1.3 Удосконалення навичок виконання педагогічного малюнка
Ґрунтовне оволодіння майстерністю педагогічного малювання можливе за умови наполегливого, цілеспрямованого тренування у цьому виді образотворчої діяльності. Така робота повинна проводитися у двох основних напрямках: в процесі виконання нарисів з натури і по пам'яті, а також при виконанні спеціальних вправ з педагогічного малювання. Постійна спрямованість на оволодіння майстерністю швидкого, виразного малювання повинна чітко виявлятися в самостійній роботі художників-педагогів.
Крім того, не можна все життя задовольнятися колись набутими знаннями і навичками. З плином часу переглядаються зміст і методи навчання, зазнають змін естетичні критерії, підвищуються вимоги до якості малюнків, що виконуються вчителями. Це ставить перед ними нові завдання, визначає необхідність вдосконалення власної професійної майстерності. Завдяки тренувальній роботі над начерками і педагогічними малюнками вчитель не тільки зберігає свою професійну майстерність на певному рівні, але може оволодіти новими прийомами роботи, освоїти нові матеріали і техніку виконання малюнків, отримує можливість розвинути своє зорове сприйняття, мислення, відповідні навички [16, 43].
Вправи в тренувальному педагогічному малюванні здійснюються головним чином по пам'яті і за уявленнями. Інколи частина пробних малюнків на класній дошці або великих листах паперу може виконуватися з використанням натури як довідкового матеріалу. Це знімає одну з головних труднощів створення начерків великого розміру (необхідність працювати цілком по пам'яті і за уявою) і дозволяє художнику повністю зосередитися на досягненні лаконізму, виразності, хорошої техніки виконання зображення. Однак зорова опора на натуру під час проведення тренувань у пробному педагогічному малюванні допускається тільки в деяких випадках, а основна частина малюнків, що виконуються вчителем на уроках, створюється по пам'яті і за уявою. Відповідно до цього принципу й потрібно розвивати свої образотворчі уміння.
Подібні вправи ефективні ще й тим, що їх можна здійснювати не поспішаючи, в спокійній обстановці. При цьому вдається розв’язувати різноманітні завдання, є можливість неодноразово виправляти малюнки, експериментувати, випробовувати різноманітні матеріали і методи роботи, домагаючись бажаної міри лаконізму і виразності. Такі тренування можна проводити у вільних класних аудиторіях, вдома чи в майстерні. Крім того, необхідно активно працювати над начерками як з натури, так і з пам'яті, використовуючи такі заняття як засіб підготовки до виконання педагогічних малюнків. При цьому слід [7, 42-45]:
1. Навчитися виконувати швидкі, лаконічні начерки (переважно великих розмірів). У процесі роботи бажано використати зображальні матеріали, що дозволяють працювати швидко й вільно на великих аркушах паперу (вугілля, сангіна, соус, одноколірна пастель, кисть і акварель, кисть і гуаш, фломастери із товстими стержнями, класна дошка, крейда). Корисно комбінувати різні матеріали з метою досягнення виразності начерків.
2. Домагатися обґрунтованого спрощення зображення, коли лаконічний начерк не втрачає своєї виразності і переконливості.
3. Використовувати образотворчі засоби так, щоб домогтися активності виконання начерку за рахунок підвищення чіткості контурів і створення достатнього контрасту між фоном і самим зображенням.
4. Досягати виразності і економності образотворчих засобів через акцентування істотних частин об'єкта, прагнучи до образного виконання начерку, який може виконувати й функції педагогічного малюнка.
5. Періодично виконувати начерки з конкретною цільовою установкою на кожне заняття (наприклад, в одному випадку — досягнення максимальної лаконізації образотворчих засобів, в іншому — створення чіткого силуету в начерку, в третьому — прагнення до гострої образної характеристики зображуваного і т. ін.)
Щоб глибоко осмислити типові особливості педагогічних малюнків, розкрити секрет їх виразності, зрозуміти, за допомогою яких засобів досягаються ці якості, корисно розглядати й аналізувати лаконічні начерки, виконані майстрами мистецтв, вивчати технічні прийоми і художні методи виконання нарисів, плакатів, а також ознайомитися з образотворчою діяльністю досвідчених вчителів-майстрів своєї справи, буваючи у них на уроках і стежачи за роботою.
Тренування у пробному педагогічному малюванні слід починати із зображення простих об'єктів, поступово ускладнюючи тематику. Зміст вправ із педагогічного малювання повинен пов'язуватися з тематикою нарисів з натури, а також узгоджуватися із програмою з образотворчого мистецтва для школи. Важливо, щоб при цьому вивчалися основні групи об'єктів, що часто зустрічаються в практиці вчителя образотворчого мистецтва. Вчителю потрібно знати принципи побудови і зображення найбільш поширених об'єктів, запам'ятати типові особливості тієї або іншої групи предметів із схожими ознаками.
Доцільно провести вправи у пробному педагогічному малюванні таким чином: протягом певного часу ту чи іншу тематику вивчають у процесі роботи над начерками з натури. Результати вивчення закріплюють виконанням нарисів з пам'яті і за уявленнями. Потім приступають до створення лаконічних начерків великого розміру на ці ж теми. Такі начерки є прототипами майбутніх педагогічних малюнків.
Корисно практикувати і такий метод тренування: після завершення роботи над деякими ґрунтовними малюнками з натури потрібно зобразити ці ж сюжети по пам'яті у вигляді лаконізованого пробного педагогічного малюнка (начерку великого розміру, що виконується крейдою на класній дошці, вугіллям, кистю на папері). У ньому передаються найголовніші особливості об'єкта, сюжету зарисовки без вираженої деталізації й тональних відносин. Такі вправи в тренувальному педагогічному малюванні не тільки допомагають освоїти специфіку цього виду роботи, але й є додатковим засобом закріплення у пам'яті принципів побудови зображуваних об'єктів.
Потрібно відмітити, що створення лаконічних, виразних начерків великого розміру в ряді випадків зв'язане з певними психологічними і виконавчими труднощами. Досягнення змістовності, цілісності зображення, економності засобів, що використовуються в начерку великого розміру, є нелегкою справою для недосвідчених вчителів. Координація зорових і розумових процесів при роботі над малюнками і начерками великого розміру здійснюється важче, аніж при виконанні маленьких зарисовок. Велике робоче поле педагогічного малюнка вимагає розвиненого суцільного бачення, уміння швидко оцінювати елементи зображення і упевнено оперувати ними [10, 41].
Розгляд прийомів і методів створення лаконічних начерків великого розміру, що є прототипами майбутніх педагогічних малюнків, доцільно провести на конкретному матеріалі. Це дозволить більш переконливо і обґрунтовано оцінити вибір тих або інших принципів виконання таких малюнків, дасть наочне уявлення про образотворчі можливості різних матеріалів і технічних прийомів їх використання в роботі вчителя.
Приклад лінійно-контурного зображення фруктів в малюнку крейдою, коли буквально однією лінією характеризується форма яблука, даний на рис. 6. Один маленький штрих, нанесений всередині контурного абрису, допомагає створити уявлення про об'єм предмета [12, 17].
Рис. 6. Яблуко. Кл. дошка, крейда
Правдивістю, чіткою силуетністю форм вирізняються великі малюнки фруктів і овочів, виконані кистю і акварельною фарбою. У цих випадках треба відразу, без попереднього намічання контурів предметів відобразити їх форму за допомогою залиття аквареллю. У деяких випадках така робота проводиться на сухому папері. Тоді контури предметів будуть більш чіткими. Іноді художник злегка змочує папір і, не давши йому повністю просохнути, швидким залиттям домагається ефектного виконання малюнка. За допомогою кисті й акварелі вчитель може швидко створити ряд таких начерків, що дуже зручно в педагогічному малюванні.
Іншою групою об'єктів, зручних для проведення первинних вправ в пробному педагогічному малюванні, є предмети із побуту людини. Частіше усього такі педагогічні малюнки виконуються лінеарно, з використанням допоміжних ліній побудови (рис. 7). Продемонструвавши школярам схематичні принципи конструювання форми предметів в малюнку, вчителю потрібно тут же показати дійсну зовнішню форму предмета. Це допоможе краще відчути зв'язок між конструкцією предмета і його повноцінним зовнішнім виглядом, привабливість якого посилюється завдяки використанню світлотіні й показу важливих деталей [14, 76].
Рис. 7. Малювання предметів. Кл. дошка, крейда
Часто педагогічні малюнки крейдою виконуються за допомогою лаконічних лінеарних засобів без опрацювання світлотіньових відносин. При необхідності виразити об'ємну форму предметів іноді і в крейдяних малюнках використовують засоби світлотіні. З цією метою деякі частини зображення покриваються крейдяними штрихами потрібної інтенсивності, що допомагає охарактеризувати світлі місця предметів. У тіньових же частинах рисунка залишається темна поверхня дошки.
Півтони вирішуються за допомогою легких, тонких крейдяних штрихів, крізь які потрібною мірою просвічує темна поверхня дошки. Таким чином вчитель передає в малюнку характер освітлення, об'ємну форму предметів. Подібні малюнки використовуються головним чином в тих випадках, коли під рукою у вчителя не виявиться паперу великого розміру і вугілля, щоб виконати швидкий малюнок з узагальненою характеристикою світлотіні.
Якщо по темі уроку потрібно показати школярам закінчений або принаймні ґрунтовно пророблений малюнок натюрморту, краще використати репродукцію великого розміру із графічним зображенням або заздалегідь підготовлений вчителем малюнок натюрморту (тобто наочну допомогу). Іноді можна прямо на уроці швидко виконати малюнок, застосовуючи вугілля і тонований папір (рис. 8).
Рис. 8. Натюрморт з гіпсових геометричних фігур
Цікавий приклад малювання інтер'єра крейдою на класній дошці приведений на рис. 9. Цей малюнок виконаний відомим російським архітектором С.В. Новаківським безпосередньо під час читання лекції з історії архітектури. З дивною свободою і віртуозністю охарактеризовані складні елементи інтер'єру, його простір. Дивлячись на ілюстрацію, переконуєшся, як багато може сказати глядачу умілий майстер за допомогою скромних засобів малюнка крейдою [6, 73].
Рис. 9. С. Новаківський. Інтер'єр. Кл. Дошка, крейда
Наведемо приклади малювання пейзажу, його окремих частин на класній дошці і на великих листах паперу.
Типовий вигляд ялини відтворений в крейдовому малюнку (рис. 10).
Рис. 10. Ялина. Кл. дошка, крейда
Бурхливий, темпераментний начерк великого розміру, виконаний кистю і гуашевою фарбою, поданий на рис. 11. Автор зумів лаконічними засобами охарактеризувати далеку частину пейзажу, зосередивши всю увагу на передньому плані із дуже виразно намальованими деревами. За швидкістю і методами виконання такий начерк цілком відповідає вимогам до педагогічних малюнків.
Рис. 11. Два дерева. Нарис великого розміру для супроводу пояснення вчителя на уроці. Акв., пензель
Проаналізуємо декілька прикладів лаконічних, образних начерків, виконаних досвідченими художниками. Прийоми роботи, використані для малювання пейзажу, дуже підходять вчителю при створенні педагогічних малюнків. У одному з нарисів (мал. 12) художник А.В. Кокорін застосував дуже простий, але надзвичайно ефективний принцип виконання пейзажного мотиву. Усього декілька штрихів, зроблених фломастером, дозволили виразно охарактеризувати сюжет. Цікаво трактується глибина пейзажу: зліва в начерку видно невелику споруду, яка фіксує перший план. У глибінь пейзажу спрямовується декілька ліній — і відразу створюється враження простору. Середній і задній плани лише злегка намічені.
Рис. 12. А. В. Кокорін. Пейзаж. Флом.
При виконанні великих начерків пейзажу крейдою використовують і лінеарний метод. Білі лінії різної інтенсивності й товщини дозволяють переконливо передати особливості пейзажу. Умілий художник-педагог, що добре володіє майстерністю швидкого малювання, може успішно зобразити навіть складний пейзажний сюжет, працюючи крейдою на класній дошці (рис. 13). Застосовуючи акцентовані лінії, проведені з різною силою натиску, автор добився виразного вирішення малюнка. У одних місцях легкі лінії характеризують далекий план пейзажу, а сильні штрихи допомагають виявити об'єкти переднього плану [43, 175].
Рис. 13. Г. В. Храпак. Міський пейзаж.
Цікаво трактована вантажна машина на великому листі паперу за допомогою кисті і туші. Упевнено володіючи цією технікою малювання, художник вдало використав контрасти темних і світлих плям та створив яскравий нарис (рис. 14). Такі активні зображення справляють сильне враження на учнів, які сидять навіть на останніх партах.
Рис. 14. Вантажна автомашина. Нарис великого розміру для використання як педагогічний малюнок. Туш, пензель
Іноді за допомогою крейди і темних місць класної дошки можна виразити м'яку світлу тональність зимового пейзажу (рис. 15). На створення такого малюнка потрібно небагато часу [53, 114].
Рис. 15. Зимовий пейзаж. Кл. дошка, крейда
На рис. 16 поданий приклад швидкого і лаконічного малювання машин. Тут охарактеризовані головні частини конструкції, правдиво переданий силует вертольота. Автор уміло використав скупі образотворчі можливості крейдяного малюнка для показу своєрідної форми цього літального апарату.
Рис. 16. Вертоліт. Кл. дошка, крейда
Цікаве вирішення пейзажних мотивів при виконанні пояснювальних малюнків до уроків може бути досягнуте за допомогою кисті і туші (або акварельної фарби), якщо ними працювати на великих листах паперу. Використовуючи метод силуетного малювання, вчитель має можливість добитися активного звучання елементів пейзажу й архітектури на світлому фоні неба (рис. 17).
Рис. 17. Московський пейзаж. Кл. дошка
Важливим розділом в роботі педагога є зображення анімалістичної тематики. Розглянемо приклади виконання пробних педагогічних малюнків з цієї тематики. На рис. 18 відтворений малюнок птаха, зроблений вугіллям на великому листі паперу. Широка, смілива манера виконання, правдиве і виразне трактування форми, яскрава характеристика індивідуальних особливостей птаха вирізняють цей малюнок. Автор упевнено вирішує лаконічні світлотіньові відносини, досягає великої виразності і ефектності вирішення, малюючи то широкою бічною поверхнею вугілля, то підкреслюючи в декількох місцях контури форми тонким кінчиком вугілля [60, 209].
Рис. 18. В.І. Кніп. Птах. Начерк великого розміру. Вугілля
Приклад упевненого володіння майстерністю швидкого малювання наведений на рис 19. Цей начерк великого розміру зроблений в спокійній обстановці, під час тренування в домашніх умовах. Художник сміливо володіє кистю, переконливо характеризує цілей основні деталі. Зображення створене без попереднього намічання контурів олівцем, робота здійснювалася відразу кистю, упевнено та енергійно. Це допомогло досягнути особливої жвавості, ефектності виконання, що поєднується з яскравим образним трактуванням сюжету.
Рис. 19. Голова лані. Туш
В іншому, більш лаконічному начерку, виконаному у тій же техніці, автору знадобилося усього декілька точних рухів руки для створення надзвичайно переконливого образу тварини (рис. 20). Затрачена мінімальна кількість часу і засобів, а отримані вражаючі результати. Це хороший приклад відповідності характеру зображення завданням педагогічного малювання [75, 71].
Рис. 20. Кішка. Педагогічний малюнок тушшю на великому аркуші паперу
Поряд з виконанням живих, ефектних педагогічних малюнків вчителям часто доводиться створювати начерки методичного характеру, за допомогою яких демонструється послідовність, етапи роботи. У таких малюнках увага приділяється розкриттю методичних принципів, ілюструванню дидактичних питань. Проблема виразності малюнків не знімається, однак вона підпорядковується навчальним завданням.
На рис. 21 показаний своєрідний прийом виконання ґрунтовного педагогічного малюнка на анімалістичну тему. Вчитель намітив крейдою на класній дошці контури майбутнього зображення, потім широкою бічною поверхнею крейди заштрихував простір навколо зображуваного об'єкта. Так був створений силуетний контур цього об'єкта на світлому фоні. Далі виробляються деякі уточнення цілого і деталей, подекуди малюнок додатково підкреслюється крейдою, в деяких місцях використовується ганчірка для витирання непотрібних штрихів. Такий прийом малювання застосовується вчителями нечасто, але інколи він буває необхідний.
Рис. 48. Кінь. Кл. дошка, крейда
Значного педагогічного й художнього ефекту можна добитися при використанні лаконічного лінеарного методу малювання крейдою на класній дошці (рис. 22). Упевненим рухом руки, однією лінією педагог створив вражаючий образ настороженого, полохливого мишенятка. Тонко помічена характерна поза маленького гризуна, добре виражений рух тіла. Звертають увагу художні достоїнства нарису, його вдале образне вирішення, правдивість і дуже скромні графічні засоби. Такий начерк не залишає дітей байдужими, зацікавлює їх. Це один з яскравих прикладів вдалого виконання педагогічного малюнка [79, 14].
Корисно провести деякі паралелі між пояснювальними малюнками вчителів і роботою художників-ілюстраторів дитячих книг. Хорошим книжковим ілюстраціям властиве яскраве образне трактування сюжетів. На цих прикладах можна ознайомитися з методами роботи, які використовують художники-ілюстратори, щоб досягнути максимально виразного і вражаючого вирішення малюнків. Наочно це проступає в ілюстраціях до дитячих книг, де вік читачів, їх велика сприйнятливість до зорової інформації, зміст такої літератури визначають необхідність застосування ефективних засобів для досягнення мети.
Рис. 22. Мишеня. Кл. дошка, крейда
Художники дитячої книги не задовольняються точною характеристикою зовнішніх особливостей літературних персонажів, часто навіть уникають фотографічно достовірних принципів їх зображення, прагнучи до яскравого образного трактування сюжетів і героїв книг. Так, малюючи тварин, художники охоче вдаються до гротеску, стилізації характерних рис персонажів, акцентуванню цікавих особливостей зовнішнього вигляду тварин, їх пластики і руху.
Інколи художники-ілюстратори зображають тварин в обставинах, характерних тільки для людини, надають персонажам рис, властивих лише людям. Це робиться за допомогою обігравання яких-небудь деталей, рухів, дій. Таке умовне олюднення вчинків і зовнішнього вигляду тварин — своєрідний прийом, що використовується письменниками в байках і казках, а художниками — при ілюструванні цих творів літератури, при створенні мультиплікаційних фільмів, рекламних плакатів, оформленні упаковок торгових виробів і т.д. Приклади реалізації даного принципу можна побачити в малюнку В.Г. Сутєєва (рис. 23). У першому випадку зображений крокуючий півень, одягнутий в пишний східний костюм, в іншому — собака, що розглядає книгу, і кошеня у позі, характерній лише для людини. Це робить образотворчу розповідь більш зрозумілою, цікавішою, надає їй більшого значення [84, 175].
Рис. 23. В.Г. Сутеєв. Собачка і кошеня. Акв.
Вчитель образотворчого мистецтва повинен знати специфіку ілюстративного малювання і уміло користуватися ним. У ряді випадків вчитель виконує тематичні педагогічні малюнки, в яких виразно виражений певний смисловий зміст (при проведенні занять з малювання на теми). Іноді потрібно навести учням приклад сюжетного малювання, коли мають місце взаємостосунки персонажів малюнка (рис. 24).
Рис. 24. Вовк і ягня. Кл. дошка, крейда
Вчитель повинен бути готовий не тільки правильно намалювати ту чи іншу тварину, але й уміти цікаво, переконливо передавати зміст твору, доповнений власною фантазією. За допомогою таких малюнків вдається не тільки роз'яснювати принципи зображення тварин, але і пробудити у школярів інтерес до анімалістичної тематики. У подібних випадках зміст малюнка вчителя служить спонукальним стимулом для учнів, активізує їх творчу діяльність.
Певну трудність для вчителя представляє зображення людини. Передати в лаконічному начерку великого розміру так складний об'єкт за пам'яттю або уявою — справа нелегка. Найбільш важким є малювання людини в русі. У цих випадках особливо доречний лінеарний метод роботи крейдою, вугіллям, сангіною, пастеллю, фломастером.
Дуже виразний начерк голови хлопчика виконаний за допомогою кисті і туші на великому листі паперу (рис. 25). Такий прийом малювання голови людини доречний в роботі вчителя, оскільки дозволяє швидко й ефектно створити зображення і пояснити навчальний матеріал [83].
Рис. 25. Голова хлопчика. Педагогічний малюнок. Пензель, туш
Чималу роль в створенні атмосфери зацікавленості темою уроку відіграє вдало вибрана тематика педагогічних малюнків. Конкретний типаж, переконливо переданий рух фігури, характеристика одягу, додаткових аксесуарів — все це здатне викликати інтерес у школярів і забезпечити успіх пояснення педагога. Тематика, знайома і близька дітям, вносить пожвавлення в учбовий процес і дає можливість ефективно провести пояснення матеріалу, показати принципи виконання малюнків. У таких випадках активно працюють пам'ять, уява і мислення школярів, виникають різноманітні асоціації з приводу малюнків педагога. Все це підвищує ефективність занять образотворчим мистецтвом.
На уроках образотворчого мистецтва в школі відображається різноманітна тематика. Тому вчитель повинен знати принципи побудови досить широкого кола об'єктів, уміти працювати з різними матеріалами, володіти різними техніками виконання малюнків. Не можна обмежити образотворчу діяльність на уроках одним улюбленим матеріалом. Це збіднює навчальний процес, знижує інтерес школярів до малюнків педагога.
Виконуючи пояснювальний малюнок, вчитель повинен пам'ятати, що його робота розрахована на огляд всіма учнями, що сидять у класі. Тому педагог повинен часто переміщатися, змінювати своє положення по відношенню до малюнка, щоб останній був добре видно школярам. Важливе значення для успішного засвоєння матеріалу учнями має синхронність виконавчих дій педагога при виконанні малюнка і усного пояснення процесу створення зображення. Вчитель, який довго б'ється над створенням пояснювального малюнка, не зможе забезпечити справжньої ефективності учбового процесу. Він повинен малювати точно, швидко, упевнено. На досягнення цих якостей повинні спрямовуватися зусилля педагога при самостійному вдосконаленні своїх навичок.
Тренуючись в створенні навчальних педагогічних малюнків до уроків, вчитель не тільки поновлює знання особливостей певної тематики чи випробовує принципи її зображення, але й вдосконалює свою професійну майстерність. Такі вправи можна провести на класній дошці в школі перед уроками або після занять, а також вдома, використовуючи великі листи білого й темного паперу, застосовуючи актуальні матеріали і прийоми виконання малюнків, які в даний період є особливо важливими для забезпечення навчального процесу.
РОЗДІЛ 2. методика використання засобів педагогічного малювання у початковій школі
... ів, пов'язаних між собою спільною метою і завданням курсу. 2.3 Аналіз результатів експериментального дослідження Експериментальне вивчення методичних особливостей формування навичок передачі форми у процесі образотворчої діяльності молодших школярів мало теоретико-експериментальний характер і проводилося у два взаємопов’язаних етапи. 1) теоретичний етап (2006–2007 н. р.) був відведений на ...
... і контрольного. Отримані результати констатуючого експерименту підтвердили гіпотезу, що використання запропонованої системи завдань на основі експериментальної методики формування навичок образотворчої діяльності з використанням дидактичних та розвиваючих ігор на уроках образотворчого мистецтва у початковій школі позитивно вплинули на формування умінь і навичок образотворчої діяльності в учнів ...
... і з природою тощо. Усі види розвитку тісно взаємопов'язані, доповнюють і підсилюють один одного [27, 39-40]. Завдяки розвивальному навчанню здійснюється формування у молодших школярів нових знань, умінь і навичок та творчого ставлення до навчально-виховного процесу. Роль учителя полягає у допомозі школярам самостійно досягнути позитивних результатів естетичної діяльності, визначити шляхи їх ...
... та технікою виконання відзначаються вишивки майстринь Г. Касіян з Трубчина, Г. Вальчук та Г. Сарахман з Дністрового, В. Шпак з Кудринець цього району. Таким чином, народні промисли і ремесла Тернопільщини займають важливе місце у естетичному вихованні молодших школярів. Розділ 2. Використання народних промислів і ремесел в естетичному вихованні учнів початкових класів 2.1 Особливості ...
0 комментариев