2.3 Урок 4. Похід запорожців. Бій під Дубно. Робота над п'ятою, шостою й сьомою главами повісті

Центральне місце в четвертому розділі - народне збурення у зв'язку з посиленням соціальних утисків і жорстокою розправою над гетьманом і полковниками, коли переповнилася чаша страждань, нестерпним став національний гніт, знущання над православною вірою. «Запорожці були глибоко віддані матері-вітчизні. Вони вважали своїм обов'язком захищати не тільки незалежність України, але й обороняти православ'я від бусурманів і католиків».

«Напівдике століття» загострювало класовий і соціальний опір народних мас, політику жорстоких утисків і розправ: вогнем і мечем придушувалося будь-яке народне збурення, жорстока страта очікувала кожного повсталого.

Подальше читання й коментування тексту проводиться за наступним планом: події на гетьманщині, загальне збурення; збори запорізького війська в похід, прощання із Січчу; «запорожці!., здалися запорожці!..»; Остап і Андрій у перших боях; облога Дубно; нічний пейзаж і поява «примари», зрадництво Андрія («І загинув козак! Пропав для всього козацького лицарства!..»); прорив військ супротивника; мова курінного отамана; підготовка до виходу ворога з кріпості; «польські витязі» й «козацкі ряди»; «міцні на слово» козаки Охрім Наш, Микита Голокопитенко, Попович; початок битви, Остап у бою; похідна й військова «служба» волів; Остап- курінний отаман; після бою.

Учні підбивають підсумок прочитаного, діляться своїми враженнями, з'ясовують ідейний пафос окремих сцен й епізодів, всієї картини в цілому - прославляння високої військової доблесті й масового героїзму, мужності й стійкості, безстрашності, сили, військового мистецтва. На прикладі Остапа, інших козаків учні дійдуть висновку, що справжній характер людини виявляється в жорстоких випробуваннях, що тільки в кривавих боях загартовується його воля, міцність і мужність; звертають увагу на авторський коментар дій Остапа, усього запорізького війська в цілому - від слів: «Остапу, здавалося, був на роду написаний битвенний шлях і важке вміння вершити ратні справи...» до слів: «лицарські його якості вже надбали широкої слави якостей лева»; і далі від слів: «Багато тоді перебили ворогів...» до слів; «стали прибирати тіла й віддавати їм останню шану».

Як питання на виявлення сприйняття учнів можна запропонувати наступні:

У чому особливості «лайливого, важкого часу»?

Що стало причиною походу запорожців?

У чому виявилася мудрість плану кошового?

Як козаки оцінили мужність і доблесть Остапа?

Складіть (усно) план бою під Дубно.

Удома учні готуються до словесного малювання на тему: «Запорожці в поході й у першому бою під Дубно»; «Військова доблесть Остапа, його «важке вміння вершити ратні справи».

2.4 Урок 5. «Немає уз, святіших товариства!»; «Нехай же цвіте вічно російська земля!» Робота над восьмою й дев'ятою главами повісті

 

Виділені для читання й коментування глави - кульмінаційні в гоголівському епічному оповіданні. У них із вражаючою художньою силою показаний масовий героїзм козаків, високе почуття товариства, вірність вітчизні, відплата за зрадництво. Головне, на що вчитель зверне увагу школярів,- загальний демократичний пафос, який позначиться і в урочистій промові Тараса Бульби про товариство, зверненій до всього запорізького війська, і в прийнятті відповідальних рішень на раді, коли прийшла звістка про напад татар і руйнування Січі. Саме тут знаходить своє яскраве художнє втілення «основний закон товариства»: кошовий, Тарас Бульба, Бовдюг виступають як виразники настроїв і почуттів усього козацького війська, проявляють свою мудрість. Прова Тараса Бульби повинна бути проаналізована як зразок високого ораторського мистецтва, як художнє слово. У дусі билинних традицій, у стилі давньоруських повістей відтворюються масові героїчні сцени, ратний подвиг Остапа, курінних отаманів Кукубенко, Степана Гуски, Балабана, неприборкана лють Тараса Бульби, бойове, повне експресії розпорядження якого будить патріотичні почуття, нестримний порив, готовність загинути в кривавій січі заради процвітання Батьківщини, «за спільну російську землю».

Питання на виявлення сприйняття:

У чому сила товариства й бойового братерства?

Яке враження на козаків справила промова Тараса Бульби про товариство?

Як у ході бою виявляється «основний закон товариства»?

У яких сценах поетично втілюється тема масового героїзму й високого патріотичного почуття?

Як описуються подвиги богатирів у билинах й у повісті Гоголя?

За допомогою яких поетичних засобів втілюється героїка бою?

Завдання додому: вивчити промову про товариство. Підготуватися до словесного малювання «Бій під Дубно», дати відповіді на питання I-3 (до глав IX-XII) у підручнику.

2.5 Урок 6. «Та хіба найдуться на світі такі вогні, мука й така сила, яка б пересилила російську силу!» Робота над десятою - дванадцятою главами повісті

Заключна робота над художнім текстом повинна розкрити ідейний пафос повісті «Тарас Бульба», підкреслити мужність, стійкість, безмірне почуття любові до батьківщини, безстрашність і героїзм, високий подвиг Тараса Бульби й Остапа, усього козацтва в цілому. Історично правдиво Гоголь показує народно-визвольний рух, сила якого «полягала в загальнонародному характері й значенні, у масовості повстань, що приводили в жах і сум'яття польських магнатів і шляхту, у героїчній, самовідданій боротьбі українських козаків і селян проти іноземних гнобителів». Боротьба українського народу в художньому втіленні Гоголя — це боротьба «за загальну російську землю, що скріплює воєдино історичні долі двох співрідних народів».

Втілення героїчного народного духу ми й знаходимо в трагічній долі Тараса Бульби, Остапа. Подвиг кожного з них - подвиг в ім'я того, щоб вічно процвітала російська земля, щоб свято дотримувався «основний закон товариства».

Узагальнення матеріалу зажадає звертання до вузлових, кульмінаційних моментів як життя головних героїв, так і розвитку сюжету повісті «Тарас Бульба». Повинні бути зачитані найбільш характерні уривки, що розкривають характери героїв, їхні дії, героїчні вчинки, останній подвиг і т.д. Тільки на основі зібраного цитатного матеріалу до всього змісту повісті можна запропонувати учням скласти простий, а потім, за допомогою вчителя, і розгорнутий план характеристик Тараса Бульби й Остапа.

Питання, які допоможуть учням підібрати відповідний цитатний матеріал, можуть бути наступні:

Які епізоди повісті найбільш повно розкривають характери головних героїв?

Який був «битвенний шлях» Остапа?

Якими якостями виділяється Остап серед своїх товаришів?

За допомогою яких художніх засобів розкривається героїчна особистість Остапа?

Яке відношення до Остапа казаків- уманців?

Назвіть думи Тараса Бульби про Остапа.

Яке поводження Остапа перед стратою?

Як ви розумієте останнє звертання Остапа до батька: «Батько! Де ти? Чи чуєш ти?»

Знайдіть у тексті авторські характеристики Остапа й Тараса Бульби.

У чому бачить свій обов’язок Тарас Бульба?

Як характеризує Тараса Бульбу його промова про товариство?

Як ви поясните слова Бовдюга про Тараса Бульбу: «Немає в нас нікого, рівного йому в доблесті!»?

Як проявляє себе в бою Тарас Бульба?

У чому смисл останнього подвигу Тараса?

Про які справи й подвиги свого отамана згадували козаки, пливучи на човнах по Дністру?

Трагічний пафос останніх глав повести «Тарас Бульба» вимагає вповільненого читання, певних пауз: учням необхідно дати можливість внутрішньо пережити самі скорботні сторінки гоголівського оповідання. І перші питання до них - це питання про відчуття, про ті враження, що залишає в душі фінал повісті, трагічна доля героїв.

Герої не гинуть - вони знаходять безсмертя, тому що переконані, що «не загине жодна великодушна справа». Смерть, зображена в повісті Гоголя, «...освячена ореолом доблесті, вона духовна, хоча Гоголь не скупиться на опис рік крові й вигляду відрубаних голів» . Умираючи, козаки розуміють, що боротьба не закінчена, що смерть їх не даремна, а потрібна для майбутньої перемоги. У цій вірі в безсмертя народу - справжній оптимізм повісті, її героїчний пафос, народне, життєстверджуюче начало.

Завдання додому: перечитати сторінки повісті, що стосуються Остапа, підготувати цитатний матеріал до характеристики героя.


Информация о работе «Вивчення повісті М.В. Гоголя "Тарас Бульба" на уроках зарубіжної літератури»
Раздел: Педагогика
Количество знаков с пробелами: 54875
Количество таблиц: 1
Количество изображений: 5

Похожие работы

Скачать
41814
0
0

... ідей за матеріалами лекцій; складання хронометричних таблиць. Цей метод забезпечує свідомість і міцність знань[11]. 1.3 Висновок В розкритті проблеми творчих здібностей учнів в сучасній методиці вивчення літератури лежить удосконалення та розвиток методичної науки, педагогіки, психології, літературознавства. Створення нових методик викладання літератури, психології, педагогіки, в яких ...

Скачать
424186
2
0

... . – 158 с. 331. Эрн В.Ф. Г.С.Сковорода: Жизнь и ученье. – М.: «Товаричество тип. Мамонтова», 1913. – 242 с. 332. Эрн В.Ф. Сочинения. – М.: Правда, 1991. – 576 с. 333. Юркевич П. Философские произведения. – М.: Правда, 1990. – 670 с. 334. Ярема Я. Українська духовність в її історично – культурних виявах. – Львів, 1937. 335. Ярмусь С. Духовність ...

Скачать
144248
12
2

... ї практики в СШ №15 м. Чернівці. Перед проведенням формуючого експерименту була розроблена спеціальна анкета. Система запитань стосувалася музично-краєзнавчих аспектів, зокрема даної теми «Історія розвитку вокальної музики на Буковині у ХІХ-ХХ ст. Вона була спрямована на виявлення рівня знань у дітей в даній сфері, та відношенні до музично-краєзнавчого матеріалу, як мистецького надбання своєї мі ...

Скачать
211040
0
0

є намір поріднитися хай навіть з неписьменним, але багатим Чоботенком. У змалюванні дикості Пузиря І. Карпенко-Карий досяг вищої форми комічного. Його образ викликає презирство, огиду читача і глядача. На жаль, цей класичний образ є дуже актуальним. Сьогоднішні “пузирі” та їх “супутники” феногени і ліхтаренки несуть не менше лиха трудовому народові, ніж у часи Карпенка-Карого. Вони так ...

0 комментариев


Наверх