Аналіз літератури та педагогічного досвіду
Сутність використання начерків та ескізів на заняттях трудового навчання
Аналіз програми з розділу „Проектування виробів” в 8-9 класах
Розробка методики виконання ескізів та начерків у 8 – 9 класах на основі інтерактивного навчання
Планування занять з трудового навчання розділу „Проектування виробів”
Експериментальна перевірка ефективності розробленої методики
Навигация
Планування занять з трудового навчання розділу „Проектування виробів”
Використання ескізів та начерків на уроках трудового навчання
67761
знак
4
таблицы
2
изображения
2.2 Планування занять з трудового навчання розділу „Проектування виробів”
Коли планується навчальний процес, то:
1. Створюються передумови для своєчасного матеріального забезпечення навчального процесу. Зокрема, заздалегідь стають відомими строки, в які треба забезпечити майстерні певними матеріалами та інструментами. Це важливо, бо постачання пов'язане зі значними труднощами, і тому завжди треба мати в запасі деякий резерв часу.
2. Розкривається зв'язок між змістом занять у майстернях і змістом інших навчальних предметів. Розподіливши навчальний матеріал за часом, можна встановити, яких знань набувають учні на уроках фізики, хімії, математики та з інших предметів, коли вивчають певну тему на заняттях у майстернях, і виходячи з цього забезпечити дидактичний зв'язок між трудовим навчанням і вивченням основ наук.
3. У процесі занять у майстернях, зокрема в процесі моделювання, учні можуть виконувати комплексні вироби. У таких випадках дуже важливо узгодити роботу учнів, чого й досягають плануванням.
4. При підбиванні підсумків за чверть, півріччя, рік учитель легко може перевірити виконання навчальної програми. Очевидно, для цього досить порівняти те, що було заплановано, з фактичним обсягом виконаної роботи.
5. Полегшується контроль за навчальним процесом у майстернях з боку навчальної частини і органів народної освіти.
У підготовці вчителя до занять у майстернях можна виділити такі етапи: а) підготовка до навчального року; б) підготовка до навчальної теми; в) підготовка до уроку. Послідовність вивчення тем, передбачених програмою, вчитель може змінити. Так само може бути змінена кількість годин на вивчення окремих тем.
У кожній темі розкривається зміст теоретичних відомостей, з якими треба ознайомити учнів, а також наводиться перелік об'єктів роботи.
Після вивчення шкільної програми вчитель вибирає вироби, які будуть об'єктами роботи для учнів. Вибір виробів є досить відповідальним етапом у підготовці вчителя до проведення занять, бо вони повинні бути суспільне корисними за своїм призначенням. До вибору виробів ставлять такі вимоги:
Виготовлення виробу повинно складатися з операцій, передбачених навчальною програмою,
Не рекомендується планувати учням виготовлення більше двох однакових виробів, щоб не знижувався інтерес до роботи.
Виготовлення виробу повинно бути посильним для учнів щодо точності обробки і запланованої норми часу. Ця вимога накладає велику відповідальність на вчителя, бо норму часу (а дуже часто й точність обробки) встановлює він сам. Правильно встановити потрібну точність виробу не завжди просто. Для цього треба знати умови, в яких вироби використовуватимуться, і вимоги до точності виробу, які визначаються цими умовами. Інколи, щоб знизити вимоги до точності виготовлення виробу і довести їх до рівня знань і вмінь учнів, учителеві доводиться змінювати його конструкцію. При встановленні норми часу вчитель спирається на свій власний досвід, а також на досвід інших учителів.
За призначенням і конструкцією виріб повинен бути зрозумілим для учнів. Ця вимога особливо показова для тих випадків, коли учні виготовляють різні моделі.
Планування занять починається з вивчення шкільної програми і, як наслідок, складання календарно – тематичного плану. На основі орієнтовних тематичних планів розробляється календарно - тематичний план, в якому конкретизується обсяг навчального матеріалу відповідно до кількості годин, відведених на вивчення кожного модуля. При цьому слід враховувати, що 25 % навчального часу відводиться на теоретичне навчання і 75 % – на виконання практичних робіт. Вивчивши шкільну програму ми переходимо до складання календарно-тематичного плану (див. додаток.). Після складання календарно - тематичного плану можна переходити до складання план-конспекту уроків. Цілком зрозуміло, що знання вчителя повинні бути значно ширші і глибші, ніж ті, яких повинні набути учні. Тому джерелами для підготовки були методичні посібники з різних тем, доробки з педагогічного досвіду вчителів, різноманітна художньо – наукова література.
Методична підготовка почалася з роботи над навчальною літературою. Ми переглянули матеріал шкільних підручників і, орієнтувалися на нього при поданні нового матеріалу. Така орієнтація потрібна з двох причин:
1) у підручнику викладено мінімум матеріалу, достатнього для виконання навчальної програми;
2) навчальний матеріал викладено на рівні, що відповідає загальному розвитку учнів.
Велике значення відіграло ознайомлення з методичною літературою, в якій узагальнено досвід кращих педагогів. У методичній літературі є рекомендації, як будувати навчальний процес, а також методика проведення окремих занять, зв’язаних з виконанням навчальної програми з трудового навчання та образотворчого мистецтва.
Аналіз роботи передових учителів показує, що, будуючи систему уроків з тієї або іншої теми, треба висвітлити такі питання:
1) місце теми в навчальному курсі, її ідею і коло знань, умінь і навичок, яких повинні набути учні;
2) зв'язок теорії з практикою, з навчально-виробничою практикою;
3) характеристика матеріалу теми відповідно до розвитку пізнавальних можливостей учнів;
4) готовність учнів до засвоєння нової теми (якими поняттями, фактами, вміннями і навичками, потрібними для засвоєння нового, володіють учні на час вивчення теми);
5) логічний шлях викладання матеріалу, який був би найефективнішим для набуття знань та навичок, розвитку пізнавальних сил, розподілу навчального матеріалу на уроках;
6) творчі роботи учнів;
7) очікуваний результат вивчення теми;
8) зв'язок з позакласною роботою учнів.
Головним етапом у підготовці вчителя до навчальної теми є розробка системи уроків. Під системою уроків розуміють таку їх сукупність з певної теми, при якій забезпечується дидактично обгрунтований взаємозв'язок між ними, що сприяє свідомому засвоєнню учнями навчального матеріалу і їхньому загальному розвитку, тобто система уроків сприяє виконанню навчально-виховних завдань.
Система створює в учителя загальну дидактичну картину, що стосується навчальної теми, бо визнає типи уроків, зв'язки між ними, методи навчання, об'єкти роботи учнів та ін.
Знаючи зміст кожного заняття, вчитель має можливість визначити підготовленість учнів і поставити перед ними завдання для повторення теоретичного матеріалу. Підготовка до заняття закінчується складанням план - конспекту (див. додаток). Одним із завдань підготовки є передбачення і попередження можливих помилок і неточностей у роботах учнів. Очевидно, виконати це завдання можна лише тоді, коли добре відомі причини, що породжують помилки. Тому при складанні планів – конспектів кожного з уроків ми систематично аналізували допущені учнями помилки на попередньому зайнятті і шукали шляхи їх усунення.
Якість проведення заняття залежить від підготовки вчителем завдань для повторення і закріплення навчального матеріалу, також розробленням завдань для проведення практичної роботи. До кожного заняття попередньо було виготовлено потрібну наочність. [с.135]. Дуже важливо для вчителя підготувати технічну документацію. Це насамперед рисунки, технологічні карти, плакати, таблиці. Залежно від складності виробу, віл підготовленості учнів вирішується питання про те, яку форму матимуть технологічні карти, які вказівки вони міститимуть.
Облік поточної роботи ведеться у журналі, де записується присутність учнів, їх успішність, а також зміст занять.
Підготовка до уроку закінчується складанням урочного плану. Чим повніший план уроку, тим легше вести заняття. Урочний план складають за такою формою:
План уроку від « » 20... р.
Клас.......
1. Тема уроку.
2. Мста уроку.
3. Об'єкт роботи.
4. Устаткування та інструмент.
5. Хід уроку.
У темі зазначається, який матеріал вивчається, чому присвячується заняття, а в меті уроку розкривають навчальні завдання. Об'єкт роботи зазначають у тих випадках, коли учні виготовляють вироби.
В урочному плані треба перелічити устаткування, інструмент і всі наочні посібники, що використовуватимуться на уроці.
Хід уроку визначається його типом, і розкриває його структуру, послідовність чергування елементів та час, відведений на кожний з них.
При виконанні перспективного планування занять з розділу „Проектування виробів” з використанням інтерактивної методики навчання ми зробили розподіл навчального матеріалу. З метою його ефективного засвоєння застосовуються проблемні ситуації.
Заняття 1.
Алгоритм навчальної діяльності при вивченні даного розділу. Формулювання теми і мети заняття. Виявлення проблеми. Обґрунтування суті застосування ескізів і начерків при вивченні даного розділу. Ознайомлення з видами ескізів та начерків. Принципи і способи їх виконання. Ознайомлення з напрямками сучасної моди, видами плечових виробів. Можливості задоволення потреб (бесіда, обговорення).
Заняття 2.
Продовження вивчення основних технік виконання ескізів та начерків. Ознайомлення з поняттями мода, силует, стиль, симетрія – асиметрія; передачею фактури матеріалу; видами оздоблення плечових виробів. Визначення вимог до створених ескізів і начерків. Удосконалення робіт. Висування ідей і вибір кращого варіанту виробу.
Заняття 3.
Графічне зображення. Мірки: зняття, позначення. Побудова базисної сітки. Моделювання.
Заняття 4.
Класифікація матеріалів хімічного походження. Властивості тканин. Порівняння натуральних і штучних тканин. Добір матеріалів.
Отже, планування занять – надзвичайно важливий етап, що потребує багато уваги для отримання позитивного результату навчання.
Похожие работы
... порівняно з контрольним значно підвищився рівень розвитку графічних умінь. Це свідчить про ефективність застосовуваного напрямку роботи. 2.3 Обґрунтування ефективних шляхів і засобів формування графічних умінь у молодших школярів на уроках трудового навчання Перед сучасною школою стоїть складне і відповідальне завдання — формування особистості, здатної самостійно оволодівати знаннями і вміти ...
... ів для уроків, допомагають вчителю при вирішенні дидактичних, методичних та організаційних завдань. Розділ ІІ. Розробки уроків з трудового навчання для модуля „Людина і природа” із використанням комп’ютера У зв’язку з варіативністю предмету трудового навчання, що склалася на початку ХХІ століття у початковій ланці освіти, а також створенні декількох програм навчання учнів, як от „Програма з ...
... зображення предметів з натури. Класна дошка використовувалася при бесідах як спосіб роз'яснення послідовності малювання. Питанням малюнка вчителя на дошці приділялося усе більше уваги. З'явилися книги, що узагальнюють досвід у цій області: «Педагогічний малюнок» В.С. Мурзаєва, «Техніка малювання на класній дошці» Э. Вебера й інші. Вони не втратили значення і для сучасних педагогів, хоча в них і ...
... ічні символи релігійно-канонічного тлумачення, і символи народнопоетичного осмислення, і сучасні символи, алегорії та емблеми варіативного спрямування тощо. 1.3. Особливості стилізації форм рослинного і тваринного світу Стилізація в декоративно-прикладному мистецтві створює в ужиткових творах органічну єдність міри, доцільності й гармонії, прекрасного та утилітарного. Водночас вона сприя ...
0 комментариев