках української літератури спеціально створених ситуацій по розвитку духовності. З цією метою проводились індивідуальні бесіди і була проведена анкета, яка включала в себе такі питання: Чи цікаві вам уроки, на яких ви розглядаєте ситуації пов`язані з мораллю? Хотіли б ви, щоб уроки проводились у формі рольової гри? Чи подобаються вам уроки-дискусії, де розкриваються поняття добро і зло?

Окрім анкети учням запропоновано відповісти на питання тесту з метою виявлення рівня інтересу до української літератури як навчального предмету:

1). Подобається вам читати?

2). Чи багато ви читаєте?

3). Яких українських письменників ви знаєте? (наприклад)

4). Твори яких письменників вам запам`ятались?

Опрацювавши отримані дані (бесіди, тесту, анкети), й отримавши результати ми вмістили їх у табл. 2.1

Таблиця 2.1

Рівні сформованості духовності учнів 9-х класів

Із поданого в таблиці можна зробити висновок, що переважає низький (36,5%) та середній (38%) рівні сформованості духовності у дев’ятикласників.

У багатьох (40%) відсутня потреба у саморозвитку своїх духовних якостей особистості.

Тривожить той факт, що 39% старшокласників не мають потреби розвивати свій інтелект, читати художню літературу з предмету. Аналіз таблиці, довів, що загальний показник 38% відноситься до середнього рівня, а це в свою чергу створює передумови для подальшої роботи над підвищенням рівня духовності старшокласників.

Ми впевнились, що учні зазвичай звертають увагу на зв`язок літературних героїв (проблематика, ситуації "добра-зла", "прекрасне-огидне") з сучасним життям, не співвідносять себе з літературними героями, не можуть дати аналіз з позицій сучасності. Дев`ятикласники не оперують тими знаннями, які отримують під час інших предметів (історія, українська мова, російська мова та література, історія України, географія та інші), а звідси низька пізнавальна активність їх на уроці.

Для з`ясування того, яке відношення самих вчителів до даної проблеми, їм було запропоновано відповісти на запитання анкети:

1). Як на вашу думку, що таке духовність?

2). В якому осередку вона виховується?, підкресліть

а) школи, б) сім`я, в) суспільство?

3). Під час яких навчальних дисциплін треба формувати духовність учнів?

4) Що ви пропонуєте змінити у навчальних планах з метою підвищення рівня сформованості духовності учнів?

Аналіз анкет, бесід з вчителями довів, що у більшості вчителів виникають труднощі відповісти, що таке "духовність". На уроках рідко акцентують увагу на розвиток складної освіти особистості, пояснюють це браком часу. Частина вчителів (18%) використовують навчальний матеріал предмету для показу, аналізу й синтезу ситуацій успіху: "добро-зло", "прекрасне-огидне", "щедрість-жадібність", "життя-смерть" і таке інше.

Вчителі наголошують на тому, що проблема духовності пов`язана з соціальною сферою суспільства, економікою країни, інфляцією, нестатком підручників, посібників, низькими заробітками. Спостереження за учнями під час педагогічної практики у колегіумі №1 м. Кривого Рогу довели, що багатьом учням колегіуму притаманна моральна конфліктність (47%), емоційна напруга (61%), агресивність (39%), егоїзм, заздрість.

Замість прагнення до творення домінує пристрасть до розподілення і перерозподілення. Як абстрагують вчителі, учні засвоїли лише дві арифметичні дії - відняти і поділити, а не навчилися додавати і множити.

Аналіз бесід та анкетування, дав підстави виділити фактори, які негативно впливають на формування духовності молоді:

відчуження особистості від суспільства, від національної культури;

відчуження від національних традицій;

низький статус освіти та інтелектуальної діяльності;

заклад моралі серед дорослих та молоді;

криза сім`ї чи сімейного виховання;

погіршення здоров`я учнів;

соціально-політичні і економічні протиріччя.

Спостереження за старшокласниками доводить, що загрозою для них є ще й психологічне налаштування: песимізм, прагнення жити сьогоднішнім днем, не прагнення наполегливо вчитися.

У нашому дослідженні, ми намагались з`ясувати потреби молоді в духовному розвиткові, і як вони реалізуються в культурно-дозвільній активності.

Таблиця 2.2

Культурно-дозвільна активність молоді в балах

За результатами таблиці, ми можемо зробити висновок, що учні поставили собі 1, 2, 3 бали за розвитком активності і потреб у духовному становленні своєї особистості. Жахливим є той факт, що отримані самооцінки свідчать про примітивізм життя молоді.

Виходом з цієї ситуації. на наш погляд є зміна навчальних програм з курсу української літератури, і введення в шкільну практику багатьох ситуацій, які сприяли б духовному розвиткові учнів.

Похожие работы

Гра як засіб підвищення ефективності навчального процесу

Скачать

119339

10

1

... Під час проходження педагогічної практики нами відвідано 40 уроків у вчителів початкових класів і проаналізовано їх з точки зору вивченя використання гри як засобу підвищення ефективності навчального процесу молодших школярів. Із усіх відвіданих нами уроків – лише на 8-х вчителі використовують ігри. У процесі експериментального дослідження нами проведено анкетне опитування вчителів початкових ...

Педагогічні та психологічні особливості організації навчального процесу

Скачать

42237

0

2

... у праці як джерела існування; забезпечення позитивного впливу праці на інтелектуальний і фізичний розвиток дитини внаслідок їх інтеграції; - формування в учнів трудових умінь і навичок в організації як навчально-пізнавальної діяльності, так і продуктивної фізичної праці; виховання культури праці, сумлінного ставлення до матеріальних і духовних цінностей. Трудове виховання учнів у процесі ...

Організація колективної пізнавальної діяльності школярів у навчальному процесі початкової школи

Скачать

87187

3

1

... – № 3. – С. 126-130. 34.      Коллективная учебно-познавательная деятельность школьников / Под ред. И. Б. Первина. — М.: Педагогика, 1985. — 231 с. 35.      Корнійчук О. Організація колективної пізнавальної діяльності школярів у навчальному процесі початкової школи// Студентський науковий вісник Тернопільського національного педагогічного університету ім.В.Гнатюка. – Тернопіль, 2005. – Вип. 10. ...

Методика проведення лабораторних занять з курсу "Застосування ІКТ у навчальному процесі з математики"

Скачать

111999

3

53

... може бути компетентною або некомпетентною в певних питаннях, тобто мати компетентність (компетентності) у певній галузі діяльності. Саме тому, одним із результатів навчання курсу «Застосування ІКТ у навчальному процесі з математики» вбачається формування в майбутніх вчителів відповідних ключових фахових компетентностей. Зазначене вище наштовхнуло на дослідження компетентностей: внаслідок чого ...