Травлення фольгованого діелектрика без металізації отворів. Застосовується, головним чином, для виготовлення односторонніх друкованих плат

1. Травлення фольгованого діелектрика без металізації отворів. Застосовується, головним чином, для виготовлення односторонніх друкованих плат.

2. Травлення двостороннього фольгованого діелектрика з електрохімічною металізацією отворів.

Застосовується для виготовлення двосторонніх друкованих плат.

При виготовленні односторонніх друкованих плат для нанесення малюнка схеми широко використовується метод трафаретного або сітчастого друку і наступне травлення фольги. Виготовлення друкованих плат таким способом одержало в промисловості назву сітково-хімічний метод.

Плати, що виготовляються з однобічногофольгованого гетинаксу знаходять найбільше широке застосування в конструкціях побутової радіоелектронної апаратури.

При масовому виробництві друкованих плат з однобічного фольгованого діелектрика, застосовується сітково-хімічний спосіб. Як правило, виготовлення плат здійснюється на універсальних механізованих лініях, що складаються з окремих автоматів і напівавтоматів, послідовно виконуючі операції технологічного процесу.

Весь процес виготовлення плат складається з наступних основних технологічних операцій:

1. Розкрій матеріалу і виготовлення заготівок плат.

2. Нанесення малюнка схеми кислотостійкою фарбою.

3. Травлення схеми.

4. Видалення захисного шару фарби.

5. Крацовка.

6. Нанесення захисної епоксидної маски.

7. Гаряче лудіння місць пайки.

8. Штампування.

9. Маркування.

Різання матеріалу на технологічні заготівки (смуги) здійснюється на дискових ножицях.

Зі смуг матеріалу на кривошипному пресі штампуються технологічні заготівки плат. Вони мають технологічний припуск 2—6 мм по контуру. У заготівках одночасно вирубуються технологічні базові отвори, що у більшості випадків у готових друкованих блоках служать кріпильними.

Заготівки плат надходять на автомат сіткографічного друку.

Сіткографічний верстат-автомат має два завантажувальних бункери. Заготівки по одній штуці забираються двостороннім вакуумним столом, який подає їх під сітку-трафарет. Як тільки заготовка встала в робочу позицію, автоматично здійснюється рух ракеля, що продавлює фарбу крізь сітку-трафарет. Після цього стіл повертається, забираючи плату з-під сітки-трафарету, вакуум знімається і плата з нанесеним малюнком по лотку спадає в сушило.

Плати з нанесеним малюнком піддаються травленню, що виконується на спеціальному напівавтоматичному агрегаті. Травлення здійснюється розчином хлорного заліза з щільністю 1,35—1,40.

На агрегаті виконуються наступні операції:

а) витравлювання фольги в місцях, не захищених фарбою;

б) видалення залишків травлячого розчину із плат методом обдуву струменем повітря;

в) промивання плат водою;

г) сушіння плат струменем гарячого (60—70° С) повітря.

Наступна операція — видалення кислотостійкої захисної фарби.

Видаляти фарбу можна різними органічними розчинниками: ацетоном, розчинником № 646, уайт-спіритом, дихлоретаном, трихлоретиленом, та ін. Однак усі процеси з перерахованими розчинниками шкідливі для організму людини, пожежо- та вибухонебезпечні. Тому при масовому механізованому чи автоматизованому виробництві не доцільно і небезпечно використовувати органічні розчинники.

У промисловості розроблено і застосовується спосіб видалення фарби гідропульпою, за принципом гідропіскоструминної обробки. Спеціальний напівавтоматичний агрегат робить видалення фарби струменем водно-піщаної пульпи, що надходить із сопла спеціальної гідрогармати, під тиском 1,5 атм. У гідропіскоструминній камері видаляється фарба, потім плати послідовно потрапляють у камеру промивання і сушки. Такий спосіб видалення фарби цілком виключає всі неприємності зазначених хімічних способів. Крім цього, одночасно з фарбою з друкованих провідників видаляється окисна плівка.

Після видалення фарби плати проходять операцію крацовки з метою видалення всіх забруднень і окислів з поверхні друкованих провідників, а також для надання платі товарного вигляду і підготовки її до нанесення епоксидної маски.

Наступна операція технологічного процесу — нанесення термостійкої захисної епоксидної маски. Епоксидна маска забезпечує захист друкованих провідників плати від облудіння і термоудару в процесі групової пайки, захищає провідники від корозії і поліпшує електроізоляційні властивості друкованої плати. Епоксидна маска наноситься методом сіткографії (трафаретного друку), так само як наноситься малюнок схеми.

Після нанесення епоксидної маски і полімеризації, плати надходять на автоматичний агрегат гарячого лудіння.

На цьому агрегаті плати проходять операції лудіння, промивання і сушіння.

Наступною операцією обробки плати є операція розкриття монтажних отворів. Ця операція здійснюється методом штампування на кривошипних пресах, одночасно вирубується 100 і більш отворів.

Щоб уникнути сколів й утворення ореолів навколо отворів питомий тиск притискної плати штампа має бути не менш 200 кг/см². Після вирубання отворів на плати наносяться монтажні позначення методом сіткографії білою фарбою на епоксидній основі.

Описана технологія й устаткування для виробництва друкованих плат з однобічного фольгованого гетинаксу широко застосовується вже багато років широко застосовується у промисловості.

Таким чином, друковані плати для ФЕП та блоку живлення будуть мати такий вигляд:

Рис. 15^а. Друкована плата для ФЕП.

Рис. 15^Б. Друкована плата для блоку живлення.