Особистiсть-субєкт полiтики

Тема:

ОСОБИСТІСТЬ - СУБ'ЄКТ ПОЛІТИКИ.

План:

1)ВСТУП

2)ЧИННИКИ ВПЛИВУ ПОЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ОСОБИСТІСТЬ.

3)МОТИВАЦІЯ УЧАСТІ В ПОЛІТИЧНОМУ ПРОЦЕСІ.

4)ПЕРЕДУМОВИ ДЛЯ УЧАСТІ ОСОБИСТОСТІ В ПОЛІТИЧНОМУ ПРОЦЕСІ.

5)ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИЧНИХ ПОГЛЯДІВ ОСОБИСТОСТІ.

6)ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ЧИННИКИ.

7)ПРАВА І СВОБОДИ ОСОБИСТОСТІ.

ВСТУП.

В нормальному, цивілізованому суспільстві політика здійснюється для

Людей і через людей. Яку значну роль не відігравали б соціальні

Групи, масові суспільні рухи, політичні партії, взагалі

її головним суб'єктом виступає особистість, бо самі ці групи

рухи, партії і інші суспільні і політичні організації

Складаються з реальних особистостей і тільки через взаємодію їх інтересів і волі визначається зміст і спрямування політичного про -

Цесу, всього політичного життя суспільства.

Активна участь особистості в політичному житті суспільства має

багатопланове значення.

По-перше, через таку участь створюються умови для більш повно-

го розкриття всіх можливостей людини, для її творчого самовираже -

ння, що в свою чергу складає необхідну передумову найбільш

ефективного вирішення суспільних задач. Так, якісне перетворення

всіх сторін життя припускає всіляку интенсификацию людського

чинника, активна і свідома участь в цьому процесі широ-

ких народних мас. Але поза демократією, довірою і гласністю стають

Неможливі ані творчість, ані усвідомлена активність, ані зацікавлена

участь.

По-друге, загальний розвиток людини як суб'єкту політики є

важливою умовою тісного зв'язку політичних інститутів з

суспільством, контролю за діяльністю політико-управлінських

Структур з боку народу, засобом протидії бюрократичним

відхиленням в діяльному апараті управління, відділень функцій управ -

ління від інтересів суспільства.

По-третє, через розвиток демократії суспільство задовольняє потребу

своїх членів брати участь в управлінні справами держави.

ЧИННИКИ ВПЛИВУ ПОЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ОСОБИСТІСТЬ.

Участь в демократичному політичному процесі є засобом

Самоутвердження людини, формування культури спілкування, навиків уп -

Равлінської діяльності. По мірі все більш повного

задоволення основних матеріальних потреб людини, зростання

її культурного рівня, самосвідомості і самоповаги, будуть розвиватися

потреби і інтереси участі в суспільно-політичному житті. Всес -

тороннє розвинута людина - це і активний суспільний діяч. Чим

далі, тим в більш широких масштабах суспільство буде зштовхуватися з

Цією тенденцією. Надання особистості можливостей для усвідомленого,

Активної участі в суспільно-політичному житті - це засіб утвердження людського в людині.

МОТИВАЦІЯ УЧАСТІ В ПОЛІТИЧНОМУ ПРОЦЕСІ.

Досягнення мети широкої політичної участі людей значно

залежить від мотивів, якими керується особистість в своїй політи -

чній діяльності, бо сама мотивация може виявитися з точки зору

Суспільних інтересів настільки негативною, що не буде сприяти

ані зміцненню демократії в суспільстві, ані моральному вдосконаленню

і всебічному розвитку особистості. Питання про мотивацію політи -

чної участі або неучасті є дуже складним. Тут з политологією стикуються соціологія і психологія.

З Цього Приводу висловлювалися різноманітні судження. Г. Лассвеллом

була висунута теорія, що пояснювала притаманне частини людей

Ние до політичного лидерству. Суть її полягає в тому, що прагнення

людини до влади є відображенням її низької самооцінки, що при

Допомозі влади така особистість прагне компенсувати низьку самооцін -

ку, підвищити свій престиж і подолати почуття власної неповноцін -

ності. Ця точка зору, хоча і досить розповсюджена, однак не

Отримала загального визнання. Висловлювалася і інша думка: низька

Самооцінка гальмує втягнення особистості в політичний процес, знижує її можливості в розгортанні активної політичної діяльності.

І в тому і іншому випадку проблема мотивації політичної участі

Сильно психологізується, тобто питання про мотиви політичної діяль-

ності зводиться до особистих, психологічних якостей учасників політи

чного життя. Тому для більш повної адекватної картини питання про мо

тивацію політичної діяльності слід поставити в більш широкому

соціальному контексті.

Відзначалося, що участь в управлінні державою і суспільством, в

політичному процесі представляє для громадянина в одному випадку право реалізувати свої можливості, в іншому - морально-політичну зобов'язанність

в третьому - зацікавленість (морально-політичну або мате -

ріальну).

ПЕРЕДУМОВИ ДЛЯ УЧАСТІ ОСОБИСТОСТІ В ПОЛІТИЧНОМУ ПРОЦЕСІ.

Активне включення особистості в політичний процес вимагає певних передумов. Їх можна поділити на три групи: матеріальні,

Соціально-культурні і політико-правові. Досвід показує, що для

Участі людини в нормальній політичній діяльності необхідно

первинне задоволення її потреб в основних продуктах харчування ,

товарах і послугах, житлово-побутових умовах, досягнення певного

рівня загальноосвітньої і професійної підготовки, загальної

і політичної культури.

В зарубіжних політологічних дослідженнях взаємозв'язок добробуту суспільства і його політичної системи розглядається

в трьох аспектах.

По-перше, цілком обгрунтована теза що, ніж багатіше суспільство, тим

Воно більш відкрите демократичним формам функціонування. В экономі -

чно розвиненому суспільстві основні по чисельності і по впливу соціальні групи це не ті що належать ані до вкрай бідних, ані до казково багатих;

Різка, по суті двухполосна, майнова поляризація зникає,

утвориться сильний "середній клас", що по свойому положенню в -

суспільстві і об'єктивним інтересам складає опору демократичного режиму.

По-друге, рівень добробуту виявляє помітний вплив на

Політичні переконання і орієнтації людини. С. М. Липсет прийшов до висновку, що матеріально більш забезпечені люди є більш лібераль -

ними, а більш бідні є і більш інтолерантними (нетерпимими).

По-третє, достатньо високий національний добробут служить

необхідною базою формування компетентної громадянської служби,

корпусу професійно підготованих управлінських кадрів. В умовах

бідності тяжко добитися в масовому масштабі високого рівня загальноосвітньої і професійної підготовки, необхідного для єфектив -

ного управління на демократичній основі.

ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИЧНИХ ПОГЛЯДІВ ОСОБИСТОСТІ.

Значний вплив на формування політичних поглядів особистості,

на становлення її в якості суб'єкту політичної діяльності

Виявляє соціальне середовище. Тут лежать передумови того, чи сформуються у особистості демократичні переконання і орієнтація або вона буде віддавати перевагу авторитарним і іншим недемократичним ідеям і практиці.

Особливо сильний вплив на політичну свідомість і поведінку

Особистості впливає освіта. Відоме висловлювання про те,

що неписьменна людина є поза політикою. Це слід розуміти як, те

що неписьменна людина стоїть поза особисто усвідомленою політикою, а є об'єктом політичних дій, будучи втягнутим і маніпульованим, а

не суб'єктом, що висловлюють власну усвідомлену волю.

З Цього Приводу був зроблений загальновизнаний висновок: чим вище рівень освідченості людини, тим більш вона є політично орієнтованою , головне, схильна до демократичних орієнтацій, настанов і вчинків.

В. Кей виявив вплив рівня утворення на політичну роль

Громадянина по чотирьох напрямках: у більш освічених людей сильно

Розвинуте почуття обов'язку брати участь в політичному житті; у більш

Освіченого громадянина сильне почуття ефективності своєї політичної

участі, він вважає, що може впливати на політичний процес

І що йому відкритий доступ до політичної влади; чим більш освічений

громадянин, тим більш він цікавиться політикою і тим більш втягнутий в неї; утворення визначає більшу ймовірність того, що громадянин

буде політично активний.

ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ЧИННИКИ.

Істотною передумовою активної політичної участі є також політико-правові чинники. До Них відносяться демократичний

політичний режим, домінування в суспільстві демократичної політи -

чної культури, правова забезпеченість демократичних процедур фор -

мування всіх структур влади, прийняття і реалізації полівтико-управ -

лінських рішень, участі членів суспільства на всіх стадіях політич -

ного процесу.

Політична діяльність особистості грунтується на сукупності

певних передумов, що або сприяють розвитку політичної

активності, розкриттю потенційних якостей людини як суспільно-

політичного діяча, формуванню особистості як дійсного

суб'єкту політичного життя суспільства, або істотно зат -

рудняють всі ці процеси і консервують політичну апатію і пасив -

ність.

ПРАВА І СВОБОДИ ОСОБИСТОСТІ.

 Особистості права і свободи можна поділити на три

групи: соціально-економічні, політичні і особисті. До першої

групи відносяться такі права, як право на працю, відпочинок, освіту,

охорону здоровя'. Забезпечення соціально-економічних прав дозволяє

особистості задовольнити нагальні матеріальні і духовні потреби

створити гідні для людини умови для існування.

Політичними є право обирати і бути обраним до вищих і

місцевих органів державної влади, право об'єднуватися в громадсько-

політичні організації, право на проведення мітингів і демонстра -

цій, право брати участь в управлінні державними і суспільними

справами і ін. Сенс політичних прав в тому, щоб сприяти фор -

муванню людини, як суспільно- політичного діяча, створити

передумови для його політичної участі, розвитку суспільно-полі -

тичної активності.

Третя група прав - особисті права (право на недоторканість

особистості, житла, право на таємницю листування, телефонних переговорів і Ін.). Здійснення їх сприяє створенню умов для вільного

розвитку того мінімуму особистих благ, без якого нормальне

людське життя неможливе.

Список використаної літератури:

1)Білоус А."Політичні об`єднання України"

2)Гелей С."консервативна течія в сучасній палітичній думці"

3)Історія філософії України: хрестоматія К.,1993

4)Донченко Є."Социэтальная психика"

5)Кухта Б. "З історії української політичної думки"