1. Ні законодавча, ні виконавча влада не має повний контроль над розміром бюджетного дефіциту.

2. Реальний розмір бюджетного дефіциту або надлишку змінюється як під впливом фіскальної політики, так і під впливом економічної ситуації в країні.

2.6 Дефіцит повної зайнятості

Оскільки другий висновок має місце, нам потрібно якийсь інший, більш точний індикатор фіскальної політики, що не залежить від фази економічного циклу. Для вивчення ефективності фіскальної політики реальний дефіцит ділиться на циклічну і структурну складові. Циклічна складова відбиває зміни, викликані фазою економічного циклу, якось зміни в податкових надходженнях і державних трансфертах. Структурний дефіцит відбиває вплив фіскальної політики. Замість порівняння реальних витрат і прибутків бюджету, при обчислення структурного дефіциту дорівнюються витрати і прибутки бюджету в умовах повної зайнятості. (Структурний дефіцит іноді називають дефіцитом повної зайнятості).

Відомо, що рівень державних витрат і ставка оподатковування можуть впливати на рівень сукупного попиту, і, отже, на розмір ВВП. Зрослий обсяг державних закупівель товарів і послуг збільшує рівень прибутків і тим самим збільшується загальна сума податків, одержуваних урядом. Виникає питання: чи може приріст державних витрат, замість збільшення бюджетного дефіциту, призвести до його скорочення.

На основі вищесказаного можна стверджувати, що заощадження + чисті податки = урядовим закупівлям + інвестиціям, або, заощадження - інвестиції = бюджетний дефіцит. До речі цією формулою ілюструється так називаємий ефект заміщення державними зобов'язаннями зобов'язань реального сектора, тобто за рахунок фінансування держбюджету недофінансуєтся реальний сектор.

Отже, якщо буде відбуватися дефіцитне збільшення урядових закупівель, то, хоча при цьому і буде збільшуватися рівень прибутків, а отже і податкові надходження, валовий прибуток бюджету не зможе зрости настільки, щоб зрештою призвести до скорочення дефіциту.

2.7 Дефіцит, внутрішній і зовнішній борг.

Зараз йде багато суперечок про негативні і позитивні риси дефіциту з погляду росту внутрішнього і зовнішнього боргу. Проте можна виділити такі 2 домінуючі позиції.

Перша ґрунтується на незнанні економіки і поверхневому здоровому глузді. Наявність боргу призводить обивателя в страхітливість, абсолютний ріст боргу сприймається як знак прийдешньої катастрофи.

Друга ж ґрунтується на детальному аналізі усіх за і проти. От основні положення другої позиції.

Отже, національний державний борг будується з бюджетних дефіцитів. Для покриття дефіциту держава удає до запозичень як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.. Національний борг, з одного боку, є пасивом для держави й активом тримачів держоблігацій (цінних паперів державного запозичення). У такий спосіб вартість у результаті держзаймів не губиться.

І усе ж, хто несе або буде нести тягар боргу, створеного хронічно незбалансованими бюджетами? Які ж негативні наслідки наявності державного боргу?

По-перше, необхідність обслуговування боргу обмежує можливості уряду балансувати поточний бюджет або витрачати засобу, що спрямовуються на обслуговування боргу та інші потреби. Хоча з іншого боку, велика частина процесу обслуговування боргу (внутрішнього) є лише формою перерозподілу, коли засобу платників податків переходять власникам державних цінних паперів.

По-друге, хоча обслуговування боргу не має істотної альтернативної вартості, ефект заміщення (витиснення) істотно впливає на майбутнє. За рахунок фінансування дефіциту на фінансовому ринку залишаються недофінансованими якісь проекти приватного сектора, знижуються інвестиції. Саме тут і виявляється висока альтернативна вартість як самих запозичень, так і всього процесу обслуговування боргу в цілому.

Треба зауважити, що борг, викликаний необхідністю фінансування трансферів, не накладає ні на кого реального прямого тягаря.

По-третє, існує проблема співвідношення розміру державного сектора і приватного. Внаслідок збільшених витрат держави росте державний сектор, а внаслідок ефекту витиснення скорочується приватний сектор. Якщо ж підвищені державні витрати, крім того, не сполучені з підвищеними державними інвестиціями, то через скорочення інвестицій постраждають майбутні покоління.

Найбільше тяжким для майбутніх поколінь є зовнішній борг, тому що його виплата не буде лише перерозподілом прибутків між громадянами держави. З іншого боку, зовнішнє фінансування дозволяє країні розширити державний сектор без скорочення приватного сектора.


3. ВЗАЄМОДІЇ БЮДЖЕТНОЇ ТА МОНЕТАРНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ

За роки незалежності Україна пройшла щонайменше два основних етапи свого макроекономічного розвитку. На першому етапі (упродовж 1992—1995 років) уряд упроваджував м'яку фіскальну політику, що підтримувалася м'я­кою монетарною. Значні обсяги бюджетного дефіциту покривалися тільки за рахунок кредитних емісій Національного банку. Зовнішнє фінансування йшло переважно на поточні видатки — усе це зумовлювало розкручування інфляції до гіперінфляції, вибувалося значне зниження реального валового внутріш­нього продукту (табл.1).

Таблиця 1

1992 1993 1994 1995
Дефіцит зведеного бюджету, у % до ВВП -13,8 -5.1 -8,9 -6,6
Фінансування бюджетного дефіциту НБУ (кредити 1 купівля ОВДП), у % до ВВП 6,55 7,89 10,97 5,40
Реальний ВВП 90.1 85,8 77.1 87,8
Реальний ВВП, у % до ВВП 1992 року 100 85,8 66,15 58,08
Інфляція, у %, грудень до грудня 2100 10257 501 281.7
Державний борг, у % до ВВП 41,6 45,6 60,7 55,9*
Державний борг, у % до видатків державного бюджету 183,3 181,2 193,1 257,7*

* Без вирахування списаної заборгованості перед НБУ (7747,98 мли. грн.).

Другий етап (із 1995 року) був пов'язаний з уведенням національної гро­шової одиниці — гривні й характеризувався переходом до жорсткої монетар­ної політики. Завдяки цьому вдалося стримати інфляцію, стабілізувати грошо­ву одиницю і довіру до неї. Поряд із цим м'яка фіскальна політика, при про­веденні якої існував і існує значний бюджетний дефіцит, призводить до зрос­тання державного боргу, в тому числі зовнішнього, одночасно зростають обся­ги виплат за боргом, що потребує значних валютних коштів для його обслуго­вування. Стрімке зростання державного боргу на фоні продовження економіч­ного спаду знижує довіру до України як держави, спроможної платити за своїми боргами. Крім того, щорічні недонадходження грошових платежів до бюджету з одночасною необхідністю спрямування значних обсягів коштів на розрахунки за боргами призвели до накопичення боргу із заробітної плати і соціальних виплат, недофінансування майже всіх державних програм. Тобто існував як наявний, так і прихований дефіцит (табл.2).


 Таблиця 2

1995 1996 1997 1998 1999 2000
Дефіцит зведеного бюджету, у % до ВВП -6,6 -4,9 -6,6 -2 -1 1,1
Приріст прихованого дефіциту (оцінка), у % до ВВП 1,8 2,1 3,2 1.1** 0**
Фінансування бюджетного дефіциту НБУ 5,40 2,62 2,68 5,69 1,89** 1,75**
Реальний ВВП 87,8 90 97 98,3 99 102
Реальний ВВП, у % до ВВП 1992 року 58,08 52,27 50,70 49,84 49,34 50,33
Інфляція, у %, грудень до грудня 281,7 139,7 110,1 120 119,1 110
Державний борг, у % до ВВП 41,7* 25 30,4 50,9 52,1 47,7
Державний борг, у % до видатків державного бюджету 192,2* 124,7 122,7 287,6 297,1 279,49
Обслуговування та погашення державного боргу, у % до ВВП 4,53 4,88 8,11 12,17 6,5 11,68
Обслуговування та погашення державного боргу, у % до видатків державного бюджету 20,86 24,28 32,77 68.8 37,06 68,45

* 3 урахуванням списаної перед НБУ заборгованості (7747,98 мли. гри.).

** Планове залучення коштів на фінансування дефіциту бюджету від НБУ.

Проведення м'якої бюджетної політики протягом семи років незалеж­ності разом із м'якою і жорсткою монетарною політикою призвело до хроніч­ного економічного спаду, створення тромбів у фінансовій системі, низької по­даткової дисципліни, зростання недоїмки за платежами у бюджет та накопи­чення небезпечного рівня державного боргу (табл. 3).

Таблиця З

1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000
Реальний ВВП 90,1 85,8 77,1 87,8 90 97 98,3 99 102
Реальний ВВП, у % до ВВП 1992 року 100 85,8 66,15 58,08 52.27 50,70 49,84 49,34 50,33

Кредиторська заборгованість

підприємств, у % до ВВП

¾ ¾ ¾ ¾ 89,8 109,8 132,5 159,34 207,92

Дебіторська заборгованість

підприємств, у % до ВВП

¾ ¾ ¾ ¾ 58,9 79,4 99,1 135,95 202,27
Податкова недоїмка до зведеного бюджету кумулятивне, млн. грн. ¾ ¾ 52,7 545 1364,6 2327,17 10301,74 14000 17000
Приріст податкової недоїмки до зведеного бюджету за рік, у % до доходів зведеного бюджету ¾ ¾ 1,23 2,98 3,56 3,42 27,58 10,80 9,28
Податкова недоїмка до зведеного бюджету кумулятивне, у % до ВВП ¾ ¾ 0,438 1,00 1,674 2,493 9,918 10,786 11,371

Для створення умов тривалого економічного зростання виникла нагальна потреба у переході до жорсткої бюджетної політики й одночасного обережно­го пом'якшення монетарної. Обов'язковою передумовою пожвавлення еконо­мічного зростання повинен бути профіцит бюджету, який дасть змогу обме­жити частку держави у перерозподілі кредитних ресурсів і спрямувати їх на ринкових засадах через банківську систему у реальну економіку. Розвиток реального сектора економіки завжди передбачає створення нових робочих місць, існування конкурентного середовища, які, у свою чергу, сприяють роз­ширенню податкової бази, збільшенню кількості прибуткових підприємств і галузей, поліпшенню добробуту населення (табл.4).

Таблиця 4

1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000
Реальний ВВП, у % до ВВП 1992 100 85,8 66,15 58,08 52,27 50,70 49,84 49,34 50,33
Дефіцит зведеного бюджету, у % до ВВП -13,8 -5,1 -8,9 -6,6 -4,9 -6,6 -2 -1 1,1
фінансування бюджетного дефіциту НБУ (кредити та ОВДП), у % до ВВП 6,55 7,89 10,97 5,4 2,62 2,68 5,69 1,89 1,75
Розподіл кредитних ресурсів монетарної системи: 100 100 100 100 100 100 100 100 100
частка кредитування уряду, % 35,80 9,39 31,64 47,15 49,62 50,83 60,85 61,02 60,00
частка кредитування економіки, % 64,20 90,61 68,36 52,85 50,38 49,17 39,15 38,98 40,00

Попередні роки характеризувалися завищеними обсягами дохідної частини бюджету, яких економіка не бажала сплачувати. Нерівноправність умов для платників податків, одні з яких мали як галузеві, так і штучні пільги, а інші по­винні були сплачувати податки за двох, сприяла поширенню бартеризації і взаємозаліків, кризі неплатежів, низькій податковій дисципліні, зростанню не­доїмки, що, у свою чергу, викликало необхідність збільшувати бюджетні ресур­си через запозичення (тобто бюджетний дефіцит), що призвело до зростання об­сягу бюджетних коштів, спрямованих на обслуговування та погашення держав­них боргів. Тут є прорахунки як уряду, так і Верховної Ради України (табл. 5).


Таблиця 5

1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000
Реальний ВВП, у % до ВВП 1992 року 100 85,8 66,15 58,08 52,27 50,70 49,84 49,34 50,33
Рівень бартеризації, % від загального обсягу операцій ¾ ¾ ¾ ¾ ¾ 42,4 42,5 40,8 39,7
Доходи зведеного бюджету, у % до ВВП 24,39 33,47 35,62 30,27 28,24 30,12 27,84 25,55 21,62
У т.ч. готівкові надходження до зведеного бюджету, % ¾ ¾ ¾ ¾ ¾ 80,79 81,45 95,48 97,22
Обсяг взаємозаліків у зведеному бюджеті, млн. грн. ¾ ¾ ¾ ¾ ¾ 5400,15 5362,62 1500 900
Обсяг взаємозаліків у зведеному бюджеті, у % до доходів зведеного бюджету ¾ ¾ ¾ ¾ ¾ 19,21 18,55 4,52 2,78
Податкова недоїмка до доходів зведеного бюджету кумулятивне, млн. грн. ¾ ¾ 52,7 545 1364,6 2327,17 10301,7 14000 17000
Податкова недоїмка до доходів зведеного бюджету кумулятивне, у % до ВВП ¾ ¾ 0,438 1,00 1,674 2,493 9,918 10,786 11,371
Приріст податкової недоїмки до доходів зведеного бюджету, у % до ВВП ¾ ¾ 0,438 0,90 1,01 1,03 7,68 2,85 2,01
Обслуговування та погашення зовнішнього державного боргу, у % до експорту товарів і послуг ¾ 1 2,4 7,3 5,7 5,7 8,3 10,2 17,9

 Природною реакцією на зовнішні й внутрішні шокові економічні явища 1997—1998 років у розвинутих країнах було зменшення державного споживан­ня, збільшення безробіття. Однак Україна пішла іншим шляхом, поставивши за головну мету захист вітчизняного виробника через надання податкових пільг і звільнень, уведення багатьох вільних економічних зон, реструктуриза­цію і списання податкової заборгованості, що тільки руйнувало новостворене слабке конкурентне середовище.

Такі заходи не привели до позитивного результату: реальний ВВП і далі знижується, обсяги виробництва падають, зростає кількість збиткових під­приємств, взаємні неплатежі та бартерний обмін між підприємствами, поши­рюються очікування податкової амністії і нових звільнень, тому зростає і не­доїмка за належними до бюджету платежами. Стан виконання бюджету погір­шується: залишається небезпечним рівень бюджетної заборгованості із заро­бітної плати й соціальних виплат, критичним є стан розрахунків бюджетних організацій за спожиту енергію, товари і послуги. Борги бюджетних установ створюють перешкоди у виконанні вітчизняними підприємствами зовнішніх зобов'язань перед постачальниками газу, нафти й іншої імпортної продукції, що також не поліпшує іміджу держави (табл. 6).

Таблиця 6

1997 1998 1999 2000
Дефіцит зведеного бюджету, у % до ВВП -6,6 -2 -1 1,1
Фінансування бюджетного дефіциту НБУ (кредити і купівля ОВДП), у % до ВВП 2,68 5,69 1,89 1,75
Видатки зведеного бюджету, у % до ВВП 35,71 29,37 26,00 21,61
Реальний випуск валової продукції, % 98,8 97,4 99,2 103,1

Кількість збиткових підприємств, % від загальної кількості

(на 01.03.99)

53,4 52 53,6 54,3
Рівень бартеризації, у % до загального обсягу операцій 42,4 42,5 40,8 39,7
Обсяг реструктуризованих і списаних податкових боргів перед бюджетом, млн. грн. 1876,2 277,3 7478
Рівень безробіття, у % до чисельності населення 2,33 3,69 5,95 7,3
Податкова недоїмка до бюджету (кумулятивної, млн. грн. 2327,17 10301,74 14000 17000
Приріст недоїмки надходжень до бюджету за рік, у % до ВВП 1,03 7,68 2,85 2,01
Заборгованість із заробітної плати і соціальних виплат бюджетних установ, млн. грн. 2613,8 2899 2100
Заборгованість за енергоносії бюджетних установ, у % до ВВП 3,64 5,34 3,1

Якщо ми ставимо за мету економічне зростання, перелом довгострокових негативних тенденцій економічного розвитку, це потребує впровадження жор­сткої непопулярної бюджетної політики. Передусім бюджет повинен базувати­ся на реально існуючих ресурсах: обсяг видатків, які може собі дозволити дер­жава, залежить від можливого рівня реальних доходів і можливостей фінансу­вання дефіциту бюджету. Завищені показники ресурсів однозначно ведуть до зростання державного боргу у будь-яких його проявах. Як результат такої по­літики — процентні платежі за боргом витісняють усі інші бюджетні платежі, в тому числі виплати заробітної плати і соціальні трансферти.

Позичати дешеві кредитні кошти практично неможливо — внутрішній кредитний ринок зруйновано вимушеною конверсією, крім того, жорстка мо­нетарна політика обмежує пропозицію грошей, відповідно і можливості кре­дитування як бюджету, так і реального сектора економіки. Зовнішні ринки капіталу для країн із перехідною економікою майже закриті (великі процент­ні ставки за ризик інвестування), за винятком "підтримуючого" фінансування від міжнародних фінансових організацій (МВФ, Світовий банк. Європейський Союз тощо).

Якщо бюджет 2000 року складати в умовах, які існували в поточному ро­ці, то розрив між можливим обсягом доходів і видатками (розрахованими за принципами, що покладені в основу лімітів) становитиме 5,5 млрд. грн., що потребуватиме глобального перегляду структури бюджетних видатків, тобто всіх програм, які фінансуються за рахунок бюджетних коштів. (табл. 7).

Таблиця 7

1997 1998 1999 2000
Обслуговування державного боргу, у % до видатків державного бюджету 12,97 13,11 15,27 13,43
Обслуговування та погашення державного боргу, у % до видатків державного бюджету 32,77 68.80 37,06 68.45
Обслуговування державного боргу, у % до ВВП 3.21 2,32 2,68 2,87
Обслуговування та погашення державного боргу, у % до ВВП 8,11 12,17 6,50 11,68
Ставка за урядовими кредитами, %:
мінімальна за ОВДП 19,47 37,19 29,46 -
максимальна за ОВДП 61,34 76,9 35,01 -
мінімальна за зовнішніми кредитами 4,656 5,35 - -
максимальна за зовнішніми кредитами 10,25 16 - -
Дефіцит бюджету, у % до ВВП -6,6 -2 -1 1,1
фінансування бюджетного дефіциту НБУ (кредити і купівля ОВДП), у % до ВВП 2,68 5.69 1,89 1,75

За таких умов найдоцільнішим для уряду є підвищення рівня доходів і можливостей фінансування бюджетних витрат за рахунок валютної приватиза­ції, яке дає змогу утримуватися від залучення додаткових боргових коштів, не скорочуючи значно фінансування з бюджету державних програм, і зберегти рівень валових валютних резервів НБУ. Поряд із цим необхідно здійснити все можливе для скорочення податкових пільг і впровадження жорстких вимог до боржників за платежами до бюджету, що допоможе розрахуватися з бюджетними боргами.



Информация о работе «Бюджетный дефицит»
Раздел: Финансы
Количество знаков с пробелами: 57023
Количество таблиц: 11
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
66194
6
0

... из федерального бюджета предприятиям, учреждениям и организациям. По истечении года отчет об исполнении федерального бюджета и консолидированного бюджета и представляет их в Правительство РФ. . Бюджетный дефицит - превышение расходов бюджета над его доходами - это финансовое явление, с которым в те или иные периоды своей истории неизбежно сталкивались все государства мира. Бесспорно, бюджетный ...

Скачать
133426
19
12

... ассигнования на приобретение оборудования и капитальный ремонт. Проведенный анализ бюджета города Орла, методы формирования доходной и расходной части показывают о существовании проблемных участков финансирования, требующих дополнительных источников. Мною рассмотрен как один из источников покрытия бюджетного дефицита формирования резервного фонда - городской облигационный займ. В работе ...

Скачать
86336
1
2

... отдачи в виде возможных источников погашения задолженности, возникшей в связи с привлечением заемных средств для финансирования бюджетного дефицита. Только отдельные из них позволяют надеяться на повышение эффективности в отраслях экономики и получение источников для погашения государственного долга. По этому поводу следует заметить, что в практике бюджетного планирования бюджетный дефицит ...

Скачать
81489
3
3

... этом дефицит бюджета был увеличен погашением основной суммы внутреннего долга. Задачей бюджетной политики РБ в области регулирования дефицита государственного бюджета является дальнейшее его сокращение.   2.3 БЮДЖЕТНЫЙ ДЕФИЦИТ И ГОСУДАРСТВЕННЫЙ ДОЛГ В РЕСПУБЛИКЕ БЕЛАРУСЬ Палата представителей Национального собрания в первом чтении одобрила проект Закона "О бюджете на 2005 год". Бюджет на  ...

0 комментариев


Наверх