6. Аналіз інноваційного ризику
Аналіз ризику виконується на перших етапах інноваційного процесу. Тому аналіз виконується в умовах невизначеності, коли судження мають імовірнісний характер. Розгляд ризиків варто вести, починаючи з етапу розроблення конструкторського задуму товару.
Якісний аналіз ризиків буде проводитись за наступною схемою: сутність ризику, можливі наслідки, чинники ризику.
Розроблення конструкторського задуму товару.
Сутність ризику: низька якість конструкції; виготовлення товару, що не відповідає ідеї, що була сформована; неможливість виготовлення товару.
Можливі наслідки: розроблення неконкурентного товару; розроблення конструкції, яка не відповідає вимогам ринку.
Чинники ризику: відсутність потрібних фахівців; неправильна поінформованість розробників про ідею товару; відсутність необхідної кількості коштів.
Аналіз цільового ринку, розроблення стратегії маркетингу із виведення товару на ринок і його подальшої реалізації.
Сутність ризику: невідповідність розміру та характеристик цільового ринку прогнозованим і відповідно неадекватна маркетингова стратегія виходу на ринок.
Можливі наслідки: несприймання товару ринком; низький попит; отримання підприємством збитків;
Чинники ризику: недостатні дослідження ринку; непрофесіоналізм спеціалістів; зміна конкурентної ситуації; ігнорування умов споживання в інших країнах; неправильна сегментація.
Аналіз можливостей виробництва і збуту.
Сутність ризику: ускладнення ситуації з каналами збуту; переоцінка можливостей виробництва; проблеми при доведення товару до споживачів.
Можливі наслідки: проблеми з виробничим процесом; недоведення товару до цільових споживачів; підвищення витрат на збут; затримка виробництва.
Чинники ризику: недостатність інформації про канали збуту; переоцінка можливостей виробництва.
Виготовлення товару.
Сутність ризику: невідповідність реального товару ідеї за певними параметрами; проблеми з втіленням задуму в матеріальний зразок; затримка виготовлення зразка.
Можливі наслідки: збитки, пов’язані з коригуванням способу виготовлення зразка; низька конкурентоспроможність через невідповідність запланованих параметрів отриманим.
Чинники ризику: неузгодженість у роботі представників виробничих підрозділів з розробниками; низька кваліфікація працівників; відсутність необхідного обладнання.
Випробовування товару в ринкових умовах.
Сутність ризику: неправильна оцінка результатів випробувань.
Можливі наслідки: неправильне позиціювання товару; неадекватна маркетингова програма просування; додаткові витрати, пов’язані з повторним випробуванням.
Чинники ризику: недостатня кваліфікація кадрів; неправильно обрана група споживачів для випробування; порушення методики випробування; обрання неправильного методу випробування.
Розгортання комерційного виробництва.
Сутність ризику: несприйняття товару ринком; проблеми при розгортанні виробництва.
Можливі наслідки: збитки підприємства; низький попит.
Чинники ризику: помилки в маркетинговій програмі; неправильно обрана цільова аудиторія; різка зміна ситуації; дії конкурентів.
Занесемо визначені ризики до таблиці, що включає імовірність негативного завершення робіт етапу Р (Н/Е), яка визначена послідовним комбінуванням ймовірностей чинників ризику за формулою Байєса, зокрема, імовірності Р (Е/Н), що в разі даного негативного результату Н діє фактор ризику Е, імовірності Р (Е/неН), що в разі позитивного результату неН спостерігається дія фактора ризику Е, з урахуванням апріорної імовірності Р(Н) результату Н.
Р (Н/Е)= | Р (Е/Н)·Р(Н) | = | Р (Е/Н)·Р(Н) |
Р(Е) | Р (Е/Н)·Р(Н)+Р (Е/неН)·(1-Р(Н)) |
Оцінки чинників ризику отримані на підставі аналізу минулого досвіду діяльності.
Таблиця 6.1 – Оцінка чинників ризику
Сутність ризику | Р(Н) | Чинник ризику | Р (Е/Н) | Р (Е/неН) | Р (Н/Е) |
Розроблення конструкторського задуму товару | 0,244 | Відсутність потрібних фахівців | 0,010 | 0,200 | 0,314 |
Неправильна поінформованість розробників про ідею товару | 0,200 | 0,050 | |||
Відсутність необхідної кількості коштів | 0,230 | 0,060 | |||
Аналіз цільового ринку, розроблення стратегії маркетингу із виведення товару на ринок і його подальшої реалізації | 0,300 | Недостатні дослідження ринку | 0,190 | 0,180 | 0,230 |
Непрофесіоналізм спеціалістів | 0,006 | 0,210 | |||
Зміна конкурентної ситуації | 0,100 | 0,180 | |||
Ігнорування умов споживання в інших країнах | 0,201 | 0,190 | |||
Неправильна сегментація | 0,150 | 0,167 | |||
Аналіз можливостей виробництва і збуту | 0,125 | Недостатність інформації про канали збуту | 0,030 | 0,195 | 0,043 |
Переоцінка можливостей виробництва | 0,070 | 0,120 | |||
Виготовлення товару | 0,009 | Неузгодженість у роботі представників виробничих підрозділів з розробниками | 0,210 | 0,120 | 0,008 |
Низька кваліфікація працівників | 0,080 | 0,170 | |||
Відсутність необхідного обладнання | 0,070 | 0,100 | |||
Випробовування товару в ринкових умовах | 0,200 | Недостатня кваліфікація кадрів | 0,090 | 0,205 | 0,201 |
Неправильно обрана група споживачів для випробування | 0,190 | 0,130 | |||
Порушення методики випробування | 0,210 | 0,180 | |||
Обрання неправильного методу випробування | 0,175 | 0,145 | |||
Розгортання комерційного виробництва | 0,220 | Помилки в маркетинговій програмі | 0,200 | 0,040 | 0,290 |
Неправильно обрана цільова аудиторія | 0,050 | 0,170 | |||
Різка зміна ситуації | 0,210 | 0,170 | |||
Дії конкурентів | 0,220 | 0,090 |
Далі розрахуємо можливі втрати у результаті несприятливого завершення робіт кожного з етапів, що розглядаються за формулою
R = Р (Н/Е) · В,
де В – очікуване значення можливих втрат у випадку настання небажаної події;
Р (Н/Е) – імовірність настання несприятливої події.
Ризик усього проекту в цілому слід визначати як суму всіх ризиків на кожному з етапів. Результати розрахунку подано в таблиці 19.
Таблиця 6.2 – Розрахунок загального ризику проекту
Назва етапу | Імовірність настання несприятливої події, Р (Н/Е) | Очікуване значення можливих втрат, В, млн. грн. | Елементарний ризик, млн. грн. |
Розроблення конструкторського задуму товару | 0,314 | 15,3 | 4,8 |
Аналіз цільового ринку, розроблення стратегії маркетингу із виведення товару на ринок і його подальшої реалізації | 0,230 | 6,75 | 1,55 |
Аналіз можливостей виробництва і збуту | 0,043 | 4,2 | 0,18 |
Виготовлення товару | 0,008 | 11,3 | 0,09 |
Випробовування товару в ринкових умовах | 0,201 | 3,9 | 0,78 |
Розгортання комерційного виробництва | 0,290 | 13,89 | 4,03 |
Загальний ризик | 11,43 |
Таким чином, загальна сума коштів, якою ризикує завод при інноваційній діяльності, що стосується виведення нового товару на ринок, складає 11,43 млн. грн.
7. Розроблення заходів стимулювання попиту на інновацію
Для того, щоб новий товар (бітумна черепиця) знайшов свого споживача та почав виходити на стадію зростання необхідно провадити заходи щодо стимулювання попиту на інновацію для підприємства.
Мета заводу «Акваізол» щодо стимулювання попиту – ввести новий товар в торгівельну мережу та створити первинний попит на товар.
Розповсюдження реклами про товару буде проводитися:
1. У газетах та журналах виробничо-ділового напрямку.
2. На біг-бордах у містах України.
3. На сіті-лайтах біля зупинок та вокзалів.
4. Реклама в спеціалізованих магазинах.
5. Через Іnternet.
Буде проводитися стимулювання споживачів та торгових посередників (дилерів та представництв).
Стимулювання торгових посередників (дилерів та представництв).
Надається додаткова знижка на товар, а також діє система преміювання. На конкурсній основі змагаються всі регіональні дилери та представництва.
Стимулювання споживачів.
Населення України за відношенням до туристично-пізнавальних журналів можна поділити на чотири групи:
1. Населення, що не слідкує за нововведеннями та розробками новітньої технології та прихильні використовувати застарілі методи покриття покрівель.
2. Споживачі, що не мешкають в житлових будинках і не мають сама де використовувати бітумну черепицю.
3. Споживачі, що не визначилися, який вид покрівельного матеріалу обрати для використання.
4. Населення, що готові придбати товар при прийнятній ціні та з певними споживчими властивостями.
Структура населення за згаданими ознаками графічно позначена на рис. 7.1
Рисунок 7.1 – Структура потенційних споживачів бітумної черепиці
Таким чином, потенційними споживачами можна вважати близько 49% населення, але варто зважати на те, що існує багато конкурентів як безпосередніх, так і заміщуючих.
Для стимулювання споживачів будуть застосовуватися такі заходи:
1. Будуть діяти знижки від 3% (разова знижка – залежить від кількості) та 7% (для постійних клієнтів).
2. Пропонуватиметься супутня продукція у подарунок.
3. Проведення першого майстер-класу з покладання бітумної черепиці.
Заходи стимулювання будуть підкріплені інформаційною рекламною заводу. Бюджет буде визначений методом «у відсотках до суми продажу». Тобто від об’єму збуту, що планує отримати підприємство, визначається частка на маркетингові комунікації. Вибір цього методу пояснюється стабільним становищем підприємства та обсягами збуту.
Запланований обсяг продажів на наступний рік – 120 млн. грн.
Відсоток на маркетинг – 5%.
Бюджет маркетингової програми – 120 · 0,05 = 6 млн.
Тобто підприємство виділяє 6 млн. грн. на впровадження маркетингової програми просування бітумної черепиці.
0 комментариев