90 ∙ 900

 = 1000 ∙ 32,4 = 3 ваг.;

 = 36+24,5+3+10,9 = 93,6 м.;

180 ∙ 900

 = 1000 ∙ 32,4 = 5 ваг.;

= 36+24,5+5+10,9 = 115 м.;

Розрахунок довжини господарчого поїзда а машиною ВПО-3000 виконується аналогічно. Довжина його складається з довжин локомотива, пасажирського вагона та довжини самої машини ВПО-3000 (рис.4.5).

Рис.4.5 Схема формування господарчого поїзда з машиною ВПО-3000

Сформувавши таким чином господарчий поїзд з машиною ВПО, можна розрахувати його довжину

де - довжина локомотива, м;

- довжина машини ВПО, м;

- довжина пасажирського вагона, м.

При довжині машини ВПО-3000 - 27,7 м:

.

В технологічний ланцюг останнім господарчим поїздом включають машину для рихтування колії. Довжина господарчого поїзда для рихтовки залежить від типу машини, яку використовують. Оскільки машина ВПР-1200 самохідна, то довжина машини приймається з паспортних даних і дорівнює 27 м.

4.4 Визначення поправочних коефіцієнтів до технічних норм часу на виконання ремонтно-колійних робіт

Технічна норма часу враховує працю кваліфікованого робітника, яка необхідна для виконання самої операції в умовах досягнутого рівня техніки, передової організації виробництва, без врахування часу на переходи в робочій зоні, відпочинок і пропуск поїздів. Для врахування відмічених факторів визначається поправочний коефіцієнт α до технічних норм часу на виконання ремонтно-колійних робіт. Поправочний коефіцієнт визначається за формулою

,

де Тзм - тривалість робочої зміни, яка при 8-ми годинному робочому дні складає 492 хвилини;

∑t - витрати робочого часу в хвилинах на переходи в робочій зоні, відпочинок і пропуск поїздів, які визначаються за формулою

 

∑t = t1+t2+t3+t4,

 

де t1 - витрати часу на пропуск поїздів по колії, на якій виконуються роботи;

t2 - витрати часу на пропуск поїздів по другій діючій колії на двоколійних ділянках;

t3 - витрати часу на переходи робочих всередині ділянки виконання робіт, на які передбачається 15 хвилин;

t4 - витрати часу на фізіологічний відпочинок робочих - передбачається до 5 хвилин на кожну годину робочого часу, крім передобідньої та останньої години робочої зміни, тобто 30 хвилин на робочу зміну.

В табл.4.1 приведені нормативи часу на пропуск поїздів в залежності від способу огородження місця робіт і виду поїздів.

Витрати часу на пропуск поїздів по колії, на якій виконуються роботи, розраховуються за формулою

,

де nB, nП, nМ, nЛ - число відповідно вантажних, пасажирських, моторвагонних поїздів і одиночних локомотивів, що проходять по ділянці робіт на протязі робочої зміни;

tB, tП, tМ, tЛ - нормативний час на пропуск на одноколійній ділянці вантажних, пасажирських, моторвагонних поїздів і одиночних локомотивів, що проходять по ділянці робіт на протязі робочої зміни, визначається з табл.4.1.

Таблиця 4.1 - Нормативи часу на пропуск поїздів

Спосіб огородження місця робіт

Нормативи часу, хвилини на пропуск поїзда

Вантаж-ного

Пасажир-ського

Моторва-гонного

Локомо-тива

Сигнали зупинки з пропуском поїздів по місцю робіт зі зниженням швидкості 5,0 3,0 2,5 1,5
Сигнали зупинки з пропуском поїздів по місцю робіт без зниження швидкості 2,5 1,5 1,3 1,0
Сигнали зменшення швидкості 3,0 2,0 1,6 1,2
Сигнальні знаки “Свисток” 1,8 1,3 1,0 0,7
Пропуск поїздів по колії, сусідній з тією, на якій виконуються роботи, при всіх способах огородження 1,5 1,0 0,7 0,5

Витрати часу на пропуск поїздів по другій діючій колії на двоколійних ділянках розраховуються за формулою

,

де - аналогічний попередній формулі нормативний час, але для двоколійної ділянки, визначається з відповідної графи табл.4.1

Число відповідно вантажних, пасажирських, моторвагонних поїздів і одиночних локомотивів визначається з формул

,

де NВ, NП, NЛ - добові розміри руху відповідно вантажних, пасажирських поїздів і одиночних локомотивів.

Поправочний коефіцієнт розраховується окремо для виконання робіт у “вікно” -, та виконання інших робіт комплексу (підготовчих, основних робіт після “вікна”, опоряджувальних) - , що ведуться в умовах руху поїздів.

Виконаємо розрахунки у відповідності до заданих розмірів руху поїздів:

.


Витрати часу на пропуск поїздів:

,

Поправочний коефіцієнт для виконання робіт у “вікно”:

.

Поправочний коефіцієнт для виконання виконання інших робіт комплексу (підготовчих, основних робіт після “вікна”, опоряджувальних):

.

 

4.5 Розрахунок необхідної тривалості "вікна" для виконання основних робіт

Тривалість "вікна" для виконання модернізації (капітального ремонту) колії розраховується за формулою

де - час, необхідний для розгортання робіт, хв;

- час, необхідний для укладання рейко-шпальної решітки, хв;

- час, необхідний для приведення ремонтованої колії в справне положення (згортання робіт), хв.

Для виконання розрахунків на рис.1.6 наведена технологічна схема виконання колійних робіт у “вікно", з якої можна визначити усі складові необхідної тривалості “вікна”. Час на розгортання робіт у “вікно” є не що інше, як

,

де  - інтервали часу між розпочинанням колійних робіт, хв.

До розгортання колійних робіт у "вікно" входять такі інтервали:

,

де - час на оформлення наказу про закриття перегону для виконання робіт, пробіг господарчих поїздів до місця робіт і зняття електричної напруги; цей інтервал розраховується як

,

тут  - час на оформлення наказу про закриття перегону (приймається 5÷7 хв);

 - час на зняття електричної напруги з контактної мережі перегону (приймається 5÷7 хв);

 - час, необхідний для пробігу господарчих поїздів до місця робіт:

,

- відстань від станції, на якій знаходяться господарчі поїзди перед "вікном", до місця робіт, км;

- середня швидкість прямування господарчих поїздів до місця робіт, км/год; з урахуванням часу на розгін та сповільнення можна прийняти  км/год.

Отримаємо:

 = 0 хв.,

 = 5+5 = 10 хв.

Інтервал часу між початком робіт по зняттю рейкових з'єднань та початком робіт по зняттю старої рейкошпальної решітки визначається часом, необхідним для розбирання стиків (розрізання плітей на ланки) на довжині l1.

,

де - швидкість роботи бригади по розбиранню стиків до початку роботи колієрозбирального поїзда, можна прийняти  км/год;

- довжина ділянки колії, підготовленої до її зняття краном, м. Ця довжина знаходиться як

де - довжина ділянки, на якій одночасно працює бригада по розбиранню стиків, можна прийняти 50 м;

- довжина інтервалу безпеки між суміжними роботами;

- довжина головної частини колієрозбирального поїзда;

- довжина першої ланки, яка знаходиться під стрілою колієрозбирального крана, м.

Підставляючи усі відомі величини отримаємо:

,

Інтервал часу між початком розбирання ланок колієрозбиральним поїздом та початком роботи колієукладального поїзда, хв.

,

де - швидкість роботи колієрозбирального поїзда, км/год;

- довжина ділянки між розбиральним та укладальним кранами:

,


Рис. 4.6 Технологічна схема виконання колійних робіт у “вікно”.

На рисунку 4.6 позначено:

1 - оформлення закриття перегону, пробіг машин до місця робіт, зняття напруги з контактної мережі; 2 - розболчування стиків; 3 - знімання ланок старої рейкошпальної решітки колієрозбиральним краном; 4 - планування баласту після розбирання колії; 5 - укладання ланок нової колії колієукладальним краном; 6 - переміщення постачальної частини колієукладального поїзда, приварювання рейкових з’єднувачів; 7 - очищення забрудненого баласту машиною ЩОМ-4м; 8 - рихтовка колії з постановкою на проектну вісь, поправка шпал по мітках; 9 - вивантаження баласту з хопер-дозаторного состава; 10 - виправка колії з суцільним підбиванням шпал машиною ВПО-3000; 11 - вивантаження баласту на торці шпал; 12 - часткова виправка, підбивка і рихтовка колії машиною ВПР-1200.

- довжина ділянки, необхідна для нормальної роботи планувальних машин, приймається  м;

- норма машинного часу на зняття однієї ланки.

Приймаючи з типових технологічних процесів , отримаємо:

,

Після цього знаходимо загальний час на розгортання робіт

Час роботи ведучої машини, тобто час, необхідний для укладання ланок рейкошпальної решітки, хв, знаходиться як

,

де - технічна норма часу на зняття однієї колійної ланки, (якщо колія розбирається та укладається із залізобетонними шпалами - норму машинного часу на розбирання та укладання однієї колійної ланки можна прийняти:  маш. - хв);

- темп роботи ведучої машини.

Розрахуємо темп роботи ведучої машини:

,

Тоді

Час, потрібний на згортання колійних робіт у “вікно", хв.

,

Або

.

Інтервали часу між закінченнями суміжних робіт при згортанні колійних робіт знаходяться наступним чином.

Оскільки робота по збиранню стиків ведеться в темпі роботи колієукладального крана, інтервал часу між закінченням укладання ланок нової рейкошпальної решітки та закінченням збирання стиків:


,

де - швидкість роботи колієукладального крана, км/год;

- довжина ділянки колії в кінці фронту робіт, на якій повинне бути закінчене укладання колії для можливості завершення роботи по збиранню стиків:

,

де - довжина останньої ланки, яка знаходиться під стрілою колієукладального крана, м.

- довжина головної частини колієукладального поїзда;

- довжина інтервалу безпеки між суміжними роботами.

Виконаємо розрахунок даного інтервалу часу:

,

Інтервал часу між закінченням роботи бригади по збиранню стиків та закінченням руху до кінця фронту робіт постачальної (задньої) частини колієукладального поїзда можна знайти як

,

де - швидкість осадження постачальної частини колієукладального поїзда після звільнення фронту робіт бригадою по збиранню стиків, можна прийняти  км/год;

- довжина ділянки колії в кінці фронту робіт, зайнятої бригадою по збиранню стиків, з урахуванням відстані за технікою безпеки між нею та постачальною частиною колієукладального поїзда:

,

де - довжина ділянки колії, на якій одночасно працює бригада по збиранню стиків, приймаємо 50 м.

Таким чином

,

Інтервал часу між закінченням руху другої і третьої частин колієукладального поїзда та закінченням очищення забрудненого баласту машиною ЩОМ-4м знаходиться як

,

де - швидкість очищення забрудненого баласту машиною ЩОМ-4м, можна прийняти  км/год;

- технічна норма часу на очищення баласту машиною ЩОМ-4м на довжині 1 км, (приймається  маш. - хв);

- довжина ділянки колії в кінці фронту робіт, зайнятої постачальною частиною колієукладального поїзда, з урахуванням відстані за технікою безпеки між нею та щебенеочисною машиною, м:

.

Підставляючи усі відомі величини отримаємо:

,

Інтервал часу між закінченням очищення баласту та закінченням робіт по рихтуванню колії з постановкою на вісь і поправці шпал по мітках

,

де - час, необхідний для розрядки машини ЩОМ-4м, (можна прийняти хв.);

- швидкість рихтування колії з постановкою на вісь і поправки шпал по мітках, можна прийняти  км/год;

- довжина ділянки колії в кінці фронту робіт, зайнятої щебенеочисною машиною, з урахуванням відстані за технікою безпеки між нею та бригадою робіт по рихтуванню колії з постановкою на вісь і поправці шпал по мітках, м:

.

Виконаємо розрахунок даного інтервалу:

,

Інтервал часу між закінченням робіт по рихтуванню колії з постановкою на вісь і поправці шпал по мітках та вивантаженню баласту із ХДС розраховується як

,

де - швидкість вивантаження баласту із хопер-дозаторного состава, можна прийняти  км/год;

- довжина ділянки колії в кінці фронту робіт, зайнятої бригадою по рихтуванню колії з постановкою на вісь і поправці шпал по мітках, з урахуванням відстані за технікою безпеки між нею та хопер-дозаторною вертушкою, м:

.

Тобто:

,

Інтервал часу між закінченням роботи хопер-дозаторного состава (закінченням вивантаження щебеню в кінці фронту робіт) та закінченням роботи машини ВПО-3000, знаходиться як


,

де - робоча швидкість виправно-підбивно-опоряджувальної машини ВПО-3000 ( км/год);

- довжина ділянки колії в кінці фронту робіт, зайнятої хопер-дозаторним составом, з урахуванням відстані за технікою безпеки між ним та машиною ВПО-3000, м:

.

Проведемо розрахунок:

 = 256,7+100 = 356,7 м.,

0,06 ∙ 256,7

 = 2 ∙ 1,14 = 9 хв.;

Інтервал часу між закінченням роботи машини ВПО-3000 та закінченням засипання торців шпал щебенем з другого ХДС знаходиться як

,

де - час, необхідний для розрядки машини ВПО-3000, (можна прийняти хв.);

- довжина ділянки колії в кінці фронту робіт, зайнятої машиною ВПО-3000, з урахуванням відстані за технікою безпеки між нею та хопер-дозаторним составом, м:

.

Проведемо розрахунок:

,

Інтервал часу між закінченням засипання торців шпал щебенем з ХДС та закінченням часткової виправки колії машиною ВПР-1200

,

де  - робоча швидкість виправно-підбивно-рихтувальної машини ВПР-1200 по частковій виправці колії;

- епюра шпал, шт. /км;

- частка шпал, яка підлягає виправці машиною ВПР-1200, (можна прийняти 10%, тобто );

- технічна норма часу на підбивку 1-ї шпали машиною ВПР-1200.

- довжина ділянки колії в кінці фронту робіт, зайнятої другим хопер-дозаторним составом, з урахуванням відстані за технікою безпеки між ним та машиною ВПР-1200, м:

.

Після підстановки в дану формулу значень усіх складових, отримаємо:

 = 93,6+100 = 193,6 м.,

193,6

 = 1000 ∙ 1840 ∙ 0,1 ∙ 0,0712 ∙ 1,14 = 2,9 ≈ 3 хв.;

Останній інтервал часу між закінченням роботи машини ВПР-1200 за закінченням “вікна"

,

де - час, необхідний для розрядки машини ВПР-1200, (можна прийняти хв.);

- час на оформлення наказу про відкриття станційних колій для руху поїздів ( складає 5 хв.).

Величина останнього інтервалу становитиме

Таким чином є усі необхідні дані для знаходження часу на згортання колійних робіт у "вікно".

 = 12 + 3 + 20 + 19 + 3 + 9 + 12 + 3 + 10 = 91 хв.

Після знаходження усіх даних () є можливість знайти тривалість часу "вікна", яка необхідна для виконання колійних робіт на даному фронті робіт.

В результаті отримаємо


4.6 Організація робіт

Роботи з модернізації колії виконуються на перегоні довжиною 10 км, що закривається на 13 робочих днів, за дев'ять етапів.

На першому етапі виконується діагностика баластової призми й земляного полотна, проектно-вишукувальні роботи, розробка проекту, його узгодження й затвердження. Роботи проводяться заздалегідь, витрати на цей вид робіт даним технологічним процесом не враховуються. Poботи з лiквідації деформацій земляного полотна виконуються за окремим проектом за piк до модернiзації перегону.

У підготовчий період пліті безстикової кoлiї міняють на iнвентарнi рейки, а старопридатні пліті завантажують на спецсостав і вивозять на малодіяльні перегони для укладання і подальшої експлуатації.

На виробничій базі, відповідно до типових технологічних процесів, виконують увесь комплекс робіт з монтажу й ремонту рейко-шпальної решітки. Робота ведеться увесь рік, таким чином, щоб до початку ремонту було зібрано не менше як три чверті обсягу рейко-шпальної решітки. Вся старопридатна решітка ремонтується на база КМС після закінчення монтажу нової решітки й укладається на малодіяльних перегонах після завершення "вікна". Витрати праці на ці роботи технологічним процесом враховуються.

На другій стадії підготовчого періоду виконуються переміщення зайвого баласту з міжколійя на узбіччя земляного полотна машиною КОМ-300, на місці ремонту вивантажуються автотракторна техніка, яку доставлено на залізничних платформах.

Під час основних робіт у "вікно" стара рейко-шпальна решітка з інвентарними рейками замінюється на нову на фронті робіт 900 м. Далі виконується очищення баласту машиною ЩОМ-4, після чого баластова призма поповняється новим щебенем з хопер-дозаторного составу. Машина ВПО-3000 слідом за хопер-дозаторним составом виконує суцільне виправлення колії. Після її проходу виконується досипання щебеню на кінці шпал та остаточне виправлення колії в плані й профілі машиною ВПР. Спеціальною бригадою виконується очищення й ремонт водовідвідних споруд на всьому фронті робіт.

На наступному етапі на станцію привозяться нові пліті безстикової колії, виконується їх укладання, остаточне виправлення колії в плані й профілі, її стабілізація та опорядження.

4.6.1 Підготовчі роботи

Приблизно за декілька тижнів до початку робіт із заміни плітей безстикової коли на інвентарні рейки, монтери дистанції колії, якій підпорядковано перегін, що підлягає ремонту, повинні випробувати та змастити закладні та клемні болти на ділянці робіт.

Заміна плітей безстикової колії із завантаженням їх на спецсостав проводиться до початку довготривалого "вікна". Цю роботу виконують працівники КМС і дистанції колії, оскільки до неї залучається велика кількість монтерів колії.

За дві години до початку "вікна" на ділянці видається попередження про обмеження руху поїздів до 25 км/год.30 монтерів колії дистанції колії (ПЧ) та 40 монтерів колії КМС - ПД1, ПД2, ПДЗ та ПД5 відкручують гайки клемник болтів на 1/3 різьблення на чотирьох шпалах із п'яти з видаленням болтів із гнізда підкладок й укладанням їх на кінці шпал.

Після закриття перегону виконується заміна старопридатних плітей безстикової колії на інвентарні рейки.

До цієї роботи додатково залучається 9 машиністів цеху обслуговування машин важкого типу, один електрозварювальник, 8 стропальників ПД6.


Информация о работе «Капітальний ремонт колії»
Раздел: Транспорт
Количество знаков с пробелами: 65995
Количество таблиц: 4
Количество изображений: 7

Похожие работы

Скачать
34760
3
8

... робіт на даному фронті, за формулою: 5. Креслення технологічної послідовності роботи господарчих поїздів в «вікно» та графіка виконання основних робіт.   6. Розробка й опис організації підготовчих, основних і заключних робіт у день «вікна» Роботи з капітального ремонту безстикового шляху на залізобетонних шпалах діляться на: заміну старогодних рейкових плітей інвентарними рейками; пі ...

Скачать
19364
10
4

... вибираю автокран типу КС-1563 вантажопідйомність 4-0,8 т [4, таблиця 6.12] 4. Ескізи обладнання, яке ремонтується або його вузлів Рисунок 4.1 – Технологічний графік ремонту відділювача ОД-110М Рисунок 4.4 – Схема строповки відділювача ОДЗ – 110 М Рисунок 4.3 – Цоколь веденого полюса 1- гайка М10; 2- гнучкий зв'язок; 3- болт М10´25; 4- шайба; 5- шайба пр. 10М, 6- пластина ...

Скачать
88339
6
0

... ічним обставинам. РОЗДІЛ 2 СТАН ЗДІЙСНЕННЯ КАПІТАЛЬНИХ ІНВЕСТИЦІЙ У ВІДТВОРЕННІ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ В ТОВ «ЗЕЛЕНЬКІВСЬКЕ»   2.1      Аналіз здійснення капітальних інвестицій у відтворенні основних засобів в ТОВ „Зеленьківське”   Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю розташоване в селі Ромашки, смт. Рокитне Рокитнянського району Київської області. Підприємство займається ...

Скачать
30997
0
0

... і окремого об'єкта основних фондів групи 1) та підлягають амортизації за нормами, передбаченими для відповідних основних фондів”. Також дуже важливим для розгляду питання щодо режиму оподаткування капітального будівництва є Декрет Кабінету Міністрів України "Про податок на прибуток підприємств і організацій” (із змінами і доповненнями, внесеними Декретом КМ № 28-93 від 19 березня 1993 року ...

0 комментариев


Наверх