Особливості кредитування Запорізької області

2.3. Особливості кредитування Запорізької області

Запорізька область належить до групи інвестиційно - привабливих регіонів України. Привабливість інвестиційного клімату Запорізького регіону обумовлена рядом таких факторів:

·          потужний промисловий потенціал області й перспективи його росту;·

·          високий ступінь орієнтації економіки регіону на експорт;

·          високорозвинений науково-технічний потенціал;·

·          кваліфікована робоча сила й управлінський персонал;·

·          розвинена інфраструктура транспорту й зв'язку;·

·          розвинений агропромисловий комплекс, харчова й переробна промисловість;

·          географічне положення - "ворота" до російських й європейських ринків;·

·          законодавча можливість стовідсоткової іноземної власності на підприємства, без яких би те не було тимчасових обмежень;·

·          розвинена банківська мережа;· забезпечення страхування майнових, фінансових й інвестиційних ризиків інвестора в провідних страхових компаніях України й світу.

Запорізький край є традиційно аграрним регіоном України. З огляду на його географічне положення й кліматичні умови, аграрний сектор регіону відноситься до високо привабливого для інвестування, і програмою соціально-економічного розвитку Запорізької області цей сектор визначений як пріоритетний.

Площа сільськогосподарських угідь області становить 2242 тис. га або 5,4 % угідь України, у тому числі рілля - 1888 тис. га, зрошувані землі - 263.4 тис. га. Ґрунти переважно чорноземні, з родючою верствою гумусу.

У галузевій структурі сільського господарства рослинництво становить 57,0 %, тваринництво - 43,0 %.В області розвинені такі напрямки сільськогосподарського виробництва: вирощування зернових (озима пшениця, ячмінь, овес, гречка, кукурудза), вирощування олійних культур (соняшник, соя, рапс), овочівництво й садівництво, птахівництво й тваринництво.

По збору зерна регіон посідає п'яте місце серед областей України, по збору соняшника - перше місце. Урожайність зернових культур в області, завдяки високій родючості земель, збільшується і складає 21,2 ц/га, що на 1,6 центнерів більше, ніж у середньому по Україні. В умовах використання інтенсивних технологій на полях області може бути досягнута врожайність до 35 ц/га й більше. В області завершений процес реформування на принципах приватної власності, що дає можливість для плідного співробітництва селян з інвесторами. Є всі підстави для того, щоб й у виробництві продукції тваринництва забезпечити переробну промисловість власною сировиною.

Сільське господарство області забезпечує потреби населення області в більшості основних продуктів харчування, а переробну промисловість - сировиною.

У галузевій структурі сільського господарства рослинництво становить 57,0 %, тваринництво - 43,0 %.У рослинництві зернові культури становлять 54,6 %, олійні - 20,8 %, картопля й овочебахчеві культури - 1,8 %, кормові культури - 22,8 %.Для більш раціонального використання орних земель в області діють 3 зрошувальні системи: Північно-Рогачицька, Запорізька й Жовтнева зрошувальна система. Основним напрямком у тваринництві є виробництво м’ясо-молочної продукції. Майже 70 % продукції тваринництва провадиться в приватному секторі

На території області діють науково-дослідні інститути, такі, як: інститут механізації тваринництва, інститут зрошуваного садівництва Української академії аграрних наук. Ученими інституту олійних культур виведені нові сорти соняшника, характеристика й параметри яких значно вище показників традиційних сортів.

У Запорізькій області в 2003 р. через дефіцит кормів чисельність поголів'я великої рогатої худоби скоротилося на 24,1%, чисельність поголів'я корів зменшилася на 15,5%, свиней - на 38,8%, а птаха на 12,4%. Несприятливі агрокліматичні умови 2003 року привели до дефіциту кормів й, як наслідок, до вибою худоби й птахів в агрогосподарствах Запорізької області.

Водночас, сільгосппідприємства Запорізької області значно збільшили виробництво м'яса - на 14,8% (до 100,9 тис. тонн) і яєць всіх видів птаха (виробництво зросло на 2,8% - до 543,6 млн. штук) і скоротили виробництво молока до 362,5 тис. тонн, що на 5,3% нижче показника 2002 р.

В Запорізькій області в 2004 р. на підтримку фермерських господарств із обласного бюджету буде виділено вдвічі більше коштів, ніж в 2003 р. - 10 млн. грн.

Зараз у Запорізькій області працюють майже 2 тис. 700 фермерських господарств. Вони використовують близько 248 тис. гектарів сільгоспугідь, це - 10,6% від загальної площі. Торік фермери виростили й зібрали 91,8 тис. тонн зерна, 82 тис. тонн соняшника - відповідно 14,1% й 15,6% від загального обсягу їхнього виробництва сільгосппідприємствами області. Набагато гірші результати діяльності фермерських господарств у тваринництві, овочівництві й садівництві.

З цього приводу за дорученням голови Запорізької облдержадміністрації була скликана нарада, де мова йшла про те, що необхідно зробити, щоб фермерське господарство розвивалося й приносило кращі результати. На ній приймали участь керівники асоціації фермерів області, Запорізького відділення Державного фонду підтримки селянських (фермерських) господарств, Обласної філії національної компанії "Украгролізинг", Регіонального фонду підтримки підприємництва, Обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі, Таврійської агротехнічної академії, Обласної дослідницької станції, Головного управління земельних ресурсів, постійної депутатської комісії з питань АПК обласної ради, кредитного союзу "Аграр-Кредит".

Кредитний союз «Аграр-Кредит» при обласній асоціації фермерів існує вже третій рік. Будь-який підприємець або сільгоспвиробник має можливість користуватися послугами «Аграр-Кредита». Щоб статі членом кредитного союзу, необхідно написати заяву, заплатити вступні внески й свій пайовий внесок - мінімум 200 гривень, що надає право одержати кредит уже в сумі 1000 грн. Якщо є бажання одержати 3000 грн., виходить, необхідно внести пайовий внесок у розмірі 600 гривень.

Сума кредитування поки невелика, до 5000 грн. Звичайно, чим більше фермерів стануть членами кредитного союзу, тим вище буде сума надаваного кредиту.

Крім цього, існує відкрита лінія депозитних внесків під 36 відсотків річних. Якщо є вільні гроші, їх можна покласти на депозит і отримати прибуток.

Наведемо, чим відрізняється кредитний союз від кредитування банків. Це насамперед спрощеною схемою: немає необхідності закладати майно, а досить двох поручителів, що знають заявника по його діяльності і які нарівні з них відповідають за погашення взятого кредиту. Головна умова надання кредиту - його своєчасне повернення. Так, з 260 членів кредитного союзу, що одержали 400 кредитів у минулому році в Запорізькій області , не змогли повернути всього 18. Це пов’язано з тим, що деякі фермери одержали по 2-3 кредити - під період робіт. І це дуже зручно. Але кожен наступний кредит не отримаєш, поки не погасиш попередній. У Бердянському районі вже є необхідність створення філії «Аграр-Кредита». Якщо кількість членів «Аграр-Кредита» буде 35-40 чоловік, можемо створити філію в Бердянському районі, що значно спростить одержання кредиту тими, хто працює на землі. А скористатися послугами кредитного союзу може будь-який мешканець, що займається особистим підсобним господарством і виявив бажання вирощувати тварин або птаха. Сьогодні вже в районі його членами є 15 чоловік.

В 2003 році банк "Аваль" видав українським зернотрейдерам і місцевим органам влади для закупівель імпортного зерна (в основному в Росії й Казахстані) майже 400 млн. грн. кредитів,

Державна адміністрація Запорізької області домовилася з банком "Аваль" про залучення його кредитних ресурсів для закупівлі зерна в регіональний резерв.

Банк видав кредит строком на три місяці, заставою по кредиту є зерно, що купує за кредитні кошти.

Запорізька обласна державна адміністрація впровадила ефективну систему взаємодії з комерційними банками для закупівлі зерна з метою створення регіонального запасу хліба.

Як повідомив заступник голови Запорізької облдержадміністрації. Олександр Син, завдяки багаторівневій системі гарантій банк "Аваль" (Київ) і Индустриалбанк (Запоріжжя) у рівних частках - по 11,5 млн. грн. - профінансували закупівлю зерна для створення його регіонального запасу в Запорізькій області.

За словами О. Сина, за ці кошти було закуплено 18 тис. тонн зерна, це той необхідний запас, що повністю дозволив утримати ситуацію із хлібом і цінами в області до нового врожаю.

Притягнуті банківські кредити допомогли вирішити кілька завдань, по-перше, були зекономлені кошти обласного бюджету, по-друге - регіон забезпечений хлібом.

О. Син вважає, що співробітництво адміністрації з банками має перспективу, тому облдержадміністрація звернулася до Верховної Ради і до Кабінету Міністрів із проханням внести ряд виправлень у бюджетний кодекс.

В 2005 році право на часткову компенсацію процентних ставок одержать аграрії, які залучать короткострокові кредити із процентною ставкою не вище 21% річних, довгострокові - не вище 20%, кредити кредитних союзів - не вище 27% річних.

В 2004 р. подібне право надавалося при рівні процентних ставок відповідно 19, 18 й 25%.

Уряд також збільшив ставки компенсації по кредитах у національній валюті з торішніх 8% річних до 10%, в іноземній валюті - з 6 до 7%.

Відповідно до даної постанови при одержанні короткострокових кредитів ставка компенсації становить:

- для сільгосппідприємств і рибальських господарств - 10% для кредитів у національній валюті, 7% - в іноземній;

- для інших підприємств й організацій агропромислового комплексу - 7% для кредитів у національній валюті;

- для сільгосптоваровиробників на кредитування кредитними союзами виробничих витрат - 10% для кредитів у національній валюті.

При довгострокових кредитах ставка компенсації становить:

- для сільгосппідприємств на витрати, пов'язані із закупівлею основних коштів сільгосппризначення - 14% річних по кредитах у національній валюті, 9% - в іноземній;

- для сільгосппідприємств на кредитування витрат, пов'язаних з будівництвом і реконструкцією виробничих об'єктів сільгосппризначення й систем зрошення - 12% річних по кредитах у національній валюті, 8% - в іноземній валюті;

- для ремонтних і сервісних підприємств - 12% річних по кредитах у національній валюті, 8% - в іноземній;

- для інших підприємств агропромислового комплексу - 8% річних по кредитах у національній валюті, 6% - в іноземній.

По даним Мінагрополітики аграрії Запорізької області в 2002 році одержали від комерційних банків пільгові кредити на суму 48,2 млн. грн. (в 1,5 рази більше, ніж в 2001 році).

Максимальний обсяг кредитів одержали аграрії: Запорізької області в 2003 році - 297,470 млн. грн. Середні ставки по кредитах підприємствам АПК в 2003 році становили 17,8% (у гривні - 18,7%, у валюті - 13,9%).

Основними кредиторами сільського господарства залишаються банки "Аваль", Промінвестбанк, Приватбанк та держава.

ВИСНОВКИ

Кредит (від латинського слова сredo — вірю) є форма руху грошового капіталу, який надають на умовах повернення, забезпечення, строковості та платності. Кредитні відносини передбачають наявність, з одного боку, тимчасово вільних грошових капіталів, власники яких готові позичити їх на відповідний термін під процент, а з другого — підприємців, які бажають тимчасово використати їх у своїй виробничій діяльності.

Кредит — це економічні відносини між юридичними та фізичними особами і державами з приводу перерозподілу вартості на засадах повернення і, як правило, з виплатою процента.

Кредит виступає опорою сучасної економіки, невід'ємним елементом економічного розвитку. Його використовують як великі підприємства та об'єднання, так і малі виробничі, сільськогосподарські та торгові структури, як держава, уряд, так і окремі фізичні особи.

В ході роботи було проаналізовано забезпечення сільськогосподарських підприємств Запорізької області кредитними ресурсами.

Органом підтримки сільськогосподарських підприємств є Український державний Фонд підтримки селянських (фермерських) господарств, який у вiдповiдностi до статуту зобов'язаний зосереджувати свою дiяльнiсть на цільовому розподiлi державних бюджетних дотацій сiльгосппiдприємствам, якi мають статус селянських (фермерських) господарств,

В останні роки єдиним шляхом виходу аграрного сектора економіки із кризи є необхідність впровадження державної фінансової підтримки сільськогосподарських товаровиробників впроваджено такі програми:

1.         Наприкінці 2004 р. Прокредит Банк почав програму кредитування сільськогосподарських підприємств у Запоріжжі й Запорізькій області.

2.         З жовтня 2005 року банк «Форум» відкрив програму кредитування сільських підприємців «Агро Плюс» у Запорізькій області.

3.         Європа підтримає розвиток системи видачі кредитів у Запоріжжя

4.         Банк "Аваль" і лізингова компанія ТОВ "Украгроліз" приступилися до реалізації спільної програми цільового кредитування сільгоспвиробників.

Зараз у Запорізькій області працюють майже 2 тис. 700 фермерських господарств. Вони використають близько 248 тис. гектарів сільгоспугідь, це - 10,6% від загальної площі. Торік фермери виростили й зібрали 91,8 тис. тонн зерна, 82 тис. тонн соняшника - відповідно 14,1% й 15,6% від загального обсягу їхнього виробництва сільгосппідприємствами області. Набагато скромніше результати діяльності фермерських господарств у тваринництві, овочівництві й садівництві.

По даним Мінагрополітики аграрії Запорізької області в 2002 році одержали від комерційних банків пільгові кредити на суму 48,2 млн. грн. (в 1,5 рази більше, ніж в 2001 році).

Максимальний обсяг кредитів одержали аграрії: Запорізької області в 2003 році - 297,470 млн. грн. Середні ставки по кредитах підприємствам АПК в 2003 році становили 17,8% (у гривні - 18,7%, у валюті - 13,9%).

Основними кредиторами сільського господарства залишаються банки "Аваль", Промінвестбанк, Приватбанк та держава.

Отже, діяльність сільськогосподарських підприємств Запорізької області напряму залежить від підтримки держави, і чим більше держава буде давати, тим більше й отримає.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.         Гринченко О. Гроші та грошово-кредитна політика. – К.: Основи, 1996. – 180с.

2.         Гроші та кредит: Підручник /М. І. Савлук, А. М. Мороз, та ін. – К.: Либідь, 1992.–123-182.

3.         Гудзь О.Є. Забезпечення сільськогосподарських підприємств кредитними ресурсами// Економіка АПК.- 2003.- №1.-с 86.

4.         Дадашев Б.А.Удосконалення фінансово-кредитного обслуговування сільського господарства// Економіка АПК.- 2003.-№11.-с.70

5.         Державне регулювання економіки: Навч. посібник/ Е.М. Чистов, А.Є. Никифоров, Т.Ф. Куценко та ін. – К.: КНЕУ, 2000, 316 с.

6.         Дьомкіна А. Інвестування економіки України через систему комерційних банків. // Банківська справа. – 1999. - №5. с.48-52

7.         Заблоцький Б. Ф. Економіка України: національна економіка України: Підручник – Львів: ЛБК НБУ, 1997. – с.:241-256.

8.         Заїка А. Проблеми взаємовідносин банку і позичальника. // Економіка України. – 1999. – №6. с. 23-26.

9.         Закон України “Про національний банк України”

10.      Закон України “Про банки і банківську діяльність”

11.      Клименко Т. Кредитная деятельность банков Украины// Економіка України.- 2000.-№ 3.-с.34

12.      Колотуха С.М. Удосконалення кредитування сільськогосподарського виробництва// Економіка АПК.- 2004.-№ 3.-с.108

13.      Онищенко О.М. Проблема заставного кредитування нових господарських структур// Економіка АПК.- 2002.-№ 9.-с.3

14.      Охримовський О.В.Удосконалення фінансово-кредитних відносин у діяльності агропромислового комплексу на прикладі Чернівецької області// Економіка АПК.- 2002.-№2.- с.59

15.      Пиріг Г І Удосконалення кредитних відносин в аграрному секторі економіки// Економіка АПК.- 2004.-№1.- с.106

16.       Положення Національного банку України "Про кредитування" Затверджено Постановою Правління Національного банку України 28.09.1995р. №246.

17.      Сомик А.В. Особливості розвитку системи сільськогосподарського кредитування в зарубіжних країнах// Економіка АПК.-2002.-№8.-с.136

18.      Сомик А.В Механізм часткової компенсації ставок за кредитами комерційних банків підприємствам АПК// Економіка АПК.-2003.-№7.-с.114

19.      Тарасюк С.Г. Розвиток системи сільськогосподарського кредиту в Україні// Економіка АПК.- 2002.-№9.- с.114

20.      Третьяк О.М. Кредитні спілки як ефективна форма мікрокредитування// Економіка АПК.-2002.-№7.- с.100