Економіка Казахстану

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ ІМЕНІ МИХАЙЛА ТУГАН-БАРАНОВСЬКОГО

Кафедра МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ

КУРСОВА РОБОТА

З ДИСЦИПЛІНИ «ЕКОНОМІКА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН»

НА ТЕМУ «ЕКОНОМІКА КАЗАХСТАНУ»

Студентка Давидова Ю. О. Керівник: ст. викладач

Група МЕ-06-Б кафедри міжнародної економіки

Іваненко І. А.

___________

(підпис)

Донецьк – 2009

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КАЗАХСТАНУ

1.  Особливості географічного положення Казахстану

2.  Національна економіка, її становлення і характерні риси

3.  Сучасна структура економіки Казахстану

РОЗДІЛ ІІ. ОЦІНКА РІВНЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ КАЗАХСТАНУ

1.  Фактори економічного зростання Казахстану

2.  Дослідження основних макроекономічних показників Казахстану

3.  Пріоритетні напрямки зовнішньоекономічних зв’язків країни

РОЗДІЛ ІІІ. ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ КАЗАХСТАНУ

1.  Сучасні економічні проблеми Казахстану і шляхи їх вирішення

2.  Економічні зв’язки Казахстану і України

ВИСНОВКИ

ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТОК А

ВСТУП

Економіка Казахстану, як і всіх країн світового співтовариства, характеризується насамперед глобалізацією економічних відносин, підвищенням конкуренції на ринку. Після отримання незалежності, Республіка з кожним роком все активніше приєднується до інтеграційних процесів, завдяки проведенню реформ наближається до отримання статусу рівноправного члена ринкових відносин і збільшує привабливість своєї економіки для іноземних інвесторів через розташування між Європою і Азією та наявності багатого запасу корисних копалин. З цієї точки зору досить актуальним є питання дослідження розвитку економіки цієї країни та перспектив взаємозв’язків з Україною.

Ціль даної курсової роботи полягає у дослідженні і аналізі економічного розвитку Казахстану, співробітництва з Україною і перспективних напрямків розвитку країни.

Ціль роботи зумовлює певні задачі, серед яких основними є:

·  дослідження особливостей географічного положення Казахстану;

·  проаналізувати історію виникнення і розвитку економіки держави;

·  визначити сучасну структуру економіки країни;

·  проаналізувати динаміку і тенденції розвитку основних макроекономічних показників Казахстану;

·  дослідження пріоритетних напрямків зовнішньоекономічних зв’язків країни;

·  визначити сучасні проблеми, можливості їх вирішення і напрямку подальшого розвитку республіки;

·  проаналізувати відношення Казахстану і України.

Предметом аналізу курсової роботи є економічний розвиток Казахстану і відношення і взаємозв’язки з Україною в економічній сфері.

Об’єктом аналізу виступає економіка Казахстану.

Методами аналізу в даній курсовій роботі є: загальнонаукові методи дослідження і методи статистичного аналізу.

Літературні джерела, що використовувались при написанні роботи включають до себе економічні труди різних вчених, дані періодичної печаті, статистичних збірників (Агентство Республіки Казахстан зі статистики, статистичні збірники і звіти різних країн і міжнародних організацій) і Інтернет.

Дана курсова робота містить у собі вступ, три розділи, висновки, перелік використаної літератури, що включає 35 джерел, і одного додатку.

В першому розділі роботи приведено економіко-географічна характеристика Казахстану, а саме: особливості географічного положення країни, історія виникнення та розвитку економіки держави, сучасна структура економіки країни.

Другий розділ роботи присвячений аналізу міста та ролі Казахстану у світовій економіці через дослідження факторів економічного зростання Казахстану, аналіз динаміки і тенденцій основних макроекономічних показників, приорітетних напрямків розвитку зовнішньоекономічних зв’язків країни.

У третьому розділі роботи розглядаються і аналізуються перспективи сучасного розвитку Казахстану з точки зору існуючих сучасних проблем країни і шляхів їх вирішення, а також проаналізований подальший розвиток співвідношень Казахстану і України.

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КАЗАХСТАНУ

1.1  Особливості географічного положення Казахстану

Казахстан (офіційна назва Республіка Казахстан) розташований на стику двох континентів - Європи і Азії, між 45 і 87 градусами східної довготи, 40 і 55 градусами північної широти. Географічний центр європейсько-азіатського субконтиненту знаходиться саме в Казахстані (на пересіченні 78 меридіана з 50 паралеллю) - у епіцентрі колишнього Семипалатинського атомного полігону. Казахстан займає площу, рівну 2724,9 тис. кв. км. (1048,3 тис. кв. миль) і розкинувся на схід від Каспійського моря і приволзьких рівнин до гірського Алтаю від предгір’їв Тянь-шаня на півдні і південному сході до Західно-сибірської низовини на півночі. Протяжність його території із заходу на схід перевищує 3000 км. (1150 миль), з півдня на північ - 1700 км. (650 миль). Казахстан за займаною площею знаходиться на дев'ятому місці в світі, тобто входить в першу десятку найбільших по території держав світу - після Росії, Канади, Китаю, США, Бразилії, Австралії, Індії і Аргентини. На просторах Казахстану одночасно вмістилися б такі сім найбільших держав Європи, як Франція, Іспанія, Швеція, Німеччина, Фінляндія, Італія і Великобританія, або такі держави Азії, як Пакистан, Туреччина, Ірак, Японія і В'єтнам разом узяті. Лише це може свідчити про величезні потенційні можливості даного регіону земної кулі.

На сході, півночі і північному заході Казахстан межує з Росією (протяжність кордону 6477 км.), на півдні - з державами Центральної Азії - Узбекистаном (2300 км.), Киргизстаном (980 км.) і Туркменістаном (380 км.), а на південному сході - з Китаєм (1460 км.). Загальна протяжність кордонів Казахстану складає майже 12,2 тис. км., у тому числі 600 км. по Каспійському морю (на заході).

Рис. 1.1 – Мапа Казахстану

Понад 3/4 території Казахстану займають рівнини з висотами від 100 до 300 м над рівнем моря. На крайньому південному сході і сході простягаються хребти Тянь-Шаню, Джунгарського Алатау й Алтаю з висотами від 3000 до 6995 м (пік Хан-Тенгрі). На крайньому заході розташована Прикаспійська низовина, що частково лежить нижче рівня Світового океану (рівень Каспійського моря - 27 м). У центрі країни великі території займає зруйнована гірська система Казахстанського дрібносопковику. У межах рівнин поширені піщані і глинисті пустелі (Кизилкум, Муюнкум, Бетпак-Дала), напівпустелі і сухі степи. Для молодих гір південного сходу характерні сильна розчленованість і вертикальна поясність. На півночі республіки переважають степи і лісостепи. 23% території країни (північна частина) придатні для землеробства, 70% - для відгінного тваринництва.

Близько 80% території республіки належить до безстічних областей і басейнів внутрішнього стоку. Іртиш, Ішим і Тобол, що протікають по північній і північно-східній окраїнах країни, відносяться до басейну Північного Льодовитого океану. Всі інші великі річки на території країни несуть свої води в замкнуті внутрішні водойми: Урал - у Каспійське море, Сирдар'я - в Аральське море, Ілі - в озеро Балхаш. Багато малих і середніх річок влітку пересихають.

Каспійське море входить у межі республіки своєю північно-східною акваторією з невеликими глибинами (5-7 м). Крім Казахстану, ресурсами Каспійського моря володіють Росія, Азербайджан, Іран і Туркменістан. Аральське море розділене між Казахстаном й Узбекистаном. Площа цього водоймища, яке висихає, за останні 35 років скоротилася вдвічі. Озеро Балхаш повністю належить Казахстану. Водоймище має прісну західну акваторію і солону східну.

Клімат країни різко континентальний і сухий. У передгірських і гірських районах випадає від 500 до 1600 мм опадів на рік, у степових - 200-500, у пустельних - 100-200 мм. Середня температура січня - від -18° С на півночі до -3° С на півдні; середня температура липня - від 19° С на півночі до 29° С на півдні. Річний перепад температур дуже значний: взимку температури можуть опускатися до -50° С, а влітку приземні температури місцями сягають 70° С. Добові перепади температур сягають 20-30° С.

За винятком північних районів, ґрунти в Казахстані бідні і засолені. В цілому для країни характерна широтна зональність ґрунтів: на півночі - чорноземи, далі на південь - каштанові, бурі напівпустельні ґрунти, такири і піски пустель. У горах розвинуті каштанові, сірі лісові і гірничо-лугові чорноземні ґрунти.

Ліси займають всього 3,5% території Казахстану. Здебільшого це хвойні ліси, хоча в горах зустрічаються береза, осика, яблуня й арчевники. На іншій території країни поширена різнотравно-злакова, полиново-злакова, полиново-солончакова і пустельна рослинність. У високогір'ях є субальпійські та альпійські луки.

Тваринний світ Казахстану своєрідний. Комахи і рептилії переважають у пустелях і напівпустелях. У степовій зоні зустрічаються джейран, сайгак, вовк, заєць, лисиця, шакал, різні гризуни (миші, ховрашки). Багато казахстанських озер служать постійними або сезонними місцями проживання для гусей, лебедів, качок, чайок, фламінго. Найрізноманітнішою є фауна гір. Тут водяться ведмеді, гірські козли і барани, снігові барси, олені, багато видів птахів. Для охорони дикої природи створені заповідники у всіх природних зонах - від пустель до високогір'їв. [1]

Казахстан складається з п'яти великих економічних районів. На Півночі розвинуте зернове господарство, видобуток залізної руди і кам'яного вугілля, машинобудування, виробництво нафтопродуктів і феросплавів, енергетика. У Східному Казахстані переважають кольорова металургія, енергетика, машинобудування і лісове господарство. Західний Казахстан - найбільший нафтогазовидобувний регіон не тільки Казахстану, але й СНД. Основні галузі господарства Центрального Казахстану - чорна і кольорова металургія, машинобудування, тваринництво. У Південному Казахстані вирощують бавовну, рис, зерно, фрукти, овочі, виноград; розвинута кольорова металургія, приладобудування, легка і харчова промисловість, рибне і лісове господарство. Розміщення промислових об'єктів прив'язане до родовищ корисних копалин, великих міст і водних ресурсів. Висока концентрація гірничодобувної промисловості зумовила погіршення екологічної обстановки, що особливо характерно для міст Східного, Центрального і Південного Казахстану.

Казахстан — унітарна держава. До складу Казахстану входять 14 областей і 3 міста республіканського значення.

Таблиця 1.1

Адміністративний поділ Казахстану [1]

Чисельність трудових ресурсів становить 8,8 млн. осіб (2007). Число зайнятих знизилося до 6,4 млн. осіб порівняно з 7,7 у 2001р.. На початку 2008 безробіттям було охоплено приблизно 25% працездатного населення країни. У сфері послуг працює майже 60% зайнятих, у сільському, лісовому і рибному господарстві - 24%, у промисловості - 16%. У промисловості в основному зайняті росіяни, серед селян і керівників переважають казахи. Значну частину працівників нафтової промисловості на заході країни становлять азербайджанці.

На сьогоднішній день підтверджені запаси нафти в республіці складають близько 40 млрд баррелів, або 6,5 млрд тонн нафти. Прогнозні запаси нафти лише по родовищах, розташованих в казахстанському секторі Каспійського моря, складають більше 124,3 млрд баррелів, або 17 млрд тонн. Основні нафтові компанії Казахстану — НК Казмунайгаз, Тенгизшевройл CNPC-Актюбемунайгаз, Карачаганак Петроліум Оперейтінг та інші. У Казахстані знаходяться багаті родовища руд різних металів — свинцю, цинку, хрому, золота, вісмуту, міді, молібдену, алюмінію, заліза, марганцю рідкоземельних елементів і неметалічних корисних копалини — вугілля, фосфорітов і ін. Основний і одній з найбільшою мідною компанією в Казахстані з повним циклом від видобутку руди до виробництва готової продукції, що розробляється в Жезказганськом регіоні, є корпорація "Казахмис".

Розвідані газові запаси Казахстану складають 2,7 млрд тонн, що складає 1,5 % від світових запасів (12-е місце в світі за станом на 2008 рік). Основні газові компанії Казахстану — Карачаганак Петроліум Оперейтінг, НК Казмунайгаз CNPC-Актюбемунайгаз та інші. Основні родовищі Казахстану — Карашиганак, Жанажол, Кизилойськоє та інші.

Розвідані запаси уранових родовищ Казахстану складають 1,69 млн тонн, що складає 21 % від світових запасів (2-е місце в світі за станом на 2005 рік). Урановим бізнесом в країні займається утворена в 1997 році державна компанія «Казатомпром». У 2005 році по об'єм видобутку урану компанія зайняла 3-е місце в світі (після канадської «Cameco» і французькою «Cogema»).

Чисельність населення Республіки Казахстан складає 15,73 млн. чол. Частка міського населення незначно перевищає долю сільського (Додаток А). Чисельність населення за областями можна простежити на рис. 1.2. [3]

Розміщення населення дуже нерівномірне. Середня густота – 5,7 осіб на 1 кв. км. Найбільш густо заселена південна передгірська смуга, де в оазисах поливного землеробства густота сягає подекуди більше 100 осіб на 1 кв. км. Порівняно висока густота і на півночі, у чорноземній лісостеповій і степовій землеробській смузі - до 20 і більше осіб. Висока густота населення спостерігається в ряді промислових вузлів і районів. Разом з цим, величезні простори пустель і напівпустель дуже слабко заселені. У західній, центральній і південній частинах середня густота становить 1,4 - 1,8 ос. на 1 кв. км. Природний приріст населення можна простежити на рис. 1.3. [3]

Рис. 1.2 – Чисельність населення Республіки Казахстан за областями (на 01.02.2009 р.)

Рис. 1.3 – Природний приріст населення Республіки Казахстан (за 2003-2007 р.)

Міграція населення - пересування людей (мігрантів) через кордони тих або інших регіонів із зміною місця проживання. Число осіб, прибулих і вибулих визначається в результаті розробки органів юстиції (громадян РК) і міграційної поліції органів внутрішніх справ (іноземців і осіб без громадянства) талонів статистичного обліку прибуття і убування, що поступають від реєстраційних служб, які складаються одночасно з адресними листками при реєстрації населення за місцем проживання. Зовнішня міграція населення Республіки Казахстан розглянута у таблиці 1.2

Таблиця 1.2

Зовнішня міграція населення (чол.) [3]

За попередніми підсумками перепису населення 2009 років, казахи складають приблизно 67% населення країни (більше 10 млн. чол.). Тобто порівняно з даними 2007 р. національний склад населення змінився.

Таблиця 1.3

Національний склад Казахстану у2009 р. [1]

Казахи традиційно є прихильниками ісламу, а росіяни сповідують православ'я. У Радянському Союзі релігійна діяльність була суворо обмежена. Після проголошення незалежності як мусульмани, так і християни доклали значних зусиль для збільшення числа своїх прибічників. Туреччина, Саудівська Аравія і ряд інших країн надали кошти для розвитку мусульманства і будівництва мечетей, а казахські студенти отримали можливість навчатися за кордоном, у тому числі в мусульманських навчальних закладах. Однак порівняно з іншими центральноазіатськими державами вплив ісламу в Казахстані залишається слабким. Виняток становлять південні райони країни, зокрема Шимкент.

Похожие работы

Економіка України в умовах глобалізації

Скачать

77833

1

0

... тові свої правила, вона підпорядкувала собі геополітику і геостратегію. В рамках постіндустріалізму сформувалася технологічна, торгова і фінансова єдність світу. Через регіоналізацію в глобалізацію втягуються поступово всі національні економіки.   2. Україна та Росія Російська владна провідна частина населення мріє про відродження "єдиної Великої Росії" і розглядає Україну як її невід'ємну і ...

Теорії економічної інтеграції на прикладі країн СНГ

Скачать

88355

3

5

... занадто великих компаній, що стають занадто забюрократизованими і тому неефективними; 4) необхідність витрати частини свого бюджету на функціонування інтеграційного об’єднання [25]. 1.3 Теорії та моделі міжнародної економічної інтеграції В теорії економічної інтеграції виділяють декілька напрямків, які відрізняються за оцінкам інтеграційних механізмів: нелібералізм, корпораціоналізм, ...

Єдиний економічний простір як інтеграційне економічне угрупування

Скачать

68304

5

0

... . // Урядовий кур’єр. – 01.10.2003. 2.         Бураковский И. Создавая ЕЭП, Украина теряет стабильность и предсказуемость. // Бизнес. – №37 (556). – 15.09.2003. 3.         Дергачов О. Єдиний і неповторний простір: Єдиний економічний простір // Політичний календар.- 2003.- № 6.- С. 14 - 18. 4.         Иноземцев В. Несколько гипотез о мировом порядке XXI в. // Свободная мысль – XXI. – 2003. – ...

Особливості історичної долі й етногенезу Казахстану

Скачать

67873

0

0

... руху хрестоносців і відповідно союзником країн, що піддалися агресії хрестоносців. Існував союз Улуг Улусу з Єгипетською державою мамлюків, спрямований проти Єрусалимського королівства. Особливо хочеться відзначити історичні долі Улуг Улусу в Монгольській імперії. Будь-яка імперія, що побудована на завоюваннях і тримається лише на військовій силі, приречена на загибель. Власне Монголія і її ...