3.3. Підвищення ефективності збільшення змінності використання основних виробничих фондів.

Змінність використання ОВФ характеризується коефіцієнтом змінності. Підвищення коефіцієнта змінності використання ОВФ забезпечує збільшення тривалості роботи цих фондів, особливо активної частини, що впливає на збільшення обсягу виробництва продукції підприємством. Досягти збільшення коефіцієнта змінності використання ОВФ, можливо на основі впровадження комплексу технічних та організаційно-господарських заходів, спрямованих на підвищення рівня технічного стану ОВФ, забезпечення процесу виробництва матеріально-технічними та трудовими ресурсами, поліпшення організації виробництваі праці тощо. Як свідчить виробничий досвід, запроектовані заходи дозволяють збільшити зміність використання ОВФ на 5 – 30%% в рік. В практиці збільшення змінності використання ОВФ відбувається в першу, другу чи третю зміни роботи підприємства. Проте, впровадження запроектованих заходів по збільшенню змінності використання ОВФ плтребує додаткових витрат, які необхідно врахувати при визначенні ефективності використання цих фондів.

На основі запроектованих заходів будемо визначати величину збільшення тривалості використання ОВФ на підприємстві, а також в яку зміну буде збільшуватись тривалість використаннята обсяг ОВФ. Визначимо величину збільшення змінності використання ОВФ на підприємстві. До розрахунків приймемо, що додатково буде використовуватися ОВФів:

-     у першу зміну – 100 тис. грн.

-     у другу зміну – 75 тис. грн.

-     у третю зміну – 50 тис. грн.

Тобто обсяг використання – 225 тис. грн. ( 100 + 75 + 50 );

Виходячи із наведених даних, збільшення коефіцієнта змінності використання ОВФ становитиме:

КЗМпл = Е Бві / Бв ,

 де КЗМпл – збільшення коефіцієнта змінності використання ОВФ , Бві – балансова вартість приросту ОВФ підприємства (Е – сума).

Отже, КЗМпл = (100 + 75 + 50) / 5400 = 0,042.

Визначаємо коефіцієнт змінності використання ОВФ у плановому році: КЗМпл = КЗМб + КЗМпл ,

де КЗМб і КЗМпл – коефіцієнти змінності використання основних виробничих фондів відповідно у плановому і базовому роках.

Отже, КЗМпл = 1,667 + 0,042 = 1,709.

Визначаємо число змін використання ОВФ у плановому році із збільшенням коефіцієнта змінності:

Змпл = РЧпл х КЗМпл ,

де Змпл – число змін використання ОВФ у плановому році, РЧпл – робочий час використання ОВФ у плановому році, КЗМпл – коефіцієнт змінності використання ОВФ у плановому році.

Отже, Змпл = 146,3 х 1,709 = 250 (змін).

Визначаємо збільшення обсягу виробництва продукції у зв”язку із збільшенням коефіцієнта змінності використання ОВФ підприємства виходячи із обсягу виробництва продукції в одну зміну у базовому році:

ОЗМпл = ( Об / Змб ) х Змпл ,

де ОЗМпл – збільшення обсягу виробництва продукції за рахунок збільшення коефіцієнта змінності (у тис.грн.), Об – обсяг виробництва продукції у базовому році, Змб – число змін використання ОВФ у базовому році, Змпл – приріст числа змін використання ОВФ у плановому році ( Змпл = Змпл – Змб ).

Отже, ОЗМпл  = (8100 / (1,667 х 140)) х (250 – (1,667 х 146,3)) = 212,334.

Визначаємо додаткові витрати підприємства, пов”язані із збільшеням коефіцієнта змінності використання ОВФ. До них відносять витрати на технічне обслуговування і ремонти обладнання, на організацію робіт при багатозмінній роботі обладнання, організаційно-господарські витрати тощо. Величину цих витрат можна визначити на основі нормативу витрат, які необхідні для організації робіт при багатозмінній роботі підприємств – 1 тис. грн. на одну зміну в рік:

Дзм = Змпл х Сзм ,

де Дзм – додаткові витрати, пов”язані із збільшенням коефіцієнта змінності використання ОВФ, Сзм – норма витрат з розрахунку на одну зміну використання ОВФ підприємства в рік.

Отже, Дзм = 6,1179 х 1 = 6,1179 (тис. грн.).

Визначаємо величину зниження витрат на виробництво продукції за рахунок зменшення долі амортизаційних відрахуваннь у вартості (собівартості) продукції. Розрахунок ведеться на 1 грн. продукції:

Даі = (Бві х А) /Оі ,

де Даі – доля амортизаційних відрахуваннь у вартості у одиниці продукції, Бві – балансова вартість ОВФ підприємства, А – середньозважена річна доля амортизаційних відрахуваннь, Оі – обсяг виробництва продукції в і-му році.

Доля річних амортизаційних відрахуваннь в одиниці вартості продукції становить:

у базовому році Даб = (5400 х 0,088) / 8100 = 0,0586 (грн./грн.).

у плановому році Дапл =(5420 х 0,088) / (8100 + 212,334)= 0,0574(грн./грн.).

Зменшення річних амортизаційних відрахувань на плановий обсяг виробництва продукції становитиме (у тис. грн.):

А/Впл = (Даб – Дапл) х Опл = (0,0586-0,0574)х8312,334=9,975.

Економія собівартості річного обсягу виробництва продукції підприємства у плановому році:

Сзмпл = А/Впл - Дзм = 9,975 – 6,1179 = 3,857 (тис. грн.).

Визначаємо величину додаткових робочих місць у зв”язку із збільшенням змінності використання ОВФ на підприємстві.

Збільшення змінності використання ОВФ призводить до збільшення робочих місць, а це відповідно, у свою чергу, веде до збільшення чисельності працівників підприємства. Потребу в додатковій чисельності працівників підприємства у зв”язку із збільшенням коефіцієнта змінності використання ОВФ підприємства можна визначити виходячи із балансової вартості ОВФ, що будуть додатково залучатися до використання в першу, другу та третю зміни роботи підприємства і фондоозброєності праці працівників:

Чп = Е Бві / Фп ,

де Чп – додаткова потреба підприємства у працівниках (чоловік), Бві – балансова вартість ОВФ, що додатково залучаються до використання в і-ту зміну (гривень), Фп – фондоозброєність праці працівників підприємства (гривень).

Отже, Чп = 225000 / 25714,29 = ~ 9 (чол.)

в тому числі в першу зміну:

Чп1 = 100000 / 25714,29 = ~ 4 (чол.)

в другу зміну:

Чп2 = 75000 / 25714,29 = ~ 3 (чол.)

в третю зміну:

Чп3 = 50000 / 25714,29 = ~ 2 (чол.)

3.4.     Підвищення ефективності використання календарного часу.

Тривалість використання ОВФ підприємства на протязі року характеризується коефіцієнтом використання календарного часу. За умови, коли підприємство не в змозі забезпечити необхідний обсяг продукції за рахунок поліпшення використання фонду робочого часу, внутрізмінного часу та змінності використання ОВФ, передбачаються заходи по підвищенню коефіцієнта використання календарного робочого часу, тобто по збільшенню фонду робочого часу.

 Підвищення коефіцієнта використання календарного часу ОВФ на підприємстві може досягнутися за рахунок скорочення тривалості технічного обслуговування та ремонтів; здійснення частини технічного обслуговування та ремонтів у вихідні дні; впровадження системи планово-попереджувального ремонту ОВФ тощо.

За даними виробничої практики, застосування вищенаведених заходів дозволяє збільшити фонд робочого часу на 8 – 12 %.

Припустимо, що проведені на підприємстві заходи по підвищенню використання календарного часу дозволили збільшити фонд робочого часу на 8 %.

Проте, впровадження заходів щодо підвищення коефіцієнта використання календарного часу потребує додаткових витрат підприємства.

Визначаємо величину збільшення фонду робочого часу використання основних виробничих фондів:

Рч = РЧпл х Двч ,

де Рч – збільшення фонду робочого часу використання ОВФ (днів), РЧпл – розрахований фонд робочого часу на плановий період (днів), Двч – величина збільшення планового фонду робочого часу за рахунок запроектованих заходів (у відсотках).

Отже, Рч = 230 х 0,08 = 18,4 (днів).

Визначаємо число додаткових змін використання ОВФ ( ЗМкч) підприємства:

ЗМкч = Рч х Кзм = 18,4 х 1,709 = 31,45 (змін).

Визначаємо збільшення обсягу виробництва продукції за рахунок збільшення коефіцієнта використання календарного часу, тобто збільшення числа змін у плановому році:

Окч = (Опл /ЗМпл) х ЗМкч.

Опл = Об + Орчпл + Овзч + ОЗМпл =8100+405+63,99+212,334 = 8781,324;

ЗМпл = Змпл + ЗМкч = 250 + 31,45 = 281,45;

Отже, Окч = (8781,324 / 281,45) х 31,45 = 981,25 (тис. грн.).

Визначаємо додаткові витрати підприємства, пов”язані із збільшенням коефіцієнта використання календарного часу. Їх величина розраховується виходячи із нормативу витрат на ці цілі – 600,0 грн. в кожну зміну за рік.

Дкч = ЗМкч х Скч,

де Дкч – додаткові витрати, пов”язані із збільшннням коефіцієнта використання календарного часу (грн.), Скч – додаткові витрати з розрахунку на одну зміну в рік, (грн.).

Отже, Дкч = 31,45 х 0,6 = 18,87 (тис. грн.).

Визначаємо зниження собівартості продукції за рахунок зменшення долі річних амортизаційних відрахувань у собівартості одиниці продукції. Розрахунок ведеться на 1 грн. продукції:

Даі = (Бві х А) / Оі,

де Оі – обсяг виробництва продукції у базовому і плановому році.

Отже, доля цих витрат у базовому році складе: Даб = 0,0586;

У плановому році:

Дапл = (5420 х 0,088) / (8781,324 + 981,25) = 0,0489 (грн./грн.).

Зменшення річних амортизаційних відрахувань на плановий обсяг виробництва продукції становитиме (у тис. грн.):

А/Впл = ( Даб – Дапл)хОпл = (0,0586-0,0489)х9717,526=94,7

пл = Окч + Опл).

Економія собівартості річного обсягу виробництва продукції підприємства у плановому році буде становити:

Скч = А/Впл - Дкч = 94,7 – 18,87 = 73,45(75,83) (тис. грн.).

Визначаємо коефіцієнт використання календарного часу ОВФ (Ккч):

Ккч = ((Рчб + Рч) + Рч) / ККД ,

де Рч – в першому випадку – приріст робочого часу використання ОВФ, у другому випадку – збільшення фонду робочого часу використання ОВФ (днів), ККД – кількість календарних днів.

Отже, Ккч = ((140 + 6,3) + 18,4) / 365 = 0,45.

Визначаємо потребу підприємства в додатковому персоналі у зв”язку із збільшенням коефіцієнта використання календарного часу, тобто фонду робочого часу використання ОВФ підприємства.

Ця потреба в додатковому персоналі для забезпечення використання ОВФ ( Чп) у зв”язку із збільшенням тривалості їх використання на протязі року визначається виходячи із фондоозброєності праці на підприємствах, балансової вартості ОВФ, що використовуються у різні зміни, та числа додаткових змін роботи цих фондів у зв”язку із збільшенням коефіцієнта використання календарного часу:

Чп = (Е Бві / Фп) х ( ЗМкч / ЗМпл) ,

де Бві – балансова вартість ОВФ, що використовуються в і-ту зміну (грн.), (Е – сума), ЗМкч – число додаткових змін використаня ОВФ у зв”язку із збільшенням коефіцієнта використання календарного часу (змін), Фп – фондоозброєність праці (грн.), ЗМпл – число змін використання ОВФ у плановому році (змін).

Чп = ((4300 + 3400 + 1300) / 25,71429) х (31,45 / 250)= 44 (чол.).

В тому числі в першу зміну:

Чп1 = (4300 / 25,71429) х (31,45 / 250) = 21 (чол.).

В другу зміну:

Чп2 = (3400 / 25,71429) х (31,45 / 250) = 17 (чол.).

В третю зміну:

Чп3 = (1300 / 25,71429) х (31,45 / 250) = 6 (чол.).

3.5.     Аналіз одержаних результатів.

На підставі результатів економічного обгрунтування заходів по підвищенню ефективності використання ОВФ підприємства слід зробити аналіз ефективності запроектованих заходів.

Поліпшення використання ОВФ дозволяє без додаткових капітальних вкладень збільшити обсяг виробництва продукції за тих же наявних ОВФ на підприємстві.

Показники

Величина

коефіцієнтів

Зростання

коефіцієнтів

Додаткові

витрати

тис.

грн.

результати
збільш. обсягу прод. тис. грн. зниж. собів. прод. тис. грн. збільш робоч. місць чол.
Базовий рік

Плановий

рік

1.підвищення коефіціє-нта викор робочого часу 0,6087 0,6391 0,0304 4,668 405 16,6
2. підвищ. коефіцієнта викор внутрізмін. часу 0,9125 0,9204 0,0079 1,264 63,99 0,369
3. підвищення коефіці-єнта змінності 1,667 1,709 0,042 6,1179 212,33 3,857 9
4. підвищ. коефіцієнта викор. календарн. часу 0,3836 0,45 0,0664 18,87 981,25 75,83 44
Разом 30,92 1662,57 96,656 53

 

Таким чином, поліпшення використання ОВФ забезпечує економію капітальних вкладень підприємства, величину якої можна визначити виходячи із обсягу виробництва додаткової продукції у плановому році і фондовіддачі у базовому році:

К = Опл / Фвб ,

де К- економія капітальних вкладень, Опл – обсяг додаткової продукції в плановому році, Фвб – фондовіддача у базовому році.

Отже, К = 1658,04 / 1,5 = 1105,36 (тис. грн.).


Информация о работе «Підвищення ефективності використання ОВФ в часі і вплив його на господарську діяльність підприємства»
Раздел: Экономика
Количество знаков с пробелами: 80900
Количество таблиц: 4
Количество изображений: 3

Похожие работы

Скачать
57572
3
0

... льшення обсягів продукції (робіт, послуг) та забезпечать її конкурентноздатність на внутрішньому та зовнішньому ринках [19; c.152]. Розділ ІІ. Визначення показників стану, руху і ефективності використання виробничих фондів підприємства та результатів господарської діяльності Таблиця 1. Вихідні дані № з/п Вихідні дані / № варіанту 2 1 Проектна потужність підприємства, тис. шт. ...

Скачать
160939
27
31

... скидки з рознічної ціни ВИСНОВКИ Результати досліджень теоретичної частини дипломної роботи показують, що на сучасному етапі концентрації суб’єктів підприємницької діяльності у об’єднання спеціалізованих фірм (на прикладі фармацевтичного об’єднання ТОВ “Юніфарма”) актуальним та необхідним є проведення комплексного аналізу ефективності їх історичних форм діяльності в галузях виробництва та реалі ...

Скачать
272276
25
30

... збору є те, що, на відміну від податку на додану вартість, вони стягуються один раз у кінцевому технологічному ланцюжкові виготовлення. Проведений в дипломній роботі аналіз впливу непрямих податків на фінансово-господарську діяльність торгового підприємства СП "КИПАРИС" показує мінімальний характер їх впливу, який реалізується тільки на ціновому рівні споживання. Одначе, СП "КИПАРИС", яке імпорту ...

Скачать
51829
9
0

... ; - організаційні, що відображають півень організації виробництва; - соціально-економічні, що залежать, насамперед від людського фактора. Важливим фактором підвищення ефективності використання трудових ресурсів на підприємства і по галузі в цілому є зростання індустріалізації, що полягає в створенні виробничої бази. Це багатогранний комплексний процес, в основу якого покладено перехід на механі ...

0 комментариев


Наверх