Войти на сайт

или
Регистрация

Навигация


ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ

РОЗДІЛ ІІ. ІСТОРІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

РОЗДІЛ ІІІ: КАСПІЙСЬКЕ МОРЕ ЯК ГЕОГРАФІЧНИЙ ОБ’ЄКТ

3.1 Геологічна будова

3.2 Берегова лінія

3.3 Рельєф дна

3.4 Клімат

РОЗДІЛ ІV. ГІДРОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

4.1 Загальні положення

4.2 Гідрологічний режим

4.3 Властивості водних мас

4.4 Коливання рівня води

РОЗДІЛ V. ОРГАНІЧНИЙ СВІТ КАСПІЙСЬКОГО МОРЯ ТА ЙОГО УЗБЕРЕЖЖЯ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 


ВСТУП

 

Каспійським морем є безстічне озеро-море, яке омиває береги Росії, деяких колишніх союзних республік та Ірану. Назва Каспійського моря походить від назви Каспій , це був стародавній народ, який жив на захід від моря в Закавказзі. За площею Каспійське море трохи поступається Чорному, розташованому неподалік, та зате перевершує його по довжині. Що стосується глибини, то Чорне море приблизно в два рази глибше, ніж Каспійське. Найбільші глибини в південній частині Каспію складають близько 1000 м, максимальна глибина дорівнює 1025 м. У північній частині глибина різко зменшується і коливається від 4 до 25 м. Об'єм водної маси в Каспійському морі складає 77 тис. км3 (приблизно у сім разів менше в порівнянні з Чорним). Каспійське море має численні острови, близько 50 великих і середніх островів загальною площею приблизно 350 квадратних кілометрів.

Води Каспію займають довгий і широкий прогин земної кори, який з півночі на південь перетинає декілька різнорідних морфоструктур. На півночі це околиця Російської платформи; у середній частині – південно-східне продовження Передкавказького передгірного прогину, з півдня обмежене Кавказсько-Копетдагським підводним порогом; на крайньому півдні – найглибший (до 995 м) прогин, розташований перед гірською дугою Ельбрусу, на території Ірану.

Каспій володіє унікальними рибними багатствами. Хоча кількість видів обмежена, зате за чисельністю особин це одна з найщедріших водойм світу.

Метою нашого дослідження є вивчення фізико-географічного характеристика Каспійського моря озера.

Для досягнення поставленої мети визначені такі завдання:

1.  Загальна характеристика та фізико-географічне положення

2.  Історія дослідження

3.  Каспійське море як географічний об’єкт

4.  Гідрологічні особливості

5.  Органічний світ каспійського моря та його узбережжя

Об’єктом дослідження є вивчення є Каспійське море.

Предметом дослідження є вивчення фізико-географічних особливостей Каспійського моря.

Структура та обсяг роботи. Курсова робота складається зі вступу, п’яти розділів, висновків та списку використаної літератури. Містить 33 сторінку.

 


РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ

 

Каспійським морем є безстічне озеро-море, яке омиває береги Росії, деяких колишніх союзних республік та Ірану. В результаті пониження рівня води його площа скоротилася з 422 тис. км2 в 1930 року до 371 тис. км2 в 1970 року (дані наводяться з урахуванням площі островів; без них площа Каспію дорівнює 368 тис. км2). Але, не дивлячись на це, воно продовжує залишатися найбільшим за площею озером. Не дивлячись на його величезні розміри, до морів його зарахувати не можна, оскільки воно не з'єднується ні з одним з океанів.

За площею Каспійське море трохи поступається Чорному, розташованому неподалік, та зате перевершує його по довжині. Що стосується глибини, то Чорне море приблизно в два рази глибше, ніж Каспійське. Найбільші глибини в південній частині Каспію складають близько 1000 м, максимальна глибина дорівнює 1025 м. У північній частині глибина різко зменшується і коливається від 4 до 25 м. Об'єм водної маси в Каспійському морі складає 77 тис. км3 (приблизно у сім разів менше в порівнянні з Чорним).

Води Каспію займають довгий і широкий прогин земної кори, який з півночі на південь перетинає декілька різнорідних морфоструктур. На півночі це околиця Російської платформи; у середній частині – південно-східне продовження Передкавказького передгірного прогину, з півдня обмежене Кавказсько-Копетдагським підводним порогом; на крайньому півдні – найглибший (до 995 м) прогин, розташований перед гірською дугою Ельбрусу, на території Ірану.

Таким чином, в межах платформи лежить всього лише 1/3 частина північного побережжя Каспійського моря, а центральна і південна його частині знаходяться в зоні високої тектонічної рухливості, про що свідчать переміщення, що продовжуються до цього дня, суші, особливо інтенсивні на Апшеронському півострові.

На суші, на морському дні і на прибережних архіпелагах нерідко відбуваються виверження грязьових вулканів, існування яких безпосередньо пов'язане з нафтоносністю надр. Мінливість рівня води, контурів і режиму Каспія справді феноменальна. Ці зміни обумовлені як кліматичними, так і тектонічними процесами. Корекції берегової лінії сприяли прогини западин і підняття підводного порогу між ними, що відбувалися на морському дні.

Відомо, що перед початком нашої ери дзеркало Каспійського моря лежало на 8 м нижче за сучасний рівень. Потім відбулося його підняття, в результаті якого до кінця XIII століття морські води, рівень яких на 8 м перевищив сьогоднішній, затопили значні території Прикаспійської низовини, а також дельти Волги і Уралу. У той час воно називалося Гирканським. У літописах воно також згадується як Хазар і Хвалинськоє. У XVI сторіччі рівень води падав до –29 м, потім знову піднімався, перевищуючи сучасний на 4 м, а на початку XIX століття – на 5–7 м.

У 30-х роках XX століття в басейні Каспія відбулося різке потеплення і висушення клімату, що супроводило йому, яке привело до падіння рівня його вод з –26 до –28 м. Крім того, істотним чином змінилися контури берегової лінії і морські глибини, особливо в мілководій північній частині морить. Серед причин, що викликали подібні серйозні наслідки, учені також називають діяльність людини, направлену на підвищення культури землеробства і снігозатримання в басейні Волги. Як би там не було, площа Каспійського моря зменшилася на 53 тис. км2, що склало близько 1,5 площ Азовського моря, а об'єм скоротився на 800 км3, тобто більш ніж на три річні стоки Волги. Різко зменшилися розміри таких крупних заток, як Комсомолець і Гасан-кули, а затоки Кайдак і Мертвий Култук перетворилися на солончаки. У два-три рази збільшилася площа багатьох островів, а деякі з них стали півостровами. Довжина берегової лінії скоротилася більш ніж на 500 км. Подібні зміни привели до величезних господарських збитків: обміліли морські порти, було потрібно перепланування прибережних частин міст, припинилися багато рибних промислів.

Згідно прогнозам, рівень Каспія як і раніше знижуватиметься, а значить, в майбутньому зберігається загроза нових збитків. Учені вважають, що запобігти цій катастрофі допоможе лише єдиний підхід до волго-каспийской проблеми.

Каспійське море володіє ще однією дивовижною особливістю. Насправді це озеро все ж таки має стік. Через вузьку протоку вода з Каспія витікає в затоку Кара-Богаз-гол, що в перекладі з туркменського означає "чорна пропасти". Із-за каракумской жари з поверхні плоскодонної і обширної затоки вода випаровується з такою інтенсивністю, що між ним і морем створюється перепад рівнів. Тому каспійська вода сильним потоком, створюючим постійну річку Аджідарью, спрямовується в затоку-випарник. Недаремно цю річку в народі називають "гіркою".

У 1929 році водна поверхня цієї затоки перевищувала 18 тис. км2, а його глибини досягали 6-10 м. У той час з Каспійського моря в затоку поступало до 26 км3воды в рік, що рівносильно її річному стоку з Кури і Тереку разом узятих. Поступово нарощувалися піщані коси перед входом в протоку, звужуючи його, і відтік води в Кара-Богаз-гол з кожним роком все більш скорочувався, внаслідок чого затока почала міліти. Обмілінню сприяло і зниження рівня води в Каспії. В даний час з моря в затоку стікає менше 9км з води в рік.

Пониження рівня води в Кара-Богаз-голе значно випереджає обміління Каспійського моря, тому перепад між їх дзеркалами досяг 4 м, і єдина в світі річка-протока почала врізатися в своє русло і утворила також єдиний у своєму роді морський водопад.

Разом з 355км з води річки приносять до Каспія приблизно 70 млн. тонн різних солей. Протягом року в Кара-Богаз-гол виноситься 130 млн. тонн солей, а це майже в два рази більше, ніж отримує море від всіх річок, що впадають в нього: Волги, Уралу, Кури, Тереку і ін. У зв'язку з наростанням солоності в затоці вимирають представники фауни. Так, на початку XX сторіччя тут ще мешкали рачки, що привертали на береги Кара-Богаз-гола фламінго. В даний час немає ні рачків, ні фламінго. У водах затоки збереглися лише небагато водоростей і бактерії.

Із зміною притоки води до Каспія відчутно мінялися і хімічні властивості затоки. Раніше він був чудовою природною лабораторією. Як писав К. Паустовський в своїй повісті "Кара-бугаз", прямо з піни його прибою випадала цінна сіль – мирабилит. Тепер поверхневі води насыщены хлористим магнієм, тому чистий мирабилит на берегах затоки вже не осідає. Зберігся він тільки в так званій похороненій затоці, під 5-метровим шаром мула, і його здобувають з рассолов нижнього горизонту вод. Крім того, розробляється донний пласт вже відкладеного мирабилита.

Повернемося до опису Каспійського моря. При його більш ніж 1000-кілометровій протяжності в напрямі з півночі на південь спостерігається значна різноманітність кліматичних умов. Північна частина Каспія розташована в області з континентальним помірним кліматом з характерною для нього морозно-буранною зимою, а південь стикається з субтропічною зоною середземноморського типу з жарким сухим літом і м'якою вологою зимою.

У зимову пору року на Каспії лютують штормові вітри, що дмуть з Казахстану, а північна частина морить до лінії острів Чечень – Мангишлак в грудні покривається льодом. Північні вітри виносять плавучі крижини далеко на південь. Над південною частиною морить, в зоні полярного фронту, панують зимові середземноморські циклони з дощами. Влітку на Каспії жарко, а погода переважно спокійна.

Морські води добре перемішуються, особливо при охолоджуванні в осінній і зимовий періоди. Вітри і стік річок створюють в Каспійському морі складну систему течій. Більшість з них обертаються проти годинникової стрілки. У центральних і південних улоговинах зустрічаються приватні течії. Крім того, існують два малі кільця на півночі.

Коливання рівня Каспія викликаються зміною тиску, а також залежать від сезону. Навесні з притокою талих вод він піднімається, а до осени–зиме з настанням межени в річках знижується. При цьому амплітуда коливань складає 1/3 м. Вітри зганянь можуть знизити на 4–5 м рівень приволжского узмор'я. Трапляються і наганяння води вітром до Волги, які досягають висоти 2 м. Приливи настільки малі, що практично не відчуваються.

Дивовижна природа Каспія. Особливо вражаюча велика кількість планктону. Іноді море в буквальному розумінні квітне. У 1934 році в морські води була занесена (ймовірно, птахами) найдрібніша крем'яниста водорость ризосоления, яка незабаром розселилася по всій території морить. У періоди бурхливого розмноження це водну рослину забарвлює поверхня Каспія в жовто-зелений колір. Скупчення ризосолении настільки густі, що здатні зупиняти хвилювання морить. У деяких місцях у побережжя пишно розрослися підводні луги водоростей.

На Каспійському морі мешкає тюлень, який проник сюди з північного Морея, мабуть, ще в епоху неогена. На побережжі зустрічається безліч як місцевих, так і перелітних птахів. У південній його частині зимують гусаки, качки, баклани, що прилітають сюди з півночі. Гніздів'я також влаштовують птахи Середземномор'я, такі як пелікани, фламінго, чаплі, султанські курочки і ін.

Каспій володіє унікальними рибними багатствами. Хоча кількість видів обмежена, зате за чисельністю особин це одна з найщедріших водойм світу. Особливо багата рибою мілковода північ, де в морській воді міститься найменша кількість солей. Саме тут водяться цінні види осетрових риб – білуга, осетер, стерлядь, шпилька, севрюга. Сюди ж з північного Морея проникають лососеві – каспійський лосось і белорыбица. У Каспії налічується 20 видів оселедця; серед коропових – вобла, лящ, жерех, сазан; з окуневих – судак, атеринка; з круглоротых – мінога; а також сом, шемая і десятки інших видів риб.

З іншого Морея до Каспія були переселені (і треба сказати, чудово тут себе відчувають) два види азовської кефалі, камбала, два види креветок і многощетинковый черв'як нереис, який став улюбленим кормом осетрових риб. Славиться Каспій сельдью-черноспинкой, баликом з белорыбицы, осетриною і чорною ікрою.

Рибні багатства Каспійського моря значною мірою постраждали в результаті деяких заходів щодо реконструкції русла Волги і забруднення волзької та каспійської води стоками промислових підприємств. Одним з найважливіших завдань охорони природи озера-моря є підтримка усесвітньої слави його рибної продуктивності. Багато що для цього вже зроблене: на Каспії діють крупні риборозплідні заводи і нерестово-вирощувальні господарства. Великі засоби йдуть на будівництво очисних споруд і на забезпечення замкнутих циклів обороту технічної води. Крім того, ведеться планомірна робота по розведенню риби у волзьких водосховищах. Багаті не тільки каспійські води, але і надра під морським дном. Оскільки прибережні нафтоносні товщі йдуть під воду, нафту тут здобувають з-під морського дна. Проте розширення нафтових розвідок і здобичі чорного золота на Каспії також представляє чималу загрозу для його рибних багатств. Тому вже ухвалено рішення припинити сейсмічну розвідку родовищ морської нафти.

 


РОЗДІЛ ІІ. ІСТОРІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Назва Каспійського моря походить від назви Каспій (з перської мови – کاسپی), це був стародавній народ, який жив на захід від моря в Закавказзі. Ще Страбон писав, що "країні албанців відноситься також територія, що називається Каспіне, на честь племені Каспіїв, а також називають там море, але в даний час те плем'я зникло ". Та згідно легенд та надписів на території Ірану – припускають, що це плем'я перекочувало на південь Каспійського моря.

Як і в Чорне море, Каспійське море являє собою залишки стародавнього Паратетис моря Paratethys, яке входило в систему Океан Тетис десятки мільйонів років тому. Каспій має океанічне походження - його ложе складено земною корою океанічної типу, сформоване приблизно 10 мільйонів років тому, коли формувалося Сарматське море. І остаточно втратило зв'язок зі світовим океаном, приблизно 5,5 мільйонів років тому в результаті тектонічного підйому і падіння рівня води Сарматського моря, яке розділилась на дві частини - Каспійське море і Чорне море.

На берегах Каспійського моря за період його існування від древніх часів розвивалися різні культури та цивілізації, найбільхарактерні з них:

·  Гирканя, давня держава в північній частині Ірану

·  Тапурія, царство, тепер Мазандаран провінція Ірану

·  Імперія Сасанідів

·  Імперія Персів

·  Ітіль - Хазарія

·  Хорезмське шахство

·  Імперія Олесандра Македонського

·  Російська імперія

·  Османська імперія

·  Золота Орда

·  Дербент.

Каспійське море-озеро є найбільше безстічне озеро на Землі у Євразії його водоймище на тереторії Росії, Казахстану,Туркменістану,Ірану і Азербайджану.

Каспійське море нерідко й неправильно розглядається як найбільше озеро Землі, що неточно, оскільки по своїх розмірах, характеру процесів і історії розвитку Каспій є морем.

Знахідки Хуто (Huto) печері неподалік від міста Бехшахр, провінції Мазандаран в південній частині Каспійського моря на території Ірану, свідчать, що людина жила в цих краях приблизно 75 тисяч років тому.

У класичної давнини серед греків і персів, він був названий Гирканя океан (Hyrcanian - земля вовків). У Перській стародавності, а також у сучасному Ірані, Каспій відомий, як Мазандаран море (Перська مازندران). Згодом в тюркомовних країнах він відомий як Хазарське море. За Київської Русі його нарекли Хорезмське море через місцевістю і жителями Хорезмського царства. А от з древніх арабських джерел його називають Бахр Казвін - Казвін море. Донтальні свідчення про знайомство росіян з Каспійським морем, та їх плаванню по ньому відносять до 9-10 ст. Регулярні дослідження Каспію початі Петром 1, за ініціативою якого в 1714-1715р була організована експедиція під керівництвом А. Бековича-Черкаського, обстежившого, в тому числі східний берег Каспію. В 20-х рр. 18 ст. Були розпочаті гідрографічні дослідження моря І.Ф. Саймоновим, в 2-й пол. 18 ст. вони продовженні І.В. Токмачевим, М.І. Войновичем, на початку 19 ст. – Колодкиним, вперше виконав компасну зйомку берегів. В середині 19 ст. проведена детальна інструментальна гідрографічна зйомка Каспійського моря під керівництвом Н.А. Івашинцева. Карти, створенні в результаті цих зйомок, використовувались як основа для наступних видань морських карт по Каспію до 30-х років 20 ст. У вивчені природніх умов Каспійського моря в 19 ст. внесли великий вклад такі вчені – П. С. Паллас, С. Г. Гмелин, Г.С. Карелін, К.М. Бєр, Г.В. Абіх, О.А. Грім, Н.І. Андрусов, І.Б. Шпіндлер.


РОЗДІЛ ІІІ. КАСПІЙСЬКЕ МОРЕ ЯК ГЕОГРАФІЧНИЙ ОБ’ЄКТ

 


Информация о работе «Каспійське море як географічний об'єкт»
Раздел: География
Количество знаков с пробелами: 51282
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
22879
1
0

... і даних для морських прибережних вод Англії й сусідніх морів (Laslett, 1995), де максимальні концентрації металів склали: цинк 25; мідь 4.7; кадмій 0.13; свинець 1.1; нікель 9.4 мкг/л, з показниками води Каспійського моря, простежується деяке перевищення рівнів ряду металів з перевагою особливо токсичних - кадмію й свинцю. Ґрунти. Нагромадження перехідних і важких металов у донних відкладеннях ...

Скачать
37343
0
14

... і 73% на Приполярному Уралі). Це пояснюється великою кількістю опадів, що випадають у вигляді снігу, на західному схилі, ніж на східному. Річна швидкість руху льодовиків доходить в їх осьовій частині до 4-5м )льодовик Інституту географії). Льодовики Уралу знаходяться в стадії деградації, так як переважає кількість років з від’ємним балансом речовини. За розрахунковими даним, висота кліматичної ...

Скачать
45976
1
0

... а також білобрюхим тюленем. Деякі види тварин, що не мешкають в Чорному морі, часто заносяться в нього через протоки Босфор і Дарданелли течією або припливають самостійно [11]. Порівняльна таблиця Чорного та Червоного морів Показник Червоне море Чорне море Площа 460 тис. км² 422 тис. км² Глибина 3039 м 2210 м Середня температура січня 15,5° на півночі, 24° - на півдні в ...

Скачать
33965
0
0

... - 70 т. Виробництво продукції тваринництва зросло на 3,7%, а в цілому сільськогосподарської продукції на 12%. З другої половини 1990-х років відбувається зростання капіталовкладень в різні галузі економіки (у 1996 він збільшився на 65%, в 1997 - на 67%, в 1998 - на 45%), насамперед за рахунок позабюджетних коштів. За період з 1996 по 2000 сума іноземних інвестицій склала 5 млрд. дол До 50% ...

0 комментариев


Наверх