ФИЛОСОФСКО-АНТРОПОЛОГИЧЕСКИЕ ИНТЕНЦИИ ТВОРЧЕСТВА М.В.ГОГОЛЯ

Творчість М.Гоголя в системі історико-філософських досліджень Духовні шукання М.Гоголя як різновид філософського самопізнання Цінності та ідеали в літературній та життєвій творчості Гоголя Проблема автентичного та неавтентичного буття в екзистенційно- Життя як співіснування світів: життя-реальність, життя-гра, життя-фікція, життя-мрія, життя-відчуженість Можливості самовираження людського єства як злети і падіння духу Романтична іронія та релігійно-антропологічний аспект відчуження

424186

знаков

таблицы

изображений

Читать далее: Творчість М.Гоголя в системі історико-філософських досліджень

ІНСТИТУТ ФІЛОСОФІЇ ІМЕНІ Г.С. СКОВОРОДИ

НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

На правах рукопису

Радіонова Наталія Василівна

Індекс УДК 130.2:9 (4 Ук)

Філософсько-антропологічні інтенції

творчості М.В.Гоголя

Спеціальність 09.00.04 – «філософська антропологія, філософія культури»

Автореферат

дисертаці на здобуття наукового ступеня

кандидата філософських наук

Київ - 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківському державному педагогічному університеті ім.Г.С.Сковороди (кафедра філософії).

Науковий керівник: – кандидат філософських наук, професор

Єфімець Олександр Петрович, Харківський

державний педагогічний університет,

завідувач кафедри філософії.

Офіційні опоненти:

– Доктор філософських наук Хамітов Назіп Віленович, інститут філософії

імені Г.С. Сковороди НАН України, старший науковий співробітник.

– Кандидат філософських наук, доцент Федорова Ірина Ігорівна,

Національний технічний університет України «КПІ» МОіН України

Провідна установа – Центр гуманітарної освіти НАН України,

кафедра філософії науки та культурології, Київ

Захист відбудеться ___________ на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.161.02 в Інституті філософії Національної академії наук України (Київ-1, Трьохсвятительська, 4).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту філософії НАН України за адресою Київ-1, вул. Трьохсвятительська, 4.

Автореферат розісланий ___________________

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат філософських наук Л.А. Ситниченко

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аристотель, Метафизика // Сочинения: В 4 т. – М. : Мысль, 1976. – Т. 1. – 570 с.

2. Астапова О.І. До характеристики філософської рефлексії М.Гоголя як романтичної. // Вісн. Черкас. ун – ту, 1997. – Вип.2: сер.соц. – гуманіт. науки. С. 109-114.

3. Багалій Д. Український мандрований філософ Григорій Сковорода. – 2 – ге вид.випр. – К. : Обрій, 1992. – 472 с. – /Спадок/.

4. Багрій Р. Шлях сера Вальтера Скотта на Україну /"Тарас Бульба" М.Гоголя і "Чорна Рада" П.Куліша в світлі історичної романістики Вальтера Скотта/: Літературно – критичний нарис /Пер. з англійської. – К.: Ред. журн. "Всесвіт", 1993. – 290 с. .

5. Бальзак О. Избранное: Пер с фр. / Послесл. Р.Резник; Примеч. В.Даниловой. – М.:Просвещение, 1988. – 351 с.

6. Барабаш Ю. "Соотечественники, я вас любил... ». /Гоголь: завещание или "Завещание"// Вопросы литературы. – 1989, № 3 – С.156 – 189.

7. Барабаш Ю. «Духовним прагненням по§Ыятий...» (Гоголь і українська барокова проповідь) // Слово і час. 1994, №6, с.19-26

8. Барабаш Ю. «Місцерозвиток», або Чи знаєте ви українську ніч?: /нац. Ландшафт як ментальний чинник М.Гоголь/ // Філос. і соціол. думка. – 1994 №7/8, с.135-145

9. Барабаш Ю. «Коли забуду тебе, Єрусалиме...»: Бінарна опозиція «батьківщина – чужина» в Гоголя і Шевченка. // Сучасність. – 1998. – № 1. – С.126-145.

10. Барабаш Ю. Випадок Хмельницького (Ше„rенко, Гоголь) // Сучасність. – 1996. – № 3/4. – С.100-117

11. Барабаш Ю. Набоков и Гоголь /мастер й гений/ // Москва. – 1989, – № І. – С.180-І83.

12. Барабаш Ю. Самотність Гоголя (причинки до теми) // Сучасність. – 1995. – № 10. – С.83-89.

13. Барабаш Ю.Я. Гоголь и Шевченко: (анти§Я§а§ЮЁЁционального сознания). // Изв. РАН. Сер.лит. и языка – 1996. – т.5 №1 – с. 29-43

14. Барабаш Ю. «Страшна помста» у двох вимірах // Сучасність. – 2000. – № 1. – С.110-130.

15. Барабаш Ю. Почва и судьба. Гоголь и украинская литература у истоков. – М., 1995. – с.82.

16. Бахтин М.М. Творчество Франсуа Рабле и народная культура Средневековья и Ренессанса – М., 1990. – 540 с.

17. Бахтин М.М. Проблемы поэтики Достоевского. 4-е изд. – М.: Сов.Россия, 1979. – 318 с.

18. Безушко В. Микола Гоголь: Літературна студія. – Вінніпег, 1956. – 104 с.

19. Белинский В.Г. Полное собрание сочинений: В 13 т. – М.: АН СССР, 1953.

20. Белинський В.Г. Собр. соч. в трех томах. – М., 1948. т.1. – С.695.

21. Белый Андрей «Одна из обитателей царства теней.» Л. Гиз, 1924. – 73с.

22. Белый Андрей Мастерство Гоголя [Исследование] – М.: МАЛТ, 1996. – 351с.

23. Бердяев Н. «Судьба России». Опыт по психологии войны и национальности. Москва, 1990. –206 С.

24. Бердяев Н. Собрание сочинений: В 4 т. – 3- е изд. – Париж: УМСА – пресс, 1989.

25. Бердяев Н. Истоки и смысл русского коммунизма. – М.:Наука, 1990. – С.224.

26. Бердяев Н. Самопознание (опыты философской биографии). – М.: «Книга», 1991. – С.445.

27. Бердяєв Н.О. О назначении человека (библиотека этической мысли). – М.:Республика, 1993. – С.383.

28. Берковский Н. Я. Романтизм в Германии. Ленинград, 1973. – 567 с.

29. Быстрицкий Е.К. Культура как мир национального бытия. / Философская и социологическая мысль, 1995. – № 1/2. – С.244-246.

30. Бицилли П.М. Проблема человека у Гоголя. – Годишкик на Софийский ун-т. Ист.-филол. фак. София, 1948.

31. Бичко А. К. У истоков христианского рационализма. – К.: Политиздат Украины, 1984. – 140 с.

32. Бичко А. К. Характерологічні особливості української ментальності // Гуманізм. Людина. Культура: Тези доповідей людинознавчих філософських читань. – Дрогобич, 1992. – 290 с.

33. Бичко І.В. Етно – національні "виміри" історико – філософського процесу: українська світоглядна ментальність // Гуманізм, Людина. Культура: Тези доповідей людинознавчих філософських читань. – Дрогобич, 1992. – 290 с.

34. Бичко І.В. та ін. Філософія: Курс лекцій. – К.: Либідь, 1991. – 456 с.

35. Бичко І.В. Табачковсьий В.Г., Горак Г.І. та ін. Філософія. Курс лекцій: Навч. Посібник. – К.: Либідь, 1994. – 576 с.

36. Бичко І.В. Ментальна співзвучність української та європейської філософської традицій: «Кордоцентричні мотиви» // Київські обрії: історико-філософські нариси. – К.: Стилос, 1997. – С.316-337.

37. Бовсунівська Т. Категорія серця в теорії українського романтизму. //Сучасність – 1995. – №10. – с.90-97.

38. Бовсунівська Феномен українського романтизму. – К., – 1998. – 108 с.

39. Братасюк М. Микола Гоголь як екзистенційний мислитель. // Наук. зап. І. Терноп. держ. пед. ун – ту. сер.: Філософія, економіка, соціологія, – 1999. – № 2. – С.8-13

40. Брюсов В.Я. Испепеленный. – М., 1909.

41. Бубер Мартин. Я и Ты: бытие как «диалог» между Богом и человеком. Проблема человека. Исторя западноевроп. филос.-антнополог. мысли: Пер. с нем ЁС.Терентъева, Н.Файнгольда. Послесл. П.С.Гуревича. – М.: Высш.шк., 1993. – 175 с. /Б-ка философа/.

42. Булатов М.О. Німецька класика - світогляд - філософська антропологія // Філософсько-антропологічні читання’98. – К.: Стилос, 1999. – 344 с. ; С.43-52.

43. Булаховский Л.А. Русский литературный язык первой половины XIX века. – М., 1954. – 468 с.

44. Бычко А. К. Народная мудрость .Руси: анализ философа. – К.: Вища школа, Изд – во при Киев.ун – та, 1988. – 200 с.

45. Бычко А.К. У истоков христианского иррационализма – к.: Политизд. України, 1984. – 140с.

46. Бычко И. В. Познание и свобода. – М.: Политиздат, 1969. – 215 с.

47. Веневитинов Д.В. Полное собрание сочинений: В 3 – т. – М., 1934.

48. Вересаев В.В. Гоголь в жизни: Систематический свод подлинных свидетельств современников /Предисл. Ю.С.Манько; Коммент. З.Безносова. – Х.:Прапор, 1990. – 680 с.

49. Виноградов В.В. История русского литературного языка: Избранные труды. – М.: Наука, 1978. – 320 с.

50. Виноградов В.В. Эволюция русского натурализма: Гоголь и Достоевский. – М.: Academia, 1929. – 391 с.

51. Виноградов И. «Тарас Бульба» и отношение Н.В.Гоголя к католицизму (к изучению вопроса) // Гоголезнавчі студії, випуск другий, Ніжин,1997. – С.31-47.

52. Вишневський О.І. У пошуках основ духовності // Рідна школа. – 1992. – №9. – С.42 – 47; № 10. – С.42 – 47.

53. Вінніченко.3. Відродження нації: В 3 т. – К, 1990.

54. Вознік М.С. Історія української літератури: У 2 т. – Львів: Світ, 1992. – т.1. – 696 с.

55. Возняк В. С., Лимонченко В. В. О душевном и духовном //Гуманізм. Людина. Культура: Тези доповідей людинознавчих філософських читань. – Дрогобич, 1992. – С. 183-184.

56. Воспоминания протоиерея, И.И.Базарова // Русская старина. – 1891. – № 2.

57. Вышеславцев Б.П. Этика преображённого эроса. М.: Республика, 1994. – С. 368.

58. Габитова Р.М. Философия немецкого романтизма. – М.: Наука, 1978. – 288 с.

59. Гадамер Г. Г. Актуальность прекрасного / Пер.с нем." М.: Искусство, 1991. – 367 с. – / Серия "История эстетики в памятниках и документах"/.

60. Ґалаґан Г.П. Вертепная драма и её сценическая постановка // Киевская старина. – 1882. – Т.4. – С.9 – 38.

61. Гамаль Л. Екзистенційні мотиви в творчості М.В.Гоголя. Дис. канд. філософ. наук 09.00.05 – Днепропетровськ, 1994. – 158 с.

62. Гаско М.Є. У колі Шевченкових і Гоголевих друзів: Етюди пошуків і знахідок. – К.: Рад. письм., 1980. – 256 с.

63. Гегель Ф.В. Энциклопедия философских наук. Т.3 Феноменология духа. – М.: «Мысль», 1977. – С.471.

64. Гегель Ф.В. Эстетика: в 4 т. – М.: Искусство, 1968-1973.

65. Гердер И.Г. Идеи к философии истории человечества. – М.: «Наука», 1977. – С.703.

66. Гиппиус В. Гоголь. – Ленинград, 1924. – С.238

67. Гнатенко П. И. Национальный характер: Мифы и реальность. – К.: Вища школа, 1984. – 152 с.

68. Гнатенко П.И. Общественно – политическая мысль на Украине во второй половине XVII – середине XVIII веков. – Днепропетровск, 1982, – 169 с.

69. Гоголь В.А. Простак або хитрощі, перехитрені москалем // Малороссийский сборник повестей, сцен, рассказов и водевилей известных малороссийских писателей. – М.: Типография Яковлевой, 1899. – С.112-І25.

70. Гоголь и мировая литература: Сборник статей. – М.: Наука, 1968. – 318 с.

71. Гоголь как учитель жизни /Составлено А.П.Орловым; отв.ред. А.Рыбакова/. М.: СП «Бук иембор Интернешнл» 1991. – 32с. (Жизнь и учения мудрецов). Изд. печатается по тексту изд-ва «Посредник» М., 1910.

72. Гоголь М.В. Твори у 3 – х томах. К, 1952.

73. Гоголь Н.В. Выбранные места из переписки с друзьями. – .М.: Советская Россия, 1990. – 432 с.

74. Гоголь Н.В. Письма: В 4 т. / Ред.Шенрока И.В. – СПб, б.г.

75. Гоголь Н.В. Полное собрание сочинений: В 14 т. – М.: Из – во АН СССР, 1940.

76. Гоголь Н.В. Собрание сочинений: В 7 т. – М.: Худож.литература, 1986.

77. Гоголь Н.В. Духовная проза / Сост. и коммент. В.А.Воропаева, И.А.Виноградова; Вступ.ст. В.А.Воропаева. – М: Русская книга, 1992, – 560 с.

78. Гоголь: История и современность. – М.: Сов,Россия, 1985, – 493 с.

79. Головко Б.А. Філософська антропологія: Навч. посібник – К.: ІЗМН, 1997. – 240 с.

80. Голосовкер Л.Э. Достоевский и Кант. Размышления читателей над романом "Братья Карамазовы" и трактат Канта "Критика чистого разума". – М., 1965. – 102 с.

81. Голубенко П. Україна і Росія у світлі культурних взаємин. К.: Дніпро, 1993. – 447 с.

82. Горак Г.И. Смисл життя, безсмертя душі і доля людини. Філософсько-антропологічні читання’95. Вип.1. – Київ, 1996. С. 47-56.

83. Горский В.С., Крымский С.Б. Философские идеи в отечественной средневековой культуре // Философские науки – 1985. – № 5, – С. 91-99.

84. Горський В. Історія української філософії. Курс лекцій. 1997.; Київ, вид. «Наукова думка»; 285с.

85. Горський В. Україна в історіко-філософському вимірі. // Філос. і соціол. думка. – 1993 – №3. – с.10-31

86. Горський В. Чи потрібна філософія в Україні? Філософсько-антропологічні читання’99. Антропологічні ідеали київської школи та реалії постмодерну (до 70-ти річчя Олександра Яценка). – Київ: Стилос, 2000. – 305 с.; С. 268-277.

87. Горський В. Ще раз про українську ідею / Філософсько-антропологічні читання’98.. – Київ: Стилос, 1999. – 344 с.; С. 77-87.

88. Грабович Г. Гоголь і міф України // Сучасність. 1994, №9 – с.77 – 92; №10 – с.137-149

89. Грабовський С. Українське буття та людина: деякі проблеми філософського розмислу. Філософсько-антропологічні читання’96. – К.: Стилос, 1997. – 178 с.; С.50-61.

90. Громов М.Н.; Козлов Н.С. Русская философская мысль X–XVII веков. Учеб. Пособ. из-во МГУ. – М., 1990. – 288 с.

91. Грушевський М. Апостоли праці // Україна: Науковий двомісячник українознавства. – К., 1926. – Кн. 6.

92. Грушевський М. Юбілей Миколи Гоголя // Літературно – науковий вісник, 1909. – Кн.3, Т.14.

93. Гулыга Л. Б. Шеллинг. – 2 – е изд. – М.: Молодая гвардия, 1984. – 317 с.

94. Гуревич А. Я. Проблемы средневековой народной культуры. – М.: Искусство, 1981. – 359 с.

95. Гус М. Живая Россия и «Мёртвые души», М., 1981. – 336 с.

96. Данилевский М.Я. Россия и Европа. – М.: «Книга», 1991. – 574 с.

97. Дзюба І. Чи усвідомлюємо національну культуру як цілісність? // Наука і культура. Україна: Щорічник. – 1988. – Вип.22.

98. Дилакторская О.Г. Фантастическое в «Петербургских повестях». – Владивосток: Изд – во Дальневосточного университета, 1986, – 204 с.

99. Дмитриев А.С. Проблемы иенского романтизма. – М.: Изд-во Московского ун-та, 1975. – 364 с.

100. Дмитриева Е.Е. Стернианская традиция и романтическая ирония в «Вие» / Изв. Рос. АН. Сер. лит. и яз., 1992 – т.51, № 3, С.18-28.

101. Достоевский Ф.М. Собрание сочинений: В 10 т. – М., 1956.

102. Драгоманов М.П. Вибране / "... мій задум зложити очерк історії цивілізації на Україні"/ – К.: Либідь, 1991. – 688 с.

103. Драч І.Ф., Кримський С.Б., Попович М.В. Григорій Сковорода: Біографічна повість. – К.: Молодь, 1984. – 216 с.

104. Дурымин, С.Н. Гоголь и театр. [Доклад на объедин. сессии от – ния лит. и яз. и от – ния истор. и философии. // Известия Акад. наук. СССР, Сер.истории и философии, 1952, №2, с.144-164

105. Єфімець О.П.

106. Єфімець О.П. Ідея виховання у контексті української національної філософії: проблема витоків. // Науковий вісник № 10. Серія «Філософія». – Харків: ХДПУ, 2000. – Вип. 4. – 159 с.; С.154-158.

107. Єфремов С. Історія українського письменника: В 2 т. – Мюнхен: Вид – во Укр. Вільн. Універ., 1989. – Т.1, – 449 с.; Т.2. – 505 с.

108. Єфремов С. Між двома душами. – К.: Вік, 1909.

109. Жалковский С. Блуждающие сны: Из истории русского модернизма. Сборник статей. – М.: Сов.писатель, 1992. – 432 с. – /Слово и культура/.

110. Житецкий П.И. Малорусский вертеп // Киевская старина. – 1982. – Т.4. – С. 1-8.

111. Життєві кризи особистості: Науково-методичий посібник: у 2 ч./ Ред.рада: В.М,Доній, Г.М.Несен, Л.В.Сохань, І.Г.Єрмаков та ін. – К.: ІЗМН, 1998. – ч.1: Психологія життєвих криз особистості. 360 с.

112. Забужко О.С. Філософія української ідеї та європейський контекст: Франківський період. – К: Наук.думка, 1992. – 112 с.

113. Задеснянський Р. Трагедія Миколи Гоголя: [Стан нац. самовідомості геніал. сина укр. народу] // Задеснянський Р. Критичні нариси. – 5.т., Б.р. – Т.1. – с.51-84.

114. Закидальський Т.Д. Поняття серця в українській філософічній думці //Філософська і соціологічна думка. – 1992. – № 8. – С. 13-17.

115. Залюбовський П., Розумович О. Микола Гоголь в історії вітчизняної філософії. // Наук. зап. сер.: Філософія, економіка, соціологія, 1998 . – № 1. – С.16-19

116. Замотин И. И. Романтизм 20 – х годов XIX ст. в русской литературе: В 2 т. – С. – Петербург, Москва: Издательство М.О. Вольф, 1913.

117. Затовский А. Н.В.Гоголь и православие // Православний вес§дЁЄЁЁЁє, 1999©ц 1.– С.12-17

118. Звиняцковский В.Я. Николай Гоголь. Тайны национальной души. – К.: Ликей, 1994. – 544 с.

119. Зеньковский В. Гоголь.. – Париж: УМСА – пресс, б.г. – 262 с.

120. Зеньковский В.В. История русской философии: В 2 т. – Ленинград: МП «Эго»: Союзбланкоиздат, Ленинград. отд – ние; /М./: Прометей, 1991.

121. Зеньковский В.В. Русские мыслители и Европа. Критика европейской культуры у русских мыслителей. – Париж: УМСА – пресс, 1955. – 280 с.

122. Зеньковський В.В. Русские мыслители и Европа (Сост.П.В.Алексеева; Подгот. тескта и примеч. Р.К.Медведева; Вступ. ст. В.Н.Жукова и М.А.Маслина. – М.: Республика, 1997. – 368 с. – (Мыслители ХХ века).

123. Золотусский М. Оправдание Гоголя //Литературная газета. – 1989. – 20 марта.

124. Иванов В. По звёздам. Статьи и афоризмы. – СПб., 1909. – С.285.

125. Иоаннисян Д.В. Структура образа и пространства – время в пейзаже раннего Гоголя. – Изв. АН СССР. Сер. лит-ры и языка. Т. 33, № 4, М., 1974.

126. Иофанов Д. Н. В.Гоголь. Детские и юношеские годы. – К., 1951. – 431 с.

127. История украинско – русских литературных взаимосвязей: В 2 т. – К., 1987.

128. История философии на Украине: В 3т. – К.: Наук. думка, 1987.

129. Іванкін І. Дім дахом униз. Гоголь – футурист. // Сучасність, 1998. – № 2. – С.110-118

130. Івашков В.І. Українська романтична драма 30 – 80 років XIX ст. – К.: Наук. думка» – 1990. – 143 с.

131. Історія Русів //Переклад І.Драча. Вступна стаття З.Шевчука. – К.: Рад.письменник. – 1991. – 318 с.

132. Історія філософії України: Підручник. // М.Ф.Тарасенко, М.Ю.Русин, І.В.Бичко та ін. – К.: Либідь, 1994. – 416с.

133. Камінчук О. «Філософія серця» в українській духовній культурі // Вісн. НАН України. – 1996. – №3/4, с.37-40.

134. Кант И. Сочинения: В 6 т. – М., 1966.

135. Кант И. Критика чистого разума // Кант И. Собр.соч в 8-ми томах, – М., 1994, т.4 – С.546.

136. Кантор В.К. «...Есть европейская держава». Россия. Трудный путь к цивилизации. (Историософские очерки). – М.: РОССПЭН, 1997. – 478 с.

137. Карасев Л.В. Nervoso pascicuioso: (О «внутреннем» содержании гоголевской прозы) // Вопросы философии, 1999. – № 9. – С.42-65.

138. Карасёв Л. Заметка о Чичикове. ж. «Путь», № 8, 1995 г., с.319-327

139. Карасёв Л. В. Гоголь и онтологический вопрос // Вопросы философии, 1993. – № 8. – С.84-92.

140. Карпенко А.О. О народности Гоголя. – К., 1973. – 280 с.

141. Карташова, И.В. Гоголь и романтизм: Спецкурс Калининский гос. ун – т – Калинин: КТУ, 1975. – 125с.

142. Карташова, И.В. Об одной гоголевской традиции в творчестве Ф.М.Достоевского (тема мечтателя) В. кн. Гоголь и современность. Сб. К., 1983. – С.49-56.

143. Каталкина В.В. Мифологема «творца» в гоголевском Петербурге. // Міф і міфологема у традиційних та сучасних формах культурномовної свідомості. – Х., 1999. – С. 174-178.

144. Качкан В.А. Українське народознавство в іменах: У 2 ч. – ч.1: Навч.посібник /За ред. А.3.Москаленка: Передм. А.Г.Погрібного. – К.: Либідь, 1994. – 336 с.

145. Клочок Г.Д. Поетика і психологія. – К.: Знання, 1990. – 48 с. (Сер № 6. "Духовний світ людини").

146. Ковальчук О.Г. Буття і страх (Етюд про Гоголя). – Ніжин: Просвіта, 1997. – 48 с.

147. Кононова В. Горный свет: [Гоголь – религиозный мыслитель. Дух. проза Гоголя] // Культ. – просвет. работа, 1995. – № 11. – С.24-27.

148. Коссак Ежи. Экзистенциализм в философии и литературе / Пер. с польского. – М.: Политиздат, 1980. – 360 с.

149. Костомаров М.І. Книга буття українського народу /Кирило – Мефодіївське товариство: В 3 т. – К.: Либідь, 1990. – т.2. – С.150-158.

150. Кочубинский А. Будущим биографам Гоголя //Вестник Европы. – 1902.

151. Крутикова Н.Е, Н.В.Гоголь: Исследования и материалы. – К.: Наук.думка, 1992. – 312 с.

152. Крутікова Н.Є. Гоголь та українська література /30 – 80 рр. ХІХ ст./ – К., 1957. – 551 с.

153. Крутікова Н.Є. Творчість Гоголя та її значення для української літератури. – К., 1949. – 27 с.

154. Крымский С.Б. Культурно-экзистенциальные измерения познавательного процесса // Вопросы философии, 1998. – № 4. – С.40-49.

155. Крымський С. Сприйнявши серцем, осягнувши розумом // Віче, серпень 1993. – С.76-83.

156. Кр§Ъс§оЁєЁС. Феномен діяльності як предмет філософського аналізу. Філософсько-антропологічні читання’99. Антропологічні ідеали київської школи та реалії постмодерну (до 70-ти річчя Олександра Яценка). – Київ: Стилос, 2000. – 305 с.; С. 52-60.

157. Кр§Ъс§оЁєЁС.Б. Уособлення як шлях самотворення людини. Філософсько-антропологічні читання’95. Вип.1. – Київ, 1996 – С.37-46.

158. Крюков В.М. Гоголя зрящий глаз. // Вопросы философии. – 1996. – №9. – С.23-38

159. Кузнецов В., Нерушева Л. Поздний Гоголь. Гоголь и духовенство. // В кругу времён, 1998. – №1. – С.43-47.

160. Кулиш П. Гоголь как автор повестей из украинской жизни и истории // Основа. – 1861, – Т.4. – С.67-90

161. Култаева М.Д. Категория «BILDUNG» в немецкой философской традиции или размышления о смысле и предназначении образования. // Постметодика, 1999. – № 1 (23). – С.8-13.

162. Кульчицький О. Український персоналізм. Філософська й етнопсихологічна синтеза. – Мюнхен, Париж, 1985. – 192 с.

163. Лазарева А.Н. Духовный опыт Гоголя. РАН, Ин-т философии. – М.: ИФРАН, 1993. – 163 с.

164. Лейбин В.М. Фрейд, психоанализ и современная западная философия. – М.: Политиздат, 1990. – 397 с.

165. Леонтьев К. Анализ, стиль и веяния. По поводу романов гр. Толстого // Русский Вестникъ, 1890, июнь, июль, август.

166. Листи П.А.Кулика до М.В.Юзефовича // Київска старовина. – 1899. – №2.

167. Ломброзо Ц. Гениальность и помешательство. Параллель между великими людьми и помешанными. – С-Петербург: Изд – во Ф.Павленкова, 1692. – Репринтное воспроизведение. – 252 с.

168. Лосев А.Ф. История античной эстетики. Софисты. Сократ. Платон. – М.: Ладомир, 1994. – 716 с.

169. Лосев А.Ф. Страсть к диалектике: Литературные размышления философа. – М.: Сов.писатель, 1990. – 320 с.

170. Лосев А.Ф. Философия. Мифология. Культура. – М.: Политиздат, 1991. – 525 с. – /Мыслители XX в./.

171. Лукашевич П. Малороссийские и червонорусские народные думы и песни. – С – Пб, 1836.

172. Луцький Ю. «Між Гоголем і Шевченком», Київ, 1998, – 255 с.

173. Маланюк Є. Книга спостережень. Проза. – Торонто: В-во "Гомін України", 1962. – 525 с.

174. Маланюк Є. Нариси з історії нашої культури. – К. : АТ "Обереги" 1992. – 80 с.

175. Маланюк Є. Творчість і національність / Основа 27 (5), 1994. – С.3-13.

176. Малахов В.А. Кант і Гоголь: подвійний портрет. [Про філос. розуміння людини] пер. з рос. Т.Г.Громової, Л.Г.Малиновської // Філос. і соціол. думка – 1992 №1 – С.50-57; №2 – С.54-71.

177. Мандельштам И. О характере гоголевского стиля. Глава из истории русского литературного языка. – С-Петербург, Гельсингфорс, 1902. – 406 с.

178. Мандельштам О. Сочинения: В 2 т. – М.: Худож.литература, 1990.

179. Манн Ю. В поисках живой души. – М., 1984. – 415 с.

180. Манн Ю. Встреча в лабиринте: (Франц Кафка и Николай Гоголь) // Вопр.лит., 1999. – № 2. – С.162-186

181. Манн Ю. Диалектика художественного образа. – М., 1987. – 319 с.

182. Манн Ю. Поэтика Гоголя. – М.: Худож.література, І988. – 413 с.

183. Манн Ю. Поэтика русского романтизма. – Н. : Наука, 1976. – 375 с.

184. Манн Ю.В. Гоголь в контексте эстетических споров: Полемика В.Г.Белинского с К.Аксаковым. // Вопросы философии, 1984, №3, С.111-119

185. Марков Б.В. Философская антропология: очерки истории и теории. – СПб.: Изд-во «Лань», 1997. – 384 с.

186. Марченко М.І. Українська історіографія /З давніх часів до середини XIX ст. / – К., 1959. – 259 с.

187. Матвеев П.А. Гоголь в Оптиной пустыни. Русская старина, 1903, февр.

188. Машинский С.И. Художественный мир Гоголя. – М., 1971. – 512 с.

189. Мелихов А. «Я люблю, добро, я ищу его и сгораю им»: Правдивый реалист или неистовый гиперболизатор? Обличитель или фантаст? Или, может быть, пророк – правдоискатель? О Гоголе. // Звезда – 1997. – № 3. – С.204-210.

190. Мережковский Д. Эстетика и критика, в 2-х томах. Т.1. Сост. Л.А.Андрющенко, Л.Г.Фризман. – М.: «Искусство»; Харьков: СП «Фолио», 1994. – 672 с.

191. Мережковский Д. Гоголь: Творчество, жизнь, религия, – СПб.: Пантеон, 1909. – 231 с.

192. Мережковский, Д.С. В тихом омуте; Статьи и исследования разных лет. – М.: Сов. писатель, 1991. – 489с.

193. Мильдан В.И. Чаадаев и Гоголь. Опыты понимания образной логики // Вопросы философии, 1989. – № 11. – С.77-89.

194. Милюков П. Главные течения русской исторической мысли. – 3-е изд. – С.-Петербург, 1913.

195. Михед П. «Найближчий до Христа»: (про функцію іконографії в новій естетиці Гоголя) // Київ. старовина, 1997. – № 5. – С.178-183.

196. Михед П. О загадке «Прощальной повести» М.В.Гоголя. // Вопросы лит. 1999. – № 2. – С.330 – 340.

197. Михневич И. О достоинстве философии, её действительном бытии, содержании и частях». ЖМНП – 1840. – ч.25. – 122 с.

198. Мишанич О. В. Літературна спадщина Київської Русі. і українська література XVI – XVIII ст. – К.: Наук.думка, :1981 – 265 с.

199. Мірчук І., Маркусь В. Філософія /Енциклопедія українознавства. Словникова частина. – Париж, Нью – Йорк, б.р. – Т.9. – С. 3509 – 3512.

200. Мовчан В.С. Про героїчне. – К.: Мистецтво, 1977. – 104с. – /Б – ка "Человек. Общество, Прогресс. – сер. "В мире прекрасного"/.

201. Мочульский К. Духовный путь Гоголя. – 1934.

202. Мочульський К. Гоголь, Соловьёв, Достоевский. – М.: Республика, 1995. – 606 с.

203. М’ясоїд, П.А. Гоголь: Життя на перетині культур. // Філос. і соціол. думка. – 1996. – № 5-6, С.124-149.

204. Набоков В. Николай Гоголь // Новый мир. – 1987. – № 4. – С.173-227.

205. Набоков В. Романы, рассказы, ессе.– С.-Пб.: «Энтар», – 1993 г. – с.34-134.

206. Народні пісні в записках Миколи Гоголя. – К.: Муз.Україна, 1985. – 208 с.

207. Национальная психология: анализ проблем и противоречий: Методика обучения спецкурса /Составители П.И.Гнатенко, Л.О.Кострюкова. – К., 1990. – 80 с.

208. Неборак В. Котляревський і Гоголь. // Дзвін. – 1999. – № 2. – С.139-140.

209. Нечуй – Левицький І. Світогляд українського народу /Ескізи української міфології/ – К. : А'Т "Обереги", – 1992. – 88 с.

210. Новалис. «Фрагменты» // Литературные манифесты западно-европейских романтиков. – М., 1982, – С.49-56.

211. Овсянико – Куликовский Д.Н. Собрание сочинений. – М., Пг., – 1923. – Т.1. – Гоголь. – 160 с.

212. Овсянников М.Ф. Эстетическая концепция Шеллинга и немецкий романтизм // в кн.Шеллинг «Философия искусства». – Москва, 1966, – 495 с.

213. Огієнко І. Українська культура. Коротка історія культурного життя українського народу. – Репринтне відтворення видання 1918 р. – К.: Абрис, 1992. – 272 с.

214. Огородник І.В., Русин М.Ю. Українська філософія в іменах.: Навч. посібник за ред М.Ф.Тарасенка. – К.: «Либідь», 1997. – 328 с.

215. Оржицький І. Історія української літератури: Перші десятиріччя ХІХ століття: – К., 1992.

216.

217. Павлинов С.А. Путь духа: Николай Гоголь, – М.: Б.М., 1998. – 71 с.

218. Павлинов С.А. Философские притчи Гоголя: Петербургские повести. – М.: 1997. – 80 с.

219. Пауков Н.А. Тема «маленького человека» у Пушкина, Гоголя и Достоевского. Учён. зап. Кишинёв. ун – та. Т.60, 1962. – С.92-100.

220. Пашук А. І. Іван Вишенськи§Ы ЁC слитель і борець. – Львів: Вид-во "Світ", 1990. – 176 с.

221. Переписка М.В.Гоголя в 2-х томах. Сост. А.А.Карпова, М.Н.Виролайнен. – М.: Худ.лит., 1988.

222. Перетц В. Гоголь і малороссийские литера.турные традиции, – СПб. – 1902.

223. Перетц В. И. Кукольный театр на Руси. Исторический очерк. СПб,, 1895. – 105 с.

224. Петров В. Діячі української культури /1920 – 1940/. – К.: Воскресіння, 1992. – 80 с.

225. Петров Н. Старинный южнорусский театр и в частности вертеп //Киевская старина. – 1882. – Т.4. – С.438-480.

226. Піч Роланд Сковородинський міф про Наркіса в світлі романтичної концепції міфотворчості // Сучасність 1995, № 10.

227. Покальчук Ю. Микола Гоголь: Подвійне коло оточення // Слово і час, 1995. – № 9-10. – С.51-54.

228. Покальчук Ю. Вступаючись за рідну Вітчизну // Дзвін. – 1992. – №3-4. – с.82.

229. Полонс§оЁєВасиленко Н. Історія України: У 2 т. – К.: Либідь., 1993.

230. Попович М.В. Микола Гоголь: роман-есе. – К: Молодь, 1989. – 200 с.

231. Попович М. Відчуження і цінність. Філософсько-антропологічні читання’99. Антропологічні ідеали київської школи та реалії постмодерну (до 70-ти річчя Олександра Яценка). – Київ: Стилос, 2000. – 305 с.; С. 42-52.

232. Попович М.В. Світ Гоголя: З історії вітчизн. філософії // Філос. думка. 1984, №6. – с.75-83

233. Попович М.В. Раціональність і виміри людського буття. – К.: Сфера, 1997, – 289 с.

234. Потебня А.А. Слово и миф. – М.: Правда, 1989. – 624 с.

235. Пропп В.Я. Природа комического у Гоголя // Русская литература. – 1988. – № 1. – С.27-43.

236. Пыпин А. Н.Гоголь // Энциклопедический словарь /Ред. Ф.А.Брокгауза и И.А. Эфрона. – СПб, 1893. – Т.9. – С. 17-25.

237. Пыпин А.Н. Исторня русской литературы. – СПб., 1899. – т.4. – 647 с.

238. Пыпин А.Н. Характеристика литературных мнений 1820 – 50 – х гг. – /2 – е изд./ – СПб., 1890. – 520 с.

239. Релігієзнавчий словник / За ред. проф. А.Колодного і Б.Лобовика. – К.: Четверта хвиля, 1996. – 392 с.

240. Рибчин Г. Геопсихічні реакції і вдача українця. – Мюнхен: Дніпрові хвилі, 1966. – 36 с.

241. Розанов В. В. Несовместимые контрасты жития. – М.: Искусство, 1990. – 605 с. – /История эстетики в памятниках и документах/.

242. Розанов В.¬Ј. елигия. Философия. Культура. – М.: Республика, 1992. – 399 с.

243. Розанов В.В. Мысли о литературе. – М.: Современник, 1989. – 607 с. – /Б – ка любителям российской словесности. Из литературного наследия/.

244. Розанов В.В. Сочинения. – М.: Сов.Россия, 1990. – 589 с.

245. Розанов В. В. Собрание сочинений. Легенда о великом инквизиторе Достоевского. Т.1. – М.: Республика, 1996. – 701 с.

246. Розов В. Традиционные типы малорусского театра XVII – XVIII вв. и юношеские повести Н.В.Гоголя /Памяти Н.В.Гоголя/. – К., 1911. – 71 с.

247. Романтизм. Открытия и традиции: Межвуз. Темат. науч. тр. Калинин. ун-т. / под ред. И.В.Карташевой. – Калинин: КГУ, 1988. – 150 с.

248. Самышкина А.В. Философско-исторические истоки творчества Н.В.Гоголя. Рус.лит., 1976 №2, с.38-58

249. Сахаров В. Романтики и реалисты [К 175 – летию со дня рожд. Н.В.Гоголя] // Подъём, 1984. – № 6. – С.119-123.

250. Сахаров В.И. Молодой Гоголь и романтическая традиция. Лит. учеба, 1982, №5, с.160-169

251. Світогляд М.В.Гоголя: Філософсько – релігійні шукання (стежками шукань Гоголя) Сер. «Теорія культури і філософія науки». Харківський державнй ун – т., 1998. – № 400. – С.103.

252. Семененко И.М. Примечания // Жуковский В.А. Собр.соч. в 4-х т. – М., – 1959. -т.2. – с.455

253. Сенаторский И.П. Любовь к человеку и к отечество, как основная черта личности и творчества М.Гоголя. – Прилуки, 1909.

254. Сен§оо І. Перечитуючи "Страшну помсту" /М. Гоголя/ // Дзвін. – 1990. – № 7. – С.130-137.

255. Синявский А. /Абрам Терц/. В тени Гоголя. – Лондон, 1975. – 525 с.

256. Сіповський В. Україна ¬У осійському письменстві. – К., 1928.

257. Сірський В. Життя у двох світах? Деякі думки про "нашого" чи "їхнього" Гоголя // За.вільну Україну. – 1993. – 21 серпня.

258. Сковорода Г.С. Собрание сочинении: В 2 т. – М., 1973.

259. Скотний В. Г. Ідеал гуманізму: минуло, сучасне, майбутнє /Гуманізм. Людина. Сучасність: Тези доповідей людинознавчих філософських читань. – Дрогобич, 1990. – С. 8-10.

260. Скотний В.Г., Ильин В. В. Рационально-практические и духовные основания принципа развития. ИНИОН АН СССР, № 45551 ОГ 111191. – 240 с.

261. Скотный В.Г. Культура як умова об’єктивності самосвідомості свободи людини /Гуманізм. Людина. Культура: Тези доповідей людинознавчих філософських читань. – Дрогобич, 1992.

262. Скуратівський В. Із спостережень над поетикою Шевченка //Сучасність, 1994, ч.3. – С.107.

263. Словарь литературоведческих терминов / Редактор – составитель Л.И.Тимофеев и С.В.Тураев. – М.: Просвещение, 1974. – 509 с.

264. Современная западная фипософия: Словарь / Сост. Малахов В., Филатов В. – М.: Политиздат, 1991. – 4І4 с.

265. Соловьёв А.Э. Истоки и смысл романтической иронии. // Вопросы философии, 1984. – № 12. – С.97-105.

266. Срезневский И.И. Древние памятники русского письменного языка /XI – XIV веков/ : Общее повременное обозрение. – СПб., 1982. – 391 с.

267. Старовойт І.С. Збіг і своєрідності західно-європейської та української ментальностей: Філософ.-істор. Аналіз / Терноп. акад. нар. госп. – Київ; Тернопіль, 1997. – 256 с.

268. Степанов В. Романтический мир Гоголя. – М., 1967.

269. Стеценко Л.Ф. Шевченко і Гоголь // збірник праць першої і другої наукових шевченківських конференцій. - . Б.м., 1961. – С.77-89.

270. Стролец§оЁєЁОстап. Гоголь: Дослідження стилю, філософії, методів та розвитку персонажів. – Львів: Світ, 1994. – 310 с.

271. Стус В. М.Гоголь як предствник українського відродження // Українській засів, 1994 . – № 2. – С.69-81.

272. Субтельн§ЪЁО. Україна: історія /Пер.з англ.. Ю.І. Шевчука; Вст.ст. С.В.Кульчицького. – К.: Либідь, 1991. – 512 с.

273. Сумерки богов / Ф.Ницше, З.Фрейд, Э.Фромм, А.Камю, Ж.П.Сартр; Сост. и общ.ред. А.А.Яковлева. – М.: Политиздат, 1989. – 398 с.

274. Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки / Упорядники В.В. Лях, В.С.Пазенок. – Київ.: Ваклер, 1996 р. – 428 с.

275. Табачковский В. Людина – Екзистенція – Історія. – К., 1996. – 79 с.

276. Табачковський В. Світоперетворення: символізи чи «робота у контексті»? / Філософсько-антропологічні читання’99. Антропологічні ідеали київської школи та реалії постмодерну (до 70-ти річчя Олександра Яценка). – Київ: Стилос, 2000. – 305 с.; С. 3-14.

277. Табачковский В. «Антропологічний поворот» філософів-шестидесятників у персоналях: Володимир Шинкарук. / Філософсько-антропологічні читання’98. – Київ: Стилос, 1999. – 344 с.; С. 4-25.

278. Тамарченко Н.Д. Проблема человека и природа художественного целого в «Мёртвых душах». В. Кн. Гоголь и современность. Сб. К., 1983. – С.123-132.

279. Терц Абрам. Голос из хора. Лондон, 1974. – 338 с.

280. Топоров В.Н. Вещь в антропоцентрической перспективе (апология Плюшкина). С.7 – 11. В кн. Топоров В.Н. Миф. Ритуал. Символ. Образ.: исслед. в области мифо-поэтического. Избранное. – М, 1995. – С.111.

281. Тредголд Д.У. Влияние православного христианства на политические взгляды русских писателей ХІХв.: Гоголя, Достоевского, Лескова: [Ст. из США: Напеч.с сокр.] // Вестн. Московского ун – та, сер.7, Философия. – 1992. – №1. – с.24-29

282. Трубецкой Н.С. История, культура, язык. / Австр. АН: Вступ. ст.: Н.И.Толстого, Л.Н.Гумилёва; сост. подгот. текста и коммент. В.М.Живова, – М.: Изд. Группы «Прогресс» – «Универс», 1995. – 797 с.

283. Тураєв С.В. От просвещения к романтизму (трансформация героя и изменение жанровых структур в западно-европейской лит. в конце XVIII - нач. XIX в.). – М.: Наука, 1983. – 256 с.

284. Тургенев И.С. Литературные и житейские воспоминания. – В кн. Тургенев и театр. М., 1953. – С.554-556.

285. Тыняков Ю.Н. История литературы. Кино. – М., 1975. – с.202

286. Українська душа. – К.: Фенікс, 1992. – 128 с.

287. Українська культура: Лекції за ред. Д.Антоновича // Упорядкувала С.В. Ульяновська: Вступна стаття І.М.Дзюба. – Пер.слове Д.Антоновича. – Додатки С.В.Ульяновської, В.Л.Ульяновського. – К.:Либідь, 1993. – 592 с.

288. Українські пісні, видані Максимовичем /Підготовка видавництва і розвідка чл. – кор. АН УРСР П.М.Попова. – К.: АН УССР, 1962. – 343 с.

289. Українські поети – романтики: Поетичні твори /Упорядкування і примітки М.Л.Гончарука; Вступ.ст. М.Т.Яценка.; 'Ред.тому М.Т.Яц§ЦЁо. – К.:Наук. думка, 1987. – 592 с.

290. Українці: народні вірування, повір’я, демонологія. – 2 – ге вид. – К.: Либідь, 1991. – 640 с.

291. Уракова Н. «...Прошу вас выслушать сердцем мою «Прощальную повесть»...» (о духовных причинах смерти Н.В. Гоголя) // Лепта. – 1996. – т.5 №1 – с.29-43

292. Уроки Гоголя и Ван Гога // Бурянов М.И. Лики великих, или знаменитые безумцы. – М., 1994. – с.90-95

293. Фейнберг Е.Л. Интуитивное суждние и вера // Вопросы философии – 1991. – № 8. – С.13-24.

294. Филипович П. Українська стихія в творчості Гоголя. – Вінніпег: Читальня Просвіти, 1958. – 32 с.

295. Филиппов Л. И. Философская антропология Ж.П.Сартра. – М., 1977. – 287 с.

296. Философские проблемы взаимодействия литературы и культуры: Межвуз.сборник. – Новосибирск: НГ'ПИ, 1986.

297. Философская энциклопедия. Госуд. науч. изд. «Советская энциклопедия»: М.; в 5-ти томах, Т.2. – С.317-318.

298. Франк С.Л. Реальность и человек: Метафизика человеческого бытия. – Париж: УМСА – пресс, 1956. – 416 с.

299. Фрейд 3. Психология бессознательного. – М.: Просвещение, 1989. – 447 с.

300. З.Фрейд. Толкование сновидений. – К.: Здоровье. – 1991. – 384с.

301. Фридлендер Г.М. Достоевский и мировая литература. – Л.: Сов.писатель, 1985. – 456 с.

302. Фромм Э. Душа человека: Общ. ред. сост. и предисл. П.С.Гуревича. – М.: Республика, 1992. – С.429.

303. Хайдеггер М. Работы и размышления разных лет. Перевод с немецкого / Сост.,пер., вступ.статья, примеч. А.В.Михайлова. – М.:Гнозис, 1993. – 464 с.

304. Хамитов Н. Духовний та душевний виміри людського буття. / Філософсько-антропологічні читання’96. – К.: Стилос, 1997. – 178 с.; С.122-129.

305. Хамитов Н. Философия человека: поиск пределов. К.: Наукова думка, 1997. – 175 С.

306. Хамитов Н. Проблема екзистенційної антропології / Філософсько-антропологічні читання’98. – К.: Стилос, 1999. – 344 с.; С.88-96.

307. Храпченко М.В. Николай Гоголь. Литературный путь. Величие писателя. – М.: Современник, 1984. – 653 с.

308. Чернышевский Н.Г. Очерки гоголевского периода русской литературы. – М.: Гослитиздат, 1953. – 423 с.

309. Черн¬невський Н.Г. Полн.собр.соч. в 15-ти томах под общ. ред. В.Я.Кирпотина. Т.1. – М: Госиздат, 1949. – С.994.

310. Чижевсъкий Д. Історія української літератури. Ренесанс та Реформація. – Прага, 1942. – 357 с.

311. Чижевський Д. Філософія на Україні. /Спроба історіографії/ – Прага: Сіяч, 1926. – 200 с. 220.

312. Чижевський Д. Філософія Г. Сковороди. – Варшава, 1934. – 221 с.

313. Чижевський Д. Неизвестный Гоголь. – Новий журнал, Нью-Йорк, 1951, XXVII, С.135.

314. Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. – 2 – е вид. – Мюнхен. 1983. – 176 с.

315. Чижевський Д. Про «Шинель» Гоголя /Перекл. з рос. К.Білоконя // Філос. і соціол. думка. – 1994, №5/6. – с.75-97.

316. Чорний О.О. Антропологічність як риса української філософії. Філософсько-антропологічні читання’96. – К.: Стилос, 1997. – 178 с.; С.130-132.

317. Чумак П.М. Історичні реалії в повісті М.В.Гоголя «Страшна помста»// Вопросы русской литературы. – 1983. – Вип.2 (42)

318. Шамбинаго С. Трилогия романтизма. /Н.В.Гоголъ/. – М., 1911. – 159 с.

319. Шеллинг Ф.В. Философия искусства. – М.: Мысль, 1996. – 496 с.

320. Шелухин С.А., Н.В,Гоголь и малорусское общество. – Одесса: Техник, 1909. – 42 с.

321. Шенрок Ф.И. Материалы для биографии Гоголя: В 2 т. – М., 1892 – 1893.

322. Шестов Л.И. Сочин. В 2-х т. – М.:Наука, 1993, т.2 На весах Йова (Странствие по душам). – 559 с. (Из истории отечественной философской мысли).

323. Шиллер Ф. Собрание сочинений: В 7 т. – М.: Гослитиздат, 1957.

324. Шиллер Ф.Естетика. – К.: Мистецтво, 1974. – 360 с.

325. Шинкарук В. И. Философская мысль в Киеве. – К., 1982. – 357с.

326. Шинкарук В. И. Человек и мир человека /Категории "человек" и "мир» в системе научного мировоззрения/. – К,: Наук. думка, 1977. – 342 с.

327. Шинкарук В. И. Проблемы философии и культуры в творчестве Г.С.Сковороды / Философская и социологическая мысль, 1995. – № 1/2 – С.170 177.

328. Шлаин М.И. Эволюция гротеска в петербургских повестях Н.В.Гоголя // Вестн. Москов. ун – та Сер.10. Философия, 1971, №4, с.6-15.

329. Шлегель Ф. в зб. «Литературная теория немецкого романтизма, Л., 1934.

330. Шлемкевич М. – Загублена українська людина. – К.: МП "Фенікс», 1992. – 158 с.

331. Эрн В.Ф. Г.С.Сковорода: Жизнь и ученье. – М.: «Товаричество тип. Мамонтова», 1913. – 242 с.

332. Эрн В.Ф. Сочинения. – М.: Правда, 1991. – 576 с.

333. Юркевич П. Философские произведения. – М.: Правда, 1990. – 670 с.

334. Ярема Я. Українська духовність в її історично – культурних виявах. – Львів, 1937.

335. Ярмусь С. Духовність українського народу. Короткий орієнтаційний нарис. – Вінніпег: Волинь, 1983. – 227 с.

336. Ясперс К. Смысл назначение истории. М.: Политиздат, 1991. – 527 С. – (Мыслители ХХ века).

337. Pense R. The enigma of Gogol: An examination in writings of N.V.Gogol and their place in the Russian Literature tradition. – Cambridge, etc., 1981.

209

ВСТУП

Нині, на межі тисячоліть людство переживає період великих потрясінь, коли відбуваються цивілізаційні зрушення, внаслідок чого і окрема людина, і людство у цілому опиняються віч-на-віч з питанням про способи та можливості свого подальшого існування. Пошуки відповідей на такі питання відбуваються на терені філософського мислення. Так, вітчизняна філософська думка, яка починає посідати гідне місце в європейській гуманістичній традиції, переживає ренесанс екзистенційного філософування. Зокрема, це знаходить прояв у з’ясуванні історико-культурних можливостей подальшого розвитку молодої держави України у світлі гуманістичних цінностей. У контексті стратегії національного відродження особливо актуальним постає завдання перегляду усталених концепцій і оцінок на природу людини, реконструкції рис філософської думки, котрі з тих чи інших причин не бралися до уваги. В таких духовних розвідках принципового значення набуває історичний вимір духовної культури, у якому криється сила ініціативи минулого. З метою її оптимального використання вітчизняна філософська антропологія та філософія культури звертаються до історичної спадщини і знаходять там плідні інтуїції, осмислення яких та інтерпретація у сучасних контекстах відкривають нові проблемні аспекти такого тематичного поля, як буття людини в ускладнених структурах її життєвого світу.

У зв’язку з цим надзвичайно актуальною проблемою є осмислення евристичного потенціалу духовної спадщини такого визначного представника українського романтизму ХІХ сторіччя, як Микола Васильович Гоголь. Адже у його творчому доробку заслуговує на увагу не лише майстерне володіння словом, а й потужний потенціал основних філософсько-світоглядних ідей, на фундаменті яких побудована оригінальна антропологічна концепція, яку можна вважати соціокультурною репрезентацією української ментальності. Широка контекстуальна інтерпретація останньої додатково актуалізує тему дослідження.

Аналіз антропологічної концепції М.В.Гоголя у запропонованому тематичному аспекті не тільки сприятиме остаточному подоланню застарілих стереотипів щодо особистості письменника, але й послужить імпульсом для активізації процесів переосмислення людського буття в динаміці соціального часу, формуванню національної свідомості громадян України. Характеризуючи актуальність дослідження, особливо слід зупинитися на його значенні у контексті першочергових завдань філософської науки, зокрема філософської антропології та філософії культури. Питання антропології, до яких звертався М.Гоголь (Людина і Бог, Людина і Світ, людська екзистенція, національна людина тощо), знаходять відгук у сучасній українській філософській думці.

Дослідження проблеми передбачає використання численних джерел, які виступають у ролі текстологічної основи дисертації. Серед них особливе місце займають роботи таких вітчизняних та зарубіжних дослідників історії української філософії, як А.Бичко, І.Бичко, В.Горський, В.Зеньковський, Т.Закидальський, С.Єфремов, Є.Маланюк, В.Малахов, В.Табачковський, М.Попович, Д.Чижевський, М.Шлемкевич та інші. Отримані ними результати допомагають визначити обсяг недослідженого і здійснити його глибокий аналіз в контексті філософської антропології М.Гоголя.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалась відповідно до комплексної цільової програми кафедри філософії Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди «Духовне виробництво», що входить до плану наукових досліджень університету на замовлення Міністерства освіти та науки України.

Об’єктом наукового дослідження є літературно-філософська спадщина М.В.Гоголя.

Предметом дослідження є філософсько-антропологічні інтенції творчості М.Гоголя та їх інтерпретаційні можливості.

Мета і завдання дослідження полягає у виявленні основних особливостей і тенденцій розвитку філософської антропології М.Гоголя на основі систематичного аналізу творів мислителя та їх інтерпретаційних можливостей в духовній культурі сучасної України.

Відповідно до поставленої мети в дисертації ставляться наступні завдання:

– з’ясувати духовно-культурну ситуацію в Україні початку ХІХ ст. та ідейні джерела формування світогляду М.Гоголя;

– виявити духовні шукання М.Гоголя на шляху до самопізнання;

– визначити основні теоретичні та соціокультурні джерела філософської антропології М.Гоголя;

– встановити специфіку розуміння природи людини М.Гоголем та проаналізувати їх інтерпретаційні можливості;

– розкрити погляди М.Гоголя на місце і роль людини у світі на ідеал істинного життя;

– характеризувати внесок М.Гоголя до вітчизняної філософської думки в Україні.

Методологічна основа дослідження. В основі дисертації лежить філософська концепція, яка розуміє буття людини, як цілісний життєвий світ. Він передує індивідуальному існуванню людини і визначає міру всіх феноменів її буття, включаючи його в загальний контекст онтологічної цілісності. Базуючись на такому уявленні про буття людини, автор прагне показати, що в філософському вченні М.Гоголя існують такі імперативи, які задають певні норми світосприйняття, знаходять своє відбиття у етноментальності. Оскільки у сучасному гуманітарному знанні панує плюралізм думок, то це знаходить своє відображення у методах дисертаційного дослідження. Традиційні філософські методи (феноменологічний, діалектичний, сінергетичний) за цих умов плідно працюють на основі принципів взаємодоповнення, альтернативності, компаративістики.

Крім того, великого значення у вивченні поглядів М.Гоголя на людину мало застосування герменевтичного, культурно-історичного методів та методу антропологічної редукції, методології історичної реконструкції та актуалізації культурної семантики, принципу комплементарності. Поряд з цим, методологічною опорою дисертаційного дослідження стали філософські концепції вітчизняних філософів Є.Бистрицького, А.Бичко, І.Бичка, В.Горського, О.Забужко, В.Звиняцьковського, М.Култаєвої, В.Малахова, М.Поповича, В.Табачковського, І.Федорової, Н.Хамітова та ін.

Нарешті, реалізація обраного контекстуального підходу поставила автора перед необхідністю вести дослідження на межі з іншими філософськими і нефілософськими дисциплінами, вплив яких не можна залишити поза увагою.

Наукова новизна дослідження обумовлена вибором теми, яка ще не знайшла вичерпного висвітлення у вітчизняній філософській літературі. Вона полягає у розкритті нових аспектів філософсько-світоглядних ідей М.Гоголя та їх інтерпретаційних можливостей, вперше здійснена спроба системного аналізу його філософської антропології, в якій мислитель наблизився до осягнення ірраціонально втаємничених у своїй глибині онтологічних підвалин людського буття, в якій враховує і висвітлює основні виміри і аспекти цього явища: світоглядно-теоретичний, історичний та культурний.

Обгрунтовується оригінальна методологія дослідження антропологічного вчення мислителя, формулюються основні положення філософсько-культурного її тлумачення. Вперше предметом спеціального дослідження обрано життєві кризи письменника у їх співвідношенні з його вченням про душу, що зумовило своєрідність методу дослідження людської природи через варіанти можливості самовираження людського єства як злету і падіння духу.

В результаті здійснення комплексного аналізу за допомогою вищезазначених методів висунуто і обгрунтовано ряд нових ідей, які виносяться на захист:

– доведено, що сутність антропологічних інтенцій М.Гоголя можна розкрити комплементарно принаймні у трьох площинах: по-перше, у зв’язку з типовими рисами менталітету українського народу (екзистенційність, кордоцентризм, антеїзм тощо), що формувалися під впливом геополітичного становища України, культурних традицій, типу родинних стосунків тощо; по-друге, в контексті вітчизняної кордоцентриської культурно-філософської традиції; по-третє, в контексті проблем європейської філософської традиції першої половини ХІХ ст., в якій визначне місце посідає романтизм;

– показано, що духовні шукання М.Гоголя є різновидом філософського самопізнання, в якому вирішальна роль належить моральному, естетичному та релігійному компонентам;

– обгрунтовано, що це вчення про людину формувалося у М.Гоголя в контексті його космології зі збереженням контурів повсякденності життєвого світу;

– виявлена роль літературно-життєвих цінностей та ідеалів М.Гоголя у репрезентації його особистісного універсуму та його концепції людини, а саме духовно збагачена цілісна людина, що перебуває в гармонії з природою, з світом, з Богом, є наріжною ціннісною орієнтацією мислителя, має системоутворюючу значущість його творчості;

– показано, що єдність романтичного націоналізму з християнським містицизмом та україноцентричним світоглядом стає для М.Гоголя тим принципом, на якому базуються його філософсько-антропологічні образи-концепти;

– доведено, що в екзистенційно-антропологічних уподобаннях М.Гоголя проблема людини розгортається через систему смисложиттєвих концептів: автентичність та неавтентичність людського буття, життя-реальність, життя-гра, життя-фікція, життя-мрія, життя-відчуженість, показана актуальність цих концептів за сучасних умов.

– простежено, що осереддям екзистенційної рефлексії мислителя завжди була «жива» душа людини, на противагу «метрвій» та повнокровність людського життя;

– показано, що М.Гоголь одним із перших серед українських мислителів поставив і спробував засобами іронії розв’язати проблему «пошлості пошлої людини», інтерпретаційні можливості цих спроб можуть мати широкий діапазон у здійсненні стратегії національного оновлення.

Результати дослідження мають як теоретичне, так і практичне значення, передусім як обгрунтування подальших історичних та культурологічних досліджень теоретичної та наукової спадщини М.Гоголя, в якій знайшла своє відображення проблема української людини, національного самоусвідомлення та забезпечення культурної ідентичності та політичної самостійності України. Висновки, узагальнення, запропонована оригінальна методологія можуть бути використані у навчально-виховному процесі при підготовці академічних курсів та спецкурсів з історії української філософії, української антропології, культурології, у виготовленні навчальних посібників з історії філософії, а також нашими наступниками в досліджувальній ділянці як для розвитку теоретичних підвалин філософії національної ідеї, так і для вивчення історико-культурної конкретики.

Апробація результатів дослідження. Дисертація обговорювалась на кафедрі філософії Харківського державного педагогічного університету ім.Г.С.Сковороди, на якій вона і була виконана. Основні ідеї дослідження були апробовані на міжнародних наукових конференціях: «Проблема раціональності наприкінці ХХ століття» (вересень 1998 р., м.Харків); «Людина: дух, душа, тіло» (квітень 1999 р., м.Суми); «Ідея справедливості на схилі ХХ століття» (вересень 1999 р., м.Харків); «Проблеми духовності у сучасному світі» та «Шляхи самопізнання людини в філософії, релігії, науці, культурі» (вересень 1999 р., м.Севастополь); на міжнародній науково-практичній конференції «Освіта і доля нації» (грудень 1999 р., м.Харків).

Результати дисертаційного дослідження опубліковані в 6-ох статтях у наукових фахових журналах та 3-х тезах.

Розділ 1

Синтетичний характер світогляду М.В.Гоголя

Читать далее: Творчість М.Гоголя в системі історико-філософських досліджень

Раздел: Литература и русский язык
Количество знаков с пробелами: 424186
Количество таблиц: 2
Количество изображений: 0

Скачать

... поиск истинного цельного человека, укорененного в своем общественном и национальном бытии. ЗАКЛЮЧЕНИЕ Специфицирующим фактором для русской философии 30 – 40-х гг. XIX века является значительная когерентность между индивидуальным и национально-культурным самопознанием, состоящем в требовании рационализации базовых ценностей, определяющих индивидуальную и национально-культурную самобытность. ...

Скачать

... к первосмыслам, где нашими собеседниками станут Платон и Декарт, Кант и Фрейд, Кафка и Пруст, Гуссерль и Маркс. Становление гуманистического типа культуры в России (XVII - XVIII вв.) Если формирование аскетического типа культуры в России находилось в теснейшей связи с развитием русского православия и византийской культуры, то становление гуманистического типа культуры было связано с процессом « ...

Скачать

... Системность По функциональному предназначению, целям исследования знания делятся на Фундаментальные и прикладные Точные и приближенные Достоверные и вероятностные Естественнонаучные и технические Один из основоположников философии техники Э. Фромм К. Циолковский П. Энгельмейер М. Фарадей Греческое слово «технэ» первоначально имело значение Знание, наука Искусство, мастерство Метод, ...

Скачать

... имеют ни малейшего понятия о содержании такой политики. Конфликтность отражает степень абсурдности политики. Политика большевиков и была абсурдной, что подтверждает гражданская война. Противниками цивилизованного общества являются различные девианты, поляризаторы, которые привержены архаичным стереотипам и надуманным парадигмам. Цивилизованное общество в принципе не может иметь противников по ...

Главная Новости Рефераты Статьи Вузы

О проекте Соглашение

Наверх

Войти на сайт

Навигация

Похожие работы

0 комментариев

Разделы

Инфо

Следите за новостями