2. Статут господарського товариства , його зміст
Закон України “ Про господарські товариства “ визначає , що акціонерні товариства , товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі установчого договору і статуту.
Отже , другим установчим документом для вищезазначених видів господарських товариств є статут. Співвідношення установчого договору і статуту є таким , що останній по суті можливо розглядати як частину договору - адже він затверджується учасниками ( засновниками ) в якості одного із основних результатів їх угоди. Тому зміст статуту господарського товариства може частково перекриватися змістом договору ( або навпаки ) , наприклад порядок розподілу між учасниками прибутків та збитків , управління діяльністю створеної ними юридичної особи , вихіду із її складу може встановлюватися не тільки в установчому договорі , а також і у статуті. Однак деякі принципові положення про взаємовідносини учасників ( засновників ) , насмперед -
їх воля на створення нової організації , можуть бути відображені тільки в договорі про її створення , а ряд конкретних положень , що стосуються статусу цієї організації , наприклад компетенція її органів , - тільки в статуті.
Необхідність існування статуту в даних видах господарських товариств пояснюється тим , що учасники ( засновники ) , які створюють акціонерне товариство , товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю можуть і не брати участь у господарській діяльності товариства ( на відміну від повного чи командитного товариства ) , але маючи право на отримання отримуючи прибуток від результатів роботи товариства - дивіденд. Якщо у повному чи командитному товариствах громадяни ( рідше з участю юридичних осіб ) об”єднуються з метою спільно вести підприємницьку діяльність , - брати безпосередню участь у справах товариства , створення акціонерного товариства , товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю є скорше об”єднаннями капіталів .
Отже установчий договір у статутних товариствах спрямований на створення нового суб”єкту правовідносин ; сам порядок управління , мета і предмет діяльності цього суб”єкту вказується у статуті.
Законом передбачаються обов”язкові відомості , які повинні бути вказані в статуті , в залежності від виду товариства .
Так , загальними обов”язковими умовами , які повинні зазначатися в статуті є вид товариства , найменування та місцезнаходжкення , склад засновників та учасників , розмір та порядок утворення статутного фонду, порядок розподілу прибутків та збитків , склад та компетенцію органів товариства , порядок прийняття ними рішень , включаючи перелік питань , з яких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів , порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.
Статут акціонерного товариства повинен містити також відомості про види акцій , що випускаються , їх номінальну вартість , співвідношення акцій різних видів , кількість акцій , що купується засновниками , наслідки невиконання зобов”язань по викупу акцій.
15
Можна виділити основні розділи , які складають зміст статуту господарського товариства :
- загальні положення ;
- мета та предмет діяльності ;
- юридичний статус товариства ;
- засновники товариства ;
- майно товариства ;
- статутний фонд товариства ;
- акції товариства ( для акціонерного товариства ) ;
- порядок розподілу прибутків та збитків ;
-органи
управління
товариством;
- облік та звітність
про діяльність
;
- порядок внесення змін до статуту ;
- фонди товариства ;
- відступлення частки в статутному фонді товариства ;
- припинення діяльності товариства ;
- інші умови , в залежності від виду господарського товариства .
Примірний перелік видів діяльності , які можна передбачити в статуті наведено в додатку до даної курсової роботи.
Статут господарського товариства затверджується зборами засновників ( установчими зборами ) господарського товариства , прошнуровується , нумерується ; на статуті робиться відмітка про державну реєстрацію господарського товариства.
Товариство має право вносити зміни та доповнення до статуту , які теж підлягають державній реєстрації. Зміни ( доповнення ) до установчих документів оформляються окремими додатками до них або шляхом викладу їх у новій редакції . На титулі додатків до установчих документів органом державної реєстрації робиться відмітка про те , що вказані документи є невід”ємною частиною відповідних установчих документів. У випадку внесення установчих документів в новій редакції в цілому на їх титулі робиться відповідна відмітка.
У випадку внесення в установчі документи змін та доповнень , пов”язаних із зміною найменування , організаційної форми або форми власності суб”єкта підприємницької діяльності , робиться його перереєстрація у встановленому законом порядку.
16
... этом желательно проводить ее, тщательно продумав, какие именно действия и с каких точек нужно зафиксировать. Видеограмма следственного эксперимента передает исчерпывающую информацию не только о процессе проведения опытных действий и их результатах, но и об организации этих опытов, тактических и процессуальных условиях эксперимента. Наличие полной картины эксперимента значительно облегчает оценку ...
... первого обыска ничего не обнаружили, успокаивается, возвращает временно перепрятанные ценности, добытые преступным путем к себе домой. Вопрос 5. Психологические особенности опознания. С психологической точки зрения опознание представляет собой следственное действие, при котором лицо воспринимает предъявляемые ему объекты, сравнивает их о мысленными образами объектов, воспринятых им ранее, и ...
... цели эксперимента и оценку результатов эксперимента. Наконец, в ряде работ без определенной системы просто перечисляются отдельные частные тактические приемы. Анализ следственной практики в области производства следственных экспериментов позволяет в качестве тактических условий проведения этого следственного действия назвать следующие: а) ограниченное число участников эксперимента; б) ...
... и защиты на основании полного, всестороннего и объективного исследования обстоятельств уголовного дела окончательно решает вопрос о виновности подсудимого и его наказании. Уголовно-правое значение этой стадии заключается в том, что в ней в приговоре суда осуществляется окончательная квалификация преступления. Уголовно-процессуальное значение стадии судебного разбирательства проявляется в том, ...
0 комментариев