1.2 Етапи розробки програм.
Етап розробки програм включає:
методичні документи, що містять правила:
запису програм на мовах програмування;
організації взаємодії програм;
розміщення різних частин програми в пам'яті реалізуючої ЕОМ;
специфікації вимог на програмні модулі, що дозволяє визначити структуру, функції модуля і його зв'язок з іншими модулями ПС, специфікація модуля містить:
заголовок, що доцільно записувати у тому ж виді, як він прийнятий для мов програмування, тобто включати в нього ім'я модуля, імена і типи формальних параметрів і коментар;
паспорт модуля, що містить опис усіх вхідних і вихідних глобальних даних, викликаємих модулів; сюди ж включаються дані про мову програмування й орієнтовані значення часу виконання й обсяг модуля;
функції модуля;
специфікації вимог на глобальні модулі даних складаються одночасно зі специфікаціями на програмні модулі;
вони містять глобальні перемінні, об'єднані в чи структури глобальні константи (форми аналогічні, але в специфікаціях на модулі даних відсутній розділ функціональної схеми і містяться тільки описи даних чи значення констант);
програми на мовах програмування розробляються у відповідності зі специфікаціями з застосуванням методів структурного програмування.
Після виконання процедур запису програми в бібліотеку про проводиться контроль вихідного тексту для виявлення помилок, зв'язаних з порушенням правил розробки програм.
1.3 Методи контролю програм.
Контроль складається в перевірці вхідної програми на відповідність деяким формальним правилам; він підрозділяється на лексичний, синтаксичний і семантичний.
Логічний контроль тексту вирішує задачі виявлення символів, що не належать до алфавіту вхідної мови і груп виділених символів, що не належать до системних символів і символів конкретного представлення мови. Звичайно лексичний контроль сполучається з кодуванням символів у внутрішнє представлення транслятора.
Синтаксичний контроль перевіряє вхідний текст на відповідність синтаксису мови, заданій у його формальному описі. Одним з методів є контроль бінарних відносин, тобто виявлення таких пар символів, що у мові поруч записані бути не можуть.
Семантичний контроль перевіряє правильність застосування конструкцій у конкретному записі. При програмному методі перевірка правильності застосування конструкцій виробляється семантичними програмами, логіка яких заснована на неформалізованих правилах синтаксису і семантики мови.
Методи розміщення перемінних використовуються з застосуванням щільного упакування в пам'яті багаторозрядних ЕОМ. Використовуються такі способи розміщення при який апаратна вибірка реалізується мінімальним числом чи команд за найменший час.
Серед перемінних, використовуваних у програмі, виділяються вхідні і вихідні параметри, якими обмінюються програми, що безпосередньо викликають один одного. Обмін інформацією з вхідних і вихідних параметрів найкраще реалізується при наявності магазина, у який параметри завантажуються і зчитуються в порядку, зазначеному в списку формальних параметрів у заголовку програми. При відсутності магазина вводиться угода про розміщення параметрів у робочому полі.
1.4 Методи оптимізації програм.
Для одержання при трансляції програм з малим коефіцієнтом розширення (тобто ефективно використовують пам'ять і продуктивність реалізуючих ЕОМ), необхідно здійснювати оптимізацію програм з використанням наступних методів: уведення у вхідну мову засобів, що дозволяють програмісту здійснювати найбільш ефективний запис програм чи давати транслятору вказівки про методи оптимізації; введення обмежень на використання погано програмувальних конструкцій вхідної мови для конкретних ЕОМ чи складання інструкцій програмісту по застосуванню мови з метою одержання оптимальних програм, зокрема по включенню послідовності операторів мови більш низького рівня; включення оптимізаційних блоків у транслятори. Автоматичні машинно-незалежні методи оптимізації включають: локальні, проведені в межах оператора (лінійної ділянки програми; глобальні, потребуючі побудови графа програми й організації його перегляду по тим чи іншим ознакам, іменам перемінних).
Комплексування містить у собі організацію взаємодії за інформацією і керуванням при складанні комплексу програм з окремих програмних модулів, розроблювальних незалежно.
Комплексування за інформацією здійснюється через глобальну пам'ять перемінних і констант із єдиною ідентифікацією величин у всіх програмах.
У загальному випадку комплексування приводить до необхідності перетрансляції чи частини всіх програм після присвоєння їм нових початкових адрес, що є дуже трудомістким процесом, що вимагає контролю правильності результатів цієї процедури. Щоб уникнути перетрансляції, застосовуються абсолютні і відносні методи.
При абсолютних методах коректування програм виробляється з використанням вставок. У програму вставляються команди переходу до вставки, що містить команди зміни програми і команду повернення.
Відносні методи застосовуються з записом інформації в пам'ять команд, що істотно спрощує проблему взаємного розташування програм. Конкретно це втілено в методах завантаження об'єктних програм з редагуванням зв'язків. Редагуванню піддаються команди внутрішніх і зовнішніх передач чи керування команди, що використовують глобальні перемінні і мітки.
Автономна пересунення програм може бути доповнена взаємної пересуненням. Для цього передача керування на інші програми здійснюється через масиви виклику, що містять початкові адреси програм (у програмі використовуються команди передачі керування по вмісту чи пам'яті регістрів), або команди передачі керування на входи програм (у програмі використовуються команди безпосередньої передачі керування). При зміні взаємного розташування програм змінюється тільки вміст масивів виклику, а в самих програмах не виробляється редагування зовнішніх зв'язків.
Найбільш ощадливим методом взаємодії програм по керуванню є метод безпосередньої передачі керування на вхід викликуваної програми. У цьому випадку при зміні взаємного розташування програм потрібно обов'язкове редагування команд передачі керування викликуваній чи програмі адресних констант.
... оформления : ДСТУ 3008–95. – Киев: Госстандарт Украины, 1995. – 38 с. – (Государственный стандарт Украины). Додаток До пояснювальної записки дипломного проекту "Розробка автоматизованого робочого місця управління замовленнями у малому бізнесі (ПП "Сігма")" Вихідний код програми Public Class frmГлавная Inherits System.Windows.Forms.Form Private Готов As Boolean = False Private ...
... ійного живлення 1, кількість сканерів 2, модем 1, телевізор (підключення до ЕОМ) 1, осциллограф (підключення до ЕОМ) 1, Корисна площа офісу, 34,5 кв. м Задачею даної курсової роботи є автоматизування розрахункових задач проектування (рішення систем рівнянь, побудова графіків залежності, оптимізація, моделі об'єктів) і графічне проектування офісу на підставі вихідних даних (розміри офісу, його ...
... Висновки по розділу 3 У даному розділі диплома була розроблена автоматизована інформаційна система розрахунку прибутку на гірничо-збагачувальному підприємстві. Дана система була розроблена для підвищення ефективності роботи підприємства. В основу алгоритмів обробки даних покладені методи математичної статистики й оптимізаційні моделі. Для проектування і реалізації автоматизованої інформаційної ...
... ія (10 хв.) 3.Актуалізація (20 хв.) 4.Повід.лекційного матеріалу (45 хв.) 5.Видача д/з. (5 хв.) Вхідний контроль Стенди, плакати, дошка. Урок №2 Робота в локальній мережі. Формування знань з роботи в комп’ютерній мережі. Комбінований урок 1.Організаційний момент (3хв.) 2. Мотивація (5хв) 3. Актуалізація знань (7хв). 4. Повідомлення нових знань (40 хв.). 5. Закріплення матері ...
0 комментариев