Войти на сайт

или
Регистрация

Навигация


Ефективність застосування комплексних вправ при підготовці зв’язуючого гравця у волейболі


Зміст

Вступ

Огляд літературних джерел

1.1 Різновиди підготовки зв’язуючого гравця у волейболі

1.2. Критерії визначення фізичної підготовки зв’язуючого гравця

1.3. Критерії визначення технічної підготовки зв’язуючого гравця

1.4. Критерії визначення тактичної підготовки зв’язуючого гравця

1.5. Основні способи передачі м’яча

1.6. Застосування комплексних вправ

Висновок

Список використаних літературних джерел


Вступ

Сучасний волейбол ставить високі вимоги до організації тактичних дій команди, об'єктивно виготовляти засоби для успішного завершення атакуючих дій. Специфіка гри дає змогу вирішувати головні задачі зв'язуючому гравцю, виконуючому роль диспетчера гри.

Тактика показує, що підготовка зв'язуючого гравця, які складають цілий комплекс якостей, необхідних йому для диспетчерської функції, - важка проблема [3, 53].

Дії цього гравця визначені ігровою функцією - підтримувати і виконувати зв'язок між захистом та нападом. Ми досить звикли до ролі зв'язуючого, що й представити команду без нього не можемо. Деякі команди не досить високого рівня грають як по нотах. Дивимось і дивуємось: все відомо на багато кроків вперед, все вирахувано до сантиметра.

Основним прийомом техніки гри зв'язуючого гравця є передача м'яча, за допомогою її волейболіст забезпечує процес організації атакуючих і захисних дій. Залежно від положення рук розрізняють передачі двома руками зверху і знизу. Для забезпечення нападаючих дій застосовуються в основному тільки передачі двома руками зверху. Успішне завершення нападаючих дій залежить від правильної і точної передачі м'яча, яка виконується після переміщення на зустріч м'ячу [10, 13].

Передачу двома руками зверху можна виконувати з різних вихідних положень гравця, висота яких змінюється залежно від кута траєкторії польоту м'яча, відносно майданчика. У кожному окремому випадку волейболіст приймає різні за висотою положення. Другу передачу м'яча зв'язуючий повинен виконати без помилок різних вихідних положень: в стрибку, в падінні, в присіді, в русі, з місця [11, 108].


Розділ І

 

1.1. Різновиди підготовки зв'язуючого гравця у волейболі

Під контролем розуміють певну систему одержання інформації про стан спортсмена. Головним засобом здобуття інформації є контроль і облік. Вони охоплюють всі розділи підготовки зв'язуючого.

Основним методом одержання інформації про стан підготовленості зв'язуючого є педагогічне спостереження і метод об'єктивної оцінки. Перший використовується тренером в процесі тренувальних занять і змагань, і захвачує практично всі сторони життя і діяльності спортсмена (Хапко В.Є., 1990). Другий використовується для об'єктивної оцінки якісних здвигав в підготовленості гравця. Він застосований на використанні різної реєстраційної апаратури, кіно - і відеозапису [3, 27]. Системи контрольних випробувань з основних видів підготовки. Додаткові джерела інформації служать дані лікарняного контролю і самоконтролю гравця.

По відношенню до зв'язуючого гравця контроль набуває особливо важливого значення , але від його стану залежить успіх гри всієї команди. Головна задача контролю заключається не тільки в тому , щоб знати фактичний стан гравця, скільки в необхідності научного обґрунтування управління його підготовки.

Педагогічний контроль здійснюється в процесі тренувальних занять та змагань. Розглянемо ті його розділи , котрі потребують обліку специфічних особливостей функцій зв'язуючого:

а) контроль за тренувальним навантаженням;

б) оцінка ефективності застосованих засобів.

Контроль за тренувальним навантаженням ведеться по трьох основних параметрах: об'єму , інтенсивності та витривалості. Зупинимось на перших двох [3, 37].

Об'єм навантаження включає тривалість кожного заняття і часу, виділені на виповнення окремих вправ з основними направленнями підготовки. Основою для планування навантаження служить її змагальний об'єм. Виповнена робота реєструється тренером і звіряється (порівнюється) з змагальним навантаженням і плановим завданням [8, 13].

Щоб перевірити інтенсивність навантаження, потрібно знати інтенсивність основних вправ, а також план занять в цілому. Прийнято умовне ділення інтенсивності на максимальну, велику, середню, малу. Критерієм оцінки служить відношення вправи певної інтенсивності до загальної їх кількості і відношенню планових норм. Слід замітити, що ігрове навантаження зв'язуючого обумовлена в основі тривалості гри, кваліфікацією команди і принципом її комплектування.

Так, якщо в команді два зв'язуючі гравці (принцип 4+2), то навантаження може розподілятись рівномірно (рівнозначно). Якщо ж один з зв'язуючих є основним , а другий допоміжним , то частина першого складає дві третіх навантаження. При комплектуванні команд по принципу 5+1 об'єм правої діяльності (більшості передач м'яча) приходиться на одного зв'язуючого [15, 12].

В зв'язку з цим важливо, щоб на тренувальному процесі знайшли свій відбиток не тільки об'єм виконаної роботи, а й відношення його характеру змагань. Це пов'язано з необхідністю забезпечення високої надійності дій в найважчі моменти гри, і особливо в кінці партій. Тому і обсяг і інтенсивність тренувального навантаження, модулюючи ці моменти гри, повинні бути більші, ніж змагальні.

Контроль за ефективністю застосованих засобів здійснюється за наступними видами підготовки: фізичній, технічній, тактичній, та теоретичній.



Информация о работе «Ефективність застосування комплексних вправ при підготовці зв’язуючого гравця у волейболі»
Раздел: Физкультура и спорт
Количество знаков с пробелами: 26400
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
69074
4
4

... щільність уроків, прискорюють формування швидкісно-силових можливостей дітей на 18 — 19 %. Постійно зростає кількість учнів, які бажають відвідувати спортивні секції.   Розділ 2. Досвід роботи вчителів у позаурочній та позашкільній діяльності 2.1 Клуб атлетичної гімнастики Порівняльний аналіз результатів виконання навчальних нормативів юнаками 10 — 11 класів шкіл м. Кам'янця-Поді ...

Скачать
777715
34
6

... . Варять не більше 20 хв. М'ясний порошок — однорідна маса, отримана подрібненням сухого м'яса, колір світло-коричневий. Варять не більше 5 хв. Волога в порошку не більше 10%, упаковка герметична. ЛЕКЦІЯ ПО ТОВАРОЗНАВСТВУ РИБИ 1.Характеристика сімейств риб Промислові риби класифікують по декількох ознаках. По способу і місцю життя риби ділять на морських, прісноводих, напівпрохідні і прох ...

0 комментариев


Наверх