Амортизаційні відрахування

4.2. Амортизаційні відрахування.

Зростаюча інфляція знецінила власні кошти підприємств, накопичені за рахунок амортизаційних відрахувань, та фактично девальвувала це джерело капіталовкладень.

Щоб підвищити стійкість власних нагромаджень підприємств[8], уряд України з 1992 р. прийняв рішення про переоцінку основних фондів для приведення їх балансової вартості до відповідності з цінами та умовами відтворення. Зростання вартості основних фондів підприємств та їх амортизаційних відрахувань пропорційно темпам інфляції дозволяє збільшити джерела власних коштів для фінансування капіталовкладень. Тому одним з найважливіших заходів по підвищенню внутрішньої інвестиційної активності може бути інфляційний захист амортизаційного фонду шляхом регулярної індексації балансової вартості основних коштів.

Щоб запобігти використанню амортизаційних фондів на потреби споживання, уся сума амортизаційних відрахувань, так само як і призначена для фінансування капітальних вкладень частина прибутку, повинна акумулюватись на спеціальних рахунках, що відкриваються в банках за місцем розташування підприємства, з виплатою відповідного відсотка по вкладу та контролем банку за цільовим витрачанням накопичених коштів. Проте реалізація цих заходів вимагає значного розширення банківської інфраструктури, нерозвиненість якої особливо характерна для регіонів.

4.3. Бюджетне фінансування.

Різке збільшення дефіциту держбюджету не дозволяє у наш час розраховувати на вирішення інвестиційних проблем за рахунок централізованих джерел фінансування. При обмеженості бюджетних коштів держава буде змушена перейти від без зворотного бюджетного фінансування до кредитування. Зміцніє контроль за цільовим використанням пільгових кредитів. Для забезпечення гарантій повернення кредиту необхідно впровадити систему застави майна у формі нерухомості, зокрема землі. Законодавча база цього створена Законом про заставу.

Державні централізовані вкладення передбачається спрямовувати на реалізацію обмеженого числа регіональних програм, створення особливо ефективних структуроутворюючих об'єктів, підтримання державної інфраструктури, подолання наслідків стихійних лих та надзвичайних ситуацій, вирішення найбільш гострих соціальних та економічних проблем.

На етапі виходу із кризи пріоритетними напрямками, з точки зору бюджетного фінансування, будуть:

• виділення державних інвестицій для стимулювання розвитку опорних сировинних та аграрних районів, що забезпечують рішення продовольчої та паливно-енергетичної проблем; підтримка науково-виробничого потенціалу та раціональних економічних зв'язків індустріальне розвинених районів;

• виділення субсидій на соціальні цілі слабко розвинутим районам з надмірно низьким рівнем життя населення, що даватиме можливість зупинити його падіння власними силами.

З часом усе більше уваги в галузі регіональної інвестиційної політики буде приділятися залученню приватних та іноземних інвестицій. Для стимулювання приватних інвестицій в об'єкти, рекомендовані відповідно до прогнозів розміщення продуктивних сил та регіональних програм, будуть використовуватись такі економічні регулятори, як інвестиційна субсидія (визначений відсоток з кошторисної вартості об'єкта), пільговий інвестиційний кредит, виплата інвестиційних премій за спорудження об'єктів у встановлені строки, відшкодування комерційним банкам різниці у відсотках за пільговий інвестиційний кредит та ін.

4.4. Банківський кредит.

Довгострокове кредитування, особливо в умовах підприємництва, що зароджується, могло б стати одним з важливих джерел інвестицій. Проте інфляція робить довгостроковий кредит невигідним для банків. Частка його в загальному обсязі кредитування продовжує скорочуватись і, на кінець 1996 року становила в Україні тільки 3, 1% проти 5, 2% на початку року[9].

4.5. Кошти населення.

Як джерело фінансування капітальних вкладень можна використовувати залучення коштів населення шляхом продажу акцій підприємств, що приватизуються, та інвестиційних фондів. Це також є й одним із шляхів захисту особистих заощаджень громадян від інфляції.

 

4.6. Запобігання відтоку капіталу.

За останні роки в Україні склався шар підприємств та підприємців, що накопичили великі капітали[10]. Проте нестійкість становища в країні робить для них невигідним та ризиковим реінвестування прибутку в економіку, у результаті чого зароблені кошти переводяться у конвертовану валюту та осідають у Західних банках. За кордон із країни щорічно переказується багато мільярдів доларів. Отже, найважливішим напрямком активізації інвестиційної діяльності повинно стати створення умов для запобігання відтоку та повернення вітчизняного капіталу. Йдеться про заходи щодо поліпшення загального інвестиційного клімату.

Висновок

Незважаючи на досить помітний розвиток економіки України, існує досить багато проблем які ще потребують вирішення. Одна з них - проблема інвестування економіки України за рахунок внутрішніх резервів, була розглянута в даній роботі.

Не можна зв'язувати економічні коливання винятково лише з зовнішніми факторами, такими, як війни, посуха й інші подібні аномалії. Навпаки, причини безробіття й інфляції криються значною мірою у відсутності повної синхронності в прийнятті деяких основних економічних рішень, зокрема рішень про заощадження й інвестиції. Крім того, ціни на продукцію і заробітну плату стійкі до зниження — значному зниженню цін і заробітної плати передують, таким чином, внутрішні фактори, що на додаток до зовнішнього вносять свій внесок у нестабільність економіки.

Література

Шевчук В.Я., Рогожин П.С. Основи інвестиційної діяльності. -К.:Генеза, 1997.-384с.

Макконнелл К. Р., Брю С. Л. Зкономикс: Принципы, проблеми й политика. В 2 т.: Пер, с англ. 11-го изд. Т. І. — М.: Республика, 1992.

— 399 с.

Макконнелл К. Р., Брю С. Л. Зкономикс: Принципьі, проблемьі й политика. В 2 т.: Пер. с англ. 11-го изд. Т. 2. — М.: Республика, 1992.

—  400 с.

Самуэльсон П. Экономика. В 2-х т. (пер) М.: Алгон, 1997-749с.

Гальчинський А. Основи економічних знань. К.: Вища школа.1999 ¾ 632с

Основи економічної теорії. У 2-х кн. К.:Либідь 1998 ¾ 587с

Основи економічної теорії. Посібникю.(за ред.Мочерного С.) К.:Академія 1998 ¾ 486с

Економіка підприємства (Том ІІ)/За ред. проф. С. Ф. Покропивного,-Київ:”Видавництво «Хвиля-Прес»”,-1995-478с.

Основы предпринимательского дела /Под ред. проф. Ю. М. Осипова, Е. Е. Смирновой,-Москва:БЕК,-1996-398с.

Економіка підприємств: Посібник / за ред. П.С. Харіва. ¾ Тернопіль.Економічна думка. 2000, ¾ 500с.

 

[1] Шевчук В.Я., Рогожин П.С. Основи інвестиційної діяльності. -К.:Генеза, 1997.-384с.

[2]Економіка підприємств: Посібник / за ред. П.С. Харіва. ¾ Тернопіль.Економічна думка. 2000, ¾ 500с.

 

[3] Макконнелл К. Р., Брю С. Л. Зкономикс: Принципы, проблеми й политика. В 2 т.: Пер, с англ. 11-го изд. Т. І. — М.: Республика, 1992. - 399 с.

 

[4] Самуэльсон П. Экономика. В 2-х т. (пер) М.: Алгон, 1997-749с.

[5] Шевчук В.Я., Рогожин П.С. Основи інвестиційної діяльності. -К.:Генеза, 1997.-384с.

[6] Економіка підприємств: Посібник / за ред. П.С. Харіва. ¾ Тернопіль.Економічна думка. 2000, ¾ 500с.

[7]Основи економічної теорії. У 2-х кн. К.:Либідь 1998 ¾ 587с

 

[8] Макконнелл К. Р., Брю С. Л. Зкономикс: Принципьі, проблемьі й политика. В 2 т.: Пер. с англ. 11-го изд. Т. 2. — М.: Республика, 1992.

[9] Шевчук В.Я., Рогожин П.С. Основи інвестиційної діяльності. -К.:Генеза, 1997.-384с.

 

[10] Основи економічної теорії. У 2-х кн. К.:Либідь 1998 ¾ 587с