Шляхи використання комп’ютера на уроках мистецтва в початковій школі

1.2 Шляхи використання комп’ютера на уроках мистецтва в початковій школі

Хоча предмет естетики історично рухливий і мінливий, а найбільш повно закони естетичного розуміння світу виявляються в мистецтві, суб’єктом естетики була і залишається людина, яка відчуває. Тому завдання вчителів — через естетичне виховання та вміння працювати з комп’ютером привести дитину до творчості, усвідомленню своєї індивідуальності, бажанню мріяти діяти, творити.

Досвід науково-методичної та педагогічної роботи в комп’ютерному центрі КДАМ (Київська дитяча академія мистецтв) показав, що використання інформаційних технологій у професійній мистецькій освіті сприяє всебічному і гармонійному розвитку особистості дитини, насамперед розвитку її творчих здібностей.

Використання в процесі навчання нових медіа засобів допомагає розкрити природу створення дитиною творчої роботи від задуму до втілення. Експериментальні авторські методики педагогів дають можливість побудуватити урок від мандрівки та малювання в уяві образів, навіяних чарівною музикою та розповіддю педагога, до виконання композиції комп’ютерною "мишею" з імпровізуванням формою, об’ємом, трансформацією кольору, тону, графічного ритму.

Комп’ютерне навчальне середовище може використовуватись у спеціалізованому (музика, живопис, хореографія, театральне мистецтво) та в загальноосвітньому (математика, українська мова, природознавство, англійська, французька та німецька мови) циклах.

Використання авторських програм на музичному, образотворчому, хореографічному та театральному напрямках мають вирішити завдання всебічного розвитку природних, творчих здібностей учнів, а саме:

·          фантазію і художню уяву;

·          асоціативне сприйняття і мислення на основі художнього й музичного матеріалів;

·          навички втілення художнього образу за допомогою комп’ютерних засобів навчання;

·          розуміння поняття ритму в природі і мистецтві;

·          розуміння поняття "фактура", уміння віднайти необхідну "фактуру" з великої кількості комп’ютерних варіантів;

·          відчуття простору та форми, контрасту величин і форм, статики і динаміки, симетрії і асиметрії кольорової палітри.

Робота з комп’ютером створює можливості для імітації різних технік (аплікація, панно, вітраж, декоративний дизайн, гравюра тощо), створення композиції із застосуванням моделей геометричних та інших фігур, розвитку зорової пам’яті, фантазії, комбінаторних здібностей у синтезі з комп’ютерним мисленням, формування в юних студентів естетично-гармонійного світосприйняття.

Сучасні інформаційні технології, що передають навчальний зміст творчих дисциплін у мультимедійному середовищі, сприяють засвоєнню знань через нову модель навчальної комунікації – "викладач — комп’ютер —учень", що є новим дидактичним засобом організації навчального процесу та підвищує ефективність інтенсифікації та інтеграції наочних, організаційних та мотиваційних методів навчання.

Досвід експериментальної роботи з існуючими навчальними середовищами підтвердив необхідність створення нових комп’ютерних програм для вивчення різних мистецьких дисциплін через методи алгоритмізації навчальних дій та інтеграції каналів передавання інформації. Назвемо такі програмні комплекси предметно-орієнтованими творчими середовищами, у яких проводитимуться навчальні дії через наочно-ілюстративну систему знань засобами технології мультимедіа, формуються вміння і навички через інформативно-пошукові, ігрові інтерактивні дії.

На жаль, серед численної мультимедійної продукції, що заповнила зараз ринки України, абсолютно недостатньо допоміжних програм для курсу сольфеджіо або теорії музики. Так, наприклад, дуже доречним був би мультимедійний курс музичного диктанту (слухового і письмового), комплект для слухового аналізу (інтервального й акордового), нотні «ігрові» програми для початкових класів. Та деяка частина комп’ютерної продукції, що доступна нам, у більшості, це імпортні англомовні програми, важкодоступні дітям.

Зупинимося на останній розробці комп’ютерного центру Київської дитячої академії мистецтв — програмі "Болгарська стовпиця", що застосовується для закріплення знань зі структури діатонічного звукоряду, взаємовідносин стійких та нестійких сходинок мажору та мінору, а також одночасно і функціонального навантаження головних і побічних сходинок гами.

Програма "Болгарська стовпиця", яка створена авторським колективом Академії мистецтв спрямована на формування і закріплення основ ладового мислення за допомогою візуалізації і конкретизації теоретичного матеріалу. Основою програми стала однойменна теоретична методика Б. Тричкова, популярна в СРСР у 60-70 pp. Болгарська методика як один з елементів системи включає використання візуальної проекції шкали звукоряду.

Про достоїнства і недоліки подібних «графічних» (термін Е. Давидової) систем неодноразово писали музикознавці й теоретики того часу. Зокрема, А. Островський зауважує, що «...на початковому етапі навчання можна як допоміжний прийом зробити на дошці малюнок у вигляді сходів (стовпиця—у пер. сходи). У ньому співвідношення тонів і півтонів наочно відповідало б співвідношенню їх у гамі; педагог вимагає інтонування тонів та півтонів звукоряду, слідуючи за рухами руки по ступінях сходів». Однак він же зауважує, що «спів гам варто організувати так, щоб перебороти його вплив, що механізує, на слух».

Цей принцип призводить до того, що рух гамою перестає асоціюватися в дитини з механічним ковзанням нагору і вниз; нудне ж повторення тих самих гам у різних тональностях можна перетворити для нього в цікаву гру, привносячи в неї елемент співтворчості. Таким чином, учень поступово починає освоюватися і більш вільно орієнтуватися серед сходинок гами. У той же час, багато представників педагогічної думки зауважують, що схема ладових тяжінь призводить до уявлення про лад як про застиглу систему взаємин тонів, де кожна нестійка сходинка міцно прив’язана до свого устою. Подібне «нав’язування» на початкових етапах є необхідним для формування й оформлення чітких представлень про структуру і функції сходинок ладо-гами. Просторово-наочні співвідношення звуків у набудованій тональності, що виникають під час роботи зі стовпицею, дають "можливість правильного інтонування в будь-якій тональності й активно розвивають уявлення про лінійну побудову мелодії". Стовпиця застосовує ці наочні схеми як у «донотному» періоді навчання (до знайомства з нотним рядком), так і протягом вивчення і закріплення знань про структуру ладу.

Стовпиця—не єдина схема, що сприяє візуалізації та зоровому і слуховому унаочненню в процесі засвоєння музично-теоретичних дисциплін. Методика сольфеджіо завжди прагнула конкретизації та різних форм наочності для полегшення викладання та сприйняття цієї дисципліни. Таким чином, зоровий, руховий, колірний, ігровий (дійовий чи активний), предметний, знаковий та інший методи викладання завжди широко використовувалися на практиці.

Близько до стовпиці стоять так звані мануальні системи, у яких умовні рухи руки в просторі зображують ті чи інші сходинки ладу. Усі ці системи спрямовані на одну й ту саму мету — візуалізацію і схематизацію ладової структури, унаочнення і спрощення її складених. У цьому плані, гіпермедіальне середовище навчально-комп’ютерної продукції може служити особливо вдалим поєднанням схематичності та систематизації знань, з одного боку, і можливості імпровізації і творчості, з іншого.

Формування спеціалізованих знань у процесі виховання особистості в мистецтві з використанням мультимедійного тематичного середовища відкриває раніше незнані сучасні можливості за новими педагогічними, інформаційними та методичними принципами.

Розділ ІІ. Система уроків з використанням комп’ютера в початковій школі. Авторські пропозиції.

В цьому розділі представлені фрагменти уроків з використанням комп’ютера. Основна ставка зроблена на навчанні образотворчого мистецтва у початковій школі. Подані конспекти уроків в першому класі (нумерація складена за чинною програмою для початкової школи).

Передбачено проведення кількох уроків, на яких по завершенню або в перерві між виконанням основної композиції кожен (або практично кожен) учень ознайомлюється з практичною роботою на комп’ютері (6-10 хвилин за урок). На підсумковому уроці з теми вчитель ознайомлює з деякими теоретичними аспектами проробленої на комп’ютері роботи (наприклад, розповідає про графічний редактор, його функції тощо). Дана бесіда проводиться за бажанням вчителя і триває 7-8 хвилин.

Урок 1. Краса природи і засоби її відображення в образотворчому мистецтві. Види ліній та їхніх напрямів. (образотворче мистецтво, 1 клас)

Мета. Формувати знання й уявлення учнів про образотворче мистецтво, його роль у житті людей. Ознайомити учнів з видами ліній та їхніх напрямів, виражальними можливостями ліній. Сформувати вміння проводити різного виду лінії графічними інструментами, на елементарному рівні створювати певний за характером образ засобами лінії. Розвивати художньо-творчу уяву, оригінальне, нестереотипне асоціативно-творче мислення. Виховувати інтерес до занять образотворчою діяльністю.

Обладнання:

1)       репродукції картин О. Кульчицької „Стрийський парк”, С. Адамовича „Калина”; П. Пікассо „Голуб миру”, А. Матісса „Лебідь”;

2)       запис мелодії „Пори року” П. Чайковського;

3)       3-4 комп’ютери (програма перегляду зображень, графічний та музичний редактори).

План уроку

1. Організаційна частина – до 3 хв.

2. Теоретична частина – 12 хв.

3. Практична діяльність – 15 хв.

4. Перегляд і аналіз учнівських робіт – до 5 хв.

–Погляньте за вікно. Краса природи милує око. Письменники передають її словами.

Красуня осінь – справжня чарівниця.

Милуємось з її краси.

Які веселі фарби, придивіться,

Поклала осінь на гаї й ліси.

Стоять, немовби у казкових шатах,

Берези в золоті – і знизу догори.

Природа готувалась теж до свята

Чарівної осінньої пори.

В. Гончаренко

– Композитори відтворюють красу природи в музиці.

Учні слухають фрагмент „Осіння пісня” з альбому П. Чайковського „Пори року” (застосовується комп’ютер).

– Художники зображують побачене на картинах.

Учитель демонструє репродукції картин О. Кульчицької „Стрийський парк”, С. Адамовича „Калина” (програма перегляду зображень).

– Чим користуються художники, пишучи картини? (Фарбами, олівцями.)

– Ми починаємо вивчати образотворче мистецтво. На уроках ви навчитеся працювати олівцями, фломастерами, фарбами тощо. Ви дізнаєтеся, як можна передавати красу довкілля, свої настрої та почуття.

– Сьогодні ми малюватимемо олівцем. Саме ним створено чимало малюнків.

Учитель демонструє репродукції П. Пікассо „Голуб миру”, А. Матісса „Лебідь”.

– Розгляньте уважно репродукції. Чим вони відрізняються від інших малюнків, які вам доводилось коли-небудь бачити? (Вони виконані олівцем, тільки лініями.) Придивіться уважніше до цих ліній. Які вони? (Прямі, ламані, хвилясті, тонкі й товсті, довгі й короткі.)

– Сьогодні ми створимо власні малюнки, проводячи тільки лінії олівцем. Проте спочатку краще зробити кілька вправ. На окремому аркуші паперу проведіть кілька таких ліній: прямих, ламаних, хвилястих, тонких і товстих, довгих, коротких і дуже коротких. Спробуйте нарисувати з цього те, що добре уявляєте. Кисть руки тримайте вільно, не кладіть на парту. Не натискуйте на олівець. Руку нахиляйте в той бік, куди ведете лінію. Як зміниться характер лінії зі зміною стану зображуваного?

Якщо учням буде важко виконати це завдання, можна запропонувати їм послухати вірші, загадки та уявити собі в лініях те, про що в них йдеться, а потім відтворити це у малюнку.

Раптом гроза розгулялась щосили,

Блискавка зблиснула – всіх засліпила,

Слід свій окреслила, вся у вогні...

Нуте, її намалюйте мені!

Кришталева стежка перед нами.

Креслимо мережки ковзанами.

Той вітрище зможе перегнати,

Хто мережки встиг намалювати.

Яскраві пелюстки

І запах пречудовий.

І хочеться усім

Побачити їх знову. (Квіти)

В’ється, звивається,

До неба направляється (Дим).

А у кого, а у кого

Є найбільше в світі голок?

Не у кактуса й шипшини,

А в зеленої...(ялини).

Хоч не шию я ніколи,

А голок маю доволі. (Їжак).

Що це за будинок

Ходить без доріжки,

На дубочок схожий,

А під дахом ріжки? (Равлик).

Учитель уважно стежить за роботою учнів, надає їм індивідуальну допомогу. За кілька хвилин до закінчення уроку учні виставляють роботи на імпровізовану виставку. Учитель аналізує їх, вербально оцінює.

Після того як кожен учень окремо виконав завдання на папері підходить до вчителя і виконує аналогічне завдання в графічному редакторі (під керівництвом вчителя, без особливих технічних навиків роботи).

Урок 5. Багатство барв у навколишньому світі та в мистецтві. У небі над полями райдуга-дуга

Мета. Ознайомити учнів з назвами кольорів, їх спектральною послідовністю. Формувати уявлення про багатство барв у навколишньому світі. Ознайомити з матеріалами для малювання. Виховувати в дітей емоційну чутливість.

Обладнання: художні матеріали та інструменти (на вибір), 4-5 комп’ютерів.

План уроку

1. Організаційна частина – до 3 хв.

2. Теоретична частина – до 10хв.

3. Практична діяльність – 17хв.

4. Перегляд, аналіз та оцінювання учнівських робіт – до 5 хв.

– Ми продовжуємо знайомитися з лінією.

Учитель малює на дошці лінію.

– Будучи прямою, одноманітною, вона, по суті, нічого не означає. Намалюймо сьогодні лінію радості. Як ви гадаєте, якою вона повинна бути? Падає зірка в небі – народжується лінія, двоє дітей граються м'ячем, а лінія, яку він описує – інша, ламається крига – ще інша... Чорно-біла чи кольорова?

Учитель читає вірш. Називаючи кольори, показує олівці відповідного кольору.

Ми поважаємо простого олівця,

Непосидючого трудягу-молодця.

Але ж як добре, коли є в руці

Яскраві кольорові олівці!

Це червоний, жар неначе.

Помаранчевий – гарячий.

Жовтий, як пшениця в полі.

Мов трава, зелений колір.

Голубий, як у краплині.

А наступний колір – синій.

Синій колір, ніби річка,

Фіолетовий, як нічка.

Скільки всього кольорів

Я назвала дітворі?..

Сім барвистих кольорів

Я назвала дітворі:

Червоний, оранжевий, жовтий,

Зелений, голубий, синій, фіолетовий.

– У зображенні чого використовують 7 кольорів? (Веселки, або райдуги.)

– Відгадайте загадку.

Вийшла звідкись гарна дівка, На ній – стрічка-семицвітка. А де з річки воду брала, Там коромисло зламала. (Веселка)

– Розгляньте на малюнку веселку (різноманітні зображення веселки змінюють одна одну. Програма перегляду зображень).

– Веселка – дивовижне явище природи. Чи доводилось вам коли-небудь його спостерігати? Коли таке трапляється? Які почуття, емоції виникають у цей момент?

– Райдуга, веселка і є нашою лінією радості. Відтворимо її сьогодні у себе в альбомах.

Малюю веселку,

Прозору, веселу.

Сім барв на папері –

Чотири і три.

Червоний, оранжевий,

Жовтий, зелений,

Блакитний і синій

Кладу кольори.

А ось і останній –

Фіалковий колір.

Заграє веселка

Моя чарівна!

Це усмішка сонця

Така веселкова,

Така незрівнянна,

Така осяйна!

– В образотворчому мистецтві використовують кольорові олівці, фломастери, акварель, олійні фарби, гуаш, кольорову крейду, пастель, вугілля, сангіну, простий олівець, ножі тощо.

Називаючи матеріали учитель демонструє їх.

– Згодом ми навчимося користуватись цими матеріалами і зможемо, використовуючи їх передавати красу і розмаїтість світу, свої настрої та почуття.

Учні самостійно виконують роботу.

Після виконання певного елементу або всього малюнку (за бажанням вчителя) учні поступово викликаються до комп’ютера, де створюють різнокольорові прямі або дугоподібні лінії.

Уроки 7-8. Поняття про „колір”. Хроматичні та ахроматичні кольори. Порівняння кольорів за колірним тоном. Що я бачу зі свого вікна

Мета. Ознайомити учнів із поняттям „колір”. Формувати знання про хроматичні та ахроматичні кольори і практичні уміння отримувати їх шляхом змішування кольорів, порівнювати кольори за колірним тоном. Розвивати кольорочутливість ока. Формувати в учнів художньо-естетичне ставлення до навколишнього світу, потребу насолоджуватися красою природи.

Обладнання:

1)     гуаш, пензлі, палітра, ганчірка, баночка для води;

2)     малюнки, виконані у хроматичній та ахроматичній гамі.

3)     4-5 комп’ютерів з графічним редактором.

План уроку 7

1. Організаційна частина – 2 хв.

2. Теоретична частина – 8 хв.

3. Практична діяльність – 20хв.

4. Перегляд, аналіз учнівських робіт – до 5 хв.

План уроку 8

1. Організаційна частина – 2 хв.

2. Перегляд, аналіз учнівських робіт– 5 хв.

3. Практична діяльність – 20хв.

4. Оцінювання учнівських робіт – до 8 хв.

У маленької Наталі

Жив-був Пензлик у пеналі.

Він був дивний чарівник,

Та з пеналу раптом зник.

Дівчинка засумувала,

Бо безбарвно в світі стало.

Білі квіти, сіре небо...

Учитель демонструє малюнок, виконаний в ахроматичній гамі (чорно-білий). Можна використати малюнок у Word, попередньо зробивши його чорно-білим.

Повернути барви треба.

Ми червоного краплинки

Заберемо у жаринки.

Апельсини ось ростуть,

Нам оранжевий дадуть.

Жовтий колір – стиглі дині

Подарують нам віднині.

Ось зелений гай вирує,

Він свій колір пропонує.

Від гаю відійдемо трошки,

Блакитний візьмемо в волошки.

Відкриваємо вдома скриньку,

Дістаємо звідти синьку.

Сьомий колір для Наталки

Дарували нам фіалки,

Щоб заграли кольори

У малюнках дітвори.

Учитель демонструє аналогічний малюнок, виконаний у хроматичній гамі, той самий малюнок перетворюючи на кольоровий.

– Порівняйте малюнки. У чому відмінність? Зробіть і ви два малюнки – кольоровий і чорно-білий. Що можна зобразити? Намалюйте те, що ви бачите зі свого вікна. Спочатку в кольорі, а потім візьміть чорну гуаш і білила і намалюйте чорно-білий малюнок.

– Вам потрібно щось намалювати сірим кольором? Як його утворити? За допомогою білої та чорної фарб. Додайте до чорної фарби трохи білил і сірий колір буде темнішим, якщо додати більше білил – світлішим.

На палітрі учні виконують вправу зі змішування фарб, а потім розпочинають роботу. Учитель уважно стежить за роботою учнів, надає їм індивідуальну допомогу.

Робота триває й на наступному уроці. Насамперед розглядають роботи учнів, колективно обговорюють їх. Відтак учні продовжують працювати. Учитель надає допомогу в усуненні виявлених недоліків.

В перерві між виконанням або по завершенню роботи вчитель за власним бажанням викликає учнів до комп’ютерів, де вони під його керівництвом виконують аналогічну роботу.

Картина створює особливий заспокійливий настрій, викликає почуття ніжності до чудової „країни” квітів, милує серце споконвічною красою рідної землі.

– Із пам’яті (або з уяви) намалюйте квіти (можна й ті, що сподобалися у творах К. Білокур), показ картин.

– Як же намалювати такі ніжні квіти, якщо у нас лише яскраві кольори? За допомогою білої фарби. Сьогодні навчимося це робити. Візьміть палітру, розмістіть зелену фарбу з одного боку, а білила – з іншого (колір фарби – на вибір учня).

– Намалюйте п'ять однакових квадратів. Зафарбуйте перший квадрат зеленою фарбою. Додайте до зеленої фарби трохи білил і зафарбуйте другий квадрат. До отриманої фарби додайте ще білил і зафарбуйте третій квадрат. Далі додавайте білил до отриманої фарби і зафарбовуйте наступні квадрати.

– Тепер ви зможете намалювати різнобарвні квіти. Але пам'ятайте, що спочатку слід малювати квіти кінчиком пензля темнішою фарбою, тримаючи пензель вертикально, кисть руки має рухатись вільно. Після цього квіти все­редині потрібно зафарбувати ніжними кольорами.

Учитель демонструє послідовність виконання роботи.

Учні самостійно виконують завдання. Учитель спостерігає за їхньою роботою, за потреби надає допомогу. Робота триває ще й на наступному уроці. З учнівських художніх робіт створюють імпровізовану виставку. Роботи переглядають, колективно аналізують, оцінюють.

Урок 12. Ознайомлення із групою теплих кольорів. Щасливе сонечка обличчя

Мета. Ознайомити школярів із групою теплих кольорів. Навчати учнів на елементарному рівні виражати кольором певний характер образу. Розвивати художньо-творчу уяву. Виховувати естетичні смаки.

Обладнання:

1)     гуаш, пензлі, ножиці, клей, папір великого формату, палітра.

2)     4-5 комп’ютерів.

Словниковий мінімум термінів і понять: теплі кольори – жовтий, оранжевий і червоний та усі їхні відтінки.

План уроку

1. Організаційна частина – 2 хв.

2. Теоретична частина – 8 хв.

3. Практична діяльність – до 20 хв.

4. Перегляд, аналіз і оцінювання учнівських робіт – до 5 хв.

Що у світі найсвітліше,

Наймиліше, найтепліше?

Все від нього навкруги

Набирається снаги.

Тільки ранок настає,

Виглянь у віконце!

Всім воно життя дає,

Променисте ... (сонце).

– Усі кольори, що дарує нам сонце та породжує вогонь, називають теплими. Це – оранжевий, червоний, жовтий кольори.

– А яким вам здається сонечко? (Круглолице, радісне, жваве, осяйне...)

– Намалюйте сонечко „теплими кольорами”.

  

  

Учні малюють сонечко, а потім вирізають і наклеюють зображення на великий лист паперу, прикріплений на дошці, в перерві між виконанням частин робіт виходять до комп’ютера і розмальовують сонечка в певні кольори (за необхідним керівництвом вчителя).

Урок 14. Ознайомлення з холодними кольорами. Отримання холодних відтінків кольорів додаванням синіх барв. Зимовий день

Мета. Ознайомити учнів з холодними кольорами шляхом порівняння „теплий – холодний”. Навчати учнів утворювати холодні відтінки кольорів додаванням синьої фарби. Ознайомити учнів із художньою технікою монотипії. Розвивати уяву, чуття кольору. Викликати інтерес до занять образотворчою діяльністю. Сприяти художньо-образному відображенню краси навколишнього світу.

Обладнання:

1)      акварельні фарби, мило, пензель, баночка для води, глянцевий папір, скло або дзеркальце чи керамічна плитка;

2)      малюнки із зображенням сонечка, вогню, сніжинки, краплини, бурульки, смужки семи кольорів (червона, жовта, оранжева, блакитна, синя, зелена, фіолетова);

3)      репродукції: І. Грабара „Зимовий пейзаж”, Т. Яблонської „Зимовий день”;

4)      комп’ютери.

Словниковий мінімум термінів і понять: холодні кольори: синій, блакитний, фіолетовий.

План уроку

1. Організаційна частина – 2 хв.

2. Теоретична частина – 10 хв.

3. Практична діяльність – 18 хв.

4. Перегляд, аналіз і оцінювання учнівських робіт – 5 хв.

Учитель демонструє виконану на комп’ютері схему і коментує її.

– Сонце і вогонь дарують людям тепло, їхні відтінки мають переважно жовто-червону гаму. Тому ці кольори називають теплими.

Відтак учитель записує на дошці слово холод.

– Що дає людям відчуття холоду, прохолоди? (Сніг, вода, лід.)

Учитель доповнює схему умовними позначеннями.

– Назви яких кольорів потрібно записати? (Блакитний, синій, зелений фіолетовий.) Як називатимемо ці кольори? (Холодні.) Учитель доповнює схему.

– Розгляньте репродукції картин І. Грабара, Т. Яблонської. Які кольори на них переважають? Ви, мабуть, помітили, що художники використали у своїх роботах різні кольори, проте всі вони мають холодні відтінки.

– Як же утворити потрібні відтінки різних кольорів? (За допомогою си­ньої фарби.) На основі малюнків і вправи в підручнику (с. 20) повчіться утворювати відтінки холодних кольорів додаванням до них синього кольору.

Учні виконують вправу.

– Уявіть собі зимовий день. Зробити це допоможе вірш Олександра Олеся.

Коли із хати вийшли ми,

Ще тільки розсвітало...

Під білим килимом зими

Усе навколо спало.

В пухнасті сукні і свитки

Ялини повдягались,

Кущі насунули шапки

І вовною пишались.

– Спробуйте відтворити почуте в малюнку, використовуючи холодні кольори та їхні відтінки. Скористайтеся для цього технікою монотипії. Візьміть акварельні фарби, пензель, воду і мило. Розведіть фарбу мильною водою. Для роботи над монотипією фарба повинна бути густою, а не прозорою. Нею малюємо на склі. Потім кладемо на скло глянцевий папір і злегка притискуємо пальцями по всій площі аркуша, обережно піднімаємо і кладемо на рівну площу – стіл, дошку, підлогу – для просихання.

Учитель демонструє послідовність виконання роботи. Учні розпочинають роботу. За бажанням малюнок можна доповнити деталями (хатинка, ялинки, тварини, сліди птахів, звірів, люди).

Якщо на уроці залишиться час, діти можуть пограти у гру. Малюнок із зображенням галявини прикріплюють на дошці. Кожен учень бере свого метелика. Із початком віршованого тексту (той же, що і на уроці, змінені лише два останні рядки), який виголошує вчитель, метелики починають літати. Після слів: „раз-два, раз-два (пауза)” метелики повинні присісти на одну із квіток, щоб бути непомітними для птаха (але не на свою). Метеликів, яких добре видно, „з’їдає” птах (забирає вчитель). Це відбувається після слів: „Так скінчилась наша гра”. Потім гра триває.

Робота з комп’ютером проводиться аналогічно до 12 уроку.

Урок 22. Поняття „форма”. Порівняльний аналіз форм та розмірів

(підсумковий урок по темі)

Мета. Дати учням поняття „форма”. Ознайомити з основними геометричними формами. Навчати аналізувати і порівнювати форми. Розвивати комбінаторне мислення, спостережливість, увагу, кмітливість. Виховувати інтерес до занять образотворчою діяльністю.

Обладнання:

1)        фломастери, папір, лінійка з отворами, кольорові олівці, різнокольорові кулькові ручки;

2)        предметні малюнки;

3)        комп’ютер для демонстрації.

План уроку

1. Організаційна частина – 3 хв.

2. Теоретична частина – 7 хв.

3. Практична діяльність – 20 хв.

4. Перегляд, аналіз і оцінювання учнівських робіт – 5 хв.

Учитель демонструє предметні малюнки. Можна використати малюнки, подані в підручнику.

– Що зображено на малюнках? Чим відрізняються між собою зображені предмети? (Предмети відрізняються один від одного кольором і формою.) На які з відомих вам геометричних фігур вони схожі? (Трикутник, прямокутник, .коло, круг.) Пригадайте і назвіть предмети довкілля, форма яких схожа до геометричних фігур. (Гриб – прямокутник із трикутником; корабель – прямокутник і квадрат; парасоля – півколо і прямокутник...) Знайдіть „сховані” в малюнку геометричні фігури.

Учитель демонструє малюнок, учні розбирають фігурку на геометричні фігури.

– Форма предметів складається з кількох геометричних фігур. Виділяючи їх, знаючи послідовність поєднання, можна намалювати будь-який предмет. Намалюйте сьогодні кілька таких предметів, використовуючи геометричні фігури. Користуйтеся лінійкою з отворами, фломастерами, різнокольоровими ручками чи олівцями.

Бесіда на тему “Комп’ютер в нашому житті” (підсумок роботи на комп’ютері впродовж останніх уроків) – 7-8 хвилин.

·       Що таке комп’ютер? (первинне, спрощене поняття).

·       Для чого людині комп’ютер? (основні види діяльності).

·       З чим ми працювали? (основні програми, їх функції).

Висновки

Державний стандарт початкової загальної освіти головною метою дисциплін галузі мистецтва, визначає розвиток особистісно-оцінного ставлення до мистецтва, здатності до сприймання, розуміння і творення художніх образів, потреби в художньо-творчій самореалізації та духовному самовираженні. Ці завдання можуть бути з успіхом вирішені шляхом впровадження у навчання комп’ютерної техніки. Та це питання далеко непросто вирішити, більше того, воно породжує собою безліч нагальних проблем як теоретичного так і практичного характеру.

Сьогодні перед нами, звичайно, вже не стоїть питання: «Чи варто вчити дітей працювати з комп’ютером?». Необхідно вчити дітей грамотно «спілкуватися» з комп’ютером, з метою пропедевтики навиків його використання на роботі або у повсякденному житті. А от над запитаннями: «З якого віку слід вчити користуватися комп’ютером? Як вчити працювати з комп’ютером? Які знання і навички повинні мати діти?» – є достатньо актуальними зараз.

Список використаної літератури

1.   Неменский Б.М. Мудрость красоты: о проблеме эстетического воспитания. – М.: Просвещение, 1987 г.

2.   Основи нових інформаційних технологій навчання: Посібник для вчителів /Авт. кол.; За ред. Ю. І. Костюка АПН України. — К.: ІЗМН, 1997. — 264 с.

3.   Пейперт С. Переворот в сознании: Дети, компьютеры и плодотворные идеи. — М.: Педагогика, 1989.

4.   www.ipkro.isu.ru/informat/plans/leonov.htm

5.   Витухновская А.А., Марченко А.С. Проектирование технологии подготовки к обучению младших школьников с использованием компьютера. // Информатика и образование. – 2004.-№8. – С.83-87.

6.   Возрастные и индивидуальные особенности обучения младших школьников. – М., 1989.

7.   Гершунский Б.С. Компьютеризация в среде образования. – М., – 1987.

8.   Глушко А.И. Компьютерный класс в школе. // Информатика и образование. – 1994. – №4.

9.   Журнал “Комп’ютер в школі та сім’ї”.

10.      Заровська Г.С. Уроки радості. // Комп’ютер в школі та сім’ї. – 2004. № 2.

11.      Чайковська О.А. Використання мультимедіа. // Комп’ютер в школі та сім’ї. – 2004. № 2.

12.      Гевал М.А. Загальні принципи використання комп’ютера на уроках різних типів // Комп’ютер в школі та сім’ї. – 2000. № 3.