Розрахунок площ допоміжних приміщень

3.7.5 Розрахунок площ допоміжних приміщень

Склад допоміжних приміщень АТП визначаємо штатним розкладом і нормативними для проектування (СНіП - 11 - 92 - 76), [2, 3].

Конторські приміщення (кабінети керівників, приміщення служб і відділів управління транспортного цеху).

Площі адміністративно-конторських приміщень, кабінети 12¸15 м2 на одного співробітника, кімнати для чергових водіїв по 3 м2 на одного чергового водія.

Площа кабінету по безпеці руху; при кількості водіїв від 100 до 1000 – 25 м2, від 1000 до 3000 – 50 м2.

Площу побутових приміщень розраховуємо по штатній кількості робітників і службовців або по кількості працюючих в найбільшій зміні.

Площу вбиралень розраховують не менше ніж на 90% робочих двох суміжних зхв. площа підлоги на одну шафу – 0,25 м2, для відкритих вішалок – 0,1 м2 на одне місце. Кількість посадочних місць в їдальнях і буфетах визначають по кількості працюючих в найбільшій зміні без урахування водіїв з коефіцієнтом 1,1.

Для медпункту приймається наступна площа: 15-20 м2 – при числі працюючих до 300 чол., 50 м2 від 300 до 800 чол., 70 м2 – від 800 до 1200 чол. Умивальників і душові проектуємо на 100% робітників в більшій зміні з розрахунку один кран на 25 чол., один душ на 10 чол. Площа підлоги на одного умивальника при односторонньому його розташуванні – 1,2 м2, при двосторонньому – 0,9 м2. Площа підлоги на один душ з роздягальнею 20 м2.

Туалетні проектуються на 40% робітників в більшій зміні і 30% водіїв з розрахунку 1 унітаз на 20 чоловік, площу підлоги з проходами 2¸3 м2 на одну кабіну.

Площа курільної кімнати встановлюється 0,02 м2 на одного працюючого в найбільшій зміні, але не менше 8 м2.

3.8 Схема генерального плану підприємства і об'ємно-планувальні рішення дільниці діагностики та ремонту ДВЗ 3.8.1 Компоновка виробничо-складських приміщень

Планування (компоновка) виробничо-складських приміщень підприємства виробляється з урахуванням вимог, обумовлюючих раціональне взаєморозташування виробничих зон, ділянок і складів, протипожежних і санітарних вимог, основних положень по уніфікації об’ємно-планувальних рішень будівель.

Розробка планування виробничого корпусу АТП виконується в наступній послідовності:

·     уточнюється склад виробничих зон, ділянок, складів, розміщуваних в даній будівлі;

·     на підставі розрахунків визначається розрахункова загальна площа будівлі;

·     вибирається сітка колон, будівельна схема і габаритні розміри будівлі з урахуванням вимог по уніфікації об’ємно-планувальних рішень;

·     по прийнятій будівельній схемі опрацьовуються варіанти компонувальних рішень виробничого корпусу.

При цьому використовуються укрупнені опрацьовування планувальних рішень окремих зон і ділянок. При розміщенні підприємства в декількох будівлях бажано прийняти одну сітку колон і однакову конструктивну схему для всіх проектованих будівель.

При плануванні прийняті площі приміщень окремих ділянок, складів і інших приміщень можуть декілька відрізнятися від розрахункових: для приміщень площею до 100 м2 відхилення до +15%, а для приміщень більше 100 м2 до +10%.

Взаємне розташування виробничих приміщень в плані будівлі залежить від їх призначення, виробничих зв’язків, технологічної характеристики виконуваних в них робіт.

У загальному планувальному рішенні основними є приміщення для постів технічного обслуговування і поточного ремонту, які спеціалізуються по видах дії і призначенні постів. Розташування зон технічного обслуговування і поточного ремонту визначається схемою і графіками виробничого процесу. Зони слід розташовувати так, що б шляхи руху рухомого складу були найкоротшими і виключали утруднення його маневрування. Розташування зон повинне забезпечувати як послідовне проходження автомобілями різних видів технічного обслуговування, діагностики і поточного ремонту, так і незалежні. При блокуванні приміщень в одній будівлі вказані зв’язки здійснюються через приміщення зберігання або пости очікування (підпора).

Зона постів поточного ремонту по характеру виробничого процесу повинна бути безпосередньо пов’язана зі всіма виробничими ділянками, які звичайно розташовуються суміжно із зоною поточного ремонту по периметру будівлі. Розташування виробничих ділянок і складів визначається їх технологічним тяжінням до основних зон технічного обслуговування і поточного ремонту. Однорідний характер окремих видів робіт, виконуваних на виробничих ділянках дозволяє виділити їх в певні групи. При плануванні необхідно виходити з доцільного блокування приміщень в межах цих груп.

Ковальсько-ресорний, мідницкий і зварювальний ділянки розташовують звичайно суміжно, ізолюючи їх від інших. При виконанні об’ємно-планувального рішення головного виробничого корпусу для зон технічного обслуговування і поточного ремонту передбачає сітку колон:

24´12 – для поліпшення маневрування автомобілів;

12´12 – для виробничих ділянок і складів.

Застосування сітки колон з кроком 12 дозволяє краще використовувати виробничі площі і на 4¸4% понизити вартість будівництва з аналогічними будівлями з кроком колон – 6 м.

Уточнюємо склад виробничих зон, ділянок і складів, розміщуваних в головному виробничому корпусі (форма 3.17).

Одержана розрахункова площа головного виробничого корпусу F=2640,5 м2 коректується на стадії об’ємно-планувального рішення, коли враховується прихильність виробничих зон і ділянок, проходи і під’їзди до них. Після опрацьовування варіантів компонувальних рішень виробничого корпусу по прийнятій будівельній схемі одержимо наступну прийняту площу головного виробничого корпусу F=3456 м2 приміщень. Малярний, деревообробна, шпалерна, жерстяницький ділянки за умов технологічного процесу також розміщують суміжно. Механічну, агрегатну і ділянку діагностування і ремонту двигунів доцільно групувати разом, поряд з складом запасних частин, агрегатів, матеріалів і інструментально-роздаточною коморою. Шиномонтажний ділянку розташовують суміжно з складами шин і постами для перестановки коліс.

Таблиця 3.17

Найменування головного виробничого корпусу

№ п/п		Найменування	Розрахункова площа, м2		Прийнята площа, м2
1		2	3		4
1		Зона ТО-1	392		400
2		Зона ТО-2	392		500
3		Зона ТР	340		400
4		Електротехнічна ділянка	30		35
5		Акумуляторна ділянка	24		25
6		Ділянка приладів системи живлення	72		72
7		Агрегатна ділянка	136		144
8		Шиномонтажний ділянка	108		108
9		Ділянка вулканізації	26		28
10		Медніцкий ділянка	24		30
11		Жестяніцкий ділянка	95		96
12		Зварювальна ділянка	55		60
13		Ковальсько-ресорна ділянка	82		89
14		Слюсарно-механічна ділянка	108		108
15		Деревообробна ділянка	57		57
16		Арматурна ділянка	-		-
17		Шпалерна ділянка	54		57
18		Склад запасних частин, агрегатів і матеріалів	140		140
19		Склад автомобільних шин	52,5		54
20		Склад змащувальних матеріалів	76		78
21		ІРК	21		26
22		Склад будівельних матеріалів	175		180
23		Склад інструменту	28		28
24		Склад утиля	35		40
25		Малярна ділянка	-		-
26		Компресорна	20		20
27		Насосна	20		30
28		Вентиляційна	30		35
29		Трансформаторна	20		20
30		ВГМ	28		28
	Разом			2640,5		2893

Ділянка для діагностики та ремонту двигунів внутрішнього згоряння додатково має окремі ворота для заїзду автомобілів із зовні і оглядову канаву. Окремі ворота необхідні щоб діагностичні роботи не заважали процесу ремонта в загальній зоні ТР, а також для безперешкодного діагностування автомобілів інших підприємств і громадян на комерційній основі для отримання додаткових прибутків. До того ж зона ремонту ДВЗ також заходиться в цьому ж приміщенні, що дозволяє швидко і якісно проводити деякі діагностичні роботи на щойно відремонтованих двигунах, що підвищує якість ремонту. Межує дільниця із загальною зоною ТР і ТО і з агрегатною дільницею.

3.8.2 Розробка генерального плану підприємства і схеми внутрішньопаркової технології

Генеральний план підприємства розробляється відповідно до вимог СНіП і ОНТП - АТП - СТО - 80. Побудова генерального плану багато в чому визначається об'ємно-планувальним рішенням будівель, тому генеральний план і об'ємно-планувальне рішення виробничого корпусу взаємозв'язані і опрацьовуються одночасно.

Перед розробкою генерального плану уточнюють перелік основних будівель і споруд, розміщуваних на території підприємства, площі їх забудови і габаритні розміри в плані.

Площі забудови одноповерхових будівель встановлюються по їх розрахункових значеннях. Остаточні значення площі забудови приймають на основі розроблених об'ємно-планувальних рішень будівель, майданчиків для зберігання рухомого складу і інших споруд.

Розрахункова одержана площа ділянки підприємства (у гектарах):

 га,

де Fз. пс-площа забудови виробничо-складських будівель, м2;

Fз. вс-площа забудови допоміжних будівель, м2;

Fоп-площа відкритих майданчиків для зберігання рухомого складу, м2;

Кз-густина забудови території,%.

Істотне значення має взаємне розташування виробничих і допоміжних будівель (адміністративно-побутових). Останні, як правило, повинні розташовуватися поблизу від головного входу на територію АТП. Біля допоміжної будівлі слід передбачати майданчик для стоянки транспортних засобів виходячи з таких нормативів:

·     10 автомобіле-мест на 100 працюючих в двох суміжних змінах;

·     питома площа на один автомобіль – 25 м2, на мотоцикл – 5 м2, на велосипед – 0,8 м2.

Допоміжні приміщення, як правило, розташовують в прибудовах до виробничих будівель. Їх можна розміщувати і в будівлях, що окремо стоять, для зменшення шкідливої дії виробництва. Проте при цьому вони повинні з'єднуватися з виробничим корпусом опалювальним переходом.

Будівлі і споруди слід розташовувати щодо сторін світла і переважаючих напрямів вітрів з урахуванням забезпечення найсприятливіших умов природного освітлення, провітрювання майданчика і запобігання сніжним занесенням.

Рух автомобіля по території підприємства рекомендується приймати одностороннє, кільцеве, що забезпечує відсутність стрічних потоків і перетинів. Ширина проїжджої частини проїздів повинна бути не менше 3 м при односторонньому і 6 м при двосторонньому русі. Підприємство, де передбачається 10 постів і більш, обслуговування або зберігання більше 50 автомобілів повинне мати не менше двох в'їздів (виїздів) на територію.

При розробці генерального плану необхідно передбачати впорядкування території, споруду спортивних майданчиків, озеленення. Площа озеленення повинна бути не менше 15% площі ділянки підприємства при густині забудови менше 50% і не менше 10% при густині більше 50%. Основними показниками генерального плану є:

·     площа ділянки;

·     площа забудови;

·     густина забудови;

·     коефіцієнт використовування території;

·     коефіцієнт озеленення.

Площа забудови визначається як сума площ зайнятих будівлями і спорудами всіх видів, включаючи навіси, відкриті стоянки автомобілів і складів, резервні ділянки під забудову. У площу забудови не включаються площі зайняті отмосткамі, тротуарами, автомобільними дорогами, відкритими спортивними майданчиками, майданчиками для відпочинку, зеленими насадженнями, відкритими стоянками автомобілів індивідуального користування.

Фактична густина забудови:

,

деFз-площа забудови, м2.

Коефіцієнт використовування території

,

де Fи- використовувана площа підприємства, м2.

Це площі зайняті будівлями, спорудами, відкритими майданчиками, автомобільними дорогами, тротуарами і озелененням.

Коефіцієнт озеленення:

,

де Fзн - площа зелених насаджень, м2.

Важливим елементом при розробці генерального плану підприємства є схема організації руху автомобілів (схема внутрішньопаркової технології). Генеральний план підприємства звичайно виконується в масштабі 1: 500 або 1: 200, до нього складаються експлікації, умовні позначення, схема внутрішньопаркової технології, роза вітрів, основні показники генерального плану.

4. ЕЛЕКТРИЧНА ЧАСТИНА. РОЗРОБКА СХЕМИ ЕНЕРГОПОСТАЧАННЯ

Для подальшого вибору необхідних матеіалів (електричних дротів, розеток тощо) вибору міст підведення електричного струму до споживачів на дільниці, розробляється схема енергопостачання в наступному об'ємі:

4.1 Розрахунок електричних навантажень.

Визначення необхідності і розрахунок потужності пристрою для штучного поліпшення коефіцієнта потужності.

Аналіз електричних навантажень, визначення категорій електроприймачів по безперебійності електропостачання. Вибір напруги джерел живлення і схеми електропостачання.

Вибір трансформаторів.

Вибір підстанції.

Вибір і розрахунок схеми розподілу електроенергії на низькій напрузі.

Розрахунок вибір захисту.

Електричні вимірювання і облік електроенергії.

Техніка безпеки.

Розрахунок електроосвітлення.

Розрахунок електричних навантажень здійснюється методом коефіцієнта попиту за початковими даними електроприймачів проектованого об'єкту, по їх встановленій потужності, номінальній тривалості включення (ПВ) і коефіцієнту попиту (Кс).

Визначення активної і реактивної потужності силового навантаження виробляється у таблиця 4.1.

Таблиця 4.1.

Розрахунок електричних навантажень споживачів 3х фазного струму 380/220 вольт

№ п/п		Найменування груп електроприймачів однакового режиму роботи	Групова номінальна (паспортна) активна потужність електро-пріємников	Номінальна продолжітель-ность включення в частках одиниці	Установ-ленна потужність груп електро-пріємні-ков про-веденная до ПВ 100%	Коеффі-циент попиту Кс		Макси-мальная получа-совая навантаження
								Рм	Qм
1		2	3	4	5	6	7	8	9
1		Насоси, вентиля-тори, компрессо-ри: механізми №№ 4, 6, 8, 22, 24, 7, 25, 26, 46, 60, 97, 157, 176, 178, 245, 325	40,4	1	40,4	0,7		28,28	20,6
2		Електротермічні установки: механізми №№ 190	0,8	1	0,8	0,16		0,13	0,16
3		Зварювальні агрегати: механізми №№ 228, 235	30,026	1	30,026	0,3		9,01	20,5
4		Крани меха-нізми №№ 9, 10, 37, 56, 127, 215, 251, 27, 28, 329	108,5	0,24	53,2	0,2		10,64	18,3
5	Металлообраба-тивающие стан-ки; автоматічес-кие верстати, бетоноукладники і ін. механізми №№ 1, 3, 19 21, 40, 47, 48, 49, 63, 79, 86, 88, 98, 99, 102, 103, 104, 109, 110, 111, 112, 113, 114, 115, 119, 124, 125, 137, 138, 139, 140, 141, 142, 143, 161, 163, 168, 166, 171, 173, 174, 175, 177, 187, 188, 189, 203, 217, 218, 221, 241, 250, 266, 275, 327		160,15	0,7	134	0,16		21,44		25,7
6	Освітлювальне навантаження №№ 71, 74		21,4	1	21,4	0,8		17,12		0

4.2. Визначення встановленої потужності освітлювального навантаження

Потужність освітлювального навантаження проектованого об'єкту визначається методом питомої потужності по таблиці

 кВт,

де-питома потужність [Вт/м2] приймається залежно від характеру робіт освітлюваного приміщення;

S-площа приміщення, м2;

Кз-коефіцієнт запасу від характеру робіт освітлюваного приміщення (Кз=1,3).

Дані розрахунків зводимо у таблицю 4.2.

Таблиця 4.2

Встановлена потужність освітлювального навантаження

№ п/п	Виробнича ділянка	Площа, м2	Питома потужність, rосв	Потужність освітлювального навантаження
1	Зона ТО-1	400	12	6,24
2	Зона ТО-2	500	12	7,8
3	Зона ТР	400	12	6,24
4	Електротехнічний	35	11	0,5
5	Акумуляторний	25	11	0,36
6	Приладів системи живлення	72	14	1,31
7	Агрегатний	144	12	2,25
8	Шиномонтажний	108	11	1,54
9	Вулканізація	28	11	0,4
10	Медніцкий	30	13	0,51
11	Жестяніцкий	96	13	1,62
12	Зварювальний	60	8	0,62
13	Ковальсько-ресорний	84	12	1,31
14	Слюсарно-механічний	108	12	1,69
15	Деревообробний	57	14	1,04
16	Обойний	57	14	1,04
17	Діагностики та ремонту ДВЗ	134	12	2,09

4.3. Визначення необхідності і розрахунок потужності пристрою для штучного поліпшення коефіцієнта потужності

Серед відомих способів компенсації коефіцієнта потужності, найпоширенішим для будівельних підприємств (по характеру і величині електроспоживачів) є установка конденсаторів на напругу 0,38 6-10 кВт.

Необхідну підприємству потужність конденсуючого пристрою обчислюється по таблиці:

 кВар,

де

,

де - річне споживання енергії (кВт×година);

Т - число годин роботи за рік, для двозмінних підприємств Т=4000 год.

Річне споживання енергії визначається по таблиці:

 кВт×година,

Рс=168,9 кВт,

де-річне число використовування максимуму активної потужності,  ч;

-тангенс кута зрушення фаз:

,

де - річне споживання реактивної потужності

 кВар×година,

;

 (при живленні споживачів від районних мереж).

 кВар.

4.4. Аналіз електричних навантажень, визначення категорії електроприймачів по безперебійності електропостачання

Автотранспортне підприємство по специфіці своєї роботи використовує електроприймачі, що допускають перерву живлення на час ремонту або заміни пошкодженого елементу системи електропостачання, але не більш одну добу. Залежно від категорійності електронавантажень визначається схема електропостачання проектованого підприємства: при електронавантаженнях тільки III - й категорії – одне введення від енергосистеми і один понижуючий трансформатор.

4.5. Вибір трансформаторів

При одному трансформаторі його встановлена потужність визначається по таблиці:

 кВА.

Приймаємо Sтр=100 кВА.

Тип підстанції приймаємо КТП - 160.

4.6. Вибір і розрахунок схеми розподілу електроенергії на низькій напрузі

Вибрана схема повинна забезпечувати надійність живлення електроприймачів відповідно до ступеня їх категорії, повинна бути наочною і зручною в експлуатації і повинна відповідати конкретним умовам проектованого об'єкту (захищена від дії навколишнього середовища і від механічних пошкоджень).

Розрахунок вибраної схеми включає визначення півгодинного максимального струму (Iм) в кожній лінії схеми, вибір перетину і типа алюмінієвого дроту або кабелю з урахуванням способу прокладки і вибір параметрів, що захищають ці лінії захисних апаратів (запобіжників або автоматичних вимикачів).

Дані розрахунку зводимо у таблицю 4.3.

Номінальні струми розчіплювачів і їх установки на мить спрацьовування для А3 100.

Результати розрахунків зводимо у таблицю 4.4.

Таблиця 4.3.

Розподіл і розрахунок навантажень по розподільних пунктах

№№ електроприймачів	Найменування електроприймачів по групах розподільних пунктів	Номінальна (паспортна) потужність електроприймачів	Номінальна тривалість включення в частках одиниці	Встановлена потужність електроприймачів приведена до ПВ100%	Коефіцієнт попиту Кс		Максимальне півгодинне навантаження			Iм	Тип прямого розподільної шафи
							Рм	Qм	Sм
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
РП-1											ПР-9332
1	Верстат точильно-шлі-фоваль-ний	3,2	0,7	2,24	0,16		0,36	0,44	0,56	0,66
3	Гайковерт	1,65	0,7	1,155	0,16		0,18	0,22	0,28	0,33
4	Установка	3,0	1	3,0	0,7		2,1	1,53	2,6	3,8
6	Колонка воздухо-раздаточ-ная	0,17	1	0,17	0,7		0,07	0,05	0,08	0,12
7	Нагнета-тель смаз-ки	1,1	1	1,1	0,7		0,8	0,6	1,0	1,52

8	Компресор	5,5	1	5,5	0,7		3,85	2,8	4,8	7,3
9	Підйомник	39	0,24	9,36	0,2		1,87	3,2	3,7	5,7
9	Підйомник	39	0,24	9,36	0,2		1,87	3,2	3,7	5,7
10	Кран мостовий	2,24	0,24	0,5	0,2		0,1	0,2	0,22	0,34
							9,05	8,696	12,8	19,29
РП-2											ПР-93-32
19	Верстат точильно-шліфо-вальний ЗБ634	3,2	0,7	2,24	0,16		0,36	0,46	0,56	0,85
21	Гайковерт	1,65	0,7	1,155	0,16		0,18	0,22	0,28	0,33
22	Установка	3,0	1	3,0	0,7		2,1	1,53	2,6	3,8
24	Колонка	0,17	1	0,17	0,7		0,07	0,05	0,08	0,12
25	Нагнета-тель	1,1	1	1,1	0,7		0,8	0,6	1,0	1,52
26	Компресор	5,5	1	5,5	0,7		3,85	2,8	4,8	7,3
27	Підйомник	39	0,24	9,36	0,2		1,87	3,2	3,7	5,7
28	Кран мостовий	4,48	0,24	1,0	0,2		0,2	0,4	0,44	0,64

							9,15	8,896	13,02	19,63
РП-3											ПР-93-32
37	Підйомник	39	0,24	9,36	0,2		1,87	3,2	3,7	5,6
38	Гайковерт	1,2	0,7	0,84	0,16		0,13	0,16	0,2	0,3
40	Гайковерт	0,6	0,7	0,42	0,16		0,07	0,08	0,1	0,15
46	Станція насосна	13	1	13	0,7		9,1	6,6	11,2	17
47	Прес	1,7	0,7	1, 19	0,16		0, 19	0,23	0,3	0,46
48	Верстат ЗБ634	3,2	0,7	2,24	0,16		0,36	0,43	0,56	0,85
49	Свер-лільний верстат 2Н125	2,2	0,7	1,54	0,16		0,25	0,3	0,4	0,6
							12,2	11,4	16,9	25,6
РП-4											ПР-93-32
60	Сушиль-ний шафа	6,0	1	6,0	0,7		4,2	3,1	5,2	7,9
63	Свер-лільний верстат 2М112	0,6	0,7	0,42	0,16		0,07	0,09	0,1	0,15
66	Стенд	2,2	0,7	1,54	0,16		0,25	0,3	0,4	0,59

79	Стенд	1,1	0,7	0,77	0,16		0,12	0,14	0,18	0,27
86	Сверлільний верстат 2М112	0,6	0,7	0,42	0,16		0,07	0,09	0,1	0,15
88	Мийна установка	4,8	0,7	3,36	0,16		0,54	0,65	0,8	1,2
97	Сушильний шафа	3,1	1	3,1	0,7		2,2	1,6	2,7	4,1
98	Мийна машина	4,34	0,7	3,0	0,16		0,48	0,58	0,75	1,14
99	Стенд	9,8	0,7	6,68	0,16		1,1	1,32	1,7	2,6
102	Токарний верстат 1А62	7,8	0,7	5,46	0,16		0,87	1,032	1,34	2,04
103	Сверлільний верстат 2К112	0,63	0,7	0,42	0,16		0,07	0,084	0,1	0,15
104	Верстат точильно-шліфовальний ЗБ634	3,2	0,7	2,24	0,16		0,36	0,46	0,56	0,85
							10,33	9,916	13,96	21,14
РП-5											ПР-9322
71	Випрямляч	18,4	1	18,4	0,3		5,52	12,5	13,7	20,8
74	Дістіляционний апарат	3,0	1	3,0	0,8		2,4	0	8,4	3,6

137	Верстат фрезерний 6Р82Г	7		0,7		4,9		0,16				0,74	0,94	1,22	1,86
138	Верстат токарний 1А62	7,8		0,7		5,46		0,16				0,87	1,03	1,34	2,04
139	Верстат вер. св.2Г125		2,2		0,7		1,54		0,16			0,25	0,3	0,4	0,6
140	Верстат точильно-шліфовальний ЗБ634		3		0,7		2,1		0,16			0,34	0,4	0,5	0,76
141	Верстат шліфів.3Ц131		4,81		0,7		6,87		0,16			1,1	1,34	1,74	2,65
142	Верстат фрезерний 612Н		9,8		0,7		6,86		0,16			1,09	1,33	1,72	2,6
143	Наковочний автомат		2,2		0,7		1,54		0,16			0,25	0,3	0,4	0,6
157	Агрегат		1,5		1		1,5		0,7			1,05	0,77	1,3	1,9
												13,66	18,91	24,3	37,41
РП-6																ПР-9322
109	Стенд		2,2		0,7		1,54		0,16			0,25	0,3	0,4	0,6
110	Сверлільний верстат 2М112		0,6		0,7		0,42		0,16			0,07	0,09	0,1	0,15
111	Верстат точильно-шліфовальний ЗБ634		3,2		0,7		224		0,16			0,36	0,43	0,56	0,85

112	Мийна установка	15,25	0,7	10,67	0,16		1,7	2,05	2,66	3,82
113	Мийна установка	6,0	0,7	4,2	0,16		0,68	0,8	1	1,52
114	Мийна установка	1,5	0,7	1,05	0,16		0,17	0,2	0,25	0,38
115	Прес	3	0,7	2,1	0,16		0,34	0,4	0,5	0,76
124	Стенд	4,7	0,7	3,29	0,16		0,53	0,63	0,82	1, 19
125	Стенд	4	0,7	2,8	0,16		0,45	0,54	0,7	1,01
119	Стенд	0,37	0,7	0,26	0,16		0,04	0,05	0,064	0,09
127	Кран мостовий	2,24	0,24	0,5	0,2		0,1	0,2	0,22	0,34
295	Кран мостовий	2,24	0,24	0,5	0,2		0,1	0,2	0,22	0,34
							4,51	5,556	7,054	9,38
РП-7											ПР-9322
203	Стенд	0,75	0,7	0,58	0,16		0,08	0,1	0,13	0, 19
215	Таль	0,6	0,24	0,14	0,2		0,03	0,05	0,06	0,09

217	Ножиці	1,1	0,7	0,77	0,16		0,12	0,15	0,2	0,3
218	Стенд	4	0,7	2,8	0,16		0,45	0,54	0,7	1,07
221	Стенд	1,8	0,7	1,26	0,16		0,2	0,24	0,3	0,48
223	ЗиГ-машина	2	0,7	1,4	0,16		0,2	0,3	0,4	0,5
227	Машина	0,026	1	0,026	0,3		0,0078	0,018	0,02	0,03
234	Сварочний преобра-зователь	15	1	15	0,3		4,5	10,2	11,15	16,95
240	Мелений	7,5	0,7	5,25	0,16		0,84	1,01	1,3	2
244	Вентілятор	1,1	1	1,1	0,7		0,77	0,56	0,95	1,4
249	Прес-ножиці	6,8	0,7	4,8	0,16		0,76	0,9	1,18	1,79
251	Кран мостовий	5,7	0,24	1,37	0,2		0,27	0,47	0,54	0,8
							8,8902	14,558	16,93	25,6
РП-8											ПР-9332
173	Стенд	1,95	0,7	1,4	0,16		0,22	0,26	0,34	0,5

174	Установка	1,18	0,7	0,83	0,16		0,13	0,16	0,21	0,33
175	Мийна установка	4,5	0,7	3,2	0,16		0,5	0,6	0,78	1, 19
176	Воздухо-раздаточ-ная колонка	0,2	1	0,2	0,7		0,14	0,1	0,17	0,26
177	Гайковерт	1,1	0,7	0,77	0,16		0,12	0,15	0,2	0,3
178	Предохранітельноє устройство	0,2	1	0,2	0,7		0,14	0,1	0,17	0,26
187	Стенд	1,1	0,7	0,77	0,16		0,12	0,15	0,2	0,3
188	Верстат	2,8	0,7	1,96	0,16		0,3	0,4	0,5	0,76
189	Заточной верстат	1,1	0,7	0,77	0,16		0,12	0,15	0,2	0,3
190	Вулканизатор	0,8	1	0,8	0,76		0,13	0,15	0,2	0,3
305	Кран мостової	5,7	0,24	1,37	0,2		0,27	0,47	0,54	0,8
309	Кран мостової	5,7	0,24	1,37	0,2		0,27	0,47	0,54	0,8
							2,46	3,16	4,05	6,1
РП-9											ПР-9332

161	Верстат деревооб- робний К40М	4,8	0,7	3,36	0,16		0,54	0,65	0,8	1,2
163	Верстат обріза Т-400-2	15	0,7	1,05	0,16		0,17	0,3	0,02	0,03
166	Довбальник	1,06	0,7	0,74	0,16		0,12	0,14	0,18	0,29
168	Верстат сверлиль-ний 2М112	0,8	0,7	0,56	0,16		0,09	0,1	0,13	0,18
171	Машина	0,4	0,7	0,28	0,16		0,04	0,05	0,06	0,1
263	Машина швейна	0,27	0,7	0, 19	0,16		0,03	0,04	0,05	0,08
274	Свердлувальна машина	0,2	0,7	0,14	0,16		0,02	0,03	0,04	0,05
							1,01	1,31	1,28	2
РП-10											ПР-9322
320	Установка очистки форсунок	0,8	1	0,8	0,7		0,56	0,67	0,86	1,18
321	Комплекс діагностики ДВЗ	0,85	1	0,85	0,7		0,6	0,72	0,92	1,2
322	Стенд сходжень - розхил	0,25	0,7	0,175	0,16		0,03	0,04	0,05	0,08
325	Витяжка вихлопних газів	0,75	1	0,75	0,7		0,53	0,64	0,82	1, 19
327	Стенд обкатки і перевірки ДВЗ	30	0,7	21	0,16		3,36	4	5,2	7,5
329	Таль електрична	4,15	0,24	0,996	0,2		0,2	0,34	0,4	0,6
							5,28	6,41	8,25	11,75

Таблиця 4.4.

Номінальні струми розчіплювачів

№ п/п	Виробнича ділянка	Потужність освітлювального навантаження	Вид розчеплюва- ча максимального струму	Тип виклю-чателя
1	Зона ТО-1	6,24	Комбінований	АЗ110
2	Зона ТО-2	7,8
3	Зона ТР	6,24
4	Електротехнічний	0,5
5	Акумуляторний	0,36
6	Приладів системи живлення	1,31
7	Агрегатний	2,25
8	Шиномонтажний	1,54
9	Вулканізація	0,4
10	Медніцкий	0,51
11	Жестяніцкий	0,62
12	Зварювальний	0,62
13	Ковальсько-ресорний	1,31
14	Слюсарно-механічний	1,69
15	Деревообробний	1,04
16	Шпалерний	1,04

5. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

Доцільність знаходження дільниці діагностики та ремонту ДВЗ на АТП необхідно підтвердити економічними розрахунками. Проте необхідно урахувати, що проєктуєма дільниця доцільна тільки у складі і взаємодії з іншими підрозділами, такими як, наприклад агрегатна дільниця і необхідність цієї дільниці залежить від рентабельності усього підприємства.

5.1 Розрахунок вартості виробничих фондів

Розрахунок об'єму будівлі

 м3.

Вартість будівель і споруд

 грн.

Де Цзд-вартість 1 м3 виробничої будівлі;

Цсп-вартість споруд сантехніки і промпроводки на 1 м3 будівлі (27 грн).

Вартість устаткування

 грн.,

де Коб-коефіцієнт, що враховує питому вагу устаткування в загальній структурі основних фондів, приймаємо Коб=0,3.

Загальна вартість основних виробничих фондів

 грн.,

де Кпо-коефіцієнт, що враховує інші основні фонди, приймаємо Кпо=1,2.

Визначення суми амортизаційних відрахувань

 грн.,

деНа-норми амортизаційних відрахувань, приймаємо рівним На=0,13.

5.2 Чисельність робітників

Фонд робочого часу приймаємо рівним другому розділу Фрв=20524.

Чисельність ремонтних робітників

 чол.,

деТ-трудомісткість роботи, чол. ×година.;

Кв-коефіцієнт, що враховує підвищення продуктивності праці (приймається від 1,05 до 1,1).

Чисельність допоміжних робітників

 чол.,

деКвсп-коефіцієнт, що враховує допоміжні роботи (приймається рівним від 0,2 до 0,3).

Чисельність керівних працівників і фахівців Рспец=25 чол. (по I розділу).

5.3 Розрахунок основного фонду зарплати

Середня годинна тарифна ставка

 грн.,

де Сч-годинна тарифна ставка даного розряду;

Кву=1-коефіцієнт, що враховує шкідливі і важкі умови праці.

Розцінка за виконану роботу

 грн.,

де Lсут-середньодобовий пробіг;

Lобщ-загальний річний пробіг;

Т-трудомісткість виконуваних робіт.

Розрахунки зводимо в таблицю 5.1.

Таблиця 5.1

№№	Тип, модель	t1	t2	tЕО	tТР	Lсут	Lобщ	Ч1	Ч2	ЧЕО	ЧТР
1	ГАЗ	1,89	8,1	0,18	3,13	150	34535	0,72	2,9	0,072	1,032
2	МАЗ	3,06	12,42	0,135	5,25	150	34535	0,72	2,9	0,03	1,2
3	КрАЗ	2,75	11,75	0,2	6,69	150	34535	0,77	2,9	0,072	1,92
4	КамАЗ	2,52	10,58	0,18	434	150	34535	0,48	1,7	0,024	0,72

Визначення автомобіле-днів в експлуатації

 автомобіле-днів,

деАсс-обліковий склад автомобілів.

Відрядна заробітна платня

 грн.

Заробітна платня за період

 грн.

Доплата за період відпустки

 грн.,

де 0,011-коефіцієнт, що враховує оплату за виконання державних і суспільних обов'язків, пільгового годинника підлітків і ін.

Основний фонд заробітної платні ремонтних робітників

 грн.

Основний фонд заробітної платні керівних працівників і фахівців

 грн.,

деЗм-місячний посадовий оклад фахівців, грн.

Основний фонд заробітної платні допоміжних робітників

 грн.,

деСчас-годинна тарифна ставка допоміжних робітників, 0,3 грн.

Основний фонд заробітної платні

 грн.

Додатковий фонд заробітної платні

 грн.,

деКп-коефіцієнт, що враховує премії і інші виплати з фонду споживача.

Фонд оплати праця

 грн.

Нарахування на зарплату

де%Нзп-відсоток, що враховує нарахування на зарплату, приймаємо%Нзп=39%.

Середньомісячна заробітна платня ремонтного робітника

 грн.

5.4 Матеріальні витрати

Витрати на ремонтні матеріали для зони ЩО, ТО - 1, ТО - 2

,

деN-кількість обслуговувань,

Нрм-норма витрат на ремонтні матеріали для кожного виду обслуговування, грн.

,

деКкуе=1,33;

;

Кпр=1,2-коефіцієнт, що враховує роботу автомобіля з причепом (для сідельного тягача).

Дані розрахунків зводимо в таблицю 5.2.

Витрати на ремонтні матеріали для зони ТР

,

де Нрм-норми витрат на ремонтні матеріали;

dn-кількість автомобілів.

Дані розрахунків зводимо в таблицю 5.3.

Таблиця 5.2

Тип, модель	NЩО	N1	N2				Ккуе	Кк	Кпр	Ккор
ГАЗ	28080	1200	360	0,39	2,82	2,8	1,33	1	-	1,33	14565	4500	3735
МАЗ	17600	720	240	0,62	3,36	7,56	1,33	1	-	1,33	14513	3218	2413
КамАЗ	22500	900	300	0,62	3,36	7,56	1,33	1,05	1,2	1,7	23715	5140	3271
КрАЗ	11750	650	200	0,62	3,36	7,56	1,33	1,2	-	1,6	11656	3494	2499
Разом											64449	16352	11838

Таблиця 5.3

Витрати на ремонтні матеріали і запасні частини для зони ТР

№№	Тип, модель	dn	Ккор	Lобщ
1	ГАЗ	120	1,33	34535	44400	8,05	6,41	35400
2	МАЗ	80	1,33	34535	29900	8,13	11,06	40600
3	КамАЗ	100	1,7	34535	47700	8,13	11,06	64900
4	КрАЗ	50	1,6	34535	22500	8,13	11,06	30600
	Разом	350			144500			171500

Загальна сума витрат на ремонтні матеріали

.

Загальна величина матеріальних витрат

 грн.,

деКпроч-коефіцієнт, що враховує витрати на інші матеріальні ресурси.

Економія матеріальних витрат

 грн.,

де % Эмр-відсоток економії матеріальних витрат, приймаємо рівний 10%.

Загальна величина матеріальних витрат з урахуванням економії

 грн.

5.5 Інші витрати

Ремонтний фонд

 грн.

Інші витрати

 грн.,

де Кпр. р-коефіцієнт, що враховує інші витрати, приймаємо рівним Кпр. р=1,8.

5.6 Калькуляція собівартості 5.6.1 Калькуляція собівартості для зон ЩО, ТО - 1, ТО - 2

Визначення загальної суми витрат

.

Визначення собівартості зони ЩО, ТО - 1, ТО - 2

.

Визначення питомої ваги фонду оплати праці і загальній структурі собівартості ТО

.

Дані розрахунків зводимо в таблицю 5.4.

Таблиця 5.4

Калькуляція собівартості зон ЩО, ТО - 1, ТО - 2

Статті витрат	Сума витрат, грн	Кількість ТА	Собівартість одиниці обслуговування	Питома вага,%
Фонд оплати праці (ФОТ)	ЩО: 16787,7	ЩО 79930	4,88 грн.	40,5
	ТО-1: 10339,5
	ТО-2: 143418
Нарахування на зарплату (Нзп)	ЩО: 7974
	ТО-1: 4911
	ТО-2: 6812	ТО-1 3470	68,5 грн.	24,6
Матеріальні витрати (Змз)	ЩО: 61704
	ТО-1: 38003
	ТО-2: 52714

Продовження таблиці.

Автоматизація основних фондів (Ав)	ЩО: 142102
	ТО-1: 87519	ТО-2 1100	299,89 грн.	34,6
	ТО-2: 121399
Інші витрати (Зпр)	ЩО: 157405
	ТО-1: 96945
	ТО-2: 134472
Загальні витрати (Зобщ)	ЩО: 385973			100
	ТО-1: 237718,9
	ТО-2: 329887,3
	Разом: 953432

5.6.2 Калькуляція собівартості для зони ТР

Визначення загальної суми витрат

 грн.

Визначення собівартості робіт

 грн. /км.

Визначення питомої ваги фонду оплати праці в загальній структурі собівартості робіт

%.