БЮДЖЕТНИЙ ДЕФІЦИТ ЯК ФАКТОР ІНФЛЯЦІЇ

4.  БЮДЖЕТНИЙ ДЕФІЦИТ ЯК ФАКТОР ІНФЛЯЦІЇ

Скільки існують товарно-грошові відносини, стільки ж часу існує явище інфляції. На зростання цін під час війн, неврожаю та внаслідок зменшення ваги дорогоцінного металу в монетах скаржилися споживачі ще в Стародавньому Римі та Греції. Поняття інфляції у спеціальних ви­даннях визначається як процес «стійкого підвищення загального рівня цін, що супроводжується знеціненням грошової одиниці, падінням її пла­тоспроможності» або як «стійке зростання загального рівня цін, по­роджуване порушенням макроекономічної рівноваги».

Загальний індекс інфляції за 1997 р. становив 10,1 %, а протягом І півріччя 1998 р. набував значень, наведених у таблиці 1.

Динаміка цін у цей період відбиває тенденцію поступової стабілізації, що зумовлена такими позитивними й негативними факторами:

— значним розміром дефіци­ту зведеного бюджету, що покри­вається за рахунок зростання дер­жавного боргу;

— збільшенням ставок про­центів по внутрішніх та зовніш­ніх державних позиках;

— збереженням значного рів­ня заборгованості щодо заробіт­ної плати та інших соціальних виплат;

— перевищенням загальних доходів населення над витратами у II півріччі 1997 р.;

— зниженням курсу націо­нальної грошової одиниці по відношенню до іноземних валют;

— збільшенням дисконтної ставки НБУ;

— змінами в порядку резервування банками залучених коштів;

— підвищенням плати за використання бюджетних коштів. Значні розміри дефіциту державного бюджету України в останні роки обґрунтовуються, як правило, скрутним економічним становищем держави, зростанням цін, падінням обсягів виробництва й ВВП, ухи­лянням від сплати податків тощо. Проте всі зазначені негаразди є не причиною, а значною мірою наслідками сучасної бюджет­ної політики держави.

Розмір дефіциту при плануванні й виконанні державного бюджету визначальною мірою залежить від політичної волі держави, і вплив об'єктивних внутрішніх або зовнішніх обставин на бюд­жетний процес не є вирішальним. Так, якщо в роки першої світової війни в Росії у 1915—1916 рр. витрати державного бюджету покрива­лися прибутками лише на одну чверть, у 1917 р. — на 20 %, а кількість паперових грошей в обігу лише за три роки зросла в 14 разів, то під час другої світової війни, значно більш руйнівної для економіки Радянсько­го Союзу, у 1942 р. дефіцит державного бюджету становив 10 %, у 1943 р.— 7 %, а 1944 р. взагалі був бездефіцитним. Грошова маса за цей період зросла лише у 2,4 разу.

Виконання державного бюджету 1997 р. характеризується пара­метрами, наведеними в таблиці 2.

Виконання зведеного державного бюджету (що має у своєму складі міс­цеві) мало такі кінцеві результати:

доходи—27,1 млрд. грн. (29,3 % ВВП); витрати — 33,3 млрд. грн. (36,1 % ВВП); дефіцит—6,2 млрд. грн. (6,7 % ВВП).

Отже, зведений державний бюджет 1997 р. цілком коректним буде назва­ти невиконаним. На покриття його де­фіциту протягом 1997 р. державою бу­ло залучено 4,9 млрд. грн. внутрішніх та 1,5 млрд. грн. зовнішніх позик.

Ціна зовнішніх позик іноді пере­вищувала 16 % річних (сума даної позики становила 750 млн. DМ). Для порівняння: уряд Німеччини отримує в разі необхідності кредити під 4—5 % річних, що свідчить про висо­кий рівень його платоспроможності та найвищий ступінь довіри до нього інвесторів.

Такий високий рівень попиту України на іноземні кредити (практич­на готовність залучати кошти за будь-яку ціну на будь-яких умовах) зумовив присвоєння Україні міжнародним агентством МООDY’S до­сить низького кредитного рейтингу В2. Літера «В» з цифрою від 1 до З характеризує той чи інший ступінь спекулятивності інвестицій у краї­ну. Іншими словами, це означає, що до країни надходять незначні суми короткострокових, так званих «ризикових», отже, саме спекулятив­них інвестицій з високим рівнем доходності в зв'язку з тим, що «великі» інвестори не довіряють урядові даної країни й низько оцінюють її дов­гостроковий економічний потенціал.

Що ж до внутрішніх позик, то їх ціна у І півріччі 1998 р. була ще більшою.

Використання внутрішніх і зовнішніх державних позик для покрит­тя дефіциту державного бюджету є більш «ринковим» інструментом, ніж додаткова грошово-кредитна емісія, проте використання його протя­гом тривалого періоду в разі збереження незмінними всіх інших пара­метрів економічної системи (тобто без зростання ВВП, рівня податко­вих надходжень, інвестицій тощо) призводить лише до механічного стримування грошової маси й сукупного платоспроможного попиту в певних межах, перетворюючи відкриту інфляцію на відкладену. Ціна державних коштів в умо­вах незмінних параметрів бюдже­ту (основа доходної частини — ПДВ, який у своєму теперішньо­му вигляді робить неконкуренто­спроможними українські товари й обмежує попит на них) цілком за­кономірно стабільно зростає, ут­ворюючи певну фінансову пірамі­ду на державному рівні.

Таким чином, внутрішні й зовнішні позики не можна роз­глядати як панацею у бюджетній та антиінфляційній політиці дер­жави. Внутрішній і зовнішній борг України швидко зростає, його обслуговування стає окремою вагомою статтею бюджетних ви­трат. Закон «Про державний бюджет України на 1998 рік» ви­значає:

— доходи — 21,101 млрд. грн.;

— витрати — 24,482 млрд. грн., в тому числі обслуговуван­ня державного боргу — 2,885 млрд. грн.

Для порівняння: бюджет 1998 р. передбачає витрати на:

— соціальний захист — 1,985 млрд. грн.;

— національну оборону — 1,678 млрд. грн.;

— правоохоронну діяль­ність— 1,652 млрд. грн.;

— освіту— 1,566 млрд. грн.;

— охорону здоров'я — 0,704 млрд. грн.;

— фундаментальні дослідження — 0,541 млрд. грн.;

— культуру й мистецтво — 0,159 млрд. грн.;

— фізкультуру й спорт — 0,067 млрд. грн.

Іншими словами, обслуговування зовнішнього і внутрішнього дер­жавного боргу в 1998 р. згідно з оптимістичними прогнозами (тобто в разі виконання бюджету) становитиме 11,8 % всіх витрат. Це більше, ніж витрати на освіту, охорону здоров'я, науку й спорт разом узяті.

Цей же закон передбачає до кінця року такі параметри державного боргу: зовнішній —5,85 млрд. грн., внутрішній — 16,96 млрд. грн. Це — 22,81 млрд. грн., що більше, ніж державні доходи бюджету 1998 р.

Таким чином, до кінця поточного року Україна матиме борг, оформ­лений у вигляді позик (без урахування поточної заборгованості по зар­платах, пенсіях тощо), який перевищує річні доходи бюджету. Обслуговування й сплата цього боргу в найближчі роки буде найвагомішою статтею витрат державного бюджету і визначальним фактором інфляції.

Деформації на бюджетному рівні зумовили збереження на початку 1998 р. значного рівня заборгованості щодо заробітної плати та інших соціальних виплат (див. табл., 3). З одного боку, несвоєчасні виплати заробітної плати, штучно обме­жуючи сукупний попит в економіці, в короткостроковому періоді пози­тивно впливають на загальний рі­вень цін, стримуючи інфляцію «попиту», проте з другого боку, в довгостроковому періоді, стри­муючи збут товарів, вони вкрай негативно впливають на вироб­ництво, знижують ВВП та зумов­люють інфляцію «витрат» за ра­хунок подорожчання одиниці про­дукції, що її виробляють в умо­вах зниження обсягу виробництва (ефект масштабу виробництва).

Незважаючи на збереження значних обсягів заборгованості щодо заробітної плати, її серед­ній рівень по країні протягом 1997 р. і в І кварталі 1998 р. по­вільно зростав, а сукупні доходи населення пере­вищували витрати.

При цьому додатне сальдо між доходами і витратами насе­лення за другу половину 1997 р. (близько 1 млрд. грн.) направ­лялося переважно на купівлю іноземної валюти (різниця між проданою й купленою валютою теж дорівнює приблизно 1 млрд. грн.). Що ж до заощаджень та інвестицій у національну еконо­міку (купівля цінних паперів), то їх сума порівняно з вкладеннями в іноземну валюту становить лише 12% (563 та 4690млн. грн., відповідно).

Традиційно високий попит на іноземну валюту як основний засіб заощадження разом з іншими негативними факторами (напружений графік зовнішніх платежів по державних позиках, відплив нерезидентів з ринку ОВДП) зумовив зниження курсу гривні по відношенню до іно­земних валют у І півріччі 1998 р. з 1,8990 гри. за долар США на 1 січня 1998 р. до 2,0662 гри. на 1 липня 1998 р., що становить 9 %.

Зниження валютного курсу гривні призводить до багатьох негатив­них наслідків, головними серед яких, на мій погляд, є:

— зростання оптових і роздрібних цін товарів, що імпортуються;

— підвищення цін на послуги, що зафіксовані у так званих «умов­них одиницях» — квитки на міжнародні пасажирські рейси й тарифи на вантажні перевезення, послуги зв'язку тощо;

— тенденція відпливу іноземних інвесторів з ринку цінних паперів держави та юридичних осіб (ця тенденція є як наслідком, так і однією з причин зниження валютного курсу гривні).

Наступним інфляційним фактором (фактором подвійної дії, що впливає на інфляцію, як провокуючи, так і стримуючи) є регулювання дисконтної ставки НБУ. Протягом перших семи місяців 1998 р. дисконт­на ставка змінювалася п'ять разів: 6 лютого — з 35 до 44 %; 18 берез­ня — до 41 %; 21 травня — до 45 %; 29 травня — до 51%; 7 липня— до 82 %.

З одного боку, підвищення дисконтної ставки в короткостроковому інтервалі дало змогу дещо стримати відплив спекулятивного іноземного капіталу з ринку ОВДП, що спостерігалося наприкінці 1997 р. Це пози­тивно (знову ж — в короткостроковому інтервалі) вплинуло на стан виконання державного бюджету.

З іншого боку, таке підвищення зумовило зростання ставок по кре­дитах юридичних осіб, що відшкодовуються підприємствами або через підвищення цін, або затримками заробітної плати персоналу, або будь-яким іншим шляхом, але завжди за рахунок суспільства.

Таким чином, тільки планування й виконання державного бюджету на бездефіцитній основі може створити передумови для зниження тем­пів інфляції у довгостроковій перспективі.

Похожие работы

Бюджетный дефицит и пути его преодоления

Скачать

66194

6

0

... из федерального бюджета предприятиям, учреждениям и организациям. По истечении года отчет об исполнении федерального бюджета и консолидированного бюджета и представляет их в Правительство РФ. . Бюджетный дефицит - превышение расходов бюджета над его доходами - это финансовое явление, с которым в те или иные периоды своей истории неизбежно сталкивались все государства мира. Бесспорно, бюджетный ...

Бюджетный дефицит г. Орла и методы его покрытия

Скачать

133426

19

12

... ассигнования на приобретение оборудования и капитальный ремонт. Проведенный анализ бюджета города Орла, методы формирования доходной и расходной части показывают о существовании проблемных участков финансирования, требующих дополнительных источников. Мною рассмотрен как один из источников покрытия бюджетного дефицита формирования резервного фонда - городской облигационный займ. В работе ...

Бюджетный дефицит и государственный долг, проблемы финансирования бюджетного дефицита

Скачать

86336

1

2

... отдачи в виде возможных источников погашения задолженности, возникшей в связи с привлечением заемных средств для финансирования бюджетного дефицита. Только отдельные из них позволяют надеяться на повышение эффективности в отраслях экономики и получение источников для погашения государственного долга. По этому поводу следует заметить, что в практике бюджетного планирования бюджетный дефицит ...

Бюджетный дефицит и государственный долг. Проблемы финансирования бюджетного дефицита

Скачать

81489

3

3

... этом дефицит бюджета был увеличен погашением основной суммы внутреннего долга. Задачей бюджетной политики РБ в области регулирования дефицита государственного бюджета является дальнейшее его сокращение.   2.3 БЮДЖЕТНЫЙ ДЕФИЦИТ И ГОСУДАРСТВЕННЫЙ ДОЛГ В РЕСПУБЛИКЕ БЕЛАРУСЬ Палата представителей Национального собрания в первом чтении одобрила проект Закона "О бюджете на 2005 год". Бюджет на  ...