Педагогічні та психологічні особливості організації навчального процесу

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Тернопільський інститут соціальних та інформаційних технологій

Кафедра міжнародної економіки та маркетингу

ЗВІТ

З психолого-ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

на базі:

Тернопільської спеціалізованої школи I-III ступенів №17 з поглибленим вивченням іноземних мов

Студентки : Тимочко Юлії Ігорівни

Факультету: МЕ

Керівник від бази практики: Чайка Б.Й.

Тернопіль – 2010 р.

План

 

Вступ

1. Розділ I. Загальні відомості про школу і навчальний процес

2. Розділ II. Характеристика сформованого класу та виявлення навчальних та психологічний можливостей учнів

3. Розділ III. Здійснення критичного аналізу та аналізу уроків навчальних занять в цілому

3.1 Теоретичні відомості та аналіз виховного аспекту уроку

3.2 Аналіз міжпредметного уроку алгебра-інформатика

3.3 Аналіз уроку економіки

3.4 Мій урок

Висновок

Вступ

Психолого-педагогічна практика для студентів ТісіТ є важливою ланкою в системі вищої освіти. В процесі практики не лише закріплюються і поглиблюються теоретичні знання, придбані студентом у ВУЗі, але і виробляються практичні навики і уміння, необхідні для економіста та педагога-психолога. В період практики студенти спостерігають і аналізує різні сторони повчально-виховного процесу освітньої установи, вчиться самостійно проводити діагностику.

Педагогічна практика є важливою частиною навчально-виховного процесу в ході якого проходить безпосереднє поєднання і реалізація теоретичних знань, що отримують студенти на заняттях з їх практичною діяльністю в якості педагогів. Це дозволяє з одного боку, закріпити і поглибити знання теорії, а з іншого – набути вміння і навички необхідні для майбутньої самостійної роботи.

Основна мета сучасної школи полягає в тому, щоб створити таку систему навчання, яка б забезпечувала задоволення освітніх потреб кожного учня відповідно до його схильностей, інтересів і можливостей.

Цілями практики стало те, щоб підвищити інтерес до економічної дисципліни; стимулювати учнів до пізнавальної діяльності; виховувати допитливість, доброзичливість, взаємоповагу та вміння спілкуватися.

Розділ I. Загальні відомості про школу і навчальний процес

До вашої уваги буде представлена оцінка навчального закладу м. Тернополя, а саме Тернопільської спеціалізованої середньої школи № 17 з поглибленим вивченням іноземних мов. Школа є однією із загальноосвітніх закладів нашого міста, плюсом також є те, що учні поглиблено вивчають іноземні мови, а саме німецьку та англійську.

Головним завданням практики є одержання певного досвіду в роботі з аудиторією, враховуючи її особливості (вік, рівень освіти, спеціальність і ін.), а також використання методів, прийомів і форм навчання на практиці. На основі знань, які я отримав з курсів “Методика викладання економіки “, Психологія і педагогіка” та інші дисципліни, я повинна вірно підібрати стиль спілкування з учнями, вибрати найефективнішу мотивацію, спираючись на вікові особливості групи; використати методи навчання таким чином, щоб саме навчання принесло задоволення учням. Це в свою чергу приведе до того, що матеріал уроку надовго залишиться в пам’яті учнів, що і є метою заняття.

Що стосується самої база практики, то школа функціонує з 1847 року спочатку як середня школа, а вже з 2002, як Школа з поглибленим вивченням іноземних мов. Це є комунальна власність Тернопільської Міської Ради. Школи створенні для того щоб кожен громадянин України, а зокрема Тернопільщини був освічений, набування певних знань з різних наук і був всесторонньо розвинутий. Даний навчальний заклад є безкоштовний і навчання в якому є необхідним і подальшому житті.

Щоб діти були зацікавленні у навчанні потрібно мати розроблені певні методи і стратегії у поводженні з учнями і в у вмінні правильно подати матеріал. Ось чому 50% знань учнів салежить саме від викладача, а інші 50% від самої дитини. На мою думку вчитель повинен робити все, щоб учні не “засинали” на уроках, тобто повинен застосовувати активні методи навчання, а потім оцінювати знання, і якщо потрібно-виправляти і доповнювати. Необхідно також приділяти увагу самостійній роботі учнів. Застосування активних методів навчання: дискусій, ділових ігор, зацікавить учнів ще більше. Паралельно з вивченням теоретичних питань, учні повинні вирішувати задачі, тим самим розвиваючи логічне мислення.

У складі фахівців Школи № 17 я можу виділити Директор школи, який і в свою чергу є викладачем, а також 67 вчителів. Всі вони є висококваліфікованими спеціалістами з вищою освітою.

Матеріально - технічна база школи має досить високий рівень. Усі кабінети оснащено згідно профілю тих предметів, які в них викладаються : є телевізор, магнітофон, екрани проектори, наочні посібники. Дуже добре обладнані кабінети фізики, хімії та біології. Творчо підійшли до оформлення своїх кабінетів учителі української мови та літератури. У школі є комп’ютерний клас з сучасною технікою та програмним забезпеченням; також школа має свою їдальню, спортивний і актовий зали. Що стосується вчителів, то деякі з них мають персональні комп’ютери, тому їм простіше і швидше працювати. Але сподіваюсь що незабаром ця ситуація буде виправлена дуже скоро.

Графіки навчального процесу подаються Міністерством Освіти України, і їх вказівок чітко дотримується кожен навчальний заклад, та інколи і Міністерство не може передбачити якихось екстремальний ситуацій, я маю на увазі цьогорічний карантин, який був довготривалим і трохи змістив графік роботи учнів.

Загалом, навчання поділяється на два семестри:

І семестр починається 1 вересня 2009 року і триває до 25 грудня 2009 року;

ІІ семестр починається з 11 січня 2010 року по 28 травня 2010 року.

Канікули мають також певні етапи:

·          26.10.09- 31.10.09—осінні канікули;

·          26.12.09-11.01.2010—зимові канікули;

·          22.03.10-31.03.10—весняні канікули;

·          29.05.10-01.09.10—літні канікули.

В Школі № 17 навчається 650 учнів, всі учні є здоровими і адекватними, та разом з тим в кожному класі є діти,яким навчання дається важче ніж іншим.

Базою моєї практики став 10-Б клас. Діти в ньому є активні і відкриті до пізнавання і знайомства з чимось новим.

Що стосується якихось допоміжних елементів у навчанні, то школа має свою бібліотеку, яка забезпечує учнів стандартним набором підручників, також можна взяти в користування літературу яка зацікавить дітей. Також на уроках використовується проектор з презентаціями, плакати і схеми. На уроках хімії можна зробити якісь реакції та змішувати якісь хімічні розчини згідно з лабораторних, тобто кабінет забезпечений всім необхідним.

Щодо оцінювання успішності учнів, то можна зазначити що в сучасних державних школах діє 12-ти бальна система оцінювання. Згідно якої вчитель повинен об’єктивно оцінити знання учня, його бажання до навчання, дисципліну, регулярність відвідування уроку та інші фактори.

Деякі вчителі,наприклад в контрольних, розділяють цих 12 балів на частини і оцінюють кожне завдання окремо. Інші перевіряючи роботу мають окрему думку по кожній роботі і зразу же ставлять оцінку.

Загалом, контрольні роботи проводяться 4 рази на рік, тобто перед кожними канікулами. Таким чином вчителі мають на меті перевірити знання учнів і подивитися як вони засвоїли матеріал, бо можливо якась тема була до кінці не розуміла і її потрібно глибше роз’яснити учнів. Зрештою контрольна робота здійснюється і для вчителів і для учнів.

Під час ознайомлення з навчальним процесом школи я дійшла висновку, що школа чітко справляється із своїм завданням (навчання учнів). Тільки за минулий рік було 5 золотих медаліста і 3 срібних.

Розділ II. Характеристика сформованого класу та виявлення навчальних та психологічний можливостей учнів

Як я вже казала, базою моєї практики став 10-Б клас, ЗОШ №17. Клас складається з 28 учнів. З них 17 дівчат і 11 хлопців.

Основний колектив сформовано дев’ять років назад, коли учні вперше переступили поріг школи та влилися в лави 1 класу. В цьому році в клас прийшли нові учні; Житников Владислав та Бродяна Анастасія.

В класі достатньо велика група лідерів: Ляшенко В, Варченко М., Міщенко В (між собою інколи конфліктують). Учні, які користуються повагою в колективі: Філатова А., Головня В., Рєзников І, Хуриленко В., Балашов Г. Доброзичливо зустріли Житникова Владислава та Бродяну Анастасію. Можливо вони також поповнять ряди лідерів.

Учні охоче беруть участь у громадському житті школи, активно боліючи за власний колектив, прагнучи не відставати від діяльності інших класів. Найменш активними в житті класу та школи є Хуриленко В. та Рєзніков І., але на проханням класу та класного керівника, приймають участь у заходах.

Участь у гуртковій роботі: Рєзников І., Хуриленко В..

Футбольна секція: Житников В..

Баскетбольна секція: Ляшенко В., Варченко М., Міщенко В..

Військово-патріотичний гурток: Ляшенко В., Варченко М., Міщенко В., Житников В..

Танцювальний гурток (СБК): Ляшенко В., Варченко М..

До вчителів ставляться з повагою, але мене турбує ставлення класу до вчительки української мови та літератури. В відношеннях «учитель – батьки» проблем не має. Працює дієвий батьківський комітет.

За роки навчання учнівський колектив згуртувався. Діти енергійні, жваві, прагнуть якнайшвидше пізнати навколишній світ.

Класний колектив має високий рівень самостійності. Органи самоврядування працюють на достатньому рівні. Десятикласники охоче трудяться, підтримуючи чистоту та порядок на шкільній території й у приміщенні класу.

Діти ставляться одне до одного зі взаємоповагою, допомагають однокласникам у будь-яких ситуаціях, між школярами нема вагомих суперечок, панує доброзичливість і культура поведінки. Але інколи виникають непередбачувані ситуації, як результат того, що більшість учнів мають виражений холеричний темперамент.

Тип темпераменту я визначила за допомогою психологічного тесту, який запропонований в Додатку 1. З нього ми получили таку «картину»:

Рисунок 1.

Розподіл учнів 10-Б класу за типом темпераменту.

Тобто судячи з діаграми,дійсно ми бачимо що за темпераментом,на першому місці переважають холерики, їх є 12 учнів, наступними є сангвініки, її кількість налічує 10 учнів. Також в класі присутні Флегматики - 4 учнів і меланхоліки – 2 учня.

Таким чином учителю потрібно детальніше ознайомитися з темпераментом дітей, бо як виявилось, більшість присутніх у класі є: наполегливими, образливими, неспокійними, агресивними, збудженими, імпульсивними, залежними від настрою. Але також і присутня інша більшість учнів, які є : товариськими, відкритими, говіркими, живими, безтурботними, ініціативними, схильними захоплюватися.

Та загалом рівень взаєморозуміння достатній, але частіше допомагають тільки друзям, а інколи тільки тоді, коли про це попросять, або коли вимагає вчитель.

Класний колектив, за розумовими здібностями дітей, вважається достатнього рівня. Мотивацією до навчання є «оцінка», а не «знання». Клас вчиться не розділяючи предмети на легкі та важкі. Хоча особливо захоплюються уроками фізкультури, співів. На уроках уважні, але матеріал уроку сприймають не стовідсотково. Поведінка учнів на уроках врівноважена. Але інколи зухвало поводиться Хуриленко Віктор, неуважний та інколи відволікається Рєзніков Іван. Як класний керівник, на даний момент, маю на них вплив (після бесід, на деякий час, поведінка суттєво змінюється на краще). Рівень уваги класу - достатній, рівень мислення класу посередній, але в останні два роки змінюється суттєво на краще.

Також, для цікавості учнів і власного дослідження я подала дітям миттєвий усний тест для визначення хто х тих о оптиміст, песиміст та реаліст. Результати були неочікуваними.

Рисунок 2.

Визначення відношення учнів до життя, навчання і навколишнього світу.

Схильність до оптимізму і песимізму має фізіологічну природу. Це зумовлено тим, що рівень гормону серотоніну, який відповідає за наш настрій, в організмі кожної людини - різний. Це не означає, що хтось кращий, а хтось гірше. У кожного типу характеру є свої плюси і мінуси. Дуже часто життєрадісні оптимісти можуть бути легковажними, а сумні песимісти - вдумливими і зосередженими.

Песимісти часто дивує, як оптиміст може настільки легко дивитися на речі, не заглиблюючись в них. Адже сам він зазвичай надовго "зациклюється" на таких проблемах, які оптиміст вирішує легко і швидко. У свою чергу, оптиміст, спілкуючись з песимістом, може бути розчарований його зануренням в деталі в тих ситуаціях, які, здавалося б, так просто вирішити.

Песимісти до того ж часто створюють для себе певні ритуали і живуть по них. Наприклад, дуже ґрунтовний підхід до навчання - з конспектами, випискою ключових слів. Оптимісти ж до роботи часто підходять ситуативно, а рішення приймають в залежності від особливостей кожної окремої ситуації. Вони гнучкіше, але ця гнучкість є їх і плюсом, і мінусом одночасно. Бо часом ритуал - чітка схема поведінки в тих чи інших ситуаціях - все-таки виправданий, оскільки перевірений досвідом і часом.

Спілкування з песимістом теж часто нагадує ритуал - наприклад, обов'язково за кавою або чаєм. На Як Сході, де в цілому більше ритуалізують відносини. Оптимісти ж і до спілкування теж підходять більш ситуативно.

До речі, хто є хто - хто оптиміст, а хто песиміст - може сказати хіба що сторонній спостерігач. Адже кожен у своїй шкірі може вважати себе об'єктивним, і будь-хто може називати себе реалістом.

Розділ III. Здійснення критичного аналізу та аналізу уроків навчальних занять в цілому