Діагностика асоціальної поведінки підлітків

2.2 Діагностика асоціальної поведінки підлітків

Мета дослідження — аналіз проблеми девіантної поведінки сучасних підлітків та засобів її корекції.

Завдання дослідження:

1) дослідити структуру асоціальної поведінки;

2) виявити схильність до тих чи інших девіацій у поведінці підлітків;

3) виявити вплив спортивної діяльності на їх соціалізацію.

Було використано такі тести:

1. Методика Кеттелла, мета якої — оцінка розвитку особистих якостей, які становлять 16 факторів: 1) стриманий — товариський (фактор А); 2) мислення конкретне, обмежене — абстрактне (фактор В); 3) емоційно нестійкий — стійкий (фактор С); 4) залежний від групи — самостійний (фактор Е); 5) серйозний — безтурботний (фактор Р); 6) з вираженим „Я” — непринциповий (фактор G); 7) боязкий — схильний до ризику (фактор Н); 8) твердий — м’який (фактор J); 9) довірливий — підозріливий (фактор L); 10) практичний — з багатою уявою (фактор М); 11) прямолінійний — гнучкий (фактор N); 12) спокійний — неспокійний (фактор О); 13) схильний до новаторства — консервативний (фактор Q1); 14)поступливий — напористий (фактор Q2); 15)спонтанний — контролюючий себе (фактор Q3); 16) спокійний — напружений (фактор Q4) [Додаток 2].

2. Методика виявлення схильності до відхилень у поведінці (А. Орел), метою якої є виявлення схильності до тих чи інших девіацій у поведінці підлітків. Вона становить сім шкал: 1) настановлення на соціальну бажаність; 2) схильності на соціальну бажаність; 3) схильності до аддиктивної поведінки; 4) схильності до самопринижуючої і саморуйнівної поведінки; 5) схильності до агресії і насилля; 6) контролю емоційних реакцій; 7) схильності до делінквентної поведінки. У нашому дослідженні розглядається чотири з них.

3. Експрес діагностика наркотичного узалежнення і соціально неадекватної поведінки учнів.

У дослідженні брали участь 30 учнів 9-А класу Дубенської ЗОШ №5 І-ІІІ ступенів.

Результати дослідження та їх узагальнення

Для визначення особистісних якостей підлітків за методикою Кеттелла отримано наступні дані (таблиця 1).

Фактор (А) — у 25,8 % випадків у підлітків виявлено такі риси характеру, як холодність, надмірна скептичність, негнучкість у ставленні до людей.

Фактор (В) — у 71 % відносно примітивне мислення, труднощі у навчанні.

Фактор (С) — у 29,4 % низька толерантність до емоціогенних факторів, невпевненість у собі, підвищена дратівливість, часті випадки хвилювання.

Фактор (Е) — у 41 % надмірна сором’язливість, у конфліктах звичайно обвинувачує інших, сам для себе є „законом”.

Фактор (Р) — у 15 % підвищена обережність, розважливість, стриманість, іноді песимістичність, суворість.

Фактор (G) — у 61 % схильність до зміни настрою, впливу випадку, прагнення не підлягати правилам, ізолювати себе від впливу колективу.

Фактор (Н) — у 35 % сором’язливість, боязкість, обережність, прагнення перебувати в тіні, віддає перевагу вузькому колу друзів.

Фактор (J) — у 70 % надмірна самовпевненість, суб’єктивність, гіпертрофічне прагнення до незалежності, скептицизм, іноді цинізм, прагматизм.

Фактор (L) — у 75 % надмірне вагання, підозрілість, спрямованість інтересів переважно на самого себе, зарозумілість, пошук вад у інших.

Фактор (М) — у 31 % багата уява, заглибленість у себе, безпорадність у практичних справах, іноді нереальність суджень, пов’язана з сильними реакціями, складні відносини у колективі..

Фактор (N) — у 28 % ощадливість, спокуса, несентиментальність, іноді цинізм, брутальність.

Фактор (О) — у 54 % надмірне занепокоєння, хвилювання, погані передчуття, непевність.

Фактор (Q1) — у 31,5 % скептицизм, сумніви в нових справах, заперечення змін.

Фактор (Q2) — у 14 % залежність від чужої думки, надання переваги ухваленню рішення разом з іншими людьми, орієнтування на соціальне схвалення.

Фактор (Q3) — у 19 % недисциплінованість, внутрішня конфліктність, недотримання правил, підпорядкованість своїм пристрастям, низький рівень самоконтролю.

Фактор (Q4) — у 48 % збудженість, схвильованість, дратівливість, нетерплячість, надлишок спонукань, що не знаходить розрядки, іноді млявість, недостатня мотивація, іноді лінощі.

Таблиця 1

Оцінка розвитку особистісних якостей підлітків (n = 30), які становлять 16 факторів (х ± d)

№	Особистісні якості	х±д
1.	Замкнутість	118 + 1,8
2.	Примітивне мислення	75 + 1,4
3.	Невпевненість у собі	98 ± 2,02
4.	Надмірна сором'язливість, конфліктність	143 ±2,01
5.	Песимістичність, суворість	16 + 0,5
6.	Ізольованість від впливу колективу	64 ± 1,1
7.	Сором'язливість, боязкість, обережність	37 ± 2,3
8.	Гіпертрофічність, цинізм	74 ± 1,7
9.	Підозрілість	79 + 2,2
10.	Складність відносин у колективі	32 ±2
11.	Цинізм, брутальність	29 ±1,8
12.	Хвилювання, зайве занепокоєння	180 ±2,4
13.	Скептицизм	105 ± 1,9
14.	Залежність від чужої думки	15 ± 2,4
15.	Недисциплінованість, внутрішній конфлікт	19 ± 2,6
16.	Збудженість, схвильованість, дратівливість	51 ± 2,3

За методикою схильності до відхилень у поведінці (А. Орел) отримали наступні дані (таблиця 2).

Підлітки схильні: 83 % — до аддиктивної поведінки; 63,3 % — до агресії та насильства; 46,6 % — до делінквентної поведінки; 36,6 % — до самоушкоджуючої і саморуйнівної поведінки. Крім того, якщо респондент схильний до „делінквентної” популяції, то його результати відповідали тестовим нормам, розрахованим для „делінквентної” вибірки.

Таблиця 2

Оцінка схильності підлітків (n = 30) до відхилень у поведінці (х + d)

№	Відхилення у поведінці	х±д
1.	Схильність до адиктивної поведінки	15,68 ± 2,3
2.	Схильність до агресії та насилля	22 ± 2,2
3.	Схильність до делінквентної поведінки	17 ± 1,7
4.	Схильність до самопринижуючої і саморуйнівної поведінки	19 + 1,4

Отже, наші дослідження дозволили виявити у підлітків схильність до відхилення у поведінці, про що свідчить високий процент показників у тестах. Встановлено найбільш високі критерії в таких показниках: схильність до мінливості, вплив випадку, прагнення не підлягати правилам, ізолювати себе від впливу колективу; надмірна самовпевненість, суб’єктивізм, гіпертрофічність, прагнення до незалежності, скептицизм, іноді цинічність, прагматизм; зайвий сумнів, підозрілість, спрямованість інтересів переважно на себе, зарозумілість, пошук вад у оточуючих; зайве занепокоєння, хвилювання, погані передчуття, невпевненість; збудженість, схвильованість, дратівливість, нетерплячість, надлишок спонукань, що не знаходять розрядки, іноді млявість, недостатня мотивація, лінощі. Більшість опитаних схильна до адиктивної поведінки і конфліктності; встановлено високий рівень невротизації.

Для діагностики наркотичного узалежнення і соціально неадекватної поведінки, а також їх внутрішньо сімейних, шкільних та дружніх стосунків учням були запропоновані твердження, - які поділені на 7 розділів [Додаток 3]. Кожний розділ містив 5 висловлювань, що стосуються ставлення до вживання психоактивних речовин (куріння, алкоголь, наркотики, наркотично діючі речовини). Завдання полягало в тому, щоб вибрати той варіант відповіді, з яким згідні.

Таблиця 3

Відсоток учнів, які вибрали номери тверджень анкети

№ п/п	Розділи	у %
1.	Моє ставлення до куріння	93	7
2.	Моє ставлення до вживання алкоголю	73	20	7
3.	Моє ставлення до вживання наркотиків	93	7
4.	Моє ставлення до вживання наркотично діючих речовий (клей, гас, фарба тощо)	94	6
5.	Моя сім’я	86	7	7
6.	Мої вчителі	86	14
7.	Мої друзі	86	14
	Твердження	1	2	3	4	5

Отже, наші дослідження дозволили виявити у підлітків відсутність узалежнення на момент проведення опитування і лише частина респондентів має тенденцію до виникнення узалежнення (що стосується ставлення до куріння, наркотиків та алкоголю), але в цілому рівень його є дуже низький, про що свідчить процент показників у тестах.

Отже, проблема асоціальної поведінки підлітків в сучасному суспільстві існує. Виникає потреба пошуку адекватних педагогічних засобів впливу на цих дітей та корекції такої поведінки.

В сучасних умовах профілактична робота асоціальної поведінки набула останнім часом особливо гострої актуальності у зв'язку з тенденцією, що позначилася в країні, зросту злочинності, і особливо злочинності неповнолітніх. Росте число тяжких, особливо жорстоких злочинів, росте організована злочинність, у яку усе більше втягується молодь [21, с. 136].

Профілактика асоціальної поведінки припускає систематично здійснюваний, цілеспрямований попереджувальний вплив на окремих осіб, що ведуть антигромадський спосіб життя, із метою попередження злочинів і інших асоціальних проявів.

У виховній роботі з важковиховуваними підлітками головною ланкою повинен стати принцип «зроби себе сам» на основі загальнолюдських цінностей. Перехід до самовиховання, до самостійності особистості повинний і може стати природним способом задоволення потреби підлітків у самостійності й самоствердженні [18, с. 44].

Тільки самостійна праця, що має для підлітка особистісний зміст, може змінити його систему потреб, переорієнтувавши її із споживання на творення. Гуманізація відносин суспільства і психічних можливостей до самостійної трудової діяльності й участі в житті суспільства.

У праці і спілкуванні, у різноманітній творчій діяльності виховуються моральні початки особистості, формуються її цілі, ідеали, інтереси й потреби, корисні для суспільства [Додаток 4].

ВИСНОВКИ

Проблема асоціальної поведінки є однією з актуальних проблем психології вищої школи. Ріст масштабів злочинності, труднощі корекції девіантного поводження, наявність безлічі теоретичних концепцій обумовлюють особливий інтерес до вивчення цього явища.

Систематизація наукових даних щодо проблеми асоціальної поведінки підлітків дозволила констатувати, що аналіз стану її дослідження вимагає реалізації системного підходу, який визначає взаємозв’язок різноманітних несприятливих детермінант, які негативно позначаються на процесі становлення особистості неповнолітнього та його поведінці.

З огляду на психолого-педагогічні дослідження, асоціальну поведінку підлітка можна розглядати як результат взаємодії двох чинників: умов мікросередовища (десоціалізуючі впливи сім’ї і школи, психологічні труднощі і ускладнення, породжені проблемогенним соціумом, деформації у спілкуванні і взаємодії) та індивідуальних особливостей індивіда (суперечності, головна з яких полягає у невідповідності між суб’єктивною готовністю до дорослого життя і об’єктивною обмеженістю можливостей підлітка; психологічні колізії, які перш за все виявляють себе у вибірково-активному ставленні підлітка до оточуючого середовища, спілкування, до педагогічних впливів у сім’ї, суспільстві, до соціально-моральних цінностей і норм, запропонованих найближчим оточенням).

Результати проведеного дослідження показали, що в змісті й показниках значущості загальнолюдських цінностей у сучасних підлітків простежується чітка тенденція до пріоритету вітальних цінностей, цінностей матеріального благополуччя й умов життя. Так, найбільш значущими для всіх опитаних респондентів виявились наступні термінальні цінності: здоров'я (49,7 %), наявність вірних і хороших друзів (46,8 %), любов (30,4 %), матеріально забезпечене життя (29,7 %), щасливе сімейне життя (22,7 %). Виокремлені учнями значущі інструментальні цінності свідчать про бажання досягти незалежності, приймати самостійні рішення і нести особисту відповідальність за свої вчинки і за себе, позитивні тенденції в розвитку моральної свідомості: незалежність як здатність діяти самостійно і рішуче (33,2 %), вихованість (32,2 %), відповідальність як почуття обов'язку, вміння тримати слово (31,1 %), життєрадісність як почуття гумору (29,0 %), чесність (26,6 %). Серед моральних рис однокласників школярі найбільше цінують розуміння (66,3 %), доброту (54,0 %), товариськість (41,3 %), готовність допомогти (29,7 %), чесність (27,1 %).

За методикою схильності до відхилень у поведінці дослідження дозволили виявити у підлітків схильність до відхилення у поведінці, про що свідчить високий процент показників у тестах. Встановлено найбільш високі критерії в таких показниках: схильність до мінливості, вплив випадку, прагнення не підлягати правилам, ізолювати себе від впливу колективу; надмірна самовпевненість, суб’єктивізм, гіпертрофічність, прагнення до незалежності, скептицизм, іноді цинічність, прагматизм; зайвий сумнів, підозрілість, спрямованість інтересів переважно на себе, зарозумілість, пошук вад у оточуючих; зайве занепокоєння, хвилювання, погані передчуття, невпевненість; збудженість, схвильованість, дратівливість, нетерплячість, надлишок спонукань, що не знаходять розрядки, іноді млявість, недостатня мотивація, лінощі.

В ході діагностики наркотичного узалежнення і соціально неадекватної поведінки дослідження дозволили виявити у підлітків відсутність узалежнення на момент проведення опитування і лише частина респондентів має тенденцію до виникнення узалежнення (що стосується ставлення до куріння, наркотиків та алкоголю), але в цілому рівень його є дуже низький, про що свідчить процент показників у тестах.

Отже, проблема асоціальної поведінки підлітків в сучасному суспільстві існує. Виникає потреба пошуку адекватних педагогічних засобів впливу на цих дітей та корекції такої поведінки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.                Андреева Г.М. Психология социального познания/ Г.М. Андреева. – М.: Аспект-пресс, 2000. – 228 с.

2.                Андрущенко В.П. Соціальна робота/ В.П. Андрущенко. – К.: УДЦССМ, 2001. – 344 с. |з'єд

3.                Бабахало В. Современные тенденции молодежной культуры/ В. Бабахало// Психолог. – 2001. – № 3. – С. 5-6.

4.                Баженов В.Г. Воспитание педагогически запущенных подростков/ В.Г. Баженов . – К.: Знання, 2002. – 415 с.

5.                Балакірєва О.М. Диференціація життєвих шляхів молодого покоління залежно від факторів соціального середовища/ О.М. Балакірєва// Молодь України: стан, проблеми, шляхи розв'язання. – 2007. – №13. – С. 6-9.

6.                Балута Л.І. Психолого-педагогічний аналіз формування особистості учнів та профілактика їх соціальної поведінки/ Л.І. Балута// Нові технології навчання. – 2001. – № 30. – С. 22-29.

7.                Беличева С.А. Сложный мир подростка/ С.А. Беличева. – М.: Наука, 2004. – 217 с.

8.                Бондарчук О.І. Психологія сім’ї/ О.І. Бондарчук. – К.: МАУП, 2001. – 96 с.

9.                Гилинский Я.И. Некоторые проблемы отклоняющегося поведения/ Я.И. Гилинский. – М.: Наука, 2001. – 314 с.

10.              Головатий Η.Φ. Социология молодежи/ Η.Φ. Головатий. – К.: МАУП, 1999. – С. 109-115.

11.              Городяненко В.Г. Соціологія/ В.Г. Городяненко. – К.: Знання, 2005. – 560 с.

12.              Гурлєва Т.С. Розвиток автономної відповідальності у підлітка: аргументи „за”/ Т.С. Гурлєва// Практична психологія та соціальна робота. – 2003. – №9. – С. 64-68.

13.              Добрович А.Б. Воспитателю о психологии и психогигиене общения/ А.Б. Добрович. – М.: Просвещение, 2001. – 279 с.

14.              Дубровина И.В. Рабочая книга школьного психолога/ И.В. Дубровина. – М.: Наука, 2005. – 388 с.

15.              Зайцева З.Г. Школа і важковиховувані підлітки/ З.Г. Зайцева. – К.: Знання, 2001. – 297 с.

16.              Ильчиков М.З. Социология воспитания/ М.З. Ильчиков. – М.: Наука,1999. –116 с.

17.              Капська А.Й. Соціальна педагогіка/ А.Й. Капська. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 256 с.

18.              Кобзар Б.С. Запобігання відхилень у поведінці школярів/ Б.С. Кобзар. – К.: Знання, 2002. – 361 с.

19.              Кобильченко В.В. Методологічні принципи становлення особистості/ В.В. Кобильченко. – К.: Либідь, 2001. – 211 с.

20.              Кобильченко В.В. Формування особистості як психолого-педагогічна проблема/ В.В. Кобильченко. – К.: Либідь, 2001. – 341 с.

21.              Кочетов А.И. Работа с трудными детьми/ А.И. Кочетов. – М.: Наука, 2003. – 215 с.

22.              Левина С. Молодь України: стан, проблеми, шляхи розв'язання/ С. Левина. – К.: УІМ, 2003. – С. 101-114.

23.              Никандров Н.Д. Духовные ценности и воспитание человека/ Н.Д. Никандров// Педагогика. – 2004. – № 3. – С. 11-13.

24.              Оржехівська В.М. Педагогічна профілактика девіантної поведінки неповнолітніх/ В.М. Оржехівська. – К.: Знання, 2000. – 264 с.

25.              Рыбалко Е.Ф. Возрастная и дифференциальная психология/ Е.Ф. Рыбалко. – СПб.: Питер, 2001. – 362 с.

26.              Туленков Н.В. Социология конфликта и девиантного поведения/ Н.В. Туленков. – К.: Знання, 2004. – 297 с.

27.              Удалова О.А. Профілактика асоціальної поведінки серед учнівської та студентської молоді/ О.А. Удалова// Проблеми освіти. – 2001. – № 25. – С. 11-18.

Додаток 1

 

Список А (термінальні цінності):

— активне діяльне життя (повнота і емоційна насиченість життя)

— життєва мудрість (зрілість думок, що досягаються життєвим досвідом)

— здоров'я (фізичне і психічне)

— цікава робота

— краса природи і мистецтва (переживання прекрасного в природі і в мистецтві)

— любов (духовна і фізична близькість з коханою людиною)

— матеріально забезпечене життя (відсутність матеріальних труднощів)

— наявність хороших і вірних друзів

— суспільне визнання (пошана тих, що оточують, колективу, товаришів по роботі)

— пізнання (можливість розширення своєї освіти, кругозору, загальної культури, інтелектуального розвитку)

— продуктивне життя (максимально повне використання своїх можливостей, сил і здібностей)

— розвиток (робота над собою, постійне фізичне і духовне вдосконалення)

— розваги (приємне, необтяжливе проведення часу, відсутність обов'язків)

— свобода (самостійність, незалежність в думках і вчинках)

— щасливе сімейне життя

— щастя інших (добробут, розвиток інших людей, всього народу, людства в цілому)

— творчість (можливість творчої діяльності)

— упевненість в собі (внутрішня гармонія, свобода від внутрішніх суперечностей, сумнівів).

Список Б (інструментальні цінності):

— акуратність (охайність), уміння тримати у порядку речі, порядок в справах

— вихованість (хороші манери)

— високі запити (високі вимоги до життя і високі домагання)

— життєрадісність (відчуття гумору)

— старанність (дисциплінованість)

— незалежність (здатність діяти самостійно, рішуче)

— непримиренність до недоліків в собі та інших

— освіта (широта знань, висока загальна культура)

— відповідальність (почуття обов'язку, уміння тримати слово)

— раціоналізм (уміння розсудливо і логічно мислити, ухвалювати обдумані, раціональні рішення)

— самоконтроль (стриманість, самодисципліна)

— сміливість в обстоюванні своєї думки, своїх поглядів

— тверда воля (уміння наполягти на своєму, не відступати перед труднощами)

— терпимість (до поглядів і думок інших, уміння прощати іншим їх помилки)

— широта поглядів (уміння зрозуміти чужу точку зору, поважати інші смаки, звичаї, звички)

— чесність (правдивість, щирість)

— ефективність в справах (працьовитість, продуктивність в роботі)

— чуйність (дбайливість)

Додаток 2

1. Я думаю, що моя пам'ять зараз краща, ніж була раніше.

а) так б) важко сказати в) ні

2. Я б цілком міг жити один, далеко від людей.

а) так б) іноді в) ні

3. Якби я сказав, що небо знаходиться «внизу» і що взимку «жарко», я повинен був би назвати злочинця:

а) бандитом б) святим в) хмарою

4. Коли я лягаю спати, я:

а) засинаю швидко б) щось середнє в) насилу засинаю

5. Якби я вів машину по дорозі, де багато інших автомобілів, я вважав за краще б:

а) пропустити вперед більшість машин

б) не знаю

в) обігнати всі машини, які йдуть попереду

6. У компанії я даю можливість іншим жартувати і розповідати всякі історії.

а) так б) іноді в) ні

7. Мені важливо, щоб у всьому, що мене оточує не було безладу.

а) вірно б) важко сказати в) невірно

8. Більшість людей, з якими я буваю в компаніях, поза сумнівом, раді мене бачити.

а) так б) іноді в) ні

9. Я б швидше займався:

а) фехтуванням і танцями б) важко сказати в) боротьбою і баскетболом

10. Мене бавить, що те, що люди роблять, зовсім не те, що вони потім розповідають про це.

а) так б) іноді в) ні

11. Читаючи про яку-небудь подію, я цікавлюся всіма подробицями.

а) завжди б) іноді в) рідко

12. Коли друзі жартують наді мною, я звичайно сміюся разом зі всіма і зовсім не ображаюся.

а) вірно б) не знаю в) невірно

13. Якщо мені хто-небудь нагрубіянить, я можу швидко забути про це.

а) вірно б) не знаю в) невірно

14. Мені більше подобається придумувати нові способи у виконанні якої-небудь роботи, чим дотримуватися випробуваних прийомів.

а) вірно б) не знаю в) невірно

15. Коли я планую що-небудь, я вважаю за краще робити це самостійно, без чиєї-небудь допомоги.

а) вірно б) іноді в) ні

16. Я думаю, що я менш чутливий, чим більшість людей.

а) вірно б) важко відповісти в) невірно

17. Мене дратують люди, які не можуть швидко ухвалювати рішення.

а) вірно б) не знаю в) невірно

18. Іноді, хоч і короткочасно, у мене виникає відчуття роздратування по відношенню до моїх батьків

а) так б) не знаю в) ні

19. Я швидше розкрив би свої сокровенні думки:

а) моїм хорошим друзям б) не знаю в) у своєму щоденнику

20. Я думаю, що слово, протилежне слову «неточний» — це:

а) недбалий б) ретельний в) приблизний

21. У мене завжди вистачає енергії, коли мені це необхідно.

а) так б) важко сказати в) ні

22. Мене більше дратують люди, які:

а) своїми грубими жартами вганяють людей фарбу

б) важко відповісти

в) створюють незручності для мене, спізнюючись на обумовлену зустріч

23. Мені дуже подобається запрошувати гостей і розважати їх

а) вірно б) не знаю в) невірно

24. Я думаю, що:

а) не все треба робити однаково ретельно

б) важко відповісти

в) будь-яку роботу слід виконувати ретельно, якщо Ви за неї узялися

25. Мені завжди доводиться долати збентеження.

а) так б) можливо в) ні

26. Мої друзі частіше:

а) радяться зі мною б) роблять те і інше порівну в) дають мені поради

27. Якщо приятель одурює мене в дрібницях, я вважаю за краще зробити вигляд, що не помітив цього, викрити його.

а) так б) іноді в) ні

28. Мені подобається друг:

а) інтереси якого мають діловий і практичний характер

б) не знаю

в) який відрізняється глибоко продуманими поглядами на життя

29. Я не можу байдуже слухати, як інші люди висловлюють ідеї, протилежні тим, в які я твердо вірю.

а) вірно б) важко відповісти в) невірно

30. Мене хвилюють мої минулі вчинки і помилки.

а) так б) не знаю в) ні

31. Якби я однаково добре умів і те і інше, то я б вважав за краще:

а) грати в шахи б) важко сказати в) грати в городки

32. Мені подобаються товариські, компанійські люди.

а) так б) не знаю в) ні

33. Я настільки обережний і практичний, що зі мною трапляється менше неприємних несподіванок, чим з іншими людьми.

а) так б) важко сказати в) ні

34. Я можу забути про свої турботи і обов'язки, коли так мені це необхідно.

а) так б) іноді в) ні

35. Мені буває важко визнати, що я не маю рацію.

а) так б) іноді в) ні

36. На підприємстві мені було б цікавіше:

а) працювати з машинами і механізмами і брати участь в основному виробництві

б) важко сказати

в) розмовляти з людьми, займаючись суспільною роботою

37. Яке слово не пов'язане з двома іншими?

а) кішка б) близько в) сонце

38. Те, що в деякій мірі відволікає мою увагу

а) дратує мене

б) щось середнє

в) не турбує мене абсолютно

39. Було б у мене було багато грошей, то я:

а) поклопотався б про те, щоб не викликати до себе заздрість

б) не знаю

в) жив би, не утрудняючи себе ні в чому

40. Гірше покарання для мене:

а) важка робота б) не знаю в) бути замкнутим наодинці

41. Люди повинні більше дотримуватись законів моралі.

а) так б) іноді в) ні

42. Мені говорили, що дитиною я був:

а) спокійним і любив залишатися один

б) не знаю

в) живим і рухомим

43. Мені подобалася б практична повсякденна робота з різними установками і машинами.

а) так б) не знаю в) ні

44. Я думаю, що більшість свідків говорять правду, навіть якщо це нелегко для них.

а) так б) важко сказати в) ні

45. Іноді я не наважуюся втілювати в життя свої ідеї, тому що вони здаються мені нездійсненними.

а) вірно б) важко відповісти в) невірно

46. Я прагну сміятися над жартами не так голосно, як це робить більшість людей.

а) вірно б) не знаю в) невірно

47. Я ніколи не відчуваю себе таким нещасним, що хочеться плакати.

а) вірно б) не знаю в) невірно

48. У музиці я насолоджуюся:

а) маршами у виконанні військових оркестрів

б) не знаю

в) скрипковими соло

49. Я б швидше вважав за краще провести два літні місяці:

а) у селі з одним або двома друзями

б) важко сказати

в) очолюючи групу в туристському таборі

50. Зусилля, витрачені на складання планів

а) ніколи не зайві б) важко сказати в) не коштують цього

51. Необдумані вчинки і вислови моїх приятелів в мою адресу не кривдять і не засмучують мене.

а) вірно б) не знаю в) невірно

52. Коли мені все вдається, я знаходжу ці справи легкими.

а) завжди б) іноді в) рідко

53. Я вважав за краще б швидше працювати:

а) в установі, де мені довелося б керувати людьми і весь час бути серед них

б) важко відповісти

в) архітектором, який в тихій кімнаті розробляє свій проект

54. Будинок так відноситься до кімнати, як дерево:

а) до лісу б) до рослини в) до листка

55. Те, що я роблю, у мене не виходить:

а) рідко б) іноді в) часто

56. У більшості справ я:

а) вважаю за краще ризикнути

б) не знаю

в) вважаю за краще діяти напевно

57. Ймовірно, деякі люди вважають, що я дуже багато говорю.

а) швидше це так б) не знаю в) думаю, що ні

58. Мені більше подобається людина:

а) розумна, будь вона навіть ненадійна і непостійна

б) важко сказати

в) з середніми здібностями, але, яка уміє протистояти всяким спокусам

59. Я ухвалюю рішення:

а) швидше, ніж багато людей б) не знаю в) повільніше, ніж більшість людей

60. На мене більше враження справляють:

а) майстерність і витонченість б) важко сказати в) сила і потужність

61. Я вважаю, що я людина, схильна до співпраці

а) так б) щось середнє в) ні

62. Мені більше подобається розмовляти з людьми вишуканими, витонченими, чим з відвертими і прямолінійними.

а) так б) не знаю в) ні

63. Я вважаю за краще:

а) вирішувати питання, що стосуються особисто мене, сам

б) важко відповісти

в) радитися з моїми друзями

64. Якщо людина не відповідає відразу ж, після того, як я що-небудь сказав їй, то я відчуваю, що, мабуть, сказав яку-небудь дурість.

а) вірно б) не знаю в) невірно

65. У шкільні роки я найбільше одержав знань

а) на уроках б) важко сказати в) читаючи книги

66. Я уникаю суспільної роботи і пов'язаної з цим відповідальності.

а) вірно б) іноді в) невірно

67. Коли питання, яке треба вирішити, дуже важке і вимагає від мене багато зусиль, я стараюся:

а) зайнятися іншим питанням

б) важко відповісти

в) ще раз спробувати вирішити це питання

68. Напади сміху, здавалося б, без визначеної причини.

а) так б) іноді в) ні

69. Іноді я міркую гірше, ніж звичайно.

а) вірно б) не знаю в) невірно

70. Мені приємно зробити людині приємне, погодившись призначити зустріч з нею на час, зручний для неї, навіть якщо це трохи незручно для мене.

а) так б) іноді в) ні

71. Я думаю, що правильне число, яке повинне продовжити ряд 1, 2, 3, 6, 5 - буде:

а) 10 б) 5 в) 7

72. Іноді у мене нетривалі приступи нудоти і запаморочення без певної причини.

а) так б) не знаю в) ні

73. Я вважаю за краще швидше відмовитися від свого замовлення чим доставити офіціанту або офіціантці зайвий неспокій.

а) так б) іноді в) ні

74. Я живу сьогоднішнім днем більшою мірою, чим інші люди.

а) вірно б) важко сказати в) невірно

75. На вечірці мені подобається:

а) брати участь в цікавій бесіді б) важко відповісти

в) дивитися, як люди відпочивають, і просто відпочивати самому

76. Я висловлюю свою думку незалежно від того скільки людей можуть її почути

а) так б) іноді в) ні

77. Якби я міг перенестися в минуле, я б більше хотів зустрітися з:

а) Колумбом б) не знаю в) Пушкіним

78. Я вимушений утримувати себе від того, щоб не лізти в чужі справи.

а) так б) іноді в) ні

79. Працюючи в магазині, я вважав за краще б:

а) оформляти вітрини б) не знаю в) бути касиром

80. Якщо люди погано про мене думають, я не стараюся переконати їх, я продовжую поступати так, як вважаю потрібним

а) так б) важко сказати в) ні

81. Якщо я бачу, що мій старий друг холодний зі мною і уникає мене, я звичайно:

а) відразу ж думаю: «У нього поганий настрій»

б) не знаю

в) турбуюся про те, який невірний вчинок я зробив

82. Всі нещастя відбуваються із-за людей:

а) які стараються у все внести зміни, хоча вже існують задовільні способи вирішення цих питань

б) не знаю

в) які відкидають нові, багатообіцяючі пропозиції

83. Я одержую велике задоволення, розповідаючи сумні новини.

а) так б) іноді в) ні

84. Акуратні, вимогливі люди не уживаються зі мною.

а) вірно б) іноді в) невірно

85. Мені здається, що я менш дратівливий, чим більшість людей.

а) вірно б) не знаю в) невірно

86. Я можу легше не зважати на інших людей, чим вони на мене.

а) вірно б) іноді в) невірно

87. Буває, що весь ранок я не хочу ні з ким розмовляти.

а) часто б) іноді в) ніколи

88. Якщо стрілки годинника зустрічаються рівно через кожні 65 хвилин, то цей годинник:

а) відстає б) йде правильно в) поспішає

89. Мені буває нудно:

а) часто б) іноді в) рідко

90. Люди говорять, що мені подобається робити все своїм оригінальним способом.

а) вірно б) іноді в) невірно

91. Я вважаю, що потрібно уникати зайвих хвилювань, тому що вони утомливі.

а) так б) іноді в) ні

92. Удома, у вільний час, я:

а) базікаю і відпочиваю б) важко відповісти в) займаюся справами, що цікавлять мене

93. Я боязко і обережно відношуся до зав'язування дружніх відносин з новими людьми.

а) так б) іноді в) ні

94. Я вважаю, що те, що люди говорять віршами, можна також точно виразити прозою.

а) так б) іноді в) ні

95. Я підозрюю, що люди, з якими я знаходжуся в дружніх відносинах, можуть опинитися зовсім не друзями за моєю спиною.

а) так, в більшості випадків б) іноді в) ні, рідко

96. Я думаю, що навіть найдраматичніші події через рік вже не залишають в моїй душі ніяких слідів.

а) так б) іноді в) ні

97. Я думаю, що було б цікавіше бути:

а) натуралістом і працювати з рослинами б) не знаю

в) страховим агентом

98. Я схильний до безпричинного страху і огиди по відношенню до деяких речей

а) так б) іноді в) ні

99. Я люблю роздумувати про те, як можна поліпшити мир.

а) так б) важко сказати в) ні

100. Я віддаю перевагу іграм:

а) де треба грати в команді або мати партнера б) не знаю

в) де кожен грає сам за себе

101. Вночі мені сняться фантастичні або безглузді сни.

а) так б) іноді в) ні

102. Якщо я залишаюся в будинку один, то через деякий час я відчуваю тривогу і страх.

а) так б) іноді в) ні

103. Я можу своїм дружнім відношенням ввести людей в оману, хоча насправді вони мені не подобаються.

а) так б) іноді в) ні

104. Яке слово не відноситься до двох іншим?

а) думати б) бачити в) чути

105. Якщо мати Марії є сестрою батька Олександра, то ким є Олександр по відношенню до батька Марії?

а) двоюрідним братом б) племінником в) дядьком

Додаток 3

1 (розділ) Моє ставлення до куріння:

1 - я ніколи не буду палити

2 - думаю, я спробую хоча б один-два рази

3 - я вже спробував (ла), але зараз не вживаю

4 - я час від часу палю

5 - я часто вживаю і буду у майбутньому це робити

2 (розділ) Моє ставлення до вживання алкоголю:

1 - я ніколи не буду вживати алкоголь

2 - думаю, я спробую хоча б один-два рази

3 - я вже спробував (ла), але зараз, не вживаю

4- я час від часу вживаю алкоголь

5 - я часто вживаю і буду у майбутньому це робити

3 (розділ) Моє ставлення до вживання наркотиків:

1 - я ніколи не буду вживати наркотики

2 - думаю, я спробую хоча б один-два рази

3 - я вже спробував (ла), але зараз не вживаю

4 - я час від часу вживаю наркотики

5 - я часто вживаю і буду у майбутньому це робити

4 (розділ) Моє ставлення до вживання наркотично діючих речовий (клей, гас, фарба тощо):

1 - я ніколи не буду вживати наркотично діючі речовини

2 - думаю, я спробую хоча б один-два рази

3 - я вже спробував (ла), але зараз не вживаю

4 - я час від часу вживаю наркотично діючі речовини

5 - я часто вживаю і буду у майбутньому це робити

5 (розділ) Моя сім’я:

1 - я почуваю себе щасливим з людьми, які піклуються про мене і є моєю сім’єю

2 - я не можу вільно спілкуватися з моєю сім’єю

3 - моя сім’я створює мені багато неприємностей

4 - я не хочу жити з одним із членів моєї сім’ї (мати, батько, брат, сестра тощо)

5 - я взагалі не хочу спілкуватися і жити з моєю сім’єю

6 (розділ) Мої вчителі:

1 - я можу звернутися до вчителів за порадою або поділитися з ними своїми успіхами

2 - мені подобаються мої вчителі, але деяких з них я хотів би замінити

3 - я майже не спілкуюсь з моїми вчителями окрім навчальної необхідності

4 - мої вчителі сприяють виникненню у мене особистих проблем

5 - я не хочу навчатись у школі

7 (розділ) Мої друзі:

1 - мої друзі не вживали і не вживають наркотичні речовини

2 - ми з друзями обговорювали можливість вживання наркотичних речовин в майбутньому

3 - мої друзі вже спробували наркотичні речовини, але зараз не вживають

4 - мої друзі час від часу вживають наркотичні речовини

5 - мої друзі часто вживають наркотичні речовини і будуть це робити у майбутньому

Додаток 4

Мета: сприяти саморозкриттю особистості, формувати уміння долати бар'єри у спілкуванні, розкривати механізми співпраці, взаємоповаги, налагодження морально-психологічного клімату; навчати дітей мистецтва володіти собою, стимулювати себе у процесі вольової дії з допомогою позитивних емоцій, приймати рішення, позбавитися страху, агресивності, тривоги, невпевненості.

ЗАНЯТТЯ 1

Тема. Упевненість у собі.

Мета: сприяти самопізнанню, формувати любов до себе і самоповагу, акцентувати увагу учасників на своїх позитивних рисах.

Вправа «Правила роботи групи»

Для ефективної діяльності тренінгової групи доцільно виробити і узгодити правила роботи групи:

1.Добровільна участь.

2.Акцентування мови почуттів.

3.Довірливе спілкування і щирість.

4.Принцип «тут і зараз».

5.Право на підтримку.

6.Активність.

7.Тактовність і толерантність.

8.Персоніфікація висловлювань.

9.Говорити на тему.

Вправа «Я люблю своє ім'я»

На аркушах паперу учасникам пропонують намалювати сонячне коло з промінчиками. Усередині кола записати найулюбленішу форму свого імені, на промінчиках помістити інші варіанти імені або слів, що його замінюють. Виділити ті форми імені, які є найбільш приємними.

Аркуші з «сонечками» прикріплюють до одягу на весь період заняття. Учасники зачитують і коментують свої варіанти перед тим, як прикріпити їх.

Бесіда «Про повагу до себе»

Дня того, щоб наше життя стало кращим, сповнене яскравих вражень, ми повинні любити себе: схвалювати хороші вчинки і бути самим собою. Коли ми щиро любимо і поважаємо себе, схвалюємо свої дії і вчинки, то створюємо відповідну організацію розуму, яка породжує симпатію до інших людей, дає змогу нам побачити хороші риси в інших людях, переваги в роботі, яку виконуємо, та просто побачити світ прекрасним.

Намагайтеся якомога менше критикувати себе.

Критика замикає той спосіб думок, якого ми намагаємося позбутися. Тільки розуміння себе дає змогу вирватися з цього замкнутого кола. Пригадаймо, як ми критикували себе роками і це ні до чого не привело. Спробуйте полюбити себе і побачите результат.

Коли ми говоримо про любов до себе, то у жодному разі така любов не вважається егоїстичною чи самолюбством. Любити себе — це насамперед, поважати себе, відчувати себе особистістю.

Не заперечуйте самі і не давайте іншим заперечувати вашу досконалість.

Основою нашого життєвого сценарію с наше попереднє програмування. Минуле змінити не можна, але ви завжди можете створити собі хороше майбутнє. Ми живемо тут і зараз для того, щоб подолати свою обмеженість, щоб захоплюватись своєю незвичайністю. Не забувайте, що у вашому серці достатньо любові, щоб вилікувати планету. Але спочатку вилікуйте себе. Все хороше в житті починається з прийняття свого внутрішнього «Я», яке відрізняється від нашого зовнішнього «Я». «Я» — це наші хороші вчинки, які є результатом попереднього програмування.

Шануйте в собі хороші риси — і це може різко змінити ваше життя. Покращиться здоров'я (бо хороше здоров'я починається з любові до себе), налагодяться взаємини, відкриється шлях для розширення творчих можливостей. Можливо згодом ви навчитеся любити в собі навіть ті риси, які раніше вас не влаштовували. Можливо, з цього розпочнеться новий етап у вашому житті.

Перша умова будь-якого самовдосконалення — прийняти себе таким, яким ти є насправді, полюбити себе з усіма своїми перевагами і вадами, врешті-решт бути собою. Лише за такого ставлення до себе має сенс ця робота — інакше для чого вдосконалювати те, чого не любиш? Любити себе — означає бути вимогливим до себе. Лише любов до себе породжує упевненість у собі.

Гра «Відгадай, хто я»

Тренер проходить по колу і нашіптує кожному учаснику назву однієї з трьох тварин. Учасники на команду тренера мають продемонструвати рухи та звуки названої тварини і шукати собі подібних. Виграє та команда, учасники якої швидше об'єднаються за певними ознаками. Учасники команд відгадують назви тварин.

 

ЗАНЯТТЯ 2

 

Тема. Мій характер.

Мета: сприяти самопізнанню особливостей характеру, своїх сильних і слабких сторін, формувати уміння виробляти бажані риси характеру, виховувати бажання до самовдосконалення.

Вправа «Я— впевнена людина!»

Учасники групи діляться на чотири підгрупи за умовою: «Уявіть, що ви зайшли до магазину, де продають солодощі (звертаючись до перших трьох учасників зліва, запитуєте, що б вони купили?)». Решта учасників повторює вибрані солодощі і групуються відповідно до запропонованого асортименту у підгрупи. Кожна підгрупа має зобразити певне правило формування особистості на аркуші А4 у довільній формі (схемою, блок-схемою, опорним конспектом тощо).

Правило 1. Уранці докладіть максимум зусиль, щоб вийти з дому в найкращому вигляді. Упродовж дня намагайтеся заглянути в люстерко, щоб переконатися, що у вас привабливий вигляд. Перед сном потіштеся собою. Ви найкращі!

Правило 2. Не зациклюйтесь на своїх фізичних вадах. Вони є у всіх. Адже більшість оточення або не помічає їх, або не знають, що вони у вас є. Щоменше ви думаєте про них, то краще почуваєтеся.

Правило 3. Не будьте надто критичні до інших, якщо ви часто наголошуєте на вадах інших людей і така критичність стала для вас звичкою — її треба швидше позбутися. Отже, ви будете щоразу думати, що ваші одяг і вигляд — найкраща підстава для критики. Впевненості це не додає.

Правило 4. Пам'ятайте, що людям понад усе подобаються слухачі. Вам не обов'язково промовляти багато дотепних реплік, щоб привернути увагу та викликати прихильність. Слухайте уважно інших, вони поважатимуть вас. Говоріть переважно на тему, приємну для вашого співрозмовника, цікавтеся його справами та виявляйте щирий інтерес до його захоплень.

Після закінчення кожна підгрупа презентує своє напрацювання. Учасники обмінюються думками про те, наскільки ці правила притаманні для них.

Вправа «Сильні і слабкі сторони»

Усі учасники сідають у коло. Тренер роздає аркуші паперу і ручки. Учасники ділять аркуш вертикальною лінією навпіл і у лівій верхній частині ставлять знак «+», а у правій — «-». Під знаком «+» перелічують ті риси особистості, якими вони пишаються, те, що їм подобається в собі і що вони цінують у людях. Під знаком «-» зазначають те, що їм не подобається в собі і людях. Бажано, щоб записів у лівій та правій частинах було порівну.

Тоді всі зачитують свої записи вголос, обмінюються враженнями.

Запитання для обговорення:

•    Які позитивні риси особистості учасників групи тобі сподобались?
Чи є такі у тебе?

•    Яких рис ти хотів би набути, а яких — позбутися?

Релаксація «Мені приємно, коли...»

Кожен учасник по черзі проговорює запропонований вислів «Мені приємно, коли...» зі своїм закінченням. Можна урізноманітнити роботу, запропонувавши промовити кілька речень, змінюючи перше слово. Наприклад, «Удома мені приємно, коли...», «У школі мені приємно, коли...», «Взагалі в житті мені приємно, коли...».

ЗАНЯТТЯ 3

Тема. Дружба. Кого я називаю другом.

Мета: розширити інформованість учнів про особливості міжособистісних стосунків; розкрити поняття «товариськість» і «дружба»; формувати уміння подобатися, співпереживати, проявляти живий інтерес до оточення; розвивати почуття взаємодопомоги і солідарності, поваги і довіри, доброзичливості і симпатії, вчити емоційного їх виразу.

Прислів 'я:

•    Розумний товариш — половина дороги.

•    Не пізнавай товариша три дні — пізнавай три роки.

•    Справжні друзі пізнаються в біді.

•    Скажи мені, хто твій друг, і я скажу, хто ти.

•    Рука друга не лише гладить, а й карає.

Цитати:

Якщо ви хочете мати ворогів, дайте друзям відчути вашу перевагу над ними, коли ж ви хочете мати друзів, дайте їм змогу відчути перевагу над вами. (Ларошфуко.)

Гра «Гаряче крісло»

Учасники сідають у коло. Посередині стоїть крісло, яке ми називаємо «гарячим». Один з учасників сідає на нього і називає ім'я того члена групи, від кого він хотів би почути відверту відповідь на запитання: «Як ти до мене ставишся?». Той, до кого звернувся учасник з «гарячого крісла», має дати йому відверту і правдиву відповідь. Учасник, що сидить на «гарячому кріслі», звертається до трьох членів групи. Останній, до кого звернувся той, що сидить на «гарячому кріслі», займає його місце, гра триває.

Вправа «Кого я називаю другом»

Потреба в дружбі існувала в усі часи і в усіх народів, існує ця потреба і зараз. У поняття «дружба» кожен вкладає свій зміст. З'ясуймо, що ж таке дружба, а що таке — товариськість.

(Діти дають визначення дружби і товариськості.)

Дружба — це стосунки на ґрунті індивідуального вибору та особистої симпатії. Це насамперед духовна близькість, вона виражається у взаємоповазі, взаєморозумінні, взаємному довір'ї.

Товариськість — це стосунки на ґрунті належності до того самого колективу.

Дуже часто товариські стосунки переростають у дружні. (Співбесіда про товариські і дружні стосунки.)

Чи зобов'язують дружні стосунки до дотримання якихось правил взаємності?

Так! Існують неписані правила дружби. Розглянемо їх і з'ясуємо, яким важливим є їх дотримання:

—        ділитися новинами про свої успіхи;

— добровільно допомагати у разі потреби і поводитися так, щоб другу було приємно у твоєму товаристві;

—бути впевненим у другові, довіряти йому;

—захищати друга за його відсутності;

—бути ввічливим до його друзів, поважати їх;

—не критикувати друга перед іншими;

—зберігати довірені таємниці.

Співбесіда за запитаннями:

—Скільки друзів може мати одна людина? (Як висновок — наявність
спільних інтересів).

—Яким має бути друг?

Після невеликого обговорення діти отримують завдання: написати коротку характеристику друга. Наприкінці — презентація напрацювань.

Гра «Я малюю дружбу» (груповий малюнок)

Група ділиться на три підгрупи за казкою «Троє поросят» (Ніф-Ніф, Наф-Наф, Нуф-Нуф).

Кожна підгрупа на ватмані малює малюнок з назвою «Дружба». Після закінчення роботи учасники презентують малюнки і обґрунтовують свою думку.

ЗАНЯТТЯ 4

Тема. Шкідливі звички.

Мета: активізувати відчуття небезпеки від шкідливих звичок; визначити, що власна поведінка і спосіб життя є найважливішими факторами, які впливають на здоров'я людини.

Вправа «Лінія здоров'я»

Кожен учасник групи отримує бланк «Лінії здоров'я». У ньому відображено стовпчики — виміри позначені літерами, що означають:

Р — режим дня (дотримання режиму дня); Ф — фізкультура і спорт (заняття спортом, зокрема зарядкою); X— харчування (його калорійність та режимність прийому їжі); С — сон (повноцінність, тривалість); Е — емоційність життя (стрес, хвилювання, яскравість і вираження емоцій); ФН— фізичні навантаження (їх нормованість); Т— відсутність тютюнокуріння; А — відсутність вживання алкоголю; П— відсутність інших поганих звичок.

Р Ф Х С Е ФН Т А П

Інструкція. Кожен стовпчик таблиці містить стовідсоткову шкалу. Позначте на цій шкалі ваше ставлення до обумовлених факторів згідно з позначками відповідним чином. Умовно взявши початок стовпчика за 0, а його кінець — за 100 %.

З'єднайте позначки і зверніть увагу на лінію, яка утворилася: наскільки вона пряма, про що це свідчить?

Дискусія «Що шкодить моєму здоров 'ю?»

Учасники, сидячи у колі, висловлюють свої думки з приводу незалежних від них причин, які загрожують їхньому здоров'ю.

Приклади

•    Ви перебуваєте у приміщенні, де хтось курить.

•    За святковим столом дорослі запропонували вам спробувати алкоголь.

•    На дискотеці прийнято трішки бути «під кайфом».

•    Ваші батьки дістають для вас довідку про звільнення від фізкультури.

Релаксація «Я спокійний»

Учасники зручно вмощуються на стільчиках. Під легку музику подумки повторюють упродовж 5 хв вислови «Я спокійний!», «Я урівноважений!» тощо.

ЗАНЯТТЯ 5

Тема. Закон і ми.

Мета: допомогти підліткам у розв'язанні їх правових проблем, сприяти усвідомленню прав і обов'язків, розмежуванню законності та правопорушності дій та вчинків, виробляти уміння приймати правильні рішення у складних ситуаціях.

Вправа «Дрібні порушення в малюнках»

Учасники групи об'єднуються у чотири підгрупи. Кожна підгрупа отримує завдання проілюструвати найтиповіші порушення загальноприйнятих норм шкільного життя учнями гімназії. До уваги можна брати підсумкові звіти чергових по школі (на шкільних лінійках). Завершивши роботу, кожна група презентує свій «проект типових порушень». Після презентації учасникам підгруп слід внести поправки у свої малюнки, щоб запобігти цим порушенням.

Інформаційне повідомлення «Що треба знати про право і закон»

Твоя мета — знайти і визначити своє місце в суспільстві. Суспільство — це складний механізм, який створився, функціонує і розвивається за певними законами, у рамках певних правил. Ти — частинка суспільства, і яким гармонійним буде ваше співіснування, залежить переважно від тебе як особистості. Життя людини в суспільстві відбувається в межах правових та соціальних норм. Людина від народження наділена правами, а згодом вона набуває здатності мати обов'язки і нести відповідальність за свої дії.

Поруч з тобою живуть люди, які теж мають аналогічні права, тому реалізувати їх, не порушуючи при цьому прав та інтересів інших — це справжнє мистецтво. Досягти такого балансу можна не тільки завдяки високій правовій свідомості, а насамперед коли ти в своїх діях керуєшся совістю, порядністю, людяністю, чесністю, повагою до оточення. Народна мудрість каже: «Якого ставлення бажаєш до себе — так стався до інших», «Що посієш — те й пожнеш», «Людина — коваль свого щастя». Найважливіші для людини і суспільства відносини упорядковані нормами права, тобто нормами, визначеними в законах, і кожна людина перебуває під їх впливом.

Запам'ятай! Нормативно-правові акти створюються не для юристів, а для всіх нас. Тому не бійся звертатися до них. Незнання законів не знімає відповідальності. Твоє життя — у твоїх руках!

Гра «Усмішка по колу»

Підлітки стають у коло, беруться за руки і передають усмішку по колу: кожен учасник повертається до свого сусіда праворуч чи ліворуч і, побажавши йому щось приємне, посміхається, так само робить і наступний учасник.

Обмін враженнями від занять, пропонується відповісти на запитання:

•    Яких знань ви набули?

•    Чи потрібні ці знання людині в повсякденному житті?