Навигация
ПРОБЛЕМИ СТАНОВЛЕННЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ МАЛОГО БІЗНЕСУ
94929
знаков
11
таблиц
6
изображений
5. ПРОБЛЕМИ СТАНОВЛЕННЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ МАЛОГО БІЗНЕСУ
Аналіз стану малого підприємництва в Україні свідчить про те, що суттєвих зрушень у розвитку цього сектора ринкової економіки ще не відбулося, а останнім часом ситуація погіршується. Так, темпи зростання кількості діючих малих підприємств (до попереднього року) у 1992 році становили - 257,7%, у 1993 році - 148,5%, у 1994 році - 106,4%, у 1995 році - 114,7%, у 1996 році - 93,4%. Обсяги виробленої ними продукції та наданих послуг не перевищують 5% виробленої в Україні продукції.
Уповільненими темпами утверджуються фермерські господарства в аграрному секторі. На 1.07.96р. їх налічувалося 35,3 тис. з площею сільськогосподарських угідь 820,6 тис. га, що становить лише 2% загальної площі. Однак вони створюються більш повільними темпами, ніж у попередні роки. За 1992 рік їх кількість зросла на 12,6 тис., або в 7 разів, за 1993р. - на 13,1 тис. (в 1,9 рази), за 1994р. - на 4,2 тис. (на 15%), за 1995р. - на 2,7 тис. (на 8,7%), за І півріччя 1996р. - на 0,5 тис.(на 1,4%). Через складне фінансове становище в галузі та інші причини в 1994 році припинили діяльність 1,9 тис. фермерських господарств (в 1993 році - 975).
Аналіз засвідчує, що головними причинами гальмування розвитку малого підприємництва в Україні є:
- відсутність дійового механізму реалізації державної політики щодо підтримки малого підприємництва. Це питання ще не посіло належного місця і в діяльності місцевих органів державної виконавчої влади;
- неймовірно важкий тягар оподаткування, що примушує багатьох суб’єктів малого підприємництва збочити в тіньову економіку. Про це, зокрема, свідчить той факт, що неухильно зменшується питома вага діючих малих підприємств до кількості зареєстрованих. У 1992 році цей показних становив 49,4%, у 1993р. - 47,7%, у 1994р. - 37,3%, станом на 01.01.96р. з 281,2 тис. зареєстрованих в Україні малих підприємств діяло лише 91,6 тис., тобто менше, ніж третина (32,6%). Найгірший стан справ у м.Києві, Кіровоградській, Одеській та Вінницькій областях (мал. 2.7);
- низькі темпи та перекоси в процесі реформування власності. Усього в 1995 році приватизовано 13093 об’єкти малої приватизації, що становить лише 58,3% від річного завдання. У Донецькій області цей показник становив майже 100%, а в Одеській - 104,4%. Водночас менше ніж третину річного завдання виконано у Київській, Кіровоградській, Полтавській, Херсонській та Чернігівській областях, а в Республіці Крим - лише 15,3%;
- відсутність належного нормативно-правового забезпечення розвитку малого бізнесу, як і підприємництва в цілому. Недостатньо врегульовані відносини суб’єктів підприємницької діяльності з органами влади і управління, відсутній законодавчий механізм державної фінансової підтримки малого підприємництва, немає єдиного трактування понять: “підприємництво”, “малий бізнес”, “суб’єкти підприємницької діяльності” тощо;
- обмеженість або повна відсутність матеріально-фінансових ресурсів. Багато малих підприємств не розпочали свою діяльність через відсутність достатньої суми стартового капіталу, власних виробничих площ та устаткування;
- недосконалість системи обліку та статистичної звітності малого підприємництва, обмеженість інформаційного та консультативного забезпечення, недосконалість системи навчання та перепідготовки кадрів для підприємницької діяльності тощо.
На тенденції розвитку малого підприємництва в Україні безпосередньо впливає негативна динаміка основних макроекономічних показників. Так, у 1994-96 роках в Україні спостерігався спад ВВП. Цей ключовий показник розвитку економіки держави був у 1994 році - на 23%, у 1995 році - на 11,8%, а у 1996 році на 10,0% меншим порівняно з попередніми роками. Спад ВВП призвів до зменшення внутрішніх фінансових ресурсів держави, обігових коштів у суб’єктів підприємницької діяльності, зниження купівельної спроможності населення України тощо.
До основних макроекономічних чинників, які впливають на розвиток малого підприємництва, слід віднести передусім такі:
обмеженість внутрішнього попиту та наявність кризи збуту на внутрішньому ринку у зв’язку з браком вільних фінансових коштів підприємств та зниженням реальних доходів населення;
вкрай незначну інвестиційну активність, відсутність переливу коштів з фінансового в реальний сектор економіки, обмеженість (або відсутність) кредитів.
Разом з тим, малий бізнес в Україні має певні риси, які суттєво відрізняють його від підприємництва більшості зарубіжних країн, а саме:
низький рівень технічної озброєності при значному інноваційному потенціалі;
низький управлінський рівень, бракує знань, досвіду та культури ринкових відносин;
прагнення до максимальної самостійності (більшість зарубіжних малих підприємств працює за умов франчайзинга, субпідряду тощо, а у нас це відсутнє);
поєднання в межах одного малого підприємства декількох видів діяльності, неможливість в більшості випадків орієнтуватися на однопродуктову модель розвитку;
відсутність системи самоорганізації та недостатня інфраструктура підтримки малого підприємництва;
відсутність повної і вірогідної інформації про стан та кон’юнктуру ринку, низький рівень консультаційних послуг та спеціальних освітніх програм;
практична відсутність державної фінансово-кредитної підтримки;
недовіра західних партнерів та негативне психологічне ставлення населення до підприємців.
Крім того, слід зазначити, що стан товарного ринку в Україні, на якому діють суб’єкти малого підприємництва, суттєво відрізняється від економічно розвинутих країн. Розвинутим ринковим відносинам притаманні переважаючий вплив попиту з швидкою реакцією на нього, пріоритет приватної власності, розвинута ринкова інфраструктура, дієвість та усталеність законодавства, фінансова стабільність, доступність засобів виробництва, традиції використання договірних відносин, інформаційна відкритість, офіційно мінімальна криміналізація.
Зовсім інша (якщо не сказати - протилежна) ситуація спостерігається сьогодні в економіці України. В цілому правове, соціально-економічне середовище для малого підприємництва стає, на жаль, дедалі несприятливішим. Крім того, відбувається активний процес концентрації капіталу з одночасним встановленням фінансового і управлінського контролю за самостійними підприємствами з боку великих компаній й відповідних монопольних угруповань.
Похожие работы
... їни на початку ХХІ століття. Матеріали VІ наук.-практ. конференції. – Полтава: ПІБ МНТУ, 2006. – С.128-130. АНОТАЦІЯ Азаров О.В. Малий бізнес України в розвиткові національної економки. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 – економіка та управління національним господарством. – Донецький державний університет управління ...
... ніяких додаткових застережень, то перехід на оподаткування за фіксованим податком або єдиним податком висуває ряд вимог, використання яких приватним підприємцем обов'язкове. Розділ 3. Проблеми та недоліки оподаткування малого бізнесу в Україні, напрями вдосконалення Ефективність діяльності підприємств малого бізнесу залежить, в першу чергу, від прибутку, який воно може отримати від своєї ді ...
... ійного обслуговування малого підприємництва, спеціалізованихфірм, що надають послуги малим підприємствам (бухгалтерські та аудиторські фірми, рекламні агентства тощо); · бізнес-центрів та центрів розвитку малих підприємств, бізнес-інкубаторів, виробничих та технологічних парків; · навчальних центрів з підготовки та перепідготовки спеціалістів для роботи на малих підприємствах, формування ...
... контролю за самостійними підприємствами з боку великих компаній та відповідних монопольних утворень, які існували раніше і проявляються тепер. 1.2 Роль малого підприємництва в умовах ринкової економіки У цілому в секторі малого підприємництва працює понад 2 млн. чоловік, що становить майже 10% зайнятого населення України. Підприємства малого бізнесу створюються в різних галузях економіки. ...
0 комментариев