Перегляд демонстраційного матеріалу (з коментарем учителя)

2. Перегляд демонстраційного матеріалу (з коментарем учителя).

3. Продовження бесіди.

— Дитяча іграшка — зображення півника чи баранчика, створене нестримною фантазією народного майстра, — неповторна перлина, що визначає обличчя народу.

У давні часи люди робили жіночі фігурки з глини, прикрашали їх візерунками, обліплювали зерном і кидали у вогонь. Навколо вогнища виконували ритуальні дійства, пов'язані з культом Матері-Землі.

Після виконання цього магічного обряду, що мав принести багатий урожай, фігурки віддавали для забави дітям. Так з'явилися перші іграшки.

Дослідники вважають, що традиція виготовлення твариноподібних іграшок дуже давня, і пов'язують її зі скотарством та виробництвом молока і сиру. Під час розкопок археологами було знайдено чимало скульптурних зображень бика, барана, свині, птаха, коника тощо.

Українські народні іграшки надзвичайно різноманітні. Є вони дерев'яні, глиняні, сирні, солом'яні та з інших природних матеріалів, щоправда, відрізняються кольором, формою, візерунком, оздобленням і технікою виготовлення.

4. Послідовність ліплення баранчика вчителем:

а) поділіть пластилін на дві непропорційні частини;

б) з першої зробіть тулуб; для цього розкачайте пластилін прямими

рухами рук і утворіть товстий валик; кінці валика зігніть дугою, стекою зробіть розріз; пальцями рук сформуйте передні та задні ноги;

в) від загальної форми відтягніть пластилін для шиї та голови, потім зробіть мордочку, а на ній — маленький носик;

г) із протилежного кінця форми зробіть хвіст;

ґ) з другої частини пластиліну зліпіть ріжки і з'єднайте їх з толовою; стекою виділіть очі, ніс; зарівняйте нерівності та надайте фігурі характерних ознак; готову фігуру розфарбуйте.

У такий спосіб можна виліпити і коника.

5. Практична діяльність учнів.

III. Підсумок уроку.

1. Бесіда.

— Що таке декор? (Прикраса.)

— Які вироби належать до декоративно-прикладного мистецтва? (Посуд, меблі, килими, ювелірні вироби тощо.)

— Що таке кераміка? (Вироби з різних видів глини, випалені при високих температурах у спеціальних печах.)

2. Перегляд та оцінювання виробів.

3. Виставка дитячих робіт.

Бесіда "Писанкарство на Україні".

Створення композиції "Великодні свята"

(аплікація, живопис)

Мета. Розповісти учням про звичаї та обряди святкування Великодня, про писанкарство на Україні; вчити дітей створювати святкову композицію до Великодніх свят; поглиблювати уявлення про виражальні засоби малюнка; розвивати зорову пам'ять, фантазію; відроджувати звичаї та обряди нашого народу, примножувати його традиції.

Обладнання. Таблиці, малюнки, ілюстрації, зразки дитячих робіт, присвячених великоднім святам, писанки, крашанки, мальованки, дря-пан'ки, писанки-мотанки.

I. Організаційна частина. Повідомлення теми і завдань уроку.

II. Робота над темою уроку.

1. Літературна композиція.

(Клас прикрашено вишиванками. На стіні висить ікона. На лавці сидять дітки і спостерігають за роботою матері, яка розписує за допомогою писачка яєчка. На столі горить свічка, у мисці лежать писанки, дряпанки, крапанки, мальованки, писанки-мотанки).

Мама: - Передвеликодні турботи наповнюють нашу хату. Пахучий дух святкового тіста несеться з кухні. Це моя донечка чаклує біля пасок. Я її минулого року навчила. От і хоче, щоб наші пасочки були різні: маленькі, середні, великі. Тож бере різні форми — від полив'яного горнятка до каструлі.

Хлопчик: - А я, матусю, із формочки спік ось такого гарненького баранця! Очки у нього зробив із родзинок, а на шию повісив стрічку з дзвіночком — симпатично виглядатиме зі святкового кошичка. (Демонструє спеченого баранчика.)

Дівчинка: - Сергійку, говори, тихіше, бо коли паска росте, не можна кричати, рипати дверима, відкривати вікна, — дріжджове тісто може не вирости і паска не вдасться. (Дівчинка "кладе" у піч і через декілька секунд витягає готову паску. Підбігає хлопчик.)

Сергійко: - Ах, як вони притягують до себе ароматом і красою!

Мама: - Але треба мати терпіння і дочекатися свята.

Дівчинка: - Та це ще не всі приготування до Великодня, бо ж у святковому кошичку мають бути і писанки. Зараз ми з матусею займемося ними.

Хлопчик: - А-ну, покажіть, як це у вас виходить.

Дівчинка: - Писанка виходить не зразу. Спочатку виникає задум, потім по білому яйцю писачком наноситься малюнок. Тоді яйце опускається у фарбу певного кольору. Його виймають і розмальовують далі. І так кілька разів. Наприкінці — найголовніше. Яйце, помережане воском, тримають над вогнем свічки і протирають ганчіркою. Тоді на ньому перед вашими очима відкриваються візерунки — і народжується красуня-писанка.

Мама: - У нашому кошичку є не тільки писанки.

Хлопчик: - Знаю, знаю! Ось ці яєчка — крашанки: вони вкриті одним суцільним кольором. А це — мальованки, розмальовані довільно, від руки, пензлем. Ці яєчка — дряпанки, я їх сам робив. Брав пофарбовані яйця і за допомогою металевого вістря робив найрізноманітніші орнаменти.

Дівчинка: - А ось це яєчко називається крапанкокх Його робила я. На яєчко скрапувала свічкою крапочки. Тоді опускала в іншу фарбу. І так декілька разів. Віск із готової крапанки протерла ганчіркою.

Хлопчик: - Матусю, а чому фарбують яєчка на Великдень?

Мама: - Краще послухайте про це легенду.

(Зачитуємо легенду В. Мацьківа "Сльози-писанки").

Була п'ятниця. Ранішнє сонце зачервонило все небо й усі будинки в Єрусалимі. В повітрі відчувалась якась дивна тривога, щось таке, що словами не переказати.

У кутку на камені сидів Ісус Христос. Оточений вартовими, він очікував на свою подальшу долю. Ще вчора, пізно ввечері, суд засудив його до смерті на хресті. Щоб вирок суду був виконаний, його мусив підтвердити намісник римського цісаря Пілат. Але він урядує тільки вдень, тож треба було чекати цілу ніч.

Юрба вартових, що переповнювала подвір'я, насміхалася з Ісуса: вони штовхали його і били. Апостоли розбіглися, а наляканий Петро заявив, що Ісуса не знає.

Сонце поволі підіймалося вгору. На подвір'ї з'явилися члени жидівської ради й наказали провести Ісуса до Пілата. їм було дуже спішно — адже ввечері починалося свято Пасхи. До того часу Ісус мав бути страчений.

Пілат умив руки на знак, що не бере на себе відповідальності за смерть невинного, і віддав Ісуса на страту.

По дорозі на Голгофу Ісуса зустрічали побожні люди. Оплакували його долю та допомагали Йому нести хрест.

Божа Мати, довідавшись, що сталося, також прибула до Єрусалима. З великим болем зустріла вона Сина, що ніс хрест на гору. Нічим не могла допомогти, бо вояки, що Його стерегли, не допускали її до Ісуса.

Розіп'яли Сина Божого між двома розбійниками. Страждальна Мати плакала під хрестом. По трьох годинах важких мук Ісус помер. Його поховали у новому гробі під горою. Біля входу поставили сторожу. Люди розійшлися. Божа Мати, не в силі відійти від гробу свого улюбленого Сина, ще довго стояла там, аж поки землю не вкрила темна ніч. Тоді й вона з великим болем у серці поволі пішла до міста, скроплюючи дорогу гіркими сльозами. Чим далі відходила від гробу, тим гарячішими були її сльози, тим болючішою була її втрата.

В суботу біля гробу, крім сторожі, не було нікого. А в неділю рано-вранці зібралися декілька побожних жінок і пішли до гробу Ісуса, щоб, згідно з тодішнім звичаєм, намазати тіло померлого оліями.

У гробі вже не застали Господнього тіла. Ангел сповістив їм, що Христос воскрес. Не було вже й військової сторожі: вона розбіглася. Жінки, врадувані цією новиною, повернулися до міста. На дорозі вони побачили гарні писанки і почали їх збирати. Мироносиці одразу зрозуміли, що це сльози Божої Матері, які перетворилися на писанки.

Зустрічаючи по дорозі людей, вони сповіщали усім радісну новину: "Христос воскрес!" — і обдаровували їх гарними писанками. Відтоді писанка означає радість, яку приносить нам Христове воскресіння. Дівчинка: - (Декламує вірш М. Хоросницької "Два кошички".)

Зарум'янилися щічки

в донечки і в мами.

Два кошички, мов дві щічки,

стоять з писанками.

Є і крашанки між ними,

і яйце біленьке,

і з боками золотими

пасочки маленькі.

На Великдень спозаранку

їх підем святити

і свяченим при сніданку

будемо ділитись.

Хлопчик:

Спершу яйце

на частини

порівну покраєм:

скільки членів

у родині —

кожному окраєць.

Потім їсти усе можна, —

стіл всячини повен!

Урочисто і побожно

за столом святковим.

2. Перегляд демонстраційного матеріалу (з коментарем учителя).

3. Поетапне зображення композиції вчителем.

Крім вербової гілочки, квачиком можна намалювати ще курчатка. Візьміть зеленого чи іншого кольору папір, намалюйте жовтою фарбою спочатку великий пухнастий кружечок, зверху — маленький, домалюйте чорне очко і червоний дзьобик, зробіть хвостик, позначте трохи темнішим кольором крильця — і курчатко наче справжнє. А щоб йому не сумувати самому, намалюйте поряд ще одне. Подивіться, як можна передати характер і настрій кожного з курчаток, по-різному розташувавши очко та дзьобик. Поряд з курчатками можете намалювати декілька різнокольорових яєчок.

4. Самостійна робота учнів.

(Поетапність виготовлення композиції подається на малюнку.)

III. Підсумок уроку.

1. Перегляд та оцінювання робіт.

2. Демонстрування виробів.

3. Розгадування кросворду "Писанка".

По горизонталі:

1. Що випікали жінки напередодні Великодніх свят?

2. Найбільше християнське свято, воскресіння Ісуса Христа.

3. Боголюдина; народжений Дівою Марією у містечку Вифлеємі, що у Палестині.

4. Українські обрядові пісні, хороводи навколо церкви у Великодні свята.

5. Розфарбовані за допомогою пензля і фарб яйця.

6. Яйця, розмальовані в один колір.

7. Яйця з різними кольоровими плямами на тлі чорного або якогось іншого кольору.

По вертикалі:

1. Яйце, розписане (воском) мініатюрним орнаментом за допомогою писачка.

Список використаних джерел:

1. Аболіна Т. Г., Миропольська. Естетичне виховання в школі. – К., 1987.

2. Асєєв Ю. С. Джерела. Мистецтво Київської Русі. – К.: Мистецтво, 1980.

3. Бєлкіна Е. О. Від подиву до творчості // Мистецтво та освіта. – 1998, №2.

4. Біда О. К. Роль уроків на природі в естетичному розвитку молодих школярів // Мистецтво та освіта. – 2000, №1.

5. Бойчук М. Думки про мистецтво // Живописна Україна. – 1992. - № 1-2.

6. Ганнусенко Н. О. З досвіду художньо-естетичного виховання учнів у шкільних музеях // Мистецтво та освіта. – 1999, №4.

7. Джола Д. М., Щердо А. Б. Теорія і методика естетичного виховання школярів. – К., 1998.

8. Дем’янчук О. С. Естетичне виховання. – К., - 13 МН, 1992.

9. Державний стандарт галузі “Художня культура” // Мистецтво та освіта. – 1997, №3.

10. Зязюн І. А. Естетичний досвід особи. Формування і сфери вияву. – К.: Вища школа, 1976. – 174 с.

11. Кантор А. М. Малая история искусств, - М., Исскуство, - 1975.

12. Качур М. І. Виховуємо високе почуття гармоній з навколишнім світом // Мистецтво та освіта. – 2004, №2.

13. Кашуба Л. І., Таран М. О., Ричко В. К. Образотворче мистецтво в початковій школі. – Тернопіль МГ “Мальва - ОСО”. – 2001.

14. Кириченко М. А. Основи образотворчої грамоти. – К.: Головне видавництво видавничого об’єднання “Вища школа”, 1982.

15. Коновець С. В. Образотворче мистецтво як засіб активації дитячої творчості // Мистецтво та освіта. – 1999, №3.

16. Коновець С. В. Образотворче мистецтво в початковій школі // К. – 2000 – 79 с.

17. Краснов М. В. Беседы по искусству в начальной школе. – М.: Издательство «Искусство», 1985.

18. Кузин В. С. Изобразительное искусство и методика его преподавания в начальных класах. – М.: Просвещение, 1984, 320 с.

19. Кузин В. С. Основы обучения изобразительному искусству в школе. – М.: Просвещение, 1977.

20. Матковська О. О. Основи образотворчого мистецтва з методики викладання у початкових класах: курс лекцій. – Рівне, 1997.

21. Оніщенко О. А. Естетичне виховання: історичні традиції і сучасність // Мистецтво та освіта. – 1998, №3.

22. Панченко В. Естетика в сучасній культурі // Мистецтво та освіта. – 1997, №3.

23. Пасічний А. М. Образотворче мистецтво: Словник-довідник. – Тернопіль: Навчальна книга. – Богдан – 2003.

24. Піхманець Р. В. Психологія художньої творчості: Теоретичні та методичні аспекти. – К.: Наукова думка, 1991.

25. Сисоєва О. В. Естетичне ставлення дітей до творів живопису. – К., 1998.

26. Твори українського образотворчого мистецтва на уроках в школі: метод, рекомендації для вчителів образотворчого мистецтва. К. – 1997.

27. Українська художня культура: Навчальний посібник // За редакцією Ляшенка І. Ф. – К.: Либідь, 1996 – 416 с.

28. Фомичева А. П. Методика обучения рисованию в восьмилетней школе. – М.: Издательство академии пед. наук РСФСР – 1963.