Фактори, які впливають на формування регіональних систем управління природокористуванням Росії
Регіональні особливості здійснення управління природокористуванням в Росії
Роль держави в системі управління природокористуванням в Росії
Ефективність функціонування системи управління природокористуванням на засадах стійкого розвитку Росії
Навигация
Аналіз проблем управління регіональними системами природокористування в Росії
Аналіз проблем управління регіональними системами природокористування в Росії
56996
знаков
0
таблиц
4
изображения
Вступ
Актуальність теми: Природокористування – це ступінь використання природних ресурсів суб’єктами господарської діяльності. Природокористування в Росії має як позитивні, так і негативні моменти. Росія має у своєму розпорядженні практично всі види природних ресурсів і займає одне з провідних місць у світі за запасами мінеральної сировини та паливно- енергетичних ресурсів. Розвідані запаси газу, нафти та вугілля досягають відповідно 35, 13 і 12%, а залізних і нікелевих руд - 30% світових запасів. За рівнем забезпеченості загальної площі земель (11,6 га) і ріллі (0,9 га) на одного жителя Росія посідає третє місце у світі.
До проблем управління регіональними системами природокористування відносяться невирішеність окремих методичних і теоретичних питань і підходів, пов'язаних з комплексною оцінкою природних ресурсів та економічною ефективністю екологічних заходів, застосуванням економічних методів у вирішенні проблеми відходів та їх переробки, дослідженням проблем ресурсозбереження.
Екологічна ситуація в Росії посилюється тим, що до глобальних проблем додаються ще й такі, як: інтенсивна вирубка лісу і його сплав по річках; лісові пожежі; засмічення великих озер відходами целюлозно-паперової промисловості; криза сільського господарства, що приводить до опустелювання земель та їх ерозії ; недостатня робота з будівництва очисних споруд та використання відходів виробництва; невиправдана урбанізація, тобто укрупнення міст і поява в результаті цього всіх проблем мегаполісів; транспортування сировини і палива (вугілля) через всю країну; виснаження природних ресурсів; почастішали надзвичайні ситуації.
Мета курсової роботи: Головною метою курсової роботи є вивчення системи управління природокористуванням в Росії, а також звернення уваги на проблеми загострення екологічної ситуації, викликаної нераціональними підходами до використання природних ресурсів в Росії.
Головні завдання курсової роботи:
визначити сутність природокористування в Росії;
проаналізувати всі аспекти використання природних ресурсів;
розглянути економіко-екологічний вплив природокористування в Росії;
Предметом дослідження являються теоретичні та практичні підходи до покращення вже існуючої системи використання природних ресурсів.
Об’єктом дослідження є регіональні системи управління природокористуванням в Росії.
1. Управління природокористуванням в Росії: сутність та характеристика складових
Основним економічним інструментом розвитку природоохоронної діяльності на території Росії до прийняття Закону РФ "Про охорону навколишнього середовища" була плата за викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище і розміщення відходів, яка регулювалася постановою РМ РФРСР від 9 січня 1991 № 13 "Про затвердження на 1991 р. нормативів плати за викиди забруднюючих речовин в природне середовище та порядку їх застосування". У 1991 р. Держкомприроди РФСР запропонував Комітету з питань екології та раціонального використання природних ресурсів Державної Думи Російської Федерації концепцію формування економічного механізму природокористування в умовах перходу до ринку. В основних положеннях Концепції був побудований розділ III Закону "Про охорону навколишнього середовища", присвячений економічному механізму охорони навколишнього природного середовища. Закон обумовлює поетапну, еволюційну заміну існуючої в Росії податкової системи на програми довгострокової податкової реформи. У рамках розробки програми необхідно обгрунтувати темпи зміни пропорцій різних видів податкових надходжень, максимально можливі без істотних негативних наслідків для економіки; визначити перелік, структуру, а також терміни ухвалення законодавчих актів, що регулюють питання зміни плати за користування різними видами природних ресурсів, законів з інших видів податків, які повинні знижуватися або скасовуватися в міру збільшення плати за природокористування; розробити потужну базу економічної оцінки всіх видів природних ресурсів і на цій основі провести таку оцінку: розробити методики визначення плати за користування різними природними ресурсами з урахуванням поетапного досягнення рівня плати.
Розрахунки показують, що основна частина російського бюджету формується за рахунок: 1) податку на прибуток; 2) прибуткового податку з громадян; 3) податку з обороту; 4) акцизів; 5) податку на додану вартість.
При існуючій податковій системі складно ввести ефективну плату за природні ресурси. Прийняті законодавчі акти, що регламентують плату за землю, надра, ліс та інші природні ресурси, не пов'язані між собою. Плати, визначені на основі різної методології та методик розрахунку, концентруючись на прибутку (собівартості) реального природокористувача, не стикаються між собою за абсолютними розмірами. У зв'язку з цим важливо в умовах перехідної економіки сформувати ефективну систему плати за природні ресурси, яка б була складовою частиною податкової системи в цілому. Необхідно змінити, перш за все, концепцію оподаткування, розробити таку стратегію його здійснення, яка була б спрямована на постійне (аж до відображення у платежах повної величини економічної оцінки природних ресурсів) збільшення ролі плати за природокористування у формуванні доходної частини бюджетів за рахунок зниження ставок інших податків. Як перший крок у напрямку екологізації податкової системи Мінприроди РФ за участю наукових організацій було розроблено проект Закону Російської Федерації "Про систему платежів за користування природними ресурсами", в якому визначено загальні принципи введення, встановлення, визначення, справляння та використання платежів за природні ресурси. Проект базується на пріоритетності питання власності. Практичним завданням є отримання комплексних соціально-економічних оцінок природних ресурсів (об'єктів), що дають можливість підійти до оцінки природно-ресурсного потенціалу території в цілому. Розпорядженням Уряду Російської Федерації від 7 травня 1993 р. було прийнято рішення про експеримент по вдосконаленню обліку та соціально-економічній оцінці природного ресурсного потенціалу. Мета експерименту - відпрацювання механізму формування комплексних територіальних кадастрів природних ресурсів (КТКПР) як інформаційної бази для прийняття екологічно обгрунтованих управлінських рішень у сфері природокористування з урахуванням пріоритетів соціально-економічного розвитку територій і збереження навколишнього природного середовища. За станом на 31 грудня 1994 р. в експерименті брав участь 31 суб'єкт Федерації, адміністрації яких офіційно підтвердили свою зацікавленість у його здійсненні і приступили до формування територіальних міжвідомчих органів для реалізації цілей і завдань експерименту. Найбільш активно ця робота проводиться в Московській, Ленінградській, Ярославській та Калузькій областях. Для забезпечення заходів щодо експерименту Мінприроди РФ за участю міністерств і відомств еколого-ресурсного блоку та научних організацій розробило проект під назвою "Порядок формування і ведення комплексних територіальних кадастрів природних ресурсів" та проект федеральної цільової науково-технічної програми "Кадастр природних ресурсів", а також " Методичні рекомендації з формування та ведення комплексних територіальних кадастрів природних ресурсів", націлені на координацію дій учасників експерименту на регіональному рівні в рамках першого етапу експерименту. Під керівництвом Мінприроди РФ розроблена система показників і структу баз даних за видами природних ресурсів у складі КТКПР, підготовлено прикладне програмне забезпечення для регіональних органів державного управління в частині комплексної інформації про природно-ресурсний потенціал, розроблені природно - ресурсні відомості, які використовуються в ряді регіонів з метою вдосконалення обліку природних ресурсів і оподаткування у сфері природокористування. Прийняття в 1991 р. Закону РФРСР "Про охорону навколишнього природного середовища" стало дієвим важелем підвищення ефективності використання природних ресурсів, їх заощадження та передбачення небезпечного забруднення, впровадження системи економічного регулювання природокористування і охорони природного середовища. Основні елементи цієї системи описані в розділі III Закону включають в себе: облік і соціально-економічну оцінку природних ресурсів, фінансування екологічних програм і заходів, використання договорів та ліцензій на комплексне природокористування, плату за викиди і скиди, розміщення відходів, плат; за природні ресурси , питання формування екологічних фондів, екологічного страхування, економічного стимулювання i підтримки екологічного підприємництва.
Похожие работы
... має управлінський характер і сприяє чіткому дотриманню екологічних критеріїв і вимог. Інформаційно-діагностичні та профілактичні методи охорони навколишнього середовища сприяють забезпеченню рівноваги в еколого-економічній системі в межах регламентованих норм. Процес управління еколого-економічною системою регіону передбачає комплексний системний підхід у вирішенні всіх завдань розвитку кожно
... населення — потенціал живої праці, який мають регіони на певний момент часу. Їх відтворення і раціональне використання є одним з найважливіших напрямів регіональної економічної політики, дотримання якого націлює управління на вирішення таких завдань: —створення умов для повного здійснення громадянами конституційного права на працю; —забезпечення рівних можливостей у виборі професії та роду ...
... зовувати інші заходи, які позитивно впливають на продуктивну силу людини. Виробництво додаткового продукту складає матеріальну основу суспільства. 1.3 Завдання і проблеми дисципліни „Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка” Головним завданням науки є обґрунтування оптимального розміщення продуктивних сил. Поняття "оптимальності" передбачає одержання якомога більшого ефекту від ...
... на території конкретної адміністративно-територіальної одиниці має відповідати державним інтересам. Однак лише невелика частина регіональних інтересів автоматично реалізується через загальнодержавну політику. Саме тому регіональна економічна політика повинна зайняти чільне місце серед засобів управління економікою держави. 2. Концепція державної регіональної економічної політики в Україні та ...
0 комментариев