Портландцемент - гідравлічний в'яжучий матеріал, отриманий подрібненням портландцементного клінкеру і невеликої кількості гіпсу (1,5-3 %)

1. Портландцемент - гідравлічний в'яжучий матеріал, отриманий подрібненням портландцементного клінкеру і невеликої кількості гіпсу (1,5-3 %).

Клінкер отримують випалом до спікання сировинної маси, що забезпечує в портландцементі переважання силікатів кальцію. Щоб уповільнити тужавлення, до нього додають гіпс. Для поліпшення деяких властивостей і зниження собівартості портландцементу допускається введення мінеральних домішок (до 15 %).

2. Основні операції при отриманні портландцементу:

приготування сировинної маси;

випал її для одержання цементного клінкеру;

його мелення разом з домішками.

Співвідношення компонентів повинно бути таким, щоб отриманий при випалі портландцементний клінкер мав наступний хімічний склад (%): СаО - 62-68; SiO₂ - 18-26; АІД - 4-9; Fe₃O₃ - 2 6.

У природі існує осадочна гірська порода мергель, яка складається з вапняку та глини. Але частіше використовують вапняк і глину у співвідношенні (3:1). До сировинної маси вводять також коригувальні домішки.

Під час взаємодії з вологим повітрям активність портландцементу знижується, тому його оберігають від впливу вологи.

Тверднення. При змішуванні з водою частки портландцементу розчиняються, спочатку утворюючи гелеподібну суміш (жорсткий холодець), а згодом кристалізуються, надають міцності цементу, що твердне. Процес тверднення портландцементу триває місяці й роки. Проте наростання міцності з часом уповільнюється, тому якість цементу зазвичай оцінюють за міцністю, яку набирає він у перші 28 діб тверднення.

3. Корозія цементного каменю. Портландцемент – гідравлічний в'яжучий матеріал, який, перебуваючи у воді, твердне, набираючи дедалі більшої міцності. Водночас якщо вода, а ще гірше –водяні розчини солей або кислот, починають просочуватися крізь цементний камінь, він поступово руйнується. Цей процес називається корозією цементного каменю. Корозія цементного каменю призводить до руйнування цементних бетонів і розчинів.

Щоб підвищити стійкість цементного каменю проти корозії, до цементу додають активні мінеральні домішки, що зв'язують Са(ОН)₂ у нерозчинні гідросилікати.

4. Різновиди портландцементу. Для задоволення потреб сучасного будівництва в цементі промисловість на основі портландце-ментного клінкеру випускає різноманітні види портландцементу. Швидкотверднучий портландцемент (ШТЦ). Відрізняється швидким зростанням міцності у перші дні тверднення. Він буває марок: «400» і «500», що у трьохдобовий термін повинні мати межу міцності при стиску 25 і 28 МПа. Застосовують для бетонів, монолітних і збірних конструкцій з підвищеною відпускною міцністю.

Пластифікований портландцемент. Отримують, додаючи до клінкеру гідрофобні поверхово-активні речовини, наприклад, сульфітно-спиртову барду (ССБ) у кількості 0,15-0,25%. Такий цемент значно підвищує пластичність розчинних і бетонних сумішей порівняно зі звичайним портландцементом при однакових витратах води. Це дозволяє зменшити витрату портландцементу, підвищити міцність і морозостійкість бетонів і розчинів.

Білий портландцемент. Отримують з білих каолінових і чистих вапняків або крейди з мінімальним вмістом окислів заліза, марганцю і хрому. На основі білого цементу і лугостійких пігментів (сурику, ультрамарину) отримують кольорові цементи. Марки таких цементів: 300,400, 500. Ці цементи застосовують для опоряджувальних робіт.

3. Інструменти, приладдя, інвентар

Продуктивність праці муляра багато в чому залежить від якості ручного інструменту.

Кельма типу КБ (Рис. 3.1.а) - це лопатка з тонколистового сталевого полотна із зігнутою ручкою з древини твердих порід. Вона застосовується для розрівнювання розчину, заповнення вертикальних швів і підрізування надлишків розчину.

Молоток-кирочка типу МКИ (Рис. 53,б) масою 0,55 кг з дерев'яною ручкояткою завдовжки до 300 мм використовується для рубки або тесання цеглини, керамічного каменя. При цьому лезо молотка повинно бути під прямим кутом до поверхні ребра цеглини.

Лопата розчину типу ЛР (Рис. 3.1. в) має полотно з листової сталі завтовшки 1,6 мм. Круглий металічний стрижень завдовжки 320 мм захищає від зносу дерев'яний живець.

Лопата необхідна для подачі і розрівнювання розчину, а також для перемішування його в ящику.

а б в

РИС. 3.1. РУЧНИЙ ІНСТРУМЕНТ ДЛЯ УКЛАДАННЯ ЦЕГЛИ

а - кельма; б - молоток; в – лопата для розчину

Розшивки типу РВ-1 і РВ-2 (Рис. 3.2.) мають робочу частину у формі розрізаної уздовж сталевої трубки з ручкою з деревини твердих порід.

РИС. 3.2. РОЗШИВКА З УВІГНУТОЮ РОБОЧОЮ ЧАСТИНОЮ (а) І З ОПУКЛОЮ (б)

Обробку і ущільнення швів кладки ведуть сталевими розшивками, які мають увігнуту і опуклу поверхню.

Для прискорення виробництва цеглевої кладки і підвищення виробництва цегляної кладки і підвищення її якості використовують малогабаритні ручні пристрої. Причальні скоби (Рис. 3.3.) П-подібної форми закріплюють в швах кладки; скоби з листової сталі надягають на цеглину, укладену навзнаки.

Кручений причальний шнур (Рис. 3.4.) завтовшки 1,5...3 мм натягують уздовж стіни, що викладається. Він призначений для дотримання горизонтальності рядів, що викладаються.

Рис. 3.3 Причальний шнур в корпусі

1 - корпус; 2 - ручка; 3 - шнур

Проміжні маяки (Рис. 3.5.) у вигляді прямокутного корпусу або зварної рамки фіксують натягнутий шнур у вертикальній і горизонтальній площинах.

Шаблон (Рис. 3.6.) у формі металічного косинця служить для розмітки і перевірки прямих кутів кам’яних стін. Шаблон з двох лінійок, сполучених хомутами з притискними гвинтами, призначений для розмітки віконних і дверних отворів при виробництві кам'яних робіт.