Розв'язання завдань на орієнтування в дитячих книжках

1. Розв'язання завдань на орієнтування в дитячих книжках.

а) Літературна розминка.

Учитель. Йти назустріч бурям і зливам, Буть одній — як велика рать, Жить в нещасті життям щасливим, Муку творчістю перемагать. М. Рильський

— Хто ця людина, яка кожним словом, кожним променем думки,

кожним болем своїм живе в душі нашого народу?

— Так, її ім'я Леся Українка. (Звертається увага на портрет, заквітчаний барвінком і прибраний рушниками).

б) Робота з виставкою книжок. Кожна група правильно і повно називає виставлені нею книжечки, дає коротку характеристику кожній книзі (про що вона?, що в ній?).

2. Бесіда-судження за самостійно прочитаними книжками і творами

Гомін вод весняних не забудеться повіки :

а) Перша група.

Учитель. У сім'ї Лесі Українки постійно панувало художнє слово. Леся вже в чотири роки вміла читати. У родині любили читати Кулішеві твори, оповідання Марка Вовчка, Андерсенові казки в перекладі М. Старицького, сербські пісні, які дуже полюбила Леся.

Учениця читає уривок вірша «Мрії» («У дитячі любі роки»).

Двоє учнів читають вірш «Конвалія» (7 строф).

—Чи схвилювала вас ця поезія? Чим?

—На які роздуми спонукала? Висловіть їх. Чого навчає цей вірш? (В обговоренні беруть участь учні з інших груп).

Стояла я і слухала весну...

б) Друга група.

Учитель. Тяжка була в Лесі Українки доля. Вона змалку дуже хворіла.

Учениця. Проте від хвороби Лесю відволікали хвилини поетичного натхнення, книги і природа. Природа в її віршах одухотворена, вона ніби живе людськими почуттями.

А весна гомоніла...

в) Третя група.

Учитель. Леся Українка стає відомою. У її талант повірили І. Франко, М.Павлик та ін. І сама вона повірила, що в боротьбі за волю рідного краю зможе прислужитися народові своїм огнистим словом:

Слово, моя ти єдиная зброє, Ми не повинні загинуть обоє!

Учениця. Хоч би де була поетеса, завжди тужила за рідним краєм, за Волинню, в думках зринав образ України.

Учні читають поезії: «І все-таки до тебе думка лине», «До тебе, Україно» (2 строфи), «8ОЬ» («Соловейковий спів навесні»), «Сторононько рідна! Коханий мій краю!» (1 строфа), «Скрізь плач, і стогін, і ридання» (2 строфи).

Учитель. Дозвольте прочитати мій улюблений вірш поетеси «Вечірня година» (читає напам'ять).

—Що об'єднує ці поезії? (Музикальність, наспівність, здається, що з кожного вірша звучить музика слова).

—Спробуймо побути «маленькими композиторами». (Учні під лічбу «раз і два» намагаються створити мелодію на слова):

Кругом садочки, біленькі хати,

І соловейка в хаті чувати.

Ой, чи так красно в якій кра'їні,

Як тут, на нашій рідній Волині.

Ой, чи так красно в якій країні,

Як тут, на нашій рідній Вкраїні.

(«Вечірня година»)

3. Доповнення, розширення й уточнення читацького досвіду учнів.

Учитель. Леся Українка часто зверталася у своїй літературній творчості до жанру казки.

Хто знає, які це казки? (учні називають). Які з них читали? Про що вони? Так, казки, перекази, повір'я, легенди навівали поетесі роздуми про Велета, Ізольду Білоруку, Мавку лісову, про Лелію. «Лелія» — казка. Учні інсценізують казку.

Дійові особи: Лелія — цариця, Павлусь, мама Павлуся, діти-лелії, маки, чорнобривці.

4. Підсумки уроку і завдання додому.

Учитель. До останніх хвилин не залишала Леся Українка своєї зброї — поетичного слова. А її останнім акордом була молитва до сонця: «Сонце, сонечко, глянь, я сміюсь!»

ДОДАТОК 7

 

"Чому так гірко плакав хлопчик?"

В одній сім'ї був хлопчик-школяр, який славився на всю округу як великий бешкетник. Щодня приходили сусіди скаржилися на нього. Зі школи теж ішли не кращі новини: підручників не носив, писати не хотів, вчителя не слухався, дітей ображав...

Батьки у відчаї не знали, що їм робити. Ні добре слово, ніс варка, ні подарунки - ніщо не допомагало.

І от якось приходить хлопчик із школи і бачить, що посеред двору закопано високий стовп, обструганий, гладенький, він наче тільки чекає, щоб по ньому подертися вгору. Закинувши свій портфель, хлопчик так і зробив. Але, злізши, подумав: "Чого стовпа тут закопали?" Вийшов батько з хати і спитав, що погане він сьогодні накоїв.

-   Вдарив дівчинку і дістав двійку, - безтурботно й цинічно відповів син. Батько взяв два цвяхи і забив їх у стовп.

-   Що це ви робите, батьку? - спитав хлопчик.

Від сьогодні буду забивати стільки цвяхів, скільки зробиш негідних вчинків.

Хлопчик замислився. Вибіг на вулицю.

Минув рік. Повернувся якось хлопчик зі школи, глянув на стовп - а там усе чорно. Підійшов до батька і питає:

А що буде, якщо я стану добрі справи робити? Скільки добрих вчинків зробиш - стільки гвіздків буду витягати. І почав він старатись, і щодня батько витягав по кілька гвіздків. Минув ще один рік. Приходить хлопчик додому, а на подвір'ї зібралася вся сім'я.

Що сталося? - питає він їх.

Сьогодні в нас дуже велике свято. Ми вже знаємо, що ти зробив сьогодні добрий вчинок і батько витягне останнього цвяха.

Той так і зробив. Усі раділи, сміялися, а хлопчик упав під стовпом і гірко заплакав.

Довго заспокоювали його всі, а батько все допитувався, чого він так гірко плаче.

Нарешті хлопчик сказав:

- Гвіздки ви повитягали, але дірочки залишилися.

ДОДАТОК 8

Комплекс вправ які можна використовувати на уроках читання в 4 класі. Вірш "Зима"(П.Тичина)

На початку уроку дітей попросити закрити очі і уважно послухати музику. Музика повільна, тиха, нагадує завивання вітру (музика повинна створювати враження, що на вулиці зима). Під час звучання музики вчитель читає вірш. Після цього, виключивши музику - звертається до дітей:

Коли, ви слухали мене і музику, що ви відчували? На що була схожа музика? (Діти по черзі відповідають).

Вчитель зачитує вірш П.Тичини "Зима".

А тепер послухайте такий вірш - загадку і спробуйте сказати, що є спільним у цих віршах ?

Доню! Доню! - кличе мати,

-Швидше вийди-но із хати!

Дивина! Щезла стежка... Де вона?

Зникла десь і огорожа...

Сад на себе чом не схожий?

Що за диво? - Все село

Білим пухом занесло...

Дива зовсім тут нема —

Це в село прийшла...(зима).

(Відповіді дітей: розповідається про зиму).

Пригадайте назви зимових місяців.

-Що відбувається зимою? Поділіться на групи і по черзі будете пригадувати, що відбувається взимку. За правильну відповідь - один бал.

Команда, яка набере більшу суму балів - перемогла.

- Молодці! А тепер самостійно мовчки і дуже уважно прочитайте вірш і скажіть, які ознаки зими у вірші показав автор?

-   А чому місто здавалося поету дивним? А як би ви описали

-   зиму? (Діти по черзі називають ознаки цієї пори року, а вчитель їх записує на дошці).

-   А тепер, користуючись цими словами спробуйте скласти невеликий твір про зиму. Хто найкраще опише зиму -переможець.

Діти діляться на групи і обговорюють твір (2 хв.). Потім вчитель підходить до кожної групи і діти по черзі висловлюють речення, які продовжують попередні і в сукупності створюють твір.

Вчитель вголос зачитує твори і команди вирішують, який твір найкращий.

Автор описав зиму у вірші, але у вірші є дуже багато словосполучень іменника і прикметника, спробуйте їх знайти. Та команда, яка назве їх найбільше - виграла.

(Наприклад: іній - синій, дим патлатий, садом молодим, взолочені віконця, іній золотисто-рудуватий, світом молодим).

А які картини зимової природи вам допомогли уявити такі слова і вислови: "взолочені віконця", "дим патлатий, золотисто-рудуватий", "сад - як синій"? Що вони означають? (Діти пояснюють, вчитель допомагає уточнити поняття). А які ще можуть бути віконця, сад, дим?

-   Спробуйте прикметники автора замінити вашими прикметниками - синонімами. Що у вас вийшло?

-   Чому це було важко зробити?

-   Зараз я ще раз прочитаю вірш, а ви прослухайте і скажіть: як автор ставиться до зими? По чому це видно?

-   Молодці, а тепер погляньте на картинку , яка є у вашому підручнику "На Півночі дикій" (І.Шишкін). Чому художник так назвав картину? Як би ви її намалювали? (Малювання усне, по командах).

-   А чи можна поєднати вірш і картину? Як саме?

А зараз ви прочитайте з інтонацією вірш. (Читання ланцюжком). Вчитель підводить підсумки уроку.

Оповідання "Лісова сторожка" (Г.Тютюнник)

(На цьому уроці бажано навчити дітей правильно складати план, аналізувати твір).

- Відгадайте загадки. (Учитель зачитує загадки на зимову тематику.)

А чого ви вважаєте, що це йде мова пор сніг, зиму?

Які ви почули ознаки пори року? (Якщо дітям важко - вчитель заздалегідь на дошці записує дві загадки і допомагає дітям виявити ці ознаки.)

Ви знаєте, що існує в народі багато приказок і прислів'їв. А що це таке? А чим вони відрізняються від казки, загадки?

А тепер пограємо гру "Хто правильно пояснить". Я кожній команді роздам картку з прислів'ям, а ви повинні правильно і швидко його пояснити. (Наприклад: 1. Багато снігу - багато хліба. 2. Бережи ніс у великий мороз. 3. Де багато пташок, там немає комашок, тощо).

Сьогодні прочитаємо оповідання Г Тютюнника "Лісова сторожка". А чим відрізняється оповідання від вірша?

Читання оповідання вчителем.

Про яку пору року йде мова в оповіданні? Знайдіть ці рядки в тексті. А що означає слово "ожеледиця"? Якими синонімами можна замінити це слово?

Зараз ми відпочинемо і пограємо в гру "Об'єднайте синоніми". Я буду читати ряд іменників, які відносяться до одного синонімічного ряду, а ви спробуйте знайти слово, яке буде зайве. Коли ви це слово почуєте -хлопнете в долоні. (Наприклад: вітер, вихор, ураган, злива, буря; зал, кімната, кабінет, будинок, приміщення тощо) Словникова робота. Читання ланцюжком.

Чому автор так назвав своє оповідання? А як би ви назвали його? Чому?

Вибіркове читання.

-   Виберіть слова і вирази, які змальовують зовнішність лісника і характеризують його ставлення до природи; опис песика; опис сторожки; опис лісу.

-   Осмислення сприйнятого матеріалу.

-   Як ви гадаєте, чому ліс зустрів Дениска, як тата? Чому про песика сказано: "що він, бідовий"? З чого видно, що лісник, Дениско і песик - давні друзі?

-   Ви помітили, що в творі є дуже багато цікавих виразів? Якщо ні, я вам підкажу, а ви повинні їх пояснити. (Завдання на картках)

-   Ви вже добре знаєте зміст оповідання. Тепер спробуйте його поділити на окремі частини і скласти план. (Роботу закінчують дома.)

Казка "Казка про рідний край"

-   Ви вже вивчали вірші та оповідання про природу. А сьогодні ми прочитаємо казку «Казка про рідний край». Як ви думаєте: про що в ній йдеться мова? А що таке казки? А хто їх створює?

-   Які казки ви знаєте? Спробуйте пригадати. Поділіться на дві команди (Вчитель роздає картки. За дві хвилини напишіть назви казок.

-   Яка команда напише більше отримає нагороду.)

-   А тепер послухайте уважно казку.

-   Що в ній розповідається? (Діти визначають тему казки).

-   А тепер мовчки прочитайте казку. Під час читання поділіть текст на окремі частини і складіть план. Коли знайдете незрозумілі слова - випишіть. (Діти працюють)

-   Які слова були незрозумілі? Спробуємо разом їх пояснити (Слова: шанувальники, пригнічує, докучливі, багрянцем).

Складання плану (по командам).

-   Зараз ми пограємося і відпочинемо. Гра «Скажи без затримки». Я буду називати слова а ви швидко називаєте синоніми до цих слів. (Наприклад: сміятися (плакати), активний (пасивний), корисний (шкідливий), хворіти (видужувати) тощо).

-   Знайдіть у казці описи, розповіді, міркування. (Можна завдання дати по групах або індивідуально).

-   Про що вони? Чим опис відрізняється від розповіді, розповідь від міркування, міркування від опису? (Якщо є труднощі - допомогти учням, пояснити, нагадати, підказати).

-   Яким виявився рідний край пташки? Знайдіть слова в тексті.

-   Чому пташка перестала співати? Як ви гадаєте, що могло б статися, якби пташка і дальше залишалася в клітці?

Вчитель роздає картки. Завдання: виписати з тексту синоніми.

Поясніть вирази: «сумовиті піски», «стріла взлетіла», «пісня журби», «пісня радості»

Читання в особах. Робота над інтонацією діалогів. Вчитель підводить підсумок уроку.

ДОДАТОК 9

Дружна сімейка

Дощові води, стікаючи в яр, вирили у схилі глибоку канаву, із жовтими глинистими боками. Понад нею ми й спиналися на гору. Майже на вершині донька зупинила мене, стривожено гукаючи:

-Ой! Татку, поглянь, кленок помирає.

-   Де?

-   Ось-ось...

Кленок був крихітний. З трави визирала тільки голівка жовто-червоного листка. Я оглянув пагонець і запитав:

-   А чому ти гадаєш, що кленок помирає?

-   Листочок пожовтів.

-   Це його осінь забарвила у свій улюблений колір.

-   А ще - кленок скоро впаде, бачиш?

-   Це вже інша справа.

Кленок ріс на самісінькому краєчку канави, і, схилившись, ми побачили, що й корінчики його визирають з-під землі, вже присохли. Весною, коли побіжать талі води, вони підмиють землю, берег осунеться, і деревце загине.

Зваживши все це, ми пішли додому, взяли заступа, викопали кленка разом із грудкою чорнозему. Викопали і замислились: де ж його посадити?

-   Татку, - звернулась до мене донька, — а давай посадимо його на галявинці нашій!

-   Давай.

-   І на ній ростиме кленок... Наш кленок, якого ми врятували.

-   Правильно, доню.

Так, розмірковуючи, ми прийшли на галявинку, знайшли на ній крихітного ясенка, що ріс неподалік своїх батьків, кремезних та дужих, і посадили кленка поруч ясена, щоб росли вони в парі, не заважали один одному і були щирими друзями.

-Кленок і ясенок - братики. Еге ж, татку?

-   Братики.

-   А давай ще й сестричку до них поселимо?

-   Сестричку? Це думка... Буде в них дружня сімейка.

Ми відшукали маленьку берізку і посадили її поруч з кленом та ясенем... Весною дерева дружно зазеленіли. Ростуть вони весело, міцні та гарні.

ДОДАТОК 10

 

Тема. Зображення золотої осені в оповіданні О.Копиленка "Жовкне листя".

Мета. Допомогти дітям відчути красу зображеного пейзажу через розкриття особливості мови і стилю автора.

Спершу класовод проводить підготовку до читання тексту і первинну орієнтацію в усьому: пропонує прочитати заголовок твору і прізвище письменника,, пригадати, з якими творами О.Копиленка вже ознайомлені, про кого і як він писав. Учні висловлюють передбачене, що оповідання "Жовкне листя" про осінь, осінню красу. Вчителька наголошує, що автор теж по-своєму бачить осінь, і його вражає щось своє, не помічене іншими.

Текст читає вчитель. Потім школярі діляться враженнями. Вони помітили, що батько-рік одягнув дерева в багаті осінні шати, але їхня радість від того недовга.

Відчувається, що діти сприйняли, зрозуміли твір. Починається його поглиблений аналіз. Визначаються образи (клен, берізка, квіточки) та художні засоби, за допомогою яких вони набувають індивідуальних, неповторних рис. Це передусім емоційні слова: багрянець, зронить, вирізьблений, насторожено. (Вчитель прагне, щоб учні відчули значення цих слів, увели їх у свій активний словник).

Під час повторного читання уривків описів дерев класовод пропонує школярам знайти слова та образи, які передають настрій і ставлення автора до зображеного. Діти мають відповісти, яким вони побачили клен, чому він замріяний, чому сумує. Які почуття викликала його доля? (Стоїмо ми біля замріяного клена і не хочеться нам, щоб налетів вітер.)

Далі учні ніби мандрують до берізки. Яка вона? Відповіді школярі знаходять у тексті.

Від берізки-до квіточок на узліссі. І знову шукають слова, образи, які розкривають ставлення письменника до зображеного (це яскраві епітети, метафори).

Юні читачі поступово відчувають, як автор передає почуття замріяності, суму осіннього лісу. Ліс в їхній уяві ожив, олюднився - вони прилучилися до розуміння персоніфікації - важливого художнього засобу, здатного передавати авторське (і наше) ставлення до природи, її явищ.

Щоб закріпити ці знання, вчителька вдається до цікавих видів роботи. Дітям пропонується чітко уявити побачене і відчуте в осінньому лісі, а потім змалювати словами своє бачення. Передбачається обов'язкове відображення настрою.

Інший вид роботи-письмовий: пропонується дописати текст, використовуючи слова для довідок.(Вкривається багрянцем клен. Він стоїть на узліссі замріяний, ніби сумує, що надійшов... Ось налетить... і почне безжально зривати осінню красу зажуреного..., оголить його і гулятиме серед голого гілля.)

Слова для довідок: клен, вітер, вечір.

На цьому уроці послідовно ведеться робота над словом як засобом виразності. Вчитель домагається того, щоб учні зрозуміли особливість художнього бачення і відтворення життя, вміли цінувати образне слово, його можливості, прилучалися до свідомого читання, проймалися світобаченням і відчуттям автора.

ДОДАТОК 11

 

Тема. Стежка доброти.

Мета. Сприяти цілісності навчання через ознайомлення і аналіз нового твору. Вчити робити висновки, аналізувати прочитане. Продовжувати формувати навички виразного і правильного читання. Збагачувати словниковий запас учнів з теми, що вивчається. Виховувати чуйність, бажання творити добро.

Хід уроку

І. Актуалізація знань учнів.

I. Бесіда. Над якого темою на уроках читання ми працюємо? Які зміни в природі викликав прихід зими? В яких творах розповідається про допомогу дітей тваринам узимку? Хто автор? Чи тільки тваринам необхідна допомога взимку? Хто ж ще потребує допомоги взимку? - про це ви дізнаєтеся з ключових слів оповідання, над яким ми будемо сьогодні працювати.

II. Сприйняття матеріалу учнями. Читання запису.

1. Фронтальна робота.

"намело... снігу... школу йшло троє дітей... Зупинились біля бабусиного двору... Протоптали стежку... до криниці".

2. Повідомлення теми і мети уроку.

3. Словникова робота.

4. Виразне читання вчителем оповідання "Протоптали стежку"

5. В. Сухомлинського.

6. Перевірка первинного сприймання оповідання учнями.

-   Назвіть персонажів оповідання.

-   Що зробили діти?

6. Напівголосне читання оповідання учнями.

Читайте текст уважно і правильно.

7. Читання тексту учнями вголос. Звертається увага на правильність читання. Індивідуальна робота з учнями за схемою

Сте ж

Кучу ,

Лопа \

Хур ............................... \

Бабу \

Прот \

8. Робота над виразністю читання.

Підбір анотації до речень:

-" ... Як ж бабуся до криниці вийде?..." -"...Давайте протопчемо стежку ...!" -"... Спітніли, стомлені..."

Читання тексту учнями вголос. Звертається увага на правильність читання, виразність.

9. Ковзне читання.

—Доведіть або заперечте мою думку словами оповідання:

—Ніч була ясна і морозна.

—Снігу налетіло стільки, що люди відкидали його лопатами, щоб прокласти доріжки.

—Діти, ідучи до школи, пройшли мимо бабусиного подвір'я.

—Спітнілі, стомлені, радісні діти йшли до школи.

10.Робота над удосконаленням техніки читання.

11 .Вибіркове читання.

—Яка пора року описується? Доведіть рядками оповідання.

—Прочитайте, де зупинилися діти. Чому?

—Що вирішили зробити діти? Прочитайте.

—Які почуття переповнювали дітей після зробленої справи?

—Прочитайте.

—Про що вони думали? Прочитайте.

III. Осмислення сприйнятого матеріалу.

1. Перевірка розуміння прочитаного.

— Чому дітей переповнювало почуття радості? Як би ви оцінили вчинок дітей? Чи траплялося вам коли-небудь допомагати самотнім людям? Як саме? Чи ще ви могли б допомогти? (Малюнки за темою твору).

2. Робота над прислів'ями.

IV. Закріплення опанованого матеріалу повторенням і

вправами.

1. Бесіда.

—Діти, як ви розумієте поняття "доброта"?

—Чи ми можемо його відчувати? Побачити?

—Чи існує воно на землі? Де його можна знайти?

2. Робота в зошитах. Продовжимо речення: Доброта - це ...

3. Перевірка.

4. Складання твору-міркування. Переказування текстів, складених учнями.

V.Підсумок уроку.

ДОДАТОК 12

 

Тема. Л.Глібов "Лебідь, Щука і Рак".

Вивчення байки Л.Глібова "Лебідь, Щука і Рак" можна почати з роботи над читанковим зображенням Лебедя, Щуки і Рака. Він допоможе вчителеві уяснити причини невдалих дій героїв. Кожен з них робить те, що йому властиво: Лебідь рине в небо, Щука - у воду, а Рак, як йому належить, тягне назад. Саме це, як дізнаються діти з байки, стоїть на перешкоді сумісних дій. Для першого ознайомлення з текстом припустимо запропонувати дітям мовчазне читання з використанням певного завдання: виділити місце в тексті, де автор малює, як діють персонажі твору.

Мовчазне читання не виключає необхідності голосного прочитування тексту байки. Це робить учитель. Виразним читанням байки він створює цілісне уявлення про змальовані події й героїв, що беруть у них участь. Наступні етапи такі:

а) вибіркове читання (Якими словами байкар говорить про те, що хотіли зробити Лебідь, Щука, і Рак? Прочитайте слова, що передають занепокоєння. Знайдіть частину, у якій йдеться про те, чому у них нічого не вийшло);

б) відповіді на запитання ("Як ви розумієте слова "катма ходу?", "Чому Лебідь, Щука і Рак не можуть зрушити воза?", "У яких випадках ми говоримо "та тільки хура й досі там");

в) встановлення головної думки твору ("Чому Лебідь, Щука і Рак не змогли зрушити воза?" Прочитайте останні два рядки і подумайте: чи можемо ми сказати, хто з них винен? Яка ж мораль?).

У висновку вчитель загострює увагу дітей на тому, що саме засуджується в байці (безладдя) і до чого закликає байкар (до дружби, товаришування).