1.3 Фактори підвищення ефективності інтенсифікації виробництва та переробки зерна
Економічна ефективність — це досягнення найвищих результатів за найменших витрат живої та уречевленої праці. Економічна ефективність — конкретна форма вияву дії закону економії часу. За капіталістичного способу виробництва узагальнюючим показником економічної ефективності є норма прибутку. Для народних підприємств у розвинутих країнах Заходу головна мета — не максимізація прибутку, а максимізація чистого прибутку на одного зайнятого, що не виключає необхідності використання показника норми прибутку.
У західній економічній літературі набуло поширення поняття «парето-ефективність» (від імені італійського економіста В. Парето), згідно з яким економічна ефективність національної економіки — це такий її стан, за якого неможливо збільшити ступінь задоволення потреб хоча б однієї людини, якщо при цьому не погіршується становище інших членів суспільства.
Конкретнішими показниками економічної ефективності є продуктивність праці, матеріаловіддача і матеріаломісткість продукції, економічна ефективність капітальних вкладень, нової техніки, енергомісткість продукції та ін.
Основні напрями зростання економічної ефективності при виробництві зерна в Україні — істотне зниження енергомісткості (витрати енергії на одиницю продукції в Україні майже в 3,5—5 разів перевищують аналогічні витрати у розвинутих державах світу, нафтопродуктів — у 8—10 разів), матеріаломісткості (витрати матеріалів та ресурсів в Україні на одиницю продукції у 2—3,5 рази вищі, ніж аналогічні показники в країнах Заходу), зростання фондовіддачі тощо.
Ефективність суспільного виробництва — найважливіша узагальнююча характеристика результативності суспільного виробництва, яка відображає відношення величини створених товарів і послуг до сукупних витрат суспільної праці.
У найбільш загальній формі вона виражається формулою: Результат /Витрати (11)
У масштабі народного господарства ефективність суспільного виробництва вимірюється відношенням розмірів створеного впродовж певного часу національного доходу до витрат суспільної праці; у масштабах галузі, об'єднання, підприємства — відношенням величини чистої продукції до витрат суспільної праці в кожній із цих ланок народного господарства. Водночас для розмежування результатів ефективності на мікроекономічному рівні виділяють категорію «виробнича ефективність».
Із зростанням інтернаціоналізації технологічного способу виробництва все більшого значення набуває ефективність зовнішньоекономічної діяльності, що вимагає виокремлення в народногосподарській ефективності інтернаціонального аспекту, або категорії «інтернаціональна ефективність».
Між економічною і соціальною ефективністю існує суперечність, яка є формою руху суперечності між виробництвом і споживанням. Для того щоб ця суперечність сприяла соціально-економічному прогресу суспільства, необхідно уникати як зрівнялівки у розподілі матеріальних благ, так і надмірної нерівності, тобто досягати оптимуму. За його відсутності руйнуються стимули до праці, знижується ефективність суспільного виробництва, зростає прагнення змінити існуючий лад.
Ефективність суспільного виробництва — складна й багатопланова категорія, її окремі сторони вимірюють за допомогою конкретніших показників. Для цього отриманий результат (національний доход, або чистий продукт) слід зіставляти з окремими факторами процесу виробництва.
2. Умови та результати виробництва зерна на підприємстві
2.1 Коротка характеристика природно-економічних умов підприємства
Колективне господарство “Зоря” організоване в 1987 році на базі колгоспу ім. Леніна. В 2008 р. відбулася реструктуризація Колективного господарства “Зоря” шляхом забезпечення всім членам КГ права вільного виходу з КГ разом з земельними частками (паями) і майновими паями. На сьогодні реформування повністю проведено, всі члени господарства мають земельні частки та майнові паї, розмір яких залежить від професії, стажу робітника, розміру заробітної плати.
Колективне господарство “Зоря” організовано з метою забезпечення населення сільськогосподарською продукцією.
Розташоване підприємство недалеко від райцентру, має з ним гарний зв’язок дорогами з твердим покриттям. Розташування земель поряд водосховища дає можливість розвивати землеробство.
Найближча залізнична станція Путивль знаходиться в 5 км від господарства.
Серед обслуговуючих виробництво можна виділити механічну майстерню. Для зберігання продукції збудовані 2 склади. З метою безпосередньої переробки продукції на місцях її виготовлення на території господарства розташований консервний цех, що надає можливість отримувати не лише свіжі, але й консервовані овочі, натуральні соки. Але останній рік у зв’язку з відсутністю грошових коштів консервний цех не працює.
Обрана організаційно-виробнича структура господарства є доцільною та сприяє більш ефективному управлінню виробничо-господарською діяльністю, оперативному управлінню та контролю за виробничими процесами в структурних підрозділах.
Район, де знаходиться Колективне господарство “Зоря” , розташований в північній частині Лівобережної України, яка в цілому характеризується помірним кліматом: літо тепле зі значною кількістю опадів, зима не дуже холодна. Основними видами ґрунтів є чорноземи глибокі малогумузні. Таким чином, грунтово-кліматичні умови сприятливі для вирощування овочів (томатів, огірків) та зернових культур (пшениця, просо, ячмінь, гречка)
Про розмір і структуру землекористування КГ “Зоря” можна судити з таблиці 2.1.1
Таблиця 2.1.1
Склад і структура земельного фонду КГ “Зоря”
Площа, га | Структура, % | Відхилення (+,-) га/% | |||||||
2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | ||
Загальна площа | 4594 | 4685,41 | 4235,91 | 4235,91 | 100 | 100 | 100 | 100 | -358,09 |
в т.ч сільгосп – угіддя | 4273 | 4278,21 | 4147,91 | 4147,91 | 93,0 | 91,3 | 97,9 | 97,9 | -125,09/+4,9 |
з них рілля | 3862 | 3867,41 | 3793,01 | 3793,01 | 90,4 | 90,4 | 91,4 | 91,4 | -68,99/+1 |
сіножаті | 34 | 36,3 | 28,88 | 28,88 | 0,8 | 1,0 | 0,7 | 0,7 | -5,12/-0,1 |
пасовища | 377 | 374,2 | 326,2 | 326,2 | 8,8 | 8,6 | 7,9 | 7,9 | -50,8/-0,9 |
Площа лісу | 213 | 213 | - | - | 4,6 | 4,6 | - | - | -213 |
Ставки і водойма | 108 | 108 | 88 | 88 | 2,4 | 2,3 | 2,1 | 2,1 | -20/-0,3 |
Господарські двори | 86,2 | 88 | 88 | 88 |
За даними таблиці 2.1.1. видно, що загальна земельна площа, закріплена за господарством, зменшилась в 2009р. порівняно з 2006р. на 358,09 га. Це відбулося за рахунок реорганізації господарства та розпалювання його земель в наслідок відокремлення паїв робітників. Загальній розмір сільгоспугідь скоротився на 125,09 га, як наслідок зменшення площ ріллі, косовищ і пасовищ на 68,99; 5,12 і 50,8 га відповідно. Поряд з цим в господарстві за аналізуємий період відбулася передача площ лісу, водоймищ сільській раді, розмір яких складав 213 і 20 га відповідно.
В 2008р. паювання земель повністю проведено, всі члени кооперативу мають земельні частки, розмір яких складає 0,9 га. Кожний робітник має державний акт на право власності на землю. Майже всі члени кооперативу віддали свої паї в оренду господарству та отримують доходи – продукцію сільськогосподарського виробництва. Одним із показників використання земельної площі є коефіцієнт використання пахотних земель, який обчислюється відношенням площі пахотної землі, яка знаходиться в обробці (площа під посіви, сади, городи), до загальної площі пахотних земель.
Використовуючи дані таблиці 2.1.1. розрахуємо інтенсивність використання земельного фонду:
Для аналізу інтенсивності використання земельного фонду господарства розрахуємо такі показники :
Рівень освоєння земель:
2006 р.: 4273 /4594* 100% = 93,01 %
2007 р.: 4278,21/4685,41*100%=91,31%
2008 р.(2009р): 4147,91/4235,91*100%=97,92
Рівень розораності сільськогосподарських угідь:
2006 р. – 85,7%; 2007 р. – 90,39%; 2008 (2009)р – 91,44%.
Аналіз цих даних свідчить про інтенсивне використання загальних ресурсів підприємства. В господарстві приділяється увага на забезпечення збереження земель.
Одним із головних резервів ефективного розвитку сільського господарства є бережливе, раціональне використання землі.
Керівництво господарства повинно приділяти увагу до залучення нових земель в сільськогосподарський обіг.
Важливу роль має аналіз використання трудових ресурсів підприємства. Розрахунки таблиці дозволяють констатувати; що середньо річна чисельність працівників зменшилась на 4,5 %. Причиною цього є проведення реформування КГ та створення нової форми господарювання. Поряд з цим спостерігається зростання числа днів, відпрацьованих 1 робітником в 2009 р. порівняно з 2006 р., що свідчить про підвищення трудової активності робітників за період дослідження.
Таблиця 2.1.2
Трудові ресурси та ефективність їх використання
Показники | 2006 р. | 2007 р. | 2008 р. | 2009 р. | 2009 р. у % до 2006 р. |
Середньорічна чисельність працівників, всього | 155 | 155 | 159 | 148 | 95,5 |
В рослинництві | 119 | 118 | 118 | 116 | 97,5 |
В тваринництві | 2 | 3 | 3 | 4 | 200 |
Відпрацьовано, всього | 281470 | 281490 | 277021 | 270292 | 96,0 |
1 працівником всього, люд. – год. | 1816 | 1816 | 1742 | 1826 | 100,6 |
Річний фонд оплати праці, тис.грн.. | 532,7 | 532,7 | 353,0 | 406,0 | 77,5 |
Вироблено валові продукції на 1 працівника, тис.грн.. | 7,12 | 7,12 | 2,67 | 6,.51 | 91,5 |
Коефіцієнт використання трудових ресурсів | 0,46 | 0,46 | 0,52 | 1,84 | 138.0 |
Як наслідок цього коефіцієнт використання трудових ресурсів зріс на 138 пунктів. Слід відмітити, що в господарстві спостерігається зниження продуктивності праці в звітному році порівняно з базисним періодом на 8,5 % в результаті скорочення виробництва валової продукції, хоча, якщо порівнювати ці показники з 2007 р., то можна стверджувати про значні позитивні зміни.
Аналізуючи дані таблиці, бачимо, що в структурі як виробничих так і невиробничих основних фондів сталися зміни. Але якщо доля виробничих фондів збільшилася на 2% (97,7 – 95,7), то доля невиробничих зменшилась на 2% (2,3 – 4,3).
Динаміку руху основних засобів показано в таблиці 2.1.3
Таблиця 2.1.3
Рух основних засобів
Основні фонди | 2007 | 2008 | 2009 | Відхилення | ||||
у сумі, тис.грн | питома вага | у сумі, тис.грн | питома вага | у сумі, тис.грн | питома вага | у сумі, тис.грн | % | |
Виробничі | 858,7 | 95,7 | 975,9 | 94,6 | 1120,6 | 97,7 | +261,9 | |
Невиробничі | 38,3 | 4,3 | 55,3 | 5,4 | 26,2 | 2,3 | -12,1 | |
Всього | 897,0 | 100 | 1031,2 | 100 | 1146,8 | 100 |
На підставі даних таблиці 2.1.3 розрахуємо показники руху та технічного стану основних фондів, методику розрахунків яких наведемо в таблиці 2.1.4.
Таблиця 2.1.4.
Аналіз руху та технічного стану основних фондів.
№ п/п | Показник | Алгоритм розрахунку | Значення |
1 | Коефіцієнт оновлення | Вартість фондів що надійшли/Вартість фондів на кінець року | 0,191 |
2 | Коефіцієнт вибуття | Вартість фондів що вибули/Вартість фондів на початок року | 0,190 |
3 | Коефіцієнт приросту | Вартість приросту / Вартість фондів на початок року | 0,0008 |
4 | Коефіцієнт зносу | Сума зносу основних фондів/ Первісну вартість | 0,474 |
5 | Коефіцієнт гідності | Залишкова вартість фондів /Первісну вартість фондів | 0,526 |
Наступним етапом аналізу вважається забезпеченість підприємства виробничими фондами. Узагальнюючими показниками являються рівень технічної озброєності та фондоозброєність.
Фондоозброєність розраховується відношенням середньорічної вартості основних фондів до середньоспискової чисельності працівників.
Таблиця 2.1.5
Фондоозброєність підприємства
Показники | 2007р | 2008р | 2009р | Відхилення +/- |
Вартість основних виробничих фондів, тис грн | 858,7 | 975,9 | 1120,6 | +261,9 |
Чисельність виробничого персоналу, чол | 139 | 141 | 141 | +2 |
Фондоозброєність | 6,7 | 6,92 | 7,94 | +1,77 |
З метою проведення більш детального аналізу ефективності використання основних фондів розрахуємо вплив окремих факторів на зміну фондовіддачі.
Таблиця 2.1.6
Фондовіддача підприємства
Показники | 2007р | 2008р | 2009р | Відхилення +/- |
Обсяг виробництва. тис грн | 7935,1 | 9661,3 | 15706,4 | +7771,3 |
Вартість основних фондів, тис грн | 858,7 | 975,9 | 1120,6 | +261,9 |
Фондовіддача | 9,24 | 9,9 | 14,02 | +4,78 |
Фондовіддача у 2009 р збільшилась на 4,78 грн, на що вплинуло збільшення обсягів виробництва на 7771,3 тис грн. та збільшення вартості основних фондів на 261,9 тис грн..
Обсяги виробництва товарів і послуг, кінцеві результати діяльності підприємств будь-якої сфери, їх технічний рівень, умови праці, стан соціального розвитку колективів значною мірою залежать від того, яка частина їх власних і залучених фінансових ресурсів вкладена в основні засоби.
Таблиця 2.1.7
Стан матеріально-технічної бази підприємства.
Показник | 2007 р | 2008 р | 2009 р | Темп зростання, % |
Власний капітал, тис грн | 485,0 | 1287,6 | 715,3 | 147,5 |
Загальна сума власного і позикового капіталу | 1639,6 | 1986,8 | 2098,7 | 128,0 |
Основні виробничі засоби за залишковою вартістю, тис грн | 438,9 | 515,1 | 652,7 | 148,7 |
Інші основні засоби | 38,3 | 39,6 | - | |
Питома вага активної частини основних засобів, % | 92,0 | 92,9 | 100 | +8,0 |
Знос основних виробничих засобів | 419,8 | 476,5 | 494,1 | 117,7 |
Як видно з таблиці власний капітал зріс на 47,5 %, але якщо порівнювати з попереднім роком, то бачимо значне його зменшення – більше, ніж на 100 відсотків.
Таблиця 2.1.8
Результати виробничої діяльності Колективного господарства
Показники | 2006 р. | 2007 р. | 2008 р. | 2009 р. | 2009 р. у % до 2006 р. |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
Вироблено валової продукції в співставних цінах 2006 р. всього, тис. грн | 2186 | 2186 | 633 | 1100 | 50,3 |
в т.ч. на 100 га сільськогосподарських угідь | 358,9 | 358,9 | 103.9 | 237,0 | 66,0 |
на 1 середньорічного працівника | 7.12 | 7.12 | 2,,67 | 6.51 | 91,5 |
на 1 грн виробничих витрат | 0,77 | 0,77 | 0,,33 | 1.03 | 133,7 |
на 100 грн основних виробничих фондів | 9,2 | 9,2 | 3.1 | 12,6 | 137,0 |
Виробленої продукції всього, тис грн | 2613,9 | 2613,9 | 835 | 1304 | 49,9 |
в т. ч. на 100 га сільськогосподарських угідь | 429,2 | 429,2 | 137,1 | 281,0 | 65,4 |
на 1 середньорічного працівника | 8,51 | 8,51 | 3,52 | 7,72 | 90,5 |
на 1 грн. виробничих утрат | 0,77 | 0,77 | 0,48 | 1,14 | 148,0 |
на 100 грн основних виробничих фондів | 11,02 | 11,02 | 4,07 | 14,9 | 135,1 |
Отримало валового доходу | -322,8 | -322,8 | -1172 | 311 | 633,8 |
в т. ч. на 100 га сільськогосподарських угідь | -53,0 | -53,0 | -192,4 | 67,0 | 120 |
Отримало чистого доходу, тис грн | -984,6 | - 984,6 | - 150,7 | - 27 | 957,6 |
в т. ч. на 100 га сільськогосподарських угідь | -161,6 | -161,6 | - 247,5 | - 5,8 | 155,8 |
на 1 середньорічного працівника | - 3,21 | - 3,21 | - 6,36 | - 0,16 | 3,05 |
отримано прибуток (+), збиток (-) | -795,7 | - 795,7 | - 979 | 160 | 955,7 |
в т. ч. на 100 га сільськогосподарських угідь | -130,6 | - 130,6 | - 160,8 | 34,5 | 165,1 |
на 1 середньорічного працівника | -2,59 | -2,59 | - 4,13 | 0,95 | 3,55 |
Рівень рентабельності (+), збитковості(-),% | -34.6 | -34.6 | - 79,7 | -2,5 | 3,21 |
Норма прибутку, % | - 3.9 | - 3.9 | - 4,9 | 4,6 | 8,5 |
Розрахунки таблиці свідчать, що виробництво валової продукції в розрахунку на 100 га сільгоспугідь, 1 середньорічного працівника скористалося на 3,4 та 8,5% відповідно. Причиною цього є зменшення виробництва валової продукції на 49,7% : внаслідок зниження урожайності сільськогосподарських культур. Показник виробництва валової продукції на 100 грн основних виробничих фондів на 1 грн. виробничих витрат зріс в звітному році порівняно з базисним періодом на 37 та 33,7%. Це пояснюється перевищенням темпів скорочення вартості основних виробничих фондів (8729 : 32717,2 = 63,2%) та виробничих витрат (1214 :2887,8 = 57,9%). Таким чином, показники фондовіддачі та окупності витрат зростають, що є позитивним, отже виробничий потенціал в господарстві використовується достатньо інтенсивно.
Поряд з цим вартість товарної продукції на 100 га сільгоспугідь і 1 середньорічного працівника зменшується за період 2006 – 2009 рр. на 34,6 та 9,5% відповідно при одночасному зростанні її розміру в розрахунку на 100 грн. основних виробничих фондів та 1 грн. виробничих витрат на 35,1 та 48% відповідна. Це обумовлено скороченням обсягів виробництва продукції в господарстві.
Галузеву структуру та рівень спеціалізації господарства розглянемо на основі даних про реалізацію товарної продукції в таблиці 2.1.9:
Таблиця 2.1.9.
Розмір и структура товарної продукції господарства
Вид продукції | 2006 р. | 2007 р. | 2008 р. | В середньому за 2006 – 2008 рр. | ||||
виручка тис. грн. | стуктура % | виручка тис. грн. | структура % | виручка тис. грн. | структура % | виручка тис. грн. | структура % | |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
Зерно | 88,2 | 3,4 | 106 | 12,7 | 160 | 12,4 | 118,1 | 7,5 |
Овочі відкритого ґрунту | 177,6 | 6,8 | 138 | 16.5 | 154 | 11,8 | 156,5 | 10,2 |
Овочі закритого ґрунту | 1962,9 | 75,1 | 387 | 46,3 | 844 | 64,7 | 1064,6 | 69,4 |
Інша продукція | 58,8 | 2,2 | 17 | 2,1 | 65 | 4,9 | 46,9 | 3,0 |
Разом по рослинництву | 2287,5 | 87,5 | 648 | 77,6 | 1223 | 93,8 | 1386,1 | 90,1 |
Мед | 5,1 | 0,2 | - | - | 4 | 0,3 | 4,55 | 0,3 |
Разом по тваринництву | 5,1 | 0,2 | - | - | 4 | 0,3 | 4,55 | 0,3 |
Промислова продукція | 143,3 | 5,5 | - | - | - | - | - | - |
Реалізація іншої продукції, робіт і послуг | 178,0 | 6,8 | 187 | 22,4 | 77 | 5,9 | 147,3 | 9,6 |
Всього | 2613,9 | 100 | 835 | 100 | 1304 | 100 | 1537,9 | 100 |
Як свідчать дані таблиці, найбільшу питому вагу в структурі товарної продукції господарства в середньому за 2006 – 2008 рр. займають овочі закритого ґрунту - 59,4%. Значно менша частка припадає на реалізацію овочів відкритого ґрунту, зерна – 10,2 % та 7,5% відповідно. Питома вага іншої продукції займає 9,6%; з цим пов’язане надання господарством робіт і послуг на сторону. По даним таблиці можна зробити висновок, що господарство має овочевий напрям спеціалізації з розвиненим виробництвом овочів закритого ґрунту. Виходячи з того, що питома вага від реалізації основного виду товарної продукції в середньому більше 60%, можна стверджувати, що за аналізований період спостерігається зменшення виручки від реалізації овочів закритого і відкритого ґрунту в 2,3 і 1,1 рази відповідно про одночасному збільшенні її розміру від продажу зерна – в 1,8 рази. Причиною цього є скорочення об’єму реалізації овочів внаслідок зменшення валового виробництва цих культур. Як результат, питома вага від реалізації овочів закритого ґрунту скоротилася в 75,1% в 2007р. до 64,7% в 2008 р. Цей факт свідчить, що процес поглиблення спеціалізації в господарстві не спостерігається, що є негативним і може призвести до значних економічних збитків.
В цілому слід відмітити, що спеціалізація, яка фактично склалася в господарстві, є прийнятою, оскільки на підприємстві склалися сприятливі умови для виробництва овочів закритого ґрунтую. Але в результаті використання застарілих засобів виробництва загальний валовий збір овочів скорочується. Враховуючи близькість розташування до обласного центру, який є основним споживачем овочів, особливо в зимовий період, спеціалізацію господарства можна вважати обґрунтованою. Але при цьому необхідно звернути увагу на поглиблення рівня спеціалізації за рахунок реконструкції, модернізації, придбання нових засобів виробництва.
... культур суттєво змінюється як за територією, так і за окремими роками (в динаміці), її аналіз потрібно проводити у територіальному розрізі і в динаміці. 2. Аналіз економічної ефективності виробництва гречки 2.1 Загальна організаційно-економічна характеристика підприємства ТОВ «Хлібодар» – це сільськогосподарське підприємство, засноване на приватній власності у вигляді внесків до ...
... того, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи управління довкіллям відповідають встановленим законодавством вимогам. [6] Відповідно до ст. 13 Декрету КМУ «Про стандартизацію та сертифікацію» сертифікація продукції в Україні поділяється на обов'язкову та добровільну. Сертифікація продукції здійснюється уповноваженими на те органами з сертифікації – підприємствами, ...
... , що так чи інакше відрізняються між собою. Виграш від різноманітності може бути значним і набагато переважати неефективні витрати, які виникають від кривих попиту, нахилених донизу. Олігополія та економічна ефективність Чи є олігополія ефективною структурою ринку? Порівняємо поведінку олігополіста у сфері цін та обсягів виробництва з поведінкою за умов досконалої конкуренції. На відміну від ...
... . Основними чинниками, які формують економічний клімат та інвестиційну привабливість, у відповідності до класифікації ризиків, що виникають при реалізації інвестиційного проекту , є: ■ стабільність економічного законодавства та поточні економічні ситуації; ■ зовнішньоекономічна політика країни-одержувача; ■ політична ситуація в країні; ■ коливання ринкової кон'юнктури, ...
0 комментариев