Організація і зміст експериментального дослідження

2.3 Організація і зміст експериментального дослідження

Перехід від наочно-образного до словесно-логічного мислення неможливий без конкретної зміни змісту мислення. Замість конкретних уявлень, що мають наочну основу, повинні сформуватися поняття, змістом яких виступають не зовнішні, конкретні, наочні ознаки предметів та їх відношення, а внутрішні, найбільш суттєві якості предметів та явищ, а також співвідношення між ними. Експериментальні дослідження свідчать, що разом із формуванням нових, більш високих форм мислення відбуваються зміни у розвитку всіх інших психічних процесів, особливо у сприйманні та пам'яті. Нові форми мислення стають засобами здійснення даних процесів, і розвиток пам'яті та сприймання піднімає їх продуктивність на більшу висоту: пам'ять стає смисловою, а сприймання - думаючим.

Розвиток словесно-логічного мислення неможливий без корінної зміни змісту, яким оперує думка. Змістом, в якому необхідним є наявність нових форм думки і який їх обов'язково вимагає, являються поняття та їх система. Поняття - знання про суттєві взаємозв'язки між окремими сторонами предмета чи явища. Найважливішою особливістю формування понять є те, що не можна завчити, прив'язати знання до предмета, а їх треба сформувати у школярів під керівництвом вчителя. Без вміння вчителя керувати навчальним процесом неможливо досягнути позитивних результатів у засвоєнні певного предмету.

Це ж стосується і вивчення творів літератури на уроках читання в початковій школі. Саме навчання на цьому етапі створює умови для наступного засвоєння знань, сприйняття художніх творів як мистецтва.

Привчання молодших школярів до художньої літератури як до мистецтва, розвиток учнів засобами художньої літератури - одна з важливих і складних проблем сучасної школи. Тут закономірно виникає питання про взаємозв'язок читання художньої літератури із загальним розвитком особистості.

Курс читання у початкових класах будується на єдиній методологічній основі з курсом літератури у старших класах, із врахуванням вікових особливостей молодших школярів. Та, на жаль, вчителі часто не враховують цих особливостей, що й породжує значні недоліки у засвоєнні літератури учнями. Адже, якщо дитина не засвоїла певних знань і це не зв'язано з певними зовнішніми чи органічними проблемами, то - це невдача вчителя, який не зумів вплинути на учня художнім твором, а, отже, не здійснив вплив на інтелектуальну і емоційну сферу особистості. Дуже часто це зв'язано з не врахуванням вікових особливостей сприймання, мислення, пам'яті учнів.

Для перевірки гіпотези дипломної роботи про те, що якщо аналіз художнього твору проводити з врахуванням особливостей сприйняття його молодшими школярами, то ефективність засвоєння змісту художнього твору учнями стане більш ефективним, нами був проведений педагогічний експеримент у 4-А і 4-Б класах Переволоцької ЗОШІ-ПІ ступенів Бучацького району, Тернопільської області, охоплено 36 школярів.

Дослідження проводилося у три етапи. На першому етапі визначили наявний рівень сприймання, спостереження за характером активності учнів і роботою учителя. На другому етапі - проведення уроків із використанням експериментально-розроблених вправ. На третьому етапі - перевірка ефективності розроблених вправ, формування рекомендацій щодо кращого сприймання твору для його аналізу.

У ході констатувальної частини дослідження було виявлено, що вчителі недостатньо враховують індивідуальні і вікові особливості сприймання дітей. Крім того, вчителі викладають предмет за однією схемою: прочитати текст, переказати, скласти план, відповісти на запитання в кінці твору, інколи використовують читання в особах. Звичайно, дітям не цікаво, нудно виконувати одні і ті ж завдання на кожному уроці. Для того щоб учні засвоїли ефективно зміст уроку чи всю систему уроків читання, вчителеві потрібно на протязі уроку використовувати вправи, пізнавальні завдання, які створюють умови для кращого розуміння тексту, а, отже, його засвоєння. При чому ці вправи повинні враховувати вікові особливості сприймання молодших школярів, рівень їх знань, а також їх індивідуальні особливості і бути спрямованими на зону найближчого розвитку кожного школяра.

Ми розробили систему вправ, які можна використовувати на уроках читання в початкових класах для розвитку психічних процесів і кращого засвоєння творів через врахування особливостей сприймання молодших школярів під час аналізу художніх творів.

Насамперед, перед проведенням експерименту (використання спеціальних вправ на уроках читання), ми провели усне опитування у контрольному і експериментальному класах для встановлення рівня сприймання в учнів четвертих класів. Результати опитування виділені в таблиці 1 у процентному відношенні відповідно до кількості учнів, що брали участь у дослідженні.

Таблиця І

Рівні сприймання експериментального і контрольного класів до використання методики

Щоб виявити наявність певного рівня сприймання молодшими школярами було запропоноване невелике оповідання "Чому так гірко плакав хлопчик?" [Додаток 7]. Після його прослуховування учням задавали запитання загального характеру: "Що ти можеш сказати про це оповідання або чим воно тобі сподобалося?" Ми отримали такий результат (Таблиця 1):

1. Експериментальний клас (Е):

•       четверо дітей відповіли: "Оповідання їм не сподобалося, бо хлопчик плакав. Тому воно погане". Дана відповідь свідчить про наявність сюжетно-логічного підрівня репродуктивного рівня сприймання. Діти сприймають не окремі деталі, героїв, явищ, а в конкретно-сюжетних зв'язках твору, тому дають більш загальну цілісну оцінку твору.

•       Четверо дітей відповіли: "Хлопчик заплакав, бо зрозумів, що робити погані справи - це погано. Краще допомагати і всі будуть раді" або "Хлопчик робив погані вчинки і всі були нещасні, а коли хороші - усі були раді". Ці відповіді свідчать про більш вищий рівень сприймання - емоційно-сюжетний. Діти не тільки співпереживають, але й роблять висновки про дії героя, тобто проявляють увагу причинно-наслідковим зв'язкам, мотивам поведінки, його внутрішньому стану.

•       Шестеро дітей відповіли: "Подобається, бо воно спочатку про те, як хлопчик поводився погано, не слухався нікого, а потім - почав допомагати і всі були раді. Значить всі щасливі, а спочатку всім було погано. Мені спочатку було хлопчика не шкода, а жаль тих, кому він робив погано. А потім він зрозумів як добре бути хорошим. Він мені теж таким подобається."

Така відповідь свідчить про наявність інтуїтивно-художнього рівня, оскільки діти поступово догадуються про те, чому це оповідання хороше через вираження свого відношення до нього, діти дають оцінку не тільки головних, але й інших героїв.

•       Четверо дітей відповіли: "Оповідання сумне. У ньому розповідається про хлопчика, який зрозумів яким він був поганим раніше, і яким він став. У нього залишається почуття, що він дуже погано поводився з людьми і йому страшно - чи про ці погані вчинки будуть люди згадувати?" Це елементарний усвідомлено-художній рівень. Діти більш глибше, ніж на попередньому рівні, розуміють прихований зміст висловів, стараються розгадати художній смисл цих виразів. Це свідчить про вищі показники розвитку дітей, прояв рефлексії. Відповіді дітей викладені в більш загальному вигляді.

2. Контрольний клас (К):

Результати в якісному плані такі ж як в експериментальному класі. Відмінність лише в кількості дітей того чи іншого рівня сприймання (Таблиця 1).

Крім того, виходячи із спостереження за роботою учнів на уроці читання й виділення умовно трьох груп дітей (труднощі у відповідях на запитання, труднощі в складанні плану, труднощі в поясненні слів твору), після опитування можна виділити дві групи дітей: перша група - діти, яким важко відповідати на запитання, через погане розуміння змісту твору (Е - 6 учнів, К -5 учнів); друга група - діти, яким важко пояснити слова, фразеологізми, через малий словниковий запас і недостатнє розуміння змісту твору (Е - 9 учнів, К -11 учнів). А все це веде до того, що окремим дітям важко складати план до твору.

Як правило діти з 1-им і ІІ-им рівнем сприймання мають низький рівень словникового запасу, їм важко пояснити слова, фразеологізми. В основному проблеми із відповідями на запитання мали діти 1-го рівня сприймання. Це стосується як експериментального, так і контрольного класів.

Крім того, було запропоновано скласти план до даного тексту усно. У дітей, які мали III-ій рівень сприймання при складанні плану, спостерігалися незначні труднощі. При наявності IV-ого рівня - труднощів не було. А в учнів з 1-им і ІІ-им рівнем сприймання були помітні значні труднощі: довго думали, часто змінювали назву, переставляли слова місцями або мовчали. Це було виявлено у двох класах.

Поряд із цим дітям було запропоновано переказати оповідання. Результати експериментального й контрольного класів були такими:

•   дітям з 1-им рівнем сприймання важко переказувати зміст твору;

•   діти з II-им рівнем - поряд з переказуванням змісту твору починали згадувати свої життєві історії, тобто виникають уявлення, які конкретизуються особистим згадуванням;

•   діти з III-ім рівнем - поряд із спогадами свого життя, учні могли проаналізувати образи твору реалістично, визначити їх цінність порівняно із своїми спогадами;

•   діти з ІV-им рівнем - переказують твір "бачать" образи і картини, змальовані письменником, без опосередкованих спогадів.

Таким чином, щоб дибитися сформованості у дітей ІV-го рівня сприймання потрібно, щоб вчителі на уроках читання орієнтувалися не на засвоєння просто знань, а на розвиток любові до читання як виду мистецтва, що повинно впливати на розвиток емоційної і інтелектуальної сфер. А для цього робота вчителя повинна бути зосереджена на формування ІV-го рівня сприймання через розуміння твору, через роботу з словами, через виразне читання тексту, розгляд твору на емоційному рівні, враховуючи особливості молодших школярів.

Для цього ми розробили ряд вправ, які можна використовувати на уроці читання згідно "Програми середньої загальноосвітньої школи 1-4 класи" на основі "Читання для 4(3) класу" (за редакцією Н.Ф.Скрипченко та ін.- К., 1991) [Додаток 8].

Дані вправи вчителька експериментального класу використовувала на уроці. У контрольному класі такі вправи не використовувались, а аналіз твору здійснювався за стандартною методикою: прочитати твір, переказати, скласти план, дати відповіді на запитання, які подані в кінці тексту, інколи читання в особах.

Щоб виявити ефективність розроблених вправ, було запропоноване невелике оповідання "Дружна сімейка" [Додаток 9]. Опитування і діагностування рівня сприймання здійснювалось як на першому етапі. Отримали такі результати (Таблиця 2).

Таблиця 2 Рівні сприймання Е і К класів після проведення методики

1. Експериментальний клас (Е):

•   двоє дітей відповіли: "Оповідання гарне, бо там гарна дівчинка і її тато. Красиві дерева... І ще їх садили". Це свідчить наявність 1-го рівня сприймання;

•   п'ятеро дітей відповіли: "Дівчинка побачила бідне (нещасне) деревце і посадила його ще раз... Дерева стали знову рости, зеленіти..." Це II-ий рівень сприймання;

•   четверо дітей відповіли: "Гарне оповідання, бо коли дівчинка побачила деревце, яке мало загинути, вона вирішила допомогти йому. Посадити. Дерева почали рости... Дівчинка зробила хорошу справу, а тато їй допоміг... Людям це напевне б сподобалось..." Це свідчить наявність ІII-го рівня сприймання;

•   семеро дітей відповіли: "Дівчинка і її тато зробили добру справу, бо допомогли деревам знову рости... Спочатку дівчинка засмутилась, побачивши деревце, що могло загинути, а потім була дуже рада, що воно вижило... Ці дерева стали ще кращими і радували людей..." Це ІV-ий рівень сприймання.

Похожие работы

Формування уваги на уроках читання у початкових класах

Скачать

92791

0

0

... цех». Статті такого типу завдяки образній передачі подій полегшують розуміння і запам'ятання змісту. Розділ 2. Методичне забезпечення формування уваги на уроках читання у початкових класах   2.1 Засоби формування уваги на уроках читання у початкових класах   Урок читання для розвитку творчих здатностей учнів має особливе значення. У центрі уроку читання знаходиться художній твір. Робота з ...

Методика роботи над науково-художніми текстами у початкових класах

Скачать

109737

9

1

... . - М.: Просвещение, 1965. - 318 с. 46.  Оморокова М.И. Активизация словаря школьника на уроках чтения. - М.: Просвещение, 1963. - 216 с. 47.  Основи роботи над науково-художнім твором у початкових класах // Теорія та методика навчання та виховання: Збірник наукових праць. - Вип.4. - Харків: ХДПУ, 1999. - С 107-109. 48.  Пархоменко Н.Р. Методика роботи над словом, текстом на уроках читання // ...

Робота над засобами логіко-емоційної виразності читання в початкових класах

Скачать

87451

0

1

... домостей у плані формування навичок виразного читання й мовлення. Формування в учнів навичок виразного читання у плані завдань основних положень теорії і практики виразного читання — це методи і прийоми роботи над засобами логіко-емоційної виразності читання (паузою, логічним наголосом, емоційним зарядом наголошених слів, мелодикою і темпом), а також позамовними (руховими) засобами виразності ( ...

Розвиток мовленнєвої діяльності молодших школярів на уроках читання

Скачать

144864

4

3

... -практичних конференціях ТНПУ ім. В. Гнатюка в 2008-2009н. роках та у виступах на педагогічних читаннях у м. Львові в 2007-2009рр. Розділ 1. Розвиток мовленнєвої діяльності молодших школярів на уроках читання 1.1.     Сутність та розвиток мовленнєвої діяльності молодших школярів Кожна людина користується рідною мовою, щоб передати свої думки і розуміння думок, висловлених іншими. Дитина, ...