4.7 Охорона навколишнього середовища
В Україні охороні навколишнього середовища надається останнім часом значна увага: розроблений і прийнятий до дій: Закон України „Про охорону навколишнього природнього середовища”, Закон „Про охорону атмосферного повітря”, Земельний Кодекс України, Закон України „Про тваринний світ”, Кодекс України про надра, Водний кодекс України тощо.
В процесі роботи ЗАТ «Харків'янка» з’являються паперові і дрібні виробничі відходи, які необхідно утилізувати. Для цього організація має працівників, які щодня в кінці робочого дня проводять вологе прибирання і виносять відходи що нагромадилися. Надалі ці відходи вивозяться спеціальними машинами міських очисних служб і таким же чином утилізувати.
На підприємстві вода використовується в санітарно-гігієнічних цілях. Для спуску виробничих і господарських вод передбачають каналізаційні пристрої. Каналізація складається з внутрішніх каналізаційних пристроїв, розташованих в будівлі зовнішній каназаційній мережі (підземних труб, каналів, оглядових колодязів), насосних станцій напірних і самотічних колекторів, споруд для очищення, знешкодження і утилізації стічних вод, пристрої їх випуску у водоймище.
В 2003 році виконаний ряд заходів щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієна праці, попередження випадків виробничого травматизму, професійних захворювань і аварій.
Джерелом водопостачання є міський водопровід. Господарсько-побутові зливи відводяться в міську каналізацію. Тверді виробничі відходи, паперові відходи, люмінесцентні лампи, пари ртуті, що містять, складують по окремості і направляють спеціалізованим організаціям на переробку. Тверді побутові відходи за договором з комунальними службами містами вивозяться і складують на полігоні в спеціально відведеному місці.
4.8 Індивудуальне завдання
В цьому розділі розраховане штучне освітлення кабінету фінансово-економічного відділу. Проведемо розрахунок кількості світильників необхідних для забезпечення Eminі потужності освітлювальної установки, необхідної для забезпечення у відділі організації праці та заробітної праці нормального освітлення ДБН В 2.5-28-2006 [41].
Необхідний поток однієї лампи розраховується за формулою:
Фл = Emin*k*S*Z/ N*n*η, (4.2)
Кількість світильників враховується:
N = Emin*k*S*Z/ Фл*n*η, (4.3)
де: Emin – min нормована освітленість, лк,
к – коефіцієнт запаса,
S – освітлювальна площа м²,
Z – коефіцієнт мінімальної освітленості,
N – число світильників,
n – число ламп у світильнику,
η – коефіцієнт використання світового потоку в долях одиниці.
Для VIб-го розряду виконаних робіт Emin = 200 лк.
Коефіцієнт запаса к = 1,2, освітлювальна площа S = 36 м², висота Н = 4м, коефіцієнт мінімальної освітленості (коефіцієнт нерівномірності освітлення) Z=1,1.
У фінансово-економічному відділі використовують світильники ЛСП 40х4 з лампами ЛД (люмінесцентні денного світла). Необхідний потік однієї лампи Фл = 2225лм. Число ламп в світильнику n = 4 шт. Коефіцієнт використання світового потоку в долях одиниці 0,49.
Маючи вищенаведені дані, розрахуємо кількість світильників в приміщенні відділу організації праці та заробітної праці ЗАТ «Харків'янка» :
N = (200*1,2*36*1,1)/(2225*4*0,49) = 1,17 = 2 шт.
Потужність світильників установок Р розраховується за формулою:
Р = n * N * P1, (4.4)
де P1 – використовувана потужність однієї лампи, кВт.
В даному випадку потужність світильників Р1= 40 Вт, звідси Р = 4*2*40 = 320Вт.
Отже, для приміщення фінансово-економічного відділу площею 36м² необхідно користуватися 2-ма світильниками марки ЛСП 40х4 з лампами ЛД. При цьому потужність освітлювальної установки буде складати 320 Вт.
5 ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА
Цивільна оборона України є державною системою органів управління, сил і засобів, що створюється для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру» (закон «Про цивільну оборону України», ст. 1) [52]. Громадяни України мають право на захист свого життя і здоров'я від наслідків аварій, катастроф, значних пожеж, стихійного лиха. Уряд України, інші органи виконавчої влади, адміністрації підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності і господарювання, повинні забезпечувати реалізацію цього права. Держава, як гарант цього права, створює систему цивільної оборони. Мета її — захист населення від небезпечних наслідків аварій і катастроф, від стихійного лиха, сильнодіючих отруйних речовин, зброї. Заходи цивільної оборони поширюються на всю територію України, на всі верстви населення. Розподіл цих заходів за обсягом і відповідальністю за їх виконання здійснюється за територіально-виробничим принципом[53].
У даному розділі дипломної роботи розглянуто основні заходи і засоби захисту населення і територій в надзвичайних ситуаціях.
З метою захисту населення, зменшення втрат та шкоди економіці в разі виникнення надзвичайних ситуацій проводиться спеціальний комплекс заходів. Він передбачає проведення наступних дій:
Оповіщення та інформуваня.
1) Оповіщення про загрозу і постійне інформування населення досягається завчасним створенням і підтримкою в постійній готовності загальнодержавної, територіальних та локальних автоматизованих систем оповіщення населення в зонах можливого катастрофічного затоплення, районах розміщення радіаційно і хімічно небезпечних підприємств, інших потенційно небезпечних об’єктів.
2) Спостереження і контроль.
Спостереження і контроль за довкіллям, продуктами харчування та водою забезпечується: створенням і підтримкою в постійній готовності загальнодержавної і територіальних систем спостереженння і контролю з включенням до них існуючих сил та засобів контролю незалежно від підпорядкованості;
організацією збору, опрацювання і передачі інформації про стан довкілля, забруднення продуктів харчування, харчової сировини, фуражу, води радіоактивними, хімічними речовинами і патогенними мікроорганізмами[54];
надання населенню можливості придбати найпростіші засоби захисту і контролю для особистого користування.
3) Укриття в захисних спорудах.
Укриттю в захисних спорудах підлягає все населення відповідно до його належності до груп (працююча зміна, населення, яке проживає в небезпечних зонах тощо.)
Створення фонду захисних споруд досягається шляхом: комплексного освоєння підземного простору, міст і населених пунктів; масового будівництва в період загрози найпростіших сховищ та укриттів; завчасного будівництва за рішення Кабінету Міністрів України окремих сховищ та протирадіаційних укриттів.
4) Інженерний захист.
Заходи інженерного захисту території можуть істотно вплинути на ефективність цивільного захисту, так як передбачають проведення комплексу будівельних та інших заходів щодо запобігання виникнення надзвичайних ситуацій.
5) Евакуаційні заходи. В умовах неповного забезпечення захисними спорудами в містах та інших населених пунктах, які мають об’єкти підвищеної небезпеки, а також у воєний час основним способом захисту населення є евакуація і розміщення його у приміській зоні.
Евакуації підлягає населення, яке проживає в населених пунктах, що знаходяться у зонах можливого катастрофічного затоплення, небезпечного радіоактивного забруднення, хімічного ураження, в районах прогнозованого виникнення локальних збройних конфліктів у 50-кілометровій прикордонній смузі, в районах виникнення стихійного лиха, великих аварій і катастроф (якщо виникає безпосередня загроза життю та заподіяння шкоди здоров’ю людини) [55,с.65].
Залежно від обстановки, яка склалася на час надзвичайної ситуацій, може бути проведено загальну або часткову евакуацію населення тимчасового або безповоротного характеру.
У мирний час евакуація населення планується на випадок:
загальної аварії на атомній електростанції;
усіх видів аварій з викидом сильнодіючих отруйних речовин;
загрози катастрофічного затоплення місцевості;
великих лісових та торфяних пожеж, землетрусів,зсувів, інших геофізичних і гідрометерологічних явищ з тяжкими наслідкми, що загрожують населеним пунктам.
Евакуаційні заходи здійснюються за рішенням місцевих органів виконавчої влади, виконавчих органів рад, уповноважених органів з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення відповідного рівня.
Евакуація населення здійснюється комбінованим способом, який передбачає у мирний час вивезення основної частини населення з міст і небезпечних районів усіма видами наявного транспорту у поєднанні з виведенням найбільш витревалої частини населення пішки.
6) Медичний захист
Заходами запобігання або зменшення ступеня ураження людей, своєчасного надання допомоги постраждалим та їх лікування, забезпечення епідемічного благополуччя в районах надзвичайних ситуацій є:
планування і використання існуючих сил і засобів органів охорони здоров’я незалежно від їх відомчої належності[57,с.48];
розгортання в надзвичайних умовах необхідної кількості лікувальних закладів;
своєчасне застосування профілактичних медичних препаратів;
контроль за продуктами харчування, питною водою і джерелами водопостачання;
завчасне створення і підготовка спеціальних медичних формувань;
накопичення медичних засобів захисту, медичного та спеціального майна і техніки;
контроль за станом довкілля, санітарно-гігієнічною та епідемічною ситуацією;
підготовка медичного персоналу та загальне медико-санітарне навчання населення.
7) Біологічний захист
Захист від біологічних засобів ураження включає своєчасне виявлення чинників біологічного зараження, їх виду і масштабів, проведення комплексу адміністративно-господарських, режимно-обмежувальних і спеціальних протиепідемічних та медичних заходів.
Захист від біологічних засобів вимагає:
своєчасного використання колективних та індивідуальних засобів захисту;
введення режимів карантину та обсервації;
знезаражування осередку ураження;
проведення екстреної та специфічної профілактики;
додержання протиепідемічного режиму об’єктами господарювання, лікувальними закладами і населенням.
8) Радіаційний і хімічний захист.
Цей захист включає заходи з виявлення й оцінки радіаційної та хімічної обстановки, організацію і здійснення дозиметричного і хімічного контролю, розроблення типових режимів радіаційного захисту, забезпечення засобами індивідуального захисту, організацію і проведення спеціальної обробки.
Виконання вимог даного виду захисту досягається: завчасним накопиченням і підтримкою в готовності засобів індивідуального захисту і приладів радіаційної і хімічної розвідки та контролю, обсяги і місця зберігання яких визначаються диференційовано відповідно до встановлених зон небезпеки; забезпеченням зазначеними засобами перш за все особового складу формувань, який бере участь у проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження, а також персоналу радіаційно і хімічно небезпечних об’єктів економіки та населення, яке мешкає в зонах небезпечного зараження навколо них; своєчасним впровадженням засобів, способів і методів виявлення й оцінки масштабів і наслідків застосування агресором зброї масового ураження й аварій (руйнувань) на радіаційно та хімічно небезпечних об’єктах господарювання, у тому числі літаків (вертольотів) цивільної авіації, для ведення повітряної радіаційної розвідки місцевості; створенням уніфікованих засобів захисту, приладів і комплектів радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю як для воєнного, так і для мирного часу; наданням населенню можливостей придбання у встановленому порядку для особистого користування засобів індивідуального захисту і дозиметрів; розробленням типових режимів радіаційного захисту населення і функціонування об'єктів господарювання в умовах зараження місцевості; завчасним пристосуванням об’єктів комунально-побутового обслуговування і транспортних підприємств для проведення санітарної обробки людей та спеціальної обробки одягу, майна і транспорту; розробленням загальних критеріїв, методів та методик радіаційної та хімічної розвідки і спостережень[57,с.182].
ХКФ «Харків'янка» у сфері захисту населення і територій НС :
- • планують і здійснюють необхідні заходи для захисту своїх працівників, об’єктів господарювання та довкілля від НС ;
- • розробляють плани локалізації і ліквідації аварій (катастроф) з подальшим погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, до компетенції якого віднесено питання захисту населення і території від НС ;
- • підтримують у готовності до застосування сили і засоби із запобігання виникненню та ліквідації наслідків НС ;
- • створюють та підтримують матеріальні резерви для попередження та ліквідації НС ;
- • забезпечують своєчасне оповіщення своїх працівників про загрозу виникнення або про виникнення НС .
- ХКФ «Харків'янка» у сфері захисту населення і територій від НС зобов’язана:
- • дотримуватися заходів безпеки, не допускати порушень виробничої дисципліни, вимог екологічної безпеки;
- • вивчати основні способи захисту населення і територій від наслідків НС техногенного та природного характеру, надання першої медичної допомоги потерпілим, правила користування засобами захисту;
- • дотримуватися відповідних вимог у разі виникнення НС.
ВИСНОВКИ
Зовнішньоекономічна діяльність — це заснована на взаємовигідних економічних відносинах діяльність у галузі міжнародної торгівлі, руху капіталів, міграції робочої сили, передачі технологій. У всіх країнах, а особливо в країнах із перехідною економікою, де сталася широка лібералізація зовнішньоекономічної діяльності, її державне регулювання є об'єктивною необхідністю. Таке регулювання спрямоване на забезпечення захисту інтересів країни та суб'єктів її зовнішньоекономічної діяльності, створення для останніх рівних можливостей розвивати всі види підприємницької діяльності та напрями використання доходів і здійснення інвестицій, на розвиток конкуренції та ліквідацію монополізму.
Відновлення внутрішнього економічного зростання - єдина мета, на яку повинно бути зорієнтовано регулювання розвитку зовнішнього сектору економіки України, що вимагає вжитку цілеспрямованих заходів політичних реформ, зокрема у сфері сприяння експорту, політики обмінного курсу та сприяння іноземним інвестиціям.
Значний резерв підвищення ефективності зовнішньоторговельної діяльності підприємств міститься у підвищенні якості самих зовнішньоторговельних контрактів. Сучасний стиль торгівлі має включати супровід постачання товарів відповідними послугами розміщення на території покупця торговельних представництв і сервісних центрів. Це сприяє стійкості і передбачуваності торговельних контрактів, дає можливість поліпшити маркетингове забезпечення торгівлі, максимально підняти планку прибутковості операцій.
Сучасна маркетингова концепція передбачає багатоплановість лратегічних заходів, спрямованих на досягнення поставленої мети. Такою метою може бути, наприклад, застосування стратегічного маркетингу у дослідженні та оцінці можливостей суб'єкта відносно агресивного зовнішнього середовища з метою запобігання небажаним проблемам.
Для збільшення українського експорту в межах здійснення експортоорієнтованої стратегії вітчизняних підприємств необхідно:
1) розвивати конкурентоспроможне експортне виробництво;
2) стримувати інфляцію;
3) активно сприяти залученню іноземних інвестицій;
ХКФ «Харків'янка» існує на ринку України з 1985 року.
На сьогоднішній день ХКФ «Харків'янка» займається виробництвом кондитерських виробів, і має дилерську мережу як по місту Києву, так і по Україні в цілому.
ХКФ «Харків'янка» виробляє наступну продукцію: шоколад, карамель, цукерки, ірис, драже, мармелад, зефір, шоколадно-вафельні торти .
Для подальшого розвитку зовнішньоекономічної діяльності, а також для збільшення ринку збуту своєї продукції ХКФ «Харків'янка» має намір вийти на зовнішній ринок сусідських держав, в першу чергу на ринок Росії. Для цього необхідно розробити ефективну маркетингову стратегію підприємства.
ХКФ «Харків'янка» не має власних виробничих потуг у Росії, а їх будівництво не може бути здійснено через брак коштів, тому найвдалішою формою виходу на зовнішній ринок для підприємства є прямий експорт.
Стратегія маркетингу підприємства спрямована на завоювання високої ринкової позиції і конкурентноздатності як по якості товару, так і по його ціні, шляхом приваблення нових замовників
Для цього планується здійснити маркетингові заходи, які за проведеними маркетинговими дослідженнями були виявлені найбільш ефективними.
До них відносяться:
- Direct Mail;
- заочна участь у наступних виставках;
- Реклама в спеціалізованих виданнях;
- Надання знижок;
- Надсилання вітальних листівок на свята;
- Швидке виконання замовлення.
Розроблений комплекс маркетингу є найбільш оптимальний для ХКФ «Харків'янка» і відповідає стратегії, що була обрана для підприємства.
Запропонована маркетингова стратегія виходу на зовнішній ринок і рекомендації та пропозиції допоможуть підприємству розширити свою діяльність та отримати додатковий прибуток
1. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, N 29, ст. 377 // Урядовий кур'єр. - 2004 – 1 лютого
2. Закон України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України» // Урядовий кур'єр. — 2000. — 3 березня.
3. Положення про типовий бізнес-план // Фонд Державного майна України від 26 травня 1994 року №301
4. ГОСТ 12.1.005-76 «ССБТ. Воздух рабочей зоны. Общие санитарно-гигиенические требования»
5. Наказ Фонду державного майна України від 15 серпня 1997 року №886
6. Данилюк М.О., Дзьоба О.Г., Петренко В.П. Як розробити бізнес-план інвестиційного проекту. Практичний посібник для підприємців. – Івано-Франківськ: Факел. – 2003
7. Покропивний С.Ф., Колот В.М. Підприємництво: стратегія, організація, ефективність. - К.98р. - 350ст.
8. Бойчик І.М., Харів П.С., Хопчпн М.І., Піча Ю.В. Економіка підприємства - К.: «Каравела»; Львів: «Новий світ – 2000», 2001. - 298 с
9. Боумен К. Основы стратегического менеджмента. – М., 2007.
10. Брюховецька Н.Ю. Економічний механізм підприємства в ринковій економіці: методологія і практика. – Донецьк, 2003. – 275 с
11. Балабанов И. Т. Внешнеэкономические связи: Учеб, пособие для вузов. - 2-е изд., перераб. и доп. - М., 2001
12. Пашута М. Т. Прогнозування та програмування економічного і соціального розвитку: Навч. посібник. — К.: Центр навч. літ., 2005.
13. Економіка підприємства: Підручник / За заг.ред. С.Ф.Покропивного – Вид 2-ге. – К.: КНЕУ, 2000.
14. Економіка підприємства: Навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисциплін / О.Г.Швиданенко та інші – К.: КНЕУ, 2000.
15. Кокорін В. Конкурентоспроможність економіки України // Бізнес & Економіка – 2003 - №5.- с.9-11
16. Смоляр Л.Г. Інноваційний менеджмент: курс лекцій – К. 2007
17. Вітлінський В.В., Наконечний С.І. Ризик у менеджменті. - К.97р.
18. Кучеренко. Бізнес-планування. - електронна версія economic.in1.com.ua/book/19/1514.html
19. М.Пашута. Вимоги до бізнес-планування. // Персонал 10/2006
20. Журнал «Благоустройство & Ландшафт» №1-2’2007
21. Валуев С. А., Игнатьева А. В. Организационный менеджмент. – М.: Нефть и газ, 2001.
22. Веснин В. Р. Основы менеджмента. – М.: Триада, 2004.
23. Виссема X. Менеджмент в подразделениях фирмы. – М., 2006.
24. Кабушкин Н. И. Основы менеджмента: Учеб. Пособие / Н. И. Кабушкин – 4-е изд. – Мн.: Новое знание, 2001, с.324.
25. Основы менеджмента. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. - М., 1994. – 714 с.
26. Ховард К., Коротков Э. Принципы менеджмента (Управление в системе цивилизованного предпринимательства): Учебное пособие. – М.: ИНФРА-М, 2006. – 224 с.
27. Экономическая стратегия фирмы: Учеб. Пособие / Под ред. А.П. Градова - СПб.: Спец, лит-ра, 1995.
28. Шершньова З.Є., Оборська С.В. Стратегічний менеджмент. Навчальний посібник. -К.: КНЕУ, 1999.
29. Економічний аналіз господарської діяльності./ Іващенко В. І., Болюх М. А., - К.: ЗАТ “НІЧЛАВА”, 2001. – 204 с.
30. Економічний аналіз: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит”, за ред. Проф. Ф. Ф. Бутинця. – Житомир: ПП “Рута”, 2003. – 680 с.
31. Воронов А. Моделювання конкурентноздатності продукції підприємства Маркетинг. - 2003. - N 4. - С.86-94.
32. Володькина М.В. Стратегический менеджмент: Учеб. Пособие. - К.: Знание, 2002.-159 с.
33. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. – 2-ге вид., стереотип. – К.: МАУП, 2001. – 152 с.
34. Кононенко О. Аналіз фінансової звітності. – 2-ге вид., перероб. і доп. – Х.: Фактор, 2003. – 148с.
35. Офіційний сайт Державного Комітету Статистики www.ukrstat.gov.ua
36. Закон України „Про охорону праці” від 21.02.2002 р.
37. ДНАОП 0.00 – 1.3.1 - 99. Правила охорони праці при експлуатації електронного-обчислювальних машин. Діє з 01.01.2000 р.
38. ДСН 3.3.6.042 - 99. Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень. – К.: 2000.
39. ГОСТ 12.1.005 – 88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху раб очей зоны. Введ. 01.01.89.
40. СНиП 2.04.05 – 91*. Отопление, вентиляція и кондиционирование воздуха. – М.: Стройиздат, 1993 – 110 с.
41. ДБН В. 2.5-28-2006 – інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення.
42. ГОСТ 12.1.003 – 83* ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. – Введ. 01.07.9 г.
43. ДСанПіН 3.3.2.007 – 98. Державні санітарні правила та норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин. К., 1998
44. ГОСТ 12.1.045 – 84 ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля. – Введ. 01.01.85 г.
45. Правила устройства электроустановок ПУЭ – 87. М.: Энергоатомиздат, 1988. – 648 с.
46. ГОСТ 12.1.019 – 79* ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты. – Введ. 01.07.80. Изм. 1986.
47. ГОСТ 12.1.030 – 81* ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление. Зануление. – Введ. 01.07.82. Изм. 1987.
48. НАПБ Б. 07.005 – 86. Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности. – Действ. С 01.01.87.
49. ДБН В 1.1.-7-2002. Державні будівельні норми. Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів будівництва. – Діє з 01.01.87.
50. ГОСТ 12.1.004 – 91*. Пожарная безопасность. Общие требования. Введ. 01.07.92.
51. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища». Введ. 25,06,1991р.
52. Закон України "Про правові засади цивільного захисту" ( Із змінами, внесеними згідно із Законом № 2505-IV від 25.03.2005).
53. Закон України "Про Цивільну оборону України", ВРУ,
№ 2974Х11, 1993р., № 555XIV, 1999р., Київ.
54. Закон України "Про захист населення і територій у надзвичайних ситуаціях техногенного і природного характеру" (№ 1809-ІІІ від 8 червня 2000 р.).
55. Стеблюк М. І. Цивільна оборона. Підручник. – К.: Знання, 2002. – 430 с.
56. Депутат О. П. Цивільна оборона. Навчальний посібник для ВНЗ. – Львів: Афіша, 2000. – 336 с.
57. Миценко І.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник. – Чернівці, 2004. 404 с.
0 комментариев