1. Проведений нами теоретичний аналіз проявів агресивної поведінки у підлітків дозволив нам розглянути проблему з багатьох кутів зору.
2. Експериментальним шляхом було виявлено, що рівень прояву агресивних реакцій серед підлітків загальноосвітніх шкіл значно нижчий ніж серед підлітків, що навчаються в технічних училищах.
- В контрольній групі, до якої входили учні загальноосвітньої школи серед форм прояву агресії переважає негативізм – 46,5% та вербальна агресія – 50,2% На друге місце в підлітків, що навчаються в школі, можна віднести фізичну агресію - 45,2%, почуття провини - 34,2% і роздратування - 27,7%; до менш виражених форм агресії відносяться: непряма агресія - 25%, образа - 23,5%, підозрілість - 20,5%; рівень агресивності та рівень ворожості в них складає - 22% та 35% відповідно.
- В експериментальній групі ці показники наступні: у підлітків ПТУ до явно виражених форм прояву агресії можна віднести: фізична агресія - 60%, образа - 34% і підозрілість - 44,2%. На другому місці в експериментальній групі – негативізм - 44% і вербальна агресія - 47,9%. У меншому ступені у підлітків виявляються такі форми агресії, як - непряма агресія - 24%, роздратування - 32,4% і почуття провини - 41,8%. Індекс ворожості та індекс агресивності в цій групу складають - 39,9% та 38,4% відповідно.
Також експериментальним шляхом було виявлено, що рівень самооцінки серед підлітків загальноосвітніх шкіл нижча ніж серед підлітків, що навчаються в училищі.
- в контрольній групі учнів з високим рівнем самооцінки - %;середній - %;низький - %. В експериментальній групі:високий -
При дослідження впливу агресії та самооцінки, що в період зміни ведучої діяльності відбувається кризовий злам особистості. Підлітки, вступивши до коледжу, змінюють своє соціальне становище, міняється їх соціальне оточення. Вони починають відчувати себе більш самостійними, більш автономними від батьків. Тому багато чинників, які були для них нормою в період навчання у школі , тепер викликають лише почуття ворожості, недовіри, бажання захистити своє “Я”, негативне відношення до себе.
3.Нами була розроблена програма корекційної роботи по зниженню рівня агресивної поведінки у підлітків. Ця програма набуває своєї максимальної ефективності лише при наявності бажання змінити свою поведінку, своє ставлення до оточуючих, а також при підтримці підлітка з боку батьків, вчителів та друзів.
Література
1. Адам М. Дреер Викладання в середній школі США.-М.:Прогрес.1983
2. Аверин В.А. Психология детей и подростков: Учеб. Пособие. Спб: 1998, 379с.
3. Блонский П.П. Трудные школьники. – М., 1930
4. Братусь Б.С. Аномалии личности. – Минск: Наукова мысль, 1986
5. Байерд Р.Т. Байерд Д. Ваш неспокійний підросток. Практичне керівництво для зневірених батьків.-М.:Освіта.1991
6. Бандура А., Уолтер Р. Подростковая агрессия. Изучение влияния воспитания и семейных отношений. Пер. с англ. Ю. Брянцевой и Красовского Б.- М.: Апрель Пресс, Издательство ЭКСОМО-Пресс, 1999.-512 с
7. Баранов В.В., Похлебна І.О. Дослідження автобіографії девіантного підлітка як один з прийомів вивчення причин його де соціалізації // Практична психологія та соціальна робота. – 2001. - №9. – С. 43-44.
8. Бовть О. « Как препятствовать закреплению агрессивных форм поведения школьников». « Рідна школа», 1997. № 11 С. 61-62.
9. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике.—СПб.: Питер Ком, 1999. –528с.
10. . Бэрон Р., Ричардсон Д. Агрессия.- СПб.: Издательство « Питер», 1999.-352 с.
11. Бютнер К. Жить с агрессивными детьми.- М., 1991.-С.56.
12. Гончаренко Т. Агресивна дитина / Психолог 2004 №5 С. 26-28.
13. Захаров Ю. Подростки "группы риска" // Воспитание школиков. – 2001. - №4.- С. 29-37.
14. Иванов В. Н. Девиантное поведение: причины и масштабы // Социально-политический журнал. – 1995. - №2. – С. 5-7
15. Изард К. Психология эмоций. - Санкт-Петербург.:1996.-440 .
16. Каширский Д.В. Мотивационно-потребностная сфера подростков с психологическими проблемами // Вопросы психологии. – 2002. - №1. – С. 26-38.
17. Каган В.Е. Психогенные формы школьной дизадаптации. // Вопросы психологии – вып. 4 – 1984.
18. Кле М. Психология подростка. – М. : Педагогика, 1991. – Пер. изд. : Бельгия, 1986. – 176 с.
19. Кон И.С. Психология ранней юности. – М., 1989. – 536 с
20. Кондрашенко В.Г. Девиантное поведение у подростков. Социально-психологические аспекты. – Минск: Беларусь, 1988
21. Корнилова Т.В., Смирнов С.Д., Григоренко Е.Л. Влияние нарушений социальной экологии /как условий жизни/ на психологические особенности подростков // Вестник Московского университета. Сер. 14. Психология. – 2002. - №1. – С. 3-16.
22. Крэйг Г. Психология развития. – СПб. : Издательство "Питер", 2000. – 992 с.
23. Личко А. Подростковая психиатрия. – М., 1991.
24. Лоренц К. Агрессия.- М., 1994.-С. 272.
25. Максименко К. Агресивнiсть пiдлiткiв. Експериментальне вивчення ./ Психолог, 2003, №6 С. 10-12.
26. .Реан А.А. Агрессия и агрессивность личности. М., 1983.
27. Психология человеческой агрессии: Хрестоматия/Сост. К.В. Сельченко.- Мн.: Харвест, М.:АСТ.2001.- 656с
28. . Психотерапия детей и подростков / Под ред. Х. Ремшмидта. – М., 2000.
29. Раттер М. Помощь трудным детям. – М. : Прогресс, 1987. – 424 с.
30. Селявина Л. К. Профилактика асоциального поведения несовершеннолетних // Школа духовности. – 2002. - №2. – С. 70-73.
31. Рогов Е.Н. Настольная книга практического психолога в образовании. – М., 1995.
32. Терлецька Л. Психолого-педагогiчна характеристика пiдлiткового вiку / Психолог, 2003,№34 (82). – С. 28—30
33. . Фельдштейн Д.I. Важкий підліток. – Душанбе, 1972. –183с
34. Фельдштейн Д. Зона отчуждения: подросток противостоит тому, что осваивает // Учительская газета. – 1998. - №23 /червень/. – С. 18.
35. .Фельдштейн Д.I. Самостiйнi групи молодi: соцiально-психологiчний аспект / Радянська педагогiка. – 1988. -- №7. – С. 54—60.
36. Фурманів I.Д. Дитяча агресивність: психодиагностика і корекція. – Мінськ: - 1996. – 192с.
37. Холличер В. Человек и агрессия. – М., 1973. – С 129.
38. Шэффер Д. Дети и подростки: психология развития. – 6-е изд. – СПб. : Питер, 2003. – 976 с.
Додатки
АНКЕТА ПІДЛІТКА
1. Як тебе кличуть і скільки тобі років?
2. Як кличуть твоїх батьків?
3. Ти прожив зі своїми батьками все життя?
· (якщо немає) Що відбулося?
· Чи розлучався ти з батьками на який-то час?
4. Якби мама жила в одному місці ,а батько – в іншому, з ким би ти хотів жити?
· Чому ти б хотів жити з.......?
5. Як часто ти звертаєшся до батьків, щоб щось обговорити?
· Якого роду проблеми ти з ними обговорюєш?
· Як ти вважаєш, наскільки вони допомагають тобі вийти зі скрутного положення?
· Ти звичайно дієш відповідно до їхніх рад чи волієш діяти самостійно?
6. Скільки часу ти проводиш з батьками?
· Ходите ви куди-небудь разом?
· Може ти уникаєш з'являтися де-небудь зі своїми батьками?
· Коли ти робиш щось, що не схвалюється твоїми батьками, чи не робиш те, що треба, хто частіше розбирається з цим – мати чи батько?
· Які дії вони починають у таких випадках?
· Чи шльопають вони тебе коли-небудь чи дають потиличник?
· Чи ігнорують вони тебе чи відмовляються говорити з тобою, поки
ти не виконаєш того, що вони просять?
· Бували випадки, коли вони висміювали тебе перед іншими, коли ти робив щось не так?
7. Як ти вважаєш, наскільки відверто ти можеш розповісти батькам де ти був і що робив?
8. Я думаю, усі іноді почувають злість стосовно батьків. Через що ти частіше злишся на них?
· Що ти робиш, корду злишся? (кричиш, ляскаєш Твер'ю, огризаєшся, кидаєшся речами)
· Після подібних випадків чи почуваєш ти коли – небудь жаль і чи намагаєшся загладити свою провину?
9. Як ти відносишся до своїй школи? Як у тебе йдуть справи в школі?
· Які оцінки ти получаєш?
· Як ти відносишся до своїм учителів?
10. Якщо тобі не подобається викладач, ти корда-нибудь критикуєш його?
· Корду ти востаннє зллився на вчителя?
· Ти корда-нибудь піднімав руку на чи викладача, кидав у нього чим-небудь?
· Лаявся з ним? Огризався?
11. Чи робиш ти відкрито щось таке в школі, за що, як ти знаєш, піде чи догана покарання?
· Що ти робив?
· Як часто ти це робив?
12. Як ти відносишся до того, щоб звернутися до свого викладача зі своїми проблемами?
· Як часто ти так надходиш?
· Як ти вважаєш, чи готові викладачі допомагати тобі?
· Чи случалося тобі робити щось протилежне тому, що запропонував тобі викладач, тільки тому, що це його рада?
13. Як ти відносишся до своїх однокласників?
· Є чи серед них такі, котрі тобі не подобаються?
· Чому вони тобі не подобаються?
14. Якщо ти потрапив у переробку і потребуєш допомоги , чибагато знайдеться в тебе друзів, до яких ти можеш звернутися в цьому випадку?
· По якому приводі ти можеш до них звернутися? Як часто ти це робиш?
· Чи случалося тобі надходити всупереч тому ,що запропонував друг, тільки тому, що це його рада?
15. Чи вважаєш ти, що тобі важко удержати друзів?
· Чому ти так думаєш?
· Як ти вважаєш, подобаєшся ти іншим хлопцям?
16. Припустимо, ти щось можеш змінити у своїй житті, що б ти хотів змінити в першу чергу?
· Чому ти поставив це на перове місце?
· Є чи в тобі щось таке, що викликає в тебе роздратування і змушує почувати сором?
· Є чи в тобі щось таке ,чим ти пишаєшся і що б ти не захотів змінювати?
... що має велике значення для трудового виховання. [ 21 ] Як вже підкреслювалось, деякі психологи розглядають зависоку самооцінку тільки у негативному ракурсі: вважають її джерелом афективних станів, причиною конфліктної поведінки, але останні досліди вказують нам, що зависока самооцінка виконує корисну для розвитку підлітка роль. Має користь відмітити, що зависока самооцінка у психологічних дослі ...
... і з уявленнями дорослих про поведінку дівчаток і хлопчиків, обумовлені, зокрема, стереотипами фемінності і маськулінності, прийнятими в суспільстві. Дані психологів різних країн світу свідчать про те, що агресивна поведінка набагато частіше зустрічається у хлопчиків, ніж у дівчаток. Тим часом, агресивна поведінка підлітків нерідко пов'язана з алкоголізацією. Оскільки підлітки алкоголізіруются, ...
... психолога інформацію. Програма і вправи, які запропоновані на заняттях психологічного тренінгу, спрямовані на попередження та корекції агресивності молодших школярів. ІІ. Експериментальна ЧАСТИНА. МЕТОДИКА психодіагностики ТА корекції агресивної поведінки ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ ІІ. 1. Дослідження причин та форм агрисивної поведінки експериментального класу В агресивності є свої ...
... шляхом поширення генів переможців. Він розглядає будь-які форми поводження людини як результат взаємодії біологічних і соціогенетичних факторів не відкидаючи при цьому можливість онтогенетичної детермінації агресивної поведінки. До представників теорій потяга ставиться так само Мак-Доуголл (W. Mc. Dougall, 1908). У його переліку 12 основних інстинктів, агресивність ототожнюється з емоцією гніву. ...
0 комментариев