Грудня 1998 року ІХ Генеральна асамблея НОК України обрала президентом Івана Никифоровича Федоренка

10 грудня 1998 року ІХ Генеральна асамблея НОК України обрала президентом Івана Никифоровича Федоренка.

Вперше НОК України представляв самостійну національну команду на Іграх XVII Олімпіади в Лілехамері, де українські атлети завоювали 1 золоту і 1 бронзову медалі і посіли 13 місце в неофіційному командному заліку. На іграх ХХVI Олімпіади в Атланті національна команда України завоювала 9 золотих, 2 срібні і 12 бронзових медалей, посівши 9 загальнокомандне місце. На XVIIІ Олімпійських зимових іграх в Нагано завойовано 1 срібну медаль.

Всього 959 атлетів України приймали участь в Олімпійських іграх. Ними завойовано 207 золотих, 134 срібних і 139 бронзових медалей.

НОК України брав участь в 4 зимових (1993 - 1999 роки) та 3 літніх (1993 - 1997 роки) Європейських юнацьких олімпійських днях. Учасники завоювали всього 60 медалей (зимові дні: 4 срібних та 1 бронзова медаль, літні дні: 19 золотих, 15 срібних та 21 бронзова медаль).

НОК України має угоди з відомими у світі фірмами "Adidas", "Coca-Cola", "Samsung", оператором мобільного зв'язку "UMC", українською правничою фірмою "Юріс", яка надає постійну юридичну допомогу в діяльності організації. Офіційним Інтернет-провайдером НОК є компанія "Relcom-Ukraine".

В 1995 році НОК україни почав випускати свій офіційний (квартальний) журнал, який виходить кожних три місяці, під назвою "Олімпійська арена", а з 1997 року видає щомісячний бюлетень "Олімпійські новини від НОК України".

НОК України має широкі зв'язки з НОКами сусідніх країн та олімпійськими організаціями. 16 представників НОК України є членами різних міжнародних організацій і об'єднань.

Тісні зв'язки НОК України має з українськими спортивними осередками за кордоном. Комітети друзів НОК України були створені і працюють зараз у США, Канаді, Австралії.

20 грудня 2002 року відбулась XIV звітно-виборна Генеральна асамблея НОК Україна, яка обрала новий склад керівництва на 2002-2006 роки. Президентом НОК абсолютною більшістю голосів був обраний Віктор Янукович - Прем'єр-міністр України, Голова Організаційного Комітету по підготовці та участі спортсменів України в Олімпійських і Паралімпійських іграх, Всесвітніх іграх глухих та Всесвітніх Універсіадах. Першим віце-президентом обрано Івана Федоренка, віце-президентами - Анатолія Писаренка та Миколу Костенка. На посаду генерального секретаря був переобраний Володимир Геращенко.

Генеральна асамблея затвердила склад членів НОК нового скликання (139 членів), обрала склад Виконавчого комітету (23 члени) та склад ревізійної комісії (3 члени).

Наприкінці розділу, ще раз відмічу, що на сучасному етапі розвитку олімпійського руху чимало дослідників висловлюють своє бачення розвитку олімпійського руху.

Так, в статті Л. П. Арськой містяться нові цікаві матеріали про діяльність Кубертена, про його погляди на дорозі установлення миру в міждержавних відносинах.

Також виділяються статті, в яких робиться спроба охарактеризувати гуманістичний ідеал особи спортсмена-олімпійця. Автори цих статей - Пітер Макинтош, відомий англійський соціолог спорту, Мохамед Мзалі, прем'єр-міністр Тунісу, ЧЛЕН-МОК, і Ст І. Столярів, автор проекту "СпАрт", на основі якого в Росії з 1991 р. розвивається новий культурно-спортивний рух.

В Україні в період створення олімпийського руху газети на певний час фізкультурно-спортивний рух в Україні огортає криза. Майже припиняється фінансування республіканських змагань, дитячо-юнацьких спортивних шкіл, деяких установ і організацій. Суспільство живе в очікуванні чогось нового, воно прагне змін на краще.

19 квітня 1990 року "Спортивна газета" друкує звернення до спортивних фахівців республіки зі закликом подолати кризу, що охопила спортивне життя в Україні, підтримати ідею створення самостійного Олімпійського комітету.

Майже одночасно під головуванням Валерія Шутого створюється Українська Національна Олімпійська Комісія Руху. В одній із "Петицій", яка була видрукувана в "Спортивній газеті" 13 жовтня 1990 року, він був категоричний: "Український Національний Олімпійський Комітет, який було створено 1918 року, відновлює свою роботу".

Розділ 2 Теоретичні аспекти вивчення олімпійського руху

  2.1 Сутність та ідеї олімпійського руху та олімпізму   Ідеї олімпійського руху та олімпізму мають весь глибинний, мудрий і прекрасний сенс олімпійських принципів. Це Засадничі принципи, з яких починається Олімпійська хартія. Отже: «1. Ідея сучасного олимпизма належить Пьеру де Кубертену, за ініціативою якого в червні 1894 року був проведений в Парижі Міжнародний Атлетичний конгрес. Міжнародний олімпійський комітет (МОК) самоучредился 23 червня 1894 року. У серпні 1994 року в Парижі прошел XII конгрес, Олімпійський конгрес століття, який був названий «Конгресом єдності». 2. Олімпізм - це філософія життя, що прославляє і об'єднуюча в збалансоване ціле достоїнства тіла, волі і розуму. Олімпізм, що сполучає спорт з культурою і освітою, прагне до створення способу життя, що грунтується на радості від зусилля, виховній цінності хорошого прикладу і пошані загальних основних етичних принципів. 3. Мета олимпизма - повсюдно поставити спорт на службу гармонійному розвитку людини з тим, аби сприяти створенню мирного суспільства, що піклується про дотримання людської гідності. Для досягнення цієї мети олімпійський рух бере участь - самостійно або у взаємодії з іншими організаціями і в рамках можливостей, що є у нього, - в діяльності по захисту світу. 4. Олімпійський рух, очолюваний МОК, грунтується на сучасному олимпізмі. 5. Під верховною владою МОК олімпійський рух об'єднує організації, спортсменів і інших осіб, які згодні керуватися Олімпійською хартією. Критерієм приналежності до олімпійського руху є визнання Міжнародним олімпійським комітетом. Організація і управління спортом повинні здійснюватися незалежними, і визнаними як такі, спортивними організаціями. 6. Мета олімпійського руху - сприяти побудові мирного і кращого світу шляхом виховання молоді в процесі занять спортом, без якої-небудь дискримінації і в олімпійському дусі, основному на взаєморозумінні, дружбі, солідарності і чесній грі. 7. Діяльність олімпійського руху, символ якого п'ять переплетених кілець, є постійною і універсальною. Вона |охоплює п'ять континентів. Вона досягає кульмінації об'єднанням спортсменів світу на великому спортивному святі Олімпійських іграх. 8. Заняття спортом є одним з прав людини. Кожен повинен мати можливість займатися спортом відповідно до своїх потреб. 9. Олімпійська хартія - це прийнятий МОК зведення Засадничих принципів, правив і роз'яснень до них. Вона управляє організацією і функціонуванням олімпійського руху, а також визначає умови святкування Олімпійських ігор». ...Сотні учених впродовж багатьох десятиліть намагаються коротко сформулювати єство олимпизма. А все ж нічого не придумали краще за те, що сказане в Хартії: «Олімпізм є філософією життя, що прославляє і об'єднуючу в збалансоване ціле достоїнства тіла, волі і розуму». Мета цієї філософії, повторюваний, в тому, аби об'єднати і збалансувати, тобто гармонійно зрівноважити в одній особі достоїнства тіла (його спритність, силу і інші «рухові» якості ), могутню волю і прояснень розум. Мета олімпійського руху - зробити так, щоб спорт служив саме такий - гармонійному - розвитку людини. А загальна гармонія допоможе створити дійсно благородне, мирне і процвітаюче суспільство.
2.2 Олімпійська хартія

Олімпійська Хартія є зведенням засадних принципів Олімпізма, Олімпійського руху, Правил і Офіційних роз'яснень, затверджених Міжнародним Олімпійським комітетом (МОК). Олімпійська хартія регламентує структуру, механізм дії і процеси Олімпійського руху і визначає умови проведення Олімпійських ігор. В цілому, Олімпійська Хартія виконує три основні завдання:

а) Олімпійська Хартія, як головний інструмент, що має характер основного закону, регламентує засадні принципи і невід'ємні цінності Олімпізма.

b) Олімпійська Хартія є також статутом Міжнародного Олімпійського комітету

с) Окрім цього, Олімпійська Хартія визначає основні права і обов'язки трьох головних складових Олімпійського руху, а саме: Міжнародного Олімпійського руху, Міжнародних спортивних федерацій і національних Олімпійських комітетів, а також Оргкомітетів по проведенню Олімпійських ігор, які зобов'язані виконувати положення Олімпійської Хартії.

Використання в Олімпійській хартії чоловічого роду відносно фізичної особи, (наприклад, президент, віце-президент, голова, член, керівник, офіційна особа, керівник делегації, учасник змагань, що змагається, спортсмен, суддя, арбітр, член жюрі, аташе, кандидат, персонал) або займенників (таких як він, вони, ним), розуміється як що включає і жіночий рід, за винятком особливий обумовлених випадків.

У Олімпійських Хартії слово РІК означає календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня, якщо немає письмового пояснення про інше трактування.

Концепція сучасного Олімпізма належить Пьеру де Кубертену, за чиєю ініціативою в червні 1894 року в Парижі відбувся Міжнародний атлетичний конгрес. 23 червня 1894 р. самоучредился Міжнародний Олімпійський комітет (МОК). Святкування перших Олімпійських Ігор (Ігор Олімпіади) сучасності відбулося в Афінах, в Греції, в 1896 р. У 1914 р. на Олімпійському Конгресі в Парижі був затверджений Олімпійський прапор, дарований Пьером де Кубертеном. На нім змальовано п'ять кілець, що переплітаються, які символізують союз п'яти континентів і зустріну спортсменів всього світу на Олімпійських іграх. Перші Зимові Олімпійські ігри проходили в Шамоні, Франція, в 1924 р.

Засадні принципи Олімпійського руху

1. Олімпіський рух є філософією життя, що прославляє і об'єднуючу в збалансовану цілу гідність тіла, волі і розуму. Олімпізм, що сполучає спорт з культурою і освітою, прагне до створення способу життя, що грунтується на радості від зусилля, на виховній цінності хорошого прикладу і на пошані до загальних основних етичних принципів.

2. Метою Олімпійського руху є повсюдне становлення спорту на службу гармонійного розвитку людини з тим, аби сприяти створенню мирного суспільства, що піклується про збереження людської гідності.

3. Олімпійський рух є концентрованою, організованою, універсальною і постійною діяльністю всіх осіб і організацій, що надихаються цінностями Олімпізма, здійснювану під керівництвом МОК. Ця діяльність охоплює п'ять континентів. Вершиною її є об'єднання спортсменів всього світу на великому спортивному святі - Олімпійських іграх. Її символом є п'ять переплетених кілець.

4. Займатися спортом - одне з прав людини. Кожен повинен мати можливість займатися спортом, не піддаючись дискримінації, у дусі Олімпізма, взаєморозуміння, дружби, солідарності і чесної гри. Організація, керівництво і управління спортом повинні контролюватися незалежними спортивними організаціями.

5. Будь-яка форма дискримінації відносно країни або обличчя расового, релігійного, політичного характеру, або за ознакою підлоги - несумісні з приналежністю до Олімпійського руху.

6. Приналежність до Олімпійського руху вимагає обов'язкового дотримання положень Олімпійської Хартії і визнання МОК.

  2.3 Олімпійський рух і механізм його дії

А. Состав і загальна організація Олімпійського руху

1. Олімпійський рух, що знаходиться під верховною владою МОК, включає організації, спортсменів і осіб, які згодні керуватися Олімпійською Хартією. Метою Олімпійського руху є сприяти побудові мирного і більш кращого світу за допомогою виховання молоді засобами спорту відповідно до ідей Олімпізма і його цінностями.

2. Трьома головними складовими Олімпійського руху є: Міжнародний Олімпійський комітет (МОК), міжнародні спортивні федерації (МСФ) і національні Олімпійські комітети (НОК) Для будь-якої особи або організації, що належить до Олімпійського руху в будь-якій якості, положення Олімпійської Хартії обов'язкові; вони також повинні твердо виконувати рішення МОК.

3. Окрім трьох основних складових, в Олімпійський рух входять також Оргкомітети по проведенню Олімпійських Ігор (ОКОЇ), національні асоціації, клуби і особи, що є членами МСФ і НОК, і особливо спортсмени, дотримання інтересів яких складає основний елемент діяльності Олімпійського руху, а також судді, рефері, тренери і інші спортивні офіційні особи і технічні фахівці. У нього включені також інші організації і установи, визнані МОК.

Б. Задачі і роль МОК

Завданням МОК є поширення Олімпізма в світі і керівництво Олімпійським рухом. Роль МОК полягає в тому, аби:

1. заохочувати і підтримувати поширення етики в спорті, а також виховувати молодь за допомогою спорту і направляти зусилля на те, аби в спорті панував дух чесної гри, а насильство було заборонене;

2. заохочувати і підтримувати організацію, розвиток і координацію спорту і спортивних змагань;

3. забезпечувати регулярне святкування Олімпійських Ігор;

4. співробітничати з громадськими і приватними організаціями і органами в тому, аби поставити спорт на службу людства, сприяючи тим самим боротьбі за мир;

5. брати участь в зміцненні єдності і захисту незалежності Олімпійського руху;

6. протидіяти проти будь-якої форми дискримінації, що завдає збитку Олімпійському руху;

7. заохочувати і підтримувати просування жінок в спорті на всіх рівнях і у всіх структурах з метою добитися здійснення принципу рівності чоловіків м жінок;

8. очолювати боротьбу проти вживання допінга в спорті;

9. заохочувати і підтримувати заходи по захисту здоров'я спортсменів;

10. протистояти будь-яким політичним або комерційним зловживанням спортом і спортсменами;

11. заохочувати і підтримувати зусилля спортивних організацій і органів суспільного управління, направлені на забезпечення соціального і професійного майбутнього спортсменів;

12. заохочувати і підтримувати розвиток спорту для всіх;

13. заохочувати і підтримувати відповідальність і турботу про охорону довкілля, забезпечувати дотримання екологічних принципів при розвитку спорту і вимагати, аби Олімпійський ігри проводилися відповідно до вимог екології;

14. сприяти здобуттю позитивного результату від проведення Олімпійських Ігор містом і країною, організуючих Олімпійські ігри;

15. заохочувати і підтримувати ініціативи по стиранню граней між спортом, культурою і освітою

16. заохочувати і підтримувати діяльність Міжнародної Олімпійської академії (МОА) і інших учбових закладів, діяльність яких присвячена Олімпійській освіті.

Офіційне роз'яснення до Правила 2

1. Виконком МОК може надати патронат МОК міжнародним регіональним, континентальним або усесвітнім комплексним змаганням на умовах, які МОК визнає резонними, за умови, що вони проводитимуться відповідно до Олімпійської Хартії і будуть організовані під контролем НОК або асоціацій, визнаних МОК, за сприяння відповідних МСФ і при дотриманні технічних правил МСФ.

2. Виконком МОК може надати патронат МОК іншим спортивним заходам, за умови, що їх завдання відповідають цілям Олімпійського Руху.

В.Визнання МОК

1. Умовою приналежності до Олімпійського Руху є визнання МОК.

2. МОК може визнавати в якості НОК національні спортивні організації, діяльність яких пов'язана із завданнями і роллю МОК. МОК може також визнавати асоціації НОК, сформовані на континентальному або світовому рівні. Все НОК і асоціації НОК повинні мати, де це можливо, статус юридичної особи. Вони повинні керуватися Олімпійською Хартією. Їх статути мають бути затверджені МОК.

3. МОК може визнавати МСФ(Міжнародна спортивна федерація) і асоціації МСФ.

4. Визнання асоціацій МСФ або НОК аж ніяк не впливає на право кожної МСФ або НОК мати прямі контакти МОК, і навпаки.

5. МОК може визнавати неурядові організації, що пов'язані із спортом, діють на міжнародному рівні, чиї статути і діяльність узгоджуються з Олімпійською Хартією.

6. Визнання МОК може бути тимчасовим або постійним. Рішення про надання тимчасового визнання або його відгук приймається Виконкомом МОК на конкретний або невизначений період. Виконком МОК може визначити умови, відповідно до яких термін тимчасового визнання закінчується. Рішення про повне визнання або його відгук приймається на Сесії. Деталі процедури визнання визначаються Виконкомом МОК.

Г. Олімпійський конгрес

На Олімпійський конгрес збираються представники структур, складових Олімпійський рух; терміни проведення Конгресів встановлює МОК; Конгрес скликається Президентом МОК; Конгрес має консультативне значення.

Офіційне роз'яснення до Правила 4

1. Олімпійський конгрес за рішенням Сесії скликає Президентом МОК, Конгрес організовує МОК в місці і в терміни, які визначає Сесія. Президент головує на Конгресі і визначає його процедуру.

2. На Олімпійському Конгресі присутні члени МОК, Почесний президент МОК, Почесні члени і Члени шани МОК, делегати, представляючі МСФ і НОК; на нім можуть бути також присутніми представники організацій, визнаних МОК. Крім того, на Олімпійському конгресі можуть бути присутніми спортсмени і особи, запрошені індивідуально або як представники.

3. Виконком МОК визначає повістку для Олімпійського конгресу на підставі консультацій з МСФ і НОК.

5. Олімпійська Солідарність

Завданням Олімпійської Солідарності є організація допомоги НОК, зокрема тим, хто понад усе її потребує. Ця допомога має форму програм, розроблених спільно МОК і НОК, при технічній допомозі МСФ, якщо це необхідно.

Офіційне роз'яснення до Правила 5

Завданнями програм, що приймаються Олімпійською Солідарністю, є:

1. поширювати засадничі принципи Олімпізма;

2. здійснювати допомогу НОК в підготовці спортсменів і команд для участі в Олімпійських Іграх;

3. удосконалювати знання технічних аспектів спорту спортсменами і тренерами;

4. підвищувати технічний рівень спортсменів і тренерів в співпраці з НОК і МСФ, включаючи за допомогою виплати стипендій;

5. готувати спортивних керівників;

6. співробітничати з організаціями і структурами, що ставлять перед собою аналогічні завдання, особливо засобами Олімпійської освіти і пропаганди спорту;

7. створювати, де це необхідно, прості, функціональні і економічні спортивні споруди в співпраці з національними або інтернаціональними органами;

8. підтримувати організацію змагань національного, регіонального і континентального рівнів під керівництвом або патронатом НОК, і надавати НОК сприяння в організації, підготовці і участі їх делегацій в регіональних або континентальних Іграх;

9. заохочувати спільні двосторонні або багатобічні програми співпраці НОК;

10. спонукати уряди і міжнародні організації включати спорт в офіційну програму розвитку сприяння.

Ці програми контролюються Комісією з Олімпійської Солідарності.

Д. Олімпійські ігри

1. Олімпійські ігри - це змагання не країн, а спортсменів в індивідуальних або командних видах спорту. На Олімпійські Ігри збираються спортсмени, відібрані їх відповідними НОК, заявки на яких були затверджені МОК. Спортсмени змагаються по технічних регламентах відповідних МСФ.

2. Олімпійські Ігри складаються з Ігор Олімпіади і Зимових Олімпійських Ігор. Лише ті види спорту, якими займаються на снігу або на льоду, вважаються зимовими видами спорту.

3. Останньою вищою інстанцією з будь-якого питання, пов'язаного з Олімпійськими Іграми, є МОК.

4. Не дивлячись на вживані правила і терміни при веденні судових процедур і подачі апеляцій і дотримання положень Усесвітнього Антидопінгового Кодексу, жодне рішення МОК відносно Олімпійських Ігор, що включає, але не обмежується, питаннями змагань і їх наслідками (наприклад, займане місце або результат) не може бути оспорено ким або після закінчення трьох років з дня церемонії закриття Ігор.

Офіційне роз'яснення до Правила 6

1. Олімпіада - це період з чотирьох календарних послідовних років, що починається 1-го січня першого року, і що завершується 31 грудня четвертого року.

2. Рахунок Олімпіад ведеться послідовно з перших Олімпійських Ігор (Ігор Олімпіади), які святкувалися в Афінах в 1986 р. XXIX-я Олімпіада почнеться 1 січня 2008 р.

3. Зимові Олімпійські Ігри нумеруються в тому порядку, в якому вони проводяться.

Е. Права на Олімпійські ігри і Олімпійську власність*

1. Олімпійські ігри є винятковою власністю МОК, якому належать всі права і дані, пов'язані з ними; зокрема, і без яких-небудь обмежень, МОК належать права на Ігри, пов'язані з організацією, використанням, мовленням, записом, виставою, відтворенням, доступом і поширенням в будь-якій формі і будь-якими засобами і методами, що існують в даний час або тими, що будуть розвинені в майбутньому. МОК визначає умови доступу і використання даних, що мають відношення до Олімпійських ігор, до змагань і виступів на Олімпійських іграх.

2. Олімпійські символ, прапор, девіз, позначення (включаючи, але не обмежуючись словами "Олімпійські ігри" і "ігри Олімпіади"), знаки, емблеми, вогонь і факели, як вказується в Правилах 8 - 14 далі, всі разом і окремо є "Олімпійською власністю". Всі права на кожен окремо і на всі разом елементи Олімпійської власності належать виключно МОК, включаючи, але не обмежуючись, використанням в комерційних цілях, для здобуття доходу і рекламних цілях. МОК може ліцензувати все або частина своїх прав на умовах, що регламентуються Виконкомом МОК.

Ж. Олімпійський символ*

Олімпійський символ складається з п'яти кілець однакового розміру (Олімпійські кільця), що переплітаються, використовуваних окремо, в одно- або багатоколірного виконання - зліва направо - блакитного, жовтого, чорного, зеленого і червоного кольорів. Вони переплітаються зліва направо. Блакитне, чорне і червоне кільця розташовані вгорі, а жовте і зелене кільця - внизу. Символізує собою діяльність Олімпійського руху, союз п'яти континентів і зустріну спортсменів всього світу на Олімпійських іграх.

З. Олімпійський флаг*

Олімпійський прапор є білим полотнищем без облямовування. У його центрі розташований Олімпійський символ в п'яти кольорах.

І. Олімпійський девіз*

Олімпійський девіз "Citius, Altius, Fortius" (швидше-вище-сильніше) виражає послання Олімпійського руху.

К. Олімпійські емблеми*

Олімпійською емблемою є складна композиція, в якій Олімпійські кільця пов'язані з іншим відмітним елементом.

Л. Олімпійський гімн*

Олімпійським гімном є музичний твір "Олімпійський гімн", написане Спіросом Самара.

М. Олімпійський вогонь, Олімпійські факели*

1.Олімпійським вогнем є вогонь, що запалюється в Олімпії під егідою МОК.

2.Олімпійським факелом є переносимий факел або його модель, затверджені МОК, призначений для запалення Олімпійського вогню.

Н. Олімпійські знаки

Олімпійський знак - це будь-яке візуальне або аудіо відтворення якої-небудь асоціації або зв'язку з Олімпійськими Іграми, Олімпійським Рухом або його складнику.

Офіційне роз'яснення до Правил 7 - 14

1. Юридичний захист

1. МОК може робити всі необхідні дії для здобуття юридичного захисту, на національному і міжнародному рівні своїх прав на Олімпійські Ігри і на будь-яку Олімпійську власність.

2. Кожен НОК несе відповідальність перед МОК за дотримання в своїй країні Правил 7 - 14 і Офіційних роз'яснень до Правил 7 - 14. НОК повинен зробити всі заходи для того, щоб заборонити використання будь-якого вигляду Олімпійської власності, яке могло б порушити ці Правила і Офіційні роз'яснення до них. НОК повинен також докласти всі зусилля, аби забезпечити захист Олімпійської власності МОК в користь МОК.

3. Там, де національне законодавство, процедура реєстрації товарного знаку або інша юридична форма захисту надає законне право НОК на реєстрацію Олімпійського символу або іншої Олімпійської власності, цей НОК може користуватися лише витікаючими правами відповідно до Олімпійської Хартії і інструкцій, отриманих з МОК.

4. Будь-який НОК може у будь-який час звернутися в МОК за сприянням в здобутті юридичного захисту якого-небудь вигляду Олімпійської власності і у вирішенні суперечок по розбіжностях, які можуть в таких випадках виникнути з третьою стороною.

2. Використання Олімпійської власності МОК третіми сторонами, на яке отриманий дозвіл або видана ліцензія МОК

Використання Олімпійської емблеми повинне сприяти розвитку Олімпійського руху і не наносити йому збитку; будь-яка асоціація між Олімпійською емблемою, продуктами і послугами заборонена, якщо ця асоціація несумісна із Засадничими принципами Олімпізма або роллю МОК, викладеними в Олімпійській Хартії.

За запитом МОК кожен НОК або ОКОЇ повинен надати копію будь-якого ув'язненого ними контракту.

Філателія

МОК в співпраці з НОК відповідних країн заохочує використання Олімпійського символу на поштових листівках, що випускаються спільно з МОК відповідними національними організаціями, при дотриманні умов, що встановлюються МОК.

Музичні твори

ОКОЇ і НОК міста і країни, організуючі Олімпійські Ігри, повинні забезпечити заслання МОК як володар права на музичні твори, створені спеціально у зв'язку з Олімпійськими Іграми.

Розділ 3 Олімпійський рух   3.1 Олімпійський рух в історії людства

Ігри Олімпіад і зимові Олімпійські ігри — важливі спортивні фестивалі в сучасному світі. Вони є грандіозним яскравим святом світового масштабу, де, незважаючи на гостру конкуренцію й запекле спортивне суперництво, панує атмосфера дружби і солідарності. Вони привертають увагу мільярдів телеглядачів і залучають на розвиток спорту величезні кошти країн-організаторів Ігор, численних фірм та компаній, спонсорів та партнерів. У всіх країнах світу здобуття олімпійської медалі є вершиною спортивних досягнень атлета.

Чому Олімпійські ігри стали такими популярними в сучасному світі?

Мабуть, тому що Олімпійські ігри ґрунтуються на комплексі ідеалів та принципів, яких мають дотримуватися люди, що організовують і беруть участь в Олімпійських іграх. Цей комплекс ідеалів, що називається олімпізмом, пропагується не лише спортсменами та офіційними особами, а й багатьма працівниками освіти, бізнесменами та організаціями, які підтримують ці принципи. Вони проголошуються в Олімпійській хартії, що є основним документом Міжнародного олімпійського комітету (МОК).(табл..3.1-3.2)

Таблиця 3.1

Ігри Олімпіад

№	Рік	Місто	Кількість
			країн	учасників
1. 2.	1896 1900	Афіни Париж	14 24	245 1225
3.	1904	Сент-Луїс	13	689
4.	1908	Лондон	22	2035
5.	1912	Стокгольм	28	2547
6.	1916	Не проводилися
7.	1920	Антверпен	29	2678
8.	1924	Париж	44	3092
9.	1928	Амстердам	46	3014
10.	1932	Лос-Анджелес	37	1408
11.	1936	Берлін	49	4066
12.	1940	Не проводилися
13.	1944	Не проводилися
14.	1948	Лондон	58	4099
15.	1952	Гельсінкі	69	4925
16.	1956	Мельбурн	67	3184
17.	1960	Рим	83	5348
18.	1964	Токіо	93	5140
19.	1968	Мехіко	112	5530
20.	1972	Мюнхен	121	7123
21.	1976	Монреаль	92	6028
22.	1980	Москва	80	5217
23.	1984	Лос-Анджелес	140	6797
24.	1988	Сеул	159	8465
25.	1992	Барселона	169	9367
26.	1996	Атланта	197	10320
27.	2000	Сідней	199	10651
28.	2004	Афіни	202	10625
29.	2008	Пекін
ЗО.	2012	Лондон

Таблиця 3.2

Зимові Олімпійські ігри

№	Рік	Місто	Кількість
			країн	учасників
1. 2.	1924 1928	Шамоні Санкт-Моріц	16 25	258 464
3.	1932	Лейк-Плесід	17	252
4.	1936	Гарміш-Партенкірхен	28	668
5.	1948	Санкт-Моріц	28	669
6.	1952	Осло	ЗО	694
7.	1956	Кортіна д'Ампеццо	31	820
8.	1960	Скво-Веллі	ЗО	665
9.	1964	Інсбрук	36	1091
10.	1968	Гренобль	37	1158
11.	1972	Сап поро	35	1006
12.	1976	Інсбрук	37	1123
13.	1980	Лейк-Плесід	37	1072
14.	1984	Сараєво	49	1274
15.	1988	Кал гар і	57	1423
16.	1992	Альбервіль	64	1801
17.	1994	Ліллехаммер	67	1739
18.	1998	Нагано	72	2302
19.	2002	Солт-Лейк-Сіті	77	2399
20.	2006	Турін	80	2508
21.	2010	Ванкувер
ЗО.	2014	Сочі

Історія Олімпійських ігор налічує проведення 25 Ігор Олімпіад і 20 зимових Олімпійських ігор. Тричі (у 1916, 1940, 1944) Олімпійські ігри не проводилися з причини світових війн. Найближчі ХХІХ Ігри Олімпіади в Пекіні (Китай) відбудуться у 2008 році, а за ними в 2010 році ХХІ зимові Олімпійські ігри — у Ванкувері (Канада).

Пекін, 2008 Ванкувер, 2010

Рисунок 3.1 Емблеми олімпіад 2008-2010 років

  3.2 Міжнародні спортивні федерації

Кожним видом спорту на Олімпійських іграх керує Міжнародна спортивна федерація (МСФ). Федерації встановлюють і контролюють правила у своїх видах спорту. Кожна МСФ є самостійною та незалежною. МОК надає право проведення змагань з видів спорту в програмах Ігор Олімпіад 28 міжнародним федераціям, а в програмах зимових Олімпійських ігор — семи.

Перші міжнародні спортивні федерації були організовані ще у XIX столітті до створення МОК, наприклад Міжнародна федерація гімнастики (1881 р.), Міжнародний союз ковзанярів, Міжнародний союз веслярських товариств (1892 р.).

Міжнародні спортивні федерації:

­ забезпечують розвиток своїх видів спорту в усьому світі;

­ сприяють досягненню мети, проголошеної Олімпійською хартією;

­ встановлюють критерії відбору учасників Олімпійських ігор;

­ здійснюють нагляд за технічним контролем і керівництвом своїми видами спорту на Олімпійських іграх;

­ забезпечують технічну допомогу програмам Олімпійської солідарності.

Національні олімпійські комітети

Кожна країна, яка бере участь в Олімпійських іграх, має Національний олімпійський комітет (НОК). Кожен НОК розвиває і захищає олімпійський рух у своїй країні:

І пропагує основні принципи олімпійського руху засобами освіти,

­    національних олімпійських академій, культурних програм тощо;

­    заохочує розвиток спорту на всіх рівнях;

­    вживає запобіжних заходів щодо проявів будь-яких форм шахрайства, дискримінації та насильства у спорті;

­    запобігає вживанню речовин і здійсненню процедур, заборонених Всесвітньою Антидопінговою Агенцією (ВАДА);

­    представляє свої країни на Олімпійських іграх.

Національні олімпійські комітети утворюють п'ять континентальних асоціацій:

­    Асоціація європейських олімпійських комітетів;

­    Асоціація національних олімпійських комітетів Африки;

­    Олімпійська рада Азії;

­    Панамериканська спортивна організація — Північна і Південна Америка;

­    Національні олімпійські комітети Океанії.

Рисунок 3.2. Емблема Асоціації

Найбільш значними спортивними заходами, що проводяться цими організаціями, є регіональні ігри, ідея проведення яких належить П'єру де Кубертену і бере свої витоки з історії олімпійського руху Стародавньої Греції. Достеменно відомо, що в Стародавній Греції поряд з Олімпійськими іграми, значною популярністю користувались різні регіональні ігри: Істмійські, Немейські та Піфійські.

НОК виставили команди своїх країн на європейських Олімпійських іграх 2004 року в Афінах: Європа —48, Азія — 45, Америка — 42, Африка — 53, Австралія та Океанія — 14.

Олімпійська солідарність

Мета Олімпійської солідарності полягає в організації допомоги національним олімпійським комітетам, які визнані МОК, зокрема тим, що мають найбільшу потребу в ній. Ця допомога набуває форми програм, які розробляються МОК спільно з національними олімпійськими комітетами:

­    підготовка НОК до Олімпійських ігор та участі в них;

­    олімпійські стипендії для атлетів і тренерів;

­    підтримка командних видів спорту;

­    розвиток молоді;

­    підготовка до регіональних і континентальних ігор;

­    розвиток національної системи підготовки;

­    розвиток напрямів спортивної медицини,

­    збереження навколишнього довкілля, масового спорту;

­    проведення культурних, освітніх та наукових заходів у сфері олімпійського спорту.

Рисунок 3.3 Емблема олімпійської солідарності

Розділ 4 Факельна естафета

Олімпійський рух в нашому дослідженні представлен факельними естафетами.

  4.1 Факельна естафета в Торіно

Раніше факельна естафета проходила по території Італії при проведенні Ігор 1956 років в Кортину д'Ампеццо і в 1960 році - при проведенні Ігор в Римі.

27 листопада 2005 року після запалювання вогню в Священному гаї храму Гери в Олімпії факельна естафета прошла по території Греції і 6 грудня 2005 року після подорожі по Адріатичному морю прибула на територію Італії.

Подальші два місяці Олімпійський вогонь прошел по містах країни по маршруту: Рим, Палермо, Неаполь, Трієста.

Рисунок 4.1 Маршрут факельної естафети по території Італії