Навигация
Огляд українського ринку коньяку 2005 – початку 2006 рр
49054
знака
0
таблиц
0
изображений
11. Огляд українського ринку коньяку 2005 – початку 2006 рр.
Спільний погляд
Після заходу соціалізму і виходу капіталізму, що викликали середньостатистичне зростання доходів, співвітчизники переглянули свою алкогольну карту, поволі, Але вірно осягаючи постулати загальносвітової культури пиття. В зв'язку з цим вживання коньяку (а звідси місткість ринку) збільшується приблизно на 20% в рік. обсяг українського коньячного ринку-2005 в натуральному вираженні оцінюється в 2,4–2,6 млн. дол., а в грошовому вираженні – в $190–200 млн. (зріст на 8,6–10%). «Динаміка ринку вельми вражає тим, що продовжує закладену в останні два роки позитивну тенденцію. Цікаво, що зростання ринку забезпечують агресивні новачки, яким пішов вже другий рік», – відмітила Юлія Комарова, начальник відділу реклами і маркетингу Одеського КЗ. Збільшення обсягу ринку в «коньячному» вираженні експерти пояснюють не лише підвищенням попиту, але і заміщенням легальним виробництвом тіньового сектора, а також охолодженням інтересу українців до горілки. «Грошове» зростання ринку обумовлюється витком інфляції (співвідношення гривні до євро), а також залежністю вітчизняної коньячної індустрії від постачань сировини (із ближнього і далекого зарубіжжя), пляшки, пробки, примноженням рекламних бюджетів і так далі.
В майбутньому учасники ринку очікують тотального підвищення всіх «коньячних» показників: об'ємів вживання і виробництва (у натуральному і грошовому вираженні), собівартість і рентабельності, цін і квот, митних зборів на сировині, відрахувань на рекламу і так далі. Що до вартості ліцензії на розлив коньяку, то вона вже в 2005 р. зросла в 10 разів.
Не обійшлося на коньячному ринку і без сенсацій. Так, один з найбільших дистриб'юторів України – 000 «ТД «Мегаполіс» (горілчані ТМ «Благов», «Хортиця» і «Медовуха», вина Феодосівського ЗМВ, обіг-2005 -$158,4 млн) в липні-2006 приступає до будівництва коньячного заводу в Криму (5 км. від Феодосії). Це спільний проект із компанією L'Empire du vin (Франція, рік випуску – 2005-й), інвестиції в який складають майже $25 млн. Потужність підприємства, де перші три роки розливатиметься коньяк із 3-х і 5-річних французьких спиртів, складається з 1,5 млн бут. 0,5 л/мес. Створити власне коньячне виробництво «Мегаполіс» вирішив після відмови Одеського КЗ відновити контракт на ексклюзивну дистрибуцію продукції ТМ «Шустов». Свої коньяки «Мегаполис» має намір представляти в цінових сегментах, аналогічних «шустовським», збираючись за три роки зайняти не менше 14–18% ринку. Експерти вважають, що при заявлених інвестиціях можна досягти поставленої мети, наводячи приклад успішної ринкової долі ТМ «Жан-Жак».
«Цифрове» виробництво
За даними провідних гравців, за 2005 р. в Україні було «законно» розлито понад 2,39 млн. дав коньяку, що на 21,1% (більше 0,42 тис. давл) перевищує показники 2004 року. Коньячну індустрію України сьогодні представляють близько 15 підприємств, забезпечуючи ринок продукцією під власними ТМ, або що працюють по ботлерським контрактах. Отже, п'ять коньячних заводів працює в АР Крим, чотири – в Одеській області, два – в Закарпатськi, поодинці – в Дніпропетровській, Донецькій, Херсонській, Миколаївській областях.
В авангарді коньячної галузі виступає Одеський коньячний завод (ТМ «Шустов»), що випустив 530 тис. дол. коньяку, що приблизно на 2% (9 тис. дал) перекриває рівень 2004 р. Доля в галузевому виробництві перевищила 22,1% (дані представлені учасниками ринку). У 2006 р. завод планує підвищити обсяг виробництва на 35–40% (до 610 тис. дол.), що дозволить ще міцніше освоїтися у всіх цінових нішах ринку. Обсяг інвестицій ОКЗ в 2005 р. досяг 50 млн. грн., у тому числі на модернізацію виробництва пішло майже 6,7 млн. грн. Засоби використані для реконструкції лінії розливу коньяку і ЛВІ, придбання бочок і будівництво високотехнологічного виноробницького заводу. У 2006 р. запланована перекурка 2700 тис. дав виноматеріалів, для цього поміщений договір на доставку 2600 тис. дав, які будуть закладені на витримку коньячних спиртів. На даний час перекурено вже більше 1600 тис. дав виноматеріалів (раніше в середньому перекурювалось 1100 тис. дал/год).
Під ТМ «Шустов» на ринок України поставляється 11 найменувань ординарних і марочних коньяків, що займають всі цінові сегменти. До речі, перші марочні коньяки, наприклад, «Чайка», були випущені Одеським КЗ ще в 1952 р. А перші колекційні коньяки – «Золотий Дюк», «Київ», «Україна», «Русь» разливаються із 1992 р. Є в Коньячному будинку» Шустов» і елітні коньяки, які випускаються вже більше 50 років. Основа для виготовлення знатних коньяків багаторічні спирти – справжній Золотий фонд Одеського КЗ. Ці дорогоцінні спирти чекають свого зоряного розливу в цехах витримки підприємства. Парк дубових бочок Одеського КЗ сьогодні налічує 15 000 одиниць. Необхідно відзначити, що в нинішньому році підприємство поповнить асортимент ТМ «Шустов» ще однією коньячною позицією, яка «віллється» в ціновий сегмент 25–30 грн., а також під «парасольколю» ТМ «Французький Бульвар» виведе дві нові позиції коньяків категорії VS і VSOP, що отримали brandname «Француз». Крім того, свою просвітлену увагу «шустовці» звертають на перспективний преміальний сегмент, оскільки, як відзначає Юлія Комарова, «сьогодні в Україні воістину справді гідні елітні коньяків не так вже багато через нестачі старих колекційних спиртів у більшості вітчизняних виробників. Адже такі коньяки, як «Золотий Дюк», можуть на міжнародних конкурсах упевнено відстоювати право називатися «коньяком». А наявність подібних коньяків в асортименті підвищує престиж всієї продукції підприємства і говорить про його багату історичну спадщину і справжність продукту».
АПФ «Таврія» (Перший Национальний Виноробницький Холдинг) хоч і грає другу скрипку в галузевому «оркестрі» (доля в галузевому розливі більше 21,8%), проте в 2005 р. продемонструвала високу динаміку зростання, піднявши показники на 23%, що відповідає обсягу в 523 тис. дал коньяку. Як повідомляє керівництво ПНВХ, За 12 місяців 2005 р. всі торгові марки, що входять в портфель Першого Національного, показали приріст продажі, зокрема: обсяги реалізації коньяків ТМ «Таврія» в 2005 р. підвищилися на 19,5% (у грошовому вираженні) і на 8,4% – в натуральном, а преміальною ТМ А1ехх – на 49% (у грошах) і на 41% (у «натурі»). Спільний об'єм продажів ПНВХ в 2005 р. зріс на 31% відносно показників 2004 р.
Портфель АПФ «Таврія» сьогодні включає вісім сильних брендів. Причому в 2005 р. асортимент цього виробника не змінювався, проте ціна на продукцію ТМ «Таврія» збільшилась в середньому на 20%. Такий крок мотивований принциповими змінами в оформленні лінійки марочних коньяків «Таврія», «Оріана» і «Каховка», для яких була розроблена оригінальна пляшка і овальні подарункові тубуси. Це дало можливість дистанціювати марочні коньяки від ординарної групи (раніше вони розливалися в однакові бутилки). Тепер же зовнішнє оформлення марочних коньяків і цінове позиціювання цілком відповідає суті благородного напою. У поточному році ПНВХ має намір збільшити частку АПФ Таврія» з 22% до 25%. Даний рубіж буде подоланий забезпеченням високої якості і стопроцентної присутності коньяків Холдінга у всіх цінових сегментах. «Така політика дає позитивні результати і дозволяє запобігти конкуренції як по якісних, так і по цінових параметрах», – констатує Геннадій Кулжінський, директор по маркетингу ПНВХ.
Замикає перше коньячне тріо АП «Ужгородський коньячний завод», що розлив в 2005 р. 269 тис. дал коньяка, що на 3% «переганяє» показник 2004 р. – 262 тис. дав (доля у всеукраїнському розливі – 11,2%).
Наступну таку шеренгу ведучих українських коньячників очолює ЗАТ «Алефвіналь» (ТМ «Жан-Жак» і ТМ «Клінков»), що зайняв четверте місце в галузевому рейтингу (10,8%). Спільний об'єм розливу цього коньячного «гаргантюа» в 2005 р. досяг відмітки 260 тис. дал (у структуру входят 000 «Алеф-Виналь-Крым», смт Багерово, АР Крим і 000 «Атлантіс», м. Дніпропетровськ), що майже на 30% перевищило виробничий підсумок 2004 року. Сьогодні асортимент ТМ «Жан-Жак» складається з семи позицій і займає цінову нішу 15–32 грн. Лінійка ТМ «Клінков» включає дев'ять найменувань, «Клінков Family Collection» – три. Дані трейд-марки представлені у високо ціновому і преміальному сегментах – 50–180 грн. З середини травня 2006 р. компанія планує вихід на ринок коньяку – новинки від ТМ «Жан-Жак» в ціновий категорії саб-преміум.
ВАТ «Зеленій Гай», що показав за минулий рік, запаморочливий виток розвитку, провів 224 тис. дал коньяку і відзначив зростання об'ємів на 110% по відношенню до показника 2004 р. Доля в галузевому розливі досягла 9,35%. Феномен ТМ «Грінвіч», виведеною ЗАТ «Зелений Гай» на ринок «під завісу» 2004 р., аналітики обумовлюють не лише вдалим «розлученням» із компанією «Гетьман» (що нині працює з однойменною ТМ в Молдові), але і енергійною дистрибуцією, широкою промо-підтримкою, що викликали стрімке зростання продажу і розширення ринкової долі. Сукупність цих факторів дає «Грінвічу» карт-бланш на успіх і в прийдешньому.
Завод марочних вин і коньяків «Коктебель» (підрозділ компанії «Союз-віктан») розлив минулого року 192 тис. дал, перевищивши показник 2004 р. на 12%, коли було випущено більше 170 тис. дал коньяку. Доля в компанії в галузевих об'ємах перевищила 8%. Коньяки ТМ «Коктебель» молоді (у тому числі дебютант-2005 – «Фаворит»), марочні і старі колекційні сьогодні представлені у всіх цінових сегментах. Пріорітетний вектор розвитку компанії в останні роки спрямований на вдосконалення власної виробничої бази. Крім того, «Коктебель» завоював репутацію марки-новатора, оскільки вже на початку 2005 р. представив нові продукти в інноваційному дизайні – незвичайною для коньяків пляшці, увінчаній вперше в Україні ковпачком «гуала» (для молодих коньяків), що стало додатковою гарантією захисту від фальсифікації. В кінці 2005 р. на прилавках роздрібна влаштувався новий, але при цьому витриманий 15-річний коньяк «Коктебель». Стартувала і новинка-2006 -30-й коньяк (група дуже старих коньяків).
Крутий, майже 100-й зліт виробничих об'ємів здійснив ЗАТ «Жовтневий винно-коньячний завод»: із 56 тис. дав (показник 2004 р.) до 107 тис. дав (розлив 2005 р.).
ГП «Сімферопольський виноробний завод» працює як «на себе», так і за ботлерскою схемою (ТМ «ЖЗЛ», Тетьман», «Ай-петрі» і ін.). За даними
керівництво підприємства, в 2005 р. Сімферопольський ВЗ виробляв 141 тис. дал продукту, що на 28% перевищує рівень 2004 р., що склав 110 тис. дал в 2006 р. компанія презентує новий семирічний марочний коньяк «Скіф». Втім, експерти відзначають якусь хвилеподібність розвитку Симферопольського заводу, пояснюючи це «сировинними» обставинами.
Білгород-Дністровське 000 «Винконцерн», що виробило 110 тис. дал коньяку, показало зростання на 4% по відношенню до торішнього показника -77 тис. дал.
Спільне русло останніх шести коньячних виробників («Закарпатський сад», Першотравневий ВЗ і ін.) в 2005 р. помітно звузилося або зовсім пересохло (наприклад, АФ «Магарач»). Коньячна крапля цих виробників в національному морі «важить» менше 5%. Залишається тішитися надіями, що ботлерські програми або (що ще краще) інвестиції імущих світу цього не залишать ці підприємства напризволяще, адже серед них є справжні дані технологічні маестро вино- і «коньякоделія».
В цілому, незважаючи на негативні явища різній етіології хвороби, що викликають зростання української коньячноï індустрії, більшість заводів збільшують об'єми розливу високоякісних брэндированих коньяків. По порівняльних підсумках 2004–2005 рр., оператори зафіскували деяке підвищення рентабельності коньячного виробництва (в основному, із-за триступінчатого зростання роздрібних цін, викликаного збільшенням попиту на коньяк). Проте позитивна динаміка даного показника поки що ні в яке порівняння не йде з горілчаною «віддачею».
Яруси і персони
Коньячний ринок України в 2005 р. досить чіткий розшарувався на цінові яруси (або сегменти). Принцип цінової градації відштовхується від оптимального в коньячному секторі об'єму – пляшки 0,5 л.
В даний час шкала цін розташована в наступному порядку:
• Перший ярус – 15–19 грн.
• Другий ярус – 19–45 грн.
• Третій ярус – 50–150 грн.
• Четвертий ярус (премiум-сегмент) – більше 150 грн.
Найбільш принадним оператори називають ціновий поріг 20–30 грн. (ледве вище за половину другого ярусу). Саме тут закріпилися в 2005 р. нові українські коньячні марки. «Це цілком закономірно, оскільки саме в цій ціновій категорії зосереджена велика частина продажів коньяку. При цьому сегмент понад 50 грн. освоєний лише декількома вітчизняними гравцями, лідером серед яких виступає АПФ «Таврія», – комментує ситуацію Геннадій Кулжінський.
У високому третьому і преміальному – четвертому ярусах наймасовіше представлені імпортні коньяки. У цьому сегменті останні декілька років імпортні коньяки домінували над вітчизняними. Аналітики також прослідкували, що в 2005 р. «захiдноевропейськi» коньяки інтенсивно засвоювали і верхню сходинку другого ярусу, де непогано себе почували армянськi, молдавські і грузинські коньяки. Оскільки українські коньяки приступили до підкорення вищих ярусів, це загострило конкуренцію як між імпортними коньяками, так і зіштовхнуло зарубіжні і вiтчизнянi марки. Як би там не було, але оператори прогнозують розширення і поглиблення високоцінового і премiального коньячного сегменто.
Збутові нюанси
В даний час на українському ринку працює, по оцінках, більш тисячі і близько 100 тис. різних операторів. Зліт популярності коньяку дозволив виробникам розширити діапазони кожного з сегментів ринку. Проте поряд із такими мажорними тенденціями коньячними в 2005 р. підняли ціну продукції майже на 10%. При цьому самі продуценти відзначають, що фактор ціни – нині домінуюча мотивація при купівлі коньяку.
Рейтинг продажів також треба розглядати крізь цінову призму. Позитивні тренди спостерігаються в другому (19–45 грн.) і третьому ярусах (50–150 грн.), що обумовлене сильним «вливанням» в рекламні бюджети і енергійним промоушном українських коньячних марок, а також блiцкрiгом в названі сегменти армянських і грузинських компаній.
Структура коньячних продажів в натуральному вираженні відбивається в співвідношенні 96% – ординарнi коньяки, 4% – марочнi. По оцінках гравцiв, в продажах ординарних коньяків лідирує «Борисфен» (АПФ «Таврія»), «Десна» (Одеський КЗ), «Закарпатський» (Ужгородський КЗ) і ін. При цьому коньяк залишається сезонним товаром – бiльше70% його продажів припадає на холодний сезон. Літній «штиль» продаж (як і дефіцит коньячних спиртiв) оператори вже почали зараховувати до стихійних явищ вітчизняного коньячного ринку.
Очевидне зростання продажів елітній продукції, що мешкає в четвертому ярусі (від 150 грн../бут.), що пояснює промо-активнiстью офіційних ділерів, широко гранд-коньяки, що популяризували, в основному французського «роду». Втім, темпи продажів імпорту поступово стагнирують, оскільки вітчизняний споживач голосує за ціну і тому віддає перевагу «рідним» маркам, які презентували гідні новинки у високоціновому і середньому сегментах.
Що ж дозволяє добитися «гарячих» продажів продуцентам і поставщикам коньяків (вітчизняних і імпортних), що вже досягли високоï якості продукції і що мають в своєму розпорядженні великі пром-бюджети? Звісно, вивірена і професійна розробка збутових схем. Найбільш ефективним експерти називають дві конструкції. Перша – обпирається на фундамент паритетного спвiробiтництва з великими дистриб'юторами (краще – одним), друга – зиждеться на екстенсивних методи реалізації – створення власних дистриб'юторських мережах. Стратегії збуту коньяків результативнi в трьох векторах дій:
– «купівля» полиці;
– створення коньяку, який трейдери не зможуть проігнорувати;
– наявність потужного потенціалу «самопродвиження».
До речі, коньяки розставляють на ритейл-полках згідно ціновому, а не якісному принципу. Дорогі – на високу локальну полицю, середньоцiновi нові – посередині, найдоступніші: у нижні відділеннястелажів (iнколи – на підлогу).
Експортно-імпортні дефініції
Експортна динаміка коньячного ринку показує приріст, де в арьергардi стабільно виступає ТМ «Таврiя», що займає 70% сумарних поставок за рубіж. ТМ «Таврія» экспорту продукцію до Росії, Білорусіï і Польщу.
«Зарубіжні» об'єми Одеського КЗ доки невеликі, враховуючи обмеження у використанні ТМ «Шустов» за межами України. У експортний портфель одеситів входить лише трьох-, четырех- і п'ятизірковий «Коньяк Одеський», відвантажуваний до Росії, в планах – експорт коньяків ТМ «Французький Бульвар». У перспективе – збільшення експортного потоку за рахунок розширення географії представленостi, оскільки 8 березня 2006 р. завод виграв справу, повя'зану з фактом перекупки знаків «Шустофф» і «Торговий Дім «Шустов» компанiэю «Група підприємств ОСТУ» в Іоланти Володіной, громадянки Латвії. Перемога в тяжбі дозволить ОКЗ зареєструвати за собою товарний знак «Шустов» в країнах ЄС, щоб поставлять туди свою продукцію, над чим зараз і ведеться робота.
Проводять «пробу пера» на экспортном плацдармі (в основному – росiйском) ЗАТ «ЗМВК «Коктебель» і компанiя| «Алеф-віналь». Також недавно на ринок Білорусі вийшла компанія «Зелений Гай». Проте оператори ринку одностайні в думці, що налаштуватися на зарубіжних ринкових просторах – лише півсправи, головне – утримати свої позиції і заробити популярність.
Якщо говорити про вплив на розклад внутрішнього ринку «зовнішніх» коньякiв, то тут помітну роль грають лише молдавські напої, але і їх доля зменшується, оскільки українськi коньяки сьогодні відрізняються вiдмiнною якістю, а їх «батьки» – виробники мають в своєму розпорядженні ширшу і результативнішу дистрибуцію. Крім того, лояльність співвітчизників до молдавських коньяків відомих брендiв холоне із-за масових пiдробок. Імпортний, як прийнято, французький коньяк, не заважає, а навпаки підстібає тримати якість і у прийняттi відповідати західним стандартам. «Коньяки з республiк минулого Союзу, звичайно, здатні заважати українським маркам, але лише на якийсь час, тому як навіть неiскушений покупець швидко розбере, що налите в пляшки за ту ціну, за яку ці «коньяки» продаються», – коментуе Анатолій Коган, маркетинг-директор компанії «Алеф-Віналь».
При цьому оператори відзначають, що в нашій Вітчизні обсяги фальсифiката нижчі, ніж на інших алкогольних ринках, що обумовлене непоганою рентабельністю галузі, складностi отримання коньячних спиртів і підробки продукту.
Більше половини (60%) об'єму «дальнезарубiжного» імпорту мiцного алкоголю займає коньяк Hennessi (імпортер – компанія «Марком»), а також продукція ТМ Магtell. Ці два знамениті французи «забирають» 80% «світлих» постачань з-за кордону. Останні 20% розподiляють серед інших імпортерів. До слову, імпортом алкоголю тiсно зайнявся Перший Національний Холдинг Вінодельчеський, в портфоліо якого минулого року увійшли нові європейські марки. Також Холдинг отримав ексклюзивні права на бренди Групи Remy Cointreau (Франція), що представляє коньяки Remy Martin (VS, VSOP, ХО Ехсеllenсе, Ехtra, Louis XIII), лікери і горілки BOLS.
Експерти відзначають цікаву тенденцію: коньяки малих будинків стараются дистанціюватися один від одного і застовпити свою нішу: ТМ «Харді» як презентер дорогої упаковки – хрустального графина, «Шато де Монтіфо» – приватний бренд, «Леро / Ларсен» як повпред миллезимних коньяків. Втім, експерти із великою натяжкой зараховують миллезими (основа – один спирт) до класу коньяків, котрi за своєю суттю є купаж большого кількості спиртів різного вiку. Саме у складності букета аромата і смаку полягає краса достойного коньяку. І ніж більше спиртів в коньяку і «антикварне» їх вік, тим цікавіше і дорожче продукт. А що самим продається серед iмпортних коньяків як і раніше являються VS, проте рівні його реалізації в 2005 р. практично порівнялися із VSOP. Тренд – у бік збільшення споживання дорожчих позицій.
Вельми парадоксальне явище коньячної дійсності позначила Юлія Комарова (Одеський КЗ), вiдмiтив, що в той час, як крупні коньячнi будинки не бажають відмовлятися від академічних правил споживання коньяку, багато людей, особливо молодь, вимагають звiльнення вдач, більшої свободи у всьому, у тому числі і в пиття. У зв'язку з цим коньяк почали активно використовувати в коктейлях, пити з льодом і кока-колою, в час і після їжі. «Хоча коньяк з кока-колою – страшний сон винороба, і багато коньячних будинкiв до цих пір не зiзналися, що виробляють спеціальні марки ординарного напою для коктейлiв, – коментує пані Комарова. Втім, такі великі Будинки, як Маrtell и Camus вже створили молодiжнi коньяки Neon і V, ознаменувавши відхід від пекучого до ніжнішого коньячному смаку, який, наприклад, маэ жіночий ароматний коньяк «Жозефіна» ТМ «Камю». Вважаємо, такий радикальный підхід навряд чи скоро приживеться в наших пенатах, але світова тенденція у відході від класичних традицій і трансформація культури пиття омолоджують імідж коньяку примножуючи число молодих любителiв. Локомотивами на цьому iновацiйному шляху вже стали українські; бренди «Клинків» і А1ехх.
Проблеми і вирішення
Найбільш критична проблема – сировинна. Дефіцит сировини для коньячноï індустрії операторів оцінюють в 70%, що може привести до перебоїв із випуском продукції на деяких підприємствах, безпосередньо залежних від запасів спиртів. Іншими словами, вітчизняні виробники коньяків як і раніше купуватимуть спирти як в країнах колишнього Союзу (Грузії, Вірменії, Азербайджані, Молдовi і навіть в Росії), так і у Франції, Іспанії. Проте і це не панацея, тому що діють обмежувальні квоти на ввезення, тобто українське законодавство протистоїть масовій «ін'єкції» імпортної сировини в нацiональну галузь. Такий підхід справедливий, – вважає Геннадій Кулжінський (ПНВХ), – тому що зберігається цілковитий цикл, необхідний для виробництва коньяку, інакше рано або пізно виробники відмовляться від власноï сировини і працюватимуть виключно на імпортному». З цією думкою солідарна Юлія Комарова (Одеський КЗ), підкреслюючи, «що массове завезення французьких коньячних спиртів, здійснене минулого року, практично знищило національний ринок, уніфікувавши бiльшiсть представлених коньяків. Адже вітчизняний споживач коньяку в основній масі приголомшливо нерозбірливий і готовий поглинати будь-які напої, на яких буде написано заповітне слово «коньяк».
Інша важлива проблема – недобросовiсна і жорстка конкуренція в низькоцiновому сегменті алко-рынка. Цю проблему зобов'язано усунути держава методом суворого контролю якості алкогольноï продукції і відповідності всіх процесів виробництва технологічним нормам. До того ж, перманентне підвищення акцизного збору, диференціююче вміст спирту в алкогольних напоїв, змушує продуцентів послiдовно підвищувати ціни на продукцiю, що дестабілізує цінову політику будь-якої компанії.
Відносно «імпортних» проблем, то тут оператори відзначають велику кількість «сірих» і «чорних» постачань дорогого алкоголю, і, як результат – недоплата мит і акцизів, що відкриває дорогу ціновому демпингу, що приводить до втрат офiцiйного дистриб'ютора як в об'ємах продажів, так і поверненні інвестицій. Вихід – введення ліцензійного погодження на використання торгової марки лише легітимними представниками в Україні і внесення певного переліку товарів до «стоп-листа». Проте і стоп-лист не працює, якщо товар взагалі не задекларований на таможнi (чорна контрабанда).
Генеральні рубежі
По прогнозах аналітиків, коньячну галузь України чекає розширення ринкових судин, що вимагають все більше легальної продукції. Це приведе до збільшення фінансових вкладень у виробництво і зростання об'ємів розлива коньяку. Адже практично для всіх ведучих коньячникiв стало звичайною справою знаменувати кожен сезон «пік» (він починається з приходом холодiв) черговим нововведенням: модернiзацiею виробництва, оптимізацією лінійок і освіженням дизайну «дiючих» коньяків, а також маркетинговою, «піарівською» і контрактною підготовкою ґрунту для виведення новинок. Крім того, цього року багато серйозних виробники впроваджуватимуть в ринок сировини, оскільки запаси коньячних спиртів (навіть французьких) мають межу. Відомо, що вже декілька років крупні компанії («Алеф-віналь», ПНВХ) активно скуповують виноградні плантації. Однако ця тенденція торкнеться заготівки саме високоякісної сировини, оскільки недорогі спирти якості ще не вичерпалися в резервуарах постачальників. Для коньячників в цьому питанні поважно визначитися, який продукт попаде в пляшку і зійде з конвеєра. І, врешті-решт, настають маркетингові війни у всіх цінових ярусах. Генеральнє вчення на ринковому плацкартi вже пройшли минулого року вчасно агресивного виходу легіону юних марок. І нині виробникам доведеться прикласти величезні зусилля, щоб завоювати і розширити коло любителів свого «вогняно-янтарного» бренду.
Похожие работы
... мство [18, c. 104-107]. Як зазначалося, залежно від ситуації, підприємство може обирати для себе різні "стратегічні набори", які допомагають йому більш ефективно реагувати на зміни. 1.2 Сутність, види та особливості міжнародних маркетингових досліджень Міжнародне маркетингове дослідження — це система збору, обробки, аналізу та прогнозування даних, необхідних для прийняття рішень у міжнародн ...
... дослідний зразок вина. Мікробіологічним аналізом визначають стан мікрофлори, природу помутніння і осаду. 3. Дослідницько – аналітична частина 3.1 Соціально – економічні аспекти ринку виноградних вин в Україні Вирощування виноградної лози та виробництво виноробної продукції зосереджено в країнах з помірним і субтропічним кліматом, точніше на території між 30 і 500 північної широти, в ...
... Розділ 2. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності дп “українська горілчана компанія nemiroff” та її положення на світовому ринку алкогольної продукції 2.1 Загальна характеристика діяльності ДП “Українська горілчана компанія NEMIROFF" Українська горілочна компанія Nemiroff - дочірнє підприємство кіпрської компанії Biostar Investments Ltd., на ринку працює з 1992 року [51]. У 2006 році в ...
... “ Орімі Трейд “ ( Росія ) з марками “ Жокей “ і “ Регал “ , Classno ( Сингапур ) в сектор розчинної кави , кавових напоїв та сумішей , “ Петровская Слобода “ ( Росія ) та інші , менш помітні марки . Кавові напої з вмістом розчинної кави ( 10 – 20 % ) вітчизняного виробництва відомі з часів опанування радянським Харчпромом технології виробництва розчинної кави . Суміші на основі розчинної кави , ...
0 комментариев