1.2. ПСИХОСЕКСУАЛЬНИЙ РОЗВИТОК
Загальноприйнятий погляд містить досить визначені уявлення про природу та особливості статевого потягу. У дитинстві його начебто немає, він з’являється приблизно до періоду та в зв’язку з процесами дозрівання, у період змужнілості, виражається проявами непереборної привабливості, яку одна стать виказує на іншу, та мета його в статевому з’єднанні або в таких діях, які знаходяться на шляху до нього.
Але в нас є підстави бачити в цих даних невірне відображення дійсності; якщо придивитися до них ближче, вони виявляються повними помилок та неточностей і тому ми схиляємося до думки, що формування сексуальності являє собою процес, що починається ще в ембріональному періоді онтогенезу і що закінчується статевою зрілістю.
Одна з передумов психоаналітичної теорії полягає в тому, що людина народжується з визначеною кількістю лібідо, що потім проходить у своєму розвитку декілька стадій, іменованих як психосексуальні стадії розвитку. *
У
_________________________________________________________________________________________________________________
* біологічно детермінована послідовність, що розгортається в незмінному порядку і властива усім людям, незалежно від культурного рівня. [3]
** сукупність генетичних, морфологічних та фізіологічних ознак, на основі яких розрізнюють чоловічу та жіночу стать [3]
***статеві ролі – диференціація діяльності, статусів, прав та обов’язків індивідів в залежності від їх статі. Диференціація Ст.р. виявляється у статевозрілому розділені праці, системі статевої стратифікації, розподілі влади та авторитету чоловіків та жінок та в специфічних процесах статевої соціалізації, через яку ці відношення відтворюються та передаються з покоління у покоління. [3]
**** направленість статевого потягу та форм його реалізації. Формування психосексуальної орієнтації охоплює пубертатний (12-18р.) та перехідний (16-26 р.) періоди сексуальності. Його становлення є заключним етапом психосексуального розвитку, на якому відбувається формування платонічного, еротичного та сексуального лібідо. [3]
Фрейдом буда запропонована гіпотеза про стадії психосексуального розвитку: оральну, анальну, фалічну, латентну та генітальну. Тому у сучасній сексології виділяють кілька етапів формування і прояву сексуальності (табл.1).
При розгляді цих стадій треба враховувати ще декілька факторів, впроваджених Фрейдом.
Фрустрація. У випадку фрустрації психосексуальні потреби дитини припиняються батьками або вихователями, тому не знаходять оптимального задоволення.
Табл. 1. Стадії психосексуального розвитку по Фрейду [7, с. 119]
Стадія | Віковий період | Зона зосередження лібідо | Задачі та досвід, що відповідають даному рівню розвитку |
Оральна | 0-18 міс. | Рот (ссання, кусання, жування) | Відвикання (від груді). Віддалення себе від материнського тіла. |
Анальна | 1,5-3 роки | Анус (утримання або виштовхування фекалій) | Привчання до туалету (самоконтроль) |
Фалічна | 3-6 років | Статеві органи (мастурбація) | Ідентифікація з дорослими тієї ж статі, які виступають в ролі образу для наслідування |
Латентна | 6-12 років | Відсутня (сексуальна бездіяльність) | Розширення соціальних контактів з однолітками |
Генітальна | пубертат (статеве дозрівання) | Статеві органи (здатність до гетеро-сексуальних відносин) | Встановлення інтимних відносин або закоханість; витіснення свого трудового внеску у суспільство |
Надмірна турботливість. При цьому дитина не має можливості сама управляти своїми внутрішніми функціями.
У будь-якому випадку відбувається скупчення лібідо, що в зрілі роки може привести до “залишкового” поводження, пов'язаного з тією стадією, на яку прийшлася фрустрація або регресія.
Також важливими поняттями в психоаналітичній теорії є регресія і фіксація. Регресія, тобто повернення в найбільш ранню стадію і прояв дитячого поводження, характерного для цього періоду. Хоча регресію вважають особливим випадком фіксації – затримкою або припиненням розвитку на визначеній стадії. Послідовники Фрейда вважають, що регресія і фіксація взаємодоповнюють один одного. [7]
Оральна стадія триває від народження приблизно до 18-місячного віку. У цей період дитина цілком залежить від батьків, і область рота пов'язана з зосередженням приємних відчуттів і задоволенням біологічних потреб. На думку Фрейда, рот залишається важливою ерогенною зоною протягом усього життя людини. Оральна стадія закінчується, коли припиняється годування груддю.
Фрейд висунув постулат, згідно якому у дитини, яка отримувала надмірну або недостатню стимуляцію у дитинстві, скоріш за все сформується у подальшому орально-пасивний тип особистості – веселий, оптимістичний, очікує “материнського” відношення до себе. Характеризується довірливістю, пасивністю, незрілістю і надмірною залежністю.
На протязі другої половини першого року життя починається друга фаза оральної стадії – орально-агресивна, або орально-садистична фаза. Фіксація на орально-садистичній стадії виражається в таких рисах як любов до суперечок, песимізм, цинічне відношення. Цьому типу властиво експлуатувати інших людей і домінувати над ними з метою задоволення своїх потреб.
Анальна стадія починається у віці від 18-ти місяців і продовжується до третього року життя. Протягом періоду маленькі діти одержують значне задоволення від затримування та виштовхування фекалій. У цій стадії приучення до туалету дитина вчиться розмежовувати вимоги Ід (задоволення від негайної дефекації) і соціальні обмеження, що йдуть від батьків (самостійний контроль над потребами). Фрейд вважав, що всі майбутні форми самоконтролю і саморегуляції беруть початок у цій стадії.
У результаті фрустрації в цей період («зараз же сходи на горщик») можливо формування анально-утримуючого типу особистості. Цей тип у більш дорослому віці надзвичайно жадібний, методичний, пунктуальний і впертий. Другий результат цієї анальної фіксації – анально-виштовхуючий. Рисами такого типу є схильність до руйнації, занепокоєння, імпульсивність і навіть садистичну жорстокість. В любовних відносинах у зрілому віці такі індивідууми частіше за все сприймають партнерів у першу чергу як об’єкти володіння.
Деякі батьки заохочують своїх дітей до регулярного спорожнення і щедро хвалять за це. Подібний підхід виховує позитивну самооцінку і навіть може сприяти розвитку творчих спроможностей.
Фалічна стадія. Між трьома і шістьма роками інтереси, обумовлені лібідо, зміщаються в зону геніталій. Протягом фалічної фази психосексуального розвитку діти можуть досліджувати статеві органи, мастурбувати і виявляти інтерес у питаннях зв'язаних із народженням і статевими відношеннями. Діти, на думку Фрейда, мають хоча б неясне уявлення про сексуальні відношення і, у більшій своїй частині, розуміють статевий акт як агресивні дії батька стосовно матері.
Домінуючий конфлікт цієї стадії в хлопчиків називається Едиповим комплексом, і аналогічний у дівчинок – комплекс Електри.
Суть цих комплексів укладена в несвідомому бажанні кожної дитини мати батька протилежної статі й усуненні батька однієї з ним статі.
У нормі ці комплекси розвиваються по-різному в хлопчиків і дівчинок. Розглянемо, як він виявляється в хлопчиків.
З моменту народження головним джерелом задоволення для дитини є мати або особа, що її заміщає. Хлопчик хоче мати матір, хоче виражати свої еротичні почуття точно так само, як, по його спостереженню, роблять люди старшого віку. У той самий час батько сприймається як перешкода до одержання генітального задоволення. Звідси, через суперництво або ворожнечу з батьком, тому що хлопчик розуміє, що батько не бажає терпіти його романтичні почуття до матері, у результаті чого виникає небезпека відплати, з'являється острах кастрації. Це змушує відмовитися від прагнення до інцесту з матір'ю.
Вирішення Едипова комплексу відбувається на більш пізній стадії розвитку, приблизно між п'ятьма і сьома роками, коли хлопчик пригнічує свої сексуальні бажання і починає ідентифікувати себе з батьком. Цей процес, що одержав назву ідентифікації з агресором, виконує декілька функцій. По-перше, придбання конгломерату цінностей, моральних норм, установок, моделей статеворольового поводження. По-друге, у процесі ідентифікації хлопчик може утримати матір, як і об'єкт любові, шляхом заміщення, тому що він має ті ж якості, що і батько. Однак найважливішим є інтерналізація батьківських заборон і норм, що дає грунт для розвитку совісті або суперего. Тобто суперего являється вирішенням Едипова комплексу.
Версія Едипова комплексу в дівчинок називається комплексом Електри. Вступаючи у фалічну стадію, дівчинка виявляє відсутність пенісу (що може символізувати відсутність сили), як у брата і батька. На цьому грунті, по Фрейдові, у дівчинок розвивається заздрість до пенісу, що виражається у відкритій ворожості до матері, докоряючи, що та родила її без пеніса. Прагнення до батька формується на уявленні про нього як власника цього органа. Сексуальне задоволення фокусується на кліторі, і в дівчинок 5-7 років кліторальна мастурбація супроводжується маскулінними фантазіями, у яких клітор стає пенісом. Вирішення комплексу Електри в дівчинок, по Фрейдові, йде тим же шляхом що в хлопчиків, тобто ідентифікацією із матір'ю.
Дорослі чоловіки з фіксацією на фалічній стадії поводяться зухвало, вони хвалькуваті і необачні, домагаються успіху (символічну перемогу над батьком), «донжуанський» стиль поводження.
Ж
_________________________________________________________________________________________________________________
* (от лат. Frigidus – холодний) сексуальна холодність жінки, що виявляється у зниженні або відсутності лібідо, сексуальної збудливості, специфічних сексуальних відчуттів та оргазму. [3]
Недозволені комплекси можуть призводити до невротичних моделей поводження, що мають відношення до імпотенції і фригідності*.
Латентний період. У проміжку від 6-7 років до початку підліткового віку розташовується фаза сексуального затишку, латентний період.
Фрейд приділяв мало уваги процесам у цей період, тому що на його думку сексуальний інстинкт у цей час приблизно дрімає.
Початкова фаза генітальної стадії (періоду, що продовжується від зрілості до смерті) характеризується біохімічними і фізіологічними змінами в організмі. Результатом цих змін є характерне для підлітків посилення збудливості і підвищення сексуальної активності. Інакше кажучи вступу у генітальну стадію характерне найбільш повне задоволення сексуального інстинкту. Розвиток у нормі веде до вибору шлюбного партнера і створенню сім'ї.
Генітальний характер – ідеальний тип особистості в психоаналітичній теорії. Розрядка лібідо в статевому акті забезпечує можливість фізіологічного контролю над імпульсами, що надходять від статевих органів. Фрейд казав, що для того щоб сформувався нормальний генітальний тип характеру, людина повинна відмовитися від пасивності, властивої дитинству, коли усі форми задоволень давалися легко.
Грунтуючись на вищесказаному, ми можемо стверджувати, що за умови послідовного закономірного проходження кожного етапу психосексуального розвитку, без можливих порушень якого-небудь з етапів, становлення особистісної сексуальності повинне відповідати нормі.
Частина ІІ: ВПЛИВ ВНУТРІШНЬОГО ІДЕАЛЬНОГО ОБРАЗУ ЧОЛОВІКА НА СЕКСУАЛЬНІ ВІДНОСИНИ ЖІНКИ І РІВЕНЬ ЗАДОВОЛЕННЯ НИМИ
... . 4. Существует взаимосвязь между уровнем притязаний и характером самоактуализации студентов: чем выше уровень притязаний, тем выше тенденция к самоактуализации. Заключение В данной работе мы изучали влияние уровня притязаний на характер самоактуализации личности. В ходе анализа теоретических положений по проблеме исследования мы установили, что самоактуализацию можно определить как ...
... 4) Сделать выводы. Объект исследования – самооценка и уровень притязаний в юношеском возрасте, а также категория образа. Предмет исследования – зависимость образа будущего супруга от самооценки и уровня притязаний. В качестве испытуемых выступили: 20 учеников 10-го класса СШ №15 г. Егорьевска Московской области; 20 студентов 3-го курса Московского Государственного Открытого Педагогического ...
... нашей работы является достоверной. ВЫВОДЫ Результаты эмпирических исследований подтвердили нашу гипотезу: самооценка старшего школьника влияет на уровень его адаптации в системе межличностных отношений. В результате проведенного нами корреляционного анализа мы обнаружили корреляционную взаимосвязь уровня адаптации и самооценки у учащихся старших классов. Как показал корреляционный ...
... очень важным при организации работы по формированию у детей творческих способностей. Глава III. Исследование влияния личности учителя на творческие способности детей 3.1 Диагностика творческих способностей детей и направленности личности педагога Целью нашего экспериментального исследования является получение практического обоснования того, что творческие способности детей находятся в ...
0 комментариев