Войти на сайт

или
Регистрация

Навигация


Зміст

Вступ

Розділ 1. Огляд літератури стосовно туристичного потоку в Італії

Розділ 2. Теоретичні аспекти поняття туристичний потік

2.1 Поняття туристичного потоку

2.2 Статистика туристських потокыв

2.3 Туристичні потоки і економіка туризму

Розділ 3. Аналіз туристичних потоків Італії

3.1 Історичні передумови туризму в Італії

3.2 Географічні особливості туризму в Італії

Висновок

Список літератури

Додаток


Вступ

Актуальність даної теми величезна, адже Італію відвідують не тільки російські та українські туристи, але і гості з-за кордону.

Туристський потік – це кількість зареєстрованих туристів, що побували в тій або іншій місцевості. Кількість прибутку (виїзду) служить основним показником, що характеризує туристський рух для конкретного туристського центру.

Але також туристські потоки можна розглянути і як деякі географічні напрями. Для цього, звичайно ж, потрібно знати, звідки і куди ці величезні туристські маси прямують. Ну а вивчивши подібну динаміку можна, наприклад, вже робити виводи, в якому саме регіоні найбільш популярний ваш туристський центр, а де слід провести рекламну кампанію, аби підсилити попит на турпродукт.

Все це підкреслює актуальність, вибраною нами для дослідження теми.

Об'єктом нашого дослідження слід вважати особливості туристичного потоку в Італії та обслуговування туристів на підприємствах туризму.

Предметом же даного дослідження, вважатиметься аналіз туристичних потоків в Італії.

Мета даної курсової роботи – виявити зовнішні та внутрішні туристичні потоки на прикладі Італії.

Для досягнення поставленої мети визначено наступні завдання:

виділити і охарактеризувати основу туристичного потоку;

розкрити класифікацію засобів туристичного потоку;

детально розглянути особливості обслуговування туристів Італії.


Розділ 1. Огляд літератури стосовно туристичного потоку в Італії

В періодичних статтях(див. додаток А) дається визначення туристичного потоку зокрема в Італію, ці статті представлені 2002-2008 рр.. Визначаються напрямки щодо його пожвавлення. Адже, Італія, напевно, найпривабливіша для туризму країна.

Усі подорожі як у внутрішньому, так і в міжнародному туризмі кваліфікуються як організовані і неорганізованна.

Організованим туризмом вважаються індивідуальні і групові подорожі по своїй країні або за межу, здійснювані з допомогою або за допомогою туристських фірм.

Неорганізованим туризмом вважаються індивідуальні і групові подорожі по своїй країні або за межу, організовувані їх учасниками. У нашій країні по відношенню до цієї категорії туризмові часто. Застосовується термін «самодіяльний туризм» (у просторіччі «дикуни»). Спеціальна статистика організованого і неорганізованого туризмові в національному і міжнародному масштабах не ведеться, проте, по зниженнях ціни експертів, на частку організованого туризмові доводитися близько 35%, на частку неорганізованого туризмові - близько 65% загального об'єму Світового туризмові. Загалом туристському обміні з країнами далекого зарубіжжя частка організованих подорожей у в'їзному туризмі складає близько 30%, у виїзному туризмі - примерно43%.

Хоча частка організованих подорожей поки що значно уступає довше неорганізованих поїздок, в абсолютних цифрах організований туризм складає вельми численні потоки, які з долі в рік зростають.

Туристська фірма - збірне поняття. Під нею мається на увазі підприємницька структура, що займається на комерційній основі посередницькими операціями в сфері купівлі-продажу туристських послуг. Сама туристська фірма не проводити туристські послуги, вона не розташовує для цього необхідним засобами виробництва, тому виконує чисто посередницькі функції, а саме за дорученням споживача купує різні туристські послуги у виробників (готелів, транспортних підприємств, підприємств живлення і розваги й ін.). Туристська фірма займає місце посередника між виробником і споживачем туристських послуг (туристами).

Туристський бізнес у більшій частині країн представлень численними підприємницькими структурами. Смороду створюються і здійснюють діяльність відповідно до національного законодавства і зобов'язані строго дотримувати встановлені для них стандарти, вимоги, умови.

Слід підкреслити, що в діяльності туристських фірм спостерігаються істотні відмінності, пов'язані з об'ємами і характером операцій, місцем на ринку, спеціалізацією діяльності й іншими умовами туристського ринку.

Перш за всі туристські фірми діляться на туроператорів (турорга-нізаторов) і турагентства (турагентів).

Туроператори є оптовими продавцями туристського продуктові і займають місце між виробниками туристських послуг і їх роздрібними продавцями. Для створення масового туристського продуктові смороду купують у готелів, ресторанів, транспортних підприємств великий об'єм їх послуг, з яких формують турпакети для групових і індивідуальних подорожей по встановлених маршрутах.

Туроператори є головними генераторами організованого туризмові. Основні завдання їх роботи полягають у вивченні і задоволенні ринкового попитові. Оптовим турфірмам доводитися інвестувати в розвиток свого бізнесу значні фінансові кошти, необхідні для просування своїх торгової марки і продуктові, створення ефективної збутової мережі й ін.

Велика фрагментарність і сегментація туристського ринку і попиту викликає необхідність концентрації діяльності туроператорів на конкретних напрямах спеціалізації свого турпродукта.

Також були проаналізовані такі джерела:

Ільіна Е.Н. Туроперейтінг: організація діяльності М. 2002. в джерелі йдеться про те, що туризм стає дедалі прибутковішою галуззю економіки і набуває все відчутнішого значення для господарства як окремих країн, так і цілих регіонів. Масштаб і стабільність темпів зростання перетворюють туризм на одну з пріоритетних галузей. В 2000 р. прибутки від туризму склали $ 475,8 млрд., що перевищило обсяги світової торгівлі автомобілями та продуктами харчування.

Активізація діяльності туристичної сфери забезпечується наявністю розвиненої індустрії туризму, створенням ринку туристичних послуг, забезпеченням галузі кваліфікованими кадрами.

Основним ринковим продуктом у туризмі є тури - спеціально розроблені програми в комплексі з системою заходів для їх реалізації, спрямовані на задоволення мети відпочинку.

Розробка турів, їх ринкова реалізація і організація споживання є основою діяльності туристичних підприємств - туроператорів і турагенцій. Це найбільш трудомістка робота, виконання якої вимагає різнобічних знань і навичок як теоретичного, так і практичного характеру. Саме ця потреба обумовила виокремлення методичного аспекту розробки і організації турів в окрему навчальну дисципліну.

Даний навчальний курс має суто практичну спрямованість. Він розрахований на студентів старших курсів, що вже мають певну теоретичну базу в результаті вивчення комплексу спеціальних дисциплін: туристичні ресурси, організація і економіка туризму, системи гостинності, основи маркетингу і менеджменту. Методична побудова курсу передбачає обов'язкове практичне закріплення теоретичного матеріалу.

Лекційну частину курсу можна умовно поділити на чотири розділи: теоретико-методичний, у якому викладені основні підходи і принципи розробки туристичного продукту; власне методику розробки певного виду турів; економічний, у якому розглядаються питання розрахунку собівартості і ринкової ціни турпродукту; маркетинговий, що висвітлює проблеми конкурентоздатності турпродукту, методи його просування на ринку туристичних послуг. Вивчення кожного розділу супроводжується виконанням відповідних практичних завдань, які дозволяють відпрацювати окремі аспекти з розробки турів (за їх мотивацією, видом, формою, напрямком, основними споживчими сегментами та іншими характеристиками).

Зорін і.В., Квартальнов в.А. Енциклопедія туризму: Довідник. – М.: Фінанси і статистика, 2001 в книзі розповідається про те, що сьогодні, коли вітчизняний книжковий ринок насичений работами по туризму в основному прикладного характеру, гостро встало питання про видання підручника комплексного типа, що поєднує теорію з практикою ведення туристського бізнесу. Фундаментальниє знання важливі не самі по собі, а як інструмент, позволяющий фахівцеві орієнтуватися на реальному світі туризму.

Справжній підручник є виданням такого роду. Представлена в нім теорія, що спирається на конкретні факти розвитку міжнародного туризму, у свою чергу покликана забезпечити пізнання істоти цього суспільного явища. Вона дає наукове пояснення просторовій організації туризму, происходящим в нім процесам, дозволяє осмислити туристську практику, виявити принципи раціонального господарювання, обснувати політику держави в області туризму.

Крім того, інформація, що міститься в підручнику, допоможе грамотно діяти в реальному житті в будь-якій якості: прідприємцю, працівникові туристської компанії або службовцеві в структурі управління туризмом, а також самому туристові. Знання механізму функціонування туристської системи і закономірностей її розвитку незамінні при ухваленні управлінських рішень, виробленні стратегії конкуренції і ціноутворення в умовах влади ринку. Чим глибше будуть ці знання, тим вище рейтинг фахівця.

Багатий фактичний матеріал використовується не лише в якості ілюстрацій до теоретичних положень, але має більшу самостійну цінність. Підручник знайомить з рівнем туристською активності, мір0ою концентрації туристських ринків, кількісними оцінками економічного вкладу міжнародного туризму і так далі.

Підручник спирається на матеріали спеціалізованих ООН, Європейського Союзу, Усесвітньою туристською організації (СОТ), національних туристських адміністрацій, Держкомстату Росії і ін. Автором притягувався спеціалізований періодичний друк.

Композиція учбового видання відповідає завданню підготовки кадрів для формування цивілізованого ринку туризму. Робота починається з визначення об'єкту вивчення, його єства і кордонів. Потім розглядаються питання статистики: показники міжнародного туризму, методи збору і обробки статичної інформації, напрями вдосконалення статистичного обліку в туризмі. Центральне місце в книзі займають проблеми попиту і пропозиції в туризмі. Дається характеристика сутності і особливостей туристського попиту. Представлена географія туристських потоків як реалізованого туристського попиту. Ряд глав присвячений туристській пропозиції, тобто економічній поведінці виробників туристських товарів і послуг, і питанню рівноваги на туристському ринку. Тут же просліджуються зміну в природі туристського бізнесу під впливом сучасних інформаційних технологій, а також в структурі світового туристського ринку. На закінчення розкриваються процеси транснаціоналізації і глобалізації в туризмі. Вони служать закріпленню учбового матеріалу. Книга забезпечена наочним матеріалом у вигляді таблиць, графіків, діаграм. В кінці наводяться список літератури, що рекомендується, і наочний покажчик.

На основі досліджуваної літератури, я виявила таки особливості:

Туристичний потік - тимчасове переміщення людей з місця свого постійного мешкання в іншу країну або місцевість в межах своєї країни в в цілях отримання задоволення і відпочинку, оздоровчих, гостьових, пізнавальних або в професійно-ділових цілях, але без заняття оплачуваною роботою у відвідуваному місці. Виділимо основні особливості туризма:

- на відміну від подорожей туризм - це переміщення людей в досить короткі проміжки часу;

- для туризму поважно визначити категорію місця постійного мешкання (місце проживання);

- визначення періоду вільного часу виходить із загального розуміння туризму як способу відпочинку;

- найважливішою категорією є мета туризму, яка дозволяє чітко виділити види діяльності. Головні цілі туризму: розважальні (аттрактівні), рекреаційні і пізнавальні. Вторинними за значимістю є цілі оздоровчі і лікувальні. Далі слідують професійно-ділові, гостьові і пр.;

- туризм - важлива складова економіки багатьох держав.

Основними цілями туризму визначається:

1) дозвілля, рекреація і відпочинок;

2) відвідини знайомих і родичів;

3) ділові і професійні цілі;

4) лікування;

5) релігія і паломництво;

6) інші цілі.


Розділ 2. Теоретичні аспекти поняття туристичний потік


Информация о работе «Аналіз туристичних потоків в Італії»
Раздел: Физкультура и спорт
Количество знаков с пробелами: 92005
Количество таблиц: 7
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
238694
19
11

... стан туристичної галузі в Україні, наявність пози­тивних зрушень у розвитку сільського зеленого туризму як прибуткового і найменш капіталомісткого виду туризму. Метою дослідження є аналіз стану міжнародного туризму на Херсонщині для розробки проектних рішень щодо його розвитку. Тому в процесі виконання роботи: 1. Проаналізована діяльність суб'єктів туристичної індустрії та зроблено висновок про ...

Скачать
137961
13
4

... , що не мають відповідного дозволу, створити 2-3 екскурсійних пункти в центральній частині міста; ·     тощо. РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ РОЗВИТКУ НОВИХ РЕКРЕАЦІЙНИХ ЗОН ТУРИСТИЧНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ У м. КИЄВІ 3.1.Мета розвитку рекреаційних зон туристичного призначення в м. Києві Київ – столиця України, один з найважливіших політичних, економічних, наукових, культурно-освітніх та релігійних центрів ...

Скачать
61702
1
0

... моделі стійкого розвитку економіки: Матеріали ІІІ Всеукр. науково-практ. конф. студ., аспір. і молодих вчених – Луганськ, 2007. – С. 8-10. - 0,12 д.а. АНОТАЦІЯ Антонюк К.В. Структурно-функціональні фактори розвитку міжнародного ринку туристичних послуг. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 – світове господарство і міжнародні ...

Скачать
79452
0
1

... . Деякі недоліки італійських готелів цілком компенсуються певними перевагами, до яких можна віднести наявність великої кількості добре оснащених конференц-залів. РОЗДІЛ 7 Рекреаційно – туристичне районування Італії Альпійський туристичний центр (П'ємонт, Ломбардія, Фріулі – Венеція Джулія, Венето, Валле д`Асота, Лігурія) З точки зору туризму найбільший інтерес в П'ємонті представляють гі ...

0 комментариев


Наверх