Дослідження організації роботи митних органів України в сфері попередження скоєння митних злочинів

Зміст

 

Вступ

Розділ 1 Сутність митної політики та митної справи

1.1 Організаційно-правові засади управління митною справою

1.2 Структура управління в митній справі

Розділ 2 Аналіз ефективності управління митною справою в Україні

2.1 Характеристика системи управління в ДМСУ

2.2 Оцінка ефективності управління в ДМСУ

Розділ 3 Шляхи підвищення ефективності управління в ДСМУ

3.1 Напрями підвищення ефективності управління митною справою

3.2 Заходи із скорочення витрат управлінської діяльності

Висновки та пропозиції

Список використаних джерел

 

Вступ

Актуальність теми. Відповідно до Митного кодексу, безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи України. Систему органів управління митною справою на сьогодні становлять Державна митна служба України, регіональні митниці, митниці, спеціалізовані митні управління та організації.

При проведенні в життя митної політики митні органи України розв'язують такі головні завдання: виконання та контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи; захист економічних інтересів України; забезпечення виконання зобов'язань, передбачених міжнародними договорами України з питань митної справи, укладених в установленому законом порядку; сприяння захисту інтелектуальної власності учасників зовнішньоекономічних зв'язків, інших юридичних та фізичних осіб; застосування відповідно до закону заходів тарифного та нетарифного регулювання при переміщенні товарів через митний кордон України; здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, вдосконалення форм і методів їх здійснення; контроль за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України; здійснення спільно з іншими уповноваженими органами державної влади заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів на зовнішньому ринку; створення сприятливих умов для прискорення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон України; боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил; розвиток міжнародного співробітництва у галузі митної справи; ведення митної статистики; ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності; здійснення верифікації (встановлення достовірності) сертифікатів походження товарів з України.

Мета і завдання дослідження. Метою курсової роботи є дослідження організації роботи митних органів України в сфері попередження скоєння митних злочинів.

Для досягнення поставленої мети було вирішено такі завдання:

-       розкрити систему органів державного управління митною справою в Україні;

-       дослідити основні форми митного контролю в Україні;

-       оцінити ефективність управління митною справою в Україні;

-       розробити шляхи підвищення ефективності управління митною справою в Україні.

Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження є організація управління в митній справі України.

Предмет дослідження становлять система та механізм співробітництва правоохоронних служб із попередження скоєння митних злочинів.

Методи дослідження. Методологічною основою курсової роботи є сукупність прийомів і методів наукового пізнання, застосування яких засноване на діалектиці.

Розділ 1 Сутність митної політики та митної справи   1.1 Організаційно-правові засади управління митною справою

Відповідно до Закону України «Про митну справу в Україні» держава є монополістом у галузі митної справи. Вона визначає систему правового регулювання митної справи, розробляє митну політику, організовує та безпосередньо здійснює митну справу.

Тому вивчаючи питання про управління митною справою, необхідно виходити, перш за все, із значення її законодавчого забезпечення. В цьому напрямку вже розглядалась роль Верховної Ради України, яка приймає основні нормативні акти: Митний кодекс України, закони «Про Єдиний Митний тариф», «Про митну справу в Україні», розглядає відповідність міжнародних актів з митних питань Конституції України та приймає рішення про їх імплементування в митне законодавство України. Верховна Рада України приймає також окремі закони, що регулюють митні пільги та порядок їх впровадження, митні тарифи на окремі товари, митні режими тощо.

Суттєвий вплив на управління митною справою має Президент України, який з листопада 1996 р. курирує Держмитслужбу України. Укази Президента України мають вирішальне значення при визначенні структури, штатного розпису, чисельності, а також призначенні на посади вищого керівництва митної інфраструктури.

Кабінет Міністрів України як вищий державний орган у системі органів виконавчої влади організовує втілення митної політики в конкретні організаційні заходи. Як визначено в ст. 116 Конституції України, Кабінет Міністрів забезпечує здійснення митної справи. Ця управлінська діяльність відбувається в межах повноважень Кабінету Міністрів та, зокрема, передбачає: встановлення розмірів митних зборів і плати за митні процедури; координацію діяльності міністрів, державних комітетів Держмитслужби з питань митної справи; проведення переговорів та укладання міжнародних договорів України з митних питань [21, с. 240].

Відповідно до Митного кодексу, безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи України. Систему органів управління митною справою на сьогодні становлять Державна митна служба України, регіональні митниці, митниці, спеціалізовані митні управління та організації.

При проведенні в життя митної політики митні органи України розв'язують такі головні завдання: виконання та контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи; захист економічних інтересів України; забезпечення виконання зобов'язань, передбачених міжнародними договорами України з питань митної справи, укладених в установленому законом порядку; сприяння захисту інтелектуальної власності учасників зовнішньоекономічних зв'язків, інших юридичних та фізичних осіб; застосування відповідно до закону заходів тарифного та нетарифного регулювання при переміщенні товарів через митний кордон України; здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, вдосконалення форм і методів їх здійснення; контроль за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України; здійснення спільно з іншими уповноваженими органами державної влади заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів на зовнішньому ринку; створення сприятливих умов для прискорення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон України; боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил; розвиток міжнародного співробітництва у галузі митної справи; ведення митної статистики; ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності; здійснення верифікації (встановлення достовірності) сертифікатів походження товарів з України [3, с. 129].