Страхування вантажів і багажу

4. Страхування вантажів і багажу.

Власників вантажів, що перевозяться та власники транспортних засобів можкть не співпадати використовається відособлення стрхування транспортних засобів – “каско” та страхування вантажів, що перевозться засобами “карго”.

Договір страхування укладається на таких умовах:

з відповідальністю за ризики;

з відповідальністью за окрему аварію;

без відповідальності за пошкодження, крім віпадків загибелі.

За першою умовою (з відповідальністю за всі ризики), відшкоджування підлягають збитки відпошкоджень або загибелі частини або всього вантажу з будь-яких причин, окрім військових ризиків, впливу радіації, необачності та навмисних дій страхувальника, а також ризиків, пов’язаних із специфікою вантажу та його транспортування. За додаткову премію можуть бути застраховані деякі багажі.

За другою умовою. За договором відшкодовуються збитки від повної загибелі чи пошкодження внаслідок пропажи судна або іншого транспортного засобу; зіткнення або загибелі суден, посадку судна на мілину, провалу мостів, вибуху, пошкодження судна крисою, пожежжі, і також внаслідок заходів, спрямованих на рятування або гасіння пожежі, тобто всі необхідні ідоцільно зроблені витрати щодо рятування вантажу та зменшення збитку, якщо збиток відшкодовується за умовами страхування.

За третьою умовою (без відповідальності за пошкодження, окрім випадків загибелі) відшкодовується ті же самі збитки,що й при відповідальності за окрему аварію. Тільки відповідальність в тому, що в даному разі відшкодовується тільки збитки від повної загибелі всього, або частини багажу, тоді як у попередньому випадку – від пошкодування чи повної загибелі всього або частини вантажу.

І за другою, і за третьою умовами не покриваються збитки за тими випадками ризиків, що і в першому випадку.

Відповідальність страховика за договором страхування починається з моменту, коли вантаж буде взято із складу в пункті відправлення для перевезення і триває до тих пір, поки вантаж не доставляється на склад вантажоотримувача,. Вказаний у полісі, але не пізніше 60 днів після розвантаження морського судна в кінцевому порту призначення.

5. Страхування професійної відповідальності.

При страхуванні професійної відпоідальності виділяють дві групи ризиків:

ризики, пов’язані з можливістю заподіяння третім особам тілесних пошкоджень та шкоди здоров’ю. Таки випадки трапляються в роботі дірургів, лікарів, датистів, фармацептів, водіїв транспортних засобів;

ризики, пов’язані з можливістю заподіяння матеріальних збитків, куди включається термін втрати права на пред’явлення претензій, ці ризки пов’язані з діяльністю будівельників, архітекторів, консультантів.

Термін втрати права не пред’явлення претензій встанвлюється законодавством.

Цей вид страхування пов’язаний із можливістю пред’явлення претензій особам за наслідки помилок, допущених ними підчас виконання професійних обов’язків, вказаних у страховому полісі.

Вина страхувальника, яки підлягає страхуванню з даного виду проявляється у формі необачності, недбалості, некваліфікованого виконання своїх обов’язків, а також у формі навмисних дій страхувальника можна встановити тільки судом.

Страховий випадок – помилка, під час виконання професійних обов’язків допущена страхувальникоа, яка призвела до втрати здоров’я, матеріальних збитків, заподіяння тілесних пошкоджень або смерті.

При добровільному страхуванні розмір страхового відшкодування визначається договором страхування.

При обов’язковому страхуванні – мінімальна страхова сума визначається згодою сторін або чинним законодавством.

Якщо претензії до одного страхувальника пред’являють відразу кілька осіб і обсяг спричинених збитків перевищує загальний лиміт відповідальності страховика, обумовлений договором, то відшкодування здійснюється пропорційно відношенню суми завданих збитків до загального ліміту відповідальності страховика.

Стосовно кожного виду професійної діяльності визначається ставка платежу, що підлягає страхуванню окремо.

Ставки залежать від віку, стажу роботи, професії, дати отримання кваліфікації, дати підвищення кваліфікації, та загальної кількості службовців, які підлягаютьстрахуванню за цим видом.

Два головних чинники визначають розмір страхового платежу: загальна численість службовців, зайнятих діяльністю, відповідальністью, відповідальність за яку підлягає страхуванню та встановлений ліміт відповідальності.

За даним видом страхування за вимогою страховика, можуть додаватися витрати, пов’язані з роботою незалежних експертів для встановлення суми збитків.

Особиста участь страхувальника у покритті збитків виражається через франшизму.

Франшизма – звільнення страховика від покриття збитків – предбачена рідписанням страховим договором. Вона може бути встановлена у відсотках або в абсолютних розмірах стосовно страхової суми, вартісної оцінки об’єкта або розміру збитків.