Відрядно-преміальна. Сума заробітку (Зв.прем) при цій системі визначається із залежності

2. Відрядно-преміальна. Сума заробітку (Зв.прем) при цій системі визначається із залежності

Зв.прем = Зтар.в + Дв , грн.

де 3тар.в - тарифний заробіток робітника при прямій відряднії системі оплати праці, грн;

 Дв - сума преміальних доплат, яка обчислюється за формулою:

Дв = Зтар.в

де Пі, -процент доплат за виконання плану;

Пг- процент доплат за кожен процент перевиконання плану;

Ппп- процент перевиконання плану, який можна знайти :

Ппп =

де Nф, Nпп, - відповідно фактичний і запланований обсяг випуску продукції за місяць, шт/міс.

3. Відрядно-прогресивна. Заробітна плата (Зв.прог.) обчислюється за формулою :

3в.прог.= NвбPзв + (Nф-Nвб) Pпідв , грн.

де Nвб - вихідна база для нарахування доплат (встановлюється на рівні 110 - 115% Nпп ), шт/міс;

Pзв - звичайний розцінок за один виріб, грн/шт;

Pпідв - підвищений розцінок за один виріб, грн/шт.

Pпідв = Pзв ( 1 + )

Процент росту розцінку визначається зі шкали в залежності від проценту перевиконання вихідної бази. Така шкала розробляється і затверджується підприємствами самостійно.

4. Непряма відрядна.  Використовується при оплаті праці допоміжних робітників і підсобників.

Заробіток підсобника ( Знв.підс ) можна обчислити із залежності :

Знв.підс = Nфі  Рнві , грн.

де Nфі - фактично виготовлена кількість продукції і-тим робітником за зміну, піт/зміну;

Рнві і- непрямий відрядний розцінок при обслуговуванні і-го робітника, грн/шт;

n- кількість основних робітників, що обслуговуються одним підсобником, чол.

Рнві =

 де Сзм - змінна тарифна ставка підсобника, грн/зміну;

Nпл.і – плановий випуск продукції і-им робітником, шт/зміну.

 Заробіток допоміжного робітника (Знв.доп.) обчислюється за формулою:

Знв.доп = Тф  Сг  Квн. , грн.

де Тф - фактично відпрацьований допоміжним робітником час. год/міс;

Сг - годинна тарифна ставка допомііжного робітника, грн/год;

Квн. -середній коефіцієнт виконання норм на дільниці, яку обслуговує допоміжний робітник.

5. Колективна система оплати праці (бригадна).

При використанні цієї системи спочатку розраховується заробіток всієї бригади (3бр) як при прямій відрядній системі, використовуючи бригадний розцінок. Потім цей заробіток розподіляється між членами бригади одним із таких методів:

1) Метод година-коефіцієнтів. Використовується тоді, коли всі члени бригади працюютв в однакових умовах.

Розподіл бригадного заробітку згаданим методом проводиться в такій послідовності:

а) визначають загальну кількість годино-коефіцієнтів (Г-Кбр), відпрацьованих бригадою, за формулою: Г – Кбр. = Тфі  Кі

де Тфі, - фактична кількість годин відпрацьована і-тим робітником, год/міс;

Кі – тарифний коефіцієнт по розряду і-го робітника;

т - кількість членів бригади, чол.

б) знаходять суму бригадного заробітку, що припадає на один годино- коефіцієнт ( 3_1г-к):

3_1г-к = , грн.

в) заробіток і-го робітника (члена бригади) ( 3і) обчислюють:

Зі=Т_фіК_іЗ_{1 г-к} ,грн.

2) Метод коефіцієнту виконання норм. Використовується за умови, що члени бригади працюють в різних умовах.

Послідовність розподілу бригадного заробітку така:

а) визначають заробіток бригади у випадку стопроцентного виконання норм виробітку ( 3_бр100%) за формулою:

З _бр100%.=ТфіСгі, грн. де Сгі - годинна тарифна ставка і-го робітника, грн/год;

б) знаходять коефіцієнт виконання норм ( Квн ):

Квн =

в) заробітну плату і-го робітника обчислюють:

3і = ТфіСгіКвн

6. Акордна система.  Передбачає встановлення розцінку не за одиницю виконаної роботи, а відразу на весь обсяг робіт із встановленням строку його виконання.

В умовах становлення ринкових відносин на багатьох підприємствах знайшла використання безтарифна система оплати праці. Фактична заробітна плата кожного працівника підприємства є часткою у фонді оплати праці всього колективу або колективу окремого підрозділу і залежить від кваліфікаційного рівня працівника (К), коефіцієнта трудової участі (КТУ) і фактично відпрацьованого часу (Тф).

Кваліфікаційний рівень (бКл) встановлюється всім членам трудового колективу в залежності від виконуваних функцій, рівня кваліфікації.

КТУтеж виставляється всім працівникам і затверджується Радою трудового колективу.

Розрахунок заробітної плати при використанні безтарифної системи проводиться в такій послідовності:

1. Визначається кількість балів (Бі), зароблена кожним і-им працівникам (або групою працівників одного рівня) :

Бі=КТфКТУ ,

де Тф - відпрацьована кількість людино-днів працівниками одного рівня або кількість днів, відпрацьована одним робітником.

2. Визначається загальна сума балів (Бсум ), зароблена всіма працівниками підприємства або підрозділу:

Бсум =

де: m - кількість груп одинакових кваліфікаційних рівнів або чисельність працівників.

3. Визначається доля d фонду оплати праці (ФОП), що припадає на один бал:

d =

4. Обчислюється заробітна плата і-го працівника (Зі ):

Зі = dБі

Контрактна система оплати праці грунтується на заключенні договору між роботодавцем і виконавцем, в якому обумовлюються режим та умови праці, права і обов'язки сторін, рівень оплати праці та інше. Договір може оплачувати час знаходження виконавця на підприємстві, фірмі (погодинна оплата праці) або конкретне виконане завдання (відрядна оплата).

Система участі у прибутках передбачає розподіл певної частини прибутку підприємства між ного працівниками. Такий розподіл може проводитись у формі грошових виплат або розповсюдження акцій між працівниками підприємства. Впровадження такої системи викликане тим, що існуючі системи оплати праці не викликають у працівників реальної зацікавленості у значних загальних результатах роботи підприємства. А справедливий і зрозумілий для всіх розподіл частини прибутку між власником підприємства, адміністрацією, спеціалістами і робітниками створює умови для хорошого психологічного клімату в колективі і процвітання підприємства.

Виплати з прибутків залежать від рівня витрат на виробництво, цін, фінансового стану підприємства. Їх розміри визначаються окремою угодою між відповідними сторонами (при укладанні тарифних угод).

Системи участі у прибутках диференціюються на систему оцінки заслуг, систему преміальних виплат, систему колективного стимулювання, систему участі у прибутках в залежності від продуктивності та інш.

Загальний фонд оплати праці підприємства складається із фондів тарифної заробітної плати погодинників і відрядників і цілого ряду доплат, тому планування фонду оплати праці починають з розрахунку саме фондів тарифної оплати праці.

Фонд тарифної заробітної плати погодинників (Фт.пог) обчислюється за формулою:

Фт.пог = ФдіС₁іКсер.і , грн.

де Чі - чисельність погодинників, що працюють в і-тих умовах праці (нормальних, шкідливих, особливо шкідливих), чол:

Фді - дійсний фонд часу роботи одного погодинника при і-тих умовах праці, год/рік;

С_1і - годинна тарифна ставка погодинника першого розряду при і-тих умовах праці, грн/год;

Ксер.і – середній тарифний коефіцієнт погодинників при і-тих умовах праці, який визначається:

Ксер.і = Кj

де Чj - чисельність погодинників j-го розряду, чол ;

К j - тарифний коефіцієнт j-го розряду.

Фонд тарифної заробітної плати відрядників (Фт.відр) визначається за формулою:

Фт.відр = С₁іК¹сер.і , грн.

де Ті, - сумарна трудомісткість робіт при і-тих умовах праці, н-год/рік;

С₁і - годинна тарифна ставка відрядника першого розряду при і-их умовах праці, грн/год;

К'сер.і – середній тарифний коефіцієнт відрядників при і-их умовах праці, який обчислюється:

К'сер.і =

де Тj - трудомісткість робіт по j-му розряду, н-год.

Просумувавши фонди тарифної заробітної плати погодинників і відрядників і доплати по преміальних системах, одержують фонд основної заробітної плати. Додавши до цього фонду інші види доплат, одержують годинний, денний, місячний і річний фонди оплати праці.

Оплата пособий по временной нетрудоспособности осуществляется на основании листов нетрудоспособности исходя из среднего заработка за два предшествующих месяца по болезни.

Оплата за время выполнения общественных и государственных обязанностей и некоторые другие определяются из расчета среднего заработка последних двух календарных месяцев работы; для проработавших на предприятии менее двух месяцев - из расчета среднего заработка за фактически отработанное время. Заработная плата за время отпуска рассчитывается исходя из среднего заработка.

Оплата дней отпуск осуществляется согласно рассчитанному среднему дневному заработку. Средний дневной заработок определяется исходя из двенадцати последних месяцев работы, предшествующих уходу в отпуск. Полученный совокупный заработок делится на 12 месяцев и получают среднемесячный заработок работника. Среднемесячный заработок делится на 25,4 (среднемесячное количество рабочих дней) в результате получают среднедневной заработок работника. Среднедневной заработок умножается на количество дней отпуска и получается сумма оплаты ежегодного отпуска.