Акваторія Каспійського моря

«Акваторія Каспійського моря- проблеми й можливі шляхи рішення»

ЗМІСТ

 

1.   Екологічні проблеми Каспійського моря і їхньої причини. 2.   Шляхи рішення екологічних проблем Література

1.   ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ КАСПІЙСЬКОГО МОРЯ І ЇХНЬОЇ ПРИЧИНИ

Надзвичайну гостроту в останні роки придбала проблема збереження екологічного здоров'я унікального природного об'єкта, яким є Каспійське море. Каспійське море - унікальна водойма, його углеводородные ресурси й біологічні багатства не мають аналогів у світі. Каспій - найстарший у світі нафтовидобувний басейн. В Азербайджані, на Апшеронськім півострові, видобуток нафти почався більше 150 років тому й туди ж уперше в нафтовидобуток направлялися іноземні інвестиції. До промислової розробки на шельфі приступилися в 1924 році. У часи СРСР політична сторона Каспійського питання полягала в тому, що нафтогазові ресурси Прикаспия розглядалися скоріше як стратегічний резерв для всього СРСР, а основний упор був зроблений на освоєння родовищ Західного Сибіру. Після розпаду СРСР зложилася принципово інша ситуація. "Стратегічні запаси" виявилися власністю нових незалежних держав і відразу ж стали предметом їхнього торгу з міжнародними нафтогазовими корпораціями. У числі першочергових з'явилися й інші проблеми: статус Каспійського моря, можливі маршрути транспортування енергоносіїв, інвестиції в розробку нафтогазових ресурсів регіону й, звичайно ж, екологічна проблема Каспію.

Що являє собою цей регіон? Прикаспійським регіоном (у широкому значенні) позначають п'ять країн, розташованих по периметрі Каспійського моря; це Азербайджан, Росія, Казахстан, Іран і Туркменістан. Їх прийнято називати державами "басейну Каспійського моря". У дипломатичній практиці останнього десятиліття саме цей термін використовується для позначення країн регіону.

Проблема Каспію на сьогоднішній день дуже актуальна, але поза залежністю від того, як зважиться питання про міжнародно-правовий статус Каспію й про поділ нафтових ресурсів між прикаспійськими державами, Каспій залишається загальним екологічним об'єктом регіону. Криза в одній з його частин виллється в загальну, нероздільну екологічну катастрофу, що, в остаточному підсумку, відіб'ється на особистих планах кожної держави і його перспектив розвитку.

Отже, давайте розглянемо головні екологічні проблеми Каспійського моря.

Забруднення моря

 Головним забруднювачем моря, безумовно, є нафта. Нафтові забруднення придушують розвиток фітобентосу й фітопланктону Каспію, представлених синьо-зеленими й діатомовими водоростями, знижують вироблення кисню. Збільшення забруднення негативно позначається й на тепло-, газо-, влагообмене між водною поверхнею й атмосферою. Через поширення на значних площах нафтової плівки швидкість випару знижується в кілька разів. Забруднення Каспійського моря веде до загибелі величезного числа рідких риб і інших живих організмів. Найбільш наочний вплив нафтового забруднення видно на водоплавних птахах. Неухильно скорочуються запаси осетрових. Нафтова сировина можна замінити іншою сировиною, осетрових же нічим не заміниш і за нефтедоллары ніде не купиш.

Хвороби живих організмів у море.

Тобто забруднення моря приводить до хвороби живих організмів у море.

Проникнення чужорідних організмів.

Погроза проникнення чужорідних видів до недавнього минулого не вважалася серйозною. Навпаки, Каспійське море використовувався як полігон для вселення нових видів, призначених для збільшення рыбопродуктивности басейну. Події прийняли драматичний характер, коли на Каспії почалося проникнення чужорідних організмів з інших морів і озер. Наприклад, справжнім лихом для Каспійського моря стало масове розмноження гребневика мнемиопсиса. Гребневик уперше з'явився в Азовському морі років десять назад, і протягом 1985-1990 р. буквально спустошив Азовського й Чорного моря. Його, цілком ймовірно, завезли разом з баластовими водами на судах від берегів Північної Америки; подальше проникнення в Каспій не склало великої праці. Гребневик харчується в основному зоопланктоном, споживаючи щодоби їжі приблизно 40% від власної ваги, знищуючи в такий спосіб харчову базу каспійських риб. Швидке розмноження й відсутність природних ворогів ставлять його поза конкуренцією з іншими споживачами планктонів. Поїдаючи також планктонні форми бентосных організмів, гребневик являє загрозу й для найцінніших риб, наприклад таких, як осетрові. Вплив на хазяйновито коштовні види риб проявляється не тільки побічно, через зменшення кормової бази, але й у прямому їхньому знищенні. Якщо ситуація на Каспії буде розвиватися так само, як в Азовському й Чорному морях, то повна втрата рибогосподарського значення моря відбудеться між 2012-2015 р.

 

 Перелов і браконьєрство.

 Однієї з головних причин різкого скорочення улову осетрових у Каспійськім морі є браконьєрство. Підтверджується вірогідність неофіційних даних, що на частку браконьєрства доводиться близько 80% улову осетрових. Міністерство екології, відзначають учені, активно узялося за рішення цих проблем. У ЗМІ широко поширювалися слухи про «ікряну мафію», що контролює нібито не тільки рибальство, але й правоохоронні органи в прикаспійських регіонах.

Зміна природних біогеохімічних циклів.

Масоване гідробудівництво на Волзі (а потім на Курі й інших ріках) позбавляє риб природних місцеперебувань, і приводить до інших проблем, наприклад заиливание русла.

Эвтрофикация.

Високий рівень забруднення моря й рік, що впадають у нього, уже давно викликали побоювання формування безкисневих зон у Каспії, особливо для районів південніше Туркменської затоки, хоча ця проблема не значилася в найбільш пріоритетні. Тим часом, істотне порушення балансу синтезу й розпаду органічної речовини може привести до серйозного й навіть катастрофічних змін.

Таким чином, ми бачимо, що екологічні наслідки катастрофічні. Багато хто не усвідомлюють сьогодні, що, якщо не вжити екстрених заходів, то може піти катастрофа. Запобігти цій катастрофі можливо за допомогою конкретних багатоцільових перспективних науково-дослідних програм по запобіганню забруднень Каспійського моря. Наприклад, однієї з таких компаній, що діє в межах Азербайджану із проектом по запобіганню забруднення Каспійського моря, є « BP-Азербайджан». В останні роки, компанія «ВР», що відкрито обговорює із громадськістю питання впливу виробничих процесів на навколишнє середовище, мимоволі надала гарну модель взаємин між громадськістю й забруднюючими об'єктами для місцевих виробників нафти. Компанія " Вр-Азербайджан" одержала офіційний дозвіл Міністерства екології на утилізацію бурових шламів. «ВР» має намір утилізувати бурові шлами як шляхом биоремедиации, так і шляхом термічної обробки. Високий рівень пророблення будь-якого проекту «BP», незалежно від його складності, об'єму - розглядається й розраховується кожна деталь, використовується метод багатоваріантності, зважуються все за й проти, і, звичайно, особлива увага приділяється основному принципу "не нашкодь біосфері". Компанією проводяться зустрічі із громадськістю: «урахувати невраховане, те, що прогледіли, не доглянули».

Іншою мірою запобігання забруднення Каспію, є міжнародне співробітництво по охороні навколишнього середовища Каспійського моря. Ціль даного проекту - розробка плану спільних дій для рішення екологічних проблем Каспію при сприянні авторитетних міжнародних організацій (ЮНЕП, ПРООН, ГЭФ, ЕС-ТАСИС, Всесвітній банк). Також існує проект «Нафтові забруднення Каспійського моря на основі даних космічної радіолокації», початий Інститутом океанології РАН разом з міжнародною громадською організацією ИСАР.

У свою чергу, Міністерство екології й природних ресурсів Азербайджану організує Центр негайного реагування на несанкціоновані викиди нефтеотходов і інші забруднення. Центр буде мати конкретні напрямки реагування, у тому числі негайні дії по очищенню водної поверхні моря й берегової смуги у випадку розливів і інших забруднень, особливо зв'язаних зі зливами із судів баластових вод. Порушники відтепер будуть залучатися до відповідальності.

Отже, розглядаючи все вищесказане, ми можемо бачити, що Каспій є загальним екологічним об'єктом Прикаспійського регіону й криза в одній з його частин виллється в загальну, нероздільну екологічну катастрофу, що, в остаточному підсумку, відіб'ється на особистих планах кожної держави і його перспектив розвитку. І з погляду Азербайджанської Республіки поза залежністю від того, як зважиться питання про поділ нафтових ресурсів між прикаспійськими державами, представляється цілком очевидним, що ефективний екологічний контроль над нафтовими операціями й загальною ситуацією на Каспії можливий лише при спільному контролі прикаспійських держав. Такий контроль може здійснюватися через міждержавний екологічний орган, створений прикаспійськими державами й наділений відповідними повноваженнями, зокрема, правом на попередню екологічну експертизу нафтових проектів, на призупинення або припинення реалізації даних проектів у випадку наявності екологічної небезпеки або підвищеного ризику, а також на розробку й реалізацію спільних програм екологічного характеру.

Забруднення фенолами

Феноли - гидроксильние похідні ароматичних вуглеводнів (летучі й нелетучі). Летучі більше токсичні й мають сильний захід. Звичайно в природних умовах феноли утворяться в процесі метаболізму водних організмів, при біохімічному окислюванні органічних речовин. Вони є розповсюдженими забруднюючими речовинами, що надходять у природні води зі стічними водами нафтопереробних і інших підприємств. Гранично припустима концентрація фенолів у питній воді й воді рибогосподарських водойм становить 1 мкг/л.

Феноли - хімічно нестійкі й піддаються у водному середовищі активному розпаду. Процес самоочищення морської води від фенолів протікає по шляху біохімічного окислювання під впливом ферментів, вироблюваних мікроорганізмами.

Відповідно до досліджень по оцінці впливу сейсморазведочных робіт на природне середовище Північного Каспію (ADL, 1994), зміст фенолів у воді на мілководних ділянках моря досягало 8 мкг/л.

По відомостях Б.М.Куандыкова й ін. (1995), середній зміст фенолів у воді Північного Каспію досягає 60 мкг/л, а характерне для вод цього району середнє значення становить 3 мкг/л.

Згідно даним Казгидромета (Щорічник якості вод за 1992рік), середня концентрація фенолів у воді збільшилася за останнім часом до 6 ПДК (0.006 мг/л). В 1996 році середній зміст фенолів у воді поблизу східного узбережжя Каспію становило 3.9 мкг/л (3.9 ПДК), що відповідало зафіксованим показникам разлияными авторами.

Середнє значення змісту фенолів, відзначене в період з 1985 по 1990року, мінялося від 3.0мкг/л до 9.0 мкг/л. Максимальні концентрації 30.0 мкг/л були відзначені в морській частині устя ріки Урал і в Уральської бороздине (Косарев, Яблонская, 1994).

У ході виконання польової програми моніторингу стану навколишнього середовища, выполненой на стадії геофізичних досліджень (ADL, 1994), були повсюдно зафіксовані показники змісту фенолів нижче 20.0 мкг/л. При обстеженні північно-східної частини Каспію в 1996 році (АГРА,1997) також не було зафіксовано жодного випадку перевищення змісту фенолів оцінки 20.0 мкг/л

Забруднення важкими металами

У морському середовищі Каспію , поряд з вуглеводнями, забруднювачами є важкі й перехідні метали - продукти як природного походження (розчинені й осадові форми), так і привнесеними у вигляді компонентів промислових відходів з річковим стоком. Метали схильні до різних видів впливу й преибразования навколишнього середовища (фізичні, хімічні, біологічні). Як мікроелементи, метали мають велике значення в житті риб і інших гідробіонтів. Вони входять до складу ферментів, вітамінів, гормонів, беруть участь у біохімічних процесах, що протікають в організмах риб (Виноградов, 1952; Войнар,1960; Ковальский, 1974). Але перебуваючи у воді в більших кількостях, денатурируют білки, блокують тиоловые групи, впливають на прояв життєвих процесів і викликають генетичні зміни.

Вода. Аналіз отриманих у цей час даних показав, чтонаибольшие концентрації важких і перехідних металів у воді Східного Каспію (АГРА, 1996) прихедится на мідь, цинк і барій. Показники цих елементів у воді досягають 20 мкг/л для міді й цинку ( ПДК, при ПДК - 10 мкг/л) і 50 мкг/л для барію. Інші елементи присутні в менших кількостях: миш'як і хром - менш 6; свинець, ванадій, нікель - менш 10; кадмій - менш 1.5; ртуть - менш 0.1 мкг/л, що не перевищує рибогосподарських ПДК.

Косарев і Яблонская (1994) наводять дані про зміст важких металов у воді в північній частині Каспійського моря в наступних значеннях: мідь - 7 мкг/л, цинк - 22 мкг/л, свинець - 1.3 мкг/л, кадмій - 0.5 мкг/л. Концентрація міді в цей час істотно вище наведеного авторами рівня, а показники по цинку порівнянні із зазначеними величинами.

При зіставленні даних для морських прибережних вод Англії й сусідніх морів (Laslett, 1995), де максимальні концентрації металів склали: цинк 25; мідь 4.7; кадмій 0.13; свинець 1.1; нікель 9.4 мкг/л, з показниками води Каспійського моря, простежується деяке перевищення рівнів ряду металів з перевагою особливо токсичних - кадмію й свинцю.

Ґрунти. Нагромадження перехідних і важких металов у донних відкладеннях Каспійського моря характеризується рядом специфічних рис. Барій і свинець у донних илах малорухомі, але зорошо витягають із відкладень пластинчатожаберными й брюхоногими молюсками.

Слабка розчинність свинцю обумовлює надходження його з річковим стоком у зваженому стані, отчого розподіл елемента в донних илах носить мозаїчний характер. Зони зі зниженим змістом свинцю тяжіють до узмор'я Волги й Уральської бороздине. Більше високі змісти елемента виявляються на мілководних мулистих ділянках. Абсолютні маси свинцю осідають на морському продовженні русявів Волги й Уралу й у незначній мері переміщаються в глибоководну частину Уральської бороздины. У переміщенні свинцю активну роль грають і гідробіонти.

Максимальні кількості елементів у мулистій масі дна збігаються з ареалом розвитку мелкоалевритных опадів. Значні кількості металів беруть участь у міграції по трофічним церям, накапливаяся в раковинах і м'яких тканинах маллюсков, і далі в рибах. Трохи більше рухливий цинк, його підвищені концентрації відзначаються в предустьевой зоні Уралу й по північному обрамленню Уральської бороздины.

Процес сорбції й осадженні комплексних сполук з органічною речовиною в Каспії веде е утворенню значних концентрацій міді. Максимальні показники пристосовуються до суспензії прируслових ділянок рік, мінімальні в Уральської бороздине. Низькі змісти нікелю отмеченй у пісках і ракушняках, підвищені - у мелкоалевритовых і глинистих илах. В осадженні й нагромадження нікелю беруть участь і гідробіонти.

На прикладі опадонакопичення в Північному Каспії можна усвідомити вплив різних параметрів, що обумовлюють елементну сполуку й просторовий розподіл литологических типів донних відкладень.

Рівні концентрування металів в опадах Північного Каспію виявилися в чіткій залежності отструктуры й типу ґрунтів, наявності мелкодисперсных часток - основних сорбентів елементів.

Середній зміст елементів у сухій масі ґрунту, отримане (Агро, 1996) для великої території північно-східної частини моря, склало:

цинк 2.0-28.0 (середнє 8);

мідь 1.0-15 (середнє 4.0);

кадмій <0.02-0.34 (середнє 0.073);

свинець <2.0-8.0 (середнє 3.0);

хром 4.0-27.0 (середнє 10.0);

нікель <4.0-27.0 (середнє 10.0);

барій 32.0-140.0 (середнє 70.0);

ванадій 5.0-32.0 (середнє 13.0);

ртуть <0.005-0.075 (середнє 0.019);

залізо 1032.0-12100.0 мкг/г (середнє 3995.0 мкг/г).

Середня концентрація миш'яку в илах була нижче межі чутливості методу (<10.0 мкг/г).

Порівняння даних по змісту хімічних елементів у донних илах Каспію з іншими регіонами миру показує більше високі значення важких і перехідних металів, отримані для морських відкладень північно-східної частини моря.

Риба. Морське бойовисько Каспію має унікальний хімічний склад і набір хімічних елементів і сполук (Саенко, 1987), і може бути використаний як індикатор забруднення й екологічного стану середовища (рис 5). Екологічні умови в північно-східному Каспії в значній мірі позначаються на якісних і кількісних показниках його бойовиська. Порівняльне помірне забруднення водних мас Каспійського моря ще не говорить про його захищеність від антропогенного впливу. У результаті проведених досліджень, О.В.Поповой і ін. (1997) було встановлено сильне забруднення води дельти нафтопродуктами, важкими металами, з яких ломинирующее положення займають цинк, залізо й мідь. Із цієї причини вступники в море промислові стоки, що містять солі важких металов, є в цей час основними джерелами нагромадження токсикантів у бентосі, планктонах, рибах (Хорошенко й ін. 1996р.; Багать і ін. 1996р. ; Попова й ін. 1996р.). Тому необхідно контроль і маниторинг забруднення важкими й перехідними металами компонентів гидроценозов Каспію, у тому числі й осетрових рибах, особливо підданих впливу токсикантів в умовах Каспійського моря. Цієї мети служать сучасні екологічні дослідження фонового стану навколишнього середовища північно-східної частини Каспійського моря, присвячені до пошуково-розвідувального буравлення й видобутку углеводородного сировини.

У травні 1996 року середні рівні досліджених металів в органах і тканинах риб перебували в наступних діапазонах:

У печінці : барій-0.3-4.6

Кадмій н/о-0.9

Хром н/о-0.7

Мідь 12.5-60.6

Залізо 193.8-975.0

Ртуть н/о-0.6

Цинк 77.5-737.5 мкг/г

У м'язах: Барій 0.3-4.6;

Хром 0.8-4.9;

Мідь 1.3-21.2;

Залізо 8.9-46.5;

Ртуть 0.1-1.9;

Нікель н/о-4.9;

Свинець н/о-0.9;

Цинк 19.5-57.3 мкг/м.

В ікрі: Барій 0.7-7.6;

Хром 0.6-3.5;

Мідь 3.1-11.4;

Залізо 62.6-166.3;

Ртуть н/о-0.1;

Нікель н/о-2;

Ссвинец н/о-0.1;

Цинк 40.7-104.8 мкг/м.

Переважними металами в кожному з досліджених зразків риб були цинк, мідь, барій, залізо. Кадмій і ванадій присутні в незначних кількостях.

Різні елементи виявляють свої пікові значення в різних тканинах Каспійських риб: у печінці більше концентрується залоза, цинку, міді, у порівнянні зі зразками ікри, які, у свою чергу, вище, ніж у м'язовій тканині.

Барій і хром виявили тенденцію до приблизно однакових змістів у всіх типах зразків. Зафіксовані следовые кількості нікелю й свинцю для більшості зразків м'язів, у той час як ці елементи практично не були виявлені в пробах печінки й ікри. Следовые кількості ртуті були виявлені як у печінці, так і в тканинах, але не виявлені в ікрі.

Розкид у рівнях змісту металів і їхній розподіл, за літературним даними, у печінці ершовки з Німецької затоки (Видання Прогрес у Морській Екології, 1992) і печінки тріски європейських вод (Хэлоу й ін.,1992), показали порівнянні значення й схожі тенденції в діапазонах концентрацій з Каспійськими рибами.

Дані по кумуляції ряду металів у представниках іхтіофауни північно-східного Каспію є представницькими для характеристики токсикологічної ситуації в цьому районі моря.

2.   ШЛЯХИ РІШЕННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ КАСПІЙСЬКОГО МОРЯ

Екологічні проблеми Каспію і його узбереж є наслідком всієї історії екстенсивного економічного розвитку в країнах регіону. На це накладаються як довгострокові природні зміни (вікові коливання рівня моря, зміна клімату), так і гострі соціально-економічні проблеми сьогоднішнього дня (перехідний період, економічна криза, конфлікти, впровадження транснаціональних корпорацій і т.п.).

Виниклі проблеми по стані й забрудненню Каспію вимагають термінового вживання заходів по охороні навколишнього середовища в регіоні. Для оздоровлення й відновлення екологічній обстановці Каспійського моря рішенням правительств п'яти прибережних держав з 1998 г початку працювати Каспійська Екологічна Програма (Тасис, ЮНДП, Всесвітній банк) у рамках якої буде розроблений Стратегічний План Дій по оздоровленню екологічній обстановці в регіоні.

Значна частина збитку, наносимого природі людською діяльністю, залишається за рамками економічних розрахунків. Саме відсутність методів економічної оцінки биоразнообразия й екологічних послуг приводить до того, що планіруючі органи прикаспійських країн віддають перевагу розвитку добувних галузей і “аграрної індустрії” на шкоду стійкому використанню бойкових, туризму й рекреації.

При освоєнні углеводородных ресурсів у басейні Каспійського моря й експлуатації, що діють необхідно проводити природоохоронні заходи. Регіон Каспійського моря входить у категорію тих екологічних зон, які перебувають на грані кризи. Отже, всім Прикаспійським державам необхідно розробити й впровадити єдині нормативні, методичні й правові документи при освоєнні углеводородного сировини, які б виключали або знижували техногенний вплив на экосистему Каспію. Якщо ці країни будуть спільно, раціонально використовувати природні ресурси, проведуть роботи зі збільшення чисельності рослин і тварин, природоохоронні заходи, то в такому випадки Каспій буде жити. Дуже важливі міжнародні служби по негайних діях при аваріях на Каспії. Ми також маємо потребу в каспійському екологічному Фонді, тому що не може бути й питання про захист без фінансування.

Забезпечення екологічної безпеки, розвиток екологічного моніторингу є пріоритетною проблемою кожної держави.

Забруднення моря від нафтовидобутку в ближній перспективі помітно збільшиться, головним чином у Північному Каспії, з поступовим поширенням у Середній і Південний Каспій уздовж західного берега. Єдиний практичний шлях стримування цього забруднення - законодавче обмеження нафтовидобутку. Однак, даний шлях представляється малоймовірним

Можливість відновлення экосистем Каспію багато в чому залежить від погоджених дій прикаспійських держав. Дотепер, при великій кількості прийнятих “екологічних” рішень і планів, відсутні системи й критерії контролю за їхньою результативністю. Така система вигідна всім діючої на Каспії господарським суб'єктам, включаючи госструктуры, національні й транснаціональні корпорації.

Система екологічного моніторингу й наукових досліджень на Каспії є сверхцентрализованной, громіздкої, дорогої й малоефективної, що допускає маніпулювання інформацією й суспільною думкою. Необхідна постійна оптимізація цієї роботи, спрямована на загальне поліпшення служби екологічного моніторингу й удосконалювання механізмів її діяльності. Можливим виходом з існуючого положення може бути створення міжнаціональної системи, що сполучить функції моніторингу й інформування громадськості.

ЛІТЕРАТУРА

1.         Співдружність Незалежних Держав - Москва - 1999р.

2.         Економіко-географічні умови. Розвиток нефте-газово-химического комплексу в Прикаспійських районах / Ч.Исмайлов - Баку 2003

3.         Міжнародно-правова делімітація Каспійського моря / Рустам Мамедов- Баку 2001р.

4.         Р.Мамедов - Формування Міжнародно-правового статусу Каспійського моря в пострадянський період / Р.Мамедов// Центральна Азія й Кавказ. - 2 (8) 2000р.

5.         Т.Баркелиев Головні екологічні проблеми Каспійського моря / Т.Баркелиев // Експертиза - 2002р.

6.         М.Мамедзаде Каспій на грані катастрофи / Г.Мамедзаде // Дзеркало - 2003р.

7.         С.Леонов Природа Каспію волає про допомогу/ Сергій Леонов // Незалежна газета", 28 жовтня 1998 р., №201 (1772).